Систематика в пчеловодстве

[Мико]

23 минуты назад, Пахомич сказал:

У вас працює правило

 А хто не бажае грузити люмiнiй 

буде грузити чугунiй 

24 минуты назад, Пахомич сказал:

дайте  відповідь на мої запитання 

Знову екзаменатор за свое 

[Пахомич]

19 минут назад, Мико сказал:

 А хто не бажае грузити люмiнiй 

буде грузити чугунiй 

Знову екзаменатор за свое 

Розмовляйте про свое , я не маю нічого проти.

[Kumpel (Ігор Довгуник)]

3 години тому, Граніт сказав:

Но вы-же пишете себе  в аватарке, что порода пчел карпатка, а по вашей логике, это не порода. Двойной стандарт действительно меняет смысл дискуссии. 

Мощнейший аргумент. А Вы считаете, что существует такая порода, как "карпатка"? Вам не понятно, что слова "порода пчел:" писал не я, а движок сайта? Или же двойной стандарт в том, что вместо длинного названия "карпатская популяция карники" на латинице я употребил жаргонное, но краткое - "карпатка"?

[Пахомич]

2 часа назад, Граніт сказал:

Завтра пан Череватов в Полтаве будет делать доклад по данной теме, я специально выложил, что-б сравнить, что- вы не сказали, что я у него списал.. Посмотрим, что думает по этому поводу наука. 

От і задайте запитання Череватову запитання по інтерєрному показникові - взаємозалежність між ферментативною активністю підглоткових залоз бджіл і медовою  продуктивністю сімей . В основу створення заводської марки  " УХм" взято роботу В.Поліщук , І. Головецький  праця  " Інвертаза і медозбір " УП №3 2004р.. 

[Граніт]

1 час назад, Пахомич сказал:

От і задайте запитання Череватову запитання по інтерєрному показникові - взаємозалежність між ферментативною активністю підглоткових залоз бджіл і медовою  продуктивністю сімей . В основу створення заводської марки  " УХм" взято роботу В.Поліщук , І. Головецький  праця  " Інвертаза і медозбір " УП №3 2004р.. 

Не пойму как это связано с систематикой пчел?  Извинит, но я не понимаю ваши посты.  Ваши желания, ваши действия, я только желаю удачи. 

 

2 часа назад, Kumpel сказал:

Мощнейший аргумент. А Вы считаете, что существует такая порода, как "карпатка"? Вам не понятно, что слова "порода пчел:" писал не я, а движок сайта? Или же двойной стандарт в том, что вместо длинного названия "карпатская популяция карники" на латинице я употребил жаргонное, но краткое - "карпатка"?

Мне все понятно. Спасибо, удачи. 

[Граніт]

4 часа назад, Пахомич сказал:

Вид Apis mellifera  можно разделить на 2 основных группы -  на черных , или коричневых пчел,  или желтых  пчел  Энциклопедия  Рут

Не понимаю, хоть тресни. Вы не военный?  Напомнило армейские будни: - эй вы трое, идите оба сюда. 

Даже переводчик не помог.  Коллеги помогите понять что пишет Пахомич?

[Лозко Василий]

В 20.01.2018 в 16:02, Граніт сказал:

Не понимаю, хоть тресни. Вы не военный?  Напомнило армейские будни: - эй вы трое, идите оба сюда. 

Даже переводчик не помог.  Коллеги помогите понять что пишет Пахомич?

Допоможе   В.А. Гайдар.

[Паланочка]

В 20.01.2018 в 10:43, Пахомич сказал:

Общественные пчолыр разделяются на 3 общие гуппы:безжалоносные пчелы, шмели и  медоносные пчелы (Apis ).

Основной род Apis включает в себя Apis dorsata,  Apis indca,  Apis mellifera

Якщо бути точнішим то сімейство Apidae ділиться на роди, Melipona, Trigona, Apis, Bombus, Psithyrus. Власне рід Apis ділиться на такі види A.dorsata, A.cerana, A.florea, A.mellifera. А власне A.mellifera ділиться на теперішній час на 27 підвидів, серед яких відомі нам Apis mellifera carnica POLLMANN, Apis mellifera ligustica SPINOLA, і інші. В біолгічній систематиці медоносних бджіл терміни використовуємо такі - Вид,(species)  Підвид,(subspecies) Популяція, Субпопуляція. В зотехнічних термінах це порода , внутрішньопородний тип, заводський тип, лінія. Порода нараховує не менше 5000 сімей, внутрішньопородний тип – 2000 сімей, заводський тип – 500 сімей ,заводська лінія – 50 сімей. Популяція це сукупність організмів одного виду, що займають обмежений ареал, мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду, можуть вільно схрещуватись і дають плодюче потомство. Порода це сукупність особин у межах певного виду тварин, яка має генетично обумовлені стабільні характеритики, що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду тварин, стійко передають їх потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини.

В 20.01.2018 в 10:43, Пахомич сказал:

Все іде , як в селекції  УС, як не піп  то брат Адам

Дякую шановний, мені дуже приємно ваше порівняння мене до такого непересічного селекціонера як брат Адам. 

В 19.01.2018 в 01:16, Пахомич сказал:

В ециклопедії замість звичного слова до бджіл порода, Рут використовує раса.

слово порода звучить на Французькій –  race, Німецькій –  rasse ,Англійській – race, breed, rain. 

В 20.01.2018 в 15:02, Граніт сказал:

Коллеги помогите понять что пишет Пахомич?

не обращай внимания, так бывает что молодежь не понимает старших. Разбирайся и дальше в етом вопросе, кстате Булатов  снимал видео доклада Череватова. Думаю через недельку выложит.

 

[ДобровоЛ]

19 хвилин тому, Паланочка сказав:

...

Дякую шановний, мені дуже приємно ваше порівняння мене до такого непересічного селекціонера як брат Адам. 

...

 

 Ну, шановний @Пахомич , що ж ви на це відповісте?

[Пахомич]

5 часов назад, ДобровоЛ сказал:

 Ну, шановний @Пахомич , що ж ви на це відповісте?

Як написав така і відповідь.

[Паланочка]

19 минут назад, Пахомич сказал:

Все , що було написано нище до систематики  не відноситься. Мухи і котлети різні речі .

я радий що ви визнаєте свої помилки, нічого страшного не помиляється той хто нічого не робить. саме головне щоб память не підводила. 

[Пахомич]

46 минут назад, Паланочка сказал:

я радий що ви визнаєте свої помилки, нічого страшного не помиляється той хто нічого не робить. саме головне щоб память не підводила. 

Не потрібно нам з вами глибоко залазити в науку де ми нічого не петраємо, а ви тимбільше . Нічого спільного систиматика з породами , лініями , фенотипами ітд. не має. 

[Пахомич]

7 часов назад, Паланочка сказал:

. Власне рід Apis ділиться на такі види A.dorsata, A.cerana, A.florea, A.mellifera.

Церана не з тої пісні і не види , а поділяється на три   .... термін шукайте.  

[Паланочка]

7 часов назад, Пахомич сказал:

Церана не з тої пісні і не види , а поділяється на три   .... термін шукайте.  

З тої Пахомович з тої. Рід Apis ділиться на 4 види .  

 

7 часов назад, Пахомич сказал:

Не потрібно нам з вами глибоко залазити в науку де ми нічого не петраємо, а ви тимбільше

Пахомович, я з вами згоден, глибоко не треба. Тільки те про що ми говоримо не глибоко , а на поверхні. Я б міг вам довести (привівши цитати)  що "Рід Apis ділиться на 4 види" і ці види A.dorsata, A.cerana, A.florea, A.mellifera. тільки для чого ? Зоставайтесь при своїй думці, мені особисто ваша ... не цікава

[yurasaver]

повна класифікація в систематиці:

• Домен (domain) - клітинні (ядерні)
• Царство (regnum) - тварини
• Тип (phylum)  - членистоногі
• Клас (classis) - комахи
• Ряд (ordo) - перетинчастокрилі
• Родина (familia) - бджолині (Apidae)
• Рід (genus) - бджола (Apis)
• Вид (species) - бджола східна (Apis cerana),  бджола велика (Apis dorsata),  бджола карликова (Apis florea), бджола медоносна (Apis mellifera)
   
• Підвид для медоносної бджоли (Apis mellifera)(за даними Вікіпедії):

Европейские :

• Apis mellifera carnica Pollmann, 1879 — краинская медоносная пчела, карника. В регионе Крайна (Словения), южной части Австрийских Альп и на севере Балкан;
• Apis mellifera carpathica Avetisyan, Gubin, Davidenco, 1966 — карпатская медоносная пчела, карпатка.Закарпатская область (Украина) пойма рек Теребля, Рика и Вича;
• Apis mellifera caucasica Pollmann, 1889 — серая горная, или кавказская, медоносная пчела. Кавказские горы;
• Apis mellifera cecropia Kiesenwetter, 1860 — Южная Греция;
• Apis mellifera cypria Pollmann, 1879;
• Apis mellifera iberiensis (син.: Apis mellifera iberica) Engel, 1999 — пиренейская медоносная пчела. Встречается на Пиренейском полуострове (Испания и Португалия);
• Apis mellifera ligustica Spinola, 1806 — итальянская медоносная пчела. Чаще встречается в Северной и Южной Америке и южной части Европы;
• Apis mellifera mellifera Linnaeus, 1758 — среднерусская медоносная пчела;
• Apis mellifera remipes Gerst?cker, 1862 — жёлтая долинная кавказская медоносная пчела;
• Apis mellifera ruttneri Grech & Meixner in 1997;
• Apis mellifera sicula Montagano, 1911.

Африканские:

• Apis mellifera adansonii Latreille, 1804 — западно-африканская медоносная пчела;
• Apis mellifera capensis Eschscholtz, 1822 — капская медоносная пчела;
• Apis mellifera intermissa von Buttel-Reepen, 1906; Maa, 1953 — североафриканская чёрная медоносная пчела;
• Apis mellifera jemenitica Ruttner, 1976 — йеменская медоносная пчела;
• Apis mellifera lamarckii Cockerell, 1906 — египетская медоносная пчела;
• Apis mellifera litorea Smith, 1961;
• Apis mellifera major Ruttner, 1978 — рифская африканская медоносная пчела;
• Apis mellifera monticola Smith, 1961 — горная африканская медоносная пчела;
• Apis mellifera nubica — суданская медоносная пчела;
• Apis mellifera sahariensis Baldensperger, 1932 — сахарская медоносная пчела;
• Apis mellifera scutellata Lepeletier, 1836 — восточно-африканская медоносная пчела;
• Apis mellifera unicolor Latreille, 1804 — мадагаскарская медоносная пчела^[49].

Среднего Востока и Азии:

• Apis mellifera adamii Ruttner, 1977;
• Apis mellifera anatolica Maa, 1953;
• Apis mellifera armeniaca — армянская медоносная пчела;
• Apis mellifera macedonica Ruttner, 1988 — македонская медоносная пчела;
• Apis mellifera meda Skorikov, 1829;
• Apis mellifera pomonella Sheppard & Meixner, 2003;
• Apis mellifera syriaca Skorikov, 1829 — сирийская медоносная пчела.

 

[Пахомич]

33 минуты назад, Паланочка сказал:

З тої Пахомович з тої. Рід Apis ділиться на 4 види .  

 

Пахомович, я з вами згоден, глибоко не треба. Тільки те про що ми говоримо не глибоко , а на поверхні. Я б міг вам довести (привівши цитати)  що "Рід Apis ділиться на 4 види" і ці види A.dorsata, A.cerana, A.florea, A.mellifera. тільки для чого ? Зоставайтесь при своїй думці, мені особисто ваша ... не цікава

Цитата "Род Apis небогат видами, но внутривидовая систиматика их основательно запутана. В последних работах по систиматике этих пчел отмечается , что род представлен тремя подродами  и 7 видами  (Koeniger 1976 ; Sakagami  et at 1980 ; Kuang1986;  Ruttner 1988; Песенко 1989 ). В целом классификаця рода принимается в следующем виде (по Песенко1989 Ruttner 1989)"

                                                             Род  Apis Linnaeus 1758

        Подрод Megapis. Ashmead    dorsata,  Laboriosa.

      Подрод Apis sstr.     mtllifera,  cerana, koshevnikovi. 

         Подрод   Micrapis.   florea, andreniformis. 

     Ваша думка мене також не цікавить. Клавішним селекціонером бути не важко, а то шо я подав в інтернеті вроді і не має. Види  складаються з підвидів    

[Паланочка]

Apis laboriosa? 
Sakagami et al. (1980) published a morphometric analysis of a "super dorsata" bee from altitudes between 1500 and 4000 m in Nepal, using more than 70 selected characters. This bee was first named "Megapis laboriosa" by Cockerell in 1906. The proposition to recognize this taxon as a fifth Apis species is based on the following arguments: (1) Important quantitative differences supposed to be exceeding those found within one of the known Apis species (Fig.1.2, Table 1.1). (2) Presumably sympatric occurrence. (3) Ecological divergence (Roubik et al. 1985). These arguments have to be seen together with the well-documented and analyzed situation in A. mellifera: the subunits of this species differ from each other in size, hair, and wing venation as much as laboriosa does from dorsata s. str. (Table 1.1, Chap. 4, p.37). The consequence of colonizing a new ecological niche is a considerable morphological diversification, also at the subspecies level. Increasing knowledge about geographic variation in A. mellifera reveals quite a few examples of intraspecies ecological and morphological diversification and isolation (e. g., A. m.litorea - A. m. monticola; "Africanized" bees). Differences regarded as species-specific in the dorsata group are found on the same order of magnitude at the subspecies level in A. mellifera (Fig. 4.2). No single major qualitative characteristic has been presented for laboriosa. Moreover, Delfinado-Baker et al. (1985) showed that laboriosa and dorsata share the same parasites; this is not observed in other Apis species. On the other hand, two new Braula species of the genus Megabraula were recently detected in laboriosa nest which I mayor may not occur in dorsata nests (Grimaldi and Underwood 1986). Although very little is known about the biology, laboriosa certainly exists under extreme ecological conditions, with the consequence of typical morphological changes (p. 118). The taxonomic rank is determined not by the morphometric distance but by the genetic isolation and historical age of the type. The problem "A.laboriosa" will be instantly solved as soon as the male copulatory organ is described in detail (according to a personal communication by B. Underwood current investigations show that the endophallus of laboriosa is identical with this bizarre structure in dorsata) and the allopatric distribution established. The extremely complicated structure of the dorsata endophallus is expected to be soon modified in genetic isolation. More important than this question of classification are the problems of physiology and ecology of this most exceptional yet little known honeybee. All data available indicate a further step in evolution to the limits of adaptability of an open-air nesting species: existence in a zone with temperate climate, surviving temperatures below freezing point at least for a limited time (Roubik et al.1985). The direction of evolution points to a Bombus type rather than to a multi-comb Apis: large body size, long hair, dark color. In conclusion, sufficient data are available now to recognize four species within the genus Apis. A possible fifth species, closely related to A. dorsata and living in an extreme biotope, is not yet fully confirmed.

"Professor Dr. Friedrich Ruttner Biogeography and Taxonomy of Honeybees (1988)" 

ПС.Жирним шрифтом виділив те що важить для нас в цій дискусії 4 види в роді Апіс.

[Жало]

В 18.01.2018 в 19:34, Граніт сказав:

Раса это биологический термин, который соответствует зоотехническому-порода.

Порода у пчел, это популяция колоний в пределах определенной расы Она имеет генетически обусловленные  стабильные характеристики, которые отличают эту популяцию от других в пределах вида apis mellifera и  передают их потомкам, являются результатом  природных особенностей обитания или деятельности человека.

 В поданому вигляді виходить - визначення  Порода бджіл "МАСЛО" "Масляне". Коли написати так "Порода у пчел, это популяция колоний  генетически обусловленные  стабильные характеристики, которые отличают эту популяцию от других в пределах вида apis mellifera и  передают их потомкам, являются результатом  природных особенностей обитания или деятельности человека."

То "МАСЛО" "Масляне" пропадає. 

[Граніт]

18 часов назад, Жало сказал:

В поданому вигляді виходить - визначення  Порода бджіл "МАСЛО" "Масляне"

По моему все понятно.  Я-бы убрал из определения порода словосочетание -природных особенностей обитания, потому как порода это результат деятельности человека, а расы появились только благодаря  разнообразию географических природных особенностей, но пояснение  терминов позволяет это оставить. 

[Жало]

4 години тому, Граніт сказав:

По моему все понятно.  Я-бы убрал из определения порода словосочетание -природных особенностей обитания

На мій розсуд, Науковці чіткіше повинні визначитись з Породою ( Родоводом) для бджільництва. Ми користуємося термінами і визначеннями  перідів (18-19ст). Але  ми  з Вами  маємо досвід бджільництва (19-20 ст.). В кожного з нас є якийсь певний практичний досвід, який різнить теорію (18-19 ст) із практичними досягненнями навіть Матководів (2010--2017років).  І тому є поняття сторетипів, про які я так думаю Ви і пробуєте  розібратись у задуманій  "СИСТЕМАТИКІ".

Я наприклад із задоволенням читаю думки (які поділяю або по своєму сприймаю) але аналізую в міру теоритичної підготовки  та прктичного досвіду з урахуванням думки "Точкістів". Нам нукових робіт не захищати з питань  родоводів ( Породи). Але нам потрібен теоретичний,  науково обгрунтований аналіз цих  питання, який  зможе підсилити наші  практичні  навички.

 Теорія  Рутнера не завжди має практичне застосування в Українських пасічників, а прктичні рекомендації  нажаль покійного Поліщука Виктор Петрович  (род. 1931, с. Колодистое Черкасской области Украины - 05.11.2017 Киев, Украина) — украинский учёный-пчеловод. Доктор сельскохозяйственных наук, профессор (1990), заслуженный и почётный профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины^[1][2].якими ми інколи ігнорували та і на сьогоді навіть про них не знаємо,  це вже є ФАКТОМ. "Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь" Навіть для нас "Зазнайок" не зайвим буде нагадати.

 

[дон57]

В 28.01.2018 в 00:06, Жало сказал:

 

 Теорія  Рутнера не завжди має практичне застосування в Українських пасічників, а прктичні рекомендації  нажаль покійного Поліщука Виктор Петрович  (род. 1931, с. Колодистое Черкасской области Украины - 05.11.2017 Киев, Украина) — украинский учёный-пчеловод. Доктор сельскохозяйственных наук, профессор (1990), заслуженный и почётный профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины^[1][2].якими ми інколи ігнорували та і на сьогоді навіть про них не знаємо,  це вже є ФАКТОМ. "Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь" Навіть для нас "Зазнайок" не зайвим буде нагадати.

 

 Патриотизм -это конечнохорошо,но назовите мне открытия Советских генетиков в пчеловодстве? Гугл Вам в помощь.

На рубеже 1930—1940-х гг., в ходе так называемого Большого террора, большинство сотрудников аппарата ЦК ВКП(б), курировавших генетику, и ряд видных генетиков были арестованы, многие расстреляны или погибли в тюрьмах (в том числе, Н. И. Вавилов). После войны дебаты возобновились с новой силой. Генетики, опираясь на авторитет международного научного сообщества, снова попытались склонить чашу весов в свою сторону, однако с началом холодной войны ситуация значительно изменилась. В 1948 году на августовской сессии ВАСХНИЛ Т. Д. Лысенко, объявил научные выводы западных учёных-генетиков лженаукой^[1], связав их с пропагандой евгеники и расизма. Лысенко воспользовался некомпетентностью партийного руководства в науке, «пообещав партии» быстрое создание новых высокопродуктивных сортов зерна («ветвистая пшеница») и др. С этого момента начался период гонений на генетику, который получил название лысенковщины и продолжался вплоть до снятия Н. С. Хрущева с поста генерального секретаря ЦК КПСС в 1964 году.

 

До середины 60г.г такой науки как генетика в СССР не существовало. А в 80г.г ей уже не за что было существовать.

.