sij

Древесина

382 сообщения в этой теме

Ялина європейська, вона ж смерека фото 4 Ялиця, вона ж піхта сибірська фото 3 Модрина, вона ж лиственница фото 2 Сосна фото 1 По твердості від твердішого до м‘ягшого: Модрина, смерека, ялиця, сосна. При умові що виросли в одній місцевості. Вирощені в різних кліматичних умовах будуть сильно відрізнятись, мягша деревина може бути твердішою, якщо росла в суворіших умовах

post-6-1361522599_thumb.jpg

post-6-1361522632_thumb.jpg

post-6-1361522653_thumb.jpg

post-6-1361522670_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
По твердості від твердішого до м‘ягшого: Модрина, смерека, ялиця, сосна.

Якщо можна, будьласка, звідкіля така інфа, тому,що я незгоден з такою градацією твердості, В усіх досі прочитаних мною підручниках пишеться: Твердість деревини прамопропорційна її питомій масі. (наведу приклад, при 12% вологості) модрина-660 кг/м.куб. сосна --- 500 кг/м.куб. ялина звичайна - 450 кг/м.куб. ялиця біла -380 кг/м.куб. Отже, порядок мав би бути таким: модрина,сосна,ялина, ялиця P.S. Можливо в вказаній Вами градації твердості мається на увазі сосна кедрова, (дуже прекрасна деревина, обробляється чудово., аргумент зі своєї практики,не з підручника) але і в неї п/маса 440 В залежність від місця проростання масові показники коливаються, але не перескакують, наведеної градації,А тепер наведу один такий цікавий приклад, довелося мені колись працювати з модриною, (ліствєніцею в росіян,правдоподібніша назва, назиму вона скидає голочки-своє листя, тому і назва відповідна) попалася серед всіх, дошка центрального розпилу, (ліс російський, було це 1988р), так от спробував я порахувати річні кільця, при діаметрі 21см нарахував при допомозі лупи 230 кілець,+/-пара штук, (уявіть в яких температурних умовах росло те дерево, коли в нас за рік в ялиці, для прикладу, наростає кільце товщиною 10-15 мм,) рахував не раз, бо важко було повірити,що тримаю дошку випиляну з дерева якому було стільки років, дотепер зберігаю кусочок від тієї дошки в майстерні, реліквія, а от властивості модрини мені несподобалися, підступне дерево,(після роботи з ним в мене з'явилося дуже хороше правило фугування дошки, тобто доведення до потрібного розміру по товщині,) хоча росіяни називають його російським дубом,але насправді йому дуже далеко до нашого українського черешчатого дуба, як на мене ..... але що тут казати, в народі кажуть таке. дуб.є дуб! :hi: Изменено пользователем SeWerby

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Твердість деревини прамопропорційна її питомій масі. (наведу приклад, при 12% вологості) модрина-660 кг/м.куб. сосна --- 500 кг/м.куб. ялина звичайна - 450 кг/м.куб. ялиця біла -380 кг/м.куб. Отже, порядок мав би бути таким: модрина,сосна,ялина, ялиця

Не правильно, сосна дуже крихке і легке дерево при падінні з другого поверху стовбур довжиною 4 метри ламається на три частини, зі смерекою або ялиною такого ніколи не стається, хоча повторююсь ще раз, все залежить від географії, можливо ваша сосна набагато міцніша від нашої. З сосни у нас ніхто будинків не будує, не будівельний це матеріл, тільки дрова

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З сосни у нас ніхто будинків не будує, не будівельний це матеріл, тільки дрова

У росії сосна твердіша за нашу карпатську, в ній літа густіші. Та всерівно сосна є сосна , вона крихка.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
можливо ваша сосна набагато міцніша від нашої. З сосни у нас ніхто будинків не будує, не будівельний це матеріл, тільки дрова

sij! Погоджусь з Вами, що будинки краще будувати з ялини, яку в західних оластях України за місцевими традиціями називають смерекою, але питання чому надають перевагу смереці (ялині) над сосною, доречі, сосна від Влавостока і до Львова однакова, з однаковими як фізичними так і механічними властивостями. (звичайно в певних межах показники по механічних показниках, (масі, твердості), можуть змінюватися, це спостерігається також навіть і в колодах розкряжованих з одного дерева, нижня частина важча і міцніша, за вершинні частини в цифрових показниках це на 8% зниження міцності на кожних 6метрів) Наведений же, Вами приклад характеризує один з механічних показників, але це не твердість, таких прикладів я можу навести Вам безліч, навіть не з другого поверху, а при звичайній валці лісу такі породи як вільха, дуже часто й осика, навіть могутній дуб колиться по принципу "ресторанного нарізання ковбаски", твердий ясен колеться по сердцевині як скляний, особливо товсті дерева, це навіть деколи є проблемою, але всі згадані породи твердіші за смереку Але повернемся до ялини, чому вона частіше використовується при спорудженні будинків "в зруб", поперше ви багато бачили смерек які б були зкривленими, це раз, друге, нетреба забувати стабільну однорідність деревини, як часто доводилося бачити Вам дошку з ялини яку б покрутило після просихання, соснові ж дуже часто -готовий вітряк, треттє, чим легша деревина,тим кращий теплоізолятор, а це мабуть важливе для житла людини, туму вона в даному випадку лідер. :hi:
сосна є сосна , вона крихка.

а тепер і з Вами важко непогодитися, але тільки в одному, деревина сосни дійсно кригкіша впорівнянні з ялиною, якщо брати до уваги цілий свол дерева, тому що річні прирости деревини не завжди прямолінійні, як це буває майже в 100% в ялини (смереки), як що ж взяти сосну в коротких деталях з прямослойною деревиною то ялина прграє в тих же показниках, АЛЕ, по масі ялина легша, в цифрах це в середньому на 60кг на кубові, якщо визначати це "на око", та ще й завчасно наділивши неревагою то можна сказати, що ялина важча.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
все залежить від географії, можливо ваша сосна набагато міцніша від нашої.

можливо ми говоримо не про оде й теж саме дерево? Використовуємо назву СОСНА, (доречі, всіх видів де присутня назва сосна біля одного десятка) але мабуть потрібно внести в нашу суперечку ясність,хто про що доводить свою правоту, є сосна звичайна, є сосна кедрова європейська, (кедр європейський) це з тих які ростуть в Карпатах. Я маю на увазі сосну звичайну, а Ви про яку сосну? Але і в такому випадку ялиця все ж таки легша, навіть за сосну кедрову, 380 проти 440-420кг/м.куб. Тому порядок по твардості (масі) в сторону зменшення: (кг/м.куб.) МОДРИНА (рос. ліствєніца)-~660 СОСНА ЗВИЧАЙНа -~500 ЯЛИНА ( западяни мають свою назву смерека,рос. єль, всіх видів ялини дев'ять!)-~450 СОСНА КЕДРОВА (кедр сибірський,росте зрозуміло де, європейський,це наш, властивості схожі, росте в Карпатах занесений до ЧЕРВОНОЇ КНИГИ)-~440-420 ЯЛИЦЯ (гоцули кажуть ялинка, рос. піхта, теж є сибірська,та біла, росте вКарпатах іноді називають європейська, всього ялиці є 9 видів) -~380 Важко вести діалог в таких випадках, коли користуються місцевим діалектом. а ще важче коли по своєму визначають назви, я маю на увазі назви дерев, тому раджу в таких випадках все таки брати до уваги прийняту в науковій системі класифікацію назв а не так як говорить вуйко, все це є в літературі, Мабуть досить, я вже втомився доводити Вам не своє, а наукове, застосовуйте лозунг сказаний вождем пролетаріїв, я знаю що цього вождя ви б причіпили до найвищої смереки, можливо я б допоміг би вам це зробити, але доля правди в його словах Є! Рухаймося в перед, за цивилізацією! :az:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пане Верес,в свою черго маю велику приємність від спілкування з вами! :hi: І підписався-б під кожним вашим словом!

тому -то вважаю що знання вологості деревини не другорядне, а першочергове в успішному приміненні деревини.

Мав на увазі не це,а чи так важливо,7% вологи,чи 11%(наприклад).Вибачте,не знав,що ви постійно маєте з цим справу!З вашого повідомлення все стало ясним.
теорія, та й практика находить на таку поведінку,на такі властивості деревини просте пояснення - деревина перебуває в постійному процесі або підсихання або зволоження,

Я про це і хотів сказати,тільки як завжди вийшло якось не так...Перефразую. Щоб підготувати деревину,-треба їй надати"стабільності".Я пропоную це робити в максимально сухому приміщенні мінімум протягом пів року.Це уже для сухої деревини.В принципі,деревина,яка лежить під навісом в сухому місці теж наполовину"стабільна",але у мене при остаточному досиханні в майстерні ОЙ ЯКА ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ з вулицею! Всі рекомендації дані для ідеальної сушки дерева зовсім для інших цілей.Для вуликів,я думаю можна робити простіше,але в будь-якому випадку для одержання якісного дерева в 2015 році закладку треба зробити сьогодні(в крайньому випадку завтра) :umora: Пане Верес, я ніколи не стикався близько з сушильними печами,тож у мене питання-чи мажете ви торці при сушінні в печі?Чи це не потрібно?Ще раз вам моя повага! :az:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
питання-чи мажете ви торці при сушінні в печі?Чи це не потрібно

з того що знаю. волога видаляється з деревини швидше капілярами, вони відкриті якраз на торцевих частинах деревини, тому при природній сушці такі заходи можливо і виправдані, для вирівнювання швидкості видалення вологи торці рекомендують замащувати, що ніби буде гарантувати однакову швидкість просихання по пласті і по торцю. Пробував, отримав результат поганий, В сушильних камерах така дія непотрібна, тому що спочатку в камері створюють насичену вологою атмосферу,одночасно прогріваючи деревину, в таких умовах деревина не сохне, бо по простому волога її не може покинути, адже, вологи і так забагато в замкнутому середовищі, тому-то інколи цей процес називають пропаркою, приписуючи йому таємничність процесу висушування, все набагато простіше, це те про що я написав вище, плюс теплоємність водяної пари більша від теплоємності повітря, тому пар використовують як еффективний носій тепла. це перший етап, процес висушування деревини починається на другому етапі, це поступове зниження вологості в камері в результаті вода інтенсивно покидає деревину якраз через зрізи капілярів, майстерність тут в вмінні утримувати вологість в таких межах щоб деревина сохла швидко, але разом с тим без винекнення руйнівних процесів, по простому рзтріскування. В вакуумних майже так,тільки процес контролювати простіше, рубіж насичення парі можна сказати підтримується автоматично, при постійному значені вакуума в камері, але є ризик пересушити дереину внутрішніх шарів швидше від поверхневих і отримати внутрішні розриви, пустоти. це при товстих пиломатеріалах, з тонкими легше. Приблизно так, зпрощено. :hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Яка деревина найкраща для виготовлення вуликів, рамок? Чи прстіше за принципом - робим з того що є! Які думки, пишіть. думаю є про що сказати Всім хто займається виготовленням, хто користується вуликами з деревини. :hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
СОСНА КЕДРОВА (кедр сибірський

Це дерево дійсно занесено до Червоної книги і в тих самих Карпатах її дуже мало. Цей вид під загрозою зникнення через птахів які обїдають з шишок насіння.
Яка деревина найкраща для виготовлення вуликів, рамок?

Я роблю з ялини(смереки) переважно з здорового сухостою. Матеріалу в лісі валом знайшов яке підходить і вперед. Лісник за сухостой не дуже обіжається. Розпиляв 1 рік сушиться під навісом і на вулики. Усушки і розтріскування не замічав.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
з ялини(смереки) переважно з здорового сухостою.

я теж відношу ялину (смереку) до деревини яка при висушуванні мало деформується, майже не розтріскується, і все це завдяки одноріднсті та прямослойності її деревини. Неподобається те, що більшість сучків випадають, та складність при фрезерувані по торцевій частині, із-за сколів які при цьому утворюються, та ще й морока з смоляними карманами, як під час обробки, так і при експлуатаціїї додають вони проблем. З позитиву,так це мала маса, вулики одні з найлегших, допомагав колись товаришу, з корпусами. В нашій місцевості ялина росте, але вільно її невізьмеш, тай ціна, живої в лісі, тобто з пня,600 за куб. суха 400-450, але якість деревини сухостою може бути нікудишньою, такого вибору як в Вас, в нас немає. Раніше осика була доступною, бо на дрова нейшла, а тепер придумали,що з неї добрий будівельний матеріал, замовляють, раджу ялину, ні давай осику, а її коли ріжеш на доску то вже починає викручувати, а просохне то взагалі каблуки виходять, бо як правило стовбурі в осики мають викривлення. рідко яка рівненька виростає. Але всеодно ціна її менша ялинової, тому хочу спробувати на вулики, робив з липи, дуже гарі виходять, але бояться води,крім того, що сильно набухають то ще й з'являються гриби (грибок). непогано виходить ще з вільхи, але майже в більшості зпиляних дерев вся сердцевина трухлява, а забирати мусиш, незабереш, іншого разу непідходь. ось так і мусиш викручуватися перед лісн... . Зараз маю небагато дошок з осокора,(родич тополі) підсушив, (до 10-11%) зробив пробну обробку на фугування і по пласті і по торцю ніби добре, (а от природня сушка такої якості обробки незабезпечує, частенько ворсистість після фугування), правда деревина дуже пориста, боюся, що при проварюванні в парафінові буде багато вбирати його в себе, деревина по масі легша за ялину, стійка до трухлявіння, ще не попадалася з трухлявою сердцевиною.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
По твердості від твердішого до м‘ягшого: Модрина, смерека, ялиця, сосна. При умові що виросли в одній місцевості. Вирощені в різних кліматичних умовах будуть сильно відрізнятись, мягша деревина може бути твердішою, якщо росла в суворіших умовах
З власного досвіду:модрина,ялина,сосна,смерека. Верес а з осики(в нас називають трепета) що виготовляють?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З власного досвіду:модрина,ялина,сосна,смерека.

gucul,! Так ніби вже прояснили,що ялина (єль російською) та смерека це одне й теж саме дерево. Що виготовляють з осики, та все що завгодно, чи Ви маєте на увазі щось особливе. А чому в Вас осику називають ТРЕПЕТА, можете прояснити? Скажу про особливості деревини осики: м'ягка, незколюється при різанні, однорідна дрібношарова текстура, менше інших порід вражається червоточиною, при спадюванні мало кіптявить, довго негниє знаходячись в воді, після тривалого перебування в воді деревина осики щільнішає і погано пропускає воду, а також є ще одна визначна особливість деревини осики - з неї виготовляли ГОНТ, який служить до нашого часу, перебуваючи під дією води, сонця та морозу (більше 200 років)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З власного досвіду:модрина,ялина,сосна,смерека.

gucul,! З деревини осики - виготовляли ГОНТ, який служить до нашого часу, перебуваючи під дією води, сонця та морозу (більше 200 років)
Прошу прощения, а что такое ГОНТ? :ah:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
gucul,! Так ніби вже прояснили,що ялина (єль російською) та смерека це одне й теж саме дерево.
Це щось для мене нове :blink: .Абсолютно різні дерева,"ёлку" в нас вважають другосортним матеріалом
Що виготовляють з осики, та все що завгодно, чи Ви маєте на увазі щось особливе. А чому в Вас осику називають ТРЕПЕТА, можете прояснити? Скажу про особливості деревини осики: м'ягка, незколюється при різанні, однорідна дрібношарова текстура, менше інших порід вражається червоточиною, при спадюванні мало кіптявить, довго негниє знаходячись в воді, після тривалого перебування в воді деревина осики щільнішає і погано пропускає воду, а також є ще одна визначна особливість деревини осики - з неї виготовляли ГОНТ, який служить до нашого часу, перебуваючи під дією води, сонця та морозу (більше 200 років)
Кажуть на соління найкращі осикові бочки,зокрема капуста в такій зберігається свіжа хрумка і біла аж до весни.
Прошу прощения, а что такое ГОНТ? :ah:
Деревяна черепиця. Моя під такою.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
что такое ГОНТ?

серьога-bee,, це дощечки якими покривали верхи (криші) будівель, бані храмів, (приклад Сіверських Кижів, на півночі Росії) щось на зразок черепиці.
"ёлку" в нас вважають другосортним матеріалом

gucul,, гарна назва в Вас, ЯЛИНКА, гарне дерево, знаю,що тільки його ставите на свято нового року, але в науковому лісівництві його назва ЯЛИЦЯ (рос. ПІХТА), тай не таке во вже й другосортне, найлегше серед шпилькових (хвойних), немає смоли в деревині тому викокистовувалося раніш для виготовлення тари під харчові продукти, має непоганий резонанс, тому годиться для виготовлення музичних інструментів, особисто використовували як будівельний матеріал, для верхів,брали колись в Косівському районі с.Пістинь, пам'ятаю на одному з пнів нарахували 147 кілець, висота (правда виміряна кроками) ~45-47м
найкращі осикові бочки,

дивлячись для чого, можливо для капусти найкращі, цього незнаю, а ось та властивість,що непропускає воду якраз малася на увазі при виготовленні діжок відер, посуду. ТРЕПЕТА- тому, що навіть в безвітрену погоду листя на осиці тремтить (ТРЕПЕЧИТЬ). :hi::az: Изменено пользователем blek-269

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Деревяна черепиця. Моя під такою.

яка краса, я вам щиро заздрю, бував я в ваших краях,ностальгія не покидає, є така мрія походити по полонинах по лісах але без топірця, щасливі ви люди, шануйте ту красу яку дав вам бог! :wave:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
є така мрія походити по полонинах по лісах але без топірця, щасливі ви люди, шануйте ту красу яку дав вам бог! :wave:
З топірцем можна ;) , лиш би не з сокирою,а тим паче бензопилою...

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
є така мрія походити по полонинах по лісах але без топірця, щасливі ви люди, шануйте ту красу яку дав вам бог! :wave:
З топірцем можна ;) , лиш би не з сокирою,а тим паче бензопилою...
Так топiрцем намiчаэ якi дерева рубати :IMHO1:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З топірцем можна , лиш би не з сокирою,а тим паче бензопилою...

з гарною компанією, ото клас! Топірець хіба що для багаття! Був я там років з 10 тому, різали безбожно,(не ми, місцеві), якщо за цей час було таке ж, то мабуть мало залишилося що рубати.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З топірцем можна , лиш би не з сокирою,а тим паче бензопилою...

з гарною компанією, ото клас! Топірець хіба що для багаття! Був я там років з 10 тому, різали безбожно,(не ми, місцеві), якщо за цей час було таке ж, то мабуть мало залишилося що рубати.
Ну хотя бы на шашлык то оставили

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
З топірцем можна , лиш би не з сокирою,а тим паче бензопилою...

з гарною компанією, ото клас! Топірець хіба що для багаття! Був я там років з 10 тому, різали безбожно,(не ми, місцеві), якщо за цей час було таке ж, то мабуть мало залишилося що рубати.
Навіть уявити не зможете,катастрофічно вирубують.Нащадків шкода.В нас вже почала пропадати вода в криницях,сказав би хто десять років тому,що в горах можлива проблема з водою, в "профіль" б розміявся. Та... з іншого боку збільшується площа медоносних зрубів :ah: .

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Та... з іншого боку збільшується площа медоносних зрубів

як втаких випадках росіяни кажуть "НЕТ ХУДА БЕЗ ДОБРА"

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

читаючи сьогодні повідомлення в темі "ПАРАФІН" про результати усушки деревини після проварювання, хочу повернутися до цієї проблеми. Пробував раніше прояснити ситуацію з цим, але моі твердження про те, що деревина змінюючи свою вологість одночасно змінює і розміри, тобто відбувається процес усушки або набрякання, несприймалися як щось значиме, Але ж всім відомо,що всихаючи дошка зменшує, зволожуючись- збільшує свої розміри. Питання на скільки? Відповідь на це можна дати провівши прості розрахунки. Отже, знаючи початкову та кінцеву вологість деревини (дошки),можемо вирахувати на скільки зміниться її розмір. При цьому слід знати,що починає всихати деревина після зниження її вологості менше за 30%. Для того щоб вирахувати величину всихання необхідно знати коефіцієнти усушки деревини, вони різні, для кожної породи деревини свої, та ще й залежать від поставу дошки при випилюванні її з колоди, тобто яка вона -радіальна чи тангентальна. Усушка радіальних завжди менша від усушки тангентальних. Формула для визначення величини всихання: У=К(Wп-Wк) де: У - величина всихання в %; К - коефіцієнт всихання; Wп - початкова вологість; Wк - кінцева вологість. Приклад розрахунку: дошка соснова шириною 100мм тангентальної розпиловки, вологість початкова -20%, кінцева - 8% коефіцієнт всихання сосни в тангентальному напрямку 0,31. У=0,31(20-8) =3,72%, отже при всиханні дошки на 12% її ширина зменшиться на 3,72%, 100мм-3,72%=96,28мм, отже отримаємо дошку шириною 96,28мм. Прості розрахунки, а дозволяють прогнозувати величину всихання або набрякання деревини. :hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
post-6108-1363151279_thumb.jpgтаблиця де можна знайти коефіцієнти всихання різних порід деревини колонка №10 хактеризує здатність жолоблення (короблення), чим менше значення тим якісніша деревина. (менше викручується) колонка №8, величина всихання (набухання),по об'єму, чим менший коефіцієнт тим краще. (менше набухає в об'ємі при зволоженні) це відповідь на поведінку липової деревини, хоч в колонці 10 вона найкраща. колонка №3 питома иаса деривини при 12% вологості. Изменено пользователем ВЕРЕС

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!


Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.


Войти сейчас