Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
трутень

Вирусный паралич

70 posts in this topic

Только что, Ksenya сказал:

Мені самій цікаво чому хворіла тільки одна сім’я до того ж два роки, адже всі в однакових умовах. 

Вот и я думаю, вопросов возникает много, а ответов пока взять неоткуда.

Share this post


Link to post
Share on other sites
21 хвилину тому, shersand сказав:

Інші сім’ї не хворіли

 

11 хвилину тому, Ksenya сказав:

хворіла тільки одна сім’я

Ну ось ...дуже цікаво....може все -таки не інфекційне захворювання???

Edited by Павло Михайлович

Share this post


Link to post
Share on other sites

Такі випадки траплялись і в моїй практиці,проявляється в квітні-травні потім зникає. Припинив шукати причини,просто заміна матки і поступова заміна суші. Випадків поширення цієї хворі не було на решту бджіл.

Edited by Лавр
доповнення

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, Ksenya сказал:

Маєте на увазі пилкове голодування чи токсикоз? Є клен, верба, кульбаба... 

Что за порода.Или помесь пчел?

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Стрельчук Олег Анатольович сказал:

Что за порода.Или помесь пчел?

Купувала матку як УС. Мені вона дуже подобалася всім, крім....

Edited by Ksenya

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 минут назад, Ksenya сказал:

Купувала матку як УС. Мені вона дуже подобалася всім, крім....

Если не тайна скажите у кого покупали. Можно в личку. Дело не в матководе скорей всего другой случай. Я изучаю это очень давно. Спасибо.

Share this post


Link to post
Share on other sites
9 часов назад, Стрельчук Олег Анатольович сказал:

Если не тайна скажите у кого покупали. Можно в личку. Дело не в матководе скорей всего другой случай. Я изучаю это очень давно. Спасибо.

У мени ця фігня з'явилася два роки тому,квітень травень,чорні бджоли сидять на прильотці,а з ранку бджоли витягують підмор на прильотку багатенько,і продовжується це все поки не настане гарне тепло і взяток.Почалось це все на місцевих бджолах.

Share this post


Link to post
Share on other sites
9 годин тому, Ksenya сказав:

Купувала матку як УС. Мені вона дуже подобалася всім, крім....

Це та яку Ви показували тут на фото як УС?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Що характерно в цьому випадку, що матки відзначались досить високою яйценоскістью.

Share this post


Link to post
Share on other sites
17 минут назад, Лавр сказал:

Що характерно в цьому випадку, що матки відзначались досить високою яйценоскістью.

точно!!!!!!!!!!!!!!

Share this post


Link to post
Share on other sites
32 минуты назад, Лавр сказал:

Це та яку Ви показували тут на фото як УС

Саме вона. 

 

28 минут назад, Лавр сказал:

Що характерно в цьому випадку, що матки відзначались досить високою яйценоскістью.

Так, яйценоскість дійсно дуже хороша та й інші ГКО на рівні, і відпрацювала вона 3 сезони. Останній сезон вже після хвороби бджоли декілька раз збиралися її замінити, але передумували: закладуть маточники-позгризають.

Edited by Ksenya
доповнення

Share this post


Link to post
Share on other sites
44 минуты назад, Женя Циба сказал:

У мени ця фігня з'явилася два роки тому,квітень травень,чорні бджоли сидять на прильотці,а з ранку бджоли витягують підмор на прильотку багатенько,і продовжується це все поки не настане гарне тепло і взяток.Почалось це все на місцевих бджолах.

Багато сімей?

Share this post


Link to post
Share on other sites
13 минут назад, Ksenya сказал:

Багато сімей?

Перший рік пару штук,а на другий рік пару десятків сімей,но в кожній сім'ї хвороба протікає по різному,в одній слабовиражена,а в іншій може бути сильновиражена 

Edited by Женя Циба

Share this post


Link to post
Share on other sites

  Добрий день шановні форумчани, хочу поділитися  своєю практикою боротьби з цією хворобою. Одного року (сезон 2015р) в одній сімї помітив "чорні бджоли", вивіз в ліс десь за 8-10км. на вулику написав крейдою "Хворі, карантин", обробляв 2-ва рази з інтервалом по 10 днів санапіном (дезинфікував), поміняв матку. Через місяць забрав хоч ослаблену, але практично здорову сімю. В сезонах 16, 17 років в даній сімї та зробленому від неї відводку хвороби не проявлялося.   В сезоні 2017р в одній сімї помітив певну частину "чорних бджіл" .  З хворої зробив відводок на стару матку .Розвіз також на відстань, дезинфікував  санапіном. Так вот, в відводку де була стара матка хвороба проявлялася довго поки не поміняв матку, в тій сімї, що була без матки(з якої зробив відводок)  дав молоду, хвороба пропала швидко (практично після зміни покоління бджоли. Дай Бог перезимую і буду спостерігати за цими сімями дальше. З цього зробив висновок, якщо це вірусна хвороба то в захисті грає основну роль імунна система бджоли. Матка яка давала потомство бджіл з слабким імунним захистом, бджоли  були більш вразливими до хвороби, отже треба змінити матку. Правда пишуть ще про гостру форму, там не знаю можливо тоді сімя пропадає швидко і часу на такі операції практично немає. Можливо  хворобу провокує і білковий голод, але кормів в тому і числі перги було достатньо, і "взяток " також був.Звичайно з цих сімей я практично не взяв тої кількості товарного меду на яку розраховував , возитися з ними був практично   дослідницький  інтерес.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Хтось користувався препаратом Ветом1.1? У лекції Кашковського почув про нього,каже допомагає при паралічу бджіл.

Edited by Женя Циба

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пробував ізатізон .Якщо свіжий,   результат від лікування не ідеальний але відчутний. Давав 2 підкормки з ізатізоном в першій половині квітня поки бджоли були в одному гніздовому корпусі.

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, Микола І сказал:

Пробував ізатізон .Якщо свіжий,   результат від лікування не ідеальний але відчутний. Давав 2 підкормки з ізатізоном в першій половині квітня поки бджоли були в одному гніздовому корпусі.

Десь читав що після ізатізона можуть бути проблеми зі здачою меда. 

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 годин тому, Женя Циба сказав:

Десь читав що після ізатізона можуть бути проблеми зі здачою меда. 

Проблем із здачею не було. На час підкормок магазинні надставки не стояли. Мед із гніздових корпусів не качаю і нікому не рекомендую навіть через протикліщові обробки.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Потрапив до рук список препаратів сертифікованих для бджільництва і ізатизону там нема. Для лікування вірусного паралічу науковці рекомендують звернути більше уваги на протикліщові обробки. Можливо добавити одну обробку весною. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Биологи выяснили механизм природной вакцинации у пчел

a15b24e8d55d07ae005d81f0b6c4956f.jpg

Медоносная пчела Apis mellifera

Изображение: Christofer Bang

Биологи из университетов Аризоны, Хельсинки и Ювяскюля впервые определили механизм, по которому пчелы передают иммунитет своему потомству. Результаты исследования открывают новые возможности для создания вакцин для пчел. Об этом сообщает пресс-релиз Университета Аризоны, статья опубликована в журнале PLoS Pathogens.

Авторы работы обнаружили, что ключевую роль в передаче иммунитета у медоносных пчел Apis mellifera играет белок вителлогенин. Он способен прикреплять к себе фрагменты патогенных организмов и переносить их в яйца будущих пчел. Однако яйца откладывает только матка, редко покидающая улей, а значит не контактирующая с внешними инфекциями напрямую. 

По словам авторов, необходимые количества фрагментов микроорганизмов матке переносят рабочие пчелы. Они встречаются с патогенными бактериями при сборе нектара на цветках различных растений. Попадая в пищеварительную систему бактерии разрушаются, происходит связывание липополисахаридов и пептидогликанов, которые составляют их оболочку, с вителлогенином. В таком виде они и попадают в яйца пчел. 

73f8e65933779e9a54c5cdecaf1ba31d.jpg

Механизм вакцинации у пчел

Изображение: Arizona State University

  •  

 

Установить это удалось на примере двух видов бактерий — грамположительных Paenibacillus larvae и грамотрицательных Escherichia coli. Биологи исследовали, как меченые фрагменты микроорганизмов распределяются в яичниках матки, а также наблюдали сродство вителлогенина к самим бактериям. Оказалось, что при наличии этого белка фрагменты бактерий попадают в будущие яйца, в случае же, когда ученые помещали яичники матки в среду, лишенную вителлогенина, но в которой при этом присутствовали другие белки гемолимфы пчел яйца оставались неизмененными.

Авторы работы предполагают, что результат их исследования можно применить для разработки съедобных вакцин для пчел. Такие вакцины могут содержать фрагменты P. larvae, вызывающей американскую гнильцу у пчел — заболевание поражающее личинок старшего возраста и способное ставить под угрозу жизнь целого улья. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×