Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
VOVAN

Потруєння бджіл: методи захисту, засоби впливу

444 posts in this topic

2 години тому, Wladimir_K сказав:

Дуже гарно носять пилок і блідо жовтий, особливо зранку і можуть бути наслідки.

У мене серед дня кропили чимось, глобально на бджолу сильно не вплинуло і не попереджали сільську раду, напевне кропили від грибків, знаючи підходи агрофірми.

І це те ж погано.

Соя, горох кукурудза дає пилок і бджоли на них легко потравити.

фунгіциди проти грибкові препарати переважно містять антибіотики різних груп . тим паче в літній період. весняні фунгіциди на мідних основах. так що і так і так шкода але це все відносно треба знати який препарат на які основі . хоча деякі фунгіциди шкідливі токсичні  бджолам і без антибіотика.  то ми просто не бачим бджола гине на полі потрапив під той дощ . вся хімія то є біда яка впевнено крокує попереду нашого розуму 

Share this post


Link to post
Share on other sites
16 годин тому, Сергей Тюркин сказав:

Ну для начала они обязаны сказать каким препаратом будет обработка. смотрите класс  опасности для пчёл.

Дзвонив сьогодні - препарат Кораген. Сказали що всі дозволи на оприскування є (хоча в законі написано що літаком не можна обробляти ближче 5 км від пасіки:dntknw:, пасіка офіційно зареєстрована)

Щодо токсичності - в інструкції до препарата за бджоли нічого не знайшов, але знайшов таку інфу...

Цитата

 

Наша команда виділила 4 інсектециди, безпечних для бджіл, які, на сьогоднішній день найчастіше використовуються в Україні:

Біскайя від Баєра,
Моспілан із Саміт-агро Юкрейн, Моспілан має кілька аналогів про які ми сьогодні розповімо;
Кораген від Дюпона і
Маврік від Адами.
А тепер про кожен з них більш детально.
Почнемо ми з Біскайі, яку в Україні продає компанія Байер. Діюча речовина тіаклоприд. Відноситься до класу неонікотиноїдів. Так як це системний інсектицид, то він забере всіх шкідників і буде мати в рослині захисний період.
Наступний препарат – Моспілан. Діюча речовина – Ацетаміприд. Має найбільшу площу по застосуванню серед наведених нами інсектицидів. Ця діюча речовина не така вже й нова. Зараз продаються аналоги, генерики Моспілана. За роки використання довели свою ефективність. Та, все ж, оригінальний Моспілан користується найбільшою популярністю. Його можна застосувати під час цвітіння для максимальної безпеки бджіл. Одним з його аналогів є препарат Альфа-Ацетаміприд від Альфасмартагро.

Кораген в Україні. Його продає компанія Дюпон. Діюча речовина хлорантраніліпрол. Вона відноситься до окремого класу, тому до неї нема перехресної стійкості інших діючих речовин. До речі, ацетаміприд, що в моспілані, відноситься до неонікотиноїдів, так само як і тіаклоприд в Біскаї. Тобто, якщо у шкідників є стійкість до неонікотиноїдів, і викликав її Моспілан, то Біская вже не допоможе. І навпаки. Адже клас діючих речовин і принцип роботи однаковий. Тобто якщо шкідники не попадали від Моспілана, то ефективним буде Кораген. От такий прийом, якщо хочете. Ним також можна працювати під час цвітіння по садках і ріпаках.
Ми з вами поговорили про системні інсектициди.
А наступний препарат – Маврік, який в Україні продає Адама. Діюча речовина тау-флувалінат. Відноситься до піретроїдів. Він не системний, а отже забирає те, на що попав. Але, навідміну від попередніх препаратів, він інсекто-акарицид. Тобто, як приємний бонус – контролює кліща.
Пролонгованої захисної дії не має, через що треба правильно підбирати форсунку, норму виливу, особливо, якщо це садок – що попасти всюди і вчасно.

 

І ще таке знайшов...

Цитата

Кораген является уникально безопасным инсектицидом среди имеющихся сегодня на мировом рынке. Препарат имеет высокие показатели безопасности для полезных насекомых и насекомых-опылытелей (пчелы, шмели, хищные клещи). Благодаря высокому селективному действию на рианодин>рецепторы, Кораген является низкотоксичным для человека, млекопитающих, птиц и рыб. Эти характеристики обеспечивают высокую степень защиты для работников и безопасность для окружающей среды. 

 

Edited by Бджолопотам

Share this post


Link to post
Share on other sites
13 години тому, Безработный 20лет сказав:

вся хімія то є біда яка впевнено крокує попереду нашого розуму 

Це якесь жахіття  - дві наочно визначені потрави пасіки за літо, а латентні (не видимі) про мед і не мрію, аби собі взяли. Добре що були відводки, якими підсилив сім'ї - то ці щось ще можуть принести.

Share this post


Link to post
Share on other sites

"Аналізом отриманих результатів підтверджено, що на сьогоднішній день жодна хвороба бджіл не може спричинити масову загибель всієї бджолосім'ї та всієї пасіки у короткий період (1-3 дні)", - ідеться у висновках Держпродспоживслужби.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-44826366

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, rpm сказал:

"Аналізом отриманих результатів підтверджено, що на сьогоднішній день жодна хвороба бджіл не може спричинити масову загибель всієї бджолосім'ї та всієї пасіки у короткий період (1-3 дні)", - ідеться у висновках Держпродспоживслужби.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-44826366

Чиновники прям Америку открыли.:umora:

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

Моспілан 

В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

Біскайя від Баєра

підтверджую маю свій садок 4г працював орігінальними препаратами весною пасіка 20 сімей стоїть 3 метри кропив після заходу сонця наслідків (поки що ) сильних не спостирігав але тут стояло питання або або .наслідки замітив коли почали кропити сонях гербіцидом в тому числі і я свій . 5 метрів від пасіки в сімях пішов вилупатий розплід начи мішотчатий розплід чи закліщованість чи не якісна вощина особо не заморачувався трохи підсилив  з часом бджоли виправили сітуацію 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

препарат Кораген

Хотів  до власника полів подзвонити, трохи полякати, али чи не вірний номер дали чи може спеціально відключений - постійно поза зоною...

Сьогодні поїхав на пасіку  - десь з 11 години літав маленький гвинтокрил десь 3-4 години кропив, на вулиці було в цей час близько 26-27 градусів.

До вечора спостерігав за пасікою - потруєних бджіл не бачив - ніби благополучно пережили....

Share this post


Link to post
Share on other sites

ПРЕТЕНЗІЯ - ВИМОГА 
пасічників Хмельниччини і громадськості до аграріїв та представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування

З другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди , масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Жертвами таких «хімічних атак» в Україні стали 40 тис. бджолосімей. Українські бджолярі в 2018 році вже втратили 120 мільйонів грн. в результаті використання рослинницькими господарствами неякісної агрохімії. Це екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України.
Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Пасічники нашої області почали бити на сполох у 20 числах травня, коли масова загибель бджіл відбулася у Городоцькому районі. Там зафіксували загибель 200 бджолосімей. Через бездіяльність органів влади, правоохоронних органів та відповідних санітарних служб люди перекривали дороги, намагаючись привернути увагу до проблеми.
5 червня у Волочиському районі , у с. Соломна, Ріпна та Сербинів поліція зафіксувала загибель 500 бджолосімей. 6 червня - 180 бджолосімей у Кам'янець-Подільському районі. До 800 бджолосімей – у Сатанові.
Нажаль, не стали винятками і інші райони нашої області. Мор бджіл продовжується і до сьогодні.
У масовій загибелі комах ми звинувачуємо довколишні агропідприємства, які обробляють поля високотоксичними препаратами. На нашу думку, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів. Чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. 
Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма не виконується. 
На сьогоднішній день агрофірми протягом сезону приблизно дев'ять разів обробляють хімією та пестицидами посіяні культури. Таким чином вони наносять шкоду не лише бджолам, а й екології. З полів тікає або гине весь тваринний світ. Аграрії мають дбати і про екологію, і про українців. Бо практично після кожного обприскування полів зростає у прилеглих населених пунктах кількості скарг на головні болі, розлад системи травлення, алергічні прояви у дорослих і особливо у дітей.
Ми нагадуємо аграріям, що коли наші здорові бджоли знаходяться на їхньому полі в період цвітіння, то врожайність зростає щонайменше на 30 відсотків! То ж у виграші всі: пасічники мають мед, аграрії – гарний врожай, а Україна – здорову націю. 
Усім відомо, що наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм слідує Аргентина та Україна. Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі. Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. 
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тому в ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Але після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують. Крім того, хімікати, які вбили наших бджіл,- це, скоріше всього,контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще. Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер. У нас на Хмельниччині теж зафіксовано загибель 2 корів у 
с. Сирватинці Городоцького району.
У Волочиському районі масова загибель бджіл сталася внаслідок застосування 
« Аграрною компанією 2004» інсектициду лямбда- цигалотрин , що належить до високотоксичних для бджіл препаратів (1 клас небезпеки). Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами. 
Сьогодні пасічники України вже готуються подавати звернення до секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми.
А ми, пасічники Хмельниччини, закликаємо наших аграріїв прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе і нас не вбережете від майбутнього. Знищуючи бджіл та інших комах – запилювачів рослин, ви творите шкоду не лише пасічникам, а й самі собі – адже це ви не доберете урожаю багатьох культур, що потребують запилення. А залишки інсектициду можуть потрапити у вашу продукцію і завдадуть шкоди споживачам.
Ми звертаємося до державних органів виконавчої влади з проханням контролювати дотримання цілого ряду законів України у сфері охорони навколишнього середовища. Якщо державні органи виконавчої влади не почують нас і надалі робитимуть вигляд, що нічого не можуть вдіяти, ми подамо колективну скаргу до Ради Європи, адже те, що відбувається сьогодні по всій Україні , унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.
Масова загибель бджіл внаслідок обприскування полів небезпечними, але дозволеними в Україні хімікатами,- це прямий доказ грубого порушення орендарями істотних умов договору оренди землі. Якщо безвідповідальні аграрії і надалі на наших паях, на наших землях, на нашій приватній власності труїтимуть бджіл, птахів, рослинний і тваринний світ та людей, ми в односторонньому порядку розірвемо договори оренди і віддамо свої землі відповідальним і порядним землекористувачам.
Безкарність породжує нові злочини. Тому надалі усі випадки отруєння ми будемо максимально широко висвітлювати у пресі, через Інтернет ресурси та у ЗМІ . А своє право на нелегкий але чесний бізнес ми будемо відстоювати у суді, відшкодовуватимемо у законному порядку завдані нам матеріальні та моральні збитки, аби наступного разу аграрії добряче подумали, перед тим, як порушити права пасічника.
Якщо не доброчесні орендатори і надалі, за мовчазної згоди державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в гонитві за швидкими і великими прибутками будуть знищувати нашу природу, завдавати непоправну шкоду усьому живому, ми будемо боротися з ними самотужки усіма можливими і дієвими способами.
Враховуючи вищевикладене, ми ВИМАГАЄМО :
- відповідним службам провести експертизу усіх хімічних препаратів, якими обробляють поля на Хмельниччині ;
- негайно припинити обробіток полів небезпечними хімічними препаратами;
- під час обробітку неухильно дотримуватися Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати»;
- у добровільному порядку відшкодувати постраждалим пасічникам заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Ми ПРОПОНУЄМО підписати Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями Хмельницької області. Основною метою цього Меморандуму має стати недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 27.07.2018 в 22:52, офіцер сказал:

ПРЕТЕНЗІЯ - ВИМОГА 
пасічників Хмельниччини і громадськості до аграріїв та представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування

З другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди , масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Жертвами таких «хімічних атак» в Україні стали 40 тис. бджолосімей. Українські бджолярі в 2018 році вже втратили 120 мільйонів грн. в результаті використання рослинницькими господарствами неякісної агрохімії. Це екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України.
Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Пасічники нашої області почали бити на сполох у 20 числах травня, коли масова загибель бджіл відбулася у Городоцькому районі. Там зафіксували загибель 200 бджолосімей. Через бездіяльність органів влади, правоохоронних органів та відповідних санітарних служб люди перекривали дороги, намагаючись привернути увагу до проблеми.
5 червня у Волочиському районі , у с. Соломна, Ріпна та Сербинів поліція зафіксувала загибель 500 бджолосімей. 6 червня - 180 бджолосімей у Кам'янець-Подільському районі. До 800 бджолосімей – у Сатанові.
Нажаль, не стали винятками і інші райони нашої області. Мор бджіл продовжується і до сьогодні.
У масовій загибелі комах ми звинувачуємо довколишні агропідприємства, які обробляють поля високотоксичними препаратами. На нашу думку, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів. Чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. 
Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма не виконується. 
На сьогоднішній день агрофірми протягом сезону приблизно дев'ять разів обробляють хімією та пестицидами посіяні культури. Таким чином вони наносять шкоду не лише бджолам, а й екології. З полів тікає або гине весь тваринний світ. Аграрії мають дбати і про екологію, і про українців. Бо практично після кожного обприскування полів зростає у прилеглих населених пунктах кількості скарг на головні болі, розлад системи травлення, алергічні прояви у дорослих і особливо у дітей.
Ми нагадуємо аграріям, що коли наші здорові бджоли знаходяться на їхньому полі в період цвітіння, то врожайність зростає щонайменше на 30 відсотків! То ж у виграші всі: пасічники мають мед, аграрії – гарний врожай, а Україна – здорову націю. 
Усім відомо, що наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм слідує Аргентина та Україна. Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі. Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. 
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тому в ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Але після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують. Крім того, хімікати, які вбили наших бджіл,- це, скоріше всього,контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще. Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер. У нас на Хмельниччині теж зафіксовано загибель 2 корів у 
с. Сирватинці Городоцького району.
У Волочиському районі масова загибель бджіл сталася внаслідок застосування 
« Аграрною компанією 2004» інсектициду лямбда- цигалотрин , що належить до високотоксичних для бджіл препаратів (1 клас небезпеки). Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами. 
Сьогодні пасічники України вже готуються подавати звернення до секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми.
А ми, пасічники Хмельниччини, закликаємо наших аграріїв прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе і нас не вбережете від майбутнього. Знищуючи бджіл та інших комах – запилювачів рослин, ви творите шкоду не лише пасічникам, а й самі собі – адже це ви не доберете урожаю багатьох культур, що потребують запилення. А залишки інсектициду можуть потрапити у вашу продукцію і завдадуть шкоди споживачам.
Ми звертаємося до державних органів виконавчої влади з проханням контролювати дотримання цілого ряду законів України у сфері охорони навколишнього середовища. Якщо державні органи виконавчої влади не почують нас і надалі робитимуть вигляд, що нічого не можуть вдіяти, ми подамо колективну скаргу до Ради Європи, адже те, що відбувається сьогодні по всій Україні , унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.
Масова загибель бджіл внаслідок обприскування полів небезпечними, але дозволеними в Україні хімікатами,- це прямий доказ грубого порушення орендарями істотних умов договору оренди землі. Якщо безвідповідальні аграрії і надалі на наших паях, на наших землях, на нашій приватній власності труїтимуть бджіл, птахів, рослинний і тваринний світ та людей, ми в односторонньому порядку розірвемо договори оренди і віддамо свої землі відповідальним і порядним землекористувачам.
Безкарність породжує нові злочини. Тому надалі усі випадки отруєння ми будемо максимально широко висвітлювати у пресі, через Інтернет ресурси та у ЗМІ . А своє право на нелегкий але чесний бізнес ми будемо відстоювати у суді, відшкодовуватимемо у законному порядку завдані нам матеріальні та моральні збитки, аби наступного разу аграрії добряче подумали, перед тим, як порушити права пасічника.
Якщо не доброчесні орендатори і надалі, за мовчазної згоди державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в гонитві за швидкими і великими прибутками будуть знищувати нашу природу, завдавати непоправну шкоду усьому живому, ми будемо боротися з ними самотужки усіма можливими і дієвими способами.
Враховуючи вищевикладене, ми ВИМАГАЄМО :
- відповідним службам провести експертизу усіх хімічних препаратів, якими обробляють поля на Хмельниччині ;
- негайно припинити обробіток полів небезпечними хімічними препаратами;
- під час обробітку неухильно дотримуватися Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати»;
- у добровільному порядку відшкодувати постраждалим пасічникам заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Ми ПРОПОНУЄМО підписати Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями Хмельницької області. Основною метою цього Меморандуму має стати недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку

ОСЬ ЦЯ ВСЯ ПИСАНИНА НІЧОГО ВІДРАЗУ НЕ ДАСТЬ ГЕТЬ НІЧОГО,НАВІТЬ НЕ ВІРЮ.Коли хтось зажирається,уже по проханню тяжко перевести ..на дієту...Потрібні більш рішучі кординаційні рішення,потрібно співпряця між спілками обласних....Та чим швидше ,тим краще для нас самих,не тільки для бджіл.Це все напоминає...армагедон...Ви ж представляєте скільки  в одному селі є ..кропачів..а скільки їх же травить воздух самі ж собі.Тут і війни не треба,дадуть хімії та потравлять сами ж себе,ТА СВОЇХ ДІТЕЙ,а потім будуть думати що пасічники від них щось хочуть.В НАС НА УКРАЇНІ ВЖЕ НІХТО НЕ КОНТРОЛЮЄ НІ ОДИН ОРГАН ЩО ДАЮТЬ У ПОМІДОРИ ОГІРКИ ЗЕРНОВІ,,,,,ВСЕ НА ХІМІЇ.Така країна з такими землями,да так з цих земель все видушити що не кажучи що повтікали на заробітки не буде молодого покоління в Україні .....А бджолу ми на жевемо,тільки не всі цього форуму навіть не хочуть зерегеструватися  ..про заборону пестецидів...Які ж ми всі по своєму різні.Зараз у багатьох тільки як ..скосити побільше грошей....а як воно буде,покаже завтра.:ae::ae::ae::ah:

Edited by povar2702

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 03.07.2018 в 21:53, Юлия Ахтырская сказал:

бджіл притягнуто до адміністративної відповідальності

Именно так! Пчелы погибли, а виновники отделались символическим штрафом! :dntknw:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Итоги сезона 2018. На  1.08.2018г. массовые потравы пчел произошли в 77 районах 24-х областей Украины:

Автономная Республика Крым:

  • Красногвардейский район;

Винницкая область:

  • Ямпольский район;

Волынская область:

  • Турийский район;

  • Гороховский район;

  • Луцкий район;

  • Локачинский район;

Днепропетровская область:

  • Павлоградский район;

  • Криворожский район;

  • Софиевский район;

  • Солонянский район;

  • Новомосковский район;

  • Криничанский район;

  • Петропавловский район;

Донецкая область:

  • Славянский район;

  • Александровский район;

Житомирская область:

  • Чудновский район;

  • Андрушевский район;

  • Попельнянский район;

Запорожская область:

  • Токмакский район;

  • Вольнянский район;

Ивано-Франковская область:

  • Галицкий район;

Киевская область:

  • Белоцерковский район;

  • Обуховский район;

  • Ставищенский район;

  • Фастовский район;

Кировоградская область:

  • Долинский район;

  • Добровеличковский район;

Луганская область:

  • Кременской район;

  • Беловодский район;

  • Марковский район;

  • Троицкий район;

Львовская область:

  • Пустомитовский район;

  • Мостисский район;

Николаевская область:

  • Казанковский район;

  • Снигиревский район;

  • Баштанский район;

  • Витовский район;

Одесская область:

  • Белгород-Днестровский район;

  • Килийский район;

  • Арцизский район;

Полтавская область:

  • Карловский район;

  • Полтавский район;

  • Оржицкий район;

  • Лубенский район;

Ровенская область:

  • Ровенский район;

Сумская область:

  • Тростянецкий район;

  • Ахтырский район;

  • Белопольский район;

  • Недригайловский район;

  • Краснопольский район;

  • Роменский район;

  • Бурынский район;

Тернопольская область:

  • Збаражский район;

  • Подгаецкий район;

  • Лановецкий район;

  • Тернопольский район;

Харьковская область:

  • Кегичевский район;

  • Лозоватский район;

  • Золочевский район;

  • Богодуховский район;

  • Близнюковский район;

  • Купянский район;

  • Краснокутский район;

  • Дергачевский район;

Херсонская область:

  • Великоалександровский район;

Хмельницкая область:

  • Каменец-Подольский район;

  • Городецкий район;

  • Красиловский район;

  • Теофипольский район;

  • Изяславский район;

  • Волочисский район;

  • Ярмолинецкий район;

Черкасская область:

  • Драбовский район;

  • Монастырщецкий район;

  • Каневский район;

Черниговская область:

  • Козелецкий район;

Черновицкая область:

  • Старожитнецкий район;

     

потравы пчел на 1 августа.png

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю итоги ещё рано подводить. На карте Grand Expert стоят метки о обработке полей. Растение -подсолнух, клас токсичности -1. Тоесть обработки продолжаются. А сколько таких, которые не пользуются программой? Вся основная масса.

Share this post


Link to post
Share on other sites

 в нас Очаківський район весна пройшла без протрав бджіл,хоча стояли днів 10 на рапсі ( виїхали через тиждень після обробітку) по договоренності з агрономом .Потім після акації(цвіла з 9по 16 травня) виїхали на соняшник з просівшими сімями  в умовах 3 місячної засухи.Дальше 4-5 липня пройшов добрий дощ і за тиждень бджілки все залили.Качали 16-17 липня.Через тиждень (після попередження агронома про протраву соняшника)прийшлось терміново переїзджати на нове місце.І тут появився кукурузник -АН-2 і почав нещадно поливати масиви соняшника.Ми без льотної бджоли в 20 числах липня переїхали додому.Качали один раз 15 кг на сімю.Отакі невеселі справи.Енштейн був прав.

Share this post


Link to post
Share on other sites

ЩО робитлять Литовці , при потравлі бджіл.

Edited by СергійШ

Share this post


Link to post
Share on other sites

Энтеронормин -цей мали на увазі?:hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сегодня на работе после отпуска вышел человек. Во время отпуска ездил в Орловскую область к сестре. Читал там местную районную газету, целая страница выделена под календарь обработок полей местными агрофирмами, арендаторами, фермерами. Так же разговаривал с каким-то своим родственником - пчеловодов. В прошлом году у них в области потравили пчёл, госадминистрация отодрала землепользователей по самое не могу, в том числе и штрафами.

Share this post


Link to post
Share on other sites

https://www.segodnya.ua/regions/lvov/v-ternopolskoy-oblasti-250-chelovek-otravilis-posle-obryzgivaniya-poley-1172736.htm

В Тернопольской области 250 человек отравились после обработки полей

Edited by Джаз

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 21.09.2018 в 11:05, Джаз сказав:

https://www.segodnya.ua/regions/lvov/v-ternopolskoy-oblasti-250-chelovek-otravilis-posle-obryzgivaniya-poley-1172736.htm

В Тернопольской области 250 человек отравились после обработки полей

17264386_1125043994288054_30141402725742

Share this post


Link to post
Share on other sites

Share this post


Link to post
Share on other sites

infoindustria.com.ua › Новости

Share this post


Link to post
Share on other sites
 
logo.png
but_ar.png
  
  •  
  •  
  •  
  •  
 
var1_470x100seeds.png
 
10:26:26 / ПОДСОЛНЕЧНИК
1.25/1.19 
16:16:16 / КУКУРУЗА
2.72/2.33 
СЕЛИТРА / ПШЕНИЦА
1.57/1.63 
10:26:26 / ПОДСОЛНЕЧНИК
1.25/1.19 
16:16:16 / КУКУРУЗА
2.72/2.33 
СЕЛИТРА / ПШЕНИЦА
1.57/1.63 
10:26:26 / ПОДСОЛНЕЧНИК
1.25/1.19 
16:16:16 / КУКУРУЗА
2.72/2.33 
СЕЛИТРА / ПШЕНИЦА
1.57/1.63 

Правильные инсектициды для правильных пчел

pchela-2.jpg

Выражение «Это еще цветочки…»  на  бытовом уровне намекает на то, что самые интересные события  (часто – весьма неприятные) еще не произошли. Причем акцент на процессе превращения упомянутых в поговорке цветочков в ягоды не делается. Все происходит как бы само собой (что характерно для народных сказок и выступлений политиков). Но в  природе все совсем не так. Ведь цветы – это не только эстетическое украшение пейзажа и натуральный ароматизатор воздуха. Это еще и источник нектара и пыльцы, привлекающий  не только работающих на человека пчел, но и массу вредящих прожорливых гостей. Некоторые из них скромно удовлетворяются возможностью «угоститься» нектаром и пыльцой, а другие стремятся сожрать цветки целиком с пестиками и тычинками.

 

Для унылых и невзрачных  бабочек огневок (лугового мотылька)  и совок (хлопковой, озимой), некоторых жуков (имаго гороховой зерновки, щелкунов, долгоносиков) пыльца и нектар являются афродизиаком, необходимым для  успешного размножения.

Для рапсового цветоеда и аленки (бронзовки) мохнатой гастрономический интерес представляют сами цветы, из которых вредители выедают пестики и тычинки.

По оценкам ученых, деятельность вредных насекомых, повреждающих корни, листья, цветы и плоды растений приводит к недобору  40% сельхозпродукции. При этом потери урожая озимого рапса из-за деятельности рапсового цветоеда составляют от 25 до 75%.

Как защитить сельскохозяйственные культуры от насекомых- вредителей, не погубив насекомых-опылителей? Проблема борьбы с  «чужими», которых почти невозможно отличить от «своих», существует очень давно. Во время крестового похода против Лангедока папский легат Арно Амори избавился от французов-еретиков, внешне неотличимых от «правильных» французов –католиков  просто и без особых умственных усилий: “Жгите всех. Бог узнает своих!».

Если следовать этому принципу из европейских рыцарских времен, то надо планомерно «заливать» поля инсектицидами, уничтожая без разбору всех  представителей «инсекта» как класса. Но агрономия – не прикладная теология, а 21 век – не 13, поэтому подобным «смелым» рецептам нет места на полях. Около 80%, перекрестноопыляемых растений опыляются с помощью насекомых (пчел, шмелей, ос и бабочек).  Без интенсивного опыления пчелами невозможно получить высокие урожаи  полевых (рапс, горчица, подсолнечник, гречиха, бахчевые) и многолетних (яблоня, слива, персик, вишня) культур.  Считается, что  опыление  пчелами  обеспечивает производство 30% продовольствия. Министерство сельского хозяйства США оценивает пользу медоносных пчел для коммерческого сельского хозяйства  США в 15—20 млрд долларов в год.

В бесконечной войне против вредителей растет ассортимент и объемы применения инсектицидов. Причем акцент делается на селективности, т.е. избирательности пестицидов для пчел. В 2008 г. в сельском хозяйстве США, например, было использовано в 24 раза больше «экономичных ядов», чем в 1970 г. (www.BeeCulture.com 23.03.2009). Но, как и во всех войнах последнего столетия, чем совершеннее оружие, тем больше жертв среди мирного населения. В данном случае  — среди медоносных пчел. В ряде регионов мира гибель пчел в несколько раз превышает «нормы» недавнего прошлого. США ежегодно теряют около трети семей медоносных пчел.

Европейское агентство по продовольственной безопасности (EFSA) считает, что  в настоящее время угрозу для пчел представляют около 450 химических веществ, входящих в состав 5000 препаратов.

Пчелы отличаются настоящей крестьянской хозяйственностью, поэтому тащат в улей все сладкое, что плохо лежит. Пчелы в северо-восточной Франции (Эльзас)  в 2012году стали  производить явно «неправильный мед» синего и зеленого цвета. Озадаченные пчеловоды обнаружили «виновника»—отходы с фабрики Mars по производству конфет М&М’s. Пчелы таскали окрашенные пищевыми красителями сладкие крупинки со свалки, вместо того, чтобы терпеливо собирать нектар и переносить пыльцу в окрестных полях.

Пятачок! Кажется, это неправильные пчелы, и они делают неправильный мед!

— Винни, это мухи! И это — совсем не мед!

К сожалению, кроме относительно безвредных красителей и ароматизаторов, пчелы «собирают» и менее безобидные вещества. По результатам исследования, проводившегося специалистами Университета Пенсильвании в 2007 г можно судить о сложившейся в развитых странах ситуации. В 108 образцах пыльцы и перги из разных регионов США были обнаружены остатки 46 пестицидов и их метаболитов, в т.ч. 8 пиретроидов, 5 органофосфатов, 4 карбаматов и 3 неоникотиноида. В среднем в каждом из образцов содержалось 5 пестицидов, а в некоторых — до 17. В 88 образцах воска было обнаружено 20 пестицидов и их метаболитов. Были выявлены 6 гербицидов и 14 фунгицидов (American Bee Journal, June 2008, pp 521-523).

Ситуация напоминает циничный анекдот: Маньяк опрыскал ядом деньги и пожертвовал их детскому дому. Погибло 20 депутатов, 2 мэра и один министр.

Многие зарубежные специалисты считают  именно пестициды главной причиной гибели пчел. Другие «назначают виноватым» клеща варроа, третьи  считают реальной причиной сочетание упомянутых выше факторов, а также распространение ГМО культур.

В  нашей стране проблема «пчелы и пестициды» проявляется менее остро, чем в странах Западной Европы. Причина простая —  мы отстаем от этих стран по масштабам применения средств защиты растений. Но это отставание временное, и оно будет сокращаться по мере развития отечественного сельского хозяйства. Поэтому для предупреждения проблемы  необходимо: использовать малотоксичные для пчел инсектициды,  правильно выбирать время и сроки обработки полей.

Правильно выбранное время обработки – важное условие профилактики отравлений пчел. Пчелы  получают отравления  «на производстве», то есть на полях, где они собирают нектар и опыляют растения. Поэтому лучший способ предупреждения отравлений – принцип «мухи отдельно, котлеты отдельно», в конкретном случае «пчелы на поле отдельно, опрыскиватели  — отдельно». Для этого необходимо знать условия трудового распорядка пчел. Пчелы работают сезонно. Причем их рабочий сезон практически совпадает с нашим курортным — с конца апреля и до середины октября, при температуре не ниже 10 С. Несмотря на воспетое трудолюбие, насекомые работают только в  светлое время суток — с 6.00 до 18.00, причем  только в ясную солнечную погоду. Поэтому только обработки посевов в вечернее время позволяют избежать контакта пчел с каплями распыленного раствора препарата и с свежеобработанной поверхностью. Относительно безопасны обработки малотоксичными препаратами в пасмурную холодную погоду, когда уют улья  для пчел оказывается сильнее желания поработать.

У пчел отличное обоняние. При поиске из улья вылетают более 20 тысяч особей, проводящих разведку территории на площади примерно 10 квадратных километров в течение двух часов.  При обнаружении цветущих растений прилетевшие с нектаром пчёлы исполняют танец, который сообщает не только расстояние до источника корма, но и в каком направлении нужно лететь к цветущим растениям.

В 60-е годы прошлого века Карл Фриш провел уникальные опыты по дрессировке пчел: в коробку с кормом он помещал ароматный цветок, на следующий день рядом ставил несколько одинаковых коробок, но пчелы летели только туда, где был цветок. Другие опыты доказали высокую обонятельную чувствительность насекомых: пчелы по запаху отличали апельсины, выращенные в Мессине, от испанских! Поэтому вылетевшие утром из улья пчелы, благодаря обонянию, способны избегать обработанных реппелентными инсектицидами площадей. Пчела-разведчица предупреждает сородичей, что источник пищи опасен, и лететь туда не стоит. Для этого она вибрирует крыльями с частотой 380 Гц и продолжительностью 150 мс.

Все используемые  в сельском хозяйстве пестициды  по воздействию на пчел относят к трем классам опасности:1- высокоопасные,2-среднеопасные,3-малоопасные.. При работе с препаратами каждой группы существуют различные экологические регламенты применения. Наиболее существенны отличия по размерам погранично-защитной зоны для пчел и продолжительности ограничения их лёта.

1 класс

– погранично-защитная зона для пчел — 4–5 км;

– ограничение лёта пчел — 4–6 суток.

2 класс

– погранично-защитная зона для пчел 3–4 км;

– ограничение лёта пчел 2–3 суток.

3 класс

– погранично-защитная зона для пчел 2–3 км;

– ограничение лёта пчел 3–24 часа.

Инсектициды, используемые в сельском хозяйстве, являются представителями одной из трех групп: ФОС (фосфорорганические), пиретроиды, неоникотиноиды. Либо комбинацией действующих веществ из разных групп, как например ципермерин+ хлорпирифос, или лямбда-цилогатрин+имидаклоприд.

Наиболее «древними» являются фосфорорганические пестициды, которые начали использоваться еще с середины прошлого века. Большинство ФОС высокотоксичны для пчел. Особенно опасны д.в., с высокой активностью газовой фазы  — диазинон (запрещен в Европе) и  хлорпирифос. Хлорпирифос обладает длительным остаточным действием на опылителей, поэтому  уменьшение концентрации препаратов хлорпирифоса в цветках  до нетоксичного для пчел уровня (детоксикация цветков) требует не менее 5 суток после обработки.

Впрочем, в семье не без….отличий. Поэтому существуют и относительно  малотоксичные (2 класс опасности) представители фосфороганических инсектицидов, например с д.в. фозалон, применяемый в период до и после цветения растений. При изучении степени опасности новых инсектицидов для пчел фозалон часто используется в качестве эталона нетоксичности (M.Barnavon, 1985).

Применение ФОС инсектицидов из-за  высоких (порядка1-2 л/га) норм применения и продолжительного периода полураспада действующих веществ нежелательно в период бутонизации — цветения с/х культур.

…. Прибегает Винни Пух к Пятачку: — Скорее, давай ружье. Забирает ружье и убегает. Через пять минут возвращается, таща за лапу большую, размером с него самого, пчелу. В другой руке банка варенья:

— Ну и пчелы пошли, Пятачок. Смотри, вместо меда варенье носят и еще разговаривают.

Пятачок: — Да ну… А что она говорила?

— Да ерунду какую-то. Я, говорит, Карлсон, я Карлсон.

Фосфорорганические инсектициды повсеместно уступили место более экономичным и менее токсичным  синтетическим пиретроидам.

Пиретроиды обладают выраженными реппелентными (отпугивающими) свойствами, благодаря чему пчелы избегают обработанных участков. Как утверждает индейская мудрость, «есть много способов пахнуть скунсом».

Парализующее действие препаратов и вызываемое ими сенсорное раздражение  также сохраняет жизнь пчелам. При контакте с пиретроидом пчелы начинают энергично чистить свои хоботки и усики. Стрессовое состояние заставляет их вернуться в улей и предохраняет от набора смертельной  дозы. Аналогичный результат наблюдается при параличе пчел: потеряв способность летать, они остаются в семье, в то время как пчелы, не подвергшиеся интоксикации, продолжают работу в поле.

Максимальное токсичное  действие пиретроидов на медоносных пчел отмечается при 25. С, а на большинство насекомых-фитофагов — при 20 С и ниже (J.Richt, 1987). Поэтому при обработке цветущих растений пиретроидами в относительно прохладную погоду (12-15 С) риски для пчел значительно меньше, чем для вредных насекомых.

Как в лабораторных, так и в полевых условиях пиретроиды характеризуются  по токсичности для пчел от высокотоксичных (циперметрин) до нетоксичных (флювалинат), в биоценозах — от очень опасных (перметрин) до практически неопасных (флювалинат).

Высокотоксичный бетацифлутрин в течение недели приводил к гибели 70% пчел, контактировавших с обработанными поверхностями. Выжившие особи в состоянии паралича были не способны собирать корм (M.Gromiz et al., 1996).

Высокотоксичный циперметрин действует на пчел быстро (в течение 2 сут), но непродолжительно. Препараты на основе циперметрина  имеют репеллентное действие и опасны для пчел на рапсе только в момент обработки (J.Delabie, et al., 1985). Обработки рапса этим препаратом (0,044 кг/га) ранним утром вызывали гибель 80% пчел. (I.Fries, 1987).

Альфа–циперметрин, 10% к.э, слаботоксичный в лабораторных условиях (Z.Gromiz, et al., 1994), вызывал гибель 17% летных пчел, контактировавших с обработанными медоносами, то есть проявил себя как опасный препарат (Л.Ф.Соловьева и др., 1993). С другой стороны, при использовании альфа-циперметрина  10% к.э. в дозе 0,15 л/га через 1,5 сут его количество на растениях снижается до безопасного для пчел уровня (А.И.Илларионов, 1997).

Неоникотиноиды – относительно новый класс инсектицидов. Именно неоднозначная оценка токсичности препаратов этого класса на пчел породила массу научных споров и серию громких скандалов. Президент Апимондии Ж.Ратиа публично охарактеризовал их как «средство массового уничтожения».

В США в начале 2009 г. пчеловодные объединения направили в Агентство защиты окружающей среды (ЕРА) письмо с требованием запретить применение имидаклоприда. Запрет введен не был.

В Новой Зеландии весной 2009 г. представители Зеленой партии высказались за ужесточение контроля «смертельно опасных для пчел препаратов», ссылаясь на пример ряда стран ЕС. Министр сельского хозяйства Д.Картер (D.Carter) охарактеризовал эти требования как «абсолютно непрактичные».

В Германии Департамент защиты потребителей и безопасности продовольствия в 2008 г. запретил применение для обработки семян 8 препаратов, содержащих неоникотиноиды. Причиной запрета была гибель более 11 тыс. пчелиных семей в земле Баден-Вюpтенберг. Было установлено, что в 29 из 30 случаев пчелы погибли в результате отравления клотианидином, которым обрабатывались семена кукурузы. Компания Bayer выплатила пчеловодам компенсацию в 2 млн евро.

Представительный мужчина, интересуется у  продавца магазина хозтоваров:

— У Вас крестики для монтажа кафельной плитки есть?

— Есть, конечно.

— Дайте тысяч 20-30…

— А? А зачем вам СТОЛЬКО???

— Да… У шефа пчёлы подохли — приказал похоронить с почестями…

Обработка семян кукурузы инсектицидами на основе клотианидина и  тиаметоксама, стала  причиной гибели большинства пчелиных смертей в Онтарио и Квебеке весной 2012 года, установило Агентство по регулированию контроля вредных организмов Минздрава Канады (PMRA). В ходе исследования в некоторых образцах пострадавших медоносных пчел были обнаружены и другие пестициды, включая инсектициды, ацетамиприд, кумафос, флувалинат, перметрин и фосмет и фунгицид тиабендазол. Однако эти вещества были обнаружены лишь в небольшом количестве образцов или на ограниченной территории, тогда как клотиандин был обнаружен во всех образцах мертвых пчел.

Министерство сельского хозяйства Франции 2004 г. после гибели 3 тыс. пчелиных семей приостановило лицензию на применение препарата Regent TS (фипронил).

Очень интересные данные опытов по токсилогии неоникотиноидов приведены в  диссертации  Деркача А. А. «Токсичность и степень опасности инсектицидов группы неоникотиноидов для медоносной пчелы». Ниже приведены выдержки из упомячнутой работы.

«При контакте насекомых с обработанной препаратом поверхностью тиаметоксам оценивается как среднетоксичный, имидаклоприд и тиаклоприд — малотоксичные, а ацетамиприд — относительно не токсичный для медоносной пчелы инсектициды.»

«Неоникотиноиды представляют опасность для медоносной пчелы в случае попадания инсектицида на покровы насекомых при применении препарата. Смертность пчел-сборщиц, попавших под опрыскивание растений рабочим составом инсектицида, составили: от ацетамиприда — до 5,7%, тиаклоприда в зависимости от нормы расхода — от 11 до 21%, имидаклоприда — от 32 до 61%, тиаметоксама от 14 до 68%.»

«Имидаклоприд уменьшал численность пчел-сборщиц, контактирующих с обработанными препаратом растениями, в семьях в зависимости от нормы его расхода на 3,2-5,1%, а тиаметоксам — на 3,2-5,8%.»

«Длительность токсического действия имидаклоприда и тиаметоксама для медоносной пчелы на растениях составляла не более одних суток в случае применения инсектицидов в вечерние часы и не более двух суток при использовании их в ранние утренние часы»

Таким образом, «страшилки» о токсичности  для пчел препаратов на основе имидаклоприда с одной стороны, и тщательно формируемые мифы о полной безвредности препаратов с д.в. тиаклоприд и тиаметоксам, весьма далеки от истины. Безвредным для пчел препарат может быть при условии обработок в вечернее время и изоляции пчелосемей как минимум на 1 сутки.

Правильность сделанных автором диссертации выводов подтверждают результаты практического применения  содержащих имидаклоприд инсектицидов производства ТОВ «Агросфера» в 2012-2014 гг.

Более того, использование комбинации «пиретроид + неникотиноид» в виде баковой смеси инсектицидов Альтекс (альфа-циперметрин) + Инсет (имидаклоприд) и в виде смесевого препарата Дестрой ( лямбда-цилогатрин+имидаклоприд) в вечернее время с изоляцией пчел от обработанных площадей на срок 1 -1,5 суток с момента обработки позволило избежать ущерба для пчел при высокой степени контроля вредных насекомых.

Рекомендации:

1. Поскольку наибольшую опасность для медоносной пчелы обработанные пирнетроидами и неоникотиноидами  растения представляют в первые сутки после опрыскивания, целесообразно проводить внесение препаратов в вечерние часы. При этом удается избежать контакта пчел с распыляемым рабочим раствором и уменьшить остаточную токсичность обработанных растений за счет поглощения системных д.в. и распада контактных д.в.с в ночное время.

2. При использовании препаратов на основе имидаклоприда ( ИнСет, Дестрой) и для защиты цветущих с/х культур необходимо временно изолировать пчелосемьи от обработанных растений. Рекомендуется изоляция  не менее чем 1 сутки при использовании инсектицидов в вечерние часы и 2 суток — при применении препаратов в ранние утренние часы.

3. Препарат Рифос, содержащий комбинацию высокотоксичного для пчел пиретроида циперметрина с высокотоксичным контактно-кишечным ФОС хлорпирифосом, не рекомендуется для обработки культурных растений в фазу бутонизация — конец цветения. Безопасный интервал между обработкой подобной комбинацией действующих веществ и безопасной работой пчел составляет минимум 5 суток.

4. Препарат Альтекс ( альфа-циперметрин, 10% к.э.) может применяться в рекомендованных дозах самостоятельно или в комбинации с имидаклопридом (ИнСет) без ущерба для пчел при условии проведения обработок в вечернее время и изоляции пчелосемей от обработанных площадей минимум на 1 сутки.

5. Немаловажным фактором сохранения пчелосемей является уничтожение сорняков, привлекающих пчел (осоты, одуванчики и т.д.) в посевах зерновых колосовых культур и кукурузы. Борьба с трипсами, пьявицами, клопом-вредной черепашкой  и гусеницами совок на полях, где отсутствуют цветущие сорняки семейства сложноцветных, не приводит к гибели пчел даже при использовании высокотоксичных ФОС ( хлорпирифоса, диметоата).

Объявление:

Дорогие пчеловоды! Всё, что вы не так сделаете или скажете про пчёл в течение всего сезона, нами может быть учтено осенью при качке мёда. (Инициативная группа пчёл).

Александр Гончаров

23 мая 2014 г состоится конференция Защита и питание растений 2014. Не пропустите возможность принять участие в уникальном событии.

Инфоиндустрия

 

 
 
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

 

 

 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

France-Becomes-The-First-Country-To-Ban-

France-Becomes-The-First-Country-To-Ban-

Франція забороняє всі пестициди, через котрі гинуть бджоли!
А Україна, з панами Гройсманом і Порошеном навпаки вітають Баєр-Монсанто (котрі застосовують ці пестициди), а також китайських аграріїв (котрі застосовують ці пестициди) та дають цим компаніям зелене світло!

Share this post


Link to post
Share on other sites
48 хвилин тому, ss77 сказав:

Франція забороняє всі пестициди, через котрі гинуть бджоли!

11 квітня братимете участь в акції?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×