Перейти к содержанию
rut21

Вывод маток

В теме 4 385 сообщений

Только что, Алёнка сказал:

Перенесла все сообщения в новую тему 

 

Дуже ВАм дякую! :wave:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

добрый день пчеловоды!
В этом сезоне купил маток Бакфаст F1 от Измайлова Г.Б. хочу вывести на следующий год от них маток, какие должен проводить отборы и какие нюансы нужно учесть для максимального результата? 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
20 минут назад, Vitalion сказал:

добрый день пчеловоды!
В этом сезоне купил маток Бакфаст F1 от Измайлова Г.Б. хочу вывести на следующий год от них маток, какие должен проводить отборы и какие нюансы нужно учесть для максимального результата? 

Лучший вариант бросить эту идею, а купить рамку с засевом от плем матки.
И вообще если на изначальном этапе возникают такие вопросы, то тут либо надо начать повышать свой уровень образования, либо продолжить покупать маток:hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
29 минут назад, Vitalion сказал:

добрый день пчеловоды!
В этом сезоне купил маток Бакфаст F1 от Измайлова Г.Б. хочу вывести на следующий год от них маток, какие должен проводить отборы и какие нюансы нужно учесть для максимального результата? 

Берешь книгу Рутнера читаешь и выводишь маток  вот и все нюансы

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
29 минут назад, Vitalion сказал:

добрый день пчеловоды!
В этом сезоне купил маток Бакфаст F1 от Измайлова Г.Б. хочу вывести на следующий год от них маток, какие должен проводить отборы и какие нюансы нужно учесть для максимального результата? 

Вибираєте кращу, виводите від неї.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
3 часа назад, Пчеломучитель_ua сказал:

Лучший вариант бросить эту идею, а купить рамку с засевом от плем матки.
И вообще если на изначальном этапе возникают такие вопросы, то тут либо надо начать повышать свой уровень образования, либо продолжить покупать маток:hi:

Такой вариант мне не подходит)))

3 часа назад, mixaskm сказал:

Берешь книгу Рутнера читаешь и выводишь маток  вот и все нюансы

Это идея, спасибо. Рутнера еще не читал

 

3 часа назад, teplov сказал:

Вибираєте кращу, виводите від неї.

Так и делаю с карпатками уже не первый год

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
45 минут назад, Vitalion сказал:

Такой вариант мне не подходит)))

Это идея, спасибо. Рутнера еще не читал

 

Так и делаю с карпатками уже не первый год

Оказывается вы уже все знаете, осталось почитать Рутнера.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 час назад, kontroler сказал:

Оказывается вы уже все знаете, осталось почитать Рутнера.

:umora: молод я, чтобы все знать!!!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

http://agroua.net/animals/catalog/ag-29/a-0/info/aig-70/

Бджільництво

 

14.7.5. Виведення бджолиних маток

Технологія штучного виведення бджолиних маток полягає в тому, що пасічник втручається в життя сім'ї в певний момент, вміло використовуючи інстинкт бджолиної сім'ї — поновлення цілісності системи. Даний спосіб базується на відборі від кращих сімей племінного матеріалу і його передаванні на виховання іншій родині, в якій послаблено або розірвано зв'язок між бджолами і маткою. Способи штучного виведення бджолиних маток розрізняють за методами підготовки племінного матеріалу для виховання й принципом формування та використання сімей-виховательок. Методи підготовки племінного матеріалу такі: з перенесенням личинок; без перенесення личинок і комбіновані методи. За принципом формування сімей-виховательок розрізняють виведення маток при повному, неповному осиротінні сім'ї та комбіноване (застосування стартерів і фінішерів).

Порівняно з природним штучне виведення має ряд переваг: планове одержання маток і в необхідній кількості, поліпшення спадкових ознак, збільшення виходу маток з розрахунку на одну бджолину сім'ю, оптимізація умов виховання шляхом послаблення дії негативних факторів на сім'ю-виховательку тощо.

Для виведення маток використовують три групи сімей: батьківські, материнські та сім'ї-виховательки. Крім того, в разі потреби застосовують сім'ї-інкубатори. При одержанні плідних маток необхідно також мати певну кількість сімей для заселення нуклеусного господарства.

До батьківських, материнських і сімей-виховательок ставляться такі вимоги: бджолині сім’ї відбирають із найкращих на пасіці за продуктивністю, розвитком, зимостійкістю, стійкістю проти хвороб тощо. Особливу увагу приділяють чистопорідності й племінній цінності таких сімей, для чого використовують результати даних бонітування пасіки, весняної ревізії і проводять додатково морфологічну оцінку. Крім того, за станом гнізда відібрані бджолині сім'ї повинні мати силу не менше 12 вуличок, із яких 8-9 рамок різновікового розплоду, 2-З медопергові і не менше 8 кг корму. Всі стільники повинні бути густо обсиджені бджолами різного віку. Важливим фактором при організації штучного виведення маток є складання календарного плану. В його основі — дані розвитку, статевої зрілості маток і трутнів, а також початку відкладання маткою яєць (табл. 14.14). Дотримання схеми календарного плану є обов'язковим. Будь-яке порушення послідовності і строків виконання операцій може призвести до негативних наслідків.

 Tabl_14_14.gif14.14. Календарний план штучного виведення маток* включають до календарного плану при застосуванні технології виведення маток з неповним осиротінням

** включають до календарного плану при застосуванні технології виведення маток з 3- і 5-денним циклом

*** включають до календарного плану при застосуванні технології виведення маток способом повного осиротіння або технологій з 3- і 5-денним циклом

Крім календарного плану необхідно вести записи невідкладних робіт в робочому зошиті. В зв'язку з тим, що не всі нуклеуси перебувають в однаковому стані (неплідна матка, матка відібрана, нуклеус злетів тощо), роблять позначки крейдою чи олівцем на їх стінках, стелинах або дахові. Процес виведення бджолиних маток починають при зацвітанні весняних медоносів і появі в гніздах сімей трутневого розплоду. Сім'ї необхідно підгодовувати цукровим сиропом з розрахунку 200-300 мл на сім'ю та підсилювати печатним розплодом. У літній період батьківська сім'я виводить до 1000-3000 трутнів. Навесні і в кінці сезону їх кількість досягає лише кількох сотень. Виходячи з цього, визначають потребу в батьківських сім'ях. Вона становить на літні місяці одну батьківську сім'ю на 50-60 маткомісць, а навесні і в серпні — дві-три.

Для одержання повноцінних маток бажано, щоб вік личинок не перевищував 12-годин. Одночасно від материнської сім’ї можна відбирати до 500 личинок, але навіть у випадку меншої денної потреби використовують кілька сімей з метою попередження інбридингу.

Підготовка сім'ї-виховательки з повним осиротінням. У практиці бджільництва застосовують кілька прийомів підготовки сімей зазначеним способом: вилучення з гнізда лише матки; відбір матки і відкритого розплоду; вилучення матки і всього розплоду. Ці сім'ї приймають на виховання личинок значно більше, ніж при застосуванні прийомів формування виховательок з неповним осиротінням. Безматочна вихователька без підсилення може виростити не менше трьох серій личинок, які підставляють у неї з перервою в п'ять днів або шість серій при заміні прищеплювальних рамок через кожні два дні.

Формування сімей-виховательок з неповним осиротінням. При цьому способі матку з сім'ї-виховательки з гнізда не видаляють, а залишають у вулику за роздільною решіткою. Таким чином, бджоли мають доступ до матки і сім'я продовжує вирощувати розплід. У таких сім'ях бджоли-годувальниці краще доглядають за маточними личинками, забезпечуючи їх достатньою кількістю корму. Це дає можливість одержувати високоякісних з фізіологічного погляду маток. Крім того, сім'ї-виховательки можна використовувати протягом усього матковивідного сезону.

Підготовка племінного матеріалу. Важливою умовою в підготовці личинок до маточного виховання є дотримання оптимальних параметрів мікроклімату. Личинок переносять у спеціально обладнані для цього кімнаті або боксі, де підтримують температуру 24-26 °С і відносну вологість повітря 85-95 %. На виховання племінний матеріал готують кількома способами: з перенесенням яєць або личинок, без перенесення і комбінованими прийомами. Крім того, за технологічною характеристикою їх можна розділити на більш прості та складні. До простих способів належать прийоми підготовки племінного матеріалу до виховання безпосередньо на стільниках з молодими личинками віком до 24 год.

Підготовка племінного матеріалу до виховання маток з перенесенням личинок полягає в тому, що в спеціально виготовлену воскову чи пластмасову мисочку переносять одноденну личинку з материнської сім'ї. Потім мисочки закріплюють на прищеплювальній рамці і передають у сім'ю-виховательку. Для виготовлення мисочок краще застосовувати віск-капанець, який розтоплюють на водяній бані. Штучні мисочки виготовляють за допомогою зробленого з аргіліту або дерева (бук, груша, граб, акація) шаблону завдовжки 10-12 см і діаметром 8-9 мм (краще 9 мм) із заокругленим і старанно відшліфованим кінцем. Перед початком роботи шаблон замочують у воді, потім його виймають, струшують і занурюють на 6-7 мм у віск на 1-2 с, потім виймають і ще кілька разів опускають у віск для потовщення стінок мисочки. Після охолодження воску мисочку знімають із шаблону. Виготовлені мисочки воском прикріплюють до патронів, а потім до планок прищеплювальної рамки. Крім воскових на практиці широко застосовують пластмасові мисочки.

Для перенесення личинок використовують спеціальний гачок (шпатель), виготовлений із харчового алюмінію або нержавіючої сталі. Розміри лопатки шпателя, мм: ширина — 1, довжина — 1-1,5, товщина — 0,2-0,3. Для прищеплення використовують світло-коричневі стільники, оскільки в них краще видно личинок. За допомогою шпателя бджолині личинки переносять до мисочок, а потім передають сім’ї-виховательці. Залежно від способу формування вихователькам пропонують для прийому від 20 до 200 личинок. Сім'ю утеплюють, а при відсутності медозбору підгодовують цукровим сиропом чи пастою. Наступного дня сім'ю оглядають і визначають кількість прийнятих личинок. Наступного разу прищеплювальну рамку оглядають перед ізоляцією.

Перед ізоляцією маточники, які не відповідають вимогам, бракують. Ізольовані маточники передають в сім’ї-інкубатори або підставляють у безматочні сім'ї, відводки чи нуклеуси.

Виведення маток у сім'ях з неповним осиротінням. Схема одержання маток така ж, як і в попередньому способі. Різниця полягає лише в тому, що кількість личинок, яких підставляють на виховання в кожній партії, становить не більше 12-15 шт. Це пов'язано із набагато гіршим прийманням племінного матеріалу.

На промислових матковивідних пасіках застосовують технологічні прийоми виведення бджолиних маток у різних сім'ях (комбіновані способи). Перша група сімей (стартери), які формують з повним осиротінням, приймають і декілька днів годують маточний розплід. Надалі племінний матеріал передають сім’ям-фінішорам, які формують з неповним осиротінням. Ці сім’ї довиховують маточний розплід.

Отримання плідних маток. При промисловому виведенні плідних маток, особливо в племінних господарствах, важливо вміло організувати роботу по їх отриманню, яке вимагає використання спеціальних нуклеусних вуликів. Вони різняться між собою за розміром і конструкцією рамок, об'ємом гнізда і кількістю маткомісць. Нуклеуси порівняно з сім'ями і відводками значно економніші, оскільки дають можливість на 1 кг бджіл одержати в 5-10 разів більше маток і значно скоротити затрати праці на їх виховання.

При формуванні нуклеусів у кожне відділення ставлять стільник, який має корм, розплід і щільно обсиджується бджолами. Крім того, на кожне маткомісце додатково струшують бджіл. Через 4-6 год. після формування нуклеусів підставляють маточники або підсаджують неплідних маток. Нуклеусний точок повинен знаходитися осторонь від основних сімей, мати добрі орієнтири, бути затіненим і захищеним від панівних вітрів. Низини не придатні для нуклеусних точків через застоювання там холодного повітря, підвищену вологість і часті тумани. Прилегла до точка територія повинна забезпечувати бджіл протягом матковивідного сезону хоча б невеликим, але тривалим медозбором. Якщо такого місця поблизу матковивідної пасіки немає, точок організовують на іншій території.

Багатомісні нуклеуси повинні знаходитися на відстані 3-4 м один від одного. Щодо одномісних нуклеусів, то при наявності орієнтирів їх можна розміщувати як невеликими групами, так і окремо. Догляд за нуклеусними сім’ями передбачає забезпечення бджіл кормом, підсилення сімейок, своєчасний відбір плідних маток і підсаджування племінного матеріалу.

Контрольоване парування маток. Ізоляційні пункти парування створюють у зонах, де в радіусі 13-25 км немає бджолиних сімей. На підібраний парувальний пункт відвозять нуклеуси з племінними матками, батьківські сім'ї з розрахунку: одна сім'я на 50-60 маткомісць. Таким чином досягають парування маток з трутнями певного походження.

Виходячи з того, що трутні вилітають на парування близько 11 год. і закінчують літати о 17-18 год., а матки відповідно літають з 12 по 16 год., у племінних господарствах застосовують спосіб, який базується на ізоляції парування в часі. Племінних маток і трутнів випускають на парування в той час, коли трутні інших сімей вже не літають, тобто після 18 год. Для цього на льотки батьківських сімей і нуклеусні вулики ставлять роздільні решітки, а після настання потрібного часу їх знімають, після чого матки й трутні вилітають на парування.

Штучне осіменіння бджолиних маток. Для осіменіння використовують маток лише в п'ятиденному віці. До осіменіння їх утримують у рамках-інкубаторах, розміщених у безматочних сім'ях, або у нуклеусах, оснащених льотковими загороджувачами. Від батьківської сім'ї відбирають 50-60 трутнів, що достатньо для разового осіменіння двох маток. У трутнів відбирають сперму в капіляр приладу штучного осіменіння.

У практиці бджільництва застосовують одно-, дво- і триразове осіменіння. При одноразовому осіменінні відбирають сперму від 10-15 трутнів (12-17 мм3); при дворазовому — від 6-8 (7-10 мм3); триразовому — 4-5 трутнів (4-6 мм3). Кожне наступне осіменіння проводять через 36-48 год.

Після закінчення відбору сперми капіляр із блоком нагнітання закріплюють на відповідному блоці приладу штучного осіменіння. За 1-2 хв. до закінчення відбирання сперми оператор відловлює в облітнику матку і поміщає її в перехідник маткоутримувача. Коли матка досягає кінця перехідника, приєднують маткоутримувач. Після того, як матка перейде до маткоутримувача, перехідник від’єднують. Маткоутримувач з маткою встановлюють на прилад у його блок.

За допомогою вуглекислого газу анестезують матку і встановлюють маткоутримувач у робоче положення. Під час проведення анестезії матки оператор встановлює гачки в робоче положення. Вентральний гачок у робочому положенні повинен мати нахил близько 10°, а жальний — 15-20°. Як тільки дихальні рухи черевця матки спостерігатимуться слабо, а при дотику до нього рухова реакція буде відсутня, приступають до осіменіння матки. До черевця матки підводять вентральний гачок. За допомогою зонда розтуляють склерити і вводять вентральний гачок та відтягують стерніт вліво на 2-3 мм. Далі за допомогою жального гачка вводять жалоносний апарат вправо до тих пір, поки не буде доступу до отвору піхви. Ці операції виконують під мікроскопом при 20-32-разовому збільшенні.

Використовують декілька способів введення сперми в статеві шляхи матки: введення капіляра у непарний яйцепровід; введення капіляра з насадкою у камеру жала (технологія розроблена на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського НАУ). По закінченню введення сперми матку звільняють від робочих органів. Матці дають можливість відновити після анестезії рухові функції. Потім її на 10-15 хв. впускають у облітник, після чого ізолюють в кліточці Титова або садку і передають у сім'ю-інкубатор.

Наступного дня матку при необхідності осіменяють вдруге або обробляють протягом 15 хв. вуглекислим газом, а через 24 год. обробку повторюють. Після цього маток підсаджують у спеціальні садки, в яких повинно бути не менше 50 робочих бджіл та стільничок з медом. У них маток утримують 1-2 дні над гніздом сильної сім'ї, а потім підсаджують у сім'ї чи відправляють замовнику.

Оцінка якості маток. Матку оцінюють за комплексом господарсько-корисних ознак, обстежують візуально. Дрібних або з дефектами вибраковують, а залишають фізіологічно розвинених і активних. Бджолина матка повинна мати відповідне щодо породи забарвлення тіла, велике, округле по боках, повільно звужене черевце і великий грудний відділ. Коротких маток, з тупим, нерівномірно забарвленим і дуже загостреним черевцем вибраковують.

Плідних маток оцінюють за характером відкладання яєць. Високоякісні матки відкладають яйця суцільно (без пропусків) і розміщують їх по центру комірки в одному й тому ж напрямку. Маток, від яких одержують недоброякісний розплід, вибраковують.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

http://agroua.net/animals/catalog/ag-29/a-0/info/aig-99/

Бджільництво
Концепція створення центрів збереження генофонду аборигенних порід бджіл України

В.Д. Броварський – доктор сільськогосподарських наук; 
О.М. Лосєв – кандидат сільськогосподарських наук. 
І.І. Головецький – кандидат сільськогосподарських наук; 
кафедра бджільництва ім. В.А. Нестерводського (http://www.beeschool.kiev.ua/)  
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Враховуючи історичний досвід розвитку бджільництва у нашій країні, відповідно з сучасними світовими тенденціями, поглядами і висновками видатних діячів, нині селекційна робота спрямована на чистопородне розведення аборигенних бджіл України. Концепція племінного бджільництва полягає в чистопородному розведенні української і карпатської порід, а також збереженні поліської популяції (середньоросійська порода) в окремих районах північних областей. База селекції і репродукції бджіл має розширитись до 2015 року формуванням нових племінних бджолоферм і бджолозаводів з таким розрахунком, щоб кожна область мала свій селекційно-репродуктивний центр.

Необхідною умовою розведення та збереження районованих в Україні порід бджіл є організація заказників, а також створення “банку” генофонду. З цією метою пропонували сформувати ізольовані зони чистопородного розведення порід бджіл, їх типів та ліній [4]. При організації цієї роботи необхідно враховувати особливості розмноження бджіл та технології репродукції племінного матеріалу.

Окрім цього потрібно врахувати, що нині понад 95% пасік є приватними. Отже їх власників доцільно зацікавити у необхідності чистопородного розведення бджіл в ізольованих зонах.

При організації зон чистопородного розведення бджіл слід здійснити пошук територій, які б відповідали наступним вимогам:

1. Зони повинні мати достатню кормову базу, яка спроможна забезпечити бджолині сім’ї вуглеводними і білковими кормами впродовж всього весняно-літнього періоду;

2. На територію чистопородного розведення не повинні здійснюватись кочівлі бджіл;

3. Бджолині сім’ї пасік різних форм власності, які знаходяться в ізоляційній зоні, не повинні кочувати за її межі [1].

Крім того в зоні чистопородного розведення пасічники зобов’язані використовувати для заміни маток виключно племінний матеріал, наданий репродуктором. Для здійснення цих заходів пропонується наступна схема формування та функціонування зони чистопородного розведення бджіл.

Оскільки спаровування маток з трутнями може відбуватись на відстані 20-25 км, а в гірських районах і на територіях, які обмежені водоймами – 5-10 км то потрібно здійснювати як облік, так і контроль за загальною чисельністю сімей в зоні визначеній для збереження племінного матеріалу[1, 2, 3]. В цій зоні формують три пасіки: одна має забезпечувати репродукцію племінного матеріалу, а дві інші – резервні. На репродукторі організовують виведення бджолиних маток та трутнів. Плідних маток отримують за рахунок використання штучного введення сперми або контрольованого спаровування. Одержаний племінний матеріал передають на пасіки, які знаходяться в зоні чистопородного розведення, чим забезпечують витіснення помісних бджіл за межі зони. Постачальниками племінного матеріалу до центрів збереження аборигенних порід бджіл мають бути племінні бджолозаводи, бджолорозплідники і племпасіки, які мають чистопородний матеріал. Його добір спеціалісти мають здійснювати на основі бонітування бджолиних сімей та ДНК тестування[2, 4]. Для цього необхідне поетапне виконання наступних робіт (табл.1).

1. Етапи реалізації проекту

І

II

III

- проведення бонітування бджолиних сімей у плем­бджолозаводах, племроз­плідниках і племпасіках;

- відбір племінного матеріалу з характерними ознаками породи бджіл (типу, лінії);

- вибір ізольованої зони для утримання племінного матеріалу в чистоті;

- формування племінного ядра на основі завезення чистопородного матеріалу з розплідницьких господарств.

- оцінка бджолиних сімей за комплексом біоморфоло­гічних ознак, формування племядра та забезпечення репродукції племінного матеріалу.

- розмноження та роз­повсюдження племінної продукції в зоні чистопо­родного розведення;

- розширення зони чисто­породного утримання бджолиних сімей відпо­відної породи (типу) бджіл до меж визначеного радіусу ізолятора.

Корегування програми функціонування зон чистопородного розведення бджіл має проводитись щорічно провідними науковцями та селекціонерами.

Аналізуючи галузь бджільництва в господарстві необхідно провести облік медоносних ресурсів та визначити медовий запас місцевості впродовж весняно-літнього сезону. Для того, щоб застосувати на племінній пасіці центру найбільш ефективні методи та способи, які мають використати у матковивідній справі, слід також врахувати породу бджіл, яку розводять в цій зоні, тип вуликів, стан бджолиних сімей, провести облік матеріалів та обладнання [1, 2].

Розрахункова частина повинна включати:

- визначення потреб у племінному матеріалі та обґрунтування строків початку виведення неплідних маток;

- визначення розміру пасіки для виведення запланованої кількості маток.

Для визначення загальної кількості плідних маток в розрахунках передбачають, що на пасіках ізоляційної зони щорічно необхідно заміни­ти половину маток. Крім того, 10-25% маток потрібно мати для створен­ня резервного фонду, формування відводків, нових сімей тощо [1].

Розрахунки потреб у матках для певної зони проводять за формулою:

Nm=(Nс/2)+(Nс х Rf/100),

де Nm - загальна потреба в плідних бджолиних матках для забезпечення чистопородного розведення, особин;

Nс - чисельність бджолиних сімей в зоні;

Rf - резервний фонд маток, особин.

Щоб одержати необхідну кількість маток визначають потребу в личинках (яйцях) для маточного виховання. При цьому враховують відсоток прийому личинок сім'ями-виховательками, відсоток бракування маточників і неплідних маток, відсоток відходу маток при їх підсаджуванні в нуклеуси та загибелі за шлюбних вильотів. Вважається, позитивним результатом, коли сім'я-вихователька приймає 60% і більше личинок. Оскільки, цей показник залежить від зони, періоду виведення маток, стану сім'ї-виховательки, способу її формування, породи бджіл, навичок матковода, то він обґрунтовується з врахуванням зазначених факторів. Відсоток бракування маточників та неплідних маток становить 3-5% від загальної кількості прищеплених личинок, а відхід маток у нуклеусах - 8-10% від числа підсаджених маток. Щоб вирахувати, яку кількість личинок (яєць) потрібно перенести в мисочки для передачі їх в сім'ї на маточне виховання користуються формулою:

N1=Nm+Σв,

де N1 - загальна потреба в личинках (яйцях), шт;

Nm - загальна потреба в плідних бджолиних матках, особин;

Σв - сума вибракуваних і загиблих маточників та маток, шт.

Загальну суму бракувань (Σв) вираховують за формулою:

Σв=В4+(В34)+(В234)+(В1234),

 де  В1 - кількість неприйнятих личинок, шт;

В2 - кількість вибракуваних маточників, шт;

В3 - кількість вибракуваних неплідних бджолиних маток, особин;

В4 - втрати маток при підсадці та шлюбних вильотах, особин.

Тривалість періоду одержання маток обґрунтовують виходячи із того в який період бджолиній сім’ї виховують найбільш якісний племін­ний матеріал. Якщо взяти за основу п'ятиденний цикл виведення маток, а тривалість періоду одержання маток – 60 днів, то всього буде прищеплено (60/5) 12 партій личинок (яєць), а при триденному циклі – 20 партій (60/3). Кількість стартерів обґрунтовують залежно від способу їх формуваннята строків експлуатації. В одних випадках стартер може при­йняти 25 личинок, а інших 150-180. Сім'ю-стартер використовують у мат­ковивідному процесі 15 днів, а потім замінюють на іншу. У нашому ва­ріанті за 60 днів необхідно буде формувати стартери чотири рази (60/15). Оскільки сім'я-фінішер може всього лише прийняти на довиховання 15-20 маточників, то загальне число цих сімей визначають за тією кіль­кістю личинок, які будуть прийняті стартерами. Сім’ї-фінішери формують способом неповного осиротіння.

Для того, щоб обґрунтувати розміри нуклеусного господарства важливо визначити вихід неплідних маток, який розраховується за формулою:

Vmt1b,

де Vmt - вихід неплідних бджолиних маток, у середньому по партії, особин;

Р1 - прийом личинок (яєць), у середньому по партії, шт;

Σb - сума числа вибракуваних маточників та маток, шт (особин).

Технологічний цикл нуклеуса становить у середньому 10-15 діб. Таким чином, повторно нуклеус (технологія виведення маток з 5-денним циклом) може бути задіяний через кожні 2-3 партії виведених неплідних маток (10/5; 15/5), а за триденного циклу 3-5 партій (10/3; 15/3). Щоб розрахувати загальну потребу в маткомісцях враховують не лише технологічний цикл роботи нуклеуса, його пропускну спроможність, але і відсоток зльотів бджіл, який становить, залежно від типу нуклеуса, 10% і більше. Потребу в нуклеусах розраховують за формулою:

Nn=Nnpх(Кр/Р)+(Кр-n)хNbn,

де Nn - загальне число нуклеусів;

Nnp - число нуклеусів сформованих для однієї партії маток;

Кр - кількість партій плідних маток;

Р - пропускна спроможність нуклеуса, маток;

Nbn- число нуклеусів, які формують на заміну вибракуваним;

n - число сформованих партій нуклеусів.

Щоб заселити нуклеуси необхідно на пасіці мати достатню кількість бджолиних сімей. При розрахунку необхідної кількості нуклеусів необхідно враховуватирозмір та кількість рамок. Так, якщо нуклеус на 1/4 стандартної рамки і його гніздо вміщує три стільники, то виходячи з того, що на стандартній рамці (435x300) знаходиться 250 г бджіл, для заселення одного маткомісця потрібно ((250/4) х 3 = 187,5 г) приблизно200 г або 2000 робочих бджіл [1].

Загальну чисельність бджолиних сімей необхідних для отримання бджіл щоб заселити нуклеуси визначають за формулою:

Ncn=Pb/Kb,

 де Ncn – загальна чисельність сімей;

Pb– потреба бджіл для заселення нуклеусів, кг;

Kb– кількість бджіл, яку можна отримати від однієї бджолиної сім’ї, кг.

Щоб розрахувати загальну чисельність бджолиних сімей племінної пасіки використовують формулу:

Nz=Nv+Nm+Nb+Nn+Nr,

де Nz - загальна чисельність бджолиних сімей племінної пасіки;

Nv– потреба у бджолиних сім’ях для формування сімей виховательок;

Nm– потреба у материнських сім’ях;

Nb– потреба у батьківських сім’ях;

Nn– потреба у бджолиних сім’ях для заселення нуклеусів;

Nr– резервний фонд бджолиних сімей.

Резервний фонд племінної пасіки має становити 25-30% від загальної потреби у сім’ях необхідних для репродукції маток [1].

Концепція розвитку мережі племінних центрів для збереження і підтримання репродукції чистопородного матеріалу в ареалі української породи бджіл ґрунтується на факті встановленому ще на початку ХХ ст., про існування в середині породи трьох різновидностей: 1) бджоли темносірого забарвлення; 2) сірі, на черевці яких три-чотири сегменти білуватого і світложовтого відтінків; 3) бджоли з жовтим кольором першого і частково другого сегментів. Кожну з цих популяцій потрібно зберегти, окреслити зони їх розведення та визначити базові господарства для селекції та репродукції.

 

Список літератури

1. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. К.: Урожай, 1995. – 220 с.

2. Головецький І.І. Чистопорідність бджіл материнських сімей як ознака якості їх маток // Науковий вісник НАУ. – 2003. – №63. – С.145-150.

3. Лосєв О.М. Вирощування і утримання трутнів та їх репродуктивна діяльність // Тваринництво України. – 2003. – № 12. – С. 7-8.

4. Проблеми збереження генофонду тварин: Матеріали творчої дискусії / За редакцією В.П. Бурката. – Аграрна наука, 2007. – 108с.

Summary

V. Brovarskiy, I. Holovets'kiy, A. Losyev

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Conception is worked out and reasonable, in relation to organization of centers of maintenance of breeds of aborigines of bees of Ukraine.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти

×