Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
bercik alex /liliya

Карпатська бджола

4,530 posts in this topic

Кубитальный индекс 2.9 :ah::af::at: это не карпатка 2.4--2.6 по Гетце 41.7--38.5 по Алпатову 18--19 в Классах по Рутнеру :hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
.Племенное ядро пасеки размножаем естественным путьом ,за счет тихой смены маток или роения .Искусственно выводим маток только первого поколения.Такой подход ,как показала практика ,дает возможность не только сохранить очень ценный генотип карпатских пчел но и значительно его приумножить ." Ваше мнение???
А можно вопрос. Почему "за счет тихой смены маток или роения"

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю 2.9 это опечатка.Их очень много . :dntknw: Но карпатка не обижается :umora:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Справочник "Карпатские пчелы' под ред. Гайдара- кубиталльный индекс - 2.3-2.8 у карпатских пчел и 2.3-3.0 у карники. Это как правило ,но бывают и исключения. Следовательно индекс -2.9 для очень небольшого количества семей вполне возможен.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Среднее значение в измерениях К.И. Искажает правильную картину А вот 2.9 недопустимо для грамотных матководов! А напряги с Тихой сменой или роевыми (ИХ Новый подход на тему "как сварить яйца вкрутую) и указывает наверно что это ФЕНОКОПИЯ (не передала по наследству свои признаки)150 семей НА 2 сотках??? И 800 маткомес??? У меня не получается :dntknw:

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 2001 году эту матку с горного села Студеное взяли в г.Мукачево для племенной работы

bercik! А це ж десь поряд з
Пасека в: Урочища;ОСА;ВОВЧИЙ;ДУБОВЫЙ РОГ:Воловецкий-Свалявский р-н

?

Share this post


Link to post
Share on other sites

С.Студене перевал гор Карпат.От меня далеко.Там Прикарпатье здесь Закарпатье.Хвойные леса альпийские луга.Если вырубка то сплошной кипрей.Тесты пчёл в этом высокогорье были бы уникальны :ay: НО :dntknw: их увезли в РОДНОЕ МУКАЧЕВО.А зачем я не догнал.

Share this post


Link to post
Share on other sites
Среднее значение в измерениях К.И. Искажает правильную картину А вот 2.9 недопустимо для грамотных матководов! А напряги с Тихой сменой или роевыми (ИХ Новый подход на тему "как сварить яйца вкрутую) и указывает наверно что это ФЕНОКОПИЯ (не передала по наследству свои признаки)150 семей НА 2 сотках??? И 800 маткомес??? У меня не получается :dntknw:
А как-же линия 100? Что означает по словам матковода 100% соответствие карпатской породе. Да и Гайдар в своем фильме говорит о Паращинце, как об опытном матководе. Или где-то заковыка спрятана?

Share this post


Link to post
Share on other sites
В нас з товарищем точок один на двох - 12х15 м , це 1,8 сотки. Разом там стоїть в районі 16 лежаків і до 20 корпусних, як би я там розміщав ще 100 вуликів і 800 МК blink.gif А ще питання, як в таких умовах без сумніву масового блукання бджіл, можна займатися селекцією? opr06K94.gif

Головне,щоб личинки не блукали :IMHO1: :smile:

Share this post


Link to post
Share on other sites
Головне,щоб личинки не блукали

:umora::ay: Проте я мав на увазі дослідження бджіл по вищезгаданих параметрах. Взяли Ви з вулика бджолу, щоб оцінити певну матку на відповідність породі. Дослідили в бджоли її хоботок з крилами і все решта! А де гарантія що та бджола від тої матки?! :dntknw::hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
Головне,щоб личинки не блукали

:umora::ay: Проте я мав на увазі дослідження бджіл по вищезгаданих параметрах. Взяли Ви з вулика бджолу, щоб оцінити певну матку на відповідність породі. Дослідили в бджоли її хоботок з крилами і все решта! А де гарантія що та бджола від тої матки?! :dntknw::hi:
А ещё есть сомнения в спаривании с нужными трутнями.

Share this post


Link to post
Share on other sites
А ещё есть сомнения в спаривании с нужными трутнями.

Ну це вже не залежить від розміщення вуликів... А взагалі про маток Паращинця я чув тільки хороші відгуки. :hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
А ещё есть сомнения в спаривании с нужными трутнями.

Ну це вже не залежить від розміщення вуликів... А взагалі про маток Паращинця я чув тільки хороші відгуки. :hi:
Спасибо, успокоили.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Интересная деталь. Просматривал польские форумы в разделах по продаже маток на следующий год, и написано - "реализуются матки карники" таких то линий и среди них в перечне значится саrnica linia Karpatka, hodovlyana dr W.Gaidar (карпатка от Гайдара). Вывод напрашивается само собой - карпатка как порода только на бумаге, на самом деле карпатская популяция карники

Share this post


Link to post
Share on other sites

Згідно журналам румуніі Апіколтур за 1964 рік всюди вказана темна лісова бджола апіс карпатіка Згідно другого друкованого видання автор Іван Піров книга Графи Шенборни - місцева бджола була замінена на більш продуктивну яка була завезена в 1840 роках з Австрії та Венгрії отож карпатка то чиста карніка. Свідченням тому е архіви внучатої племінниці графині Шенборн - Букгаїм яка живе в Відні до нині :ae::ae::ae::ae::ae::ae::ae::ae:

Share this post


Link to post
Share on other sites
Згідно другого друкованого видання автор Іван Піров книга Графи Шенборни - місцева бджола була замінена на більш продуктивну яка була завезена в 1840 роках з Австрії та Венгрії отож карпатка то чиста карніка. Свідченням тому е архіви внучатої племінниці графині Шенборн - Букгаїм яка живе в Відні до нині

Інформація цікава. Та в достовірність висновків можна засумніватись. Необхідно хочаб знати що пишуть в тих архівах. Те що завіз бджолиних сімей або маток мав місце в це можна повірити. А от маштаби цього процесу викликають питання. І чи дійсно це призвело до зміни аборигенної популяціі. Маєм приклади радянської доби. Ну і що? все ж місцева бджола не метизована таки окремими ділянками збереглась. А масштаби то були значно більшими. :IMHO1: Чи я не правий?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вся зона Берегвару абао Мараморошу ( колишня назва закарпаття ) була власністю графів Шенборнів понад 200 років. Під час того господарювання було завезено також цінні породи корів та овець які давали кращі надої в том у числі й бджоли. Це перша згадка про зміну типу бджоли яка отримана на підставі роботи з архівами у Відні та у Закарпатьскому областномі архіві в місті Берегово але те не відомо нікому крім вузького кола спеціалістів , тому публікую в друге ;) Маштабі в межах імперії були дуже великими - сам імператор Максиміліан дав благословення на любі зміни аби тільки домінія давала дохід

Share this post


Link to post
Share on other sites

Закарпаття в теперішньому варіанті з 1945 року"Машіка" :hi: А міста Межгіря та Воловець графу Шенборну ніколи не належали. :ole_ole: Край його землі був мисливський замок (межа Мукачівського та Свалявського району )тепер санаторій Карпати КАРПАТСЬКУ БДЖОЛУ як відомо описав (з певними ексиерерними ознаками відмінними від карніки :dntknw: )Губін-біля села Вучкове Міжгірського района.Мені цікаво булоб знати як в ті роки при примітивному бджільництві(дупла)велося таке єфєктивне районування нових порід бджіл графом Шенборном.??(Це на відстань150 кілометрів з перепадом висот 1000метрів)В наш час це не вдалося СССр та й Гайдару теж Мені відома слабка медоносна база гір Карпат і булоби наївно думати що мед був прибутковий.для Шенборна Заробляв він на ВИНІ.МЯСІ.ДЕРЕВИНІ...І Поважні колеги Пудрив вам мізки :at: " Машіка " :at: --- на жаль не історик і не прихильник Карпатки

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я можу відсканувати ту сторінку книги де ото написано так шо най лем тот Губін сидить собі тихо та нервово курить у стороні з Аветесяном до купи ,,,,,,,,,,,,,,,,,,, Іван Піров точно історик лем го треба читати .

Share this post


Link to post
Share on other sites

Губіна знаю :ay: А пірова ні. :dntknw: (СКАНУЙТЕ)А ще монголо татари могли створити на закарпатті цю популяйію.А ще раніше племена мадяр тут проходили(пересувні нуклеусні парки зазвичай возили всі) :umora: Ірозсиляли.Тоді лише про бджіл всі і дбали. І ще як планово вів селекцію Шенборн щоб витіснити і повністю замінити оту чорну на карніку.Де брав племінний матеріал ?кількість сімей?ізольовані нуклеусні парки де були?запліднювали інструментально?піров не пише?І як вийшов Шенборн з ф1 і добився чистопородності карніки на закарпатті (СКАНУЙТЕ) Тісні Ваші пізнання в бджільництві якщо ви вважаете що зав1зши до Карпат неадаптованих тисячорічями бжіл вивплинете на їх генофонд.(Подохнуть ) :dntknw: Природа їх створила для Карпат!!!А Губіна не обіжайте!Бо перейдемо на ти.

Share this post


Link to post
Share on other sites
якщо ви вважаете що зав1зши до Карпат неадаптованих тисячорічями бжіл вивплинете на їх генофонд.(Подохнуть )

Гайдар в свойому фільмі чітко каже що в 60-х роках завозилась кавказянка, так може жовтизну тергіта викидають в потомстві ті матки по прапрапрапрабабцях яких пройшлися кавказькі гарячі трутні? Це було декілька років - а ехо до цих пір... А тут кажуть що століттями щось, чи когось завозили.. Edited by vovchik

Share this post


Link to post
Share on other sites

Є в мене книжка "Карпатські бджоли", автори Гайдар, Пилипенко, рік видання 1982, видавництво Карпати, Ужгород. В цій книжечці чорними буквами по білому папіру написано (цитую): "...відгалужень спільної прабатьківської форми з берегів Дунаю, що дала початок різним і численним популяціям карніки: альпійській, македонській, банатській, карпатській." І в цій книжці я не зустрів жодного слова "карпатська порода", автори пишуть тільки "карпатські бджоли", "карпатська популяція". Читав також статтю Губіна, де написано (цитую): "... необходимо сохранить эту ценную карпатскую популяцию краинской пчелы, занявшей ареал Карпат и сформировавшей здесь особую её форму..."

А Губіна не обіжайте!Бо перейдемо на ти.

І не треба тут губи дуть, прізвища нічого не говорять, бумага стерпить все шо на ній пишуть, а у природи свої залізні закони. "Сократ мне друг, но истина дороже..."

Share this post


Link to post
Share on other sites
Є в мене книжка "Карпатські бджоли", автори Гайдар, Пилипенко, рік видання 1982, видавництво Карпати, Ужгород. В цій книжечці чорними буквами по білому папіру написано (цитую): "...відгалужень спільної прабатьківської форми з берегів Дунаю, що дала початок різним і численним популяціям карніки: альпійській, македонській, банатській, карпатській." І в цій книжці я не зустрів жодного слова "карпатська порода",
а у Архипенка "поступове пасічництво" за 24 р. є абзац-в Україні поширена особлива раса бджіл, що зветься українською бджолою в ..трьох відмінах...темноруда, майже чорна....сіра степова...та змішана з кавказько-зветься жовтушкою... Було б цікаво прочитати коментар компетентних, наскільки колишнє уявлення про "Раси бджоли" тоді були далекі від сьогоднішнього розуміння.(стор 10-11 сканований варіант викладений)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Карпатка порода хороша але для карпат, на сильному короткочасному взяткові вона не працює, ці бджоли хороші тільки для ранніх пакетів на продаж, тому і так сильно розрекламовані. Не просто так в більшості областей районована українська степова, яка трошки може зліша за карпатку але кажуть так: карпатка мішок бджіл-- відро меду, україночка -- відро бджіл --два мішки меду. Так скажете ведеться селекція по медопродуктивності --- а куди вона дівається в другомо поколінні.

Share this post


Link to post
Share on other sites
два мішки меду.

мішки меду.

ВИ АГРАНОМ!! :blink: Мед вимірюете мішками!Гроші бідонами? :ay: Та гарна україночка !! :ole_ole: Але хваліть її там де це відповідае темі УКР.СТЕП. Створіть тему!!?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×