Перейти к содержанию
Юрий78

Журнал «Бджолярський круг»

В теме 300 сообщений

В 11.01.2018 в 20:18, Паланочка сказал:

может уже и не будет... выше сообщение читайте.

Підписав до друку 22.12.018 р. Зазвичай типографія 10 днів + 3 дні  Укрпошта....

Корпоративи,+ два Різдва +, Новий рік + бардак... = обіцяли відправити з неділі...

ВИБАЧАЮСЬ!!!

В 03.01.2018 в 21:19, Niсkolas сказал:

див.вище....

 

 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Спасибо. Тогда ждем.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Отримав журнал, почитав трохи...
звичайно не очікував такого... пів журнала (декілька публікацій) про те який паганий бакфаст (зі згадуванням що це достовірно не доведено...)
і вскользь цього тонкою ниточкою по цій всій критиці про пользу кавказянки... що мол потім вже й вона не спасе від таких злющих бджіл...

потім публікація Гайдара де він каже як кавказянка раніше нашкодила... і що бакфаст то не добре, і після цього реклама маток рідненької кавказянки...

хочу зазначити - напишу тут що років 6 назад замовляв маток карпатки з закарпаття, прислали і чорних і тигрових з рижиною... на запитання що то за рижі матки сказали що то тип рахівський...

також у більшості матководів що продають укр степову є бджоли з рижиною і це було задовго до бакфаста і продовжується.
деякі маткарі на відео кажуть що не ведуть селекцію на миролюбність по степовій...

так от при виведенні ф2 і ф3 бакфаста який спарюється з такими місцевими трутнями ті показники злобливості і передаються бакфасту ф2 і ф3 від місцевих трутнів.

ну і пропозиція в матеріалі не пускати бджіл з рижиною на кочівлі... 

 

Изменено пользователем realto

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Злобливість у бджіл з'являється від неконтрольованого спаровування в енних поколіннях різних порід бджіл. Тобто від того, що в ареал одієї породи завозяться інші, і це вилазить боком місцевим бджолам. А потім дружно розказують, що, наприклад, степова - це звірі. То ж ви самі підливаєте масла в вогонь, тим самим паскудячи місцеві популяції.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
16 хвилин тому, blondex сказав:

Злобливість у бджіл з'являється від неконтрольованого спаровування в енних поколіннях різних порід бджіл. Тобто від того, що в ареал одієї породи завозяться інші, і це вилазить боком місцевим бджолам. А потім дружно розказують, що, наприклад, степова - це звірі. То ж ви самі підливаєте масла в вогонь, тим самим паскудячи місцеві популяції.

ви бачили ці всі місцеві популяції, які нам залишило попереднє покоління селекціонерів,  науковців...

 і який там % миролюбних?

я декілька років навкруги маток міняв на спокійних і бачив всіх тих місцевих бджіл від яких дачників в піт кидає ще до надягання куртки пасічника...

 

а чи у вашого сусіда не такі місцеві, ви ж мені про них розповідали як його з села попросили саме із за його місцевих, яких він тримає вже здавна...

 

Изменено пользователем realto

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
ви бачили ці всі місцеві популяції, які нам залишило попереднє покоління селекціонерів,  науковців...
 і який там % миролюбних?

А що ми залишим наступним поколінням пасічників, якщо будемо йти шляхом попередніх поколінь "науковців"? Адже ми цим шляхом продовжуємо йти і нічого не збираємось міняти. Кудись в небуття подінуться місцеві популяції. А поступово так і нація кане в небуття.
Чому ми ввесь час живемо розумом інших, а не можемо створити щось своє? Від цього у світі ніхто не дивиться на нас по іншому, як на сировинний придаток.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
44 хвилини тому, blondex сказав:


А що ми залишим наступним поколінням пасічників, якщо будемо йти шляхом попередніх поколінь "науковців"? Адже ми цим шляхом продовжуємо йти і нічого не збираємось міняти. Кудись в небуття подінуться місцеві популяції. А поступово так і нація кане в небуття.
Чому ми ввесь час живемо розумом інших, а не можемо створити щось своє? Від цього у світі ніхто не дивиться на нас по іншому, як на сировинний придаток.

ми йдемо іншим, саме нашим шляхом.

ви просто не розумієте однієї речі.

ті бджоли що у нас на пасіках то і є наші бджоли, ми створюємо щось нове. це наша селекція, наших бджіл які вивелись у нас на пасіках, наші напрацювання, 

і від того наскільки ми будемо сумлінно ставитись саме до наших бджіл залежить чи вони сподобаються наступному поколінню...

тих вікових дерев де б бджоли самі там могли жити незалежно від людини вже немає... тобто людина повністю веде бджіл.

і писати що якісь там помісні бджоли кращі за інших помісних привозних і давайте там на кочівлі не пускати у кого рижі бджоли ... це не правильно. 


(у нас ситуація  - залишили в такому стані і просять що ви ж його збережіть і покращіть... ) 

 

краще вивести своє і ці бджоли також будуть називатись українські бджоли.

справа в тому що те що ви думаєте що так захищаєте це не те що захищали 20 років назад і тд... ці бджоли пристосовуються до часу, місцевості, клімату - який доречі у нас змінюється... ви зараз тільки но намагаєтесь десь віднайти бодай пару маток які б повністю відповідали стандарту (який змінювався і розширювався як було потрібно...)

чомусь племінних бичків, курей, саджанці нових сортів, просто відбирають найкращі напрацювання які є в світі... 

думаю що з розвитком штучного запліднення (яке доречі в світі застосовується вже багато років а у нас почалося пару років назад саме з пасічників ентузіастів...) 
так от освоївши такі технології кожен на пасіці може вести породу бджіл яка підходить саме для пасічника.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
ми йдемо іншим, саме нашим шляхом.
ви просто не розумієте однієї речі.
ті бджоли що у нас на пасіках то і є наші бджоли, ми створюємо щось нове. це наша селекція, наших бджіл які вивелись у нас на пасіках, наші напрацювання, 
і від того наскільки ми будемо сумлінно ставитись саме до наших бджіл залежить чи вони сподобаються наступному поколінню...
тих вікових дерев де б бджоли самі там могли жити незалежно від людини вже немає... тобто людина повністю веде бджіл.
і писати що якісь там помісні бджоли кращі за інших помісних привозних і давайте там на кочівлі не пускати у кого рижі бджоли ... це не правильно. 

(у нас ситуація  - залишили в такому стані і просять що ви ж його збережіть і покращіть... ) 
 
краще вивести своє і ці бджоли також будуть називатись українські бджоли.
справа в тому що те що ви думаєте що так захищаєте це не те що захищали 20 років назад і тд... ці бджоли пристосовуються до часу, місцевості, клімату - який доречі у нас змінюється... ви зараз тільки но намагаєтесь десь віднайти бодай пару маток які б повністю відповідали стандарту (який змінювався і розширювався як було потрібно...)
чомусь племінних бичків, курей, саджанці нових сортів, просто відбирають найкращі напрацювання які є в світі... 
думаю що з розвитком штучного запліднення (яке доречі в світі застосовується вже багато років а у нас почалося пару років назад саме з пасічників ентузіастів...) 
так от освоївши такі технології кожен на пасіці може вести породу бджіл яка підходить саме для пасічника.

Правильно, тільки використовуючи контрольоване спаровування, можна добитись результатів. Але цим ви суперечите самі собі, бо в попередніх постах згадували про неконтрольовані помісі Ф2 і Ф3 бакфаста з місцевими бджолами. І якщо всі будуть використовувати ці помісі, не тільки бакфаста, а і інших порід, то будуть наступати на ті ж самі граблі. Одним із таких прикладів є "наша рідненька кавказяночка"
Я за демократію у бджільництві, але за свідому. Кожен може тримати любі породи, але не далі ніж ф1.
А стосовно тих бджіл, що були раніше, які виживали в природі, то вони в нашій місцевості, да і не тільки у нас зникли вже давним-давно. Це сталось в той час, коли кліщ варроа перейшов з апіс церани на апіс меліферу

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Отримав останній номер журналу. Неприємно здивувала не наукова критика наукового редактора журналу породи бакфаст, особливо зачепило "... не пускати на кочівлю пасічників з рижими бджолами". А як бути тим у кого є жовті бджоли, про яких писалось в журналах №2 за 2009, №№2,4 2010?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
8 минут назад, Петр Павлович сказал:

Отримав останній номер журналу. Неприємно здивувала не наукова критика наукового редактора журналу породи бакфаст, особливо зачепило "... не пускати на кочівлю пасічників з рижими бджолами". А як бути тим у кого є жовті бджоли, про яких писалось в журналах №2 за 2009, №№2,4 2010?

І що все видали наказ про це?

І як будуть визначати у кого, які, бо кордован те ж рижі.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
54 минуты назад, Wladimir_K сказал:

І що все видали наказ про це?

І як будуть визначати у кого, які, бо кордован те ж рижі.

Наказу нема поки тільки пропозиція (стор 32): "... На мою думку, потрібно внести в паспорт пасіки дві графи: порода бджіл і колір бджіл. Якщо рижі, отже, або бакфаст, або італійка, обидві породи поки що офіційно поза законом...".

На цій же сторінці у дописі без підпису: "...Потрібно, щоб наші лісгоспи і сільради не дозволяли кочівлю на своі території рижуватих бджіл, які з великою ймовірністю є бакфастськими". 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 минуту назад, Петр Павлович сказал:

Наказу нема поки тільки пропозиція (стор 32): "... На мою думку, потрібно внести в паспорт пасіки дві графи: порода бджіл і колір бджіл. Якщо рижі, отже, або бакфаст, або італійка, обидві породи поки що офіційно поза законом...".

На цій же сторінці у дописі без підпису: "...Потрібно, щоб наші лісгоспи і сільради не дозволяли кочівлю на своі території рижуватих бджіл, які з великою ймовірністю є бакфастськими". 

А якщо в стандарді УСП , що трохи рижуватість це норма, тоді як бути.

Я до речі, умісцевих бджіл рижих зустрічаю досить часто.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
5 минут назад, Петр Павлович сказал:

 На мою думку, потрібно внести в паспорт пасіки дві графи: порода бджіл і колір бджіл. Якщо рижі, отже, або бакфаст, або італійка, обидві породи поки що офіційно поза законом...".

На цій же сторінці у дописі без підпису: "...Потрібно, щоб наші лісгоспи і сільради не дозволяли кочівлю на своі території рижуватих бджіл, які з великою ймовірністю є бакфастськими". 

  • Порода пчел:местная, карника, пробую бакфаст

Одно радует , что к вашим умозаключениям никто из здравомыслящих не прислушается 

Изменено пользователем Мико

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
2 минуты назад, Wladimir_K сказал:

А якщо в стандарді УСП , що трохи рижуватість це норма, тоді як бути.

Я до речі, умісцевих бджіл рижих зустрічаю досить часто.

Хто його знає, що вони придумають. У мене й зараз є одна сім'я рижувата.

4 минуты назад, Мико сказал:

Одно радует , что к вашим умозаключениям никто из здравомыслящих не прислушается 

Умозаключения не мои.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
3 минуты назад, Петр Павлович сказал:

 

Умозаключения не мои.

БК не читаю i не виписую в данну тему заходив рiдко 

Так це що Комiсар таке писав 

спочатку хай   заборонять ту кавказянку 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

БК виписував лише 1рік. після одної із статей поняв що виписувати не варто. Стаття як добувають прополіс не закривши кришку вулика "нова технологія". 

Це був вступ. Мені здається що Соломка писав (може і не він) що Прокопович у своїх статтях згадував про своїх рижульок і писав що це дуже продуктивна бджола, Що нам з цим фактом робити?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Я вже десь говорив на цьому форумі, ще „за Польщі“, це до 39 року, у нас в Тернопільській обл., місцеві бджоли були різної «масті». Те що були рижі і чорні, це точно. Так мені говорили старі пасічники. Про сірих немає інформації. А тепер на Тернопільщині районована Карпатка, що нічого спільного до нашої зони не мала (я живу біля Збруча).

А останнього номера журналу я ще не отримав. Думаю, пошта „тормозить“.

Изменено пользователем Рудий Панько

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты



ми йдемо іншим, саме нашим шляхом.
ви просто не розумієте однієї речі.
ті бджоли що у нас на пасіках то і є наші бджоли, ми створюємо щось нове. це наша селекція, наших бджіл які вивелись у нас на пасіках, наші напрацювання, 
і від того наскільки ми будемо сумлінно ставитись саме до наших бджіл залежить чи вони сподобаються наступному поколінню...
тих вікових дерев де б бджоли самі там могли жити незалежно від людини вже немає... тобто людина повністю веде бджіл.
і писати що якісь там помісні бджоли кращі за інших помісних привозних і давайте там на кочівлі не пускати у кого рижі бджоли ... це не правильно. 

(у нас ситуація  - залишили в такому стані і просять що ви ж його збережіть і покращіть... ) 
 
краще вивести своє і ці бджоли також будуть називатись українські бджоли.
справа в тому що те що ви думаєте що так захищаєте це не те що захищали 20 років назад і тд... ці бджоли пристосовуються до часу, місцевості, клімату - який доречі у нас змінюється... ви зараз тільки но намагаєтесь десь віднайти бодай пару маток які б повністю відповідали стандарту (який змінювався і розширювався як було потрібно...)
чомусь племінних бичків, курей, саджанці нових сортів, просто відбирають найкращі напрацювання які є в світі... 
думаю що з розвитком штучного запліднення (яке доречі в світі застосовується вже багато років а у нас почалося пару років назад саме з пасічників ентузіастів...) 
так от освоївши такі технології кожен на пасіці може вести породу бджіл яка підходить саме для пасічника.


Володя ти все гарно пишеш, крім одного. У blondex@ є УС яку вже приводять в приклад і якою можна покращувати матеріал при селекційній роботі.

Надіслано від мого GT-I9500, використовуючи Tapatalk

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Платон мне друг ... но истина дороже...

"Ще раз прочитайте статтю А. Майстерчука про бакфастських трутнів і самі зробіть висновки."  - журнал Бджолярський Круг 4(42) 2017 стор.32 коменар Комісара О.Д.  під заголовком" І що ж нам робити з бакфастом ?"

 Нижче уривки орігінальної статі надруковані в журналі БК.

 

ВПЛИВ ТРУТНІВ БАКФАСТ НА ПОМІСНИХ БДЖІЛ

Артем МАЙСТЕРЧУК, тел (096) 792-23-45.

 

Від наукового редактора БК Комісара О.Д. прийшло прохання  написати, що ж воно таке , «бакфастські трутні».

Перед тим як вести розмову про трутнів бакфасту, їх вплив, треба чітко розуміти що таке порода і що таке раса. Раса – біологічний таксон на одну ступінь нижче виду. В медоносних бджіл це Аpis mellifera adansonii, Аpis mellifera meda, Аpis mellifera carnica, Аpis mellifera mellifera, і так далі… загалом біля 30 підвидів. Порода – це популяція тварин в межах певного виду, яка має генетично обумовленні стабільні характеристики , що відрізняють цю популяцію від інших популяцій тварин в межах цього виду. Передають свої властивості нащадкам, та являються результатом діяльності людини.

Бакфаст це порода, але аж ніяк не раса в межах виду медоносних бджіл , а тому для розуміння процесів, які відбуваються при взаємодії цієї породи з природними расами не можна застосовувати стандартні підходи. Треба передусім розуміти що таке бакфаст.

Отже бакфаст це передусім система селекції, характеризується вона роботою з господарсько-корисними ознаками (ГКО) і виносить за лапки генетичні і екстер’єрні  параметри.  Це означає що при селекції бакфаста ставляться цілі отримати бджолу з заданими ГКО і зовсім не звертається увага на екстер’єр. Тобто не має конкретного набору рас чи популяції бджіл, які потрібно в якісь послідовності схрестити щоб отримати бакфаст. Для створення нової лінії можуть використовуватись будь-які раси Аpis mellifera, робота ведеться в межах виду. Тому теоретично, якщо дивитись на бакфаст з погляду генетики і екстер’єру, то межі бакфаста тут - це вид Аpis mellifera , але на практиці звичайно є раси, які використовуються більше за інші в міру того, що одні несуть кращі характеристики з погляду людини, інші гірші. Наприклад, масово використовується Аpis mellifera anatolica (поширена в Турції), до речі коричнево-жовтий колір бакфаст в значній мірі має саме від цієї бджоли, а не, як у нас серед пасічників переважає  думка, що жовтизна в бакфасті від  Аpis mellifera ligustica (жовта італійська). Остання дуже в незначній мірі представлена в бакфасті. Досить часто використовувалась грецька бджола з Афону, Аpis mellifera macedonica, до речі скоріш всього саме вона являється родичкою нашої Української Степової. Але про якісь конкретні раси бджіл в бакфасті можна говорити лише розглядаючи конкретну лінію і її родовід, але дуже важко щось сказати в цілому по всій популяції бакфаста. Ще раз нагадаю що популяція бджіл бакфаст має спільні ознаки ГКО, а не екстер`єрні ознаки, (це створена людиною порода , а не природна раса) тому і розглядати цю популяцію варто не з точки зору порівняння з географічними расами, яких об’єднує генетична складова і в тому числі і відрізняє одну расу від іншої по кількості відмінних генів , а по тому, що характеризує саме цю штучно створену популяцію в середині виду Аpis mellifera , а саме ГКО. Бакфаст це коли бджола має високу миролюбність, практично відсутність бажання роїтись (є окремі сім`ї які навіть відмовляються вирощувати трутня, а це перша ознака підготовки сім`ї до розмноження) , високу медпродуктивність і інші ГКО. Наприклад є напрями,  де робота ведеться над створенням бджоли, яка б сама боролась з кліщем, і інші. Та спільним в роботі являється головне правило селекційного процесу бакфаста, яке і робить цей процес неприйнятним для селекції природних рас . В ньому всі раси Аpis mellifera розглядаються не як окремі підвиди, а як одна велика раса і тому немає ніяких обмежень в тому, щоб взяти потрібні характеристики від різних популяцій і скласти їх в одну. Якщо в новостворюваній популяції нам треба високу гігієну, ми візьмемо українськуа степову, якщо нам потрібно миролюбність ми можемо взяти, наприклад, Аpis mellifera capensis, Аpis mellifera lamarici ми використаємо для зменшення прополісування в нашій популяції і так далі. В результаті відповідь на питання Комісара О.Д. така . Трутень бакфаст може нести гени будь-якої Аpis mellifera і може мати будь-який екстер’єр в межах можливого екстер’єру виду. Але вище ми вели мову про те,  що відрізняє бакфаст від природних рас, це саме комплекс високо відселекціонованих ГКО, а це значить що трутень бакфаста несе в своїх генах такі ГКО як миролюбність, не роїння і так далі. В результаті це означає що теза про погіршення в місцевій популяції такої характеристики, як миролюбність, по вині бакфасту малоймовірна.

Розумію, що сперечатись в теорії можна довго і безрезультативно, але критерієм істини  є лише практика.

 

Відповідь редактора:  Стаття написана Артемом Майстерчуком, автором статті «Що таке бакфастські бджоли», БК2-2017, стор. 13., оператором  штучного осіменіння. Так що автор знає про бакфаст краще нас усіх.

 «Бакфастчиків» у нас вже досить багато, пік цієї хвороби ще не наступив, але племінних маток вже закупили. Необхідно враховувати, що за законом України завозити бджіл інших порід заборонено, але ж нам не до законів, ми їх ігнорували, а завезення бакфасту означає завезення одночасно багатьох порід, причому невідомо навіть яких.

Але скажіть, а яке вони, «бакфастчики» мають право змінювати невідомо в яку сторону характеристики тих бджіл, з якими ми працювали і працюємо. За рахунок бакфастських трутнів, які осіменяють наших маток. Сьогоді це (можливо, але поки що строго не доведено) зміна  агресивності бджіл, а завтра вилізе зміна зимостійкості і стійкості до хвороб і т.д.. Це ми зрозуміємо тільки  з роками, але, на жаль, для повернення ситуації на вихідний рівень прийдеться прикласти дуже багато зусиль. А поки що ми керуємося висновком спеціаліста по бакфасту: «трутень бакфаст може нести гени будь-якої Аpis mellifera і може мати будь-який екстер’єр в межах можливого екстер’єру виду».

Тобто ми навіть не можемо передбачити, в яку сторону «попливуть» характеристики  наших бджіл і таким чином ми повністю втратимо наших аборигенних бджіл..

Артем пише, що «погіршення такої характеристики, як миролюбність, по вині бакфасту малоймовірна». Це теоретично, але ми знаємо українське прислів’я: «Теоретично це кобила, а практично не везе»

 ____________________________________________

Нижче повна оригінальна стаття написана для  БК.

 

Вплив трутнів бакфаст на помісні бджоли. (Артем Майстерчук)

На днях до мене зателефонував редактор БК, Комісар О.Д.  і в розмові повідомив що деякі пасічники які тримають місцеву бджолу, жаліються на те що інші пасічники які мають пасіки в радіусі обльоту їхніх маток тримають на своїх пасіках бакфаст і це на їх думку призводить до того що матки місцевих бджіл облітуються частково на трутні бакфаста , і потім утворюють сім`ї в яких проявляється підвищена агресія . Тому Олександр Данилович попросив написати мене коментар на тему «бакфастські трутні»

Перед тим як вести розмову про трутнів бакфасту, їх вплив ,нам треба нагадати про деякі речі. Треба чітко розуміти що таке порода і що таке раса.

Раса – біологічний таксон на одну ступінь нижче виду. В медоносних бджіл це apis mellifera adansonii, apis mellifera meda, apis mellifera carnica, apis mellifera mellifera, і так далі… загалом біля 30 підвидів.

Порода – це популяція тварин в межах певного виду, яка має генетично обумовленні стабільні характеристики , що відрізняють цю популяцію від інших популяцій тварин в межах цього виду. Передають свої властивості нащадкам, та являються результатом діяльності людини.

Бакфаст це порода але аж ніяк не раса в межах виду медоносних бджіл , а тому для розуміння процесів які відбуваються при взаємодії цієї породи з природними расами не можна застосовувати стандартні підходи. Треба передусім розуміти що таке бакфаст.

Отже бакфаст це передусім система селекції, характеризується вона роботою з господарсько-корисними ознаками і виносить за лапки генетичні і екстер’єрні  параметри.  Це означає що при селекції бакфаста ставляться цілі отримати бджолу з заданими гко і зовсім не звертається увага на екстер’єр. Тобто не має конкретного набору рас чи популяції бджіл, які потрібно в якісь послідовності схрестити щоб отримати бакфаст. Для створення нової лінії можуть використовуватись будь які раси apis mellifera, робота ведеться в межах виду. Тому теоретично якщо дивитись на бакфаст з погляду генетики і екстер’єру то межі бакфаста тут - це вид apis mellifera , але на практиці звичайно є раси які використовуються більше за інші в міру того ,що одні несуть кращі стартові характеристики з погляду людини, інші гірші. Наприклад, масово використовується apis mellifera anatolica , до речі коричнево-жовтий колір бакфаст в значній мірі має саме від цієї бджоли , а не як у нас серед пасічників переважає  думка, що жовтизна в бакфасті від  apis mellifera ligustica. Остання дуже в незначній мірі представлена в бакфасті. Досить часто використовувалась грецька бджола з Афону, apis mellifera macedonica, до речі скоріш всього саме вона являється родичкою нашої УС. Але про якісь конкретні раси бджіл в бакфасті можна говорити лише розглядаючи конкретну лінію і її родовід, але дуже важко щось сказати в цілому по всій популяції бакфаста. Ще раз нагадаю що популяція бджіл бакфаст має спільні ознаки гко а не екстер`єрні ознаки, (це створена людиною порода , а не природна раса) тому і розглядати цю популяцію варто не з точки зору порівняння з географічними расами, яких об’єднує генетична складова і втому числі і відрізняє одну расу від іншої по кількості відмінних генів , а по тому що характеризує саме цю штучно створену популяцію в середині виду apis mellifera , а саме гко. Бакфаст це коли бджола має високу миролюбність, практично відсутність бажання роїтись, (є окремі сім`ї які навіть відмовляються вирощувати трутня, а це перша ознака підготовки сім`ї до розмноження) , високу медпродуктивність і інші гко. Наприклад є напрями де робота ведеться над створенням бджоли яка б сама боролась з кліщем, і інші. Та спільним в роботі являється головне правило селекційного процесу бакфаста, яке і робить цей процес неприйнятним для селекції природних рас . В ньому всі раси apis mellifera розглядаються не як окремі підвиди, а як одна велика раса і тому немає ніяких обмежень в тому щоб взяти потрібні характеристики від різних популяцій і скласти їх в одну. Якщо в новостворюваній популяції нам треба високу гігієну, ми візьмемо apis mellifera  acervorum (УС), якщо нам потрібно високу миролюбність ми можемо взяти наприклад apis mellifera capensis, apis mellifera lamarici ми використаємо для зменшення прополісування в нашій популяції і так далі. В результаті відповідь на питання Комісара О.Д. така . Трутень бакфаст може нести гени любої раси apis mellifera і може мати любий екстер’єр в межах можливого екстер’єру виду. Але вище ми вели мову про те що відрізняє бакфаст від природних рас, це саме комплекс високо відселекціонованих гко, а це значить що трутень бакфаста несе в своїх генах такі гко як миролюбність не роїння і так далі. В результаті це означає що теза про погіршення в місцевій популяції такої характеристики як миролюбність по вині бакфаст малоймовірна, нижче поясню чому.  Також обмовлюсь що бакфаст як і люба інша бджола, зостається собою лише при «чистому» розведені , все те що розводиться без контролю спарювання, не може бути названо чистопородною бджолою і буде мати в подальшому розчеплення характеристик на вихідні батьківські. Матки бакфаст як наприклад і кавказянка чи інша раса бджіл, які облітується неконтрольовано, можуть виступати лише в ролі товарних , а в ролі племінних можуть використовуватись лише як виключення. Отже мова в даному випадку йде про перше покоління неконтрольованого спарювання яке дає «чистого» трутня. Якщо в популяції двох схрещуваних рас бджіл відсутня якась характеристика гко чи екстер’єру, то в нащадках вона також не з’являється. Це можна помітити наприклад, при схрещуванні сірих рас бджіл з сірими, в них ніколи в нащадках не з’являться жовті бджоли. І також в іншому випадку, при схрещуванні сірих і жовтих в нащадках будуть обидві характеристики екстер’єру, тобто бджоли будуть мати і сірий і жовтий окрас, сердній по обох батьках. Що це означає ? Проведемо аналогію (сірий – сірий)все дуже просто, при схрещуванні миролюбної місцевої бджоли з миролюбним бакфастом бджоли не повинні бути агресивні. За миролюбність бакфаста я впевнений, бо чистого бакфаста з агресію, яка б зашкалювала, я ще не бачив, а от місцева ? таки трапляється ? тепер проведемо аналогію з другим випадком (сірий - жовтий) , тобто миролюбний – агресивний, то в результаті отримуємо і миролюбних і агресивних бджіл в одній сім`ї, а в комплексній оцінці сім`ї погіршення порівняно з вихідною миролюбною формою, що і підтверджується на практиці. Ми займаємось як штучним осіменінням бджоломаток,так і природнім їх обльотом, і на практиці бачимо ознаку миролюбності в одних і інших. Я можу сказати що при чистому розведенні бакфаста, коли і мати і батько бакфаст (ШО) нащадки як правило зберігають високу миролюбність предків, в іншому випадку коли обліт маток  відбувається на природному неконтрольованому місцевому фоні, погіршення миролюбності відбувається практично  в більшій частині сімей, але зостається на досить прийнятному рівні, що обумовлюється високою характеристикою миролюбності в материнській формі. Розуміючи те, що сперечатись в теорії можна довго і безрезультативно, а також що критерієм істинності теорії є лише практика, можу запропонувати редактору БК провести експеримент. Ми можемо взяти «10» неплідних маток сестер від того пасічника в якого відбувається погіршення миролюбності на його трутневому фоні, як він рахує де виною тому є бакфаст і в довільному порядку поділити їх на дві частини. Одну частину ми підсадимо в нуклеуси і облетимо на тому трутневому фоні де відбувається погіршення миролюбності, інших відправите мені і я їх штучно осіменю спермою бакфастських трутнів. Далі ті матки які зможуть облетітись і їх сестри які після ШО засіють, ми підсадимо до вуликів у незаангажованого пасічника, який через два місяці, (після повної зміни бджоли) теоретично в вересні , дасть оцінку миролюбності обох груп і їх окремих сімей. Таким чином можна частково зняти питання, яке озвучене на початку статті. Якщо моя пропозиція буде цікава, то прошу редакторів БК зайнятись організацією такого «рингу».

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 20.01.2018 в 16:21, blondex сказал:

Кудись в небуття подінуться місцеві популяції. А поступово так і нація кане в небуття.

 

В 20.01.2018 в 17:25, blondex сказал:

Я за демократію у бджільництві, але за свідому. Кожен може тримати любі породи, але не далі ніж ф1.

Кто и за какие заслуги  раздает свидетельства ОМУ налево и направо?:hmm:

С теоретической базой у преобразователей природы не всегда обстояло гладко, но результаты впечатляли.:)

Изменено пользователем Bombus

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
Кто и за что раздает свидетельства ОМУ налево и направо?:hmm:

По подробней пожалуйста.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

взагалі нічого не розумію, обговорють журнал, чи породу бджіл, може і тема не погана, но суть за межами предмету обговорення:IMHO:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
5 минут назад, miro сказал:

взагалі нічого не розумію, обговорють журнал, чи породу бджіл, може і тема не погана, но суть за межами предмету обговорення:IMHO:

Статья написана в БК .Автор писал одни мысли редакторы сократили (сами) и мысли поменялись.Предмет этого вопроса настолько сложен что где бы не подымался этот вопрос он вызывает резонанс.:hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 година тому, miro сказав:

взагалі нічого не розумію, обговорють журнал, чи породу бджіл, може і тема не погана, но суть за межами предмету обговорення:IMHO:

суть в тому що в результаті таких перекручуваннь публікацій дописувачів, і підстроювання їх під лінію редакції... і однобоке висвітлення питання... складається певне враження.

задайте собі запитання - чи цікаво вам буде дописувати в такий журнал?, чи цікаво читати необєктивно викладений матеріал який вас дезінформує?

ну і критикуючи бакфаст і вихваляючи кавказянку - це схоже на критику пепсе і одразу ж рекламу кока коле...  

ітд..

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
7 годин тому, Паланочка сказав:

Вплив трутнів бакфаст на помісні бджоли

Очевидно, що проблема набирає ознак не зворотнього характеру, а тому доцільним було б вести мову про оптимізацію такого впливу. Якось же потрібно всім співіснувати, а не вести війну на знищення.

Ізольовані облітники і ШО вирішують проблему для селекції, але не для масової репродукції товарних маток.

Проблема власне зводиться до того, щоб забезпечити наявність тільки необхідних трутнів на період обльоту маток. Коли пасічники тримають різні породи і знаходяться пліч-опліч, то немає іншого виходу, як домовлятись про тимчасову ізоляцію трутнів - ганеманка на льоток.

Враховуючи наші реалії це ідея з області фантастики, але який інший вихід, бо Ф1 це фактично лотерея і хрест на чистопородному розведені. Як в тому анекдоті про асенізаторів:

"- не бути тобі Вася майстровим, так все життя і простоїш на підхваті".

Изменено пользователем nibond

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти

×