"Природне (естественное) бджільництво"

[Лініченко]

Орієнтовний план лекцій присвячених бджільництву природньому для бджіл. План лекцій. 1. Природа бджіл. • У світі з 20 тисяч видів бджіл, але лише 4 види бджіл живуть сім’ями і складають мед у запас. • Бджіл зробили: флора, клімат і дупло. • Клімат і дупло – чинники, що сформували сім’ю як гуртову одиницю, • Клімат підпорядкував життя бджолиних сімей річній циклічності і, врешті, залишає їх самодостатніми. • З усього ”хазяйства”, яким опікується людина, лише бджоли заготовляють самі собі корм на зиму. • Теперішній Світ без бджіл не можливий. • Бджоли стали ключовим чинником Природи, бо участю у запиленні ентомофільних рослин узяли на себе відповідальність за рослинний світ. 2. Породу бджіл визначає географія. • Аборигенні бджоли України – українська степова, поліська, карпатська; • Чужі – італійська, країнська, сіра горна кавказька, менгрельська, лісова східноєвропейська (середньо руська). • Від чого залежить продуктивність бджіл? • Медопродуктивність бджолосім’ї для певної кліматичної зони залежить від: • 1) сприятливих погодних умов, • 2) пасовища, • 3)сили бджолосім’ї, • 4) обсягу і конструкції вулика. • Медоносний ресурс місцевості. • Зона продуктивного льоту бджіл. • Конвеєр квітування навколо пасіки. • Розрахунок нектароносного балансу пасіки. 3. Тисяча вуликів, їхня класифікація, призначення, можливості. • Існує декілька підходів до класифікації вуликів. • Вулики за призначенням – промислові медопродуктивні, матковивідні, промислові для продукування бджолосімей. • Яким бути ідеальному вулику. • Ідеальний вулик – характеризується сукупністю суттєвих технічних вимог, яким має встигати задовольняти матеріалізована конструкція. • Конструкція вулика визначає технологію водіння бджіл. 4. Вибір місця. Суттєві чинники впливу. • Пасіку бажано розташувати у лісостеповій, або гірсько лісовій зоні. • Як облаштувати пасіку. • Позитивний вплив створюють дерева навколо пасіки. • Розташування вуликів. • Вулики краще розташовувати на високих місцях – природних пагорбах, схилах, або на побудованих настилах. • Вулики доцільно орієнтувати льотками на північ. • 5. Нові технології водіння бджіл у наслідуванні Природи. • Бджоли у природі рятуються від хвороб карантинними заходами. • Високо розташоване дупло не має приставної дошки. • Вихід рою у природі. • Профілактичні заходи подбала природа. • Роїння – природне розмноження сімей. • Карантинна само термообробка рою. • Санітарний захист бджіл. • Бджоли рояться – багатіє пасічник. • Який жах – виведено бджіл, які не рояться у поколіннях. ( …..стор.) • Автоматизація роїння. • Використання при роїнні розподільчої решітки. • 6. Бджоли та врожай. • З 35 тисяч видів рослин – лише 900 видів ентомофільних, з них 300, найважливіших для Людини, запилюють виключно бджоли. • «Доки живе бджола – живе Людина». • Базові рослини бджільництва. • Календар пасічника. • Бджіл до медозбору. • Механізація вантажних робіт з вуликами. • Кузов, причіп, платформа, павільйон. • 7. Зимівля бджіл – крок до Природи. • Трансформація бджолиного житла до зимівлі. • Перезимівля, як чинник впливу людини, визначає майбутній медозбір. • Зимове житло наближене до дупла. • Природна зимівля на природних кормах у над достатній кількості. • Не числом, а умінням. • Стрімкий весняний розвиток без нарощування бджіл у зимівлю. • Вихід з зимівлі – головний показник майстерності пасічника. • Бджолі – бджолине. Надзавдання цих лекцій, яке я сам собі ставлю:– Настільки прихилити своїми лекціями до природничих поглядів на бджільництво кожного, хто мене «вислухав», досвідчених і початківців, щоб жоден з них довіку не змінив цих поглядів і завжди критично сприймав іншу, відмінну інформацію, якщо вона не виходить з природних потреб бджоли. «Кто хочет с успехом разводить пчёл, должен, сколь возможно применяться к образу жизни пчёл диких» Н.М.Витвицкий. Природа бджіл. 1. Бджіл зробили: клімат, флора і дупло. Бджоли існують на Землі 60 млн. років. Людина існує до 2 млн. років. У світі налічується 20 (тисяч?) видів одиночних бджіл і тільки 4 види медоносні, тобто живуть сім?єю і складають у запас значну кількість меду. Як же сформувались такі обставини? Якщо у «райських садах» бджоли жили поодиноко, кожна сама по собі, то внаслідок глобального похолодання клімату вони змушені були дужче збиватись до гурту і шукати собі більш надійного захисту у Природі від негоди. Бджолині гурти перепробували усі варіанти – вони поселялись у тріщинах скель, у печерах, норах, на деревах серед гілок. Та тільки дупло дерева надало їм прийнятний і достатній захист, до якого вони, в свою чергу, пристосовувались тисячі років. Чому бджоли відрізняються по породах і видах? Льодовик насунув з півночі, і одноманітний клімат Землі став «полосатим» - екваторіальний, теплий, відносно теплий, холодний і дуже холодний. Відповідно до кліматичних зон формувалися і породи бджіл. Кліматична зона визначає флору, що росте на певній території, коли вона і як квітне: час, обсяги, інтенсивність. Погода – це те відхилення, що коливається навколо клімату. Погода у межах клімату визначає: - коли почнеться обліт, скільки реально триває період медозбору, скільки триває безобльотний період. Це визначає які мінімальні запаси необхідні для перезимівлі, а значить, якого обсягу має бути бджолине помешкання і його зручності пасічнику заради бджіл. Самий визначальний чинник, що за мільйони років вплинув на бджіл, сформував їх як гуртову одиницю (сім?ю), підпорядкував річній циклічності різних робіт і станів, і врешті, залишив їх і сьогодні самодостатніми (од людини) – ДУПЛО. Яке ж воно – природне житло бджіл? Це велике дупло у дубові, бересті, ясені, або сосні заввишки за півтора - три метра і завширшки до 30 см. Воно розташоване всередині немолодого дерева, на якомога більшій висоті (до 8 м.). З усіх наявних отворів, що утворилися від вигнивання сучків, бджоли залишають лише один ближче до дна дупла, який і править їм за льоток. Частіше за все льоток спрямовано на північний схід. Пояснення таке, сонячні промені раніше виманюють бджіл з житла, а більшість медоносів інтенсивно виділяють нектар вранці, при ранішній росі. У дуплі бджоли відбудовують 5-7 щільників, які розташовуються еквідистантно, іноді паралельно (мал.1.). Між щільниками і дном дупла залишається простір заввишки 5-6 см. Мед бджоли відкладають у верхній і нижній частині дупла, під льотком, а у середині дупла, вище льотка виводиться розплід. Дупла були різними. Дупло могло бути ідеальним для бджіл, якщо задовольняло певні вимоги. Спробуємо виділити загальні ознаки типового дупла. Вертикально спрямоване; у горизонтальному перерізі наближене до кола. Розміри облаштування житла (дупла, вулика) визначає ергономіка бджоли (її розміри). Умови у дуплі. В літературі описано багато дупел, які мають поміж собою багато відмінностей, але нас цікавить характерні, принципові, ознаки дупла: • не прогрівається сонцем, • не продувається вітром, • не промокає під час дощу, • не промерзає взимку, • в ньому немає протягів, • високо розташований од дна круглий льоток, • з нього вільно виходить вологе відпрацьоване повітря, • не обмежується можливість вильоту бджіл під час потепління, • є великий під стільниковий простір, • досягається щільність сім’ї і не втрачається тепло, • стабілізується температура та склад повітря, • бджоли вільно можуть переходити на усі вулички. • Та саме головне – воно завжди вертикальне! Бджоли не знають шкільної дисципліни «фізика», але незалежно від того закони фізики діють і на бджіл. 1) Усяка маса притягується до центру Землі. Це зумовлює абсолютну вертикальність бджолиних побудов. Стільники тим паче, з працюючими на них будівельницями самі тримають вертикаль. 2) Тепле повітря завжди піднімається угору, і там, під ковпаком, здатне зберігати температуру тривалий час. Існує характерна залежність розташування кормів і розплоду влітку відносно льотка. Зимовий клуб також «прив’язаний» до льотка, як до джерела кисню. Повітря у дупло надходить тільки крізь льоток і сягає усіх кутків дупла без тиску, тобто там немає протягів і це сприяє утриманню сприятливого теплового режиму. Перші штучні житла, які запропонувала людина для бджіл, були максимально наближені до дупла. З житлом пов’язані методи водіння бджіл:- роєбійна система,- розведенням - перегоном, - відсадженням штучних відводків.. Принципам дупла відповідають: – борть – колода – дуплянка – сапетка – вулик Прокоповича. Яким же має бути житло бджіл? Перш за усе ергономічним відносно бджіл. З цього випливають усі конструктивні розміри, про які часто запитують пасічники. Обережно зі словами, які визначають житло бджіл. Як назвали, так і сприймаємо. Для бджіл даху немає, - є голова дупла – конусна , суцільна, герметична. Немає і полу, - є бездоння дупла за принципом: «що впало, те пропало». Колоди без дна іноді ставили над викопаною ямою. Бджоли у дуплі мають без розривне воскове (стільникове) поле, за принципом стрічки Мьобіуса. Вуликові стільники окільцьовані рамкою. Для матки перехід через бруски рамок, як перехід Суворова через Альпи, - матка втрачає яйця. Бо фізіологічний процес виходу яйця триває скільки потрібно для опускання брюшка до дна двох сусідніх чарунок. Намагайтеся розуміти бджіл. Пасічник зробив додатковий отвір, для збільшення вентиляції. Бджоли його заліпили. Вочевидь, для них забагато притоку повітря (протягу). Але пасічник, з наполегливістю достойною кращого використання, робить ще додаткові вентиляційні отвори. Треба не просто доглядати за бджолами, а спостерігати – робити логічні висновки. мал. 2 – Зимовий клуб у вулику.. В несприятливих умовах, бджоли намагаються розташуватись економним способом – кулею. За таких умов бджоли весь час змушені перебувати в активному стані споживати багато корму 10-15 кг за зиму, тому сильно зношуються, слабнуть і хворіють. А у дуплі бджоли з’їдають за зиму лише 2-3 кг меду. Саме витрата кормів характеризує в першу чергу якість зимівлі. Висока концентрація вуглекислоти змушує бджіл переходити на анаеробний тип дихання. Але вуглекислий газ важчий від повітря і тому він буде повільно опускатися на дно. Швидкість опускання залежить від величини теплових втрат: чим більші теплові втрати – тим більша витрата меду на обігрів, тим частіше доводиться переходити в активний стан. Зимове житло бджіл не сумісне з проточною вентиляцією! 08.02. 2. Дупло - батьківщина бджіл . До людини бджоли почались з лісу. За книгою знаного сучасного російського бджоляра І.А.Шабаршова «Русское пчеловодство», Москва, ВО «Агропромиздат», 1990 р., бортництво починалось на території, яку тепер займає Сумська обл.. Відносно самої книги, - з 510 сторінок матеріалу більше половини присвячено фактично Українському бджолярству (науковці, території і події). Ліс надав бджолам найсприятливіше природне житло – дупло. Він, ліс захистив їх від вітру, дощу та інших факторів негоди. Дупляні бджоли облітувалися поміж кронами сосен 40 хвилин, у сонячний лютневий день 18-20-го (сам бачив), коли прийшов додому зафіксував на градуснику +7?С. Мої бджоли з вуликів вилетіли більш як за 2 тижні, - 6 березня. У лісі особливий мікроклімат. Саме там, на затишних сонячних галявинах розквітають перші медоноси: і підбіл, і ліщина, і інші. Ліс рятує бджіл у безвзятковий період, надаючи можливість бджолам хоч якоїсь роботи – пильця, сосновий, тополиний клей до прополісу і непромисловий нектар. Хочу поділитися іще одним спостереженням. Наші з товаришем бджоли стояли на еспарцеті пересіченому посадками акації, берези та ін.. До обіду пустився рясний дощ. Бджоли, які до того літали прямими трасами, полетіли до вуликів по посадках, ховаючись від дощу під кронами дерев. Ліс захищає бджіл, створює сприятливий мікроклімат цілорічно, надає їм найкращій притулок, пасіки розташовують у затінку плодових дерев. Традиційно пасічництво розвинуте на територіях навіть колишніх лісів. А де лісів не було ніколи, сучасне пасічництво носить сезонний характер – після медозбору сім?ї знищують, з огляду на дорогу зимівлю, а на весні у південні степи закуповують бджолосім?ї на Сумщині і не тільки тут. Давайте усвідомимо що бджолина сім?я самодостатня (прошу не втягуйте зараз у суперечку, я знаю ваш аргумент – хвороби, пізніше обговоримо). І раз людина «запрягла» її на свою користь, то нехай хоч розуміє «інтереси» бджоли. Я не зову вас на дерева, я призиваю осмислити переваги дупла і відтворити рівноцінні умови у вуликах. Принагідно додам, - закликаю вас помірно (стримано) «доїти» бджіл (далі буде присвячено цьому питанню достатньо обґрунтування). 2.1. Людський фактор – новий чинник існування бджіл. Як людина знущалась над бджолами. Людина заявила свої права на бджіл у 1400 році, (знайшов у Шабаршова), коли вперше випиляли дупло і перенесла його на землю до власної садиби. З цього почалося Протиприродне, необдумане втручання людини в життя бджіл. Зверніть увагу – кожного разу зміна людиною бджолиного житла визначала зміну технології роботи з бджолами. Переважну частину «гріхів» ми отримали в спадок від недостатньо освічених дідів, а саме: 1) Людина відділила дупло від стовбура дерева і спустила його на землю ближче до вологості прохолодних росяних ранків після літнього сонцестояння і холодних осінніх туманів ; 2) Вітер чи весняна вода звалили стояче бджолине житло (дуплянку, колоду, борть), яке залишилося лежати у недбайливого пасічника; потужну природну властивість – виживання бджолосімей в самих несприятливих умовах людина оцінила як благополучне прийняття бджолами горизонтального житла. П.Прокопович винайшов свій вулик у 1814 році. Цей вулик ідеологічно і за розмірами був найближчий до дупла з інших відомих досі. 3) Після, 1848р. Ян Дзержон винайшов лінійки - верхні планки рамок, за які стало можливо піднімати окремі щільники, одрізуючи їхні боки від корпусу під торцями лінійок. Ще не було достатньої рухливості щільника, але головний принцип дупла не було порушено. 4) Першою знаковою точкою у календарі незалежного існування бджіл стало винайдення у 1851 людиною (Л.Лангстрот) поза рамкового простору, що не забудовується. Все було б дуже добре, аби таку рамку застосували лише до літнього утримання бджіл. Бо саме цей чудовий для пасічника, жорстокий до бджіл винахід поверг їх у абсолютно неприродні умови зимівлі (не поспішайте – я не ворог цього винаходу, до нього повернемось далі). 5) У 1883 р. К.Левицький зробив вулик лежак, хоча і з доволі високою рамкою 408 мм, але з протиприродною лежачою ідеологією. 6) У 1923 р. народний комісаріат України затвердив стандарт на конструкції вуликів, і серед них дадан – ганьбу консервативного бджільництва України. 7) Тепер вже бджолину матку ґвалтують під мікроскопом самовпевнені запліднювачі, то може краще їм з баночкою і піпеткою побігати по лузі, збираючи нектар 8) Людина блокує можливість бджолосім?ям існувати в природних для них умовах, як здоровому генофонду, видобуваючи бджіл з дупла і досі, переслідуючи копійчані вигоди собі одному. 10.02. Висновки. 1. Ліс надав бджолам прийнятне житло - дупло. 2. Мікроклімат ліса найвідповідніший бджолам. 3. Лісова флора сама утворює медоносний конвеєр. 4. Прийнятне для бджіл житло має бути виключно вертикальним вертикальним і взимку герметичним як дзвін. 5. У бджіл має бути можливість, взимку обов?язково повністю повністю перекривати поперечний переріз повітряного ствола свого житла. 6. Зимове житло бджіл не сумісне з проточною вентиляцією, лише конвекція конвекція – самодовільне переміщення газового середовища від різниці температур. 7.

[Лініченко]

Можете пропонувати своє до плану. Якщо буде в тему - включатиму. Бджоли на вербі на ехінацеї на цибулі квітковій "політ Гагаріна" на огурцевій траві на фацелії на смородині на вишні на малині

[AlexandrSPb]

Орієнтовний план лекцій присвячених бджільництву природньому для бджіл. План лекцій.

?

Забавный планчик...Кратенько пробежимся по нему и выявим явную отсебятину автора. Итак часть1.

1. Природа бджіл.

?

В этом разделе можно говорить и про историю пчёл, и о её биологии, и о этологии....Можно вспомнить и о геральдике. и о религии... Всё зависит насколько подвешен язык у лектора.

• Бджіл зробили: флора, клімат і дупло.

?

А как же обойтись без мистики "дупла". Не было бы пчёл, не было бы и дупла.

[AlexandrSPb]

2. Породу бджіл визначає географія.

?

Вообще-то в пчеловодстве нет такого понятия как порода. Есть вид и раса. Естественным путём сформировались устойчивые географические популяции. На сегодняшний день внутри вида западной медоносной пчелы можно выделить 25 различных рас.

• Аборигенні бджоли України – українська степова, поліська, карпатська;

?

Аборигенной расой в Украине являлись "боровки". Сейчас их зовут тёмной лесной расой. В России их называют среднерусской. Их насчитывают (по Руттнеру) более 20-ти популяций. То что вы называете украинская степовая, и есть популяция СР. Полесская популяция, это вымысе НИИ пчеловодства Украины. Такой пчелы нет. Ну а карпатская пчела, это разновидность карники. Теперь далее. Чтобы рассуждать о расе, на неё необходимо составить стандарт. Таких стандартов в украине нет.

• Чужі – італійська, країнська, сіра горна кавказька, менгрельська, лісова східноєвропейська (середньо руська).

?

Порассуждаем о чужеродстве. Ответьте в каком году впервые появился термин украинская степная? Второй вопрос, чем краинка отличается от карпатки, а украинская степная от СР?

[AlexandrSPb]

• Від чого залежить продуктивність бджіл?

?

Действительно. От чего? Только не от пунктов 1,2,3,4. Вот как об этом пишут Херольд и Вайс. Высокая медовая продуктивность — это продуктивность, значительно превосходящая среднюю продуктивность на пасеке и по возможности на соседних пасеках. Она не может быть результатом какого-либо случайного стечения обстоятельств, а должна основываться на наследуемых задатках. Она должна передаваться от одного поколения к другому. Как это происходит, нас интересовать не должно. Важно, чтобы продуктивность была и оставалась. В действительности мы знаем слишком мало о том, из чего складывается высокая продуктивность.

[AlexandrSPb]

Медоносний ресурс місцевості. • Зона продуктивного льоту бджіл. • Конвеєр квітування навколо пасіки. • Розрахунок нектароносного балансу пасіки.

?

Интересно бы услышать от вас конкретику. Оцените хотя бы один медонос- белую акацию. Проверим какой вы знаток фенологии.

3. Тисяча вуликів, їхня класифікація, призначення, можливості.

?

Известны конструкции около трёхсот ульев. Из них около сотни являются рабочими конструкциями. Интересно узнать, а какие у вас ульи, под названием "свои"?

• Існує декілька підходів до класифікації вуликів.

?

Знакомы ли вы с классификацией М. Мачички?

• Яким бути ідеальному вулику.

?

Это система Лангстрота.

Конструкція вулика визначає технологію водіння бджіл.

?

Это не есть верное суждение. Основой для разработки технологии пчеловождения является медоносный конвейер. А водить пчёл можно и в бочке из под селёдки. Пока остановимся. Пусть лектор немножко "откроется".

[pobratum]

Нет корма, нету пчел, на втором месте логистика, а все остальное пыль.

[AlexandrSPb]

Пока остановимся.

?

Продолжим. Обсуждать план лекций без указания количества часов на тему, не совсем корректно. Хотелось бы узнать у лектора. как он видит временное освещение предмета своих лекций. Рассмотрим далее видение пчеловодства Скіф ЮрІв. 4. Вибір місця. Суттєві чинники впливу. • Пасіку бажано розташувати у лісостеповій, або гірсько лісовій зоні. • Як облаштувати пасіку. • Позитивний вплив створюють дерева навколо пасіки. • Розташування вуликів. • Вулики краще розташовувати на високих місцях – природних пагорбах, схилах, або на побудованих настилах. • Вулики доцільно орієнтувати льотками на північ. Пасеку пчеловод размещает там, где ему удобно. И где есть кормовая база. Как говорят, хотеть не вредно. А почему ориентация летков должна быть на север. Чем такое решение аргументировано. Наоборот пчеловод должен стремиться к тому, чтобы лёт пчёл был наиболее ранним, когда есть роса на медоносах. А весной и поздней осенью ориентация на юг позволяет иметь более ранний и соответственно, более поздний облёт. Так что с северной ориентацией не всё окей! 5. Нові технології водіння бджіл у наслідуванні Природи. • Бджоли у природі рятуються від хвороб карантинними заходами. • Високо розташоване дупло не має приставної дошки. • Вихід рою у природі. • Профілактичні заходи подбала природа. • Роїння – природне розмноження сімей. • Карантинна само термообробка рою. • Санітарний захист бджіл. • Бджоли рояться – багатіє пасічник. • Який жах – виведено бджіл, які не рояться у поколіннях. ( …..стор.) • Автоматизація роїння • Використання при роїнні розподільчої решітки.. В природе, пчёлы не приспособлены к самозащите. Если не учитывать, что рои селятся, преимущественно в дуплах живых деревьев. А вот как этот принцип учесть при рациональном пчеловодстве, вряд ли кто понимает. Поднять улей в высь, конечно можно. Но зачем? Чем это поможет пчелиной семье? О том, что роение это благо, пасечники век назад мечтали. Сейчас пчеловоды, наоборот, всячески стремятся заменить естественное роение-искуственным. На то есть весомые причины. В этом суть современных технологий. А РР, предназначена для разделения гнезда и медовых корпусов, а не задержания роя. Многое мне непонятно в этой теме. Например, что такое карантинная само термообработка. Это из области фантазий. Также как и автоматизация роения.

[AlexandrSPb]

6. Бджоли та врожай. • З 35 тисяч видів рослин – лише 900 видів ентомофільних, з них 300, найважливіших для Людини, запилюють виключно бджоли. • «Доки живе бджола – живе Людина». • Базові рослини бджільництва. • Календар пасічника. • Бджіл до медозбору. • Механізація вантажних робіт з вуликами. • Кузов, причіп, платформа, павільйон. В этой теме надобно говорить о типах взятка. Среди медоносов надобно уметь выделять медоносы поддерживающего взятка и медоносы ГВ. Пчеловод должен знать при каких температурно-влажностных параметрах тот или иной медонос выделяет нектар или пыльцу. Вот главное для познания механизма получения высоких медовых урпожаев. Календарь пасечника, звучит здорово. Но как вы его составите, если вы не имеете понятия, от чего что зависит. 7. Зимівля бджіл – крок до Природи. • Трансформація бджолиного житла до зимівлі. • Перезимівля, як чинник впливу людини, визначає майбутній медозбір. • Зимове житло наближене до дупла. • Природна зимівля на природних кормах у над достатній кількості. • Не числом, а умінням. • Стрімкий весняний розвиток без нарощування бджіл у зимівлю. • Вихід з зимівлі – головний показник майстерності пасічника. • Бджолі – бджолине. Набор фраз, ничего не значащих...Может быть лектор знает разницу между холодной и тёплой зимовкой? Или как при этом правильно организовать вентиляцию? А теперь итоги. Лектор совсем забыл, что цель любого процесса, это результат. Об отборе мёда, ноль информации. О чистопородном пчеловождении, ноль информации. О лечении, ноль информации. План лекций номинирован в категории "Промышленное пчеловодство, да ещё и новинка. ХОРОША НОВИНКА...

[шаруда]

• Бджоли рояться – багатіє пасічник.

?

Глубочайшая ошибка!!! Не дай Бог кто-то всерьез воспримет эту информацию! Потеряет половину урожая(в лучшем случае)

[ozbee]

• Бджоли рояться – багатіє пасічник.

?

Глубочайшая ошибка!!! Не дай Бог кто-то всерьез воспримет эту информацию! Потеряет половину урожая(в лучшем случае)

Если есть два ГВ и между ними большой промежуток, то пускай роятся. Так было у меня - сады потом гречиха (не всегда), подсолнух, вереск, а между ними коме брошенного поля ничего

[Артем]

Интересно было бы услышать ответы автора на поставленные вопросы

[шаруда]

Интересно было бы услышать ответы автора на поставленные вопросы

?

"А теперь, давайте послушаем начальника транспортного цеха..."

[Лініченко]

"А теперь, давайте послушаем начальника транспортного цеха..." Начальник тарного цеха тут: "Тому, що тара в нашій справі саме головне. Та тара, та-та-ра, та-ра-та, та-ра-ра, та-ра-ра........" (жарт). Шановні форумчани, чому ж ви такі агресивні, як бджоли у негоду. Я не відбираю ваш мед. Я хочу поділитись власними спостереженнями, розмірковуваннями і надбаннями. Вислухайте (за 2 місяці), потім битимете. Ці лекції я читав у своєму місті, потім у Києві, три потоки – січень, лютий, березень 2006 року, на лівому березі, у Клубі органічного землеробства пасічникам, у тому числі зі стажем. Я прошу вашої підтримки: цитат за природне бджільництво, посилок на друкований матеріал, власних спостережень і роздумів. Най змістовніші включатиму в основний матеріал з посилкою на автора. Пропоную опрацювати публікацію А.Лазутина. «Пчёлы в радость, или опыт естественного подхода в пасечном деле» початок у ж. «Пасічник» № 7, 2009, продовжується в 2010 році № 1…. Позицію автора я поділяю. Пізніше підготую перелік рекомендованих статей з журналів «Пасічник» і «Пасіка», щоб ви мали можливість корисно використати час «зимової сплячки». Поки що рекомендую ознайомитись з публікаціями з ж. «Пасіка» (далі: рік, №, сторінка.) 1998, 5, 10-11; 1999, 2, 13,+ 4, 10; 2000, 4, 6-7; 2001, 12, 6-7; 2002, 5, 13,+ 6, 4,+ 9,28; 2003, 5, 18-19; 2008, 3, 14. Для тих, хто не знайде (росіян) перешлю (деякі) варіант у рукописі. Щоб більше не повертатись до посилок, дам іще одну: «ХІІ міжнародний конгрес з бджільництва Апіславії» 1998, 77. Сподіваюсь, надалі співпрацюватимемо конструктивно. Бджоли на яблуні

[AlexandrSPb]

Сподіваюсь, надалі співпрацюватимемо конструктивно.

?

Вначале неплохо бы и огрызнуться...А ваших сторонииков мы знаем. По фамилии в поисковике вы найдите творения Любименко, в библиотеке ОПФ есть книга Ивана Куланды, есть книга аббата Вааре....Можно сюда приплести ещё и Н. Витвицкого. Забыл ещё современных российских сторонников Шапкина,Куклина и Палагина... Прокоповича трогать не надо. Он был мастером. А лекции по пчеловодству можно читать и перед доярками или хлеборобами...Знаете как будут слушать!

[Лініченко]

Об отборе мёда, ноль информации. О чистопородном пчеловождении, ноль информации. О лечении, ноль информации.

«Я все вопросы освещу сполна - Дам любопытству удовлетворенье... Спешишь. Как муха к запаху говна, Его воспринемая за варенье. Во мне Эзоп не воскресал, В кармане фиги нет, не суетитесь, - А что имел ввиду – то написал, - Вот, выверну карманы – убедитесь!» В.Высоцкий. Іще навіть не було власне лекції лише орієнтовний план. Запитання ставте, відповідатиму за планом. Нічого не залишу поза увагою, хоча право лектора висвітлювати певні питання.

[AlexandrSPb]

Іще навіть не було власне лекції лише орієнтовний план.

?

Теперь понятна роль нашего лектора. Ему нужна лекция!!! И этот материал он хочет изложить за 2 часа? Давайте составим ему тематический план. Папишем курс лекций, пусть просвещает Украину пчеловодную. Читая современные учебники по пчеловодству и у меня есть желание написать курс лекций. Вот одна, для примера.

75.____________________________.rar

[Лініченко]

Іще навіть не було власне лекції лише орієнтовний план.

?

Теперь понятна роль нашего лектора. Ему нужна лекция!!! И этот материал он хочет изложить за 2 часа? Давайте составим ему тематический план. Папишем курс лекций, пусть просвещает Украину пчеловодную. Читая современные учебники по пчеловодству и у меня есть желание написать курс лекций. Вот одна, для примера.

У вашому додатку академічний підїхід, для дисертації. Я надам фактори впливу в логічній послідовності, зачекайте теми - ви погодитесь. Однако, я вас "заповажав", ви подібні бібліотеці, де усього багато і воно перемішане.

[Андрій Сумчанин]

То что вы называете украинская степовая, и есть популяция СР.

?

Уважаемый о чём вы говорите??????? Есть подтверждённые генетические данные, полученные в 2005-2006 годах, о том, что украинская степная пчела - это отдельная порода и в генетическом и в хозяйственном смысле. Эти данные говорят, что украинка родственна с македонской пчелой и в меньшей степени с краинкой. Эти данные получил Комиссар А.Д. в Чехии, где проводились исследования.

Аборигенной расой в Украине являлись "боровки".

?

Какие боровки????? 80% территории Украины - степь и лесостепь, боровки к ней не приспособлены, эти боровки это лесные тёмные пчёлы, а украинка - это серая степная спокойная пчела.

а украинская степная от СР?

?

Украинка отличается от среднерусской как белокожий от негра. Украинка серая, мохнатая, спокойная, живёт и трудиться в степи, среднерусская - тёмная, злая, живёт в лесах. Украинка произошла от прародительской формы, жившей в русле Дуная, от которой и карника произошла, и это подтверждено анализами генетической дактилоскопии, а там факт 100%.

Таких стандартов в украине нет.

?

Как нет?????? Лично держал в своих руках и читал ДСТУ на украинскую степную и карпатскую породы, изданные по инициативе НИИ пчеловодства им. Прокоповича и утверждённые. Чтобы мои слова не были голословными, можете обратиться за разъяснениями к Егошину Ратмиру Андреевичу (+380979430622), который с сыном ведут пчелопитомник по украинской степной породе, и их знают даже в России и Белоруссии, кто-кто а они по украинке могут рассказать очень много и причём аргументированно и по научному; можете обратиться к Комиссару А.Д. (+380977592739) как к человеку непосредственно проводившему генетические исследования украинки. Руттнер в своей книге "Естественная история развития медоносной пчелы" упоминает об украинской степной пчеле, населяющей степные районы Украины, но он оговаривается что имеет мало материала по этой пчеле, потому его данные необширные, но он потверждает факт наличичя таковой породы.

[Панас]

Как нет?????? Лично держал в своих руках и читал ДСТУ на украинскую степную и карпатскую породы, изданные по инициативе НИИ пчеловодства им. Прокоповича и утверждённые.

?

У Вас нет ссылки на этот ДСТУ?

[А.В.В.(Владимир)]

Уважаемый о чём вы говорите???????

?

Андрей, молодца. Я сам хотел высказаться господину AlexandrSPb по украинской серой степной пчеле, но вот трудно ввязываться в диспут в котором не являешся продвинутым и трудно подобрать слова чтоб поставить все на свои места. Александр конечно большой библиограф, но вот в некоторых вопросах его интерпритации знаний уж очень однобоки...

[Панас]

Хотелось бы узнать больше о самом авторе данного цикла лекций. Почему? Я даже не искал данные о видовой численности пчел. Но если автор говорит, что видов тысячи? а лишь 4 вида ведут семейный образ жизни. Почему же только 4 вида " змушені були дужче збиватись до гурту і шукати собі більш надійного захисту" И далее "Бджолині гурти перепробували усі варіанти – вони поселялись у тріщинах скель, у печерах, норах, на деревах серед гілок. Та тільки дупло дерева надало їм прийнятний і достатній захист, до якого вони, в свою чергу, пристосовувались тисячі років." Им и сейчас во многих регионах планеты неплохо в пещерах, гротах, норах. Далее автор термином "климатическая зона " подменяет понятие природной зоны, довольно вольно трактует понятие "погода", неправильно утверждает, что климат земли был некогда однообразным. Это лишь немногие замечания. Объяснитесь, товарищ лектор!

[Лініченко]

Природні аксіоми бджільництва. При перегляді пасічницьких журналів з тих, які видаються в Україні „впало в око” те, що наймолодший журнал „Пасічник” (з квітня 2004 р.) послідовно нарощує увагу до природних аспектів життя бджолиної родини. • № 9, 05р – Рої для оздоровлення пасіки. • № 10-11, -- Етапи підвищення якості бджолосімей. (Деякі заголовки говорять про зміст, для інших додаю цитату) • № 1, 06р – Як залучити покупців на мед. „Цукор – отрута…”. • № 2, -- Зимівля: факти і домисли. „ …мед витрачається тільки на підтримку фізіологічних потреб комах”. • № 3 -- Естественная устойчивость пчёл к болезням. • № 4 -- Необыкновенное в обыкновенном. «В финал поединка трёх десятков маток вышли три матки». • № 5 -- Моя пасека в мае. „Стоит ли форсировать рост семьи? … отводки мне не нужны!”. • № 7 -- Откажемся от лекарств. „ Пчёлы теперь не болеют только там, где их не лечат”. • № 8 -- Обогащение сахарного сиропа. „Мёд всегда был естественным продуктом для пчелиной семьи и содержит всё нужное пчёлам в зимовке”. • № 9 -- Чернець і бджола. „Дозвольте бджолам самим говорить вам, що їм потрібне”.

Хотелось бы узнать больше о самом авторе данного цикла лекций. Почему?

?

Читайте вище повідомлення 16.

[Лініченко]

Кто ж спорит? Только где мне взятьэти самые горы почти в центре города... Где есть возможность, там и заводим.

?

Треба спочатку обговорити природність бджолоутримання, якщо хочете, - у віртуальному плані, а потім вже оцінювати наскільки ми, кожен можемо створити їх. А у центрі Києва один пасічник утримує бджіл на балконі - ж.Пасіка, ще і мед качає. А то є пасіки і на даху, от вам і гори.

[Ракетин]

• Пасіку бажано розташувати у лісостеповій, або гірсько лісовій зоні. Кто ж спорит? Только где мне взятьэти самые горы почти в центре города... Где есть возможность, там и заводим. И потом, если кошка прижилась. то почему пчёлы не могут? А как нарастятся - можно и за медком поехать за город! А по поводу естественного пчеловодства. А что собственно неестественного в улье? Разве что бипины и непосредственно экспроприация мёда! Можно говорить об экологичности материалов улья. Но матка сеетестественным образом, ... да что там перечислять. Бройлер - да! Даже на ноги не встаёт. А трутень из улья, если клещ не порезвится, очень дееспособен! И даже проворен!