Jump to content
ДобровоЛ

Поліська лісова порода бджіл

438 posts in this topic

ПОЛІСЬКА ЛІСОВА ПОРОДА БДЖІЛ Дуже образливо, коли нашу ПОЛІСЬКУ ЛІСОВУ тут згадують інколи і то лише як різновид середньоросійської. А після аварії на Чорнобильській ЧАЕС, їй , як і всьому нашому Поліссі, було нанесено невиправних втрат. Присутні на форумі всі порододи бджіл, а сіра кавказька навіть двічі(в одному з варіантів дописано ще - гірська, але це одна і та ж бджола) . Чому ми так легко позбуваємось тисячолітніх золотих надбань наших предків, не цінимо своє, рідне?! Народ, що не береже свою історію, не цінить надбання своїх предків, приречений на вимирання. Пам'ятаймо це! Отож, прагнучи не уподобитися до " вимираючого виду" , вирішив відкрити цю тему. Поліські бджоли належать до темних лісових бджіл, які населяють природно-географічну зону Полісся (північні райони Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської та Сумської областей). Вони древні аборигенні бджоли України, що згадуються при описах господарської діяльності і побуту слов'янських племен (насамперед, древлян) докиївської доби і Київської Русі. Саме ці бджоли забезпечували наших предків медом, воском, різними напоями як для власного споживання, так і для торгівлі на внутрішньому і зовнішньому ринках, вони були також обов'язковою складовою частиною данин, обмінів, подарунків, податків і при справлянні культових обрядів. Поліським бджолам властиві характерні породовизначні ознаки. Вони переважають інші українські породи (степову і карпатську) за величиною, будуючи комірочки стільника більшого розміру (!), тому й маса особин, що народжуються, вища. За М. Ф. Шеметковим (1991 p.), робочі бджоли мають живу масу при виході із комірки 125,3 мг, матки — 201,2 мг. У них більший розмір крил та воскових дзеркалець. Забарвлення бджіл темно-сіре, без жовтизни. Довжина хоботка — 5,9—6,3 мм, ширина третього тергіта — 4,8—5,2 мм, кубітальний індекс — 1,4—1,9, дискоїдальне зміщення негативне. Печатка меду виключно біла ("суха") . Стільники будують високоякісні, без воскових перемичок. Гнізда прополісують слабо. Породною особливістю є підвищена агресивність. Вони різко збуджуються при огляді сім'ї і нападають на пасічника, збігають донизу, звисаючи на нижній планці вийнятого стільника. Будучи агресивними, все ж свої гнізда від бджіл-злодійок захищають слабо. Природно-кліматичні умови середньої європейської частини зумовили високу зимостійкість і витривалість поліських бджіл, їх безоблітний період може становити 6—7 місяців. Породною особливістю, яку відзначають сучасні дослідники, є підвищена опірність до нозематозу та європейського гнильцю, а за падевим токсикозом вони залишають першість лише українським бджолам. Проте на початку століття ряд авторів вказували на спустошення пасік у селянських господарствах саме від гнильцю. Про це повідомляв, наприклад, вчитель Т. Нестерук (1911 р.) при описі стану бджільництва в Овруцькому повіті Волинської губернії. Весняний розвиток бджолині сім'ї розпочинають пізніше від інших порід, однак він відбувається інтенсивно і закінчується до середини червня. Поліські бджоли дуже рійливі, та ця характеристика залежить від об'єму вулика, в просторих сучасних вони рояться менше. Підтримуючий медозбір стимулює нарощування розплоду, але ройовий стан знижує льотну активність, відбудову стільників, розвиток сім'ї. Вивести її з такого стану, застосовуючи сучасні протиройові заходи, неможливо. Це можна зробити лише тоді (І. Г. Багрій, В. Д. Броварський, 1995), коли вийде рій-первак і пасічник знищить усі маточники (крім одного), або із настанням інтенсивного медозбору (3—3,5 кг за добу). Відмічають високу відтворювальну здатність бджолиних маток у період інтенсивного розвитку — 1500—2000 і до 2500 яєць на добу, що досягає живої маси самої матки. Випадки тихої заміни і співіснування двох маток бувають виключно рідко. Поліські бджоли цілеспрямовано використовують медозбір із характерних для зони Полісся рослин: гречки, липи, вересу, крушини, лучного різнотрав'я, малини, ожини, тобто для них характерна флороспеціалізація. За умов квітування різних медоносів, а також при слабкому чи непостійному медозборі вони неактивні в його пошуку і значно поступаються за продуктивністю іншим породам. Медова продуктивність сім'ї поліських бджіл досягає 70 кг. Вивчення біологічних та господарськи корисних ознак поліських бджіл України, їх випробування порівняно з іншими породами проводилось колишньою Українською дослідною станцією бджільництва в 1964—1972 pp. (А. І. Іванченко, В. І. Чаркіна, П. Г. Зубко, М. А. Бабич). Ще за часів Радянського Союзу у середньому від бджолосім'ї пасіки колгоспу ім. Кірова Сарненського району Рівненської області одержували по 30— 34 кг валового меду і 0,3—0,47 кг воску. Тоді ж результати трирічного породовипробування в умовах радгоспу "Комсомолець Полісся" Чорнобильського району Київської області показали деяку перевагу поліських бджіл за валовим збором меду від бджолосім'ї (26,7 кг) над карпатськими (23,4 кг) і сірими гірськими кавказькими (26,6 кг), воскопродуктивність становила відповідно 0,23, 0,33 і 0,19 кг. Поліські бджоли мали кращі показники зимостійкості (відхід у підмор, опоношування гнізд) і нарощування розплоду після періоду спокою. За зимовим споживанням кормів породи характеризувались однаковими результатами. Колишньою Українською дослідною станцією бджільництва виведено дві лінії поліських бджіл, які були передані для розведення у північні райони вищезгаданих областей України (В. Д. Броварський, І. Г. Багрій, 1995). Для поліпшення господарськи корисних ознак використовується генетичний фонд карпатської породи бджіл. У державному масштабі селекційну роботу координує Науково-виробничий селекційний та навчальний центр. М. Ф. Шеметков (1987 р.) вважає, що темні лісові (поліські) бджоли перебувають на межі повного зникнення в результаті завозу інших порід бджіл і безконтрольного їх використання в напрямах поглинального схрещування. Однак, зважаючи на пристосованість до природно-кліматичних умов Полісся і ряд виключно господарськи корисних ознак (висока яйценоскість маток, ефективність монофлорного медозбору, умілого використання взятку з із гречки, липи, вересу, крушини, лучного різнотрав'я, малини, ожини, високоякісна воскопродуктивність, стійкість в умовах тривалого безоблітного зимового періоду до ряду захворювань), вони становлять значний інтерес для селекціонерів, поліських пасічників та любителів цієї породи. На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл. Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив доктор ветеринарних наук, директор Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" Олександр Галатюк. «Наш інститут розпочав роботу з відродження цієї породи, тому що темна лісова бджола втрачена в Європі. Провідні європейські науковці також зацікавилися цією темою та вивчають її. Навіть постало питання про те, якщо буде створено таку пасіку, то її включать до європейського реєстру, і, можливо, виділять фінансування», - зазначив Галатюк.Він розповів, що це буде пасіка з племінного розведення щонайменше на 500 бджолосімей, яка слугуватиме виключно справі розведення саме поліської темної бджоли. «Наша поліська..., карпатська й українська степова - це три прекрасні бджолині породи, і ми пишаємося з того, що вони у нас є», - підкреслив науковець.Принагідно він зазначив, що Україна посідає п'яте місце в світі після Китаю, Аргентини, Індії та США за якістю меду і водночас перше в Європі, адже "таких ароматів і різноманіття меду ніде більше немає". Підготовлено за інформацією іннету. Вже після аварії на Чорнобильській атомній станції, на двох старих деревах поблизу стертого з лиця землі, при зачищенні 10-км зони ЧАЕС, села Янів, я на власні очі спостерігав кілька років дві борті, де жили поліські лісові бджоли, залишені переселенцями. На жаль, одна з них звалилася від ваги зібраного меду, як розповідали ліквідатори наслідків аварії, а де ділась інша, - й до сих пір так ніхто й не знає. :vinny:Просьба висловити тут свою думку тим, кому не байдужа ситуація, що склалася з цією аборигенною українською породою, хто до цих пір, незважаючи на її "кусючість", переконаний у тому, що ця порода для нього найкраща.

Edited by ДобровоЛ

Share this post


Link to post
Share on other sites
ПОЛІСЬКА ЛІСОВА ПОРОДА БДЖІЛ Просьба висловити тут свою думку тим, кому не байдужа ситуація, що склалася з цією аборигенною українською породою, хто до цих пір, незважаючи на її "кусючість", переконаний у тому, що ця порода для нього найкраща.
Підтримую хотулося побільше про неї знати, а ще краще випробувати в себе ... та тільки деж тепер вона залишилася, і чи дійсно вона ще є?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Николай13, Є ще трохи, Миколо! А у Вас вона, якраз на Н.- Сіверщині, колись скрізь і була. І сторіччями - у бортях. Зверніться до Житомира, прочитайте уважніше, там у статті є дані і імена. Ще є форумчани з Рівенщини та Житомирщини і Волині з поліською лісовою . Та я й сам би спробував , але пасіка на 6-ти сотках. Сусіди зроблять мені "імпічмент" :rofl: і :refery:

Share this post


Link to post
Share on other sites

lddo, как вы думаете, какие полезные свойства есть у этой породы и их нет у других.... Где вы нашли данные о валовом медосборе, этот термин не встречался лет 20...

Edited by Брониславович

Share this post


Link to post
Share on other sites
На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл.

Пускай сначала найдут тех кто согласится в ОЗК работать с этими пчелами.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Сусіди зроблять мені "імпічмент" :rofl: і :refery:
Саме це і є однією з корисних ознак :umora: , для цього мені вони і потрібні, пару сімей:umora: докладніше про свої наміри писав тут (пост№31 :umora: А якщо говорити (писати) серйозно, то цікаво які ж відмінності між Середньороссійською та Поліською лісовою? Edited by Николай13

Share this post


Link to post
Share on other sites
lddo, как вы думаете, какие полезные свойства есть у этой породы и их нет у других.... Где вы нашли данные о валовом медосборе, этот термин не встречался лет 20...

Брониславович,, я добре розумію, з ким маю справу. Достатньо було пару Ваших фраз при спілкуванні, але для загалу поясню, щоб не повертатись ще раз. Те, що це наша автохтонна, аборигенна порода, тобто яка виникла у процесі еволюції в даній місцевості і, на відміну від алохтонів (що населяють дану місцевість, але виникли в процесі еволюції в якомусь іншому місці, тобто простіше - завезених), живе у цій місцевості і зараз,- найперша її цінність. Так як може слугувати при "гібридизації "та виведенні нових "порід". Дуже добре переносять довгу зимівлю і можуть зимувати на вересовому та падєвому меду, пристосовані найкраще до флори Полісся та його суворих умов, мало піддавались хворобам гнильцю. За масою робочих особин - найбільші за більшість випробовуваних у нас (про середньоросійську чи європейську темну лісову не йдеться, це близькі породи),без вощини будують комірочки стільника більшого розміру від інших порід. Печатка меду тільки біла. Але, на жаль, за ними доглядав лише в юності. Далі через іхню агресивність були проблеми з утриманням. А всю інформацію "виуджував " у поліських пасічників, здебільшого літніх, при частих відрядженнях на Полісся, а після аварії на ЧАЕС, - по місцях їх розселення. Ну, а про валовий мед якраз і знайшов у публікаціях, яким десь і є років з двадцять, якщо не більш. P.S. Так повно відповідаю у подяку за інфо про бакфаст. :umora::hi: Edited by lddo

Share this post


Link to post
Share on other sites

В Белоруссии эта порода есть тоже и проведены ( и проводятся) сравнительные испытания нескольких пород в том числе и этой. Официальных отчетов не видел, но есть данные что лидируют карника и бакфаст. Бакфаст создан на основе темной английской пчелы и устойчив к пади и зимует на вересковом меде...Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы... :IMHO1:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вся Білорусія - це і є Полісся. Так що ця бджола і там водилася століттями. Та й зараз у деяких вєсках є вона, доречі, ще і у бортях інколи можна зустріти. Якось читав, а років вісім тому там й сам бачив борті у якогось лісника. А бакфаст як ніби взяв усе найкраще від цих бджіл, залишивши ісходнику його злобливість. Не кожна ж бджола може на вересу зимувати. Але пока, як мовиться у руках не держав... :ah:hadzumaki, :rofl::umora: Але є й на форумі такі.Це своєрідний ЕКСТРИМ. маса сміху, особливо коли залізають у... давайте так скажу ...між штани . :umora::umora:

Share this post


Link to post
Share on other sites
hadzumaki, Але є й на форумі такі.Це своєрідний ЕКСТРИМ. маса сміху, особливо коли залізають у... давайте так скажу ...між штани

:blink: Покажіть мені хоч одного такого користувача форуму..... УкрСтеп не рахується. :umora: Жарт чудовий, але мені проблеми з сусідами не потрібні. А взагалі все це пуста втрата часу :IMHO1: Наш інститут не може розібратися з Українкою.... Edited by hadzumaki

Share this post


Link to post
Share on other sites
Наш інститут не може розібратися з Українкою....

hadzumaki, в тому то й справа... :ak: А для селекції без аборигених бджіл не обійтися!

Share this post


Link to post
Share on other sites
Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы..

Где приобрести маточку подскажите?

Share this post


Link to post
Share on other sites
Надо и у нас провести сравнительные испытания и сделать выводы..

Где приобрести маточку подскажите?
Чув що десь в Чернігівській обл. є бджолорозплідник Поліської бджоли. Але на скільки вони Поліські, то не знаю :dntknw:

Share this post


Link to post
Share on other sites
На Житомирщині створюють Центр із відродження унікальних поліських темних лісових бджіл. Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив доктор ветеринарних наук, директор Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" Олександр Галатюк. «Наш інститут розпочав роботу з відродження цієї породи, тому що темна лісова бджола втрачена в Європі. Провідні європейські науковці також зацікавилися цією темою та вивчають її. Навіть постало питання про те, якщо буде створено таку пасіку, то її включать до європейського реєстру, і, можливо, виділять фінансування», - зазначив Галатюк.Він розповів, що це буде пасіка з племінного розведення щонайменше на 500 бджолосімей, яка слугуватиме виключно справі розведення саме поліської темної бджоли. «Наша поліська..., карпатська й українська степова - це три прекрасні бджолині породи, і ми пишаємося з того, що вони у нас є», - підкреслив науковець.

kudla14, Це зкопіював з моєї публікації на самому початку спеціально для Вас. Там є об'ємна інфо по цій бджолі. :hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
А для селекції без аборигених бджіл не обійтися!

Кто вам такое сказал ? Что они могут кроме злобливости дать ? Зимостойкость, так с этим у того же бакфаста все отлично. Сегодня смотрел где клуб располагается у бакфаста и УС. Оставлял полно медные рамки, улья одинаковые, сила семей почти одинаковая (бакфаст 6 улочек) УС 5. Так вот бакфаст ещё сидит возле передней стенки, а УС уже почти дошли до середины. :dntknw: Edited by hadzumaki

Share this post


Link to post
Share on other sites
Це зкопіював з моєї публікації на самому початку спеціально для Вас. Там є об'ємна інфо по цій бджолі.

Спасибо огромное! Информации по этой пчеле в меня достаточно.А вот по продаже маток чистой породы найти не могу. Из Ваших слов я понял,что нужно обратиться к Галатюку Александру?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Була у мене так звана"поліська",привіз рій з Макарівського району Киівськоі обл.Хай Бог милує :blink: .Колись я на форумі просив поради,як з ними поводитись.До вулика можна було наблизитись,коли гарний взяток,та відкрити його спокійно неможливо було ніколи :angry: .На городі можна було працювати тільки у досвіта і ввечорі,сусіди в екстазі(мед не допомагав).Так я з ними і не перезимував(подушив сіркою) :ak: Можу підтвердить,що бджоли сірі,доволі великі,розмножуються дуже активно,мед,той що приносили,той і поідали ;) .Дуже агресивні.Не завидую тим бджолярам,котрі з такими бджолами мають справу :)

Share this post


Link to post
Share on other sites
Информации по этой пчеле в меня достаточно.А вот по продаже маток чистой породы найти не могу. Из Ваших слов я понял,что нужно обратиться к Галатюку Александру?

kudla14, На жаль про продажі мені не відомо. Зверніться до інституту бджільництва ім. П. Прокоповича. Виставив цю інфо, так як образливо було, що про третю нашу українську породу тут просто забули.Та і Чорнобиль її теж дістав. На жаль, мої 6 соток з сусідами впритул. не дозволяють ними займатися. А це ось про Галатюка, може знадобиться. Галатюк Александр Евстафьевич, доктор ветеринарных наук, профессор. Заведующий кафедрой микробиологии, вирусологии и эпизоотологии факультета ветеринарной медицины Житомирского национального агроэкологического университета.Директор Национального научного центра «Институт пчеловодства им.П.И.Прокоповича». Інших даних не маю. Edited by lddo

Share this post


Link to post
Share on other sites
На городі можна було працювати тільки у досвіта і ввечорі,сусіди в екстазі(мед не допомагав)

Kolyan, :rofl::umora: Я не з Вас сміюся, а згадую своє перше бойове хрещення полісянками у пасічкуванні. Моє знайомство з цією породою було ще у дитинстві. Дід мій киянин (рідний брат мого діда по матері) відставник, фронтовик подарував моєму батькові дві бджолосім'ї. Серед яких була й полісянка. Батько, коли до них заглядав, то не допомогала й фуфайка й такі ж штани ватяні, брезентові рукавиці - прогризалися й знаходили свого "обідчика". Але не хворіли і мед носили справно, хоч частенько й роїлись,- вулик був малим. От роя від них я свого першого й зловив,- років десь дев'ять мені було тоді. Вирішив заглянути до сім'ї звідки був рій. Зняв кришку, не встиг і оглянутися,- налетіла ціла хмара. :vinny: Мабуть так ніколи я ще й не бігав,- до ставка було з добрий кілометр. Одержав з півсотні укусів,- нічого, оклигав буквально на другий день. Дякуючи норову тому рою та порадам діда швидко сприйняв науку. З тих пір і пасічникую. :umora::hi: Edited by lddo

Share this post


Link to post
Share on other sites

Iddo,щиро дякую! :az:

Share this post


Link to post
Share on other sites
Я не з Вас сміюся,

Зняв кришку, не встиг і оглянутися,- налетіла ціла хмара. Мабуть так ніколи я ще й не бігав,- до ставка було з добрий кілометр. Одержав з півсотні укусів,- нічого, оклигав буквально на другий день.

А я с вас :rofl::rofl::rofl: Ну ничего то наука ;)

Share this post


Link to post
Share on other sites
Ну ничего то наука

hadzumaki, :umora: Навіть раді цих емоцій варто цих поліщучок доглядати. Та й по краях пасіки на кочівлі ставити. Це ліпше московської сторожевої буде!Та й шашлички випрошувати не буде...:umora: Edited by lddo

Share this post


Link to post
Share on other sites

Iddo,нашел маток в Черниговской обл. прям из колод .В него колоды в лесу уже сем лет и никакой обработки не проводилось!!!! :dntknw: Может быть не плохой материал для кроссов! :ay: Буду ждать весну. :wave:

Edited by kudla14

Share this post


Link to post
Share on other sites
Iddo,нашел маток в Черниговской обл. прям из колод .В него колоды в лесу уже сем лет и никакой обработки не проводилось!!!! Может быть не плохой материал для кроссов! Буду ждать весну.

kudla14, По доброму завидую Вам. А в мене не вийде,- не хочу з сусідами по дачі сваритися. Хіба й собі борть організувати де-інде. А де це Ви надибали на таке чудо? Очевидно туди ще й кліщ не дійшов.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я думаю,что клещ везде есть-сам факт 7 лет!!! :ay:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×