Jump to content
  • Announcements

    • Sanich

      Українська система селекції   11/18/2019

      Обговорюємо ідею створення української системи селекції за посиланням: http://tochok.info/topic/14420-українська-система-селекції   
Bombus

Чи стане пасічник мільйонером?

19 posts in this topic

Как бє саму статью можно прочесть по ссылке вот Тыць, ну и собственно сама статья.

 

СОЛОДКИЙ БІЗНЕС
Чи стане пасічник мільйонером

В Україні, яка тримає першість за експортом меду в Європу, ця справа не надто прибуткова для пересічного пасічника

 

 

Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. Нещодавно, спілкуючись із пасічниками на конференції бджолярів Центральної України «Розвиток бджільництва Придніпров’я», яка відбувалася в Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті, почула несподіване: «У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління — жодної людини, яка відповідала б за бджільництво».

Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю.

«Нещасна» квота

За даними Державної служби статистики, торік Україна експортувала понад 36 тисяч тонн натурального меду на майже 84 мільйони доларів США, з яких понад 26 тисяч тонн (приблизно на 60 мільйонів доларів) — у країни Європи. У 2014 році ці цифри були ще вищими: експорт понад 36,3 тисячі тонн меду збагатив Україну на понад 93 мільйони доларів. З них до Європи українські пасічники експортували більш ніж 26 тисяч тонн, а це понад 66 мільйонів доларів прибутку. На цьому тлі пільгові квоти для поставок українського меду в ЄС становлять усього... 5 тисяч тонн. Решту продукції постачають на загальних підставах, з оплатою митних тарифів.

Натомість, на думку президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича, українські бджолярі спроможні експортувати мінімум 50 тисяч тонн меду! Але для цього насамперед слід навести лад у галузі і точно визначитися з потенційними можливостями нашого бджолярства.

«Перш ніж дискутувати і доводити наше право на збільшення цієї нещасної квоти, необхідно зробити перепис пасік, визначитися з обсягами виробництва. Приблизно наш вал з меду становить 120—140 тисяч тонн на рік, але його ніхто не обліковує. Те, що пройшло через митницю на експорт, підрахували. А скільки ми в полі збираємо меду і привозимо його в комору? Цієї цифри не знаємо. Не знаємо і скільки пасічників, яка врожайність тощо. А деякі ще й приховують свої показники, бояться, щоб їх не оподаткували. Наш пасічник необлікований, закритий, не показує кількість сімей, місце розташування пасік і своїх потенційних можливостей», — нарікає Володимир Миколайович.

За останніми офіційними даними (1991 року), в Україні було приблизно 400 тисяч пасічників. Скільки ж їх тепер? Відповідь на це запитання мала б дати офіційна реєстрація бджолярів. Хоча б через оформлення у ветеринарній службі паспорта пасіки. Тоді легко буде знайти, хто і що виробляє в будь-якому куточку України. Це вигідно і державі, і пасічнику, якщо він розраховує на підтримку. Колись кожну бджолину сім’ю дотували по 10 гривень. У деяких країнах також надають кошти на розвиток пасік. Але якщо порушувати це питання в Україні, то держава має знати, кого саме дотувати. Володимир Стретович закликає пасічників не боятися обліку.

«В умовах нинішнього дефіциту бюджету говорити про дотації — марна справа. Хоча б не заважали працювати, а пасічники самі все зроблять. Щойно знайдуться кошти і з’явиться державна програма підтримки бджільництва, пасічники самі прибіжать. Але буде запізно, бо зареєструватися потрібно до того. В кожній справі має бути порядок. А його в українському бджільництві нині немає. Як і системної організації бджолярства — починаючи від виробництва препаратів захисту бджіл, селекції, племінної справи аж до наукових досліджень», — зазначає президент Спілки пасічників України.

 


Різницю в ціні привласнюють посередники

Чому пасічники побоюються обліковувати своє господарство, можна зрозуміти. Їхні прибутки і так незначні. «Чи ви бачили пасічника-мільйонера?» — резонно зауважив один із бджолярів. «Труд українського пасічника експлуатують, зароблене ним привласнює хтось інший. Натомість у Туреччині пасічники — заможні люди, бо все зароблене потрапляє в їхні руки», — додає інший.

Оптова ціна українського меду, що йде на експорт, у межах 1—1,5 долара за кілограм, у найкращому разі 2 долари. Натомість у США кілограм українського меду коштує 3 долари, литовський бджоляр продає свій продукт Євросоюзу по 2 євро, а в українського пасічника експортери купують мед по одному євро. Тому й не дивно, чому на український ринок ідуть іноземні інвестори, готові експортувати наш мед. Вони привласнюють різницю в ціні, а пасічник від цього не має зиску. Тож ціну на експортну продукцію варто підвищити.

«Асоціація українських експортерів меду зменшує ціну: дешевше купують, дорожче продають. Вони — посередники, не виробники. На мою думку, це одна з причин малої прибутковості бджолярства, — вважає пасічник із понад 40-річним досвідом, автор книжок з бджільництва Микола Горніч. — Теоретично пасічник може експортувати мед самостійно, але вартість аналізів настільки висока, що фінансово це йому не під силу. Представники експортерів формують велику партію меду і з неї вибірково відбирають аналізи на якість. Тоді виходить дешевше».

Війна з антибіотиками

Якість українського меду — це ще одна важлива проблема солодкої галузі. Як розповів Володимир Стретович, у середині січня цього року експортну партію меду, яку збиралося поставити в Чехію ТОВ «Грузинський дім», повернули в Україну через перевищення дози антибіотиків. Вітчизняний мед експортує 51 організація, три з яких потрапили у чорний список саме з цієї причини. В нашій країні сертифіковані лише 16 препаратів, які дозволено використовувати у бджільництві, але на ринку їх набагато більше. Левова частина (майже 80%) надходить із Росії.

«Використання антибіотиків зводить нанівець якість українського меду, — переймається Володимир Миколайович. — Із ста семи тонн перевіреного меду лише вісім — відповідали європейським критеріям якості. А де поділася решта (99 тонн), які не отримали сертифікацію за експортом? Вона на внутрішньому ринку. Отже, ми, громадяни України, споживатимемо мед, заражений антибіотиками. Потім з’являються хвороби невідомого походження, які добивають нашу імунну систему. Тому спілка оголошує війну застосуванню антибіотиків у бджільництві».

Володимир Стретович поширив відповідне звернення до всіх бджолярів України з проханням не використовувати ветеринарні лікарські засоби, що містять антибіотики. Із Мінагрополітики досягнуто домовленостей про підготовку нової редакції Ветеринарних правил утримання пасік, в яких заборонять використовувати антибіотики і сульфаніламідні препарати для лікування бджіл. Пасічники спільно з робочою групою міністерства працюють над удосконаленням Закону «Про бджільництво», адаптуючи його до вимог зони вільної торгівлі з ЄС.

Коли крилата трудівниця буде здоровою

Аналізи якості продукції бджільництва, що потрапляє на експорт, в Україні роблять усього дві сертифіковані за міжнародними стандартами лабораторії — у Києві та Львові. А решта? Випускає на внутрішній ринок продукцію нижчої якості? Фахівці ветеринарної служби Дніпропетровської області стверджують, що їхня лабораторія також робить перевірки за європейськими показниками, але поки ще не має права відповідати за експорт.

Із ветеринарними службами бджолярам непросто. Щоб отримати навесні паспорт пасіки, слід зробити необхідні аналізи, перевірити здоров’я бджолиних сімей після зимівлі. А тарифи на ветеринарні послуги суттєво б’ють по кишені. Добре, що хоч нарешті в березні цього року набули чинності тверді єдині розцінки по всій Україні. Та вони все одно не задовольняють бджолярів. Якщо в середньому дослідження однієї бджолиної сім’ї коштує 50 гривень, то десять уже обійдуться у 500.

Інша проблема — дефіцит фахівців, що спеціалізуються на хворобі бджіл. Останнім часом їх майже не випускали. Натомість звичайні ветеринари здебільшого не знають, як зарадити крилатій трудівниці.

Потерпає бджола і від обробітку рослин пестицидами. Згідно із законодавством суб’єкти господарювання мають попереджати бджолярів, що оброблятимуть посіви. Тоді як пасічник, прибувши на кочівлю з вуликами, має зареєструватися у сільраді. А сільський голова зобов’язаний попередити аграріїв, що на даній території розташована пасіка. На жаль, великі агровиробники часто ігнорують пасічника, нищать природу, завдають неабияких збитків бджолярам, які відшкодувати через суд у більш потужного підприємства майже нереально.

Нині триває робота над змінами до відповідних законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність за потраву бджіл і завдання шкоди довкіллю.

«Аграрій не хоче купувати бельгійський препарат короткого терміну дії, який за 4–5 годин вивітриться, а купує китайський цистернами. І як вжахне ним — усе вбиває, зокрема й бджолу. Держава має поставити заслін таким препаратам, аби вони не потрапляли в Україну і не засмічували нашу землю. Натомість треба стати союзниками з тими, хто виробляє аграрну продукцію. Пасічник не ворог, його бджола опилює сільгоспкультури, що додає 30—40% урожайності», — каже пан Стретович.

Добре зарекомендували себе вітчизняні породи бджіл — українська степова і карпатська. Але племінна справа з вирощування маточного поголів’я і селекції бджіл у занедбаному стані. Приватизація призвела до того, що племінних заводів майже не залишилося. Слід негайно вживати заходів щодо відновлення практики селекції українських бджіл.

Закон про бджільництво забороняє ввезення іноземних маток на територію України для збереження чистоти наших порід. На жаль, багато хто цю норму порушує. Інші породи дозволено ввозити лише для наукових досліджень, для виведення ефективніших і пристосованих для кліматичних умов України бджіл. Щодо цього пасічники домовилися співпрацювати з науковцями, замовляючи їм потрібну тематику досліджень за державної підтримки.

Що ще може допомогти розвиватися українському бджільництву? Пасічники зазначають, що продукти бджільництва у нас погано популяризують і вже давно мріють про державну програму забезпечення дитячих садочків і шкіл медом. Обов’язкове споживання у тижневому раціоні дитини до 10 років 40—50 грамів меду (якісного!) сприяло б здоровому становленню її організму.

«Низький рівень життя наших громадян, які змушені економити на харчуванні, обмежують їх у споживанні меду. Насамперед це стосується дітей і пенсіонерів. Це при тому, що внутрішні ціни невеликі — мед у нас дешевший, ніж сало і м’ясо», — наголошує Микола Горніч.

То чи стане в Україні бджільництво офіційною галуззю? Це залежить від готовності державних інституцій відповідати на виклики сьогодення. 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так как обезценивается гривна,то гривнях миллионером легко можно стать,а вот в американской валюте врятли.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пан Стретович это типичный политик хапуга. Говори что надо переписать пасечников? А зачем конкретно не говорит, на все вопросы отвечает уклончиво.

Как по мне он ищет свою нишу где скосить бабосов. 

Как он говорит, заходит на форум, и после прочтения комментов с грязью в его сторону ничего хорошего после этого пасечникам делать не хочется. 

 

Ув.  пан Стретович дайте пасечникам цену на мед и все пойдет как положено по евро нормам.:hi:

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
9 минут назад, Пчеломучитель_ua сказал:

 

Ув.  пан Стретович дайте пасечникам цену на мед и все пойдет как положено по евро нормам.:hi:

 

Да сейчас и дали,Переписали для того чтобы бабосы стричь.Оформили пчеловоды свои пасеки и что же получили,какую привелегию.А получили право сдать мед на 30% дешевле и теперь каждый год кланяться ветлечебнице.И как же до этого без оформленной пасеки заготовители мед принимали вот ума не приложу.И .наверно если бы не оформили то и заготовителей бы не осталось.И Стретович не виноват он только ярмо показал ,а пчеловоды в него сами запрыгнули и с удовольствием:hi:

Share this post


Link to post
Share on other sites
54 минуты назад, Иван Иваныч сказал:

Да сейчас и дали,Переписали для того чтобы бабосы стричь.Оформили пчеловоды свои пасеки и что же получили,какую привелегию.А получили право сдать мед на 30% дешевле и теперь каждый год кланяться ветлечебнице.И как же до этого без оформленной пасеки заготовители мед принимали вот ума не приложу.И .наверно если бы не оформили то и заготовителей бы не осталось.И Стретович не виноват он только ярмо показал ,а пчеловоды в него сами запрыгнули и с удовольствием:hi:

Ну его слушая первое впечатление, что он хочет что бы государство дало бабло на пчеловодство, а потом это бабло по  карманам. Но постоянно хочет сделать перепись пасек, и пытается всячески заманить. Так же постоянно от него звучит что нет специалистов, а вот получил человек корочку и далее он никому не нужен... 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пасічники вже були міліонерами при купонах тепер можуть стити лиш міліардерами:umora:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пасечник врядли будет миллионером, а обратное возможно

Share this post


Link to post
Share on other sites
52 минуты назад, chernega сказал:

Пасечник врядли будет миллионером, а обратное возможно

Чтобы стать миллионером, нужно быть не пасечником, а управленцем, владеющим предметом "пчеловодство". Пасечник принципиально не может быть миллионером, потому что пасечников много, а миллионов мало.

Edited by Mаксим

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 хвилини тому, Mаксим сказав:

Чтобы стать миллионером, нужно быть не пасечником, а управленцем, владеющим предметом "пчеловодство". Пасечник принципиально не может быть миллионером, потому что пасечников много, а миллионов мало.

Миллионов много( говорят и миллиарды есть, сам не видел) но они у миллионеров, а пасечник не может быть миллионером:dntknw:

Share this post


Link to post
Share on other sites

не вірю, що міліонів меньше ніж пасічників

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 хвилин тому, gardener сказав:

не вірю, що міліонів меньше ніж пасічників

делится будете?

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 минут назад, gardener сказал:

не вірю, що міліонів меньше ніж пасічників

Всего на всех не хватает, потому что всех много, а всего мало :ay:;). Народная мудрость... 

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 хвилини тому, chernega сказав:

делится будете?

ніколи

Share this post


Link to post
Share on other sites

 вы не миллионер:az:

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 10.02.2017 в 15:57, Пчеломучитель_ua сказал:

Пан Стретович это типичный политик хапуга. Говори что надо переписать пасечников? А зачем конкретно не говорит, на все вопросы отвечает уклончиво.

Как по мне он ищет свою нишу где скосить бабосов. 

Как он говорит, заходит на форум, и после прочтения комментов с грязью в его сторону ничего хорошего после этого пасечникам делать не хочется. 

 

Ув.  пан Стретович дайте пасечникам цену на мед и все пойдет как положено по евро нормам.:hi:

 

Поливать грязью легко, особенно когда есть повод. Но проще найти отговорку, чтоб не делать ни чего для пчеловодов, сославшись на их отрицательное мнение о председателе общества!:IMHO1: 

На сегодняшний день общество строит вертикаль от района к области и дальше в столицу сбор денег со всех членов общества... Взамен возможность, пчеловоду, участвовать в выставках и городских ярмарках, "праздниках мёда". Если ты не член общества ярмарки закрыты для тебя... Программа максимум, с точки зрения общества и их руководителей, выполнена!!! Регистрация им нужна только для сбора членских взносов. Кто участвует в ярмарках - вы их клиент. Но многим пчеловодам это не интересно, уходит и так через розницу. Знаю пчеловодов которые продают мёд в розницу пенсионерам и бедным по цене опта лишь бы не сдавать оптовикам.:ay:

Цены и их регулировка на экспортный мед, обществу не по зубам.  Все понимают, что экспортом занимаются не случайные люди и кормят многих, лицензирование прекрасный рычаг договориться и заставить... Думаю, что не зря  упала цена с 1,5-1,7 до 1- 1,2$ за кг... По этому думайте сами почему, сейчас, цена на мёд ростет, а доллар падает. Но многим не докажешь про дифицит и его влияние на цены.:frusty:

Кто распределяет всегда богаче тех кто производит. По крайней мере в стране где молятся на тех кого выбирают сами и на тех, кто больше украл у "молящихся" на него. Но в принципе- каждый народ достоен того правителя, которого выбрал.

 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Якщо працюватиме:-)відповідача.Виробляєтьсятоварбудепопит.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Коли в Україні платили б європейські зарплати в пару тис. ує, то й пасічників було б на порядок менше, ніж зараз. Як в тих же штатах, де бджільництвом більш-менш рентабельно займатись лише в промислових масштабах, а тримати півсотні сімей - то приблизно стільки ж можна заробити працюючи клерком чи прибиральником по 3 години на день. Нинішнє бджільництво в Україні, за виключенням хоббі, та для душі, - це банальний спосіб виживання при відсутності інших альтернатив для отримання еквівалентного в порівнянні з бджільництвом доходу. А мільйонером можна бути в будь-якій справі, тут рецепт всім давно відомий - дешеві кредити, низькі податки і мінімум бюроктатіі. :IMHO:

Share this post


Link to post
Share on other sites
14 часов назад, Pasekoff сказал:

Не знаю что за умник писал эту статейку.  Но по сути видать  500 тыс    и  пол миллиона  это для него разные цифры.  

  • Like 2
  • Thanks 1
  • Haha 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×