Cfif Опубликовано 13 ноября, 2020 Share Опубликовано 13 ноября, 2020 12 минут назад, ДобровоЛ сказал: об'ємне 5-Же освоїли.. це шо?? за звір такий? 12 минут назад, ДобровоЛ сказал: Тому й купляють їх сім'ї в Ізраїлі й не лише для теплиць. Ізраїль набагато більше їх продає... 13 минут назад, ДобровоЛ сказал: А осмій, спеціально завезених звідки і куди завезених?? 13 минут назад, ДобровоЛ сказал: за тридцять років роботи в області я жодного разу в садах не бачив. Ну це точно не проблеми осмій.... а щоб їх бачить треба було б і працювати в садах. а не десь в області... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
ДобровоЛ Опубликовано 13 ноября, 2020 Share Опубликовано 13 ноября, 2020 Вам надати мої фотоальбоми, зроблені у садах області? Я думаю, що не варто тут щось отак доказувати. А то ви дійдете до вияснення того, чим і де я закусував. А мова то тут про запилювачів. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
ДобровоЛ Опубликовано 14 ноября, 2020 Share Опубликовано 14 ноября, 2020 13.12.2019 в 22:51, larson сказав: ну льоток, я так зрозумів, 22 міліметра, а що то за субстрат, пакля і вата???? Тепличні господарства, зокрема й в с. Калинівці Броварського району, де я колись про них робив фоторепортаж, закуповують джмелів сім'ями у Ізраїлі в дерев'яних ящечках . Ліпших опилювачів, за словами овочівників і місцевого пасічника, у них не було. А пробували й осмії теж. Просто джмелі більш витривалі й ліпше усіх переносять несприятливі умови. Щодо різновиду їх я не цікавився. А ранньою весною джмелині матки в природі часто буває шукають поживу і місце для майбутнього сімейства. Отоді їх можна й зловити . Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Володимир Гарбуз Опубликовано 16 ноября, 2020 Share Опубликовано 16 ноября, 2020 З дикими джмелями не так просто. Професіонали закуповують готові сім'ї в пластикових вуликах. А з приводу осмій - в Польші поставлено на промисловий рівень. У нас теж є садівництва що використовують осмій - гадаю цієї осені вже мають тридцять п'ять тисяч - це конкретне господарство. Осмії приблизно в п'ять разів збільшують кількість коконів. А ті що для себе вирощують - для свого садку - ті вже на мільони рахують. Осмія - найпростіша в догляді і чудово виконує функцію запилення саду. В теплицях не так просто - треба герметизувати - вилітають через щілини, вентиляцію. Пан Володько використовував для запилення тепличної екзотики. Популярність росте. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Gold-V Опубликовано 17 ноября, 2020 Share Опубликовано 17 ноября, 2020 7 часов назад, Володимир Гарбуз сказал: З дикими джмелями не так просто. Професіонали закуповують готові сім'ї в пластикових вуликах. А з приводу осмій - в Польші поставлено на промисловий рівень. У нас теж є садівництва що використовують осмій - гадаю цієї осені вже мають тридцять п'ять тисяч - це конкретне господарство. Осмії приблизно в п'ять разів збільшують кількість коконів. А ті що для себе вирощують - для свого садку - ті вже на мільони рахують. Осмія - найпростіша в догляді і чудово виконує функцію запилення саду. В теплицях не так просто - треба герметизувати - вилітають через щілини, вентиляцію. Пан Володько використовував для запилення тепличної екзотики. Популярність росте. А навіщо їх мати мільйон, якщо вони не літають на далекі відстані а на тій відстані що літають кількість дерев обмежена ? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 17 ноября, 2020 Share Опубликовано 17 ноября, 2020 1 час назад, Gold-V сказал: А навіщо їх мати мільйон, якщо вони не літають на далекі відстані а на тій відстані що літають кількість дерев обмежена ? все так як і в бджілинцтві)) розбивають на точки)) 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Gold-V Опубликовано 17 ноября, 2020 Share Опубликовано 17 ноября, 2020 Якщо я вірно розумію, то це все рівно багато. Осмія літає приблизно на 200 метрів, тобто грубо маємо площу 400*400 метрів, це 16 гектарів. На цю площу потрібно приблизно 200 бджіл (чи я помиляюсь ). То 1000000/200=5000 умовних точків, які перекривають 80000 гектарів. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 17 ноября, 2020 Share Опубликовано 17 ноября, 2020 23 минуты назад, Gold-V сказал: це 16 гектарів. На цю площу потрібно приблизно 200 бджіл (чи я помиляюсь Звісно помиляєтесь. Осмія гарний запилювач.. але ж 200комах на 16Га..))) Якби так працювали бджоли, то згідно Ваших розрахунків одна сімья медоносних бджіл мала б запилювати 4 ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВ... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Gold-V Опубликовано 17 ноября, 2020 Share Опубликовано 17 ноября, 2020 Знайшов данні в інеті, що на гектар саду потрібно 530 самок. Таким чином виходить що 1000000 бджілок покриває територію майже в 1900 гектар, теж не мало. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Володимир Гарбуз Опубликовано 18 ноября, 2020 Share Опубликовано 18 ноября, 2020 Ще не придумав як розрізнити де самки де хлопчики. Хіба що хлопчики менші і раніше вилітають тобто повинні бути ближче до виходу. Але розмножуються один до п'яти. На гектар гадаю не менше тисячі треба коконів. І виходячи з того що триста метрів літають то через сто метрів треба ставити хатки захищені від сонця та дощу. Цікавить досвід вертикальних трубок - яке заповнення? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 18 ноября, 2020 Share Опубликовано 18 ноября, 2020 В 17.11.2020 в 18:34, Gold-V сказал: Знайшов данні в інеті, що на гектар саду потрібно 530 самок. Таким чином виходить що 1000000 бджілок покриває територію майже в 1900 гектар, теж не мало. САМОК!! лимон -все пчёлы... получается вдвое меньше 900 га. 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Gold-V Опубликовано 19 ноября, 2020 Share Опубликовано 19 ноября, 2020 Кто сможет просветить, сталкивался в интернете с упоминанием того, что люди используют осмий для опыления ягод и овощей в теплицах, в частности клубники и огурцов. Я так понимаю, что это касается очень ранних растений, т.к. период цветения должен совпадать с периодом активности осмий. А следующие высадки растений чем тогда опылять ? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 1 декабря, 2020 Share Опубликовано 1 декабря, 2020 В 19.11.2020 в 17:47, Gold-V сказал: А следующие высадки растений чем тогда опылять ? Можно искусственно задерживать выход осмий или ускорять его. 1 -2 месяца может быть разница с помощью управления температур... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 1 декабря, 2020 Share Опубликовано 1 декабря, 2020 Сильный холод и голод в мае 2020го повлияли не только на медоносных пчёл. они повлияли на всех перепончатокрылых опыляющих растения. Осмия пострадала сначала от голода, потом от голодных птиц, и добивают её вредители.. которых не стало меньше и соотношение сильно ухудшилось не в сторону осмии... 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
ромео Опубликовано 9 декабря, 2020 Share Опубликовано 9 декабря, 2020 Як полтавці приручили дику бджолу У науковій установі живе єдина в Україні промислова популяція рудої осмії, яка запилює квітки у 3—4 рази активніше, ніж медоноси Мокра погода, що тривала в Україні кілька тижнів, змусила садоводів хвилюватися. Адже фруктові дерева відцвітали, а запилювати їх було майже нікому. На холоді малоактивними були навіть джмелі. Полтавських садоводів виручила дика бджола — руда осмія, ціла популяція якої живе на території Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Ця бджілка не носить меду, але в рази активніша за медоносну бджолу, запилює все, що цвіте, навіть за температури +5 градусів. І тепличні овочі бувають смачними й ароматними Наукова співробітниця лабораторії селекції кормових культур дослідної станції Любов Кавалір, яка опікується пасікою, розповіла, що перших півтори сотні рудих осмій виловив у природі у 1970-х роках заввідділу селекції Борис Зінченко. Він виставив у саду вулики з очеретяних трубок, у яких осмії відклали личинки. Зиму ці трубки з поселенцями пролежали у металевому ящику, а навесні, перед цвітінням садів, їх знову виставили на свіже повітря. Експеримент зі штучного розведення диких осмій виявився вдалим: щороку їх було близько мільйона особин. Колонії осмій роздавали жителям приватного сектору Полтави для запилення садків, а під осінь забирали. — Я влаштувалася на роботу на станцію у 1985 році, і зразу мене посадили пиляти очерет. Тим верстатом для нарізання очерету й досі користуємося. Коли водойми замерзали, ми їздили на болота заготовляти очерет: на Микільське, Копили, Сади, Леваду. Нарізаємо його, в’яжемо в кулі й привозимо сюди, на станцію. Перечищаємо, ріжемо на двадцятисантиметрові палички. Бджілка відклала личинку і одразу наносила їй пилку й заліпила її землею. І таке гніздечко вона влаштовує для кожної личинки. У трубочці вміщається 8—12 личинок, — ділиться технологією Любов Кавалір. Коли осмій розвелося достатньо для продажу, з’явилися й покупці. У 1980-х роках дослідна станція великими партіями продавала личинки осмій (висилали взимку посилками) тепличним господарствам України, Росії, Чехословаччини, Молдови. А у 2010 році полтавські науковці отримали патент «Спосіб промислового розведення бджіл роду осмія». Спершу личинки продавали просто у трубочках. Потім стали трубочки розрізати і витягати звідти лялечки. Так вони займають менше місця. — Запилені бджолами тепличні огірки або помідори дають смачні й ароматні плоди, а запилені штучно не пахнуть і на смак наче трава. Тому запилення комахою дуже важливе, — пояснює директор станції Андрій Кохан. У лісостеповій зоні України руда осмія запилює рослини із другої декади квітня (у медоносної бджоли сезон починається значно пізніше) до кінця травня — початку червня, запилюючи кісточкові, ягідники. А оскільки на станції кокони осмій зберігають у морозильній камері, то їх можна випускати спеціально для запилення полуниць або вишень. Кандидат біологічних наук полтавець Віктор Гукало, який два десятиліття тому працював на станції з осміями і захистив на цю тему кандидатську дисертацію, розповідає, що в радіусі 5 кілометрів навколо станції щороку, попри погоду, стабільно були щедрі врожаї кісточкових. Важливо, що осмія не конкурує з медоносною бджолою, тому що збирає не нектар, а пилок. — По наших осмій приїжджали тепличники навіть із Сєверодвінська на Камчатці. Тоді личинка осмії коштувала 3 копійки, а ми продавали їх сотнями тисяч. Наш відділ заробляв грошей більше, ніж усі інші наукові відділи станції, разом узяті, по 18—22 тисячі тодішніх карбованців за сезон. Я досліджував, чому осмій брали саме для теплиць. Там дуже жорсткі умови: вогко, висока температура, і квітка огірка чи помідора, уранці розпустившись, до вечора вже може засохнути. Але осмії з їхньою активністю встигають відвідати кожну квітку по кілька разів. Їх до цього змушує відчуття голоду. А медоносна бджола в таких умовах і не житиме. Науковці пробували організувати продаж личинок осмії у далеке зарубіжжя, але не змогли оформити відповідні дозвільні документи на перевезення. А ось іноземці завозять в Україну комах-запилювачів, зокрема ізраїльтяни й іспанці — пакетних джмелів. Але осмії ефективніші й дешевші, ніж імпортні тепличні джмелі. Вулики для дикої осмії складаються з очеретяних трубок, у кожній з яких бджола відкладає 8—12 личинок. Фото автора Рятує сірка Запитав пана Гукала: чому тепличники платили такі гроші за осмій, адже їх можна розвести? Виявляється, це не так просто, як може здатися. Існують певні технологічні секрети. — Ми з Борисом Зінченком брали участь у різних з’їздах ентомологів і там дізналися, що багато наших колег пробували налагодити промислове виробництво осмій, але у них не вийшло, бо в цих бджілок багато природних ворогів. Найнебезпечніші з них кліщі. Вони дуже живучі, і їх не могли знищити навіть з допомогою оброблення коконів кислотами. А в нас власна технологія, ми для оброблення личинок використовуємо сірку. Технологію розведення осмій ми описали у спеціальній літературі, та все одно в людей не виходить, тому що для цього потрібно мати наукову базу, умови, кваліфікованих фахівців. Це щоденна наукова, дослідницька робота, яка потребує часу і зусиль. Французи на конференції хвалилися, що їм вдалося вивести 18 осмій, а в нас на той момент їх було 3,5 мільйона. Керівництво станції не допомагало нам, а то популяцію осмій можна було б збільшити. У Полтаві у нас було майже 30 точок, де ми їх розмножували, щодня відвідували. Нині осмій на станції, мабуть, із півмільйона особин. За словами Любові Кавалір, проблему кліщів на станції успішно розв’язали. «У нас їх майже немає. Торік ми протруїли сіркою всі трубочки з коконами, й ті, що з кліщами, й ті, що без, тож цього року кліщів була жменька. Хоч раніше на пасіці шкідників було дуже багато». Щодо перспектив збільшення популяції осмій, для цього треба, щоб їхні личинки купували у великій кількості. Останніми роками так і відбувається. По гривні за личинку їх купують тепличні комбінати Дніпра, Луганської, Донецької, Харківської областей. — Руда осмія витриваліша за медоносну бджолу, вигідно відрізняється простотою і невибагливістю утримання, не потребує підгодовування цукровим сиропом, — продовжує Любов Кавалір. — Вища ефективність осмій у теплицях досягається в разі комбінованого використання — у січні — березні запилення осміями, а в наступні місяці — медоносними бджолами. Ефективне також застосування лише поодиноких бджіл протягом усього періоду цвітіння огірків. Такий спосіб запилення поширений у присадибних теплицях. Технологія зберігання і використання осмій у теплицях така: гніздові трубки з лялечками в зимовий час зберігають на природному холоді (в неопалюваних приміщеннях). У грудні — січні кокони видаляють із гніздових трубок, очищають на решетах від землі й шкідників, і надалі зберігають у закритих металевих коробках у холодильній камері за температури від 0 до +2 градусів або на природному холоді. Для використання бджіл у зимово-весняний період їх потрібно вивести з діапаузи. Для цього кокони засипають у лотки шаром близько 2 сантиметрів, накривають сіткою або склом й інкубують за кімнатної температури або в термостаті. Осмії в теплицях ефективно працюють у січні — лютому 20—30 днів, у березні — 15—20, у квітні — 10—15, а в травні — 7—10 днів. Після проходження цих строків у тепличні вулики заносять нові партії проінкубованих бджіл. На кожні 400—500 квадратних метрів теплиці встановлюють один вулик розміром 35х15 см і заввишки 20 см, закладений очеретяними трубками. Бджіл переносять у теплицю, коли вони починають прогризати кокони. Якщо бджоли стали виходити з коконів, а теплична культура ще не цвіте, їх потрібно перенести в холодильник і утримувати за температури +2 -4 градуси. Кокони бояться прямих сонячних променів, а температура, вища за +30 градусів, згубно впливає на бджіл. ДОВІДКА «УК» Руда осмія, або дика поодинока бджола, менша за медоносну й безпечна для людини. У природі селиться поодиноко або невеликими колоніями в нірках, порожніх мушлях, щілинах будівель, порожнинах стебел, очеретяних стріхах тощо. У Європі відомо понад 130 видів осмій. В Україні найбільше поширені руда й рогата осмії. За хвилину руда осмія запилює близько десяти квіток. 5 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 12 декабря, 2020 Share Опубликовано 12 декабря, 2020 Якщо може комусь потрібна руда осмія -звертайтесь. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 13 апреля, 2021 Share Опубликовано 13 апреля, 2021 Народження осмії Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 28 июня, 2021 Share Опубликовано 28 июня, 2021 Может кто в курсе Что за существо?? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 16 ноября, 2021 Share Опубликовано 16 ноября, 2021 три года борьбы с паразитами дали таки результат: Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 10 апреля, 2022 Share Опубликовано 10 апреля, 2022 Найпізніший вихід осмій за всю історію моїх спостережень: 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 28 декабря, 2022 Share Опубликовано 28 декабря, 2022 Допоможіть з визначенням бджіл. У довоєнні часи була мною зната в заповіднику асканія Нова колонія осмій у старій акації: Нещодавно схожі бджоли з'явились у нас, були індентифіковані як бджоли галікти: тільки справа у тому що галікти це земляні бджоли. Та і взагалі, окрім медоносних, воскових, та джмелів... більше соціальних бджіл не існує. Ну і ось вишенька на торті ось це відео із казахстана з, начебто, моїми бджолами...: Хто зна, що воно таке? 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 17 января, 2023 Share Опубликовано 17 января, 2023 Замість того щоб лазити по вуликам, краще подбати про менш захищених бджіл у природі. Особливо цікаво буває це дітям... інколи) 3 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 12 февраля, 2023 Share Опубликовано 12 февраля, 2023 Хто займається осміями. чи зустрічалися особини "середнього" виду ? Як ось тут. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Cfif Опубликовано 31 июля, 2023 Share Опубликовано 31 июля, 2023 Теж бджоли: 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на другие сайты More sharing options...
Рекомендуемые сообщения
Присоединяйтесь к обсуждению
Вы можете написать сейчас и зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, авторизуйтесь, чтобы опубликовать от имени своего аккаунта.