Перейти к содержанию

Потруєння бджіл: методи захисту, засоби впливу


Рекомендуемые сообщения

В 09.07.2020 в 12:35, Вітя сказал:

Доброго дня !

Чі є якесь покарання за обробіток, не зареєстрованих препаратів по рослині?

Наприклад анти колорадо макс .

"анти колорадо макс" если написать правильно, а не так как у Вас - "антиколорад макс" то он зарегистрирован.

А ещё есть такой момент, что если дойдёт до судов, то может оказаться и какойто другой препарат, так понимаю название Вам только на словах назвали, а анализ покажет что действующее вещество імідаклоприд.  С таким же действующим веществом антижук, жукомор, ратибор и ещё несколько десятков зарегистрированных и что в такой ситуации хотите доказать?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

5 годин тому, siverit сказав:

"анти колорадо макс" если написать правильно, а не так как у Вас - "антиколорад макс" то он зарегистрирован.

А ещё есть такой момент, что если дойдёт до судов, то может оказаться и какойто другой препарат, так понимаю название Вам только на словах назвали, а анализ покажет что действующее вещество імідаклоприд.  С таким же действующим веществом антижук, жукомор, ратибор и ещё несколько десятков зарегистрированных и что в такой ситуации хотите доказать?

 

Цей препарат заборонений по соняшнику.

За що і була написана заява в фіто інспекцію.

І була перевірка в аграрія.

Агрономи тепер на мене косо дивляця.

Значіть їх проти шерсть, перевірка гладика.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

27 минут назад, Вітя сказал:

Цей препарат заборонений по соняшнику.

Кем/чем, когда запрещен???

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

55 минут назад, Вітя сказал:

Цей препарат заборонений по соняшнику.

За що і була написана заява в фіто інспекцію.

І була перевірка в аграрія.

Агрономи тепер на мене косо дивляця.

Значіть їх проти шерсть, перевірка гладика.

Проверка их не гладила а на деньги разводила только увы толку для пчеловода мало с этого... :IMHO1:

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

9 годин тому, siverit сказав:

Кем/чем, когда запрещен???

В інструкції до препарата соняшник не прописаний.

А значіть не можна обробляти

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

9 годин тому, Александр К. сказав:

Проверка их не гладила а на деньги разводила только увы толку для пчеловода мало с этого... :IMHO1:

Чім більше будуть розводити ,тим менше будуть порушувати.

Так як мені пояснив юрист чім більше буде заяв ,тим жорсткіше будуть до них ставитись відповідні органи.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 3 weeks later...
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

  • 3 years later...
ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ І АГРОХІМІКАТАМИ.
Доброго здоров’я, шановні колеги-пасічники!
Вже більше 7 років в нашій країни проходять масові отруєння бджіл отрутохімікатами, які застосовуються у садах та на полях. Так вийшло, що я єдиний, хто щорічно проводить приблизний мониторінг массових отруєнь бджіл в Україні. Всю інформацію по отруєнням, випадки, фото- та відеофіксації, карти я викладаю у нашій групі у фейсбуці «БДЖОЛИ ПРОТИ ХІМІЇ». Хоча проведення мониторінгу це функціональний обов’язок «Держпродспоживслужби».
Кожен рік знищують пасіки цілими селами, але давно вже на це немає ні реакції влади, ні розголосу преси, ні протестів громадськості. Ігноруються законопроекти, які б мали захистити бджіл. Ігноруються позови до суду, які б мали виграти пасічники.
Натомість, все більше отрутохімікатів, які забороняються у світі, завозять на наші землі. Тільки замисліться! Кожен рік в Україні застосовується до 50 тисяч тон (!) отрутохімікатів! За дослідами вчених, токсичність пестицидів, які застосовуються, за останні два десятиліття зросла у 20 разів!
Тому, як кажуть: "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих". Кожен мислячий бджоляр повинен знати і розуміти, через які причини можуть відбуватися отруєння бджіл та які існують шляхи потраплення отрути до бджіл, і до пасіки. Багато для кого з бджолярів і аграріїв ця інформація буде новиною і змусить замислитися.
Ця інформація аналітична. Для тих, хто хоче розуміти, що відбувається з бджолами при контакті із сільськогосподарськими культурами та технологіями.
Можливі причини, які приводять до отруєння бджіл:
  1. Проведення обробок ближче 5 км від стаціонарних пасік. Проведення авіахімобробок полів та джерел водопостачання біля населених пунктів.
  2. Неповідомлення про плани обробки.
  3. Обробка квітучих та пилконосних культурних та дикорослих рослин. Засміченість ділянок квітучими бур'янами.
  4. Обробка угідь на прольоті бджіл.
  5. Аерозольна обробка вентиляторними обприскувачами та літальними апаратами.
  6. Фумігація ґрунтів, дефоліація, десикація, обробка рослин регуляторами росту та дозрівання, обробка гербіцидами та добривами.
  7. Скошування чи культивація квітучих рослин.
  8. Обробка вдень, під час польоту бджіл.
  9. Обробка у вітряну погоду.
  10. Протоки та просипи агрохімікатів. Неправильна організація місць зберігання препаратів та тари, пунктів заправки та миття обприскувачів та іншої техніки. Робота на несправній та невідрегульованій техніці. Отруєння бджіл відбувається на забруднених калюжах.
  11. Застосування бакових сумішей препаратів, які можуть бути небезпечними для бджіл. Навіть безпечні препарати можуть ставати токсичними у бакових сумішах обприскувачів.
  12. Посів насіння, попередньо обробленого пестицидами. Отруєння бджіл відбуваються пестицидним пилом з обробленого насіння при сівбі. Обробка насіння системними препаратами призводить до отруєння рослини, в т.ч. нектару та пилку.
  13. Обробка рослин агрохімікатами 1-го та 2-го класу небезпеки, при якій потрібна ізоляція бджіл до 6 діб.
  14. Обробка рослин системними та неонікотиноїдними препаратами, токсична дія яких на бджіл триває до 5 місяців.
  15. Застосування при хімобробках прилипачів, типу меляси, які приваблюють смаком та запахом бджіл на оброблені рослини.
  16. Отруєння бджіл росою на оброблених рослинах.
  17. «Дресирування бджіл» на пестициди. Виявлено ефект, коли бджоли вигодовані пилком та нектаром з малою концентрацією пестицидів, вважають за краще шукати рослини, оброблені такими пестицидами.
  18. Не враховується забрудненість пестицидами повітря, яке може тривати от декількох місяців до року.
  19. Не враховується сумісна дія пестицидів, якими лікуються бджоли з пестицидами, якими обробляються рослини. Виявлений ефект, коли лікування бджіл флуметрином проти кліщів, приводить до смертельного отруєння бджіл при обробці рослин фунгіцидами 3-класу небезпеки на основі «Прохлоразу» (препарати «Вареон 520», «Платон», «барклей Корриб», «Торринто»).
Перераховані причини і шляхи отруєння бджіл отрутохімікатами, звісно не є вичерпаними. Деякі з них неможливо уникнути через недолугість законодавства. Але ця інформація, я сподіваюсь, допоможе бджолярам і аграріям знівелювати більшість негативних наслідків.
Вже почалася посівна і почнуться нові отруєння. Будьте готові!
Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

1 годину тому, Sadovod сказав:
Але ця інформація, я сподіваюсь, допоможе бджолярам і аграріям знівелювати більшість негативних наслідків.
 

Як?

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Только что, gardener сказал:

Як?

Більшість цих факторів не відомі ні бджолярам, ні аграріям. Наприклад, мало хто з аграріїв знає, що відбуваються отруєння при посівах протруєним насінням. Про це ні в яких регламентах чи інструкціях не прописано. У прошлому році у нашому районі таке відбулося. Цвів ріпак, а аграрій на сусідньому полі сіяв протравлену кукурудзу. Вітер від пневматичної сівалки поніс пил з інсектицидами на ріпак. Потруїлися бджоли, як самого аграрія, так і інших пасічників. Одночасно таке ж відбулося у сусідньому районі. Тому потрібно цю інформацію знати пасічникам і доводити до аграріїв.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

в нашому райони  в таких випадках нема ниякои протидии  тому й приходиця пидкуповувать пакети щоб оставатись на плаву 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

2 години тому, Sadovod сказав:

Більшість цих факторів не відомі ні бджолярам, ні аграріям. Наприклад, мало хто з аграріїв знає, що відбуваються отруєння при посівах протруєним насінням. Про це ні в яких регламентах чи інструкціях не прописано. У прошлому році у нашому районі таке відбулося. Цвів ріпак, а аграрій на сусідньому полі сіяв протравлену кукурудзу. Вітер від пневматичної сівалки поніс пил з інсектицидами на ріпак. Потруїлися бджоли, як самого аграрія, так і інших пасічників. Одночасно таке ж відбулося у сусідньому районі. Тому потрібно цю інформацію знати пасічникам і доводити до аграріїв.

Цікаво, а як визначили що то був протруювач насіння кукурудзи?

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Только что, Валерій70 сказал:

Цікаво, а як визначили що то був протруювач насіння кукурудзи?

Сам аграрій зрозумів. Це явище в Україні вже біля 8 років, коли почали застосовувати пневматичні сівалки. Був в нас випадок, коли такий же пил понесло на квітучий у лісосмузі черноклен.

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

5 годин тому, Sadovod сказав:

Сам аграрій зрозумів. Це явище в Україні вже біля 8 років, коли почали застосовувати пневматичні сівалки. Був в нас випадок, коли такий же пил понесло на квітучий у лісосмузі черноклен.

Пневматичні сівалки супн-8, спч-6 почали застосовуватись ще у 80х роках минулого століття. Цікаво, скільки яду виділяжться з протруєного насіння, якщо на посів гектара кукурудзи потрібно 250 грам протруювича? Не там шукаємо. Моя думка, бджоли гинуть від заборонених препаратів з пролонгованою дією при обробці ріпаку

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

19 часов назад, Валерій70 сказал:

Пневматичні сівалки супн-8, спч-6 почали застосовуватись ще у 80х роках минулого століття. Цікаво, скільки яду виділяжться з протруєного насіння, якщо на посів гектара кукурудзи потрібно 250 грам протруювича? Не там шукаємо. Моя думка, бджоли гинуть від заборонених препаратів з пролонгованою дією при обробці ріпаку

Для протруєння насіння кукурудзи використовується неоникотиноїд 1-го класу небезпеки для бджіл - клотіонідин. Його норма розходу - 40 мл/га. Так що 250 грам, як розумієте, це у 6 разів перевищує норму. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

11.03.2024 в 23:07, Валерій70 сказав:

Пневматичні сівалки супн-8, спч-6 почали застосовуватись ще у 80х роках минулого століття. Цікаво, скільки яду виділяжться з протруєного насіння, якщо на посів гектара кукурудзи потрібно 250 грам протруювича? Не там шукаємо. Моя думка, бджоли гинуть від заборонених препаратів з пролонгованою дією при обробці ріпаку

Ріпак на початку квітня? Де це?
Та й гинуть бджоли при посіві пневмосівалками образу, як ті вийшли з поля, або після пилових бурь під час, чи після посіву.
Та й не гинуть, якщо не сіють протравленим насінням.
І накінець, знаходять в загиблих бджолах протруювач.

До речі, не дай Бог щоб знадобилось, але на всяк випадок, свіженькі ціни на лабораторні дослідження залишків пестицидів. Грунт також можна дослідити.
Відповідь Інститут ДПСС вартість досліджень.pdf

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

1 годину тому, Троян сказав:

Ріпак на початку квітня? Де це?
Та й гинуть бджоли при посіві пневмосівалками образу, як ті вийшли з поля, або після пилових бурь під час, чи після посіву.
Та й не гинуть, якщо не сіють протравленим насінням.
І накінець, знаходять в загиблих бджолах протруювач.

До речі, не дай Бог щоб знадобилось, але на всяк випадок, свіженькі ціни на лабораторні дослідження залишків пестицидів. Грунт також можна дослідити.
Відповідь Інститут ДПСС вартість досліджень.pdf

Прохання, викладіть висновки цієї лабораторії , якщо маєте Чи підтверджують ці висновки загибель бджіл від протруювича насіння кукурудзи, чи від діючої речовини або речовин, які можуть входити в склад інших інсектицидів. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ ПЕСТИЦИДАМИ І АГРОХІМІКАТАМИ. Ч2

Доброго здоров’я, шановні колеги-пасічники!

У продовження теми отруєння. У першій частині я перерахував причини і шляхи отруєнь бджіл, які повинні враховувати аграрії та бджолярі для запобігання загибелі бджолосімей.

Але є також причини, які не залежать від спільноти і потребують змін у законах та підзаконних актах. Я вже 6 років тому подав ці пропозиції і, навіть, законопроекти в усі можливі інстанції і спільноти. Але вони залишилися «під сукном» і до цієї пори не враховані. Але без цих змін неможливо ні аграріям, ні бджолярам працювати у сучасних умовах.

Сучасне законодавство про бджільництво і захист рослин залишилось на рівні 70-х років минулого століття і зовсім не відповідає реаліям сьогодення.

Багато для кого з бджолярів і аграріїв ця інформація буде новиною і змусить замислитися.

Цей пост не розважальний, а аналітичний. Для тих, хто хоче розуміти, що відбувається з бджолами при контакті із сільськогосподарськими культурами та технологіями.

Можливі причини потрав бджіл, які мають бути враховані в законах та підзаконних актах:

1.      Недосконалість методик визначення класу небезпеки та пролонгованої небезпеки для бджіл під час реєстрації пестицидів, агрохімікатів та їх сумішей. Під час реєстрації враховується лише контактна токсичність препарату. Не враховується вплив на матку, розплід, органи почуттів, імунітет та поведінку бджіл.

2.      Не враховується післядія і пролонгована дія системних препаратів на бджіл, забруднення пилку та нектару, накопичення діючих речовин та продуктів їх розкладання у бджолиних сім’ях.

3.      Не перевіряється токсичність при обробці насіння, токсичність бакових сумішей. Не перевіряється токсичність фунгіцидів та добрив для бджіл та їх сумішей з інсектицидами та гербіцидами. Не перевіряються препарати, що прискорюють дозрівання насіння і висушування рослин (дефоліанти, десиканти, стимулятори росту, прилипачі тощо). Не перевіряється токсичність продуктів розпаду зареєстрованих препаратів, які можуть бути токсичнішими, ніж самі препарати.

4.      Не перевіряється взаємодія засобів захисту рослин і препаратів для лікування бджіл, яка може збільшувати токсичність до летальної.

5.       Невикористання зарубіжного досвіду оцінки небезпеки пестицидів та агрохімікатів для бджіл, в результаті чого більшість діючих речовин, заборонених у ЄС і інших країнах, застосовуються в Україні.

6.      Заборонити ввезення та використання не зареєстрованих пестицидів та агрохімікатів під маркою "для наукових цілей або іспитів".

7.      Визнати отруєння бджіл злочином. Ввести у адмінистративне та кримінальне законодавство відповідальность за отруєння бджіл, а не тільки відшкодування збитків.

8.      Ввести відповідальність «Держпродспоживслужби» та її підрозділів за невиконання прямих обов’язків по контролю обігу пестицидів та агрохімікатів, (виробництво, імпорт, транспортування, зберігання, та застосування пестицидів та агрохімікатів; ввезення та застосування незареєстрованих та фальсифікованих препаратів; виготовлення та торгівля фальсифікованими препаратами), не проведення моніторингу загибелі бджолиних сімей.

9.      Виправити юридичні протиріччя процесуальному законодавству, коли у випадку отруєнь бджіл, функції досудового розслідування, збір доказової бази, проведення і оплата експертиз покладені на постраждалу сторону – бджоляра, бо, як відомо, ці функції належать виключно слідчому.

Без цих законодавчих змін масові отруєння бджіл в Україні будуть безкарно продовжуватися.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на другие сайты

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...