Олександр Васильєв Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 6 хвилин тому, dust сказав: А хто його возніс в ранг " самого почтенного" ? Це кишеньковий журнал з "одною правильною" думкою одного автора, "самого, самого , і найрозумнішого, і найкрасивішого". Тому вже два роки його не читаю. Не ламайте пера, воно того не варте. Вот і мені особливо прикро що за цим виданням стоїть поважна людина яку знає багато пасічників. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
dust Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 Дід Василь - це ім"я, це революціонер, це генератор бджільництва. Це навіть без сумніву. Але мусить бути " в кожного Бога свій чорт" (прости мене Господи) - це образно. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Бджолопотам Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 23 години тому, SASHA.OK сказав: Але, як Ви правильно підмітили, це розраховано на пасічників які вірять на слово таким "експертам" Хто купує журнал, на того й розраховано 4 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Іван Михайлович Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 уважно перечитав написане. Так як і нас( Обєднання маткарів України) п.Комісар згадав , то маю таку свою думку. Поперше , ми не включали в наші плани селекцію бакфаста в Україні, дав би Бог зрушити з місця справу з генетичною ідентифікацією та українськими популяціями медоносних бджіл. Ми прийняли рішення і створити групу з вивчення цієї бджоли. Керівником цієї групи є Денис Федеєв. Денис розробив план вивчення, веде статистичну історію, спостереження, збирає інформацію про поведінку бакфаста в різних регіонах України. Думаю що на осінніх зборах розповість про свої спостереження. Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях. У нього , як і у Артема є своя аудиторія яка йому вірить і з ним консультується. Чому Ви, всі сьогоднішні дописувачі в цій темі , незадоволено висловлюєте свою думку? Хто перешкоджає підготувати правдивий аналітичний матеріал щодо використання бакфаста в Україні? Зробіть аналіз, покажіть порівняльні характеристики , переваги та недоліки і т.д. Переконуйте аудиторію , створюйте позитивний імідж , якщо маєте на те підстави. Я свій датський бакфаст , весною акуратно вимів у відро і прикопав в садочку, а те що залишилося переслав Денису. На цьому моє вивчення бакфаста закінчилося , не розпочавшись. 3 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Граніт Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 2 часа назад, Іван Михайлович сказал: Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях. Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив. Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно.. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Олександр Васильєв Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 В 7/28/2017 в 09:14, Іван Михайлович сказав: уважно перечитав написане. Так як і нас( Обєднання маткарів України) п.Комісар згадав , то маю таку свою думку. Поперше , ми не включали в наші плани селекцію бакфаста в Україні, дав би Бог зрушити з місця справу з генетичною ідентифікацією та українськими популяціями медоносних бджіл. Ми прийняли рішення і створити групу з вивчення цієї бджоли. Керівником цієї групи є Денис Федеєв. Денис розробив план вивчення, веде статистичну історію, спостереження, збирає інформацію про поведінку бакфаста в різних регіонах України. Думаю що на осінніх зборах розповість про свої спостереження. Те що пише п.Комісар , це його особиста думка, яка базується на його базових знаннях. У нього , як і у Артема є своя аудиторія яка йому вірить і з ним консультується. Чому Ви, всі сьогоднішні дописувачі в цій темі , незадоволено висловлюєте свою думку? Хто перешкоджає підготувати правдивий аналітичний матеріал щодо використання бакфаста в Україні? Зробіть аналіз, покажіть порівняльні характеристики , переваги та недоліки і т.д. Переконуйте аудиторію , створюйте позитивний імідж , якщо маєте на те підстави. Я свій датський бакфаст , весною акуратно вимів у відро і прикопав в садочку, а те що залишилося переслав Денису. На цьому моє вивчення бакфаста закінчилося , не розпочавшись. Первое что важно отметить это обрезка самой статьи Артема, это не допустимо. А уже суть написанного второй вопрос. Я например тоже скептически отношусь к породной пренодлежности бакфаста но это уже другой вопрос. В 7/28/2017 в 11:50, Граніт сказав: Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив. Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно.. По всей видимости с возрастом наступает ослабление умственных способностей. Так и ранее замечал далёкие от научности, суждения господина К. коих и так полно в прочей пчеловодческой печати. Ни кого не хотел обидеть. Чтож дождемся как разрешиться данная неприятная ситуация. 3 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Іван Михайлович Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 2 години тому, Граніт сказав: Пробачте мені, єле якраз базових знань я і не помітив. Читати байки про рідних Кавказьких маток, та ворожіння, що повинно бути в бакфаста погано, від "наукового редактора" -огидно. Якщо публікує своє особисте, то хай пише окремо, а тут підсумковує те, в чому мало розуміє, тому і виглядає смішно.. хіба тільки в цьому були наші проблеми ? А відсутність наукового забезпечення галузі бджолярства? Відсутність наукових кадрів, відсутність перспектив в царині державної підтримки галузі, іт. д. Розвал наукових центрів і т.д. 3 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Граніт Опубликовано 28 июля, 2017 Share Опубликовано 28 июля, 2017 28 минут назад, Іван Михайлович сказал: хіба тільки в цьому були наші проблеми ? А відсутність наукового забезпечення галузі бджолярства? Відсутність наукових кадрів, відсутність перспектив в царині державної підтримки галузі, іт. д. Розвал наукових центрів і т.д. Вы абсолютно правы. Меня до сир пор удивляют "Технологичні вимоги щодо племінної діяльності в галузі бджолівництва" 2015 року. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
ЖекаNL Опубликовано 31 июля, 2017 Share Опубликовано 31 июля, 2017 В 27.07.2017 в 20:10, Брониславович сказал: Надо скинуться и подарить Комиссару книги Брата Адама, а то на лицо полная не компетентность в вопросе чистопородного разведения пчел. Для него местные не известного происхождения пчелы стали чистопородными ?! до сих пор есть матки от комисара 15 года . Что сказать - одним словом - это не кавказянки . мешотчатый есть , злобливость есть мёд на ровне с местными да + роятся - мягко говоря не понравились , без всяких обид и с уважением... 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Олександр Васильєв Опубликовано 20 августа, 2017 Share Опубликовано 20 августа, 2017 Прошло 3 недели а от редакции нет ответа. Как будет решаться вопрос со статьей Артема? Или может уже были обсуждения в не темы? 3 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
didvasil Опубликовано 12 октября, 2017 Share Опубликовано 12 октября, 2017 СИСТЕМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПАСІЧНИКІВ Василь СОЛОМКА Спасіння утопаючих – справа самих утопаючих Отримавши запрошення на третю міжнародну конференцію «Пчела и человек» я вирішив порадитись з О.Пономарьовим (блискучий аналітик світового бджільництва) щодо теми виступу, яка може бути цікава російським (іне тільки) пасічникам. І несподівано почув: «-Розкажіть про систему підвищення кваліфікації пасічників, яку ви створили в Україні». Системи, як такої, я на той час не бачив і ніколи не розглядав як таку… Одначе після початку робо ти над виступом за порадою Метра до мене дійшло – система таки є. Воістину правий поет: «Большое видится на расстоянии». І починаючи з 2003 р. ми таки системно (інтуїтивно) займалися підвищенням кваліфікації пасічників. З розпадом Союзу велика кількість населення залишившись без роботи змушена була шукати якусь роботу і в т.ч. прийшла до бджіл. І самотужки почали освоювати цю благородну але не просту професію. З розвалом імперії порушилась досить ефективна система навчання і підвищення кваліфікації пасічників. І ось уже 25 років ні держава, ні виконавчі органи і ні громадські організації пасічників цією проблемою не переймаються. Більше того кількість навчальних закладів продовжує скорочуватись і навіть єдина в країні кафедра «бджільництва» уже «конярства і бджільництва»… Прикро… Учасники першої «бджолиної девятини» (і ще стільки ж «наших» біля сільського будинку культури) І перша «бджолина девятина» в 2003 р. на «Пасіці ДіДа Василя» мною задумувалась як зустріч небайдужих пасічників з елементами обміну досвідом , знаннями… Аналізуючи анкети учасників зібрання я був вражений потужним ресурсним (кадровим) потенціалом нашого пасічного загалу. (Зліва-направо) В Соломка, В.Груздов (заступник голови податкової адміністрації України), «Отець Віктор» (м. Бориспіль), Богданов (академік-секретар НААНУ, докт. наук), Є.Руденко (докт. вет. наук «по бджолах») Окрім професійних пасічників серед нас були і член Верховного суду України, генерали, чиновники крупного рангу… І вже на наступному зібранні питання обміну досвідом через лекції і виставку-ярмарок стали головними. В 2005 і 2006 рр. збільшувалась кількість учасників, розширювалось коло питань і тематика виступів і вже в 2006 р. день перший працювали в пленарному режимі, а на наступний день – по секціях. І ось так вже 11 років поспіль. П'ять секцій: 1. Технології пасічникування; 2. Хвороби бджіл; 3. Обладнання; 4. Продукти бджільництва; 5. Апітерапія. • На Крузі розглядалося широке коло питань: Лекції та виступи провідних фахівців і громадських працівників бджільництва; • Презентація нових книг і видань; • Ухвалення звернень у владні, виконавчі та громадські органи; • Підведення підсумків сезону, нагородження, святкування завершення сезону ... В 2007 р. Назібранні було прийняте рішення називати його Бджолярським Кругом, а «бджолину девятину», як «медові обжинки» святкувати ввечері першого дня зібрання… Формат Круга не дозволяв детально обговорити «вузькі місця» (особливо нові технології пасічникування) і в 2009 р. було прийнято рішення про проведення тематичних майстер-класів. Тематика визначалась учасниками Кругу (через анкети). На Крузі ж проявлялися і кращі лектори (фахівці) для виступів на майстер-класах: Біла Церква («Технологія пасічникування з маткою помічницею», 2009 р.), Коханівка («Технології збирання, зберігання та переробки обніжжя бджолиного», 2010), Градижзьк («Технології збирання та зберігання маточного молочка», 2011; «Безвощинні технології виробництва меду», «Технології виробництва воскової молі», 2012); «Матки. Все про їх вирощування та підсадку», «Роїння, боротьба з ним та методи його використання», 2013; «Все про пакети і відводки» 2014; «Продукти бджільництва/Виробництво, реалізація», «Механізація на пасіці», 2015); «Все про віск та вощину», «Апікультура (якість виробництва та глибинна переробка продуктів бджільництва», 2016), «Все про прополіс», «За рентабельну пасіку», 2017). Популярність майстер-класів зростала з кожним роком і в 2016 р. сягнула за 400 чол. Майстер-клас в Градижзьку в 2015 р. Виставка-ярмарок на Бджолярському крузі в 2016 р. Осібно слід увиразнити рівень і роль виставок-ярмарок при Крузі і при майстер-класах. По-перше на сьогодні це чи ненаймасштабніша демонстрація досягнень нашої промисловості для бджільництва. Учасники надають перевагу показу не лише серійних виробів, а і тих, що «на підході». Масовості виставок сприяє і безкоштовність участі в заході. • Велика аудиторія (кількість учасників до 700) не дозволяла працювати з слухачами в режимі діалогу тому з 2014 р. запроваджено школу-семінар (див. БК1-16 та стор. 22) «За рентабельну пасіку». • По 3 - 4 школи щорічно. • Кількість учасників не більше 50 чол. (на конкурсній основі). День перший – заняття в аудиторії з залученням лекторів кращих вчених і пасічників України (в основному лауреати Золотої відзнаки Бджолярського кругу) і день другий на сучасній промисловій пасіці ФГ «Апіс-Україна» (лектор Нагорнюк В.І.). Під час «школи» виробники демонструють найновіше вітчизняне обладнання для пасік… До школи-семінару випущено посібник «ТОП-10 новаций украинских пасечников» (див БК4-16). Через «школу» на сьогодні вже пройшли більше 200 українських пасічників, 6 – білоруських і російський... • З 2003 року щорічно пасічники України (і не тільки) НА МАСЛЯНУ (в останні вихідні) збираються на конкурси питних медів (медових вин). Одночасно це і обмін досвідом. • Проведено п'ять тематичних всеукраїнських семінарів з медоваріння НАПИСАНО КНИГИ: «Питные меды. Рецепты и технологии/ В.Соломка» «Медові вина/М.Горніч» (перевидані по 5 разів) та «50 НЕ для пасічників»,- 2017 г. Регулярні майстер-класи з медоваріння на «Пасіці Діда Василя» (по 3 - 4 в міжсезоння) Фестивалі, ярмарки з конкурсами ПМ в десятках міст України… Експозиція «Медоваріння України в ІІІ тисячолітті нової ери» (див. БК2-17). Ефективно працюють семінари організовані міськими і районними спілками. Як приклад, Мелітополь, Харків, Дніпро, Ів-Франківськ, Оболонь (Київ), Ромни…, на яких найчастіше виступають лауреати Бджолярського Кругу (лише я взяв участь більш ніж 30 таких семінарах…). І за рубежем вивчають наш досвід (запропонували мені розповісти про нашу «систему» на міжнародній конференції «Пчела и человек» в Москві (див. БК1-17) і вже запроваджують наші «школи-семінари». На сьогодні в системі створеній пасічниками України підвищили кваліфікацію: на «Кругах» до 10 тис. чол., на майстер-класах – більше 3 тис., на школах-семінарах – більше 300 і варять питні меди тисячі пасічників України (і не тільки). Тішить і те, що в Україні започатковуються подібні зібрання, які навіть іменуються «Кругами» (Градижзьк, Дніпро, …). 4 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
sklyar.yuri Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Sanich Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 1 година тому, sklyar.yuri сказав: На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається! Жаль, що інформацію доводиться взнавати не від редакції, яка б давно мала б випустити прес-реліз по даному питанню. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
sklyar.yuri Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 1 час назад, Sanich сказал: Жаль, що інформацію доводиться взнавати не від редакції, яка б давно мала б випустити прес-реліз по даному питанню. Така ж думка Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
venchyk Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 Журнал втратив свою інформативність, став рекламним майданчиком для авторів,особисто я перестав передплачувати його після поїздок головного редактора на так звані ''международние конференции'', як ''пчела и человек '' ,що проходили на Росії і всіляко рекламувались головним редактором,що в теперішніх умовах не припустимо тим більше для людини у вишиванці. 5 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
sklyar.yuri Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 2 минуты назад, venchyk сказал: Журнал втратив свою інформативність, став рекламним майданчиком для авторів,особисто я перестав передплачувати його після поїздок головного редактора на так звані ''международние конференции'', як ''пчела и человек '' ,що проходили на Росії і всіляко рекламувались головним редактором,що в теперішніх умовах не припустимо тим більше для людини у вишиванці. От вже два дні думаю що виписати щось треба. а що не знаю... 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Миха Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 6 хвилин тому, sklyar.yuri сказав: От вже два дні думаю що виписати щось треба. а що не знаю... Не викидайте гроші на вітер В інтернеті можна знайти все і безкоштовно. Хочеться полистати рекламні буклети?)) Тим більше , що нинішні журнали це далеко не те, що потрібно сучасному ( теперішньому) українському пасічнику 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
sklyar.yuri Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 Только что, kastor сказал: Не викидайте гроші на вітер В інтернеті можна знайти все і безкоштовно. Хочеться полистати рекламні буклети?)) Тим більше , що нинішні журнали це далеко не те, що потрібно сучасному українському пасічнику Ну мабуть якраз через рекламу та оголошення, та батько оже на дивані буде що почитати.. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
realto Опубликовано 13 октября, 2017 Share Опубликовано 13 октября, 2017 10 годин тому, sklyar.yuri сказав: На 2018 рік немає підписного індексу. Зателефонував до редакції. - Відповідь: журнал закривається! Виписую БК вже не один рік, за вийнятком певних нюансів і бакфаст, на мою думку це один з найсолідніших журналів по бджільництву в Україні. тож мені така новина не дуже сподобалась, подзвонив до Василя Олексійовича і розпитав про такі новини... Журнал буде виходити і в 2018 році, правда трохи зміниться механіка та періодичність, виклав деталі розмови тут Журнал Бджолярський Круг 2018 . 1 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
i.s.beekeeper Опубликовано 4 декабря, 2017 Share Опубликовано 4 декабря, 2017 Последний номер 4(42)-2017г уже кто-то получил? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Niсkolas Опубликовано 3 января, 2018 Share Опубликовано 3 января, 2018 Журнал «Бджолярський круг/За рентабельну пасіку» з 2018 р. не випускається. Замість нього буде виходити тематичний збірник «Рентабельна пасіка» 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
i.s.beekeeper Опубликовано 11 января, 2018 Share Опубликовано 11 января, 2018 Кто-то получил журнал за декабрь 2017г 4(42) ? Или почта балуется. Середина января журнала нет. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Паланочка Опубликовано 11 января, 2018 Share Опубликовано 11 января, 2018 1 час назад, i.s.beekeeper сказал: Кто-то получил журнал за декабрь 2017г 4(42) ? Или почта балуется. Середина января журнала нет. может уже и не будет... выше сообщение читайте. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Мішаня Ukrainian Beekeeper Опубликовано 11 января, 2018 Share Опубликовано 11 января, 2018 40 хвилин тому, Паланочка сказав: может уже и не будет... выше сообщение читайте. Там вроді не так страшно, там щось укрпошта форсує...Він походу буде виходити з укрпоштою або буз неї. Але як це буде відбуватися не вдавався в деталі. Тільки чув таку інформацію, що журнал буде виходити два рази на рік Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Niсkolas Опубликовано 13 января, 2018 Share Опубликовано 13 января, 2018 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Рекомендуемые сообщения
Присоединяйтесь к обсуждению
Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.