Перейти к содержанию
sij

Ваточник

В теме 450 сообщений

1 час назад, ДобровоЛ сказал:

Катастрофу шукайте в 30-км зоні ЧАЕС. А це золота рослина, якщо вона сою модефіковану (ковбасу) заглушує. А для нас, пасічників , повторюся, - це золота рослина. І хай ліпше вона росте, а ніж бур"яни прокляті - в тому числі й та ж , згадана вами, амброзія.:IMHO:

Глушити амброзію ваточником? Оригінальна ідея :) Та краще нехай не буде обох.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
20 часов назад, Sadovod сказал:

Ваточник це агресивний карантинний бур'ян

Я тут з першої сторінки. Добре відома думка ДобровоЛа, язичника та інших.  Жвава дискусія, корисна, але зміщена в бік шкоди від ваточника, його живучості... Треба зосередитисяось на цьому:

 

В 17.04.2018 в 12:31, sitava сказал:

Не розповсюджуйте цю біду.

 Яким чином пасічники сприяють розповсюдженню? Якщо висівають на краю поля,  або поруч - таким "ГАНЬБА!" Інша річ, якщо бдожоли збирають нектар з засмічених полів. Занедбаних давно і не з вини пасічників. Чи сприяє це розповсюдженню ваточника? (Можливо за рахунок опилення, більші коробочки, крупніше насіння). Невідомо, також, на яку відстань розносяться насіння?, чи приживається на новому місці за теперішніх технологій?

PS: Мій ваточник в огороді поступово зникає. :ak:Витісняють пирій, полин і навіть малина. Про клен (американський) вже не кажу - лізе всюди.

 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
12 минут назад, Петрович 49 сказал:

PS: Мій ваточник в огороді поступово зникає. :ak:Витісняють пирій, полин і навіть малина. Про клен (американський) вже не кажу - лізе всюди.

100% ваточник появляется и беспрепятственно растёт только в больных. неполноценных биогеоценоза. В дикой природе ему принадлежит только одна. малюсенькая  из тысяч ниш. И вреда он не сделает никакого. Ваточник мешает хозяйствовать, так как кое что, кому то танцевать. Это растение аварийного замещения. ненужно заниматься огнепоклонничеством. безрассудно уродовать Землю и такие растения как ваточник не станут чрезмерно разрастаться.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 година тому, sitava сказав:

Глушити амброзію ваточником? Оригінальна ідея :) Та краще нехай не буде обох.

А з чого на ваших бідненьких зелях ваші бджілки нектар братимуть для япона-мать вулика? :ah:

А ваточник  по 1000 кг нектару з га даєпри сприятливих умовах , як пишуть науковці.:hmm:

Изменено пользователем ДобровоЛ

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
23 години тому, sitava сказав:

Пасічник, пасічник :) Але вважаю, що і у нас достатньо росте місцевих споконвічних медоносів, які легко вирощувати і розпосюджувати, за це і агітую.

На ваших поліських землях хіба що льон добре ріс та картопля.:IMHO:

А чим ваточник вам завинив? Його у вас не так то й багато було.:hmm:

Изменено пользователем ДобровоЛ

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
21 час назад, ДобровоЛ сказал:

яка , Сергію, була ціна на ті корінці?

5 грн/шт, .  Але десь через рік побачив його в нас в полі, попадались поодиноко.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Вот такая статья была напечатана в одном из журналов по пчеловодству в 80-е годы .5ad8f7a632a79_1.thumb.png.48386ff3f9b40e494c70e4ae37212cf5.png Из которой видно что ваточник не такой  уж и злостный сорняк.

ват3.PNG

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 19.04.2018 в 17:53, ДобровоЛ сказал:

А з чого на ваших бідненьких зелях ваші бджілки нектар братимуть для япона-мать вулика? :ah:

А ваточник  по 1000 кг нектару з га даєпри сприятливих умовах , як пишуть науковці.

Та назбирають потихеньку з того же синяка осета та їх друзів :) Ліс тут ще під боком. Може колись все розорють то будуть туди літати.

Ваточником дійсно забруднюються в першу чергу пустоші, закинуті поля, соснові, ялинові пустоші:

В 19.04.2018 в 17:35, Cfif сказал:

100% ваточник появляется и беспрепятственно растёт только в больных. неполноценных биогеоценоза

По типу пирія, собачої кропиви, кипрея - мав би заходити на кілька років, на час відновлення грунтів. А він заходить і значно, значно гірше витісняється іншими рослинами, хоча і мала б бути його заміна. В цьому його виняткова шкідливість.

Щодо меду повторюся, може і дає він багато нектару, але цвіте не довго, і, оцвівши, на місце себе нікого не пускає, всі інші рослини душить. На ваточникових галявах він - єдиний медонос за рік.

І з диких тварин-птахів ніхто його не їсть. Всім бур`янам бур`ян.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
3 часа назад, sitava сказал:

Щодо меду повторюся, може і дає він багато нектару, але цвіте не довго, і, оцвівши, на місце себе нікого не пускає, всі інші рослини душить. На ваточникових галявах він - єдиний медонос за рік.

А які ще медоноси ростут на малинових галявинах. чи липових деревах?? липа відцвівши теж не помирає і на її місці нічого не росте... .

Нічого не їсть і чистотіл,  або бузину - але живе людина поряд тисячі років і якось виживає??

Всі ці кошмарики притягнуті за вуха.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Щось я не помітив вашу відповідь.

В 06.05.2018 в 10:20, Cfif сказал:

А які ще медоноси ростут на малинових галявинах. чи липових деревах?? липа відцвівши теж не помирає і на її місці нічого не росте... .

Нічого не їсть і чистотіл,  або бузину - але живе людина поряд тисячі років і якось виживає??

Всі ці кошмарики притягнуті за вуха.

Ну ви порівняли, липу з ваточником! Липа на відміну від останнього дуже цінна рослина для лісу. І харчова і медоносна. І малина і бузина (в Канаді її взагалі вирощують на плантаціях як плодову). Ви не зовсім зрозуміли що я хочу донести.

Ваточник як медонос рослина хороша. Але, розповсюджуючи ваточник чи будь які інші рослини звертайте увагу не лише на медоносні якості, а і на роль рослини в природньому середовищі. Одна рослина дає не так багато меду, але служить домівкою птахам, їжою-притулком гризунам, комахам, є лікарською-плодовою для людини. Друга може мати високу нектаропродуктивність, але майже нічого для біоценозу не приносить, служить пустим наповнювачем, до того ж активно розповсюджується за певних умов. Зважайте саме на це.

А і висадивши сотню лип (купував в цьому році на розпродажі по 3 грн за шт., в коліно липки) вам ще десятки років дякуватимуть і приїзджатимуть збирати мед під ті дерева. В той же час якісь господарі, взявши поля з ваточником тихо клястимумь того п...са який насадив теке добро :) (вибачайте вже за слово, з досвіду).

Изменено пользователем sitava

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
2 часа назад, sitava сказал:

Ви не зовсім зрозуміли що я хочу донести.

Я все добре зрозумів. а от Ви мене - ні.

 

2 часа назад, sitava сказал:

але майже нічого для біоценозу не приносить, служить пустим наповнювачем

З чого такі висновки? це ваша особиста думка. а не природи. я якраз не поділяю тварин чі рослин які мають право на існування і тих які такого права не мають. такий поділ дуже полюбляють останнім часом. а я його вважаю щонайменше недоречним. це лише людська суб Їктивна думка. І дуже часто вона іде в розріз с природою.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
3 часа назад, Cfif сказал:

Я все добре зрозумів. а от Ви мене - ні.

 

З чого такі висновки? це ваша особиста думка. а не природи. я якраз не поділяю тварин чі рослин які мають право на існування і тих які такого права не мають. такий поділ дуже полюбляють останнім часом. а я його вважаю щонайменше недоречним. це лише людська суб Їктивна думка. І дуже часто вона іде в розріз с природою.

Щодо висновків+численні приклади можете отримати почитавши про шкоду, яку наносять завезені карантинні рослини-бур'яни і взагалі, що таке карантинний бур'ян. Ні краплини суб'єктивного, лише факти та статистика. 

У природи немає ніяких думок, природа просто симбіоз живих істот. Множина біоценозів. Ваточник - гість в наших біоценозах і у нас не особливо вписується в загальну картину. Росте ваточник, а могла би бути кропива чи будяк, на яких жив би метелик кропивниця, махаон, якісь є жуки що їдять саме будяк. Ваточник не зїсть, як кропиву чи будяк, заїць і косуля, не поклює насіння перепелиця чи синиця не зїсть гусінь. Різномаїття бідніє.

Шкоду недоречно завезених тварин ми ж помічаємо(наприклад кролі в Австралії), а чому ж пропускаєм рослини? Чи може кролі зовсім не шкодять Австралії вони ж служать їжою крокодилам може, якимось зміям. "Природа не думає" що вони там недоречні, а навпаки - добре собі розмножуються. Чи не так? :)

Кріль хороший у себе дома, а ваточник у себе. От і усе. У нас є свої рослини з функціями ваточника. Наші "ваточники" то будяки, лопух, осет, кропива, іван-чай и т.п. 

А от задля меду може і можна його садити, але лише контрольовано, може на якомусь лузі? :) Цвітіння з укосом для повторного цвітіння, може і на осінь цвістиме втретє.

А набридне - перегатити на сезон, залити водою.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

природа находится в постоянном движении и развитии. Миграция видов - єто один из видов развития. Человек разумный тоже жил в Африке. а в Европе был его родственник Неандерталец. но история сложилась так как сложилась.

всё движется по неведомому нам курсу. И специальное управление этим курсом: как интродукция новых видов. так и уничтожение уже интродуцированых могут быть одинаково опасны.. так как природа может включить новые виды в свою парадигму раньше чем мы что либо сделать.

Да и в списках карантинных растений ваточника нет - это фантазии.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
20 минут назад, sitava сказал:

Щодо висновків+численні приклади можете отримати почитавши про шкоду, яку наносять завезені карантинні рослини-бур'яни і взагалі, що таке карантинний бур'ян. Ні краплини суб'єктивного, лише факти та статистика. 

У природи немає ніяких думок, природа просто симбіоз живих істот. Множина біоценозів. Ваточник - гість в наших біоценозах і у нас не особливо вписується в загальну картину. Росте ваточник, а могла би бути кропива чи будяк, на яких жив би метелик кропивниця, махаон, якісь є жуки що їдять саме будяк. Ваточник не зїсть, як кропиву чи будяк, заїць і косуля, не поклює насіння перепелиця чи синиця не зїсть гусінь. Різномаїття бідніє.

Шкоду недоречно завезених тварин ми ж помічаємо(наприклад кролі в Австралії), а чому ж пропускаєм рослини? Чи може кролі зовсім не шкодять Австралії вони ж служать їжою крокодилам може, якимось зміям. "Природа не думає" що вони там недоречні, а навпаки - добре собі розмножуються. Чи не так? :)

Кріль хороший у себе дома, а ваточник у себе. От і усе. У нас є свої рослини з функціями ваточника. Наші "ваточники" то будяки, лопух, осет, кропива, іван-чай и т.п. 

А от задля меду може і можна його садити, але лише контрольовано, може на якомусь лузі? :) Цвітіння з укосом для повторного цвітіння, може і на осінь цвістиме втретє.

А набридне - перегатити на сезон, залити водою.

Природа меняется. Он слышал по радио ученых , что Полесье наше скоро превратится в степь...:ah:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Этот спор не имеет конца. Потому, что спорят люди из Киевской области, в которой ваточник распространяется как огонь, и люди из других регионов, где ваточника практически нет. В Киевской области ваточник пошел по полям, потому что его выращивали в виде экспериментов в Белой Церкви и в Киеве еще в советские времена. Тот, кто не видел осенью полей ваточника, сплошь покрытыми летящим пухом и разлетающимися семенами на все окружающее пространство, тот, конечно будет умиляться этим растением. А тот, кто каждый год его пытается вывести с огорода - скажет о ваточнике не одно "теплое" слово. Сфотографирую позже и размещу фото этого "замечательного" растения на полях Киевщины. Я, как ботаник, вижу в ваточнике довольно серьезную проблему, хотя мед с него собираю.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
9 часов назад, Sadovod сказал:

Этот спор не имеет конца. Потому, что спорят люди из Киевской области, в которой ваточник распространяется как огонь, и люди из других регионов, где ваточника практически нет. В Киевской области ваточник пошел по полям, потому что его выращивали в виде экспериментов в Белой Церкви и в Киеве еще в советские времена. Тот, кто не видел осенью полей ваточника, сплошь покрытыми летящим пухом и разлетающимися семенами на все окружающее пространство, тот, конечно будет умиляться этим растением. А тот, кто каждый год его пытается вывести с огорода - скажет о ваточнике не одно "теплое" слово. Сфотографирую позже и размещу фото этого "замечательного" растения на полях Киевщины. Я, как ботаник, вижу в ваточнике довольно серьезную проблему, хотя мед с него собираю.

Ну почему же? у меня в Сумской поля с озимыми скоро будут зацветать и сравнение с огнём довольно меткое)).

Да, такая агрессия немного пугает. А если вспомнить - впервой ли?? пугали амброзией, пугали борщевиком. вот совсем недавно золотарником пугали и что? всё устаканилось - есть гербициды, в дикой природе заняты ниши и всё стабильно. Я недавно участочек распахал заброшенный. так с меня пырей столько крови выпил. что не надо никакого ваточника.. и что живой я до сих пор.)).

Так будет и с ваточником. 

Раз Вы профи в ботанике. позвольте два вопроса: 1 не представляет ли угрозы для наших лесов сумах и 2 - есть ли перспективы у павловнии на севере Украины?? спасибо.

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
14 часов назад, Cfif сказал:

1 не представляет ли угрозы для наших лесов сумах и 2 - есть ли перспективы у павловнии на севере Украины?? спасибо.

1. Сумах оленерогий не может представлять опасности для наших лесов, потому, что никто не закладывает из него леса. А если, где он и будет высажен, то далеко и быстро он не распространяется, т.к. разрастается корневыми отпрысками, а не семенами. 

2. Павловния, как и большинство южных растений, имеет ограничения по зонам зимостойкости. Особенно подвержены морозам молодые растения. Взрослые растения также могут вымерзать при температурах -15 и ниже, что часто встречается практически во всех областях Украины.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
7 часов назад, Sadovod сказал:

2. Павловния, как и большинство южных растений, имеет ограничения по зонам зимостойкости. Особенно подвержены морозам молодые растения. Взрослые растения также могут вымерзать при температурах -15 и ниже, что часто встречается практически во всех областях Украины.

Но ведь павловнии растут в Киеве и довольно давно.

ив чернобыльской зоне садили 100павловний. правда неизвестна их дальнейшая судьба.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
7 часов назад, Sadovod сказал:

 

2. Павловния, как и большинство южных растений, имеет ограничения по зонам зимостойкости. Особенно подвержены морозам молодые растения. Взрослые растения также могут вымерзать при температурах -15 и ниже, что часто встречается практически во всех областях Украины.

Обычная войлочная а не какой-нибудь гибрид или клон держит и - 25 однолетка, взрослые и -30 У нас этой зимой. Главное ей укорениться за лето.

Из собственных опытов выращивания.

Изменено пользователем max-nik

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 02.06.2018 в 21:01, Cfif сказал:

Но ведь павловнии растут в Киеве и довольно давно.

Выращивать можно и рододендроны и пальмы. Но, вопрос был о перспективе выращивания павловнии в северной части Украины. Поэтому я и назвал риски для нее. Сажать нужно в защищенных от ветра местах. В связи с ранним цветением, может пострадать от возвратных заморозков.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

у кого на осень (если есть вариант то и сейчас) можно будет разжиться корешками ваточника?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 19.06.2018 в 11:47, max-nik сказав:

у кого на осень (если есть вариант то и сейчас) можно будет разжиться корешками ваточника?

Наразі у нашого ваточника пік квітування, а для якісної пересадки рослині потрібно накопичити максимум поживних речовин саме в корінцях, тобто глибокої осені . В листопаді звертайтеся:ax:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Скоро зацветёт.. и это после двукратной обработки...:helpme:

 

P1490198.JPG

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

От вже і ваточник в полі перецвів, зате цвіте лісовий і зацвів скошений в травні польовий. Як раз до сонешника дотягне думаю. Ще треба спробувати підкосити відцвівший, глянем коли буде друга хвиля ну і насіння не розповсюдиться. Правда ваточник і корінням розростається на ура.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти

×