Метод А. Ковалева

[астроном]

кто что скажет по поводу правила 40 дней в этой методе? может я в чем заблуждаюсь конечно, давайте обсудим.

Правило 40 дней работает для кормящей пчелы, если кормить некого или есть сильный взяток, то пчела начинает работать в поле уже через 5 дней после рождения. Хмара и другие утверждают, что некормившая пчела живет до 13 месяцев и способна выкормить 1 личинку на замену. Для летнего периода Ковалев пишет, что в течение месяца (после изоляции матки) почти вся ульевая пчела (кормившая) отойдет, через 2 месяца останется некормившая и непотерявшаяся в полетах за взятком. Это примерно третья часть от численности расплода на момент изоляции матки! Этого достаточно, чтобы воспитать 1.5-2 кг расплода для зимней генерации. При этом некормившая пчела, летает за взятком дальше 6 км и приносит меда существенно больше: ( по данным Миленина, Крым -- 1.5 кг (некормившей) пчелы вылетевшей из улья за взятком, приносят 14 кг нектара в день на взятке с акации). Вот так!

[surovyj]

При этом некормившая пчела, летает за взятком дальше 6 км и приносит меда существенно больше: ( по данным Миленина, Крым -- 1.5 кг (некормившей) пчелы вылетевшей из улья за взятком, приносят 14 кг нектара в день на взятке с акации). Вот так!

?

Круто! Но врятли это связано с какими то сверхвозможностями некормащих пчел, просто нет отвлекающего фактора- расплода.

правило 40 дней

?

Стыдно признаться но не знаю такого правила...

[ангул]

Як людині яка трішки розуміється на бджільництві , у мене виникло питання до метода Ковальова. Зі слів автора схоже що виставлення бджіл з зимівника відбувається у квітні. А в двадцятих числах травня ще може іти сніг з дощем. Тому, пізні перші обльоти для тієї зони Росії можливі 15 травня, про що згадує Г.Ф. Таранов. що не є характерно для клімату України. Цитата : 1. « За 20 дней (до наступления 1 сентября) матка занимает расплодом 4-5 рамок. Старые пчелы его воспитывают и до зимы все отмирают. В семьях остается около 2,5 кг молодых, не пораженных клещом пчел.» Цитата: 2. Не готовлю сильные семьи к зиме, как рекомендуется в литературе. Все семьи идут в зиму на шести рамках, бывает и на четырех-пяти. Така кількість бджіл «2,5 кг» буде займати до десяти рамок. На одній рамці поміщається 2500 шт. бджіл, а бо це 250 г. Отут і виникає перше питання, то якої ж сили ідуть бджолині сім'ї в зиму за методом Ковальова, на 10 рамках вагою 2,5 кг чи на чотирьох вагою 1 кг. [b]Цитата: 3. «Один раз весной продал две трети семей, а к осени пасеку увеличил в 5 раз. На каждую оставшуюся весной семью получил по 120 кг меда. (В тот год в двух километрах от пасеки было гречишное поле.)» Фразою «Один раз…..» окремі випадки рекордних взятків та стрімкого нарощення сили сімей не є постійним і зустрічається в кожного пасічника. І ними може похвалитися кожен пасічних з великим стажем роботи. Так що в дані фразі я не бачу нічого особливого , бо такий випадок відбувся лише один раз. І непотрібно роздувати з мухи слона. Цитата: 4. Для проверки значения большой свободной площади сотовых рамок во время медосбора одной подопытной семье дал 44 рамки …...... Со всех семей откачал в среднем по фляге меда (53 кг), а с подопытной - 153 кг! При этом до расширения гнезда из этой семьи до 20 мая отобрал 4 рамки, заполненные на 90% печатным расплодом. После такого эксперимента не хочется держать семьи во время медосбора в стесненных условиях. Незрозуміло як за методом Ковальова вдається від основної сім'ї 20 травня забрати 4 рамки розплоду, заповнених на 90% . З цього розплоду повинно вийти ? 28800 шт. бджіл що важитимуть 2,880 кг. і займатимуть приблизно 12 стандартних рамок. А це ті бджоли «довгожителі» які уже не брали б участі у вигодовуванні розплоду, а за цим методом повинні носити мед. При кладкою яєць маткою 2000 шт. в день (це високопродуктивна матка), сім'ї залишається лише ? 13200шт. бджіл що є не більше 6 – ти рамок. Така кількість ? 6 рамок завжди буде меншою, тому що, через три дні після виходу молодих бджіл, вони почнуть брати участь у відгодівлі ще не запечатаного розплоду. І це буде тривати протягом 6 днів. А якщо не дай бог, у випадку коли із сім'ї буде відібрано більш молодший печатний розплід а це ті самі ?28800. То після медозбору залишиться в такій бджолині сім'ї всього ?1200 шт. бджіл а це пів рамки. І про яке швидке нарощування молодих бджіл у зиму, в такому випадку може іти мова. «Дядя» щось приховує. Є в поданому методі ще «ляпаси» але їх коментар я зважаю уже зайвий. Взагалі, метод дуже цікавий, на який потрібно звернути увагу і на Україні.java script:emoticon('', 'smid_3') java script:emoticon('', 'smid_3')

[Ракетин]

Да А.С. Пушкин ответил на все вопросы! Если немного перефразировать... *** Башкирия.... как много в этом звуке Для сердца русского слилось! Как много в нем отозвалось! Нектара с липы полилось... *** Поляк писал о том же. Но наш голимый сонях с липой не сравнить! Приедь на поле с одновозрастным подсолнухом... это до семи дней приноса. И всё! Во всём "виновата" липа... Кстати, крылышки на липе пчела не теряет? Так как на соняхе..? И ещё! Те, кто сажает на медосборе матку в клеточку, тихо себе помалкивают. С некоторыми знаком лично. Но они "шифруются"

[vikvar]

Да А.С. Пушкин ответил на все вопросы! Если немного перефразировать... *** Башкирия.... как много в этом звуке Для сердца русского слилось! Как много в нем отозвалось! Нектара с липы полилось... *** Поляк писал о том же. Но наш голимый сонях с липой не сравнить! Приедь на поле с одновозрастным подсолнухом... это до семи дней приноса. И всё! Во всём "виновата" липа... Кстати, крылышки на липе пчела не теряет? Так как на соняхе..? И ещё! Те, кто сажает на медосборе матку в клеточку, тихо себе помалкивают. С некоторыми знаком лично. Но они "шифруются"

на все 100% согласен сонях с липой не сравнить. сонях конкретно садит семьи.

[ангул]

на все 100% согласен сонях с липой не сравнить. сонях конкретно садит семьи.

Липовий взяток від соняшникового відрізняється тим що в них різні терміни цвітіння. Під час цвітіння липи, у бджолиних сім'ях знаходиться велика кількість молодих бджіл, виведених в кінці стрімкого весняного розвитку. В цей момент матки можуть виходять на максимальну для них яйцекладку, (якщо не перешкодить взяток з рапсу) і більш до неї в цьому році вони уже не повернуться, ). Взяток з липи короткий, бурхливий. Сильні бджолині сім'ї, можуть занести багато меду, навіть при наявності розплоду. Соняшник же цвіте, пізніше липи і набагато довше. Під час цвітіння соняшника вся та велика маса бджіл вимирає своєю смертю. А залишається та частина робочих бджіл, які були виведені під час сильних взятків, починаючи з Білої акації. Під час сильних медоносів іде обмеження матки тому, ми і маємо току кількість бджіл в кінці цвітіння соняшника 4 – 7 рамок. Перше відкачування меду з соняшника припадає приблизно на кінець липня. Приклад : Контрольний вулик 30 .08.2008 р. з середньою по силі сім'єю дав 22кг. меду. А через дванадцять днів, коли в ньому майже не було розплоду і залишилося не значна частина бджіл, як при методі Ковальова, з нього було відкачано 28 кг меду. І ніякий соняшник невинен в тому що у бджіл під час його цвіт закінчується їх біологічний вік. В замін бджіл отримав 50 кг соняшникового меду. У випадку коли не кочував до Кіровограда, у вуликах залишалася велика маса неспрацьованих літніх робочих бджіл, яка заважала скоротити гнізда. Велика кількість робочих бджіл, починаючи з серпня, сприяла більшому виводу зимових бджіл. І в зиму бджолині сім'ї в такому випадку ідуть сильнішими. Так що, соняшник не винен,він бджіл не зношує. А вибирати Вам, або мед, або бджоли. І потрібно поменше слухати поради некомпетентних пасічників . А у методі Ковальова у мене ще одна незрозумілість, може хтось допоможе. Чим відрізняються бджоли які відгодовують розплід а потім носять мед, як у звичайних умовах. Від бджіл у методі Ковальова, які з початку носять мед а уже потім, вирощують осінній розплід. 097-520-20-70. Вчимося використовувати цитати правильно --Тут--. Наступного разу повідомлення з помилками цитування будуть видалятись.

[metrolog]

на все 100% согласен сонях с липой не сравнить. сонях конкретно садит семьи.

А можно конкретнее, чем садит. И сразу, последний предыдущий взяток, ( получено меда) сила семьи и результат с подсолнуха ( получено меда)?

[Сирота Микола]

А можно конкретнее, чем садит

?

В сильну засуху на кошиках соняшника виділяється "клей" - дуже липкі виділення. Втрапивши в такий клей бджола може втратити здатність до польоту, окремі калічать лапки, крила, іноді бачив просто присохлих бджіл, що так на кошику й лишились. Там, де я раніше жив, то така проблема часто була - як тільки соняшник зацвів неподалік і стоїть спека під 40, то половини бджіл як не було...

[metrolog]

Там, де я раніше жив, то така проблема часто була - як тільки соняшник зацвів неподалік і стоїть спека під 40, то половини бджіл як не було...

Желающие убедиться в этом, в следующем году сделайте анализ на семьях. Сильные ( основные, перезимовавшие)семьи на подсолнухе ослабеют, а отводке (где нет майских пчел) клей не помеха. Пчела в улье не погибает. Ну а куда она летит? Ну и в силах пчела в возрасте 45-50 дней вернуться с грузом нектара 15-75 мгр. в улей? Ну найти пчелу на земле или на других медоносах проблематично, но вот на липком подсолнухе? Не надо придумывать, надо наблюдать и делать выводы.

[Сирота Микола]

Пчела в улье не погибает. Ну а куда она летит? Ну и в силах пчела в возрасте 45-50 дней вернуться с грузом нектара 15-75 мгр. в улей? Ну найти пчелу на земле или на других медоносах проблематично, но вот на липком подсолнухе?

?

Нічого не зрозумів з цього набору слів, якщо чесно. Може ви погано мене зрозуміли? Вам перекласти російською?

[metrolog]

Нічого не зрозумів з цього набору слів, якщо чесно. Може ви погано мене зрозуміли? Вам перекласти російською?

Извините, из жизненного опыта усвоил, если человеку задать вопрос о том, что человек хочет понять, то он сам отвечая на свой вопрос, запомнит и поймет более глубоко и на долго. Ну попробую объяснить более доходчиво.

Пчела в улье не погибает. Ну а куда она летит?

Пчела вылетая из улья, летит по назначению, набрать нектара и вернуться в улей с грузом, точно также за пыльцой или водой.

Ну и в силах пчела в возрасте 45-50 дней вернуться с грузом нектара 15-75 мгр. в улей?

Летняя пчела участвующая в кормлении расплода живет 45-50 дней. В зависимости от вида взятка и медоноса, а также погодных условий, пчела может набрать в зобик до 75 мгр. нектара. И при полете, назад до улья пчелы погибают в дороге, падают в водоемы, уничтожаются хищниками, (это происходит на протяжении всей жизни пчел) но и пчела старше 35-45 дней, уже не способны перенести такой вес в улей погибают в пути. Ну а этот возраст у пчел приходится на период 12-15.07, когда расцветает подсолнечник и длится он до 1.08. То есть пчелы, которые принимали участие в воспитании расплода и принимали участие в медосборе с подсолнуха погибнут. А это как правило от 1/3 до 1/2 всех пчел в улье. То есть, если в улье на 15.07 было 5 кг. пчел, то на 1.08 их будет 2,5 до 3 кг.

Ну найти пчелу на земле или на других медоносах проблематично, но вот на липком подсолнухе?

?

Точно также семьи теряют пчел и на других взятках. Но этого мы просто не замечаем или не хотим заметить. А на подсолнухе да, перед взятком видим массу пчел и радуемся их силе, а когда кончается взяток и он был единственным, и не столько продуктивным, ищем оправдание и находим его. И действительно 5 000 особей покинули улей и не вернулись. И летали они по одному маршруту, улей – подсолнух. Два гектара подсолнуха обслуживает одна семья. И вот тут свойство подсолнечника выделять липкое вещество и подскажет кто виноват. Не разу не видел пчелу погибшую на подсолнечнике и в пыльце, или массово погибших пчел на одной шляпке, ведь за день одну шляпку посещает не одна пчела. Так, что утверждать, что пчелы гибнут на подсолнухе из-за того, что он выделяет липкое вещество , я думаю, ошибочно.

[Сирота Микола]

metrolog, дякую, тепер зрозумів вашу думку - в перший раз трохи заплутано її виклали. Загалом ідея цікава, цілком може так і бути, але тоді такий "падіж"ми спостерігали б і після інших пізніх високих взятків.

[metrolog]

, але тоді такий "падіж"ми спостерігали б і після інших пізніх високих взятків.

Оно так и есть. После любого взятка есть падеж. В том числе и после акации. После любого взятка нужно пчелам восстанавливаться, это 30-35 дней. Все пчелы, что участвовали во взятке и воспитании погибают через 45-50 дней. Но только их количество на разных взятках разное. Возьмите любой взяток и на его окончанию наложите продолжительность жизни пчел и получите картинку. Ну возьмем акацию, отцветает 2.06 – 50 = 13.04 ну и сколько помрет пчел родившихся с 1.04 по 13.04? Ну или на поздней гречке или золотарнике, когда и как работает матка к этому периоду? Ну извините, исправляюсь, на акации в не подготовленной семье это будет 8-10 тысяч, а как правило матка сеет в это время 1.6 – 1.8 тыс. то есть прирост семьи составит 8 – 10 тыс. А на позднем надо иметь исходные данные на семью.

[Сирота Микола]

Ми здається заглиблюємось в іншу площину від теми, але все ж щодо соняшнику тут навряд чи справа тільки в вікових групах бджіл. У мене був випадок такого різкого ослаблення сімей на пізньому соняшнику, який цвів вже в середині серпня, а влітку й навесні великого взятку не було - був постійний невеликий з різнотрав'я. Я гадаю, що все таки біологічні особливості соняшника впливають на падіж бджіл під час взятку. Так само, як бджоли травмуються при запиленні багатьох бобових трав, відриваючи лапки й вусики. Можливо в данному випадку діє сума факторів.

[ромео]

Ще один момент викликає особисто в мене сумнів:

Если в марте выпадает безветренный день с температурой в тени хотя бы 2°С, выношу пчел из зимовника на очистительный облет, а вечером заношу обратно

Хтось може так робить?

[ангул]

Ще один момент викликає особисто в мене сумнів:

Если в марте выпадает безветренный день с температурой в тени хотя бы 2°С, выношу пчел из зимовника на очистительный облет, а вечером заношу обратно

Хтось може так робить?

Судити важко, дуже мало інформації. В безвітряний, теплий, сонячний день, коли після нічного морозу, в тіні температура піднімається до +2?С то на сонці де як правило стоять бджоли, температура набагато вища і бджоли можуть політати. Тим більше якщо на точку немає снігу. Я особисто якби виставив, назад уже б не заносив. Виставлення і занесення бджолиних сімей, кожен пасічник для себе рішає сам. «Кожен суслік сам собі агроном». Коли мала була у мене пасіка, я практикував, при підвищенні температурі, відкрити над гніздом потолочину або зсунути трошки назад підкришник. Вулик ще не прогрівся, а бджоли починають літати через верх. Вечором всі вулики знову накривав.

[Petrovych61]

Ще один момент викликає особисто в мене сумнів:

Если в марте выпадает безветренный день с температурой в тени хотя бы 2°С, выношу пчел из зимовника на очистительный облет, а вечером заношу обратно

Хтось може так робить?

Якщо вуликів не 100, а 10, то ще якось можна спробувати...

[ромео]

Один раз весной продал две трети семей, а к осени пасеку увеличил в 5 раз. На каждую оставшуюся весной семью получил по 120 кг меда. (В тот год в двух километрах от пасеки было гречишное поле.)

Цей момент викликав найбільше сумнівів. В мене також. Схоже більше на утопію. Інформації замало, тож спробуємо логічно порозмишляти. Для зручності рахунку припустимо, що є 30 сімей. Отже, пасічник продав дві третіх (20), залишилось 10. Із них він збільшив пасіку в 5 раз. Від якої кількості? Від початкової? Тоді з 10 стало 150? Абсурд! Отже, від того, що залишилось. Тобто - з 10 стало 50. Виходить, що з 1 сімї зробив 4 відводки. І тут головне запитання: чи можливо отримати з 1 сімї 120 кг меду, та ще й отримати 4 ПОВНОЦІННИХ відводки, таких, щоб підготувались до зимівлі (хто робив, той знає, наскільки від цього втрачає сімя). Мій учитель говорив: "Береш відводок на 4 рамки - мінус 10 кг товарного меду. На 10 сімей 4 відводки - самий раз". Можливо, пояснення сховане між рядків На каждую оставшуюся весной семью получил по 120 кг меда , тобто мед брався з усіх сімей та відводків по мірі їх росту, а потім, у кінці сезону, як часто це роблять, ділився стартову кількість? ( так роблять, щоб більше вражала цифра, раніше на колгоспних пасіках цим часто користувалися). Не може бути, що при доброму взятку з ранніх відводків (а автор їх робить) він не бере меду. Тоді загальна кількість меду виходить 10 * 120кг = 1200кг. Поділимо на загальну(реальну) кількість 1200 : 50 = 24кг. Скажіть, для кого 24кг на сімю непідйомний взяток навіть при традиційному підході? Для мене, це невдачний рік. Припустимо, що пізні відводки нічого не дали, нехай відкинемо на них половину, тоді 1200 : 25 = 48кг . А ця кількість як? Під силу 90% пасічників у добрий рік. Отаке-от навидумував. П.С. 1. Не можу в'їхати в один момент. Автор методу твердить, що його сім'я містить 5 кг бджіл. Азбука стверджує, що це 20 рамок. Хіба вони принесуть 40 рам меду, при тому, що їх кількість зменшується до 7 рамок? П.С.2. Якби я побачив, що після 5кг бджіл при огляді "одного чудового дня" в серпні там знаходиться Пчелы всего на 6-7 улочках у мене був би інфаркт.

[А.В.В.(Владимир)]

Ну 120 кг и по 4 отводка, как выше уже было сказано скорей всего одна из ситуаций у автора и это не как результат метода что он описывает, а как одно из его достижений... ну так я это воспринимаю. Вот что в основе метода? - изоляция матки. Почему? - потому что на воспитание расплода уходит нектар и "трудовые ресурсы", а так есть место, есть пчела - будет больше меда, чем у такой же семьи но с расплодом. Чем чревато? - ослаблением семьи. Я вижу что такая метода нужна или в подготовке к бурному но короткому взятку(акация), или продолжительному но с малыми приносами (луг, разнотравье). Изоляция матки позволит взять товарного меда, а так взяток просто уйдет в голодные рты. Сама идея изоляции не новая, изоляция с возможностью доступа к матке пчел (а не просто в клетку) и на длительный период. Я может и повторяюсь НО меня СМУЩАЕТ что в последнее время ряд идей строится именно на моменте пчел "Долгожителей" если они не выращивали расплод. И действительно ли это долгожительство или может очередная фикция, а пчеле деваться некуда - надо ж колонию спасать вот и выживают, а не живут и мед носят...

[Petrovych61]

И действительно ли это долгожительство или может очередная фикция, а пчеле деваться некуда - надо ж колонию спасать вот и выживают, а не живут и мед носят... opr06K93.gif

←

Питання саме в такому ракурсі спірне і без якихось наукових досліджень навряд чи можна сказати однозначно... Я забирав маток на липень, (за той час наносили меду і вирощували нових маток) - сім"я все одно через місяць-півтора відчутно слабне, навіть не вирощуючи розплоду. Не на такий вже і тривалий термін продовжується життя бджілок. Медозбір теж робить своє. Тепер ми з товарищем поміняли технологію і маток на медозбір не забираємо, а лише обмежуємо роздільною решіткою. Це дало свої позитивні результати. В липні медозбір не набагато сзнизився, зате тепер сильніші сім"ї в серпні і є кому летіти на пізню гречку. Писав вже, що завдяки цьому і бджіл майже не годували цукром... Правда раніше і не було 200 га гречки під боком. А якщо говорити про зимівлю, то в зиму іде зовсім інша популяція бджіл, про це говорив Місько і розповідав, що робилися наукові дослідження з цього поводу. В зимових бджіл зовсім інше жирове тіло, яке дає змогу безболісно переносити холоди, і є відмінності в деяких внутрішніх органах, що сприяє довшому утриманню(консервації) решток в кишечнику. Все це визначається саме годівлею зимових бджіл. А який саме розплід(по термінах) бджоли готують в зиму - це тільки вони визначають. От і питання до всяких обмежень - чи не примушуємо ми літню бджолу, яка не зовсім придатна для зимівлі, іти в зиму? Як це відіб'ється на імунітеті бджіл? Такі речі не очевидні в перший рік, а "вилазять" з роками...

[tolstiy]

....Тепер ми з товарищем поміняли технологію і маток на медозбір не забираємо, а лише обмежуємо роздільною решіткою.

А на скольких рамках Вы ее ограничиваете..?

[Petrovych61]

А на скольких рамках Вы ее ограничиваете..?

←

Все залежить від обставин. В корпусних однозначно в одному корпусі, а в лежаках залежить від конструкції - 5-6 і більше рамок. Так щоб гніздо з маткою не опинилося поза межами льотка... Скажемо так - від стінки і одна рамка за льотком.

[ромео]

'Алексеев Владимир' '28.12.2011, 11:04' Я может и повторяюсь НО меня СМУЩАЕТ что в последнее время ряд идей строится именно на моменте пчел "Долгожителей" если они не выращивали расплод. И действительно ли это долгожительство или может очередная фикция

Притримуюсь такої ж думки. Спробуємо логічним шляхом показати, що ні про які "довгоживучі" бджоли говорити не приходиться. Не розумію, на основі чого автор стверджує, що його бджоли живуть довго: не те, що більше двох місяців, а й пчелы, не воспитывающие расплод, живут много дольше (150-300 дней) уявіть собі - мінімум 150 днів - 5 місяців!!! Згідно з описаною методою, (Часто изолирую маток на срок более двух месяцев. Семьи с прошлогодними матками делаю «медовиками» обычно в первой декаде июня), (Выпускал матку из клеточки после откачки меда в последние дни медосбора (8-10 августа). )спробуємо порахувати на конкретному прикладі: Всім відомо, що печатний розплід виходить через 12 днів, А від яєчка до виходу бджоли минає 21 день. Отже, нехай пасічник сформував так званий "медовик" 10 червня. Весь розплід печатний, матка ізольована. В сімї є льотні бджоли, але автор на них ставки не робить, бо Пчел, имеющихся в семье на этот момент, в расчет не беру - в течение месяца большинство из них отойдут. Вся надія на 8 рамок расплода выйдет около 5 кг молодых пчел, большая часть которых изработаются на медосборе, и к его окончанию в семье останется 6-7 улочек пчел. Давайте зробимо нескладні підрахунки. Уже 11 червня стануть зявлятися молоді бджоли і будуть народжуватися на протязі 12 днів, поки не закінчиться печатний розплід, всього 5кг. А вже 10 серпня їх залишається тільки 6 вуличок. Питання: Куди поділися решта бджіл? Які саме загинули? І які залишилися? Відповідь - спрацювалися на медозборі. Загинули найстарші, ті що були льотними на момент формування медовика і ті, що народжувались першими з 11 червня. Якби вони не гинули, то 10 серпня у вулику було б 5 кг бджіл мінус ті, що загинули від шкідників, дощу, ін., залишились наймолодші( ну не може бути навпаки). Питання наступне: скільки прожили бджоли, які народились з 11 червня перед загибеллю до 10 серпня? Відповідь очевидна - вони не протягнули і 2 місяців, що випливає із вищесказаного. Отже, як не крути, а максимальний термін життя - до 60 днів. Скільки ж вони прожили? Якщо припустити, що вони не померли всі разом раптовою смертю 9 серпня, то природно, що почали відходити по мірі своєї появи на світ. Тобто, виходить, що прожили вони 35-40-60 днів, але аж ніяк більше, особливо 150 днів. А що ж ті, що залишились? Це наймолодші, що народжувались ближче до 10червня + 12днів = 22червня. Скільки вони протянуть? До якого числа вони доживуть? Відповідь вже є. Не більше 2 місяців. Чим вони кращі, досконаліші від тих, що вже відійшли? Тільки пізнішим сроком народження і меншою участю у медозборі. Отже, проживуть до 22 серпня. Нагадаємо, 10 серпня пасічник звільняє матку. Чи встигають вигодувати протягом 21 дня нове покоління бджіл ті, що залишилися: втомлені медозбором, зношені, старі бджоли? Як мінімум вони мають дотягти до 1 вересня. Але тут СЮРПРИЗ!, згадаймо, автор стверджує, що вигодовування розплоду є найбільш шкідливою для здоровя бджоли роботою. Таким чином відхід бджіл має прискоритися в РАЗИ! Сімя має танути на очах. Підсумок: У автора звичайні бджоли, він неправильно трактує збільшення медозбору. Причина його не в "довгограючих" бджолах, а ізоляції матки і, як наслідок, відсутність відкритого розплоду, зайвих голодних ротів, а їх в період головного взятку ой як багато. Тобто автор перевинайшов давно відомий метод, що згадувався і обговорювався на форумі багато разів.

[Маркіян]

П.С. 1. Не можу в'їхати в один момент. Автор методу твердить, що його сім'я містить 5 кг бджіл. Азбука стверджує, що це 20 рамок. Хіба вони принесуть 40 рам меду, при тому, що їх кількість зменшується до 7 рамок?

?

Інколи таке буває. Ну не 40 а трохи менше. Та все ж. Минулого року був добрий взяток з ріпаку в наших місцях. Лежак на 18 даданівських рам, підсилений розплодом з такою ж надставкою на рутівських рамках був повністю забитий медом. Матка не червила, а бджоли залишилось зовсім мало. Тобто підтверджується відомий факт обмеження червління матки в період бурхливого взятку, що тотожньо її ізоляції. Та це рекордистка. Інші сім"ї проти неї, не підсилювались і дали вполовину менше меду. А підсилював просто для відпрацювання методи Удава, та щоб пересвідчитись в його дієвості. Просто на такий ранній час сім"ї ще не набирають потрібну силу.

[Петрович 49]

Ось і я прочитав казку. Липа і ще "липа"! Перше - липа як дерево, цариця медоносів. Липові ліси (не гаї, не посадки), а ліси Башкирії, оспівані Пушкіним - рай для пасіки. Робота бджіл Ковальова це біг підтюпцеми (бег трусцой), корисний для здоров'я. А наші, я про стаціонар в степовій зоні, вимушені літати на далекі відстані, часто вхолосту, буває гинуть - це виснажлива "шахтарська" праця. Тепер про "липу" на папері. Про неї вже багато написано червоними і чорними словами. Через незначну кількість липи-дерева, та великі посіви соняшнику, тривалість життя наших "некормившых" помітно впаде. І якщо у автора сім'ї просідають з 20 рамок (5 кг. бджіл) до 6-7, то що будемо мати ми після соняхів? Дірку від Ковальового бублика! Не суперечу, метод має право на існування в лісах Башкирії, можливо щось подібне приживеться десь на Україні. Але тверження автора: "Данную технологию можно использовать в любых климатических зонах..." - це вже занадто, на грані диверсії. Міркую, чим би у мене закінчився метод Ковальова? Уявімо ситуацію: агрофірма (фермер) обробила поле ядом і не попередила, як це часто буває. Я в Харкові, бджоли в полі, матка "за гратами". 100% загибель! Та це крайнощі. Неприємності почнуться набагато раніше. Після ізоляції матки, за відсутності відкритого розплоду, бездіяльні "некормившие" бджоли сядуть на нижні бруски рамок і будуть закликати: "Дівчата, до рою!". І сидітимуть там довго... "Два дні дощів і ройовий стан гарантований" - писав IGORKIR. Навіть дощових днів не треба, досить щоб взяток був переривчатим (прерывающимся), що ми і маємо в більшості випадків. Чим це обговорення закінчиться? Прогнози річ невдячна, та все ж спробую. Через кілька років в тому самому журналі (можливо в газеті) з'явиться стаття з поясненням: чому метод Ковальова не набув широкого розповсюдження. Аналогічно "Почему метод Волоховича не пошёл в ЦЧЗ". Думаю, що майбутній автор уважно перечитає наш форум, йому буде що писати.