Перейти к содержанию
Паланочка

Селекція Української степової породи бджіл

В теме 76 сообщений

Сьогодні спілкувався з Григорків Людмилою Миколаївою, розмовляли біля трьох годин. В мене зосталось дуже позитивне враження від спілкування. Людмила Миколаївна займається селекцією в Гадячі і є оператором ШО. Скажу так , це мабуть єдина людина з Української науки (з тими що я спілкувався) від якої в мене зосталось стійке враження як від людини що розуміється в селекції. Дуже радий що такі люди є в Українському бджільництві, Якщо в степової є майбутнє то воно за такими людьми як Людмила Миколаївна. Також хочу відзначити що людина здатна чути іншу думку і зовсім не має (таке склалось враження) зіркової хвороби. Хоча сама науковий співробітник , а я звичайний пасічник, спілкувались на рівних. Після розмови "полиставши" інтернетом знайшов таку статтю по селекції в напрямку підвищення гігієнічної здатності в Укр. Степ. до якої ця людина приклала свої руки (в тому числі і як оператор ШО). Маю надію на співпрацю з нею. :ay:

___________________________________

стаття на сторінці 35

van9_2014.pdf

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
31 минуты назад, Паланочка сказал:

стаття на сторінці 35

Варто розмістити статтю в блозі для загального доступу. :IMHO:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

не виходить скопіювати сам текст.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
7 минут назад, Паланочка сказал:

не виходить скопіювати сам текст.

Та копіюється нормально. Спробуй через MS Word спочатку. Виділи текст і натисни меню правої кнопки "копіювати". Просто треба копіювати колонки окремо. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

спробую завтра

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки

Мета. Дослідити рівень гігієнічної поведінки українських степових бджіл.

Методи. Визначали швидкість видалення ушкоджених личинок із розплідного гнізда.

Результати. У середньому за 24 год бджоли очищали 76,8% комірок. Сім’ї з високим рівнем очищення комірок найінтенсивніше видаляють ушкоджений розплід у перші 12 год. Коефіцієнт успадковуваності дочірніми сім’ями гігієнічної здатності за 12 год експозиції становить 0,24, за 24 год — 0,28. Коефіцієнт повторюваності між генераціями — 0,089–0,482.

Висновки. Отримані результати свідчать про можливість успішної селекційної роботи з українськими степовими бджолами в напрямі підсилення їх санітарних здатностей і підвищення стійкості до захворювань розплоду.

Постановка проблеми. Утримання благо­ получних пасік щодо виникнення заразних за­ хворювань — один із основних чинників ефективного ведення та розвитку бджільництва. Проте застосування різноманітних лікарських препаратів хімічного походження призводить до резистентності до них збудників, ці препарати забруднюють продукти бджільництва і накопичуються у воску, а біологічні методи боротьби з хворобами потребують додаткових затрат праці. З огляду на це останніми роками багато досліджень спрямовано на підвищення стійкості сімей до захворювань способом селекції, яка сприятиме забезпеченню благополуччя епізоотичної ситуації пасік, скороченню затрат часу на догляд і обслуговування бджолиних сімей, підвищенню продуктивності праці, а можливо, й інтенсивності виробни­ цтва продукції. Перспективним напрямом досліджень можна вважати добір бджіл із кращими сані­ тарними здатностями. Вважається, що бджо­ лині сім’ї, схильні до ретельного очищення гнізда, будуть активно викидати джерело інфекції, стримуючи тим самим її поширен­ ня. Першу спробу селекції на опірність бджіл

Пізніше встановлено, що розпеча­ тування комірок і видалення загиблих особин генетично зумовлено двома рецесивними ге­ нами та успадковується чітко за менделів­ ською схемою [11]. Існує думка, що бджолині сім’ї з сильно вираженим прагненням до очищення гнізда, стійкіші до аскосферозу. Уже в другій половині XX ст. вчені пропонували розводити бджіл, які інтенсивно очищають гніздо від сторонніх пред­ метів і підтримують високий рівень санітарного стану в ньому. Санаційну здатність бджіл вивчав Б.В. Зю­ ман [2]. Результатами своїх досліджень він підтвердив спостереження бджолярів-прак­ тиків про можливість самовиліковування сі­ мей бджіл від європейського гнильцю у період медозбору способом інтенсивного очищення бджолами комірок стільників для нектару, що надходить у сім’ю, та його залежність від сили, породних й індивідуальних особливос­ тей родини. Під час дослідів, спрямованих на отриман­ ня стійких до американського гнильцю ліній, гігієнічну поведінку вивчали використанням ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ 36 вересень 2014 р. Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки Вісник аграрної науки ділянки стільника зі штучно зараженими ли­ чинками [12]. Пізніше для оцінки цієї здатності запропоновано методику з використанням за­ мороженого розплоду та «голкового» тесту, що не пов’язані з потребою штучного заражен­ ня розплоду чи бджіл і уможливлюють ширше їх застосування [7–9]. Переконливі дані отримано також під час використання як тестування гігієнічної по­ ведінки бджіл визначення маси видаленого бджолами паперу з розплідної частини гнізда [5]. Використовуючи ці тести, в Росії нині ак­ тивно працюють над можливістю отримання бджіл, стійких до аскосферозу та нозематозу [3, 4, 7]. В Україні гігієнічну здатність частково до­ сліджували І.А. Акімов і В.Є. Кірюшин у зв’язку з можливістю адаптації Apis mellifera до пара­ зитування кліща Varroa Destructor [1] та Є.В. Руденко під час вивчення змішаних зараз­ них хвороб розплоду медоносних бджіл [6]. Виявлено пряму залежність між гігієнічною по­ ведінкою та зимостійкістю й силою бджолоро­ дин. Дослідження свідчать, що бджоли україн­ ської степової породи практично удвічі швидше починали очищення комірок на стільниках від загиблих личинок. Початок зареєстровано че­ рез 2,5–3 год, а карпатської — через 5–6 год. Цілеспрямованої роботи на підвищення гігіє­ нічних властивостей бджіл в Україні не про­ водилося. Для забезпечення вітчизняних пасік здо­ ровими і високопродуктивними сім’ями по­ трібно спрямувати зусилля на отримання селекційним способом бджіл із підвищеними гігієнічними ознаками. Розпочати цю роботу потрібно з виявлення рівня гігієнічної по­ ведінки бджіл української степової породи, мінливості цієї ознаки, зумовленої генетич­ но, і спрогнозувати ефект селекційної ро­ боти. Мета досліджень — встановлення рівня гі­ гієнічної поведінки українських степових бджіл для виділення сімей з підвищеною здатністю до самоочищення. Матеріали і методи досліджень. Дослі­ дження проводили на пасіці відділу селекції і репродукції українських степових бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» в м. Гадяч. Для встановлення рівня санітарногігієнічної поведінки було задіяно 200 бджо­ линих сімей. Гігієнічну здатність визначали за «голковим тестом» [8]. Ромбоподібний шаблон, що точно охоплює 100 бджолиних комірок, накладали на запечатаний розплід. Вибрану позицію шаблона помічали марку­ ванням за допомогою фарбування воскових кришечок. Комірки під шаблоном проколювали за допомогою тонкої голки. Вік проколюваних личинок не повинен перевищувати стадію «ро­ жевих очей», що перевіряли відбором проб із сусідніх комірок. Стільники після проколюван­ ня повертали на місце в сім’ю на 12–24 год. Після цього підраховували кількість комірок, які ще не відкриті і не повністю видалені з них личинки, визначали відсоток очищених. Дослідження щодо оцінки санітарної по­ ведінки бджіл виконували в періоди заміни зимувалих бджіл; максимального розвит­ ку сімей; підготовки до медозбору; заміни 1. Прояв санітарних властивостей сім’ями селекційної групи в різні періоди життєдіяльності у 2011 та 2012 рр. Період Сила бджолиних сімей (вулички) Кількість вичищених комірок, % M±m % 12 год 24 год M±m Cv % до 24 год M±m Cv 2011 р. 9,7±0,8 – – – – 93,7±2,1 8,4 I 7.04–15.05 8,3±0,4 100 74,0±4,4 15,9 77,6 95,4±1,5 4,2 II 27.05–21.06 12,8±0,9 154,2 77,0±4,8 16,4 81,9 94,0±2,8 7,8 III 09.07–27.07 15,6±1,4 187,9 69,6±4,8 18,1 74,0 94,0±4,3 12,1 IV 04.09–07.09 6,6±0,5 79,5 68,9±6,1 21,8 76,5 90,0±3,2 8,8 ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ 37 вересень 2014 р. Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки Вісник аграрної науки літніх бджіл на зимувалих; під час підготовки до зимівлі. Результати досліджень. Визначення часу видалення бджолами ушкодженого розплоду в умовах пасіки свідчать, що бджолині сім’ї значно відрізнялися за цим показником. За 24 год бджоли видаляли від 47 до 100% ли­ чинок. За кількістю вичищених комірок під­ дослідні сім’ї розподілилися на 4 групи: у І (за цей термін) бджоли видаляли 40–70 ли­ чинок, кількість таких сімей становила 22% від заданих; у ІІ — 70–80 личинок — 33,4%; у ІІІ 80–90 личинок — 22,4%; у ІV — 90–100 личинок — 20,2%. Найчисельнішою є група сімей 33,4%, що видаляли 70 – 80 ушкоджених личинок за 24 год. Середня кількість видалених личи­ нок — 76,8±2,9% за 24 год. Тому швидкість очищення 76,8 шт. комірок за 24 год можна вважати типовою для українських степових бджіл, а сім’ї з таким показником — серед­ ньогігієнічними. Сім’ї, в яких показник вида­ лення менше 70 личинок, вважаємо такими, що мають слабовиражену гігієнічну ознаку, більше 80 — добре виражену і ті, в яких результати становлять 90 – 100 шт. слід за­ рахувати до найвищого ступеня вираження цієї ознаки. Для подальшої селекційної роботи за озна­ ками екстер’єру, зимостійкості, продуктивності в 2011 р. виділено 96 сімей, з яких на основі досліджень гігієнічної здатності було сфор­ мовано селекційну групу з 24 бджолиних сімей. Вони за кількістю вичищених комірок (93,7±2,1) достовірно переважали середньо­ пасічний результат (76,8±2,9). Подальше вивчення гігієнічної поведінки здійснювали саме на цих сім’ях. У 2012 р. виділені сім’ї були повторно перевірені на прояв санітарних властивостей у різні періоди життєдіяльності (табл. 1). Результати досліджень свідчать, що гігіє­ нічна поведінка бджіл залишається на висо­ кому рівні протягом усього пасічного сезону. Порівнюючи середні дані за сезон з очи­ щення комірок бджолами селекційної групи у 2011 р. (93,7%) і 2012 р. (92,7%) можна стверджувати, що результат фактично повто­ рився, і ця ознака в сім’ях є стабільною. Сім’ї з високим рівнем очищення комірок найінтенсивніше видаляють ушкоджений роз­ плід у перші 12 год (74,0–81,9%). Не спосте­ рігається залежності очищення комірок від сили сімей у повноцінних бджолиних родинах, вона виникає, коли сила сім’ї становить мен­ ше 6 вуличок (табл. 2). На основі однофакторного дисперсійного аналізу було вирахувано коефіцієнт успадко­ вуваності дочірніми сім’ями здатності видаля­ ти ушкоджений розплід. За експозиції 12 год коефіцієнт становив 0,24, за 24 год — 0,28. Коефіцієнт повторюваності між генераціями бджіл за цих термінів становив у середньому 0,30 і 0,36 (табл. 3). Цей показник є стабільним між усіма ге­ нераціями бджіл і свідчить про можливість ведення селекції з сім’ями. 2. Санітарні властивості материнських сімей і сімей з матками-дочками (F1) (04.09.2012 р.) Сім’ї Сила бджолиних сімей (вулички) Кількість вичищених комірок, % M±m % 12 год 24 год M±m Cv % M±m Cv % Материнські 7,0±0,6 100 72,5±5,0 13,6 100 91,3±4,0 8,5 100 F–1 6,5±0,4 92,8 67,2±0,5 12,8 92,7 86,9±4,8 8,4 95,2 F–1* 4,0±0,6 57,1 57,8±4,2 12,4 79,7 81,1±4,1 6,5 88,8 * Сила сімей менша 6 вуличок. 3. Коефіцієнт повторюваності санітарних влас- тивостей між генераціями бджіл Генерація бджіл Період 12 год 24 год 1/ 2 0,305 0,482 2/ 3 0,089 0,267 3/ 4 0,514 0,342 ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ 38 вересень 2014 р. Можливість селекції українських степових бджіл на посилення гігієнічної поведінки Вісник аграрної науки 1. Акимов И.А. Возможные пути адап­ тации Apis mellifera (Hymenoptera, apidae) к паразитированию клеща Varroa Destructor/ И.А. Акимов, В.Е. Кирюшин//Vestnik zoologii. — 2008. — № 42 (3). — С. 237–247. 2. Зюман Б.В. Факторы и механизмы неспе­ цифической резистентности медоносной пчелы (Apis mellifera): автореф. дис. на соискание науч. степени докт. вет. наук/Б.В. Зюман. — М., 1991. — 41 с. 3. Кривцова Л.С. Генетическое поведе­ ние среднерусских пчел при аскосферозе/ Л.С. Кривцова//Пчеловодство. — 2000. — № 2. — С. 36 – 37. 4. Кривцова Л.С. Перспективы селекции на устойчивость пчелиных семей к нозематозу/ Л.С. Кривцова: сб. науч.-исслед. работ по пче­ ловодству. — Рыбное, 2000. — С. 72–80. 5. Методы проведения научно-исследова­ тельских работ в пчеловодстве/[А.В. Бородачев, А.Н. Бурмистрова, А.И. Касьянов и др.]; под ред. Я.Л. Шагун. — Рыбное, НИИП, 2006. — 154 с. 6. Руденко Є.В. Змішані заразні хвороби розплоду медоносних бджіл (епізоотоло­ гія, диференційна діагностика, комплексна система заходів боротьби та профілактики/ Є.В. Руденко: автореф. дис. на здобуття наук. Бібліографія ступеня докт. вет. наук. — Х., 2004. — 44 с. 7. Харитонов А.Н. Селекция устойчивых к заболеваниям пчел/А.Н. Харитонов// Пчеловодство. — 2006. — № 7. — С. 15 – 16. 8. Холм С.Н. Селекция пчел на устойчи­ вость к известковому расплоду/С.Н. Холм// Материалы ХХХ междунар. конгресса по пче­ ловодству. — Бухарест: Апимондия, 1985. — С. 90–93. 9. Newton D.C. Removal of freeze-killed brood as an index of nest cleaning behaviour in honeybee colonies (Apis mellifera L.)/D.C. Newton, G.C. Cantwell, E.P. Bourouin//Amer. Bee J. — 1975. — № 115. — Р. 406. 10. Park O.W. Results of jowas 1937–1938 honeybee disease resistance program/O.W. Park, F.G. Pellett, F.B. Paddock//Amer Bee J. — 1939. — № 79. — Р. 577–582. 11. Rothenbuhler W.C. Behoviour genetics of neet cleaning in honey-bees. IV Responses of F1 and backeross generations to disease-killed broad/W.C. Rothenbuhler//Am. Zool. — 1964. — № 2. — Р. 111–123. 12. Rothenbuhler W.C. Genetics and breeding of the honey bee/W.C. Rothenbuhler//Ann. Rev. Entomol. — 1958. — № 3. — Р. 161–180. Надійшла 24.03.2014.

Изменено пользователем jktu197676

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

"слово" від Української науки..... :hmm::helpme::umora:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 13.02.2016в22:20, Паланочка сказал:

Сьогодні спілкувався з Григорків Людмилою Миколаївою, розмовляли біля трьох годин. В мене зосталось дуже позитивне враження від спілкування. Людмила Миколаївна займається селекцією в Гадячі і є оператором ШО. Скажу так , це мабуть єдина людина з Української науки (з тими що я спілкувався) від якої в мене зосталось стійке враження як від людини що розуміється в селекції. Дуже радий що такі люди є в Українському бджільництві, Якщо в степової є майбутнє то воно за такими людьми як Людмила Миколаївна. Також хочу відзначити що людина здатна чути іншу думку і зовсім не має (таке склалось враження) зіркової хвороби. Хоча сама науковий співробітник , а я звичайний пасічник, спілкувались на рівних. Після розмови "полиставши" інтернетом знайшов таку статтю по селекції в напрямку підвищення гігієнічної здатності в Укр. Степ. до якої ця людина приклала свої руки (в тому числі і як оператор ШО). Маю надію на співпрацю з нею. :ay:

___________________________________

стаття на сторінці 35

van9_2014.pdf

 

В Гадяче есть и другие интересные и достойные люди,колеги Людмилы Николаевны,Я бы посоветовал пообщаться еще и с Шамро,Суботой,их директором Гречкой,

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
9 часов назад, военрук сказал:

В Гадяче есть и другие интересные и достойные люди,колеги Людмилы Николаевны,Я бы посоветовал пообщаться еще и с Шамро,Суботой,их директором Гречкой,

с шамро общался.... субота уже не работает в Гадяче. Гречку не знаю :wave:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В 15.03.2016в10:59, Паланочка сказал:

25 березня, анонсований "круглий стіл" , взагалі він мав бути ще в лютому, але існує проблема в тому що люди не розуміють про що спілкуватись. проблем в селекції практично ніхто із "сучасних селекціонерів" степової не бачать... хоча декілька людей які розуміють що треба мінятись і хочуть працювати є ... цими людьми і ця конференція "підштовхувалась" і без них навряд чи вона і відбулася б. (мова не про СПУ, хоча вони виступають організаторами) Також звертаюся до форумчан , в кого є бажання займатись селекцією степової думаю варто відвідати цей круглий стіл. Принаймні побачити стан цієї справи в Україні...

Там уже немає що селекціонувати . Не дарма Німці відмовилися від селекції меліфери і перейшли на карніку. Хоча вона на  beebreed і існує, але щось за неї ні слухом ні духом не чути нічого. Якби Німці всіма своїма інститутами взялись за селекцію так званної степової, можливо років через 20 і будуть якісь досягнення, а так то все марна справа. 

Цитата

:ay: а как вообще с карпаткой в системе ? ето может быть отдельная група , или в общей популяцыи карники ?

Никто нас в  beebreed не пустит никогда...:IMHO: Они он бакфаст относительно свой не хотят добавлять....

Кто-то скажет я пессимист, не я реалист. :ak:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

 Щоб не говорили ,а робота потехеньку крокуе в перед.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
В ‎17‎.‎03‎.‎2016 в 12:46, ******* сказал:

Там уже немає що селекціонувати . Не дарма Німці відмовилися від селекції меліфери і перейшли на карніку. Хоча вона на  beebreed і існує, але щось за неї ні слухом ні духом не чути нічого. Якби Німці всіма своїма інститутами взялись за селекцію так званної степової, можливо років через 20 і будуть якісь досягнення, а так то все марна справа. 

Никто нас в  beebreed не пустит никогда...:IMHO: Они он бакфаст относительно свой не хотят добавлять....

Кто-то скажет я пессимист, не я реалист. :ak:

А може зарано ховати степову !!!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
48 минут назад, Богдан1 сказал:

А може зарано ховати степову !!!

Я  тоже думаю что очень рано. Если будет хороший план селекции и поддержка профильных структур,да и побольше интузиастов,результат будет не загорами..Но на даном этапе  всем матководам проще купить готовинькое за бугром,зделать рекламу и клепать  дочек.А для УС что бы быть конкурентом, ох как не мало времени и средств надо вложить.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Ну я вот за бугром типа купил маток у.....уже писал в другой теме украинок, отсеял по злобе пару, по развитию пару. И осталось какраз то что надо. Зимуют хорошо. Украинская степная радует стабильной зимовкой, мощньіми семями летом и по незлобности тоже прогрес. Я вот ими заменил карпаток, что бьіли раньше

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
10 минут назад, Uran сказал:

Ну я вот за бугром типа купил маток у.....уже писал в другой теме украинок, отсеял по злобе пару, по развитию пару. И осталось какраз то что надо. Зимуют хорошо. Украинская степная радует стабильной зимовкой, мощньіми семями летом и по незлобности тоже прогрес. Я вот ими заменил карпаток, что бьіли раньше

То что вы делаете хорошо. Но тут вопрос стоит о Европейской системе селекции и как попасть к ним в beebreed.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
15 минут назад, Саша@ сказал:

То что вы делаете хорошо. Но тут вопрос стоит о Европейской системе селекции и как попасть к ним в beebreed.

скоро все пойдет так как мьі не хотим...нам надо лелеять свою пчелу...вечно возить не будут...надо свои наработки...украинка того заслуживает. Казав Шевченко кажись що чужому навчайтесь, та свого не забувайте.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
8 часов назад, Саша@ сказал:

То что вы делаете хорошо. Но тут вопрос стоит о Европейской системе селекции и как попасть к ним в beebreed.

З такими методами селекції в Україні,затвердженими в кінці 80х нам і близько не бачить бібрід.Обовязково потрібна зміна розведення,та впровадження Європейської системи селекції.Яка в свою чергу веде до більшої якості селекційного матеріалу.Якщо нічого не зміниться,то той племінний 26 річний кінь здохне.І буде так як написав  хто  "покинув форум".

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
22 минуты назад, Ander сказал:

З такими методами селекції в Україні,затвердженими в кінці 80х нам і близько не бачить бібрід.Обовязково потрібна зміна розведення,та впровадження Європейської системи селекції.Яка в свою чергу веде до більшої якості селекційного матеріалу.Якщо нічого не зміниться,то той племінний 26 річний кінь здохне.І буде так як написав  хто  "покинув форум".

 

22 минуты назад, Ander сказал:

З такими методами селекції в Україні,затвердженими в кінці 80х нам і близько не бачить бібрід.Обовязково потрібна зміна розведення,та впровадження Європейської системи селекції.Яка в свою чергу веде до більшої якості селекційного матеріалу.Якщо нічого не зміниться,то той племінний 26 річний кінь здохне.І буде так як написав  хто  "покинув форум".

Сьогодні ми офіційно одержали погодження німецького міністерства сільського госодарства

на право використання системи бібрід, для покращуючої селекції українських бджіл.

AW_Anfrage Ukraine.pdf

переклад

лист Бібрід переклад.docx

перше, що я зробив , переклав для широкого загалу один базовий документ, який необхідно  заповнити для розміщення маток у бібріді

Селекційна книга ( перевод) Доскоч.xls

думаю , матководам буде цікаво познайомитися, інші методичні рекомендації також будуть розміщені тут у блозі, а також на нашому сайті, який  народжується

" в тяжких муках" безгрошів"я. Але сайт буде.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
12 минуты назад, Саша@ сказал:

 

Сьогодні ми офіційно одержали погодження німецького міністерства сільського госодарства

на право використання системи бібрід, для покращуючої селекції українських бджіл.

AW_Anfrage Ukraine.pdf

переклад

лист Бібрід переклад.docx

перше, що я зробив , переклав для широкого загалу один базовий документ, який необхідно  заповнити для розміщення маток у бібріді

Селекційна книга ( перевод) Доскоч.xls

думаю , матководам буде цікаво познайомитися, інші методичні рекомендації також будуть розміщені тут у блозі, а також на нашому сайті, який  народжується

" в тяжких муках" безгрошів"я. Але сайт буде.

Саша в цьому що Ви пишете я сам" варюся" і в курсі справи.  Моя мета допису була в тому що потрібно  зрушить з місця селекційну машину,яка в Україні ой як буксує.

Да й ще біда в тому ,що хто за рулем не крепко і спішать нажимать на педаль газу,хоча авто і заведене.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
17 минут назад, Ander сказал:

Саша в цьому що Ви пишете я сам" варюся" і в курсі справи.  Моя мета допису була в тому що потрібно  зрушить з місця селекційну машину,яка в Україні ой як буксує.

Да й ще біда в тому ,що хто за рулем не крепко і спішать нажимать на педаль газу,хоча авто і заведене.

Суть в тому, що у німців є конкретні вимоги, щось мені не віриться, що в Україні буде 500 сімей-аналогів української степової.

@Іван Михайлович організаторський талант, як кажуть проглядається.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
1 час назад, Саша@ сказал:

 

Сьогодні ми офіційно одержали погодження німецького міністерства сільського госодарства

на право використання системи бібрід, для покращуючої селекції українських бджіл.

AW_Anfrage Ukraine.pdf

переклад

лист Бібрід переклад.docx

перше, що я зробив , переклав для широкого загалу один базовий документ, який необхідно  заповнити для розміщення маток у бібріді

Селекційна книга ( перевод) Доскоч.xls

думаю , матководам буде цікаво познайомитися, інші методичні рекомендації також будуть розміщені тут у блозі, а також на нашому сайті, який  народжується

" в тяжких муках" безгрошів"я. Але сайт буде.

Це правильно...німці ж боряться на нашу українку, але з причини тої що та порода і була раніше по всій Європі і у них (під назвою місцева)...про це вже ними і сказано. А у нас знаходяться песимісти що в прогрес нашої українки не вірять,хто би що не говорив і робив. От взявся за цю справу Артем Майстерчук зі ШЗ для закріплення кращих якостей породних українок...і тут потрібна хоч би моральна підтримка. Я от також маю деякі екотипи хорошої українки і маю надію на ШЗ. А ви маючи такіж хороші варіанти в свому регіоні, робили би свою плідну справу. І не зважаймо на тих хто словесно і не тільки мішає справі

Изменено пользователем Uran

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
5 часов назад, Wladimir_K сказал:

Суть в тому, що у німців є конкретні вимоги, щось мені не віриться, що в Україні буде 500 сімей-аналогів української степової.

@Іван Михайлович організаторський талант, як кажуть проглядається.

А почему вам не верится.Я готовлю облетник на котором готов пренять хоть и 500 маток.Институт в Гадяче дает оцовские семьи.С весны буду готовить документы на регистрацию плем - пасеки.С Гадячом заключаем договор о сотрудничестве. Сейчас  вопреки своим заказам готовлю материальную базу на остров. На плечи Артема ляжет ШО.Я думаю  все получется.:IMHO1:

Изменено пользователем Саша@

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты
5 часов назад, Wladimir_K сказал:

Суть в тому, що у німців є конкретні вимоги, щось мені не віриться, що в Україні буде 500 сімей-аналогів української степової.

 

47 минут назад, Саша@ сказал:

А почему вам не верится.Я готовлю облетник на котором готов пренять хоть и 500 маток.Институт в Гадяче дает оцовские семьи.С весны буду готовить документы на регистрацию плем - пасеки.С Гадячом заключаем договор о сотрудничестве. Сейчас  вопреки своим заказам готовлю материальную базу на остров. На плечи Артема ляжет ШО.Я думаю  все получется.:IMHO1:

:IMHO1:Что 500 семей-аналогов украинской степной и "готов принять на облетник 500 маток" это разные вещи. И сколько отцовских семей готов выделить Гадяч?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Что бы создать семьи надо матки,или можно без них?А количество оцовских семей будет зависить от количества маток.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Все получится .Не сразу. По тихоньку будем делать .:ay:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти

×