Petrovych61

Методы борьбы с клещём Варроа

2 471 сообщение в этой теме

5 часов назад, Sadovod сказал:

Хотя уже давно опубликованы результаты исследований, как российских, так и зарубежных ученых, что оказывает негативное действие (20-30%) и на яйценоскость маток и на медопродуктивность семьи. ...Хотя также опубликованы результаты, что амитраз накапливается в меде, перге, воске и не выводится годами с воскооборота, а в улье сохраняется до 6 лет. Кроме того, распространяется информация, что амитраз быстро распадается. Но, не говорится при каких условиях и на какие вещества. А распадается он в почве при наличии кислот или щелочей. И распадается на более агрессивные пестициды. 

Хотелось бы на вышеперечисленное ссылки на источники.

Цитата

А в условиях улья он спокойно сохраняется и уходит в пищу пчелам и людям.

Не надо жадничать и качать гнездовые рамки для начала.

Цитата

И нет предупреждений о воздействии препарата на организм пчеловода, технике безопасности и т.д.

Вы о чем? Препарат в обороте с 70-х годов, всякий пчеловод прекрасно знает что это пестицид и работать с ним надо соответственно со всеми предосторожностями, избегая попадания на кожу, слизистые и дыхательные пути.

Цитата

И возмущает, что нажива у производителей препаратов заменила совесть!

Вот на счет наживы очень спорный вопрос, амитраз по себестоимости кратно дешевле современных запатентованных западных препаратов, технология его производства широко распространена в мире, при этом по сей день он демонстрирует удивительную эффективность в отношении варроа, внезапно становится запрещенным. На фоне того что достоверные данные по его опасности по сравнению с другими препаратами так и не получили широкого распространения. Это вызывает массу вопросов по поводу жажды наживы у некоторых.

3 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
5 часов назад, Rad сказал:

Вы о чем? Препарат в обороте с 70-х годов, всякий пчеловод прекрасно знает что это пестицид и работать с ним надо соответственно со всеми предосторожностями, избегая попадания на кожу, слизистые и дыхательные пути.

А Вы о чем? Наберите в ютубе "обработка бипином" и увидите, как "опытные" пчеловоды соблюдают технику безопасности.

 

5 часов назад, Rad сказал:

Хотелось бы на вышеперечисленное ссылки на источники.

Ну, если Вам лень искать в интернете. Здесь продукты разложения амитраза: http://rupest.ru/ppdb/amitraz.html

Здесь об ухудшении биологических и хозяйственных признаков пчелиных семей при обработке амитразом и флувалинатом: http://o-paceke.ru/deystvie-fluvalinata-i-amitraza-na-semyu-pchel/

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
2 часа назад, Sadovod сказал:

А Вы о чем? Наберите в ютубе "обработка бипином" и увидите, как "опытные" пчеловоды соблюдают технику безопасности.

 

Ну, если Вам лень искать в интернете. Здесь продукты разложения амитраза: http://rupest.ru/ppdb/amitraz.html

Здесь об ухудшении биологических и хозяйственных признаков пчелиных семей при обработке амитразом и флувалинатом: http://o-paceke.ru/deystvie-fluvalinata-i-amitraza-na-semyu-pchel/

Ви впевнені, що ці посилання у нас на форумі не обговорювалися?

І мене стали обробляти амітразою? Думаю ні. Поки її випускають доки і будуть обробляти одні пасічники по звичці інші через незнання, ще одні через дешевизну.

2 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
2 часа назад, Sadovod сказал:

 

 

Ну, если Вам лень искать в интернете. Здесь продукты разложения амитраза: http://rupest.ru/ppdb/amitraz.html

Здесь об ухудшении биологических и хозяйственных признаков пчелиных семей при обработке амитразом и флувалинатом: http://o-paceke.ru/deystvie-fluvalinata-i-amitraza-na-semyu-pchel/

Не розумію, чим Вам недогодив Біпін. Будь- який препарат шкідливий як для бджіл, так і для людей, кожен з препаратів накопичується в воску, жодний з препаратів неефективний на всі 100%. По Вашому, виходить що обробляти бджіл неможна, бо то шкідливо для здоров'я . 

Не всьому , що пишуть в інтернеті, можна вірити, інформацію потрібно спочатку фільтрувати, а лиш потім сприймати її

 Амітраз на сьогоднішній день один з ефективних і найдешевший, виробникам полосок він впоперек горла стоїть,тому і пишуть всілякі небилиці про шкоду тільки амітразу. Шкідливі усі препарати, але обробка від кліща це вже необхідність, кожен з нас сам вирішить, чим обробляти своїх бджіл.

 Чим обробляєте Ви, якщо не секрет?

3 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Те, що амітраз не в кращу сторону впливає на сім'ї запримітив давно, тому вже більше 10 років не використовував її, але в цьому році довелось обробить тактиком через значну закліщеність сімей. Тут як кажуть лікарі лікувальна користь препарата перевищувала шкідливий ефект. На наступний сезон записав у плани зробить термокамеру, колись ще на початку 90х вона дуже виручала в боротьбі з кліщем, звичайно спосіб досить трудоємкий, але досить ефективний.

3 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
4 часа назад, Sadovod сказал:

А Вы о чем? Наберите в ютубе "обработка бипином" и увидите, как "опытные" пчеловоды соблюдают технику безопасности.

Это знаетели их половое горе, как они относятся к технике безопасности при работе с пестицидом, селяне тоже обрабатывают сады и огороды, кто в комбинезоне и респираторе, а кто как есть в футболочке. Так что выбор за каждым беречь своё здоровье или нет.

Теперь по вашим ссылкам, первая: 

 http://rupest.ru/ppdb/amitraz.html

Ничего про сверхтоксичные продукты распада и про воск на 6 лет и прочее что вы написали в ней нет. Это обычный паспорт на пестицид, без которого пестицидом просто нельзя торговать, всё должно быть промерено. Так что я не знаю кого вы тут этим пытаетесь шокировать, вы думаете тут какие-то дремучие неучи собрались?

теперь по второй, 

 http://o-paceke.ru/deystvie-fluvalinata-i-amitraza-na-semyu-pchel/

Я напомню, что флювалинат в отличие от амитраза разрешенный препарат и по всем приведенным в тех таблицах данным он токсичнее. Кстати я не очень доверяю тем данным, долго рассказывать почему, возьмем их пока за истину. Идем дальше, в отличие от амитраза для флювалинатата и флуметрина (для всех флю-препаратов) как раз доказано длительное накопление в воске. И ничего, все разрешены. 

Что до вреда пчелам от противоварроатозных препаратов, вы честно думаете что кого-то тут удивите? Любому даже не специалисту очевидно - то что травит насмерть клеща не может никак не действовать на пчелу. Для того и пишется во всех инструкциях чтобы точно соблюдались дозировки, дабы с одной стороны максимально пострадал клещ, а с другой минимально пчела. Вы же антибиотик принимаете ровно столько чтобы лечилось воспаление легких, а не столько чтобы погибнуть самому верно? В любом случае выбор за каждым, лично я ни разу не видел чтобы гибли грамотно обработанные семьи, а вот когда гибли не обработанные видел сколько угодно. Видел неоднократные случаи как люди наслушавшись вот таких вот эмоциональных товарищей как вы, отказывались от амитраза, а потом возвращались потеряв пол пасеки. И снова таки совет, тут на форуме уже не один год собирают все возможные данные по методам и препаратам, прежде чем кричать алярм и поучать окружающих стоит почитать, возможно накопаете гораздо больше чем знали раньше, лично я накопал по очень многим вопросам :), удачи.

 

3 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Только что, Rad сказал:

лично я ни разу не видел чтобы гибли грамотно обработанные семьи, а вот когда гибли не обработанные видел сколько угодно.

колапс бджолосімей (CCD) це саме той випадок, коли гинуть (зникають) в тому числі грамотно оброблені сім'ї. Всі ці препарати вирішують проблеми на якийсь час, а в довгостроковій перспективі ведуть до вимирання бджіл. Якщо нічого не зміниться, то за нашого життя ми побачимо цю перспективу, як побачили, наприклад, глобальне потепління. Нинішні бджоли, включно з різними модними брендами - це жалюгідна тінь минулого.

В цій темі є посилання на відоме дослідження 2008 р. в США по вмісту різних речовин у вулику (чомусь окрім меду, мабуть побоялись тестувати мед). Це частина тексту з англійської:

 

Дослідження про високий рівень протикліщових препаратів (miticides) і агрохімікатів на пасіках Північної Америки та їх значення для здоров’я медоносних бджіл

 

Передумови

Недавнє зниження популяції бджіл-запилювачів загрожує виробництву фруктів, овочів, горіхів та насіння в США. Розгорнуте дослідження залишків пестицидів було проведене на зразках, отриманих від кочових та інших бджолярів в 23 штатах, одній канадській провінції та при декількох системах ведення сільського господарства протягом 2007-08 років.

Методологія. Головні знахідки

Ми використовували LC/MS-MS і GC/MS щоб проаналізувати бджолині та вуликові матриці щодо залишків пестицидів, користуючись методом QuEChERS. Ми знайшли 121 різний пестицид і метаболіт у 887 зразках воску, пилку, бджолах та інших матеріалах, пов’язаних з вуликом. Майже 60% з 259 зразків воску та 350 зразків пилку містили принаймні один синтетичний пестицид і більше 47% містили внутрішній вуликовий акарицид флювалінат і кумафос, а також chlorothalonil - широко поширений фунгіцид. В пилку, зібраному бджолами, знайдено chlorothalonil на рівні до 99 ppm (parts per million, часток на мільйон), інсектициди aldicarb, carbaryl, chlorpyrifos, імідаклоприд; фунгіциди boscalid, captan, myclobutanil; гербіцид  pendimethalin на рівні 1 частка. Майже всі зразки воску стільників і вощини були забруднені до 204 і 94 ppm відповідно флувалінатом і кумафосом, та меншою кількістю продуктів розпаду амітраза і chlorothalonil, в середньому 6 виявлених пестицидів на один зразок і найбільше 39. Менше пестицидів виявлено в дорослих особинах і в розплоді, окрім пов’язаних із загибеллю бджіл від permethrin (20 ppm) і fipronil (3.1 ppm).

Висновки і значення

98 пестицидів, знайдених в сумішах пилку на рівні до 214 ppm свідчать про помітно високий рівень токсикації їжі для розплоду і дорослих особин запилювачів, що є більшим половини відомого максимального рівня індивідуальної токсикації пестицидами щодо пасік. Якщо багато з цих нейротоксикантів викликають гостре і сублетальне погіршення фізичних можливостей бджіл, то ефект цих речовин в комбінаціях і в зв’язку з колапсом колоній (CCD) та погіршенням здоров’я бджіл ще має бути виявлений.

Вступ

Третина колоній бджіл загинула протягом кожної з минулих трьох зим 06-09 років. Така тривожна зимівля разом із іншими втратами цього важливого запилювача Apis mellifera L., а також інших місцевих запилювачів була задокументована в Північній Америці та Європі. Нещодавній прояв цього падіння – колапс бджолиних сімей (CCD),  призвів до суттєвих спільних зусиль кількох університетів, департаментів сільського господарства та USDA. Протягом останніх двох років команда, що працювала над проблемою колапсу, дослідила причини, відповідальні за прояв CCD. Колапс бджолиних сімей характеризується швидкою втратою дорослих бджіл, але це не стосується матки і розплоду, за умови відсутності бджолиних нападів і крадіжок та інших вуликових шкідників.

Пестициди вже давно були під підозрою як можливі причини скорочення бджіл. Багато з цих речовин є ліпофільними з’єднаннями (пов’язані з ліпідами), такі як піретроїди, органофосфати, взаємодіючі фунгіциди і гербіциди, які можна відслідкувати газовою хромато-мас спектрометрією (conventional gas chromatography-mass spectrometry (GC-MS)). Високовартісні технології виробництва насіння підштовхнули до розгортання сезонного захисту всіх органів рослин, включно з квітами, що ненавмисно призводить до забруднення пилку і нектару. Аналітична здатність нещодавно розробленої рідинної хромато-тандемної мас-спектрометрії (liquid chromatography-tandem mass spectrometry (LC/MS-MS)) є суттєво важливою для виявлення системних інсектицидів, таких як неонікотіноїди. Підвищена чутливість , яку надає LC/MS-MS, дозволяє вимірювати залишки на рівні частин на мільярд (ppb); на цьому рівні, як відомо, бджоли вражаються сублетально, тобто не гинуть відразу, але погіршуються їхні поведінкові функції та властивості імунної системи. Інші системні речовини, такі як aldicarb і його токсичні метаболіти, а також численні полярні пестициди (polar pesticides) з продуктами їхнього розпаду не могли бути проаналізовані в межах частки ppb без застосування технології LC-MS.

З 1999 бджолярі Франції, зазнаючи втрат через так зване «бджолине божевілля» (mad bee disease), звинувачують системний неонікотіноїдний пестицид імідаклоприд. Лабораторні дослідження підтвердили його токсичність щодо бджіл, включаючи погіршення здатності до навчання і запам’ятовування. Польові дослідження виявили низький рівень імідаклоприда у значному відсотку відібраних проб пилку кукурудзи, соняшника і каноли (ріпак). Наявність таких суперечливих даних дозволяє стверджувати про випадковий зв’язок між імідаклопридом та втратою бджіл, проте занепокоєння залишається.

Взаємозв’язок між пестицидами, стресом від кліща та захворюваннями, включаючи нещодавно виявлений ізраїльський гострий паралітичний вірус (Israeli acute paralysis virus) є імовірними факторами впливу, підтверджуючи гіпотезу, що жодний з факторів сам по собі не є відповідальний за драматичні втрати бджіл в загальному або окремо через колапс колоній. Лише протикліщовий кумафос був на постійно вищому рівні в сім’ях, не вражених колапсом, проти сімей, вражених колапсом, окремо від інших знайдених 50 пестицидів і метаболітів, підтверджуючи таким чином його корисну роль в зниженні стресу від кліща вароа.

Пестициди також пов’язують зі зменшенням інших видів-біоіндикаторів, включаючи зміну нюхової поведінки у західно-американського лосося, порушення сигналів, необхідних для поповнення азотфіксуючих бактерій-симбіотнтів, спричинення ендокринних порушень, підвищення вразливості до хвороб і потенційне вимирання жаб та інших видів амфібій через синергітичну взаємодію з хітрідієвим грибком (chytrid fungi). Потенційну роль пестицидів потрібно досліджувати у зв’язку зі «синдромом білого носа» (white-nose syndrome), який знищує північно-східну популяцію кажанів у США.

Протягом 2007-2008 років ми активно збирали зразки перги, пилкового обніжжя, віск з розплідного гнізда, віск з вощини, дорослих бджіл і розплід з метою виявлення залишків пестицидів. Ці зразки були отримані переважно від комерційних бджолярів з декількох штатів та однієї канадської провінції. Зразки отримані від явно здорових колоній, а також від таких, де було діагностовано колапс. В це дослідження також включені загиблі бджоли, зібрані в результаті місцевого застосування інсектицидів. Всебічний та детальний аналітичний огляд 200 протикліщових речовин (miticides), інсектицидів, фунгіцидів та гербіцидів був проведений включно з деякими вже незареєстрованими до використання препаратами, з метою широкої оцінки відомих токсикантів бджіл та інших імовірно подібних пестицидів. Тут ми документально підтверджуємо на даний момент надмірну присутність пестицидів у вуликах в США і обговорюємо можливі ризики щодо здоров’я медоносних бджіл.

Результати

Медоносні бджоли Північної Америки піддаються широкій дії множинних пестицидів

Віск розплідного гнізда і вощина, перга і обніжжя, дорослі бджоли і розплід в складі 749 зразків містили 118 різних пестицидів та метаболітів, 4894 загальних залишків, з яких 748 були системними, в середньому 6,5 виявлень на зразок. У 259 зразках воску було знайдено 87 пестицидів та метаболітів з результатом до 39 виявлень на один зразок, в середньому 8 різних залишків пестицидів в кожному. В 350 зразках пилку було виявлено 98 пестицидів та продуктів розпаду, до 31 різного пестицида на один зразок і в середньому 7,1 залишок на кожний зразок. Аналіз бджіл показує дещо менші значення, в середньому 2,5 залишків на кожний зі 140 зразків, з максимальним показником 25 залишків на зразок. Тільки один зразок воску, три пилку і 12 зразків бджіл не містили пестицидів, які можливо виявити.    

 Множинні залишки переважали в зразках бджіл, пилку та воску, з результатом 2 або більше пестицидів, виявлених у 92,3% з 749 проаналізованих зразків. Майже половина цих зразків (49,9%) була забруднена принаймні одним системним пестицидом. Найбільш часто зустрічалась подвійна пара протикліщових  флуваліната і кумафоса, виявлених у 77,7% випадків, далі - піретроїда флувалінат і фунгіцида chlorothalonil (41.2%), флувалінат з органофосфатом chlorpyrifos (39.4%), органофосфат кумафос з chlorothalonil (39.1%). Всі 393 зразки бджіл, пилку або воску з виявленими залишками фунгіцидів (52,5%), окрім 9, містили принаймні один залишок піретроїда або органофосфата (протикліщовий препарат/інсектицид). Найбільш переважаюча потрійна комбінація містила флувалінат і кумафос з chlorothalonil (38.6% проаналізованих зразків), chlorpyrifos (34.4%), або продукти розпаду протикліщового амітраза (32.6%). Принаймні один з кожних інсектицидів/акарицидів, фунгіцидів або гербіцидів були знайдені в 28,1% зразків. Найчастіша четвертинна комбінація пестицидів складалася з трьох протикліщових речовин: флувалінат, кумафос, амітраз в поєднанні з chlorothalonil (24%) або chlorpyrifos (15.7%), або флувалінат, кумафос, chlorothalonil і chlorpyrifos (19.2%).

 

1 пользователю понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вже є інформація, що близький родич вароа деструктора - вароа якобсоні виявляє інтерес до медоносної бджоли. Раніше цей кліщ зрідка зустрічався на бджолі, але не міг пристосуватись, віддаючи перевагу "диким" бджолам Південно-Східної Азії, і це його задовольняло. Але вже є випадки, коли цей кліщ успішно паразитує на медоносних бджолах, поки що в Новій Гвінеї. Вчені (не пам'ятаю якого університета) вивчили геном вароа якобсоні і виявили шляхом порівняння мутацію деяких генів, що дозволили кліщу переключитись на бджолу. Мутації ніби викликаються "стресом", в який потрапляє організм, і вони є засобом для виживання даного виду. Очікується, що кліщ незабаром може поширитись так само як і вароа деструктор.

На мою скромну ненаукову думку, вароа деструктор теж зазнав якогось "стресу", а саме бурхлива індустріалізація країн Південно-Східної Азії (всі ці "азійські тигри" і Китай) призвела до забруднення і винищення довкілля, до зниження популяцій "диких" бджіл і до переселення кліща на медоносних бджіл. Така ціна шаленого економічного зростання. В Китаї, як відомо, якщо треба обрати між новим заводом і збереженням лісу чи річки, партія обирає завод (а потім садить штучний ліс десь в пустелі).       

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
22 часа назад, Rad сказал:

Ничего про сверхтоксичные продукты распада

Вы, что плохо видите? "Основные продукты разложения пестицида" и "Другие известные продукты разложения пестицида" : Перечислены 8 продуктов разложения.

 

22 часа назад, Rad сказал:

В любом случае выбор за каждым

Да нет, уважаемый. Даже самоубийц наказывают, а Вы людей кормите ядовитым медом, причем, понимая это. Напишите на этикетках банок со своим медом, пергой, настойкой подмора: "Обработано пестицидами. Опасно для здоровья". Тогда будет честно.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
9 часов назад, Sadovod сказал:

Вы людей кормите ядовитым медом, причем, понимая это. Напишите на этикетках банок со своим медом, пергой, настойкой подмора: "Обработано пестицидами. Опасно для здоровья". Тогда будет честно.

Тут варто дещо уточнити. По-перше, ми всі зацікавлені в отримання якісного чистого меду, тому в літній період ніяких обробок і лікувань нормальні бджолярі не проводять. По-друге, гніздо не качають, принаймні так кажуть (хоча, якщо бджоли гніздо заллють медом?), і при цьому бажано не використовувати старі стільники. Мені здається більш імовірним забруднення меду від оборотного воску, з якого роблять вощину. Тут є два варіанта: не використовувати вощину або робити вощину самому з власного воску. І, звичайно, ми не можемо проконтролювати, що бджоли несуть з поля. В цьому сенсі ми також споживаємо магазинну їжу, навіть хліб, який вирощений зовсім не органічними методами. Це вже питання до фермерів і взагалі до самої ідеології сучасного сільськогосподарського виробництва.

9 часов назад, Sadovod сказал:

Будьте добры, ссылку на этот материал. Спасибо.

http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0009754

1 пользователю понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
13 часа назад, Sadovod сказал:

Вы, что плохо видите? "Основные продукты разложения пестицида" и "Другие известные продукты разложения пестицида" : Перечислены 8 продуктов разложения.

И что? Я же вам ответил уже (или вы плохо видите?) это стандарт для паспорта на пестицид. В паспорте на любой пестицид указаны продукты разложения, сколько бы их не было, хоть два хоть пять, хоть пятьдесят, хоть токсичные хоть нет, хоть много их образуется хоть мало. Без этого пестицид не допускается к использованию. В бипине их 8, при чем 2 из них формируются сугубо в почве. Кстати подобный сертификат, с анализом и обязательным встречным синтезом продуктов распада обходится в сотни тысяч долларов и это очень сложная задача, но это отдельная тема не относящаяся к сути дела. А суть дела заключаться в том, что вы написали про сверхтоксичные продукты распада (токсичнее самого бипина!) и про воск на 6 лет и прочие ужасы, но ничего похожего в приведенных вами материалах нет. Если есть, но я не увидел, сделайте одолжение, разместите скрин с обведенными данными. 

Цитата

Да нет, уважаемый. Даже самоубийц наказывают, а Вы людей кормите ядовитым медом, причем, понимая это. 

Простите, а как вы можете знать каким медом я кормлю людей? Вы кстати хотя бы раз сдавали свой мед на серьезную экспертизу? Документик не покажете? Ну у Вас же самый чистый мед, не то что яд как у некоторых.

И еще вопросик, если вы такой ярый поборник отказа от системных акарицидов, не является ли ваша драгоценная пасека, рассадником клеща в окрестностях? Рассадника из-за которого добросовестный пчеловод вынужден проводить не 2 обработки за сезон, а 5 или того больше из-за постоянного перезаражения?

В общем меньше слов, больше дела как говорится, сперва покажите свой сертификат на сверхчистый мед, потом промеряйте заклещенность по любой из общепринятых методик и расскажите нам как без химии достичь таких великолепных показателей. С нетерпением ждем ваших рекомендаций. Тут знаете ли форум, где люди делятся опытом, а не занимаются критиканством, так что делитесь, мы все во внимании, ну я по крайней мере.

2 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
11 час назад, Rad сказал:

Тут знаете ли форум, где люди делятся опытом, а не занимаются критиканством

Вот я и делюсь опытом и знаниями в ответ на  "опыты" с бипином, которые многими здесь пропагандируются. "Желающий услышать - услышит". Доказывать нежелающим слышать - бесполезное занятие. От Вас я тоже не услышал аргументов в пользу обработки пищевых продуктов пестицидами.

11 час назад, Rad сказал:

В паспорте на любой пестицид указаны продукты разложения

Да вот этого я и добиваюсь, чтобы в инструкции к бипину и др. препаратам были указаны продукты разложения, условия и время разложения, опасность этих продуктов, накопление их в улье и пчелопродуктах, влияние на здоровье пчел и пчеловода, требования к технике безопасности! Ничего этого нет! А почему? Потому, что большинство пчеловодов сразу от этих препаратов откажется. В любой инструкции к фармпрепаратам производители обязаны, согласно закону, указывать состав, показания, противопоказания и осложнения, которые могут быть вызваны этим препаратом и превышения его доз. Хотя фармацевты и тут часто "химичат", когда пишут, что частота таких-то осложнений встречается в более 5% случаев. А на самом деле эта цифра может быть и 90%. А по ветпрепаратам вообще беспредел. Ничего подобного их производители не должны указывать, т.е используют потребителя "вслепую". Зная эту сферу разработки и производства фармпрепаратов и ветпрепаратов не понаслышке, а изнутри, я и пытаюсь донести до ушей и сознания пчеловодов существующую опасность.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
2 часа назад, Sadovod сказал:

Вот я и делюсь опытом и знаниями в ответ на  "опыты" с бипином, которые многими здесь пропагандируются. "Желающий услышать - услышит". Доказывать нежелающим слышать - бесполезное занятие. От Вас я тоже не услышал аргументов в пользу обработки пищевых продуктов пестицидами.

Да вот этого я и добиваюсь, чтобы в инструкции к бипину и др. препаратам были указаны продукты разложения, условия и время разложения, опасность этих продуктов, накопление их в улье и пчелопродуктах, влияние на здоровье пчел и пчеловода, требования к технике безопасности! Ничего этого нет! А почему? Потому, что большинство пчеловодов сразу от этих препаратов откажется. В любой инструкции к фармпрепаратам производители обязаны, согласно закону, указывать состав, показания, противопоказания и осложнения, которые могут быть вызваны этим препаратом и превышения его доз. Хотя фармацевты и тут часто "химичат", когда пишут, что частота таких-то осложнений встречается в более 5% случаев. А на самом деле эта цифра может быть и 90%. А по ветпрепаратам вообще беспредел. Ничего подобного их производители не должны указывать, т.е используют потребителя "вслепую". Зная эту сферу разработки и производства фармпрепаратов и ветпрепаратов не понаслышке, а изнутри, я и пытаюсь донести до ушей и сознания пчеловодов существующую опасность.

Чесно кажучи, з Ваших попередніх повідомлень по темі  користі непобачив. Те, що біпін і різні полоски отрута, зло, більшість і сама добре знає. Але з двох зол вибирають менше, тому і обробляємо своïх бджіл хімією. Нажаль екологічні методи малоефективні, термокамера проблемна для великих пасіка, кислотами незавжди можна обробити. Один сезон необробите- на слідуючий лікувати вже небуде кого -- або злетять, або кліщ доïсть. 

Замість кричати як то погано обробляти бджіл хімією, краще розкажіть чим обробляєте особисто Ви, бо складається враження, що у Вас і бджіл немає, і профайл Ваш також вказує-- бджолосімей нема:dntknw:. В жодному разі нехотів Вас образити:hi:

 

 

2 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
5 минут назад, davolodya сказал:

складається враження, що у Вас і бджіл немає

Самое смешное, что такой аргумент чаще всего придумывают, когда уже нечем крыть. А "стаж свыше 25 лет" Вас не смущает? Как заниматься пчелами в любых масштабах с применением химии только в крайних случаях уже здесь в теме сообщалось. Например, свежайшие американские рекомендации (июль 2016г.) по Интегрированной системе защиты пчел от клеща варроа деструктор, продублирую ссылку:  http://extension.msstate.edu/publications/publications/managing-varroa-mites-honey-bee-colonies

Если лень переводить, могу разместить собственный перевод с комментариями. Считаю, что эту технологию необходимо широко пропагандировать в рядах наших пчеловодов. В "Одноклассниках" с этой целью мы создали специальную группу "Пчелы против химии", кого интересует, можно посмотреть материалы.

1 пользователю понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
7 минут назад, Sadovod сказал:

Самое смешное, что такой аргумент чаще всего придумывают, когда уже нечем крыть. А "стаж свыше 25 лет" Вас не смущает? Как заниматься пчелами в любых масштабах с применением химии только в крайних случаях уже здесь в теме сообщалось. Например, свежайшие американские рекомендации (июль 2016г.) по Интегрированной системе защиты пчел от клеща варроа деструктор, продублирую ссылку:  http://extension.msstate.edu/publications/publications/managing-varroa-mites-honey-bee-colonies

Если лень переводить, могу разместить собственный перевод с комментариями. Считаю, что эту технологию необходимо широко пропагандировать в рядах наших пчеловодов. В "Одноклассниках" с этой целью мы создали специальную группу "Пчелы против химии", кого интересует, можно посмотреть материалы.

Як недивно,Ваш стаж мене не бентежить, Ви так і невідповіли на просте запитання, чим обробляєте конкретно Ви. Натомість посилаєте нас в інтернет читати англомовні статті. Будьте попростіші, розкажіть своïми словами, або дайте лінк, де це обговорювалось на Точку.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Відео про кліща 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пришла такая идея, а что если попробовать бороться с клещем с помощью ультразвука, кто знает, может есть такая частота, которая не вредна пчелам и негативно влияет на клеща? 

Изменено пользователем Furt

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 11.01.2017 в 11:43, Sadovod сказал:

Вот я и делюсь опытом и знаниями

Пока вы успели поделиться только лозунгами, выкриками, эмоциями и ссылками в которых не сказано того что вы изначально декларировали.

Если вы располагаете технологией эффективной борьбы с варроа без базовых на сегодняшний момент пестицидов, пожалуйста делитесь, все внимательно с ней ознакомятся. Если это слишком большой массив данных, нет проблем, изложите тезисно основу метода и результативность, и дайте ссылки где он излагается развернуто, кто заинтересуется ознакомится подробнее. Я повторяю именно технологией, то что кто-то где-то хукал на десяток семей и они в результате многочисленных притирок не погибли от клеща, это как вы надеюсь понимаете не технология, а баловство. И не надо сюда тащить досужие страшилки для домохозяек и обсуждать качество меда совершенно незнакомых вам людей. Это никому не интересно, как и сслылки из категории, пройди туда не знаю куда, прочти то не знаю что, найди там все ответы на вопросы которых никто не задавал.

1 пользователю понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
20 часов назад, Furt сказал:

Пришла такая идея, а что если попробовать бороться с клещем с помощью ультразвука, кто знает, может есть такая частота, которая не вредна пчелам и негативно влияет на клеща? 

Изучение биологии клеща варроа позволило разработать различные способы борьбы с болезнью пчёл. Условно эти способы можно разделить на физические, химические и биологические (зоотехнические и др.).
К физическим методам борьбы относятся  термическое воздействие, опыление пчел, ионизирующее излучение, ультрафиолетовые и инфракрасные лучи, ультразвук, поляризационное поле, вакуум, электрический ток и др.

Установлено, что ультразвук вызывает осыпь клещей Варроа . При облучении ультрафиолетовыми лучами (лампой Q - 400 на расстоянии 16-34 см от пчел в экспозиции 10 минут) у пчел резко возрастала подвижность, и через 17 часов погибало 100 % клещей.

Под влиянием вакуума (-0,98 атм.) в течение 30 минут или  СВЧ-излучения до 5 сек. 80-100% клещей осыпается.

Магнитная обработка предусматривает установку в зоне движения пчёл (леток, прилетная доска, подрамочное пространство) сильных парных магнитов. В ходе естественной жизнедеятельности пчелы систематически пробегают в зоне действия сильного магнитного поля, что вызывает осыпание клещей. Чтобы дезориентированные клещи не возвращались на пчел, в ульях предусматривают механические ловушки для осыпавшихся клещей (например, сетчатые поддоны над лотками, застеленными покрытой маслом или вазелином бумагой). При установке магнитов на прилетной доске, над и под летком магнитная обработка отчасти служит профилактическим методом, однако полных данных об её эффективности, как профилактической меры, нет.

Есть также следующее изобретение:

1. Способ управляемого волнового воздействия на клеща варроа, находящегося в сотах и на пчелах в гнездовом пространстве улья, путем изменения /повреждения его генома с помощью облучения рентгеном или ультрафиолетом, сканирования изолированных особей клеща-донора с измененным геномом оптическим волновым устройством для снятия с них спектральных характеристик, присущих данному биологическому организму, конвертирования оптического диапазона частот-деструкторов паразитарного клеща и его личинок в параметрически связанный радиоволновой спектр, для блокирования развития личинок клеща варроа при облучении таким радиоволновым спектром в гнездовом пространстве улья здорового клеща и его личинок.

2. Способ по п.1, отличающийся тем, что периодическими воздействиями в низкочастотном диапазоне когерентным излучением с повреждающей характеристикой через внутригнездовые излучатели на гнездовое пространство улья уничтожают клеща и его личинки в сотах и на пчелах.

3. Устройство управляемого волнового воздействия на клеща варроа в гнездовом пространстве улья для реализации способа по п.1, отличающееся тем, что содержит лазер для воздействия лучом на изолированную особь клеща, преобразователь частоты для конвертации промодулированного луча лазера в более низкий частотный диапазон, который записывают на информационный накопитель, для периодического повреждающего воздействия когерентным излучением на внутригнездовое пространство для дальнейшего уничтожения клеща и его личинок в сотах и на пчелах.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
22 часа назад, Furt сказал:

Пришла такая идея, а что если попробовать бороться с клещем с помощью ультразвука, кто знает, может есть такая частота, которая не вредна пчелам и негативно влияет на клеща? 

Мне кажется надо более радикально !!! Клеща надо напоить а утром не дать поправить здоровье !!!:umora::az::IMHO1:

Изменено пользователем матка
4 пользователям понравилось это

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!


Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.


Войти сейчас