Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
Kamikadze

Першоджерела Карпатки

96 posts in this topic

Всім привіт. Шановні селекціонери Карпатки. Хотів знайти саме першоджерела всіх типів карпатки. Перечитав кучу тем і так і не знайшов. Всіх попрошу не виясняти стосунки в темі(це можете досхочу це робити в приваті).  Хотів би бачити каку інформацію: 1 Тип, 2 Місцезнаходження пасіки, 3 Матковод, 4 Коротко власні враження від даних маток( якщо купували)плюси і мінуси, 5 Як підтримується чистота крові (Ізоляція точка де спаровуються дані матки, чи ІО).

Edited by Kamikadze

Share this post


Link to post
Share on other sites
18 минут назад, Kamikadze сказал:

Хотів би бачити каку

:umora:

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, Kamikadze сказал:

Всім привіт. Шановні селекціонери Карпатки. Хотів знайти саме першоджерела всіх типів карпатки. Перечитав кучу тем і так і не знайшов. Всіх попрошу не виясняти стосунки в темі(це можете досхочу це робити в приваті).  Хотів би бачити каку інформацію: 1 Тип, 2 Місцезнаходження пасіки, 3 Матковод, 4 Коротко власні враження від даних маток( якщо купували)плюси і мінуси, 5 Як підтримується чистота крові (Ізоляція точка де спаровуються дані матки, чи ІО).

Желание это узнать -соответствует вашему  нику.:umora:

Думаю, что мало кто хочет это вспоминать. Лучше патриотично промолчать и радоваться что есть порода -карпатка. 

Со своей стороны задам пару -тройку-десятку вопросов.

Откуда появилась карпатка, вот не было её, а потом раз и появилась в 1966 году?

Существует мнение, что так называемые типы карпатки появились от того, что саму карпатку было сложно удержать в соответствующих описанию рамках. Так-ли это? 

Как так получилось, что через 52 года так называемая карпатка оказалась подвидом карники и получила допуск в Бибрид карники?

Почему у карники нет типов, а у карпатки есть, при том, что карпатка сама является подвидом карники? 

Почему у карпатки от Папп Виктора проданной в Европу вся генетика Австрийской карники? 

Почему большинство карпатчиков противятся знаниям и всю селекционную работу сводят к понуждению выводить маток от "рекордисток", коими, как правило, являются помеси неизвестного происхождения с Карпат и Прикарпатья?

Почему в Законе Украины "про бджолівництво" понятия порода и аборигенные местные пчелы -отождествляются?

 

Мне тоже очень хочется получить ответы на эти и другие вопросы, но думаю, что вразумительного ответа не дождусь.

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 годин тому, Kamikadze сказав:

Всім привіт. Шановні селекціонери Карпатки. Хотів знайти саме першоджерела всіх типів карпатки. Перечитав кучу тем і так і не знайшов. Всіх попрошу не виясняти стосунки в темі(це можете досхочу це робити в приваті).  Хотів би бачити каку інформацію: 1 Тип, 2 Місцезнаходження пасіки, 3 Матковод, 4 Коротко власні враження від даних маток( якщо купували)плюси і мінуси, 5 Як підтримується чистота крові (Ізоляція точка де спаровуються дані матки, чи ІО).

Я також хотів розібратися в цьому питанні. Можу сказати що її висосали з пальця при чому кілька раз бо втрачали вихідний матеріал. І потім з гіршого вибирали краще, знову їхали в гори щось там шукали...так і получилась карпатка.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Частина статті про карпатку

Протеісторичні події подальших десятиліть ‒ аж до середини 20 століття ‒ не сприяли розведенню цих бджіл. Лише по завершенні ІІ Світової війни у спорожнілі регіони карпатської України масово почали постачати бджіл із Кавказу, аби відновити кількість сімей. Це призвело до метизації карпатських бджіл і загалом до великих втрат, оскільки кавказькі бджоли погано зимували в умовах Закарпаття. Було прийнято рішення про створення розплідника Карпатки в місті Мукачеве. Очолив розплідник у 1967 році Віктор Петрович Пилипенко, під його керівництвом розпочалося системне вивчення карпатських бджіл. Далі почалася робота з відбору бджіл із великої кількості сімей. Спершу бджіл відбирали за екстер’єрними ознаками (сіре забарвлення, біла печатка меду). Бджоли проходили морфометричний аналіз і далі розмножувалися. Була виділена 77-ма лінія від бджіл, яких розводили в ізоляції на полонині Тяпеш Міжгірського району на Закарпатті. Але навіть у відібраних сім’ях чітко проглядалася метизація з кавказькими бджолами. І наступне неконтрольоване розведення призвело до втрати ліній, виведених у розпліднику. Тому в 1975 році були організовані експедиції по Закарпаттю у пошуках чистих бджіл. У цих експедиціях брав участь кандидат сільськогосподарських наук Василь Антонович Гайдар. З гірських пасік Рахівського району були відібрані кілька сімей, а з них в результаті тривалої селекційної роботи були виділені сім’ї № 61, 62, 69, які стали родоначальницями ліній.

Карпатських бджіл розводили і для інших регіонів тодішнього СРСР (переважно для східних, де більш континентальний клімат), оскільки зауважили, що ці бджоли краще за аборигенних використовують медозбори. Приміром, навесні частину сім’ї з маткою (4 рамки) відбирали й пересилали до Сибіру або до інших регіонів. Там ці пакети розвивалися до повноцінних сімей, які використовували медозбір. Після чого відбирався мед, а бджіл закурювали, оскільки зимівля бджіл у тих умовах була нерентабельною. Так розпочиналося пакетне бджільництво.

Стабільне зростання попиту на отриману внаслідок селекції карпатську бджолу спонукало до розширення площ і створення великого розплідника. Мукачівський бджолорозплідник був реформований у бджолокомплекс. А в 1987 році було створено науковий сектор для дослідницької роботи, який згодом став відділом селекції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». Розпочалися роботи зі створення лінійних репродукторів, і виділено типи карпатських бджіл ‒ Вучківський, Говерла та Колочавський. А також розроблено та затверджено програму селекції в напівзакритих мікропопуляціях.

Після розпаду Радянського Союзу частину ліній було втрачено через відсутність фінансування та управління з боку держави. Пасіки перебували в підпорядкуванні радгоспів, колгоспів, реформування яких затягнулося. У 90-ті роки було втрачено тип Колочавський, який розводили в долині річки Теребля. Інші типи збереглися на приватних пасіках, де були створені репродуктори. Вучківський тип існує в ізоляції в селі Вучкове Міжгірського району. Тип Говерла має свій репродуктор у селі Брестів Мукачівського району.

У 2002 році відбулися чергові експедиції для пошуку чистопородних бджіл у Рахівському районі, й було виділено бджолородини, які стали основою для створення типу Рахівський. Займався створенням типу Іван Іванович Мерцин. У 2006 році під час експедиції в Мукачівський район були виявлені й придбані сім’ї, які стали родоначальницями типу Синевір. Цих бджіл було відібрано з долини річки Ріка. Також додалися бджолородини з долини річки Теребля, де свого часу було втрачено репродукційну пасіку Колочавського типу. Нині розплідник знаходиться в селі Велятино Хустського району. Завідує ним Віктор Васильович Папп.

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 часов назад, zapivan сказал:

Я також хотів розібратися в цьому питанні. Можу сказати що її висосали з пальця при чому кілька раз бо втрачали вихідний матеріал. І потім з гіршого вибирали краще, знову їхали в гори щось там шукали...так і получилась карпатка.

Карпатка была всегда в карпатах.

Если Вы не знаете историю своего прапрадеда то это не значит что его небыло.

Share this post


Link to post
Share on other sites
12 часов назад, Граніт сказал:

Желание это узнать -соответствует вашему  нику.:umora:

Думаю, что мало кто хочет это вспоминать. Лучше патриотично промолчать и радоваться что есть порода -карпатка. 

Со своей стороны задам пару -тройку-десятку вопросов.

Откуда появилась карпатка, вот не было её, а потом раз и появилась в 1966 году?

 

А зачем Вам оно нужно .Вы своё нашли.

А это Вы правильно подметили лучше промолчать чем на глупые вопросы давать ответы.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну шановні. Ну що ж ви любите так теми засирать то? Будь- ласка коротко по змісту, щоб людина відкрила швидко прочитала інформацію. Тема не про виникнення чи чистоту карпатки. Може я не так написав перше повідомлення.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Давайте так. Контакти першоджерел основних типів бджоли яку називають Карпаткою. :ah: Так краще??

 

Edited by Kamikadze

Share this post


Link to post
Share on other sites

1. Говерла.

050 9118921  Степан Степанович,

050 739 1917  Павліна,

Share this post


Link to post
Share on other sites
37 хвилин тому, Kamikadze сказав:

Ну шановні. Ну що ж ви любите так теми засирать то? Будь- ласка коротко по змісту, щоб людина відкрила швидко прочитала інформацію. Тема не про виникнення чи чистоту карпатки. Може я не так написав перше повідомлення.

Першоджерела - це синонім походження. В статті наведені місця де можна купити ''чистопородні'' типи карпатки, прізвища та місця чистопородного розведення. Якщо подати телефони то це вже скрита реклама. 

Share this post


Link to post
Share on other sites
44 минуты назад, Kamikadze сказал:

Давайте так. Контакти першоджерел основних типів бджоли яку називають Карпаткою. :ah: Так краще??

 

Якщо копнути в глибину, то першоджерела це ті бджоли, які утримували діди пасічники в горах і які наші селекціонери вважали достойними для масового розведення, ось така "наукова селекція", тобто з карпатка науково крім вимірів морфології і останні 2-3 роки генетичного аналізі і перших ШО більше ніяких наукових підходів.

Share this post


Link to post
Share on other sites
17 часов назад, Kamikadze сказал:

Всім привіт. Шановні селекціонери Карпатки. Хотів знайти саме першоджерела всіх типів карпатки. Перечитав кучу тем і так і не знайшов. Всіх попрошу не виясняти стосунки в темі(це можете досхочу це робити в приваті).  Хотів би бачити каку інформацію: 1 Тип, 2 Місцезнаходження пасіки, 3 Матковод, 4 Коротко власні враження від даних маток( якщо купували)плюси і мінуси, 5 Як підтримується чистота крові (Ізоляція точка де спаровуються дані матки, чи ІО).

Зверніться до В.Гайдара та І. Доскоча напряму,:IMHO:вони володіють більшою інформацією:wave:

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, Wladimir_K сказал:

Якщо копнути в глибину, то першоджерела це ті бджоли, які утримували діди пасічники в горах і які наші селекціонери вважали достойними для масового розведення, ось така "наукова селекція", тобто з карпатка науково крім вимірів морфології і останні 2-3 роки генетичного аналізі і перших ШО більше ніяких наукових підходів.

А якщо в ширину, то що наші діди-пасічники у горах, яку водили бджолу? 

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Yaroslav сказал:

Зверніться до В.Гайдара та І. Доскоча напряму,:IMHO:вони володіють більшою інформацією:wave:

Я б спустився, до реальних практиків, які є і операторами ШО.

Только что, Yaroslav сказал:

А якщо в ширину, то що наші діди-пасічники у горах, яку водили бджолу? 

Це лише матеріал, з яким ніхто не працював, заслуга селекції це природа і чи варто його розмножувати може сказати лише науковець в лабораторії, а не висновки наших теоретиків, я це називаю українським підходом.

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Wladimir_K сказал:

Я б спустився, до реальних практиків, які є і операторами ШО.

Цікаво, ще б знати кого вони і з ким спарують було б добре!  І хто ті мами і тати, їхні родоводи! Невже так погано з карпаткою в Закарпатті? Невже немає ізольованих облітників? Невже неможна купити в чистоті карпатку?

Чув, що має щось змінитись у цьому питанні і навіть держава буде брати участь(сприяти поширенню карпатки). Поки що більше неможу сказати по цьому питанні, чекаємо інформації:wave:

Share this post


Link to post
Share on other sites
25 минут назад, zapivan сказал:

Якщо подати телефони то це вже скрита реклама. 

Але ж реклама то одного матковода. Якщо всіх матководів - то інформація :umora:

Хто головний по вучківському типу? Плиска?? Ато всі продають бо бренд розрекламований.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я так розумію ізольованих облітників Капатки немає. Всі умовно ізольовані??

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 минут назад, Kamikadze сказал:

Я так розумію ізольованих облітників Капатки немає. Всі умовно ізольовані??

Міжгір'я, Вучково пасіка Плисків, природня ізоляція.

Share this post


Link to post
Share on other sites
23 хвилини тому, Wladimir_K сказав:

 природня ізоляція.

від цього карпатка не стає кращою(

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 минут назад, Мішаня (МІМ) Майгутяк сказал:

від цього карпатка не стає кращою(

Так не стає, але зберігається генетична чистота.

Share this post


Link to post
Share on other sites
13 хвилини тому, Wladimir_K сказав:

Так не стає, але зберігається генетична чистота.

..А щоб була кращою як того бажають люди. До цього потрібно залучати ІО, ізольовані облітники, і т.д.  А ділі тестування, тестування, тестування....

Share this post


Link to post
Share on other sites

Карпатка і ШО просто несумісні речі. :dntknw:

Попитайте у Гайдара та Комісара - чому це так?:ah:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Міжгір'я

По сусідських селах в радіусі 10 км ніхто бджіл не тримає? Відсутня можливість прильоту  чужих роів в радіус 10 км від плем. пасіки?

Біля національного парку Синевир?

Відкривши Google Maps видно що там багато сіл. Чому це ізольований облітник? Як забезпечується ізоляція?  Чи я не туди дивлюсь?

В те що всі сусіди свідомі і тримають ту саму бджолу не віриться.

 

Edited by Kamikadze

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 хвилину тому, ДобровоЛ сказав:

Карпатка і ШО просто несумісні речі. :dntknw:

Попитайте у Гайдара та Комісара - чому це так?:ah:

Відповім сам: та тому що ШО - то головні болі для карпатчиків. А "породне районування " ( дивніше терміну й не придумати тим, хто не визнає одну-єдину породу бджіл) ними ж і придумане для захисту своїх власних інтересів по продажу карпатянок по всій території колишнього СРСР. Подумайте, приміром, як можна на Київщині районувати одночасно аж три (!)породи бджіл : УС, поліську лісову і ту ж карпатянку...:blink:  Як такий захід тут, в столичній області,  допоможе зберегти три породи "в чистоті"?

 Що це за совдепівське  "районування"?!  :frusty: :dntknw:  З якою метою? Для збереження чистоти породи  існує ШО, яке вже уміло застосовують і в Україні.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×