Перейти к содержанию
  • Объявления

VOVAN

Потруєння бджіл: методи захисту, засоби впливу

В теме 419 сообщений

2 години тому, Wladimir_K сказав:

Дуже гарно носять пилок і блідо жовтий, особливо зранку і можуть бути наслідки.

У мене серед дня кропили чимось, глобально на бджолу сильно не вплинуло і не попереджали сільську раду, напевне кропили від грибків, знаючи підходи агрофірми.

І це те ж погано.

Соя, горох кукурудза дає пилок і бджоли на них легко потравити.

фунгіциди проти грибкові препарати переважно містять антибіотики різних груп . тим паче в літній період. весняні фунгіциди на мідних основах. так що і так і так шкода але це все відносно треба знати який препарат на які основі . хоча деякі фунгіциди шкідливі токсичні  бджолам і без антибіотика.  то ми просто не бачим бджола гине на полі потрапив під той дощ . вся хімія то є біда яка впевнено крокує попереду нашого розуму 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
16 годин тому, Сергей Тюркин сказав:

Ну для начала они обязаны сказать каким препаратом будет обработка. смотрите класс  опасности для пчёл.

Дзвонив сьогодні - препарат Кораген. Сказали що всі дозволи на оприскування є (хоча в законі написано що літаком не можна обробляти ближче 5 км від пасіки:dntknw:, пасіка офіційно зареєстрована)

Щодо токсичності - в інструкції до препарата за бджоли нічого не знайшов, але знайшов таку інфу...

Цитата

 

Наша команда виділила 4 інсектециди, безпечних для бджіл, які, на сьогоднішній день найчастіше використовуються в Україні:

Біскайя від Баєра,
Моспілан із Саміт-агро Юкрейн, Моспілан має кілька аналогів про які ми сьогодні розповімо;
Кораген від Дюпона і
Маврік від Адами.
А тепер про кожен з них більш детально.
Почнемо ми з Біскайі, яку в Україні продає компанія Байер. Діюча речовина тіаклоприд. Відноситься до класу неонікотиноїдів. Так як це системний інсектицид, то він забере всіх шкідників і буде мати в рослині захисний період.
Наступний препарат – Моспілан. Діюча речовина – Ацетаміприд. Має найбільшу площу по застосуванню серед наведених нами інсектицидів. Ця діюча речовина не така вже й нова. Зараз продаються аналоги, генерики Моспілана. За роки використання довели свою ефективність. Та, все ж, оригінальний Моспілан користується найбільшою популярністю. Його можна застосувати під час цвітіння для максимальної безпеки бджіл. Одним з його аналогів є препарат Альфа-Ацетаміприд від Альфасмартагро.

Кораген в Україні. Його продає компанія Дюпон. Діюча речовина хлорантраніліпрол. Вона відноситься до окремого класу, тому до неї нема перехресної стійкості інших діючих речовин. До речі, ацетаміприд, що в моспілані, відноситься до неонікотиноїдів, так само як і тіаклоприд в Біскаї. Тобто, якщо у шкідників є стійкість до неонікотиноїдів, і викликав її Моспілан, то Біская вже не допоможе. І навпаки. Адже клас діючих речовин і принцип роботи однаковий. Тобто якщо шкідники не попадали від Моспілана, то ефективним буде Кораген. От такий прийом, якщо хочете. Ним також можна працювати під час цвітіння по садках і ріпаках.
Ми з вами поговорили про системні інсектициди.
А наступний препарат – Маврік, який в Україні продає Адама. Діюча речовина тау-флувалінат. Відноситься до піретроїдів. Він не системний, а отже забирає те, на що попав. Але, навідміну від попередніх препаратів, він інсекто-акарицид. Тобто, як приємний бонус – контролює кліща.
Пролонгованої захисної дії не має, через що треба правильно підбирати форсунку, норму виливу, особливо, якщо це садок – що попасти всюди і вчасно.

 

І ще таке знайшов...

Цитата

Кораген является уникально безопасным инсектицидом среди имеющихся сегодня на мировом рынке. Препарат имеет высокие показатели безопасности для полезных насекомых и насекомых-опылытелей (пчелы, шмели, хищные клещи). Благодаря высокому селективному действию на рианодин>рецепторы, Кораген является низкотоксичным для человека, млекопитающих, птиц и рыб. Эти характеристики обеспечивают высокую степень защиты для работников и безопасность для окружающей среды. 

 

Изменено пользователем Бджолопотам

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
13 години тому, Безработный 20лет сказав:

вся хімія то є біда яка впевнено крокує попереду нашого розуму 

Це якесь жахіття  - дві наочно визначені потрави пасіки за літо, а латентні (не видимі) про мед і не мрію, аби собі взяли. Добре що були відводки, якими підсилив сім'ї - то ці щось ще можуть принести.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

"Аналізом отриманих результатів підтверджено, що на сьогоднішній день жодна хвороба бджіл не може спричинити масову загибель всієї бджолосім'ї та всієї пасіки у короткий період (1-3 дні)", - ідеться у висновках Держпродспоживслужби.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-44826366

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 час назад, rpm сказал:

"Аналізом отриманих результатів підтверджено, що на сьогоднішній день жодна хвороба бджіл не може спричинити масову загибель всієї бджолосім'ї та всієї пасіки у короткий період (1-3 дні)", - ідеться у висновках Держпродспоживслужби.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-44826366

Чиновники прям Америку открыли.:umora:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

Моспілан 

В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

Біскайя від Баєра

підтверджую маю свій садок 4г працював орігінальними препаратами весною пасіка 20 сімей стоїть 3 метри кропив після заходу сонця наслідків (поки що ) сильних не спостирігав але тут стояло питання або або .наслідки замітив коли почали кропити сонях гербіцидом в тому числі і я свій . 5 метрів від пасіки в сімях пішов вилупатий розплід начи мішотчатий розплід чи закліщованість чи не якісна вощина особо не заморачувався трохи підсилив  з часом бджоли виправили сітуацію 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

 

В 18.07.2018 в 09:03, Бджолопотам сказав:

препарат Кораген

Хотів  до власника полів подзвонити, трохи полякати, али чи не вірний номер дали чи може спеціально відключений - постійно поза зоною...

Сьогодні поїхав на пасіку  - десь з 11 години літав маленький гвинтокрил десь 3-4 години кропив, на вулиці було в цей час близько 26-27 градусів.

До вечора спостерігав за пасікою - потруєних бджіл не бачив - ніби благополучно пережили....

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

ПРЕТЕНЗІЯ - ВИМОГА 
пасічників Хмельниччини і громадськості до аграріїв та представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування

З другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди , масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Жертвами таких «хімічних атак» в Україні стали 40 тис. бджолосімей. Українські бджолярі в 2018 році вже втратили 120 мільйонів грн. в результаті використання рослинницькими господарствами неякісної агрохімії. Це екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України.
Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Пасічники нашої області почали бити на сполох у 20 числах травня, коли масова загибель бджіл відбулася у Городоцькому районі. Там зафіксували загибель 200 бджолосімей. Через бездіяльність органів влади, правоохоронних органів та відповідних санітарних служб люди перекривали дороги, намагаючись привернути увагу до проблеми.
5 червня у Волочиському районі , у с. Соломна, Ріпна та Сербинів поліція зафіксувала загибель 500 бджолосімей. 6 червня - 180 бджолосімей у Кам'янець-Подільському районі. До 800 бджолосімей – у Сатанові.
Нажаль, не стали винятками і інші райони нашої області. Мор бджіл продовжується і до сьогодні.
У масовій загибелі комах ми звинувачуємо довколишні агропідприємства, які обробляють поля високотоксичними препаратами. На нашу думку, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів. Чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. 
Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма не виконується. 
На сьогоднішній день агрофірми протягом сезону приблизно дев'ять разів обробляють хімією та пестицидами посіяні культури. Таким чином вони наносять шкоду не лише бджолам, а й екології. З полів тікає або гине весь тваринний світ. Аграрії мають дбати і про екологію, і про українців. Бо практично після кожного обприскування полів зростає у прилеглих населених пунктах кількості скарг на головні болі, розлад системи травлення, алергічні прояви у дорослих і особливо у дітей.
Ми нагадуємо аграріям, що коли наші здорові бджоли знаходяться на їхньому полі в період цвітіння, то врожайність зростає щонайменше на 30 відсотків! То ж у виграші всі: пасічники мають мед, аграрії – гарний врожай, а Україна – здорову націю. 
Усім відомо, що наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм слідує Аргентина та Україна. Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі. Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. 
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тому в ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Але після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують. Крім того, хімікати, які вбили наших бджіл,- це, скоріше всього,контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще. Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер. У нас на Хмельниччині теж зафіксовано загибель 2 корів у 
с. Сирватинці Городоцького району.
У Волочиському районі масова загибель бджіл сталася внаслідок застосування 
« Аграрною компанією 2004» інсектициду лямбда- цигалотрин , що належить до високотоксичних для бджіл препаратів (1 клас небезпеки). Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами. 
Сьогодні пасічники України вже готуються подавати звернення до секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми.
А ми, пасічники Хмельниччини, закликаємо наших аграріїв прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе і нас не вбережете від майбутнього. Знищуючи бджіл та інших комах – запилювачів рослин, ви творите шкоду не лише пасічникам, а й самі собі – адже це ви не доберете урожаю багатьох культур, що потребують запилення. А залишки інсектициду можуть потрапити у вашу продукцію і завдадуть шкоди споживачам.
Ми звертаємося до державних органів виконавчої влади з проханням контролювати дотримання цілого ряду законів України у сфері охорони навколишнього середовища. Якщо державні органи виконавчої влади не почують нас і надалі робитимуть вигляд, що нічого не можуть вдіяти, ми подамо колективну скаргу до Ради Європи, адже те, що відбувається сьогодні по всій Україні , унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.
Масова загибель бджіл внаслідок обприскування полів небезпечними, але дозволеними в Україні хімікатами,- це прямий доказ грубого порушення орендарями істотних умов договору оренди землі. Якщо безвідповідальні аграрії і надалі на наших паях, на наших землях, на нашій приватній власності труїтимуть бджіл, птахів, рослинний і тваринний світ та людей, ми в односторонньому порядку розірвемо договори оренди і віддамо свої землі відповідальним і порядним землекористувачам.
Безкарність породжує нові злочини. Тому надалі усі випадки отруєння ми будемо максимально широко висвітлювати у пресі, через Інтернет ресурси та у ЗМІ . А своє право на нелегкий але чесний бізнес ми будемо відстоювати у суді, відшкодовуватимемо у законному порядку завдані нам матеріальні та моральні збитки, аби наступного разу аграрії добряче подумали, перед тим, як порушити права пасічника.
Якщо не доброчесні орендатори і надалі, за мовчазної згоди державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в гонитві за швидкими і великими прибутками будуть знищувати нашу природу, завдавати непоправну шкоду усьому живому, ми будемо боротися з ними самотужки усіма можливими і дієвими способами.
Враховуючи вищевикладене, ми ВИМАГАЄМО :
- відповідним службам провести експертизу усіх хімічних препаратів, якими обробляють поля на Хмельниччині ;
- негайно припинити обробіток полів небезпечними хімічними препаратами;
- під час обробітку неухильно дотримуватися Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати»;
- у добровільному порядку відшкодувати постраждалим пасічникам заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Ми ПРОПОНУЄМО підписати Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями Хмельницької області. Основною метою цього Меморандуму має стати недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 27.07.2018 в 22:52, офіцер сказал:

ПРЕТЕНЗІЯ - ВИМОГА 
пасічників Хмельниччини і громадськості до аграріїв та представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування

З другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди , масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Жертвами таких «хімічних атак» в Україні стали 40 тис. бджолосімей. Українські бджолярі в 2018 році вже втратили 120 мільйонів грн. в результаті використання рослинницькими господарствами неякісної агрохімії. Це екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України.
Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Пасічники нашої області почали бити на сполох у 20 числах травня, коли масова загибель бджіл відбулася у Городоцькому районі. Там зафіксували загибель 200 бджолосімей. Через бездіяльність органів влади, правоохоронних органів та відповідних санітарних служб люди перекривали дороги, намагаючись привернути увагу до проблеми.
5 червня у Волочиському районі , у с. Соломна, Ріпна та Сербинів поліція зафіксувала загибель 500 бджолосімей. 6 червня - 180 бджолосімей у Кам'янець-Подільському районі. До 800 бджолосімей – у Сатанові.
Нажаль, не стали винятками і інші райони нашої області. Мор бджіл продовжується і до сьогодні.
У масовій загибелі комах ми звинувачуємо довколишні агропідприємства, які обробляють поля високотоксичними препаратами. На нашу думку, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів. Чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. 
Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма не виконується. 
На сьогоднішній день агрофірми протягом сезону приблизно дев'ять разів обробляють хімією та пестицидами посіяні культури. Таким чином вони наносять шкоду не лише бджолам, а й екології. З полів тікає або гине весь тваринний світ. Аграрії мають дбати і про екологію, і про українців. Бо практично після кожного обприскування полів зростає у прилеглих населених пунктах кількості скарг на головні болі, розлад системи травлення, алергічні прояви у дорослих і особливо у дітей.
Ми нагадуємо аграріям, що коли наші здорові бджоли знаходяться на їхньому полі в період цвітіння, то врожайність зростає щонайменше на 30 відсотків! То ж у виграші всі: пасічники мають мед, аграрії – гарний врожай, а Україна – здорову націю. 
Усім відомо, що наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм слідує Аргентина та Україна. Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі. Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. 
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тому в ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Але після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують. Крім того, хімікати, які вбили наших бджіл,- це, скоріше всього,контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще. Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер. У нас на Хмельниччині теж зафіксовано загибель 2 корів у 
с. Сирватинці Городоцького району.
У Волочиському районі масова загибель бджіл сталася внаслідок застосування 
« Аграрною компанією 2004» інсектициду лямбда- цигалотрин , що належить до високотоксичних для бджіл препаратів (1 клас небезпеки). Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами. 
Сьогодні пасічники України вже готуються подавати звернення до секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми.
А ми, пасічники Хмельниччини, закликаємо наших аграріїв прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе і нас не вбережете від майбутнього. Знищуючи бджіл та інших комах – запилювачів рослин, ви творите шкоду не лише пасічникам, а й самі собі – адже це ви не доберете урожаю багатьох культур, що потребують запилення. А залишки інсектициду можуть потрапити у вашу продукцію і завдадуть шкоди споживачам.
Ми звертаємося до державних органів виконавчої влади з проханням контролювати дотримання цілого ряду законів України у сфері охорони навколишнього середовища. Якщо державні органи виконавчої влади не почують нас і надалі робитимуть вигляд, що нічого не можуть вдіяти, ми подамо колективну скаргу до Ради Європи, адже те, що відбувається сьогодні по всій Україні , унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.
Масова загибель бджіл внаслідок обприскування полів небезпечними, але дозволеними в Україні хімікатами,- це прямий доказ грубого порушення орендарями істотних умов договору оренди землі. Якщо безвідповідальні аграрії і надалі на наших паях, на наших землях, на нашій приватній власності труїтимуть бджіл, птахів, рослинний і тваринний світ та людей, ми в односторонньому порядку розірвемо договори оренди і віддамо свої землі відповідальним і порядним землекористувачам.
Безкарність породжує нові злочини. Тому надалі усі випадки отруєння ми будемо максимально широко висвітлювати у пресі, через Інтернет ресурси та у ЗМІ . А своє право на нелегкий але чесний бізнес ми будемо відстоювати у суді, відшкодовуватимемо у законному порядку завдані нам матеріальні та моральні збитки, аби наступного разу аграрії добряче подумали, перед тим, як порушити права пасічника.
Якщо не доброчесні орендатори і надалі, за мовчазної згоди державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в гонитві за швидкими і великими прибутками будуть знищувати нашу природу, завдавати непоправну шкоду усьому живому, ми будемо боротися з ними самотужки усіма можливими і дієвими способами.
Враховуючи вищевикладене, ми ВИМАГАЄМО :
- відповідним службам провести експертизу усіх хімічних препаратів, якими обробляють поля на Хмельниччині ;
- негайно припинити обробіток полів небезпечними хімічними препаратами;
- під час обробітку неухильно дотримуватися Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати»;
- у добровільному порядку відшкодувати постраждалим пасічникам заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Ми ПРОПОНУЄМО підписати Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями Хмельницької області. Основною метою цього Меморандуму має стати недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку

ОСЬ ЦЯ ВСЯ ПИСАНИНА НІЧОГО ВІДРАЗУ НЕ ДАСТЬ ГЕТЬ НІЧОГО,НАВІТЬ НЕ ВІРЮ.Коли хтось зажирається,уже по проханню тяжко перевести ..на дієту...Потрібні більш рішучі кординаційні рішення,потрібно співпряця між спілками обласних....Та чим швидше ,тим краще для нас самих,не тільки для бджіл.Це все напоминає...армагедон...Ви ж представляєте скільки  в одному селі є ..кропачів..а скільки їх же травить воздух самі ж собі.Тут і війни не треба,дадуть хімії та потравлять сами ж себе,ТА СВОЇХ ДІТЕЙ,а потім будуть думати що пасічники від них щось хочуть.В НАС НА УКРАЇНІ ВЖЕ НІХТО НЕ КОНТРОЛЮЄ НІ ОДИН ОРГАН ЩО ДАЮТЬ У ПОМІДОРИ ОГІРКИ ЗЕРНОВІ,,,,,ВСЕ НА ХІМІЇ.Така країна з такими землями,да так з цих земель все видушити що не кажучи що повтікали на заробітки не буде молодого покоління в Україні .....А бджолу ми на жевемо,тільки не всі цього форуму навіть не хочуть зерегеструватися  ..про заборону пестецидів...Які ж ми всі по своєму різні.Зараз у багатьох тільки як ..скосити побільше грошей....а як воно буде,покаже завтра.:ae::ae::ae::ah:

Изменено пользователем povar2702

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 03.07.2018 в 21:53, Юлия Ахтырская сказал:

бджіл притягнуто до адміністративної відповідальності

Именно так! Пчелы погибли, а виновники отделались символическим штрафом! :dntknw:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Итоги сезона 2018. На  1.08.2018г. массовые потравы пчел произошли в 77 районах 24-х областей Украины:

Автономная Республика Крым:

  • Красногвардейский район;

Винницкая область:

  • Ямпольский район;

Волынская область:

  • Турийский район;

  • Гороховский район;

  • Луцкий район;

  • Локачинский район;

Днепропетровская область:

  • Павлоградский район;

  • Криворожский район;

  • Софиевский район;

  • Солонянский район;

  • Новомосковский район;

  • Криничанский район;

  • Петропавловский район;

Донецкая область:

  • Славянский район;

  • Александровский район;

Житомирская область:

  • Чудновский район;

  • Андрушевский район;

  • Попельнянский район;

Запорожская область:

  • Токмакский район;

  • Вольнянский район;

Ивано-Франковская область:

  • Галицкий район;

Киевская область:

  • Белоцерковский район;

  • Обуховский район;

  • Ставищенский район;

  • Фастовский район;

Кировоградская область:

  • Долинский район;

  • Добровеличковский район;

Луганская область:

  • Кременской район;

  • Беловодский район;

  • Марковский район;

  • Троицкий район;

Львовская область:

  • Пустомитовский район;

  • Мостисский район;

Николаевская область:

  • Казанковский район;

  • Снигиревский район;

  • Баштанский район;

  • Витовский район;

Одесская область:

  • Белгород-Днестровский район;

  • Килийский район;

  • Арцизский район;

Полтавская область:

  • Карловский район;

  • Полтавский район;

  • Оржицкий район;

  • Лубенский район;

Ровенская область:

  • Ровенский район;

Сумская область:

  • Тростянецкий район;

  • Ахтырский район;

  • Белопольский район;

  • Недригайловский район;

  • Краснопольский район;

  • Роменский район;

  • Бурынский район;

Тернопольская область:

  • Збаражский район;

  • Подгаецкий район;

  • Лановецкий район;

  • Тернопольский район;

Харьковская область:

  • Кегичевский район;

  • Лозоватский район;

  • Золочевский район;

  • Богодуховский район;

  • Близнюковский район;

  • Купянский район;

  • Краснокутский район;

  • Дергачевский район;

Херсонская область:

  • Великоалександровский район;

Хмельницкая область:

  • Каменец-Подольский район;

  • Городецкий район;

  • Красиловский район;

  • Теофипольский район;

  • Изяславский район;

  • Волочисский район;

  • Ярмолинецкий район;

Черкасская область:

  • Драбовский район;

  • Монастырщецкий район;

  • Каневский район;

Черниговская область:

  • Козелецкий район;

Черновицкая область:

  • Старожитнецкий район;

     

потравы пчел на 1 августа.png

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Думаю итоги ещё рано подводить. На карте Grand Expert стоят метки о обработке полей. Растение -подсолнух, клас токсичности -1. Тоесть обработки продолжаются. А сколько таких, которые не пользуются программой? Вся основная масса.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

 в нас Очаківський район весна пройшла без протрав бджіл,хоча стояли днів 10 на рапсі ( виїхали через тиждень після обробітку) по договоренності з агрономом .Потім після акації(цвіла з 9по 16 травня) виїхали на соняшник з просівшими сімями  в умовах 3 місячної засухи.Дальше 4-5 липня пройшов добрий дощ і за тиждень бджілки все залили.Качали 16-17 липня.Через тиждень (після попередження агронома про протраву соняшника)прийшлось терміново переїзджати на нове місце.І тут появився кукурузник -АН-2 і почав нещадно поливати масиви соняшника.Ми без льотної бджоли в 20 числах липня переїхали додому.Качали один раз 15 кг на сімю.Отакі невеселі справи.Енштейн був прав.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

ЩО робитлять Литовці , при потравлі бджіл.

Изменено пользователем СергійШ

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Энтеронормин -цей мали на увазі?:hi:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Сегодня на работе после отпуска вышел человек. Во время отпуска ездил в Орловскую область к сестре. Читал там местную районную газету, целая страница выделена под календарь обработок полей местными агрофирмами, арендаторами, фермерами. Так же разговаривал с каким-то своим родственником - пчеловодов. В прошлом году у них в области потравили пчёл, госадминистрация отодрала землепользователей по самое не могу, в том числе и штрафами.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

https://www.segodnya.ua/regions/lvov/v-ternopolskoy-oblasti-250-chelovek-otravilis-posle-obryzgivaniya-poley-1172736.htm

В Тернопольской области 250 человек отравились после обработки полей

Изменено пользователем Джаз

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 21.09.2018 в 11:05, Джаз сказав:

https://www.segodnya.ua/regions/lvov/v-ternopolskoy-oblasti-250-chelovek-otravilis-posle-obryzgivaniya-poley-1172736.htm

В Тернопольской области 250 человек отравились после обработки полей

17264386_1125043994288054_30141402725742

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти

×