Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
Sadovod

Опасные для пчёл пестициды

149 posts in this topic

Тільки що, Ысч сказав:

Есть в сложившейся ситуации какие-то другие факторы - какие, не мое дело и не моя забота. Сознательно на потраву они не шли, это 100%.

Значить вони допустили помилку, сказавши, що бджіл можна випустити після 12. Не розібрались у хімії, не вистачило досвіду, кваліфікації?

На мою думку, основна причина: держава не контролює ринок пестицидів взагалі. Державні органи відсторонились, відмінили сертифікацію, в країну потрапляє все що завгодно, можливий наплив фальсифікату, підробок і всього того, що заборонено продавати у нормальних країнах. Ми знаємо, що в Європі навпаки правила стали жорсткіші, тому Україна стала ринком збуту всього найнебезпечнішого і найгіршого. Це така державна політика у нас в сфері обігу пестицидів, вірніше повна відсутність будь-якої політики. Один продавець хімії сказав, що ринок пестицидів зараз хаотичний, хапають в основному найдешевше і найгірше для довкілля. Нічні обробки при застосуванні препарату, який всотується рослиною і діє протягом місяця, допоможуть бджолі, як мертвому припарка. Бджола буде травитись і сипатись, збираючи отруєний нектар.

Тривати це буде доки не приймуть якісь жорсткі закони і не почнуть контролювати пестициди, тобто коли рак на горі свисне.

PS. Читав на британському форумі, хтось запитав про обробки ріпаку. Відповідь: під час цвітіння ріпак іноді обробляють безпечним фунгіцидом, закривати бджіл не потрібно. Від жуків, якихось вошів обробляють лише до цвітіння. Проблем з потравою немає. (може у них якась технологія інша, чи ріпак не так росте?)

Edited by Arius

Share this post


Link to post
Share on other sites
10 часов назад, Arius сказал:

Значить вони допустили помилку, сказавши, що бджіл можна випустити після 12. Не розібрались у хімії, не вистачило досвіду, кваліфікації?

На мою думку, основна причина: держава не контролює ринок пестицидів взагалі.

Тут я з Вами цілком згодний. Можу доповнити думку своєю - ситуація яку ми маємо створена штучно. Це свого роду мутна вода в якій ловлять рибу  багато різновсякі хижаки. А бджоли й бджолярі в цій ситуації просто розмінна монета, невинні  жертви які опинилися не в тому місці не і той час.

10 часов назад, Arius сказал:

PS. Читав на британському форумі, хтось запитав про обробки ріпаку. Відповідь: під час цвітіння ріпак іноді обробляють безпечним фунгіцидом, закривати бджіл не потрібно. Від жуків, якихось вошів обробляють лише до цвітіння. Проблем з потравою немає. (може у них якась технологія інша, чи ріпак не так росте?)

Я думаю що така ситуація не лише у Британії. У нормальних країнах за потраву бджіл можно лишитися всього, ще у добавок загриміти на тривалий час до буцигарні - там бджола вважається майже священною комахою.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так все начиналось. 1 мая 2019. 13.00-18.00

Share this post


Link to post
Share on other sites

Запаренные семьи.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 01.05.2019 в 23:08, Ысч сказал:

Ну шо ... Потравили нас конкретно

Какая область?

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 30.04.2019 в 23:18, валера 2 сказал:

Класс опасности

Скорость ветра, м/с

Погранично-защитная зона для пчел, км

Ограничение лета пчел, час

I класс – высокоопасные

До 1 – 2

Не менее 4 – 5 км

96 – 120

II класс – среднеопасные

До 2 – 3

Не менее 3 – 4 км

48 – 72

III класс – малоопасные

До 4 – 5

Не менее 3 – 4 км

24 – 48

IV класс – практически неопасные

До 5 – 6

Не менее 1 – 2 км

6 – 12

С 2006 года уже только 3 класса опасности:

Пестициды, получившие государственную регистрацию с 2006 года:
1 класс опасности – ВЫСОКООПАСНЫЕ. Необходимо соблюдение экологического регламента:
– проведение обработки растений вечером после захода солнца;
– при скорости ветра 1–2 м/с;
– погранично-защитная зона для пчел - 4–5 км;
– ограничение лёта пчел - 4–6 суток.
2 класс опасности – СРЕДНЕОПАСНЫЕ. Необходимо соблюдение экологического регламента:
– проведение обработки растений вечером после захода солнца;
– при скорости ветра 2–3 м/с;
– погранично-защитная зона для пчел 3–4 км;
– ограничение лёта пчел 2–3 суток.
3 класс опасности – МАЛООПАСНЫЕ Необходимо соблюдение экологического регламента: – проведение обработки растений в утреннее или вечернее время;
– при скорости ветра 4–5 м/с;
– погранично-защитная зона для пчел 2–3 км;
– ограничение лёта пчел 3–24 часа.

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 03.05.2019 в 12:29, Укроп сказал:

Біская безпечний для бджіл

Хто вам таке сказав, що неонікотиноїд безпечний для бджіл? Це корупційна придумка наших чиновників! По всьому світі неонікотиноїди забороняють.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Випадки потрав бджіл і тварин по областях України на 6.05.2019
22 області!
От такі "досягнення".

 

потравы на 6.05. 2019.png

Share this post


Link to post
Share on other sites
23 минуты назад, Sadovod сказал:

Хто вам таке сказав, що неонікотиноїд безпечний для бджіл? Це корупційна придумка наших чиновників! По всьому світі неонікотиноїди забороняють.

Кожен рік у мене поля обробляють або ним, або моспіланом. Я бджіл навіть не закриваю, обробляють з вечора, або вночі. На другий день,бджоли літають, як ні в чому не бувало

Share this post


Link to post
Share on other sites
32 минуты назад, Укроп сказал:

Кожен рік у мене поля обробляють або ним, або моспіланом. Я бджіл навіть не закриваю, обробляють з вечора, або вночі. На другий день,бджоли літають, як ні в чому не бувало

При обробці неонікотиноїдів бджоли можуть не сипатися, якщо безпосередньо не потраплять під аерозоль. Небезпека в тому, що ці речовини не розкладаються ні в рослинах, ні у нектарі, ні у пилку і діють на уражених бджіл протягом 5 місяців. Неонікотиноїди діють на нервову систему, органи чуття бджіл і на стійкість до кліща. Бджоли втрачають орієнтацію, перестають відчувати запахи, сильніше уражуються хворобами. Доведено, що неонікотиноїди є однією з основних причин зльоту сімей. Сотні вчених підписали петицію про заборону цих препаратів. І в країнах ЄС і багатьох інших странах вони вже заборонені, а в Україні їх все ще вважають безпечними.

Edited by Sadovod

Share this post


Link to post
Share on other sites
46 хвилин тому, Sadovod сказав:

Хто вам таке сказав, що неонікотиноїд безпечний для бджіл? Це корупційна придумка наших чиновників! По всьому світі неонікотиноїди забороняють.

Як то кажуть, з двох зол вибирають менше... Будь-яка обробка, тим більше під час цвітіння - зло, то ж краще  Біскайя, від якої бджоли негинуть, ніж якийсь дешевий шмурдяк, від якого гине  все живе і тривалий час:IMHO:

ПС. Якби ми того нехотіли,   ріпак під час цвітіння  обробляли і будуть це робити і надалі, безпечної хімії неіснує, то нехай би вже використовували ту, від якої бджола несипеться

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 хвилини тому, Sadovod сказав:

При обробці неонікотиноїдів бджоли можуть не сипатися, якщо безпосередньо не потраплять під аерозоль. Небезпека в тому, що ці речовини не розкладаються ні в рослинах, ні у нектарі, ні у пилку і діють на уражених бджіл протягом 5 місяців. Неонікотиноїди діють на нервову систему, органи чуття бджіл і на стійкість до кліща. Бджоли втрачають орієнтацію, перестають відчувати запахи, сильніше уражуються хворобами. Доведено, що неонікотиноїди є однією з основних причин зльоту сімей. Сотні вчених підписали петицію про заборону цих препаратів. І в країнах ЄС і багатьох інших странах вони вже заборонені, а в Україні їх все ще вважають безпечними.

Без обробок наші  фермери необійдуться ніяк, то ж чим Чи радите обробляти, якщо Біскайя велике зло? Яка альтернатива?

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, davolodya сказал:

Без обробок наші  фермери необійдуться ніяк, то ж чим Чи радите обробляти, якщо Біскайя велике зло? Яка альтернатива?

А як же бідні фермери вирощують рослини в країнах, у яких заборонена обробка? 

У наших горе-фермерів таке ж мислення, як і у багатьох бджолярів: легше декілька разів травонути бджіл і себе димовою гарматою, ніж займатися безпечною профілактикою!

А розумні фермери давно вже працюють по-розумному!

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
26 минут назад, Sadovod сказал:

При обробці неонікотиноїдів бджоли можуть не сипатися, якщо безпосередньо не потраплять під аерозоль. Небезпека в тому, що ці речовини не розкладаються ні в рослинах, ні у нектарі, ні у пилку і діють на уражених бджіл протягом 5 місяців. Неонікотиноїди діють на нервову систему, органи чуття бджіл і на стійкість до кліща. Бджоли втрачають орієнтацію, перестають відчувати запахи, сильніше уражуються хворобами. Доведено, що неонікотиноїди є однією з основних причин зльоту сімей. Сотні вчених підписали петицію про заборону цих препаратів. І в країнах ЄС і багатьох інших странах вони вже заборонені, а в Україні їх все ще вважають безпечними.

В такому разі треба кидати бджільництво, летіти на місяць, і там пробувати жить. Тому що виходу не має

Share this post


Link to post
Share on other sites
58 хвилин тому, Sadovod сказав:

як же бідні фермери вирощують рослини в країнах, у яких заборонена обробка? 

У наших горе-фермерів таке ж мислення, як і у багатьох бджолярів: легше декілька разів травонути бджіл і себе димовою гарматою, ніж займатися безпечною профілактикою!

А розумні фермери давно вже працюють по-розумному!

 

Якщо Ви того незнаєте, то розкажу, існує така штука, як квіткоїд, якщо необробити ріпак від квіткоїда, втрата врожаю буде більша 50%. Дуже сумніваюся, що аграрії підуть на такі втрати.  Тому виходить  що або несіяти зовсім, або обробляти. Те ж саме стосується хімобробки від кліща, я оброблю своїх бджіл якісно і непереймаюся за зльоти чи погану зимівку, а хто хоче, нехай бавиться профілактикою.

ПС. Я не фермер і не захищаю їх, за потраву бджіл потрібно наказувати жорстко, але, нажаль, наші закони як дишло, куди треба, туди і повернуть, тому наказання найближчим часом чекати неварто. 

Хто б що неговорив про Біскайю, у нас нею обробляють неодин рік, візуально нема ні потрав, ні ослаблень сімей, ні зльотів, бджоли , принаймні у мене, нормально зимують і добре розвиваються... Ви тільки поясніть фермерам, що Біскайя зло, то вони Вам  в слідуючий раз оброблять поля дешевою фосфорорганікою...

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 07.05.2019 в 09:46, Sadovod сказал:

Какая область?

Днепропетровская...

Фермеры свою вину признали. По горячему (на 6-й день) выплатили компенсацию - за основу брали цену пчелопакета. 

Вроде как ситуация не критичная. Все зависит от мастерства пчеловода. Я на компенсацию вчера купил 10 пчелосемей, поколол на отводки по 2 рамки, завтра раздам по-сотни маточников. через два дня еще пол-сотни. Еще через пять дней поколю основные семьи и тоже раздам 70 маточников. на случай необлета вматок в отводках заряжу пол сотни нуков, чтобы были плодки. Буду пытаться вырулить за счет большого количества  молодых маток и побуждающей подкормки когда закончится рапс и акация. К подсолнуху все скидывать в кучу. 

Самое большое беспокойство по поводу того как перенесут потраву семьи. Если гнильцы не полезут то к подсолнуху вырулим. 

Но это моя ситуация и мое видение ситуации. Некоторые взяли компенсацию и решили что это компенсация за подсолнух. Теперь просто будут "вычухивать" потравленные семьи. В общем как-то так.

 

Edited by Ысч

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 часа назад, Ысч сказал:

Самое большое беспокойство по поводу того как перенесут потраву семь

Еще обработайте сразу от клеща и из пострадавших семей уберите медовые рамки и перговые. Гнезда сократите и утеплите. Поставьте сироп и воду.

Share this post


Link to post
Share on other sites
15 часов назад, Sadovod сказал:

Еще обработайте сразу от клеща и из пострадавших семей уберите медовые рамки и перговые. Гнезда сократите и утеплите. Поставьте сироп и воду.

За клеща знаю. Убирать медовые и перговые рамки смысла не вижу, пчела с потравленного поля в улей не возвращалась, гибла по дороге домой, вряд-ли что-то наносили. Летной пчелы просто не стало в один день, но в улье подмора НЕТ. Вместо сокращения переформировал семьи - открытый расплод поставил в середину крытый на край гнезда. Ульи полистирольные, тепло держат отлично,  ночи уже теплые, полагаю смогут выгреть без проблем. На шестой день начался лет пчел, несут с того-же поля рапса богатую обножку и нектар. Надеюсь пронесет.

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 04.05.2019 в 14:37, Ысч сказал:

Запаренные семьи.

 

При ізоляції ви допустили помилку - потрібно було дати  можливість бджолам зійти з розплоду. Для цього потрібно забрати з корпуса медові рамки, або поставити порожній корпус з рамками без вощини.:hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 10.05.2019 в 08:32, Пахомич сказал:

При ізоляції ви допустили помилку - потрібно було дати  можливість бджолам зійти з розплоду. Для цього потрібно забрати з корпуса медові рамки, або поставити порожній корпус з рамками без вощини.

Фермеры сказали - ночью обработаем, подержите пчел до обеда и смело выпускайте. Никаких дополнительных мер для длительного закрывания пчел в улье я не предпринимал. В 12 дня  все пчел открыли и начался "звездопад". Сразу-же началась движуха - вызвали фермеров, полицию, все службы, голова обьявил срочное собрание громады. Я своих не открыл, пока длились "разборки" тоже времени не было, держал взаперти до вечера открыл аж в 20.00 - получил результат...

Сделал вывод - если фермеры говорят, подержите взаперти до обеда, значит нужно готовить семьи минимум для закрытия на пару суток. 

Share this post


Link to post
Share on other sites
31 минуту назад, Ысч сказал:

 

Сделал вывод - если фермеры говорят, подержите взаперти до обеда, значит нужно готовить семьи минимум для закрытия на пару суток. 

Я знаю , що таке запарити і воно вилітає в велику копійку.Пасічник завжди мусить бути  готовим  (воїн) до хімічної атаки.Вентиляція  (сітка на весь вулик) ,під вечір, коли бджоли не ідуть на ріпак, відкриваємо засувки і ранком під схід сонця, коли небо червонє, знову закриваєм. Думаю мої поради допоможуть зберегти не одну бджолину сім"ю:hi:   

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 07.05.2019 в 09:56, Sadovod сказав:

Хто вам таке сказав, що неонікотиноїд безпечний для бджіл? Це корупційна придумка наших чиновників! По всьому світі неонікотиноїди забороняють.

Заборонили  в ЄС препарати на основі трьох особливо небезпечних для бджіл неоникотиноїдів: імідоклоприд, клотіанідін, тіаметоксам.
Біскайя, каліпсо, моспілан, кораген мають діючою речовиною  тіаклоприд ( хімічний клас хлорнікотинілів) і  значно безпечніші для бджіл, якщо застосовуються при відсутності льоту бджіл (вечір, ніч) і в рекомендованих дозах.

Edited by nibond

Share this post


Link to post
Share on other sites

Во Франции запретили все неоникотиноиды. В Германии целые районы и области запретили все пестициды. А почему в ЕС запретили только 3 неоникотиноида, то это только первая победа многолетней борьбы пчеловодов и ученых против химических корпораций. В США вот никак пока не получается. Против одной только Монсанто уже более 13 тыс судов тянутся многие годы. Не просто с монстрами бороться.

Что значит "безпечніші для бджіл? Вот из справочника по пестицидам: " Тиаклоприд, КАК И ДРУГИЕ НЕОНИКОТИНОИДЫ, связывается с постсинаптическими никотиновыми ацетилхолиновыми рецепторами центральной нервной системы насекомых, в результате чего у них развиваются параличи и конвульсии, приводящие их к гибели".

Если пчелы не посыпались сразу, то неоникотиноид, действует на семью через корм, не разлагаясь длительное время. До 5 месяцев наблюдается в семьях пчел потеря ориентации, чувствительность к запахам, потеря устойчивости к болезням. Неоникотиноиды считаются одной из главных причин слета пчел.

В Украине при регистрации препаратов не проводят полевое изучение действия препаратов на матку, на расплод, на устойчивость к болезням, на развитие семьи и т.д. Проводят только фиксацию летального исхода при кормлении сиропом с той или иной концентрацией препарата.

Поэтому, многие неоникотиноиды и отнесли к 3-му классу - малоопасным. А теперь Минэкологии под давлением пчеловодов, наконец обратилось к специалистам ЕС, чтобы они им разъяснили все эти моменты.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 хвилин тому, Sadovod сказав:

Если пчелы не посыпались сразу, то неоникотиноид, действует на семью через корм, не разлагаясь длительное время. До 5 месяцев наблюдается в семьях пчел потеря ориентации, чувствительность к запахам, потеря устойчивости к болезням. Неоникотиноиды считаются одной из главных причин слета пчел.

Ви праві і в ідеалі краще б зовсім не знати пестицидів. Але мова йде про компроміс. Я схиляюсь до думки @davolodya що краще мале зло. Прослаблення сімей є, щось втрачаємо з продукції, але це дозволяє все ж вести бджільництво більш менш стабільно.
Від пестицидів відмовляться  досить швидко, і при тому добровільно, коли перестануть закуповувати с.г. продукцію з залишками пестицидів і зупиниться експорт. Ми ж відмовились від атибіотиків. Якщо хтось і залітає, то не по своїй вині, переважно з пакетами, або ті ж обробки полів аграріями препаратами з вмістом антибіотиків.

Share this post


Link to post
Share on other sites
11 часов назад, nibond сказал:

Заборонили  в ЄС препарати на основі трьох особливо небезпечних для бджіл неоникотиноїдів: імідоклоприд, клотіанідін, тіаметоксам.

11 часов назад, nibond сказал:

Прослаблення сімей є, щось втрачаємо з продукції, але це дозволяє все ж вести бджільництво більш менш стабільно.

Самый негативный фактор в этой ситуации - пчелы после попаданя под действие ядохимикатов болеют. О какой стабильности пчеловодства  может идти речь когда на пасеке через месяц-полтора после потравы начинает лютовать гнилец?  Я в прошлом году так намаялся что ну его на фиг.  Сейчас вот с ужасом и трепетом жду - половина пасеки загнильцует или вся полностью. Надежда только одна - летная пчела после потравы легла полностью, не долетая до улья - осыпалась по дороге домой. Пять последующих  дней лета пчелы не было вообще, на пасеке в хорошую погоду можно было слышать как комарик пролетит:(. Надеюсь что хоть в улей не натаскали дерьмища. Может пронесет. 

Не может здесь быть компромиса - или яды или пчелы. Первый шаг - полный запрет опасных для пчел ядохимикатов и уголовная ответственность за их ввоз и применение в любых целях.

 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×