Журнал «Бджолярський круг»

[Олександр Васильєв]

6 хвилин тому, dust сказав:

А хто його возніс в ранг " самого почтенного" ?  Це кишеньковий журнал з "одною правильною" думкою одного автора, "самого, самого , і найрозумнішого, і найкрасивішого". Тому вже два роки його не читаю.

Не ламайте пера, воно того не варте.

Вот і мені особливо прикро що за цим виданням стоїть поважна людина яку знає багато пасічників. 

[dust]

Дід Василь - це ім"я, це революціонер, це генератор бджільництва. Це навіть без сумніву.

Але мусить бути " в кожного Бога свій чорт" (прости мене Господи) - це образно.

[Бджолопотам]

23 години тому, SASHA.OK сказав:

Але, як Ви правильно підмітили, це розраховано на пасічників які вірять на слово таким "експертам"

Хто купує журнал, на того й розраховано

[Іван Михайлович]

уважно перечитав написане.

Так як і нас( Обєднання маткарів України)   п.Комісар згадав , то маю таку свою думку. Поперше , ми не включали  в наші плани селекцію  бакфаста в Україні,  дав би Бог зрушити з місця справу з генетичною ідентифікацією та українськими популяціями медоносних бджіл. Ми прийняли рішення і створити групу з вивчення цієї бджоли. Керівником цієї групи є Денис  Федеєв.  Денис розробив план вивчення,  веде статистичну історію, спостереження, збирає інформацію про поведінку бакфаста в різних регіонах України. Думаю що на осінніх зборах розповість про свої спостереження. 

Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях. У нього , як і у Артема є своя аудиторія яка йому вірить і з ним консультується. Чому Ви, всі  сьогоднішні дописувачі  в цій темі , незадоволено висловлюєте свою думку?  Хто перешкоджає підготувати правдивий аналітичний матеріал  щодо використання бакфаста в Україні?  Зробіть аналіз, покажіть порівняльні характеристики , переваги та недоліки  і т.д.   Переконуйте аудиторію , створюйте  позитивний імідж  , якщо маєте на те підстави.

Я свій  датський бакфаст , весною акуратно вимів у відро і прикопав в садочку, а те що залишилося переслав Денису. На цьому моє вивчення бакфаста закінчилося , не розпочавшись. 

[Граніт]

2 часа назад, Іван Михайлович сказал:

Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях.

Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив.  Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо  публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно..

[Олександр Васильєв]

В 7/28/2017 в 09:14, Іван Михайлович сказав:

уважно перечитав написане.

Так як і нас( Обєднання маткарів України)   п.Комісар згадав , то маю таку свою думку. Поперше , ми не включали  в наші плани селекцію  бакфаста в Україні,  дав би Бог зрушити з місця справу з генетичною ідентифікацією та українськими популяціями медоносних бджіл. Ми прийняли рішення і створити групу з вивчення цієї бджоли. Керівником цієї групи є Денис  Федеєв.  Денис розробив план вивчення,  веде статистичну історію, спостереження, збирає інформацію про поведінку бакфаста в різних регіонах України. Думаю що на осінніх зборах розповість про свої спостереження. 

Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях. У нього , як і у Артема є своя аудиторія яка йому вірить і з ним консультується. Чому Ви, всі  сьогоднішні дописувачі  в цій темі , незадоволено висловлюєте свою думку?  Хто перешкоджає підготувати правдивий аналітичний матеріал  щодо використання бакфаста в Україні?  Зробіть аналіз, покажіть порівняльні характеристики , переваги та недоліки  і т.д.   Переконуйте аудиторію , створюйте  позитивний імідж  , якщо маєте на те підстави.

Я свій  датський бакфаст , весною акуратно вимів у відро і прикопав в садочку, а те що залишилося переслав Денису. На цьому моє вивчення бакфаста закінчилося , не розпочавшись. 

Первое что важно отметить это обрезка самой статьи Артема, это не допустимо. А уже суть написанного второй вопрос. Я например тоже скептически отношусь к породной пренодлежности бакфаста но это уже другой вопрос.

 

В 7/28/2017 в 11:50, Граніт сказав:

Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив.  Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо  публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно..

По всей видимости с возрастом наступает ослабление умственных способностей. Так и ранее замечал далёкие от научности, суждения господина К. коих и так полно в прочей пчеловодческой печати.

 

Ни кого не хотел обидеть.

Чтож дождемся как разрешиться данная неприятная ситуация.

[Іван Михайлович]

2 години тому, Граніт сказав:

Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив.  Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо  публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно..

хіба  тільки в цьому були наші проблеми ?  А відсутність наукового забезпечення галузі бджолярства? Відсутність наукових кадрів, відсутність перспектив в царині державної підтримки галузі, іт. д.  Розвал наукових центрів і т.д.   

[Граніт]

28 минут назад, Іван Михайлович сказал:

хіба  тільки в цьому були наші проблеми ?  А відсутність наукового забезпечення галузі бджолярства? Відсутність наукових кадрів, відсутність перспектив в царині державної підтримки галузі, іт. д.  Розвал наукових центрів і т.д.   

Вы абсолютно правы. Меня до сир пор удивляют "Технологичні вимоги щодо племінної діяльності в галузі бджолівництва" 2015 року. 

[ЖекаNL]

В 27.07.2017 в 20:10, Брониславович сказал:

Надо скинуться и подарить Комиссару книги Брата Адама, а то на лицо полная не компетентность в вопросе чистопородного разведения  пчел. Для него местные не известного происхождения  пчелы стали чистопородными ?!

до сих пор есть матки от комисара 15 года . Что сказать - одним словом - это не кавказянки . мешотчатый есть , злобливость есть мёд на ровне с местными да + роятся - мягко говоря не понравились , без всяких обид и с уважением...

[Олександр Васильєв]

Прошло 3 недели а от редакции нет ответа. Как будет решаться вопрос со статьей Артема? Или может уже были обсуждения в не темы?

[didvasil]

 

СИСТЕМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПАСІЧНИКІВ

Василь СОЛОМКА

                                                                                       Спасіння утопаючих – справа самих утопаючих

 

   Отримавши запрошення  на третю міжнародну конференцію «Пчела и человек» я вирішив порадитись з О.Пономарьовим (блискучий аналітик світового бджільництва) щодо теми виступу, яка може бути цікава російським  (іне тільки) пасічникам. І несподівано почув: «-Розкажіть про систему підвищення кваліфікації пасічників, яку ви створили в Україні».   Системи, як такої, я на той час не бачив і ніколи не розглядав як таку… Одначе після початку робо ти над виступом за порадою Метра до мене дійшло – система таки є. Воістину правий поет: «Большое видится на расстоянии». І починаючи з 2003 р. ми таки системно (інтуїтивно) займалися підвищенням кваліфікації пасічників.

З розпадом Союзу велика кількість населення залишившись без роботи змушена була шукати якусь роботу і в т.ч. прийшла до бджіл. І самотужки почали освоювати цю благородну але не просту професію.  З розвалом імперії порушилась досить ефективна система навчання і підвищення кваліфікації пасічників.  І ось уже 25 років ні держава, ні виконавчі органи і ні громадські організації пасічників цією проблемою не переймаються. Більше того кількість навчальних  закладів продовжує скорочуватись і навіть єдина в країні кафедра  «бджільництва» уже «конярства і бджільництва»… Прикро…

Учасники першої «бджолиної девятини» (і ще  стільки ж «наших» біля сільського будинку культури)

І перша «бджолина девятина» в 2003 р. на «Пасіці ДіДа Василя» мною задумувалась як зустріч  небайдужих пасічників з елементами обміну досвідом , знаннями… Аналізуючи анкети учасників зібрання я був вражений потужним ресурсним (кадровим) потенціалом нашого пасічного загалу.

 

(Зліва-направо) В Соломка, В.Груздов (заступник голови податкової адміністрації України), «Отець Віктор» (м. Бориспіль),   Богданов (академік-секретар НААНУ, докт. наук), Є.Руденко (докт. вет. наук «по бджолах»)

Окрім професійних пасічників серед нас були і член Верховного суду України, генерали, чиновники крупного рангу… І вже на наступному  зібранні питання обміну досвідом через лекції і виставку-ярмарок стали головними.  В 2005 і 2006 рр. збільшувалась кількість учасників, розширювалось коло питань і тематика виступів і вже в 2006 р. день перший працювали в пленарному режимі, а на наступний день – по секціях. І ось так вже 11 років поспіль. П'ять секцій:             1. Технології пасічникування;             2. Хвороби бджіл; 3. Обладнання;               4. Продукти бджільництва;                 5. Апітерапія.

•       На Крузі розглядалося широке коло питань: Лекції та виступи провідних фахівців і громадських працівників бджільництва;

•       Презентація нових книг і видань;

•       Ухвалення звернень у владні, виконавчі та громадські органи;

•       Підведення підсумків сезону, нагородження, святкування завершення сезону ...

В 2007 р. Назібранні було прийняте рішення називати його Бджолярським Кругом, а «бджолину девятину», як «медові обжинки» святкувати ввечері першого дня зібрання…

Формат Круга не дозволяв детально обговорити «вузькі місця» (особливо нові технології пасічникування)  і в 2009 р. було прийнято рішення  про проведення тематичних майстер-класів.  Тематика визначалась учасниками Кругу (через анкети). На Крузі ж проявлялися і кращі лектори (фахівці) для виступів на майстер-класах: Біла Церква («Технологія пасічникування з маткою помічницею», 2009 р.), Коханівка («Технології збирання, зберігання та переробки обніжжя бджолиного», 2010), Градижзьк («Технології збирання та зберігання маточного молочка», 2011; «Безвощинні технології виробництва меду», «Технології виробництва воскової молі»,  2012); «Матки. Все про їх вирощування та підсадку», «Роїння, боротьба з ним та методи його використання», 2013; «Все про пакети і відводки» 2014; «Продукти бджільництва/Виробництво, реалізація», «Механізація на пасіці», 2015); «Все про віск та вощину», «Апікультура (якість виробництва та глибинна переробка продуктів бджільництва», 2016), «Все про прополіс», «За рентабельну пасіку», 2017). Популярність майстер-класів зростала з кожним роком і в 2016 р. сягнула за 400 чол.

 

Майстер-клас в Градижзьку в 2015 р.

 

Виставка-ярмарок на Бджолярському крузі в 2016 р.

Осібно  слід увиразнити рівень і роль виставок-ярмарок при Крузі і при майстер-класах. По-перше на сьогодні це чи ненаймасштабніша демонстрація досягнень нашої промисловості для бджільництва.  Учасники надають перевагу  показу не лише серійних виробів, а і тих, що «на підході». Масовості виставок сприяє і безкоштовність участі в заході.

 

•      Велика аудиторія (кількість учасників до 700) не дозволяла працювати з слухачами в режимі діалогу тому  з 2014 р. запроваджено школу-семінар (див. БК1-16 та стор. 22) «За рентабельну пасіку».

•      По 3 - 4 школи щорічно.

•      Кількість учасників не більше 50 чол. (на конкурсній основі).

День перший – заняття в аудиторії з залученням лекторів кращих вчених і пасічників України (в основному лауреати Золотої відзнаки Бджолярського кругу) і день другий на сучасній промисловій пасіці ФГ «Апіс-Україна» (лектор Нагорнюк В.І.). Під час «школи» виробники демонструють найновіше вітчизняне обладнання для пасік…

До школи-семінару випущено посібник  «ТОП-10 новаций украинских пасечников» (див БК4-16).

Через «школу» на сьогодні вже пройшли більше 200 українських пасічників, 6 – білоруських і російський...

•      З 2003 року щорічно пасічники України (і не тільки) НА МАСЛЯНУ (в останні вихідні) збираються на конкурси питних медів (медових вин). Одночасно це і обмін досвідом.

•      Проведено п'ять тематичних всеукраїнських семінарів з медоваріння

НАПИСАНО КНИГИ: «Питные меды. Рецепты и технологии/ В.Соломка»  «Медові вина/М.Горніч»   (перевидані по 5 разів) та «50 НЕ для пасічників»,- 2017 г.

Регулярні майстер-класи з медоваріння на «Пасіці Діда Василя» (по 3 - 4 в міжсезоння)

Фестивалі, ярмарки з конкурсами ПМ в десятках міст України…

Експозиція «Медоваріння України в ІІІ тисячолітті нової ери» (див. БК2-17).

Ефективно працюють семінари організовані міськими і районними спілками. Як приклад, Мелітополь, Харків, Дніпро, Ів-Франківськ, Оболонь (Київ), Ромни…,  на яких найчастіше  виступають лауреати Бджолярського Кругу  (лише я взяв участь більш ніж 30 таких семінарах…).

І за рубежем вивчають наш досвід (запропонували мені розповісти про нашу «систему» на міжнародній конференції «Пчела и человек» в Москві (див. БК1-17) і вже запроваджують  наші «школи-семінари».

На сьогодні в системі створеній пасічниками України підвищили кваліфікацію: на «Кругах» до 10 тис. чол., на майстер-класах – більше 3 тис., на школах-семінарах – більше 300 і варять питні меди тисячі пасічників України (і не тільки). Тішить і те, що в Україні започатковуються подібні зібрання, які навіть іменуються «Кругами» (Градижзьк, Дніпро, …).

 

 

 

[sklyar.yuri]

На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається!

[Sanich]

1 година тому, sklyar.yuri сказав:

На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається!

Жаль, що інформацію доводиться взнавати не від редакції, яка б давно мала б випустити прес-реліз по даному питанню. 

[sklyar.yuri]

1 час назад, Sanich сказал:

Жаль, що інформацію доводиться взнавати не від редакції, яка б давно мала б випустити прес-реліз по даному питанню. 

Така ж думка

[venchyk]

Журнал втратив свою інформативність, став рекламним майданчиком для авторів,особисто я перестав передплачувати його після поїздок головного редактора на так звані ''международние конференции'', як ''пчела и человек '' ,що проходили на Росії і всіляко рекламувались головним редактором,що в теперішніх умовах не припустимо тим більше для людини у вишиванці.

[sklyar.yuri]

2 минуты назад, venchyk сказал:

Журнал втратив свою інформативність, став рекламним майданчиком для авторів,особисто я перестав передплачувати його після поїздок головного редактора на так звані ''международние конференции'', як ''пчела и человек '' ,що проходили на Росії і всіляко рекламувались головним редактором,що в теперішніх умовах не припустимо тим більше для людини у вишиванці.

От вже два дні думаю що виписати щось треба. а що не знаю...

[Миха]

6 хвилин тому, sklyar.yuri сказав:

От вже два дні думаю що виписати щось треба. а що не знаю...

Не викидайте гроші на вітер В інтернеті можна знайти все і безкоштовно. Хочеться полистати рекламні буклети?)) Тим більше , що нинішні журнали це далеко не те, що потрібно сучасному ( теперішньому) українському пасічнику

[sklyar.yuri]

Только что, kastor сказал:

Не викидайте гроші на вітер В інтернеті можна знайти все і безкоштовно. Хочеться полистати рекламні буклети?)) Тим більше , що нинішні журнали це далеко не те, що потрібно сучасному українському пасічнику

Ну мабуть якраз через рекламу та оголошення, та батько оже на дивані буде що почитати..

[realto]

10 годин тому, sklyar.yuri сказав:

На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається!

Виписую БК вже не один рік, за вийнятком певних нюансів і бакфаст, на мою думку це один з найсолідніших журналів по бджільництву в Україні.
тож мені така новина не дуже сподобалась, подзвонив до Василя Олексійовича і розпитав про такі новини... 

Журнал буде виходити і в 2018 році, правда трохи зміниться механіка та періодичність,

виклав деталі розмови тут Журнал Бджолярський Круг 2018

 

.

[i.s.beekeeper]

Последний номер 4(42)-2017г уже кто-то получил?

[Niсkolas]

Журнал «Бджолярський круг/За рентабельну пасіку» з 2018 р. не випускається.

Замість нього буде виходити тематичний збірник «Рентабельна пасіка»

 

 

[i.s.beekeeper]

Кто-то получил журнал за декабрь 2017г  4(42) ? Или почта балуется. Середина января журнала нет.

[Паланочка]

1 час назад, i.s.beekeeper сказал:

Кто-то получил журнал за декабрь 2017г  4(42) ? Или почта балуется. Середина января журнала нет.

может уже и не будет... выше сообщение читайте.

[Мішаня Ukrainian Beekeeper]

40 хвилин тому, Паланочка сказав:

может уже и не будет... выше сообщение читайте.

Там вроді не так страшно, там щось укрпошта форсує...Він походу буде виходити з укрпоштою або буз неї. Але як це буде відбуватися не вдавався в деталі. Тільки чув таку інформацію, що журнал буде  виходити два рази на рік

[Niсkolas]