Бджільництво Кореї

[Bombus]

БДЖІЛЬНИЦТВО КОРЕЇ Микола ГОРНІЧ Основною особливістю бджільництва Кореї є отримання основної кількості меду з дерев білої акації, посаджених пасічниками. З 15 по 21 червня в Україні перебувала делегація пасічників Кореї. Програма перебування гостей із Кореї в Україні була досить насичена. 16 червня відбулися семінар і виставка корейського бджільництва в Українському домі, яку відвідав Президент України. Українські бджолярські часописи жваво висвітлювали цю подію, особливо склад учасників і ор¬ганізаторів зібрання. Поза увагою, нажаль, залишилися надзвичайно змістовні й інформативні виступи учасників, особливо корейської сторони. На основі цих виступів і написана дана стаття.(Зі слів перекладача). Ми чули про корейські автомобілі й електроніку, але бджільництво Кореї? Про це нам нічого не було відомо. І ось у ході семінару нам відкривається інформація про бджільництво Кореї. Будемо відверті — деякі з фактів не просто нас вражають, вони шокують нашу уяву, наприклад фінансові ресурси, задіяні в бджільництві цієї країни, поширеність апітерапії, ціни на мед, управління галуззю, державна підтримка бджолярів, роль громадських організацій... Але про все по порядку. В ході семінару неодноразово мимоволі виникали аналогії... Так само автор вирішив подавати інформацію в статті, порівнюючи бджільництво Кореї та України. Загальні відомості про Корею Південна Корея — держава на півдні корейського півострова, на Далекому Сході Азії, на узбережжі Жовтого і Японського морів. Площа країни - 99 тис. км2 — це в 6 разів менше площі України. Населення Кореї — 48,8 млн. чоловік, стільки ж і в Україні. Густота населення — приблизно 500 чоловік на км2 — одна з найвищих у світі. Клімат країни — мусонний, тобто зі значним впливом морів, на півночі - помірно теплий, на півдні — субтропічний. Влітку бувають тайфуни. На сході країни розміщені гори Тгебек, які спадають до Японського моря; на заході країни — низовина з дуже розчленованою береговою лінією: тут багато островів, півостровів, заток і лагун. Середні температури зими — позитивні і значно вищі від таких в Україні. Сталого снігового покриву не буває. Літні температури приблизно такі ж, як і в Україні. Близькість морів значно пом’якшують клімат і погоду Кореї. Опадів у Кореї випадає від 1000 до 2000 мм на рік, що в 2 — 4 рази більше, ніж в Україні. Ліси займають 66% території Кореї, на півночі — переважно листяні, а на півдні — дубово-камелієві ліси. Грунти в Кореї жовтоземи і червоноземи на півдні і бурі лісові — на півночі країни. Загальна кількість земель під обробітком — 2,3 млн. га, в Україні -34 млн. га. Дві третини цих земель да¬ють два врожаї на рік. Бджільництво Бджільництво Кореї — молода галузь і створена вона зовсім нещодавно. Європейська бджола Apis mellifera завезена в Корею приблизно 100 років тому. У минулому, в країні розводили азійську бджолу — Apis cerona, яка має меншу продуктивність і яка тепер збереглася лише на півдні країни. Основна конструкція вулика — вулик Лангстрота на 10 чи 8 рамок в корпусі. Вулики переважно промислового виготовлення, їх якість дуже висока, яку можна порівняти з якістю меблів. Всього в Кореї 2 098 000 бджолосімей (дані на 2007 рік). Густота розміщення 21 бджолосім’я на км2, що в 3 (!) рази більше, ніж в Україні. Пасічниківу Кореї порівняно небагато — 41 039. Отже, середній розмір пасіки — 50 бджолосімей. Структура пасік наступна: - 40% пасічників утримують від 100 до 300 бджолосімей; - 20% - від 300 до 500; - 10% - під 500 до 1000 і більше, решта 30% пасічників — любителі, які утримують пасіки розміром менше 100 бджолосімей (А у нас? ред.). Продукти бджільництва Загальна кількість меду, який отримують у Кореї, — 15 000 т. Крім меду, тут отримують 9 т маточного молочка, 77 т прополісу (це в середньому по 40 грам на кожну сім'ю) і 300 т пилку. Воску у Кореї отримують дуже мало і в числі продуктів бджільництва він не фігурує. Корейці вважають, що вони надто мало виробляють пилку і планують значно збільшити обсяги його виробництва. Продукти бджільництва в Кореї дуже дорогі. Так, 1кг. меду коштує 20 — 25 до¬ларів США. Що цікаво, близькість Китаю, з його низькими цінами на продукти бджільництва, мед зокрема, не заважає корейським пасічникам підтримувати ціни на власну продукцію на високому рівні. На запиленні працює 169 000 бджолосімей щороку. Загальна вартість продукції бджільництва Кореї 870-970 млн. доларів на рік. Високі піни на мед — одна з причин, чому корейці значною мірою споживають не сам мед, а продукти на його основі. Так, національний продукт — чай на основі меду, який являє собою суміш меду з соками місцевих плодів і ягід, досить популярні і поширені в Кореї. Хвороби і шкідники Серед хвороб бджіл у Кореї поширені американський і європейські гнильці, аскосфероз, нозема. Цікаво, що на Далекому сході Росії, який межує з Корейським півостровом, гнильців немає. Серед шкідників кліщі Вароа, тропілелапсоз та міль воскова. Лікування хвороб І боротьба зі шкідниками — традиційні, тобто подібні до тих, якими користуємося ми. Досить небезпечна кліщева хвороба — тропілелапсоз. Кліщ, який викликає це захворювання може існувати тільки в умовах постійного виведення розплоду бджолами, тому в Україні, дякувати Богу, такої кліщової хвороби бджіл немає. Раси бджіл У Кореї переважає італійська бджола. В останні роки все більшого поширення набуває українська бджола (карніка). Це викликано тим, що остання дуже добре працює на запиленні при нижчих температурах у порівнянні з італійкою. Медоносна база Кореї Рослинний світ Кореї багатий і різноманітний, поєднує в собі флору Сибіру, Північно-Східного Китаю та Японії — тут нараховують 4600 вищих квіткових рослин. Із них близько 600 — медоноси. Але унікальність бджільництва Кореї — в іншому. Основний медонос Кореї — біла акація. Вона дає більше 70% меду, який виробляє Корея. По суті, країна виробляє лише монофлорний мед з однієї рослини — акації. Батьківщина акації - Північна Америка. Вперше акацію завезли В Корею в 1910 р. з Японії, практично в цей же час і медоносних бджіл завезли до Кореї. Менше ніж за сто років у Кореї було засаджено акацією 320 000 га. Всього висаджено 16 мільйонів саджанців акації. Ці цифри не просто вражають, вони шокують. Ось що може зробити людська працездатність, В Україну акація вперше була завезена в 1820 р. в Одесу бароном Бібіштерном (про нього буде окрема публікація в "БК"). Але ми не можемо похвалитися такими ж успіхами в справі поширення акації, як це ми бачимо на прикладі Кореї. Сьогодні "пів-України" кочує під Канів. А між іншим, масиви акації під Каневом рукотворні і посаджені нашими предками в радянські часи, на крутосхилах, щоб запобігти ерозії і руйнуванню землі. А скільки в нас таких "неугодні"... ред посадок акації поширилася невідома хвороба, яку назвали "хвороба пожовтіння листя акації". Причина хвороби - екологічні зміни. У результаті медозбори в Кореї знизилися з 20 000 до 15 000 т. У пошуках стратегії і робою пожовтіння листя акації визнано доцільним звернути увагу на інші медоноси, які в перспективі могли би замінити акацію в Кореї. Започатковані акції по посадці інших медоносів. Так вважається, що найкращій мед бджоли збирають із дерева манука. Мед із мануки — найдорожчий у світі. Але примхливе дерево – виділення нектару відбувається нерегулярно. А ось інший перспективний медонос - корейське ізюмне дерево для нас може бути надзвичайно цікавим. Це не тільки медонос, але і лікувальна рослина. Плоди ізюмного дерева їстівні і корисні для печінки. Ізюмне дерево легко вирощується, воно внтримує морози до 30єС. 4-річні ізюмні дерева діють меду вдвічі більше, ніж дерева акації. Виведено різні лінії ізюмного дерева, які можуть квітувати в сумі протягом місяця. За допомогою ізюмного дерева корейці планують не тільки відновити попередні рівні виробництва меду, але і дещо збільшити його. На нашу думку варто спробувати вирощувати і поширювати цей медонос і в Україні. Редакція «БК» досліджуює можливість одержання саджанців ізюмного дерева. А може хто з читачів повторить поступок барона Бібештерна. Пасічники Кореї роблять спроби вирощувати й інші медоноси. Це ожина, аронія, тюльпанове дерево. Неважко помітити характерні риси медоносної бази Кореї. медоносної носів тут ми. Вирощувані медоноси – тільки дерева, тут не стоїть питання про висівання медоносних трав, бо в країні немає вільних земельних площ для посадки медоносних трав – тут надто висока щільність населення. Громадські організації в бджільництві Корейські пасічники організовані в кількох пасічницьких спілках. Наприклад, одна зі спілок об'єднує професійних пасічників. Число членів спілки - 1500 пасічників. Штат організації нараховує 93 співробітника. У діяльності організації переважає економічний і промисловий напрям діяльності. Спілка має кілька заводів по фасуванні меду. Уставний капітал спілки порівняно невеликий - 1,8 мли. доларів, але, увага, організація надає кредитів пасічникам на 420 мли. доларів на рік (!). Спілка займається закупкою меду у пробників, оптовою і роздрібною торгівлею медом, контролює ціни на бджолопродукцію на місцевому ринку, підтримує бджолярів і інформаційно забезпечує їх. Спілка один раз на місяць розсилає своїм членам зразки нових технологій, які з'явилися будь-де в світі, щороку роздає пасічникам безкоштовно (!) 30 000 саджанців (!) медоносних дерев, для наступної їх посадки, збирає мед на дрібних пасіках і так далі. Спілка існує 40 років. І це лише одна (!) із бджолярських організацій Кореї. Апітерапія Кореї У Кореї вважають, що XXI століття буде століттям апітерапії. В 1984 р. заснована Асоціація апітерапевтів Кореї. Апітерапія дуже органічно вписалася в систему східної медицини, яка так розвинена в Кореї, саме тому Корея досягла таких великих успіхів в апітерапії. Офіційних членів асоціації апітерапевтів, які практикують, - 1 500, асоційованих членів — 15 000. В 13 університетах Кореї організовані курси апітерапії, куди може вступити кожний бажаючий. Тривалість курсів закінчуються курси 3-годинним екзаменом. Сертифікат курсів не є аналогом медичного диплома. Випускник, який склав іспит, отримує дозвіл практикувати в рамках лише східної медицини, але права лікувати людей в системі традиційної медицини. У грудні щороку Асоціація апітерапевтів Кореї проводить загальний семінар для всіх своїх членів.

[Бортник]

Дуже цікава інформація! Я мав бажання викласти інформацію про візит корейських бджолярів до України, наведену в УП. А Ви випередили, та ще й в такому обсязі. Дякую! Відомо, що Президент дуже щільно спілкувався з корейською делегацією. Чи не на тему запровадження їхньго досвіду та підходів до справи в наших умовах?

[аматор]

Нам таке ще навіть не наснилось , ..на жаль

[Petrovych61]

bombus, Ви не нагніваєтесь, що я підкоригував статтю - забрав службовы символи і вставив пару пропущених букв... Стаття дійсно цікава і хотілося б в плані розвитку теми почитати про бджільництво інших країн, особливо "непопулярних"... До речі щодо невикористання ярів і подібних ерозійних місцин для посадки мдоносів(тієї ж акації) я з автором повністю згідний. І чекати що хтось від держави буде роздавати саджанці не варто, адже проблем з саджанцями в принципі нема - в нас попри колію щороку в межах санітарної зони вирубують стільки акації, що нею можна було б засадити всі балки і яри. То ж просто треба взяти лопати в руки і вперед - ніхто не заважає...

[Bombus]

bombus, Ви не нагніваєтесь, що я підкоригував статтю

?

Только за! Обратите внимание на то, что мед собирают только с деревьев!!! Полей пдсолнечника, гречихи, рапса, эспарцета - нет вообще!!! Корейских пчеловодов - 41039 человек! Кол-во известно до одного человека! А у нас туда 100000, сюда 100000! Или 300000 или 400000! Рядом Китай с его ценой по 1дол/кг , а у пчеловодов мед забирают по 20 дол/кг!!! А у нас? И какими байками кормят?

[Sanich]

решта 30% пасічників — любителі, які утримують пасіки розміром менше 100 бджолосімей (А у нас? ред.).

←

А у нас більше 90%. І я дуже радий цьому, і буду дуже засмучений, якщо ситуація розпочне мінятися в іншу сторону. Великі промислові пасіки - це смерть для любительського бджільництва, яке деяким мешканцям села дає непоганий підробіток, часто. Про акацію автор трохи перегнув - не дає вона у нас стабільних взятків. От і сенсу її розсаджувати немає. На мою думку, більше уваги треба приділяти липам. А також іншим екзотичним деревам, медопродуктивність яких не так сильно залежить від погодніх умов. Що думаєте, панове?

[Sanich]

Про ціну на мед - щось мені мало віриться, що вона саме така. При такій доходності 100 вуликів вистачить, щоб на Лексусі кататися. :D Та ще й Китай поряд з дешевим медом... Як вони з цим боряться - нічого не написано.

[Bombus]

це смерть для любительського бджільництва, яке деяким мешканцям села дає непоганий підробіток, часто.

?

При такій доходності 100 вуликів вистачить, щоб на Лексусі кататися.

?

И селянам вашим любым выстачить,да?! :D Вам больше нравится когда настала смерть среднему классу в пчеловодстве? Любительское пчеловодсво не зависит от доходности в такой степени как полупроф--ное(как у меня подобных), не переживайте за него и себя так. У вас есть комп и на хлебушек капает, а пчелы - способ релаксировать и не спиться.

[Sanich]

Вам больше нравится когда настала смерть среднему классу в пчеловодстве?

←

Промислове бджільництво, і для вас зокрема, не є ліками від цієї хвороби. Ви ж від нього і програєте саме більше, тому що у мене:

У вас есть комп и на хлебушек капает

←

[Bombus]

Промислове бджільництво

?

Его нет у нас. У нас коррумпированное руководство Спилки разом с директорами пчелокантор играют не по правилам.Устанавливают, например цены на опт такие, какие не позволят даже при сумасшедшей работоспособности создать им конкуренцию. Играют, потому , что видят как не по правилам играет главный пчеловод. Значит и им ничего не будет. Пока не поменяем всех их скопом - никому хорошо не будет.Ни вам с компом ни нам с ульями. Только им.

[Sanich]

Пока не поменяем всех их скопом - никому хорошо не будет.Ни вам с компом ни нам с ульями. Только им.

←

Вот это уже конструктивно! Но вопрос тот же - что делать?

[аматор]

Що думаєте, панове

?

Думаємо що , треба висаджувати жовту акацію, липу, клени та різні квітучі кущі, наприклад гортензію, квітує гарно та довго, а головне зимостійка та не вибаглива.А під деревами, поки розростуться синяк, але хто це все буде робити?! У нас можуть хіба-що повирубувати самі, а висаджувати тільки примусово

[Petrovych61]

більше уваги треба приділяти липам

←

Липа теж дерево нестабільне. В нас цього року серцелиста взагалі не цвіла. Такщо тут не вгадаєш що садити, а що ні. Скоріше треба і те і друге, тим більше що терміни цвітіння в них різні. Що мені дуже сподобалось в Кореї, так це різні спілки для фахових пасічників і аматорів... Все ж інтереси в цих категорій різні і проблеми різні...

[Sanich]

Липа теж дерево нестабільне. В нас цього року серцелиста взагалі не цвіла.

←

Цього року практично нічого крім ріпаку і пізньої гречки не цвіло в більшій частині України.

[Bombus]

Вот это уже конструктивно! Но вопрос тот же - что делать?

?

Вы видите, что делает Соломка, после того как осенью на сьезде провалились попытки сменить руководство? Он издает журнал. Начинает воспитывать поколение, способное понимать, что его дурят! Без команды - трудно надеятся на успех. Через 4 года снова выборы председателя спилки. Может не все поднимут руки "за"? Хотя я пессимист. Общение со сверстниками и другими пчеловодами не надыхае меня на победу. Даже наоборот - чувствуется такая безнадега в близжайшие годы...А ведь я не так и молод, жить надеждами.

[Sanich]

До речі, щось мені підказує, що реальна ціна в кореї - це тих же 4 у.е, що і в нас, просто на якомусь етапі хтось зробив помилку. Долари перевів у гривні, а назву валюти не поміняв. Ну не може бути ціна 20 у.е. та ще й за кілограм меду. Хіба що за окремі сорти, але не за акацію.

[Shmel]

Всім привіт.

Українські бджолярські часописи жваво висвітлювали цю подію, особливо склад учасників і ор¬ганізаторів зібрання. Поза увагою, нажаль, залишилися надзвичайно змістовні й інформативні виступи учасників, особливо корейської сторони.

Про організаторів цього не скажеш. Випадково знайшов сайт про перебування корейців в Україні. www.korea.honeyua.com Я так розумію він в розробці, тому що інформація і дизайн часто міняється. ПРАЦЮЮТЬ... Поки вони працюють ми почитаємо та обговоримо цей матеріал тут Доповідь професора У Кунсук. (матеріал передрукований з сайту www.korea.honeyua.com) Сучасний стан бджільництва в Кореї У Кунсук, почесний професор кафедри сільського господарства та біологічних наук Сеульського національного університету. 1. Вступ Вперше західні бджоли були завезені в Корею на початку 1900-х років, і саме тоді почало активно розвиватися бджільництво. Проте корейські селяни ще з давніх часів використововували і розводили місцевих бджіл – apis cerana (воскова бджола). Але треба зазначити, що традиційні технології бджільництва поступалися іноземним, через що об’єми та різноманітність продукції, яку можна було б отримати з бортництва, були досить обмежені. Початком сучасного бджільництва в Кореї вважають початок 1900-х років, коли німецький проповідник завіз до країни бджолу медодайну – Apis Mellifera. З різноманітних економічних та соціальних причин в ті часи бджільництвом міг займатися далеко не кожний селянин, тому зацікавленість пасічництвом виникла лише у невеличкої частини господарів, які були відносно заможніми. Через це і меду вироблялося небагато, отже і скуштувати його вдавалося небагатьом. Щоб проілюструвати, наскільки мало меду вироблялося в ті часи в Кореї, досить сказати, що його вважали дуже дорогими і рідкісними ліками. За архівними даними, в 1940-х роках прибуток пасічників був найвищим серед селян. За виключенням періоду Корейської війни (1950-1953рр.), бджільництво в Кореї розвивалося надзвичайно швидкими темпами, постійно зростала кількість бджолосімей та бортницьких господарств, і бджільництво почали вважати дуже цікавою і перспективною галуззю сільського господарства. З того часу пройшло вже більше 50 років, і можна говорити про те, що за багатьома показниками корейське пасічництво вийшло на світовий рівень. Проте стан бджільництва в Кореї далекий від бажаного, адже ще не всі господарства використовують новітні технології, які дають змогу виготовляти високоякісну продукцію, в країні не вистачає насаджень рослин-медодаїв; особливо засмучує нерозуміння на державному рівні важливості ролі бджіл, як запилювачів сільськогосподарських рослин. На цьому фоні хотілося б звернути увагу на те, що самі пасічники прикладають усі зусилля, щоб розмаїтити асортимент своєї продукції, розробляють новий, зручний для споживача, дизайн упаковки, слідкують за якістю продукції. Сподіваюся, що моя доповідь про завдання та діяльність Корейської асоціації бджільництва (КАБ), яка є представницьким органом пасічників Південної Кореї, допоможе краще зрозуміти сучасний стан бджільництва в країні. 2. Заснування та діяльність Корейської асоціації бджільництва. Корейську асоціацію бджільництва було засновано в 1970 році. Її основу склали селяни-пасічники, які в основному займалися бджільництвом на аматорському рівні, або ж їхні пасіки були невеличкі за маштабом. Це можна пояснити тим, що на той час в Південній Кореї ще не завершилася індустріалізація, і країна перебувала в перехідному стані від аграрної до промислової економіки. На початку існування Корейська асоціація бджільництва виконувала такі ж функції, як і більшість подібних организацій в інших країнах, а саме: була об’єднавчою организацією для пасічників з різних регіонів. Проте сьогодні функції асоціації розширилися, її структура стала більш складною, і вона є представником не тільки пасічників, але й великих виробників продукції з меду, а також виконує контроль за товарообігом і шляхами збуту продукції бджільництва на ринку. На початку своєї діяльності асоціація зазнавала багато труднощів через нестачу коштів та недостатню наукову та технічну базу, а ще більше через те, що не вдавалося гармонійно поєднати фінансовий та науково-технічний напрямки діяльності. Проте вирішенню цієї проблеми у великій мірі сприяло заснування Корейського наукового товариства бджільництва, основним напрямком роботи якого є дослідницька діяльність. Товариство зробило можливим зустріч виробництва і науково-технічних досліджень, що стало поштовхом до активного розвитку корейського бджільництва. На сьогоднішній день не всі пасічники Кореї є членами КАБ. Це пояснюється тим, що, нажаль, в Кореї і досі не прийнято закон про бджільництво, а отже вступ до асоціації не є обов’язковим. Такий стан речей заважає подальшому розвитку галузі в Кореї, і для того, щоб відбулися чуттєві зміни, необхідно, щоб уряд зрозумів, що галузь бджільництва важлива не лише на рівні приватних пасічників, а й на загальнодержавному рівні, як одна з галузей сількогосподарського комплексу. Я вважаю, що на даному етапі Кореї потрібна державна інституція, яка б взяла на себе певні зобов’язання та контролюючі функції. Не дивлячись на складні умови розвитку, КАБ провела надзвичайно велику роботу, спрямовану на захист прав і відстоювання інтересів бджолярів, їхню освіту, впровадження новітніх технологій для підвищення якості продукції, посилення асоціації за рахунок співпраці з організайціями схожого напрямку діяльності.. Зараз до складу КАБ входить Інститут продуктів бджільництва, який займається перевіркою і контролем якості продукції, розробкою технологій, які допомагатимуть прогнозувати і планувати об’єми виробництва, наданням пасічникам необхідної інформації тощо. Щодо структури КАБ, то по всій країні: в провінціях, районах, містах знаходяться місцеві філії, а щороку, в грудні, проводиться загальний з’їзд члениів асоціації, під час якого бджоляри мають можливість пройти зимні освітні експрес-курси, з яких можуть дізнатися про новини в галузі, ознайомитися з передовими технологіями. КАБ приділяє велику увагу здоров’ю бджіл, особливо це стало актуальним після 1990 року, коли в Корею були занесені шкідники з-за коордону. Сьогодні КАБ за підтримки уряду надає пасічникам щорічну матеріальну допомогу, спрямовану на упередження появи шкідників і захворювань. Отже, не дивлячись на різноманітні труднощі, КАБ проводить активну діяльність, спрямовану на розвиток галузі. Щороку в квітні КАБ влаштовує святкування Дня пасічника. Місце проведення свята змінюється щороку: таким чином КАБ намагається популяризувати бджільництво в усіх регіонах країни, вказати на його важливість та вигідність. КАБ також затвердило програму, за якою проводяться розробки новітніх приладів та інвентаря для бджільництва. За цією програмою, до 2012 року 80% обладнання планується замінити на нове. Ще раз хочу коротко нагадати про напрямки діяльності КАБ: 1. постійний контроль за виробництвом та якістю продукції; 2. захист прав бджолярів; 3. розробка нових освітніх програм для бджолярів, впровадження новітніх технологій; 4. ефективне упередження захворювань бджіл і епідеміологічний контроль; 5. розробка нового, зручного для споживача, дизайну упаковки; 6. розвиток галузі через міжнародне співробітництво. 3. Маштаби бджільництва в Кореї. Корейських бджіл можна розділити на дві категорії – це місцеві та завезені, або як їх ще називають в Кореї – західні, бджоли. За станом на 2006 рік в Кореї було приблизно 300,000 сімей місцевих бджіл (apis cerana) та близько 2,000,000 сімей так званих західних бджіл (apis mellifera). Вони розподілялися поміж близько 40,000 бджільницьких господарств, серед яких 40% тримали 100-300 сімей, 20% - 300-500 сімей, 10% - 500-1000 сімей, та 30% займалися бджільництвом на аматорському рівні, або ж мали незначну кількість бджолосімей. Місцевих бджіл використовують в основному в міжгір’ях: в провінції Канвон такі господарства зосередженні в горах Сорак, а в провінції Чолла – в районі Намвон гірського масиву Чірі. Для розведення місцевих корейських бджіл виділено спеціальні території, але нажаль продуктивність медозбору в них не дуже висока. У випадку з apis mellifera, близько 15% пасічників переміщуються разом із зміною квітіння медодайних рослин з півдня на північ. Стаціонарні ж пасіки, яких в Кореї більшість, дають менше меду, ніж передвижні, адже в них вибір медодайних рослин та період їхнього квітіння обмежений. Бджоли також активно використовуються в Кореї для запилення сільськогосподарських культур. Серед тепличних рослин – це полуниця, диня, гострий перець та ін., серед тих, що ростуть на відкритому грунті – в основному плодові дерева, такі як яблуня, груша, персик та ін. 4. Стан виробництва продукції бджільництва В Кореї виробляється не лише власне мед, а й маточне молочко, прополіс, пилок, віск тощо. Проте серйозною проблемою є різке скорочення об’ємів виробництва акацієвого меду. Якщо до цього на рік в середньому вироблялося 20,000 тон меду, то починаючи з 2004 року через проблеми з акацієвим медом загальний обсяг виробництва почав зменшуватися і зараз впав до в середньому 15,000 тон меду на рік. Причиною зменшення виробництва акацієвого меду є зміни в екології та зменшення насаджень акації. Корейський ринок продукцтів бджільництва оцінюється в приблизно 87-98 мільярдів вон на рік (1 USD=960 вон). Розглянемо основні продукти бджільництва, що виробляються в Кореї. Назва продукту Об’єм виробництва Мед 20,000 тон (зараз в середньому 15,000 тон) Маточне молочко 8 тон Прополіс 77 тон Пилок 300 тон Пчелиний віск не підраховано Акацієвий мед становить близько 70% від загальної кількості меду, також виробляється каштановий, ріпаковий мед, мед з конюшини та ін. Восени збирають багато меду з різнотрав'я. Каштановий мед в основному збирають поблизу річки Сомджин в провінції Південна Чолла, ріпаковий – на острові Чеджу та в провінціях Південна Чолла та Південна Кьонгсан, мед з конюшини – в горах провінції Кангвон, а останнім часом і в невисоких горах провінцій Кьонгі тв Чхунгчхонг. В деяких регіонах збираємо медвяну росу. Маточне молочко в основному виробляється і продається у вигляді свіжого маточного молочка, розфасованого в тару по 50 мл. Прополіс в основному виробляють і продають відносно великі компанії. Інколи і дрібні пасічники продають прополіс, але через те, що в них недостатня технічна база і немає можливості контролювати якість, продукція таких дрібних виробників звичайно невисокої якості. Виробництво пилку в Кореї не забеспечує попиту, тому щороку Корея імпортує з Китаю велику кількість пилку. Проте китайський пилок часто виявляється зарадженим різноманітними хворобами, тому Корея повинна якомога швидше вирішити для себе цю проблему. Відомо, що в Кореї виробляють віск від apis mellifera, проте, нажаль немає точних даних щодо цієї продукції. 5. Хвороби бджіл В цьому розділі хотілося б розповіси про хвороби, на які хворіють apis mellifera в Кореї. Майже в усіх регіонах країни було виявлено випадки захворювання на американський та европейський гнилець, аскосфероз, нозематоз тощо. Таке розповсюдження тих самих хвороб по всій країні можна пояснити відсутністю заборони на перевезення зарадженних бджіл з одного регіону в інший. Гнилець на нозематоз лікуються в Кореї за допомогою антибіотиків. Серед шкідників, що паразитують на бджолах в Кореї виявлено 2 різновиди кліща Варроа: Varroa destructor та Varroa underwoodi, а також кліщ тропілелапс (Tropilaelaps clareae), які завдвють найбільшої шкоди. Кліщ Varroa destructor було вперше виявлено в 1950-х роках на півдні країни, звідки від пізніше розповсюдився і в інші регіони. Кліщ Tropilaelaps clareae вперше було виявлено в Кореї в 1992 році, коли він був завезений до країни з Китаю разом з хворими бджолами. Через епідемію Tropilaelaps clareae в 1993-1995 році загинуло близько 60% усіх бджолосімей і бджільництво Кореї потерпіло величезні збитки. Якщо 1940-ві роки можна назвати періодом активізації корейського бджільництва, то 1993-1995 роки залишаються найскладнішим періодом за всю відому історію його розвитку. За результатами проведених досліджень, виявилося, що в південих районах країни, в січні-лютому, коли температура опускається до -2? кліщі тропілелапс не здатні вижити, тому взимку цими кліщами інфіковані лише бджоли на острові Чеджу чи такі, яких використовують для запилення тепличних рослин в південних провінціях. Отже завдяки таким природним умовам інтенсивність інфікування Tropilaelaps clareae знижується (Woo & Lee, 1993). Хоча вважалося, що кліщі тропілелапс гинуть взимку, коли бджоломатка не відкладає яйця, виявилося, що вони можуть виживати завдяки бджолам, що використовуються для запилення рослин. Отже, щоб запобігти захворюванню бджіл на кліщі тропілелапс взимку на острові Чеджу, їх потрібно переміщувати на зимування в місця, де висота над рівнем моря складає 400-500 метрів. За результатами досліджень виявили, що для того, щоб упередити бджіл від захворювання, достатньо тричі на рік використовувати для цього лікарські препарати. Я вважаю, що обробку препаратами треба проводити по одному разу навесні і восени, тобто перед і після зимування, а також, якщо є потреба, після викачки акацієвого меду, тобто після періоду, коли бджоли мігрують найбільше. За результатами спостережень такі заходи є достатніми для ефективнго упередження захворювання на кліщ тропілелапс. Для боротьби з кліщами Варроа в Кореї використовуються такі препарати на основі флувалінату (Fluvalinate), як «Апістан», «Маврік», «Р2» та інші. Проте на даний момент їхнє використання неефективне, оскількі після 1990 року кліщі стали стійкими до цим препаратів. Як і в Европі чи США, Кореї потрібні нові препарати для боротьби з кліщами Варроа, а поки що вони є причиною багатьох проблем для корейських бджолярів. Крім того, потрібна технологія, яка дозволить визначати, чи потрібно в профілактичних цілях обробляти цими препаратами бджіл навесні та восени, перед зимуванням. В Кореї є два різновида воскової молі, проте якщо сім’я сильна і здорова, вона сама може вигнати шкідника, без будь-яких заходів з боку пасічника. 7. Використання бджіл у запиленні. Більшості сільськогосподарських рослин для того, щоб дати плоди чи сімена необхідне запилення за допомогою вітру чи комах. Тому відомо, що економічна важливість бджолярства полягає не стільки у власне продуктах бджільництва, скільки в запилювальній функції бджіл. За останніми данними в Кореї лише 169 тисяч сімей використовуються для запилення, але цей показник необхідно збільшити. Я наведу площі, які засаджені фруктовими деревами, і спеціалісти зрозуміють, чому потрібно збільшити кількість бджіл для запилення. В Кореї основними плодоносними рослинами, яким потрібне запилення, є яблуня (29,358 га), груша (19,888 га), персик (13, 383га), теплична полуниця (6,480га), ріпак (669га) тощо. Для того, щоб їх запилити і тим самим підвищити їхню продуктивність, необхідно більше 300 тисяч бджолосімей. Проте, нажаль, в нашій країні ще не систематизований процес використання бджіл як запилювачів. Для того, щоб розрішити цю проблему, потрібна державна програма по використанню бджіл як запилювачів, або ж потрібно створити в межах Міністерства сільського господарства підрозділ,який би займався цим питанням. 8. Проблеми корейського бджільництва. В порівнянні з 1900-ми роками маштаби бджільництва в Кореї збільшилися більш ніж вдесятеро. Проте за цими цифрами можна не побачити багато проблем, які має корейське бджільництво. Для того, щоб підвищити якість продукції, необхідні нові підходи до управління пасіками, нові технології. Особливо Кореї не вистачає ефективних препаратів для боротьби зі шкідниками, а також недостатньо насаджень медодайних рослин. Для того, щоб надалі розвивати бджільництво в Кореї, недостатньо лише зусиль самих пасічників, необхідна увага з боку держави, пошуки нової можелі розвитку. Коротко перерахую основні проблеми, які сьогодні має корейське бджільництво. 1. У звя’язку з тим, що після 2004 року продовжує скорочуватися виробництво акацієвого меду, необхідна державна програма по насадженню медодайних рослин. Причиною скорочення виробництва акацієвого меду стали галлиці Obolodiplosis robiniae, які вперше були виявлені в Кореї в 2003 році (Woo et Choe & Kim, 2003). 2. На сьогоднійшній день на бюджетні кошти Міністерством сільського господарства проводиться програма підтримки насаджень альтернативних акації медодайних рослин. Проте потрібно провести досліження щодо того, в якому регіоні які рослини краще саджати. Також неконтрольоване насадження медодайних рослин може спричинити зниження цін на мед. Щоб запобігти цьому, потрібно насаджувати так звані «функціональні» рослини, тобто ті, мед з яких, наприклад, матиме певний специфічний лікувальний ефект. 3. Як вже було зазначено вище, шкідники і паразити стають стійкими до препаратів попереднього покоління, що стає серьозною загрозою для пасічників. Нагайно необхідно розробляти нові лікувальні засоби, які були б не лише високоефективними, але й не шкідливими для навколишнього середовища. Також потрібні нові підходи до способів використання цих засобів. 4. Потрібно продовжувати програму «Забеспечення бджолярів новим інвентарем, 2000-2010», в рамках якої проводиться заміна старого інвентаря на новий в усіх регіонах країни, і продовжувати підтримувати вітчизняного виробника інвентаря. 9. Висновки Беручи до уваги невелику територію Південної Кореї, можна говорити про широке розповсюдження і популярність пасічництва. Сподіваюся, що така популярність, разом з підвищенням якості продукції, збільшення кількості бджолосімей, насадженням новим медодаїв і використанням нового інвентаря, допоможе вирішити ті проблеми, які має сьогодні корейське бджільництво. Для того, щоб виробляти високоякісний мед, перш за все необхідно, щоб були здоровими бджоли і вистачало рослин-медодаїв. Звичайно ж проблему медодаїв не можна вирішити за один день, потрібна довгострокова програма по їхньому насадженню. Надає оптимизму те, що з кожним роком підвищується рівень технологій у сфері розведення бджіл, розширюється асортимент продукції, що випускається. Проте ми не повинні зупинятися на досягнутому: треба продовжувати вдосконалювати технології, підвищувати якість, просувати на ринок нашу продукцію, і я впевнений, наш народ буде нам за це вдячний. Також Кореї нагайно потрібні закони та нормативні акти, які б регулювали галузь бджільництва. Такі закони (наприклад, Закон про бджільництво, тощо) вже є в інших країнах. Сподіваюся, що скоро такий закон буде прийнято і в Кореї