Шандра обыкновенная

[Бортник]

В журнале "Пасіка" №3 - 2010 опубликована заметка об этом интересном растении. ______.doc

[skif]

В журнале "Пасіка" №3 - 2010 опубликована заметка об этом интересном растении. ______.doc

якщо я не помиляюсь ця трава на кропиву схожа - тільки не "пече" і має білі квіти, в нас такого повно росло при дорозі у болотяній темній місцені

[ДобровоЛ]

якщо я не помиляюсь ця трава на кропиву схожа - тільки не "пече" і має білі квіти, в нас такого повно росло при дорозі у болотяній темній місцені

?

У нас, на Київщині, є навіть село в Миронівському районі, так і зветься - Шандра. А росте вона найчастіше біля потічків, у болотистих місцях.

[ДобровоЛ]

 

Роздруковую посилання Бортника:

Шандра, бджоляна трава.                                       

Рослинний світ України бага­тий та різноманітний. Наш народ споконвіку шанобли­во ставився до щедрих дарів природи, зокрема до лікарських трав. Усілякі зі­лля поряд з магічними діями допомага­ли знахарям та характерникам швидко загоювати рани, зцілювати хворих. Однією з дієвих цілющих трав, які відо­мі з сивої давнини, є шандра звичайна, кінська м'ята, або бджоляна трава. Се­ред розмаїття наших трав шандра не вирізняється ні значними розмірами, ні барвистими квітами, хіба що - шов­ковистим опушенням стебел, свіжим бальзамічним запахом та завзятим гу­дінням бджіл з другої половини літа до глибокої осені.

Шандра звичайна Marrubium vul­gare L. - багаторічна трав'яниста рослина родини глухокропивних -Lamiaceae. Стебла висхідні, 15-75 см заввишки, чотиригранні, розгалужені. Листки супротивні, черешкові, зморш­куваті, з випнутими жилками, білуваті від густих волосків. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють несправжні багатоквіткові кільця, зібрані на кінці стебла та гілок у довгі суцвіття; чашеч­ка трубчаста з 10 шилоподібними зуб­цями; віночок білий з циліндричною трубочкою, двогубий. Плід складаєть­ся з чотирьох однонасінних горішко-подібних часток, мерикарпіїв. Цвіте з червня до жовтня. Зустрічається на кам'янистих відслоненнях у затінених місцях, вздовж доріг, біля парканів. Зростає по всій Україні розсіяно.

Шандра звичайна - гарний ме­донос. Нектар у її квітках легкодос­тупний для бджіл, містить значну кількість цукрів. Мед високоякісний, дуже запашний. Завдяки розтягну­тому періоду цвітіння шандра прива­блює бджіл з другої половини літа до середини осені, коли більшість ме­доносів уже відцвіли. Продуктивність дикорослої шандри, що наводиться у довідниках - 50 кг/га меду, перевищу­ється у 3-5 разів, якщо рослина куль­тивується у польових умовах. За під­рахунками, кожна квітка дає 0,32 мг нектару, а за сприятливих умов і біль­ше. Одна рослина шандри звичайної налічує в середньому 2500-3500 кві­ток. Рослини першого року вегетації зазвичай починають цвісти у липні, на перехідних посівах цвітіння почина­ється у першій декаді червня і триває до осінніх морозів. У нижній частині суцвіття уже достигають плоди, а на верхівці продовжують формуватись нові квіткові пуп'янки. Після дощів зазвичай спостерігається додаткове галуження, а згодом і цвітіння на біч­них пагонах. При скошуванні трави у червні спостерігається інтенсивне відростання отави, котра починає цвісти у другій половині серпня, а у вересні-жовтні набуває масового цвітіння. У цей час бджоли особливо активно відвідують посіви шандри. Саме тому вона отримала одну із на­родних назв - бджоляна трава. Мед з неї має приємний м"ятний присмак і запах.

На лікарську сировину зрізають верхівки стебел (30-40 см завдовж­ки) під час цвітіння. Трава шандри входить до Європейської фармако­пеї, містить ефірну олію, дитерпеновий лактон марубіїн, алкалоїди, близько 7% дубильних речовин. її дуже гіркий смак підказував цілите­лям, що рослина повинна допома­гати хворим. Справді лікарськими засобами із шандри як народна, так і наукова медицина багатьох країн успішно лікує кашель, астму, відсут­ність апетиту, розлади травлення, аритмію, рани, що погано гояться, тощо. Був час, коли з нашої землі у великих обсягах шандру вивозили у Західну Європу, тому її зарості значно скоротились. Тоді заготівля шандри втратила економічну привабливість та припинилась, проте її запаси в природі і досі не змогли відновитись. Можливо, цю корінну рослину нашої флори витіснили агресивні рослини-чужинці, такі як золотушник канад­ський, амброзія полинолиста тощо.

У Дослідній станції лікарських рос­лин Інституту агроекології шандра ви­рощується в польових умовах. Сівба проводиться навесні або влітку ово­чевими сівалками з нормою висіву 2,5-3,5 млн насінин (2,5-3,5 кг) на гектар. На невеликих ділянках мож­на скористатись ручною сівалкою з діаметром висівного отвору 3,8 мм. При цьому сошник сівалки не по­трібно заглиблювати, щоб насіння зароблялось у ґрунт на 1-2 см. При недостатній кількості вологи у ґрунті поява сходів може затримуватись до 15-20 діб, тому при сівбі доцільно за­стосовувати «маячну» культуру (яка слугує маяком для обробітку грунту, бо сходить раніше основної культу­ри), наприклад, редис, салат, льон або гречку. Це полегшить догляд за посівом (перше міжрядне розпушен­ня ґрунту). Згодом «маячну» культуру

 

видаляють з рядків. Шандра звичайна невибаглива до родючості ґрунтів та стійка до посухи. В культурі вона цвіте та плодоносить з першого року веге­тації. У наступні роки при порівняно простому догляді вона може давати 2 укоси трави. Більш доцільно отаву не скошувати, адже вона інтенсивно цвіте та приваблює бджіл аж до на­стання морозів. Крім того, залишена на зиму надземна частина сприяє снігозатриманню та успішній перези­мівлі рослин. При належному догляді (міжрядне розпушення ґрунту, вида­лення бур'янів) посіви шандри можна експлуатувати понад 3-4 роки.

Шандра звичайна може вирощу­ватись без застосування пестицидів та мінеральних добрив, що сприяє чистоті довкілля. Коренева система, особливо у рослин другого - чет­вертого року вегетації, закріплюючи ґрунт, здатна протидіяти вітровій та водній ерозії (вивітрюванню та ви­миванню грунту). Урожайність лікар­ської сировини - сухої трави стано­вить 40-60 ц/га, насіння - 3-5 ц/га. В польових умовах доцільно проводити збирання насіння у фазу повного до­стигання (побуріння) плодів прямим комбайнуванням. На незначних пло­щах насінники зрізують та обмолочу­ють вручну після досушування.

Настав час розпочати активно про­тидіяти поширенню завезених з-за океану бур'янів та повернути шандру на її споконвічну землю. Це дозволить не тільки розширити арсенал сучасних вітчизняних ліків, а й помітно підвищити продуктивність пасік. Причому вирощу­вання цієї рослини на лікарську сирови­ну, коли у червні скошується надземна маса, дуже корисне і для бджіл. Скошу­вання трави влітку сприяє подовженню медозбору аж до стійкого похолодання восени та додатковому підвищенню нектаропродуктивності. Таким чином рослина дає подвійну користь.

           В. О. ДЕРКАЧ, 

Дослідна станція лікарських рос­лин Інституту агроекології УААН,

с. Березоточа, Лубенський р-н, Полтавська обл.

Шандра біла.

Шандра звичайна.

[ДобровоЛ]

Цього року на Сирці липа знову виділяла нектар разом з шандрою, що поросла навколо річечки та ставків у парку. Тобто мед став з прекрасним м'ятним запахом та присмаком. Не дарма ж ще одна  назва шандри - бджоляна трава.  

[ДобровоЛ]

28.07.2020 в 23:59, ДобровоЛ сказав:

Цього року на Сирці липа знову виділяла нектар разом з шандрою, що поросла навколо річечки та ставків у парку. Тобто мед став з прекрасним м'ятним запахом та присмаком. Не дарма ж ще одна  назва шандри - бджоляна трава.  

Отож варто її висівати на неугіддях. А у кого поблизу є річки, джерельця чи потічки - то по берегах ліпше місця й не придумати. Поступово по руслу вона буде розростатися самостійно. І смак вашого меду із запашним  присмаком м'яти запам'ятається надовго.