"Природне (естественное) бджільництво"

[AlexandrSPb]

Украинскую степную причисляют к македонской пчеле, а карпатку - к краинке. Это мнение я несколько раз слышал из уст А.Д. Комиссара. А вот о том, что украинская степная создана человеком - никогда не слышал и не читал.

?

Об этой аборигенной расе, которую нынче называют УКРАИНСКАЯ СТЕПНАЯ писал ещё в 1849 году пан Любенецкий. Писал он также, что в Украине есть ещё и боровки. Стало быть по нынешнему среднерусская раса. Но в описанием Руттнером (1992 год) рас европейских пчёл об УС не упоминается.

[Бортник]

Но в описанием Руттнером (1992 год) рас европейских пчёл об УС не упоминается.

←

Мы ему это простим, я думаю. На фоне его достижений в пчеловодстве эта оплошность почти незаметна.

[AlexandrSPb]

Мы ему это простим, я думаю. На фоне его достижений в пчеловодстве эта оплошность почти незаметна.

?

Думаю, не он в этом виноват, а наши апидологи, которые до сих пор не могут определиться откуда какая пчела появилась и определить для них стандарт.

[Артем]

Извеняюсь что не в тему

Уважаемый 'AlexandrSPb' , с Вашей информации видно что Вы работаете с карпаткой и карникой... у меня к Вам как к практику просьба дать краткую сравнительную характеристику и вывод: карпатка - отдельная порода или всего лишь линия карники Большое спасибо заранее

[AlexandrSPb]

просьба дать краткую сравнительную характеристику и вывод: карпатка - отдельная порода или всего лишь линия карники

?

Я 7 лет работал с карпаткой, вот уже третий сезон, как перешёл на карнику. По большому счёту, особой разницы не ощущаю. В сезон 07 у меня была целая солянка. Матки из Мукачево, матки из Кисловодска (карпатки) и карника от Николая из Беларуси. Было с чем сравнивать. Карника раньше вылетает и дольше работает. Отсюда и результат в 1.5 лучше чем у карпаток. На этот сезон опять заказал карнику. Что касаемо определений и родства карпатки и карники. Во всём мире карника принята как раса. На неё есть стандарт. Её выводят в идеальной чистоте. Занимаются селекцией. Есть много высопродуктивных линий под разные типы взятка. Что касаемо карпатки, то её как расу никто не признал. На название претендуют румыны и ещё кто-то. Описаний экстерьера карпатки несколько штук. И все они рознятся. Тем не менее термин "карпатка" прочно вошла в обиход наших пчеловодов. Худо-бедно занимаются её селекцией, есть несколько питомников. Одно могу сказать точно, что карпатка не есть линия карники. Первородцев карпатки отыскали самостоятельно. Отселекционировали, вначале были линии, затем перешли на типы. Самый известный Вучковский тип. Род его идёт от 77 линии. То есть от одной единственной матки. Есть ещё несколько типов. Читайте Гайдара. Он об этом очень подробно пишет.

[Petrovych61]

Самый известный Вучковский тип. Род его идёт от 77 линии. То есть от одной единственной матки.

←

Что-то не так... Вучковский тип выводился от пчёл, взятых с полонын горы Тапеш, возле Вучкового. Со всех семей было выделено несколько лучших линий(линии вучковского типа назывались по номеру семьи), среди которых найлучшая была 77-я. Лет 20 назад она была утеряна. Такчто тип вучковский определился месностю, где проходила селекция из многих семей, а не от одной матки. Также как и типы "Говерла" и "Колочава". А внутри типа уже выделялися линии. Линии действительно происходили от одной матки. Краинки наверно лучше себя рекомендуют в основном благодаря более тщательой селекции, а так, если брать лучших, то особой разницы в работе капаток и краинок не замечал. Поляки удивляются зачем наши к ним за матками едут... Быстрое весеннее развитие, компакиность расплодного гнезда, ограничние червления во время взятка, удивительное трудолюбие, сбор нектара с пониженым процентом сахара, отличное миролюбие, матка продолжает червить на вынутом соте. А про кисловодских карпаток говорить не стОит - это уже не карпатки. Там, как и в Мукачевом, что не дом, то матковод - откуда качество возмётся?

[Панас]

А про кисловодских карпаток говорить не стОит - это уже не карпатки. Там, как и в Мукачевом, что не дом, то матковод - откуда качество возмётся?

?

Вот и угадай где маток брать. Лучше уж самому выводить!

[Petrovych61]

Вот и угадай где маток брать. Лучше уж самому выводить!

←

Самому выводить однозначно лучше, племенной "материал" - это лиш материал и от него получаются отличные дочки. Поэтому всё-таки необходимо брать племенных маток. Есть тема по пчелопитомниках, есть отзывы и о некоторых довольно неплохие. Не все так поганно у нашому домі!

[Лініченко]

Вимушений деякі фото розташувати окремо, бо в тему не вміщуються. Ящик-дадан. Найкращій "з точки зору" бджіл вулик П.Прокоповича.

[гигиги]

Не знаю, як щодо вулика Прокоповича, але природні умови тоді були точно кращі, "з точки зору бджіл" і не тільки.

[Лініченко]

Як найкраще облаштувати пасіку. Це питання комплексне. Тут доречно обговорювати: o ідеологію розташування пасіки; o оснащення і оздоблення пасіки; o основні засади економічності пасіки. Мушу звернутися до точківців з таким застереженням. Увесь викладений у лекціях матеріал спрямований на оптимізацію умов утримання бджіл в першу чергу з «точки зору» самих бджіл, а другим планом з точки зору пасічника, його економічних вигід. Такий підхід особливо кинеться в очі у цій темі. Бо сумістити в одній географії, тобто реальності, розташування пасіки на ізольованій території (острові); серед лісу; в горах; серед польових посівів і т.п. – реально не можливо, або в ексклюзивному випадку. Тобто, не виникайте з приводу «А де я візьму гори?». Порадити можу одне – переїздіть у Карпати на проживання і утримуйте там карпатських бджіл. Наприклад, на риболовлю їздите за 20 і більше кілометрів, хоча дехто й мешкає понад річкою. Існує думка що сільському мешканцю легше організувати невеличку пасіку, але насправді селянин більше прив?язаний психологічно до власної земельної ділянки, можливо не зручної для бджіл. Протипоказані бджолам: наявність місць перегону чи утримання громадської рогатої худоби; швидкісної автотраси; підвищені місця відкриті холодним вітрам; а також низини, де утримується туман і холодне повітря. Для городянина той фактор, що він не має власної земельної ділянки, «розв?язує руки» у правильному виборі місця під пасіку, яке потім можливо приватизувати. Отже, як найкраще плекати бджіл. 1. Бажано мати пасіку ізольовану гірським проваллям, чи затоками навколо вашого острова. Тоді ваші бджоли будуть захищені від метисування іншими бджолами несвідомого пасічника-сусіда, розграбування бджолами чужої пасіки і ще гірше – інфікування бджолами не досить «чистоплотного» сусіда-пасічника. 2. Пасіку розташовувати у лісі, чи на узліссі, як невід?ємній умові сприятливого утримання бджіл, яка забезпечує ранньовесняний розвиток бджолосім?ї, сприятливий для бджіл мікроклімат протягом усього року і підтримуючий медозбір поза межами головного взятку. 3. Високе від землі розташування вуликів захищає бджолосім?ї від холодних ранкових туманів, засипання снігом льотків, створення умов повернення хворих бджіл до вулика. Ця вимога даремно недооцінюється пасічниками – адже загрози реальні, а реалізація задачі можлива у варіантах: розташувати вулики на покрівлі якоїсь господарської будівлі, спеціальній платформі піднятій до 2-х метрів, якщо є крутий схил над яром, можна створити настил від схилу на декількох стовпах. Ваша справа як вирішити, але знайте, що це доцільний захід. 4. Спрямування льотків вуликів виключно на північ надає бджолам такі переваги: • Влітку, (навколо 21 червня), перші і останні промені сонця якнайкраще потрапляють у льоток спрямований на північ і подовжують робочий час бджолосім?ї. • Опівдні спекотного дня «північний льоток» найбільш захищений від прямих променів сонця, якщо, навіть, вулик не затінений деревом чи кущем, а це зменшує вірогідність непланового роїння сімей. • Відомо, що початкове осіннє розташування клуба біля льотка, тобто передньої стінки вулика. Навесні, наприкінці зимівлі, сонце нагріває задню стінку вулика, розташованого лотками на північ і сприяє переміщенню бджіл впоперек рамок до теплішої стінки вулика і незайманих запасів корму. • На перший весняний обліт сім?я бджіл зможе вилетіти за напевно сприятливої температури повітря. Її не виманять на сніг оманливі сонячні промені іще за недостатньо позитивної температури навколишнього середовища, бо не потраплять у льоток вулика,. • При північному спрямуванні льотка бджоли рідше хворіють (з літератури, наприклад: Генадий Глазов «Пчеловодство как ремесло», Новгород, 1992 рік.) Розташування бджолиних сімей. Природнім середовищем для бджіл є ліс. Ліс для бджіл абсолютно необхідна умова існування, хоча б в тому розумінні, що навколо повинні бути дерева, група насаджень з густою високою кроною, які забезпечать захист вуликів і бджіл від сонячних променів з трьох сторін влітку і з протилежних сторін від сильних вітрів особливо неприємних взимку. Тож, ідеально облаштована пасіка має бути обсаджена деревами для захисту на високому рівні, кущами для захисту на середньому рівні і мати обов’язково підсіяні медоноси для підтримуючого взятку у “мертвий сезон”, між квітуванням головних, медоносів. Бджолам тепер буває тісно у просторі, пасічникам теж. Бджолине пограбування виникло одразу, як тільки бортник зібрав в одне місце багато бджолосімей. Пасічники розбираються з нападом бджіл, розташуванням чужої пасіки “на перельоті”, нальотом чужих бджіл, перенесенням з чужих вуликів бджолиних хвороб. А бджоли зашморгують одну й ту саму квітку без чисельними відвідинами на убогому медоносі при занадто великій пасіці, хоч і своїй, а не суперника. У Природі перенаселення локального простору бджоли уникали розлітом роїв на значні відстані. Тісне розташування сімей на точку врівноважується пограбуванням і нищенням слабких сімей. Як же правильно поставити вулики. Організація стаціонарної пасіки починається з вивчення географії місцевості. Важливо знати, що росте довкола, хоча б у радіусі 2-х , а краще 4-х кілометрів, тому що більшість пасічників утримують сім’ї на одному місці, без кочівлі. Для пасіки потрібно мати земельну ділянку, краще з садом: фруктовими та ягідними деревами та кущами. Для прибуткової пасіки виключно сприятливі умови легше відтворити у лісостеповій зоні. З перших пролісків, ліщини, верб, клену через головні носії лісового нектару: акацію, малину і липу та лісового прополісу з сосни, тополі, до осінніх вересових хащ бджоли мають надійний резерв для розвитку. Щоб створити бджолам умови максимально наближені до ідеальних, пасіку слід розташувати у прилісній смузі з південного чи південно-західного боку не далі 0,5 км від лісу. Бджоли не люблять жити низько, біля землі. Тому бажано встановити вулики на підвищенні хоча б у 2-3 метри, а краще 5-6 метрів. Можна використати природній схил, або побудувати дерев’яний настил на стовпах. Таке розташування захистить бджіл від ранкової прохолоди і вологого повітря, що може утворюватись у будь який сезон, стелеться по землі і стікає у низини. Найкраще цю висоту можна визначити на місцевості коли стелеться туман. До того ж, високе розташування вуликів переводить політ бджіл на вищий поверх і не спричиняє прикростей спітнілим людям працюючим на городах. На узліссі мають бути орні землі у вигляді полів, які циклічно щороку засіваються різними високопродуктивними медоносними культурами: гречкою еспарцетом, фацелією, соняшником, люцерною, тощо. Витоки економічності пасіки. Люди вже дійшли розуміння, що навіть у Природи резерви не безмежні. Конкретна територія здатна прогодувати певну чисельність істот – людей чи бджіл, чи будь кого. Якість прожиття коливається у межах: від абсолютної достатності корму для комфортного існування, до умов – на межі фізичного виживання. Бджолам у дикій природі, до опікування людиною, достатньо було для виживання нижнього порогу кормо забезпечення. При цьому рої намагалися розлетітись якнайдалі і здебільшого мали поодиноке розташування у дуплах серед лісу. Що ж потрібно пасічнику? Вочевидь, щоб продуктивність кожної бджолосім?ї була якнайбільша при найменш можливих витратах. Значить чисельність бджолиних сімей на певній території має бути найменшою, але достатньою для запилення і збирання усього виділеного на цій території нектару з найвищою продуктивністю, наприклад, по 100 кг. у середньому від кожної бджолосім?ї. Якщо ж чисельність бджолиних сімей на цій території перевищуватиме оптимальну, скажімо вдвічі, то середній принос від однієї сім?ї зменшиться теж вдвічі – до 50 кг. А якщо перебільшуватиме в чотирі рази, то середній принос буде 25 кг. Так, ви свій обід можете поділити з вашим гостем, але це вже буде по півпорції, а якщо гостей двоє то прийдеться на кожного з вас по третині обіду. Цю схему можна класти в основу розрахунку кількості бджолиних сімей, яку не доцільно перевищувати, розташовуючи кочові пасіки на точку, з тією лише різницею, що медоносні угіддя розраховують використовувати не 6 місяців, а, скажімо, 20 днів. Якщо при цьому площа у 200 гектарів спроможна забезпечити певну кількість бджолиних сімей (хоча б одну сім?ю), то в ідеалі увесь зібраний бджолами нектар надходитиме до вулика на переробку. При такій площі радіус кола становить 0,8 км, що і є зоною ефективного продуктивного льоту, коли потрапляє до вулика увесь зібраний нектар. Поясню для починаючих: якщо бджола несе нектар з відстані більшої за 800 метрів, вона якусь частину його вимушена спожити на власні енергетичні втрати. Якщо вона летить на відстань понад 2 км., то бере з вулика хоч скількись нектару. Зона продуктивного льоту обмежується колом з радіусом 2 км. Кочівля бджіл до медодаїв є святим обов?язком пасічника. Тут я маю на увазі не наживу пасічника, а перш за все спасіння від "голоду" бджіл на протязі літнього медозбирального сезону. На початку свого пасічникування доводилось мені лише три вулики везти за 5 кілометрів на еспарцет, щоб завантажити роботою бджіл і не дати їм зроїтися у безвзятковий період перед квітуванням липи. Тому пасічник має знати прийоми транспортування взагалі вуликів до медоносів. Навантаженням у кузов. Використанням підйомно-вантажних машин. З розвантаженням на землю, або прямо з причіпу. Більш прогресивні прийоми кочівлі – на платформі, Та ще краще у павільйоні проілюструю пізніше. 21. 03.

[NVN]

Самому выводить однозначно лучше, племенной "материал" - это лиш материал и от него получаются отличные дочки.

?

Извените но нам надо разобраться какая матка считаеться племенная, а какая чистопородная.

[Petrovych61]

Извените но нам надо разобраться какая матка считаеться племенная, а какая чистопородная.

←

Извините, но мне это не нужно - главное, чтобы семьи были от неё хорошими .

[AlexandrSPb]

Извените но нам надо разобраться какая матка считаеться племенная, а какая чистопородная.

?

В растеневодстве есть градация: супер элита, элита, а далее репродукции 1,2,3. К, сожалению, в пчеловодстве нет таких градаций.

[NVN]

Извините, но мне это не нужно - главное, чтобы семьи были от неё хорошими

?

А от этого как раз и зависит будут ли от нее семьи хорошие или нет?

[Лініченко]

7. Раціональна технологія водіння бджіл. Раціональна технологія водіння бджіл – та, що вирізняється найбільшою природною гармонією і логічною доцільністю. Головний інстинкт бджіл – Роїння. Усі технології пасічникування різняться найперше ставленням пасічника до роїння. Адже існуючі технології надають пасічникові можливість уникнути роїння. Саму давню «технологію» відомі науковці-бджоляри визначають як – 1) Роєбійну. Бортник закурював бджіл і відбирав увесь мед, або підрізав щільники не зважаючи на бджіл. На місце знищених сімей Природа в достатку постачала нові. Роєбійну «замінила» технологія – 2) Розведенням. Людина почала виготовляти, яке змогла житло бджолам: колоди, дуплянки, сапетки. Пасічник навчився таке житло заселяти перегоном бджіл. Пасічник помітив що бджолосім?ї різні за медовою і восковою продуктивністю і почав використовувати рої від більш продуктивних сімей, започаткувавши – 3) Селекційну систему розведення бджіл, при якій нове житло заселялося роями від найбільш продуктивних сімей. 1880 рік, вчений-бджоляр А.С.Буткевич дійшов висновку, - не приглушувати інстинкт роїння, а використовувати його. Сучасне бджолярство побудовано переважно на штучному відтворенні бджолосім?ї усілякими методами, але навіть і штучним виведенням маток. Внаслідок підпорядкування бджолярства галузі тваринництва дочекались і штучного запліднення бджоло маток. Вийшла така собі – 4) Рогокопитна система розведення концтабірних бджіл приречених на вимирання бджіл взагалі, як виду комах. Отож, технологію водіння бджіл, як і взагалі систему світогляду, визначає ставлення пасічника до Роїння, а всякі там методи: Ващенка, Демарі, Корженевського, Снежневського,і т.д. – то блукання по безмежності лабіринту, в якому пасічники загубилися, замість повернення до входу, який, як відомо і є виходом. Да здравствует РОЇННЯ! – 5) Інтенсивної селекції потребують занедбані зимовим недоїданням, хворі, дефектні на генетичному рівні – сучасні бджоли, життя яких, як виду є фактором який визначає можливий кінець існування Людини. Стримування природного роїння є фактором недоотримання: кількості продукту, бджіл, здоров?я бджіл, якості продукту, врешті самої економічності пасічникування. (Не плюйте в монітор передчасно, дочитайте лекції до кінця, сподіваюсь переможного!). Головна причина яка відлякує пересічного пасічника від прийняття природного роїння – це вірогідність втрати рою. Я ж не закликаю вас губити рої. Кожен рій треба використовувати на пасіці для оздоровлення і збільшення пасіки. Поставлю Вам запитання: Який результат діяльності бджіл життєво важливий для Людини найбільшою мірою? Якщо ви подумки встигли відповісти на нього, порівняйте з правильною відповіддю: «Запилення ентомофільних рослин». Мед теж солодкий, навіть збігається з хімічним складом людської крові на 67%, але претендує лише на друге місце, бо він, в крайньому випадку може бути завезений з Китаю, чи з іншої планети, а от діяльність запилення посівних експортувати неможливо. Хоча бджолам у запиленні й «допомагають» деякі інші комахи, та їхня діяльність запилення на порядок менша від потреби рослин, яку здатні задовольнити лише бджоли. Її величність Природа започаткувала скрізь природній відбір. Велика кількість закладених ройових маточників потрібна щоб використати час найліпшого парування маток, з огляду на погоду: можливий дощ, напад хижого до бджіл птаха на матку при обльоті, невдалого спарування. Відомо, що матка за сприятливих обставин може спаруватися з великим числом трутнів (до 20-ти). Бджіл у рій веде матка відібрана самими бджолами, а не перша-ліпша, яку підставить пасічник, не розумний з приводу цього вибору. Бджоли, на відміну від людини, ніколи не сперечалися з Природою, а лише пристосовувалися до її «вад». Вони інстинктивно вирішували математичні задачі числом, яке потім переходило у якість. Це і відпускання бджоло-сім?єю багатьох роїв (якийсь виживе), і розліт роїв на далекі відстані (просування бджіл на північ, тримання північної межі розселення, мабуть з відкатами і повторним просуванням) і врешті зтрутовлення матки і деяких робочих бджіл (бо це хоч яка користь бджолам взагалі, від вирощування трутнів у сім?ях-трутівках). Природа мільйони років сама вела селекцію по продуктивності сімей: запасли бджоли достатньо кормів на перезимівлю – живіть!, не запасла сім?я достатньо покорму – геть зі списку живих. Побудували гніздо у відкритій кроні дерева на наглій широті півночі – так само померзли. Природа 60 мільйонів років сама «дбала» про якість бджолосімей. Та людина за 150 років виплекала слабких бджіл «інкубаторних», «недоношених», слабких на хвороби, з якими тепер сама затято бореться, на жаль, і засобами фармакології. На правах лектора зроблю «ліричний відступ» для кращого розуміння вами думки, яку хочу вам передати. Іще у 1975 році прочитав у літературі про психологію, що японці ввели на виробничих дільницях психолога-організатора, завданням якого було піднімати настрій працівників можливими засобами: привітаннями з сімейними подіями, співчуванням послабленому здоров?ю, анекдотами та ін.. Що ж завдяки цьому вигравали? Добрий настрій піднімає продуктивність на 4%. Наче не багато, але ж поганий настрій однозначно знижує продуктивність на 17%. Значить сукупний виграш продуктивності сягав за 20%, тобто на 1/5 без нового інструменту і дорогого обладнання, чим тоді інтенсивно займались в СССР. Як ви зрозуміли, хочу звернути вашу увагу на виграш від уникнення можливих небажаних втрат. В рій не йдуть старі і хворі бджоли. Рій складається з самих молодих льотних бджіл. Чому завжди рій висить тривалі години гроном біля помешкання, з якого вийшов? Тому що кожен рій обов?язково влаштовує собі карантин щоб не нести інфекцію на нове місце. Придивіться уважно до фотографій роїв, а ще краще поспостерігайте за справжнім роєм. Ця маса бджіл виконує рухи, які подібні рухам людських рук коли вони миють одна одну. Врахуйте, що рій рухається при підвищеній до 37 градусів температурі рою. Оскільки внизу немає дна, кліщ, якого бджоли винесли з вулика у рій, обсипається безповоротно з безкінечно рухомого бджолиного грона. Доречі, таким був у 70-х роках, метод очищення від кліща і вароатозу у термокамері, який забезпечував великий осип кліща. Але людина тоді застосувала машинну технологію і перевищила природні межі температури і тривалості для бджіл. Врешті від термокамер відмовились. При розльоті рої забезпечують карантинну відстань між сім?ями, чим також сприяють доброму санітарному стану молодої сім?ї на тривалий час. Дуже цивілізовано для сучасного пасічника розташовувати бджіл не на одному точку, маючи поперемінно інший точок для молодих ройових сімей. Це доцільно зробити і в різних кутах навіть у межах однієї земельної ділянки, скажімо по 5-ть вуликів. Рій після поселення одразу забуває дорогу до вулика з якого рій вийшов. Під час медозбору бджоли з різних точків не залітають на чужі, а по припиненні взятку треба своєчасно вжити додаткових заходів захисту різних сімей, зменшивши відкриття льотків. «Молодий точок» з ройових бджіл застрахований власним роєвим походженням від розвитку вароатоза. Бджіл однозначно оздоровлює роїння. Старі сім?ї, що відроїлись декількома роями, доцільно ліквідовувати відразу, або восени і тим знищувати очаг хвороби. Жалість в цьому економічно не виправдана і небезпечна для всієї пасіки. Посприяймо бажаному природному відбору. Пасічник, зайнятий за місцем основної роботи, не може ефективно використовувати рої, тобто залишити їх на власній пасіці. Рої розлітаються. Саме це породило боротьбу з роїнням, як явищем. А пасічникам-пенсіонерам здебільшого важко знімати з високих дерев рої, легше розчавити матку на прилітній дошці перед вильотом її з роєм, щоб повернути бджіл у старий не чистий вулик. Можливо вони й не розуміють, що відбирають природне здоров?я власної пасіки. Спершу я поставив собі задачу – тимчасово втримати рій від вильоту, щоб здійснити пересадку до нового вулика. Зробив тунель-веранду на прилітній дошці за тиждень до періоду роїння, щоб бджоли звикли до нових обставин. Вранці перекривав виліт загородкою з розподільчої решітки. Робочі бджоли мали можливість літати, а трутні і матка – ні. Коли виходить рій, матка виходить однією з останніх. Я стоячи над верандою біля льотка спостерігав чи немає матки у тунелі і короткочасно відкривав передню розподільчу решітку випускаючи трутнів, які там накопичувалися. Коли вже матка виходила у тунель веранди, я відсікав задньою сіткою вихід усім до льотка і переносив усю веранду до нового вулика, навішував перед льотком і відсував задню сітку перед льотком. Матка і бджоли з тунелю заходили у новий вулик, а потім інші бджоли рою зліталися на запах матки до нового вулика. Так я робив декілька разів. Але я не завжди був на пасіці під час виходу рою. Бо, працюючи викладачем спецдисциплін, щорічно напередодні дати початку Великої вітчизняної війни, саме коли у нас, на Посуллі, починають роїтися бджоли, щонайменше тиждень засідав у кваліфікаційній комісії. Тож я на пасіку потрапляв після 16-ї години, коли роїння вже сталося і рій теж повертався у вулик до мого приїзду. Постало питання як забезпечити само переселення рою за відсутності пасічника. Я поставив новий вулик поруч з тим, що мав роїтися і з?єднав їхні льотки тунелем зробленим з розподільчої решітки. Працюючі бджоли вулика, з якого мав вийти рій, літали долаючи розподільчу решітку. Лише трутні не могли вилітати і розходились по тунелю. Коли пішов рій матка не змогла подолати решітку і вимушена була піти по тунелю до нового вулика. Рій збирається до матки у новий вулик краще, якщо цей вулик відставити від старого. Та за будь яких обставин, навіть за відсутності пасічника, рій не покидає своєї пасіки, тобто відбувається переселення рою само собою. 1. Після роїння перезимувала сім?я відновлює власні сили, а приріст (рій) виключно працює на медозборі і, як правило, дає товарний мед. 2. І що особливо важливе при повальному варроатозі, під час роїння відбувається самоочищення бджіл від паразитів. 3. Окрім цього, без витрат з вашого боку, ви отримаєте 5 – 15 першосортних ройових маток. Їх можна використати для розширення пасіки, заміни маток у перезимувалих сім?ях, або реалізувати. 4. Ройова сила бджіл напрацьована еволюцією їхнього розвитку дозволяє сильному рою за одну ніч відбудувати до 6-ти рамок, або 0,5 м2. 5. Бджоли які не рояться у поколіннях не можуть бути рекордсменами з медпродуктивності, сама медопродуктивність є похідною від спадковості роїння. 6. Сильна травнева ройова сім?я буває відбудовує 20 рамок щільників, заливає їх медом і у серпні злітає до нового житла витіснена відсутністю вільного життєвого простору. От тепер і рахуйте, наскільки роїння шкідливе. А інтелект пасічник має спрямувати на утримання роїв на пасіці, а не на боротьбу з роїнням взагалі. Характерна особливість медоносних бджіл – розмноження, оскільки елементарною одиницею групової змінності є сім?я. Роїння, вірогідніше – не інстинкт, бо ройовий настрій може легко випадати з річного циклу життя бджолосім?ї. Бджіл південних порід можна вивести з ройового стану виламавши ройові маточники. Серед бджіл однієї породи є сім?ї, які рояться щорічно і є такі, що не діляться роками. Селекційно вивести нерійливих бджіл – значить знищити медоносних бджіл як вид. Слава Богу, схильність до холостяцького життя не передається в спадок. Академік І.І.Шмальцгаузен звертав увагу на те, що «у відповідності з еволюційними закономірностями у організмів спостерігається стремління до безмежного розмноження і супротив цьому стремлінню з боку фізичних і біологічних факторів зовнішнього середовища». Роїння – показник здоров?я і благополуччя бджіл взагалі. Та це не простий акт (самка – дитя), а симбіоз трьох начал: бджолосім?я з стресорами зовнішнього середовища – медозбір і житло бджіл. Ця система: взяток – сім?я – вулик довільно приходить до стану, коли розділ сім?ї стає невідворотнім актом. Подовження роду визначено природою кожній сім?ї. Розмноженню бджіл супутній ризик біологічного супротиву, варіації спадкових і зовнішніх складових особливо помітно діє на півночі.

[AlexandrSPb]

Розмноженню бджіл супутній ризик біологічного супротиву, варіації спадкових і зовнішніх складових особливо помітно діє на півночі.

?

Скіф ЮрІв, переведите на человечий язык. Что-то я не въеду о чём речь.

[шаруда]

Оскільки внизу немає дна, кліщ, якого бджоли винесли з вулика у рій, обсипається безповоротно з безкінечно рухомого бджолиного грона

?

Исходя из немалого опыта, должен Вам заметить, что рой, не обработанный от клеща до запечатывания открытого расплода, обречен на гибель или осенью, или зимой .

5. Бджоли які не рояться у поколіннях не можуть бути рекордсменами з медпродуктивності, сама медопродуктивність є похідною від спадковості роїння.

?

Опять же, исходя из того же опыта, если не бороться с роевым состояним, медопродуктивность пасеки падает минимум на 1/3, а трудозатраты возрастают вдвое . Используя Ваши рекомендации, можно "играться" с пасекой, имеющей от 2-х до 10-ти семей .

[Лініченко]

переведите на человечий язык.

?

І.І.Шмальцгаузен звертав увагу на те, що «у відповідності з еволюційними закономірностями у організмів спостерігається стремління до безмежного розмноження і супротив цьому стремлінню з боку фізичних і біологічних факторів зовнішнього середовища».

?

Вчений говорить про те, що бджолосімя, як усякий живий організм, спрямована на безмежне розмноження, але її стемління стримує і подавляє та ж природа у вигляді хижаків бджіл і кліматичних кризисів.

рой, не обработанный от клеща до запечатывания открытого расплода, обречен на гибель или осенью, или зимой

?

Можливо ви праві, але це для випадка, коли рою не дали повисіть і самопродезинфікуватись, одразу помістивши до вулика.

медопродуктивность пасеки падает минимум на 1/3, а трудозатраты возрастают вдвое

?

Я ж наводив приклад погляду на економію від Японців.

можно "играться" с пасекой, имеющей от 2-х до 10-ти семей

?

Отож, я усих закликаю створити Природні умови для 1-2-х сімей, як "страховка" на пасіку, і переконатись кожному у доцільності такого утримання.

[samitnyj]

Отож, я усих закликаю створити Природні умови для 1-2-х сімей, як "страховка" на пасіку, і переконатись кожному у доцільності такого утримання.

З погляду любителя: якщо створювати чистоту природи, то для чого робити перегонку матки по тунелю в інший вулик? Тоді залишається тільки саморегулювання процесу виховання матки ? Сумнівна перевага природного відбору в такому урізаному виді. А " страховка" майже завжди виходить в випадково недоглянутому роЇ. Але тоді би ще й обмежити контакт тієї сім"ї через реманент та пасїчника з іншими сім"ями?

[AlexandrSPb]

4) Рогокопитна система розведення концтабірних бджіл приречених на вимирання бджіл взагалі, як виду комах. Отож, технологію водіння бджіл, як і взагалі систему світогляду, визначає ставлення пасічника до Роїння, а всякі там методи: Ващенка, Демарі, Корженевського, Снежневського,і т.д. – то блукання по безмежності лабіринту, в якому пасічники загубилися, замість повернення до входу, який, як відомо і є виходом. Да здравствует РОЇННЯ! –

?

Существует три принципиальных подхода в пчеловодстве. 1. Роевая система. Примитивная, трудоёмкая. Для вождения пчёл по этой ситеме наличие знаний не объязательное условие. Главное хорошо уметь лазить по деревьям. 2. Система бриллиантовых методов, ведущих начало от Берлепша. В основе вывод свищевых маток. Метод устарел. При кажущеся простоте, трудоёмкий и малоэффективный. Подскажите, а как будет звучать по украински: свищевая матка, свищевой маточник. 3. Приёмы с искуственным роением. Инструментальный вывод маток. Чистопородное разведение. Да, при этом страдает биологическое разнообразие, но увеличивается производительность труда и продуктивность пасек.

[гигиги]

?

Существует три принципиальных подхода в пчеловодстве. 1. Роевая система. Примитивная, трудоёмкая. Для вождения пчёл по этой ситеме наличие знаний не объязательное условие. Главное хорошо уметь лазить по деревьям. 2. Система бриллиантовых методов, ведущих начало от Берлепша. В основе вывод свищевых маток. Метод устарел. При кажущеся простоте, трудоёмкий и малоэффективный. Подскажите, а как будет звучать по украински: свищевая матка, свищевой маточник. 3. Приёмы с искуственным роением. Инструментальный вывод маток. Чистопородное разведение. Да, при этом страдает биологическое разнообразие, но увеличивается производительность труда и продуктивность пасек.

Там, де мова йде про продуктивність (а значить і прибуток) звичайно доводиться переламувати природу і не тільки в бджільництві. Такий підхід існує відколи почалася промислова революція. Зараз людство поступово починає усвідомлювати, що такий світогляд, зорієнтований на постійне зростання продуктивності і прибутковості, веде в глухий кут. Уже з"явилося, наприклад, біологічне землеробство. Чекають розробки відповідні економічні моделі, технології, бо інакше не виживемо. До цього ми прийдемо або еволюційно, або дуже болісним шляхом. Другий варіант видається більш імовірним, тому що для еволюції вже немає часу. Скіф Юрів, дякую за цікаві лекції. Зустрічав варіант "Свищева матка", а також "рятівна матка", "рятівний маточник" - це мені більше подобається.

[Petrovych61]

рой, не обработанный от клеща до запечатывания открытого расплода, обречен на гибель или осенью, или зимой

←

Можливо ви праві, але це для випадка, коли рою не дали повисіть і самопродезинфікуватись, одразу помістивши до вулика.

Шаруда, на мою думку, мав на увазі і "чужі" рої також, які за Вашою теорією вже пройшли "самодезинфекцію" і каранти і певно пролетіли немало і перебували якийсь час без розплоду... Щодо температури в рої 37 - це має якесь обгрунтування, чи Ваша гіпотеза? Бо раніше такого не чув. І останнє - в вуликах з сітчастим дном, де є всі умови описаної Вами самодезинфекції від кліща, вароатоз все-одно існує, хоча термін перебування бджіл в такому вулику звісно триваліший від перебування роя на гілці в клубі перед відльотом "у вирій". До цього питання - Ви робили якісь дослідження і можете впевнено сказати що після сидження на гілці спупінь інвазії в рої набагато нижчій,ніж був в вулику? І на скільки?

Але я не завжди був на пасіці під час виходу рою.... Тож я на пасіку потрапляв після 16-ї години

←

А я можу тільки по пятницях . А Ваш спосіб штучного роїння досить цікавий!

[NVN]

Зустрічав варіант "Свищева матка", а також "рятівна матка", "рятівний маточник" - це мені більше подобається.

?

Наверное будет вернее "рятункова матка" и "рятунковый маточник".

[гигиги]

Зустрічав варіант "Свищева матка", а також "рятівна матка", "рятівний маточник" - це мені більше подобається.

?

Наверное будет вернее "рятункова матка" и "рятунковый маточник".

Якщо виходити з "(по)рятУнок", тоді можливо і так. А якщо з "рятІвник", то можна і сяк. А ще краще, якщо це так важливо, звернутися до словників.