Іван Михайлович

Активные Пoльзователи
  • Публикации

    934
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

3 324

О Іван Михайлович

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

Profile Information

  • Ваш пол
  • Место расположения
    Броди Львівська обл. 0503708663

Previous Fields

  • Пасека в
    в лесу
  • Стаж
    свыше 25 лет
  • Kоличество семей
    101-150
  • Ульи
    вертикальные дадан
  • Порода пчел
    карпатка-карника

Посетители профиля

6 756 просмотров профиля
  1. КАРНІКА від Інгрід Шмаранц ( IMEGO)

    Сьогодні хочу поділитися з моїми колегами приємною новиною. Переглядаючи сайт австрійців я зустрів звіт асоціації ZAC, по результатах тестувань маток за 2016 рік. Звіт 2016 ZAC.pdf що мене втішило , це те що я знайшов своїх друзів , а пані Інгрід Шмаранц , з своїми матками займає другу сходинку в Асоціації . Більше того, матки що ми одержали у 2016 році є дочками від кращої по медопродуктивності матки № 796356913 . як бачите, маємов Україні матеріал гірської альпійської карніки від титулованої матки . Дуже цікаво буде перевірити дочок від цих маток в умовах України. Прийшлося трохи скоригувати план на 2017 рік. Мабудь прийдеться доставити ще кілька груп і від цих маток. На цей час сім"ї не вражають своїм розвитком, в зиму пішли на 5 рамочках, цьогорічна весна , не сприяє доброму розвитку, але перезимували без проблем. Маючи таку інформацію про їх походження хочеться приглянутися до цього матеріалу. Відомо,що ця Асоціація має свою програму покращення популяції, і їх матеріал не споріднений з матеріалом від німців. Хто з карніководів зацікавлений у тестуванні цього матеріалу, потрібно написати в приват або зателефонувати. Маток можемо запропонувати виключно для створення тестових груп (6-8 шт), без права розповсюдження до завершення тестування. Наголошую, матеріал не випробуваний, тому більше щось сказати не можу , бо не знаю. Я взагалі не планував їх розмножувати, взяв подивитися, а виявилося, що , цілком можливо, "не дарма си стратив".
  2. Підкажіть , які батьківські сімї таки будуть на облітнику? Надіслано від мого SM-J510FN, використовуючи Tapatalk
  3. кожен матковод намагається продавати найкраще, в основному. Це найкраще , дуже часто, не є найкращим у пасічника. Умови різні, вулики різні, методи пасічникування різні, і досвід догляду за бджолами теж різний. Ви поступаєте правильно, і маєте можливість вибирати. Едина проблема, відсутність контролю за спаровуванням. Як тільки налагодимо стабільно діючі облітники для маток, одразу зміниться ситуація і з матками і їх ГКО. Поки цього не має, користуємося тим ,що маємо. Добираємо маток по материнській лінії і використовуємо ШО. Не всі промисловики використовують виведений матководами матеріал, багато і у нас в Україні і, в Поляків, і Німців і в Австрії , використовують маток виведених у себе на пасіці. Різниця в тому, що у них є налагоджена система забезпечення пасічників якісним, перевіреним матеріалом маток , а у нас цього, поки немає.Хоч , якщо вже бути послідовним і чесним, і у них не завжди все гаразд з матками і їх пасіками.
  4. В продовження теми. В різних регіонах України дуже різні природно кліматичні та медозбірні умови. Тому те, що добре на заході України, не завжди підходить для Сходу. Якщо у нас сиро і з медозбором не густо, то на Сході дуже тепло і сухо , а про масиви медоносів і порівнювати не варто. Для різних територій потрібні бджоли з різними характерами.Універсальних бджіл немає. Карпатка стрімко розвивається, як і вискогірна карніка, з ранньої весни використовує кожну можливість виростити максимум розплоду. У нас ,хороші сімї,зазвичай нарощуються до початку цвітіння садів і ...наступають похолодання, далі ройовий стан. Добре якщо починається взяток,і бджоли переключаються на взяток.Такі бджоли, до прикладу, можуть добре використати взяток з акації, але у нас взяти акацію проблематично через погодні умови. Зато в центральній частині України , це цілком реально. А от втримати карпатку ( високогірну карніку) до взятку з соняшників, не просто, починаються " танці з бубном". Без достатнього володіння технологіями утримання таких бджіл , будуть складнощі. Українська степова успішно використає соняшник, через свій повільніший весняний розвиток, але меду з акації принесе значно менше, через відсутність в цей період , достатньої кількості робочих бджіл. Як в першому, так і в другому випадку вимагається кропітка селекційна робота по місцю. Окремо варто сказати за імпортовані бджоли. Тут думки розходяться у науковців та практиків. Безперечно, відселекційована европейська бджола приваблює своїми задатками. Вона чудово працює на слабких та середніх взятках,миролюбна (поки чистопородна) , але "заливається " на потужніх, довготривалих взятках . В зиму практично зношується і зимувати нікому. І тут потрібно попрацювати в напрямку селекції з цими бджолами, щоб і вони могли працювати в наших умовах. На жаль ми не володіємо аналітичними звітами по тих чи інших штаммах Тройзеків,Скленарів, Пешетців,Сінгерів і т.д. яких маємо на наших пасіках. Для цього потрібно всім разом ділитися своїми спостереженнями, дослідами, здобутками і невдачами. Не просто, у мене класна бджола В21(МАА) чи Вучківська, чи ще якась. Потрібно розказати який середній показник по точку, які сім"ї були в контролі,на протязі якого часу використовується , з чим порівнювалася і т.д. Це вимагає додаткового часу на спостереження та проміри, тому цим не можуть займатися "промисловики",у них на це немає часу, це робота для аматорів ентузіастів які доглядають 20-30-50 сімей. Саша, це вже політика. Ми робимо те, що можемо і хочемо, адже ми це робимо добровільно, для самих себе і своїх колег. Я вірю, що прийде час " і на нашей улице будет праздник!".
  5. Бачу дискусія завязалася серйозна. Якщо цікаво моя думка, то я вважаю ,що НЕ все так кепсько у нас в Україні. Так , в основній масі помісі, але є ще пасіки де маємо чистопородних бджіл. Екскурс в історію.Свою роботу зробила масова розсилка карпатянки по СРСР, тут правду не сховаєш, але чи погіршила ця інтервенція місцеві популяції? тут питання. Думаю що не дуже. Як не кажіть, в радянські часи ,( я застав 1978-1998,про цей періоді веду мову)велася серйозна селекційна робота. Закладалися масштабні досліди, вивчалася порода у різних регіонах СРСР, вівся селекційний покращуючий добір і т.д. Я памятаю лінії Буковина, Верховина, 77, 62,69,169 і згодом з"явилися типи. З появою типів , теж не все було погано на початку . Були дуже гарні Колочавський та Вучківський. ще був один тип ,не пригадаю назву, по назві місцевості. На жаль розвал наукового забепечення галузі призвів до втрати якісних показників в селекції українських бджіл. На сьогодні маємо кілька пасік генетичного резерву і української степової і української карпатської, розшукали і оригінальну поліську бджолу. Можливо не з найкращими господарсько-корисними показниками, але з явними чистопродними групами бджіл. Це в свою чергу дає нам можливість розпочати покращуючу селекцію. Зрозуміло, державних чиновників, по суті олігархів казнокрадів, мало цікавить наша бджола, а тим більше виділення коштів на наукове забезпечення галузі. Щорічно спостерігаємо зменшення фінансування та знищення наукових закладів, що мали б займатися науковими питаннями розвитку галузі. І що? Нічого не робити? У мене інша думка. "Спасіння потопаючих-діло рук самих потопаючих". Головне щоб не перешкоджали. Я вважаю , що нам, присутнім на форумі і не присутніх тут, а таких є значно більше, цікаво мати якісну ,українську бджолу. Саме тому, приходиться самим , разом з людьми з науки, які працюють більше на власному покликанні, і ніж за смішну заробітну плату, братися за селекційний процес. Зрозуміло, за один чи два роки , одержати результат важко, але ті кілька селекціонерів, що є на роботі в наукових установах, без нас з вами, нічого самі не можуть зробити. Пропонуйте свою допомогу, берімося допомагати один одному. Дуже просто і легко паскудити всіх і всяк раз, і те не так і те не зробили, а що ми самі зробили щоб усім було краще? Я вважаю необхідно почати з себе. Сьогодні вже є можливість одержати перевірений чистопородний матеріал і карпатки і українки. Пора створювати масиви чистопородних бджіл, насичувати території чистопородним трутнем. Проводити масові добори. Поряд з цим , ми маємо можливість перевіряти у себе на пасіках імпортований матеріал. Випробовуйте, діліться інформацією, повідомляйте про результати.Не поспішайте з висновками. Якщо хтось надіється, куплю гарних дорогих маток і буде мені щастя, глибоко помиляєтесь, це тимчасово. Буде добре тоді, коли навкруги буде якісна бджола.
  6. не зовсім так. На пасіці можуть бути різні матки. Одні приїхали з островів, другі ШЗ, треті виведені і облітані на пасіці. Саме треті можуть мати такі параметри. Більшість маток які я перевіряв в цьому році з Кіровоградської, Харківської, та Одеської областей на 90% мішанка. В бджіл з Західних областей переважають помісі з присутністю карніки , тобто КІ 2.8-2.97, у пробах з Волині, Житомира, завжди присутні бджоли з КІ 1.6-1.9. На Франківщині можна зустріти і низькі індекси і високі. Для себе роблю висновок про страшну , неконтрольовану метизацію місцевих бджіл різними популяціями інших порід. Висновок: ніякого породного районування бджіл в Україні давно НЕМАЄ! хіба на папері.
  7. ні це не чужа кров. Це можуть бути генетично немодифіковані кілька крил меліфери, або недорозвинені бджоли з якихось причин ( холодна весна, недогодована личинка, аномальний розвиток під впливом інвазії варроа, тощо.).
  8. На цьому скані можна побачити як , на мою думку, виглядає гібридизована сім"я. як бачите від кількості перевірених бджіл піки нікуди не зникають. При цьому ця сім"я відмінно працює на всіх взятках, чудово зимує, трішки агресивна, а от матки від неї які тільки не лупляться. І чорні, і рижі, і кусючі "сторожеві " сім"ї появляються з матками від цієї родоначальниці. Робіть висновки самі. Гібридизовані матки, це безперечно чудові матки для промислового пасічництва. Одержання таких маток не проста наука. Не можна плутати , чи підміняти розуміння гібридизація та випадкова помісь невідомих нащадків.Хороші гібридизовані сім"ї зазвичай мають значну ековалентність, що в свою чергу забезпечує надзвичайні параметри сім"ї. До прикладу ця сім"я,що подано нижче .
  9. те що пише Рутнер, відноситься до бджіл які досліджував Рутнер. Він мав можливість спостерігати внутрішньопородові гібриди. Ми маємо трохи іншу ситуацію у нас в Україні. У нас спостерігається гібридизація міжпородова , а це різні речі. тут в прикріпленому морфопаспорт на поліську сім"ю . зверніть увагу на піки а нижче морфопаспорт на вучківську
  10. У ВУчково ,щорічно, проводиться відбір сімей які мають відхилення по морфометрії. Вибраковуються явно не типові для породи сім"Ї, і у них міняють маток на дочок від кращих чистопородних сімей. Одночасно ведеться моніторинг за збереженням генеологічних ліній, яких у Вучково на сьогодні є кілька. Проводиться планова робота по збереженню породи за методом Пейджа та Лендлоу ( збереження чистопорідних бджіл у напівзакритій мікропопуляції.), удосконалена В.А. Гайдаром.. Типова пасіка генетичного резерву українських карпатських бджіл. На скільки мені відомо, щорічно ,при проведенні морфометричних спостережень, виявляють бджіл з високим кубітальним індексом. При вибраковці такі сім"ї не вибраковуються, у вибраковку йдуть сім"ї з низьким кубітальним індексом. Таким чином , поступово , КІ Вучківських бджіл помаленько зміщається в сторону збільшення. Другий фактор, на який ми звернули увагу, і який часто зустрічається в описах українських карпатських бджіл, це використання европейської програми "Біморф" . Мені не відомо , як саме вичисляє ця програма К.І. але в програмі кубітальний індекс завжди показується вищим ніж намірюється під мікроскопом. Це теж "змістило " КІ в сторону збільшення. Програмою "біморф" у відділі селекції карпатських бджіл, користуються з 2011 року, і саме з цього часу ми спостерігаємо в переписах та інтернеті згадування про підвищений кубітальний індекс Української карпатки. Я вважаю ,що КІ карпатських бджіл і без всяких "евродомішок" цілком міг зміститися в сторону збільшення, через постійний масовий добір кращих Вучківських сімей з вищим кубітальним індексом. В Австрії також є думка, серед селекціонерів, про те, що високий кубітальний індекс притаманний бджолам високогіря.
  11. у Вучковому будемо переміряти в травні, поки сильно різняться різні проби, але КІ є досить високим. 2.9 не наміряв , але 2.78-2.81 досить часто спостерігаю.
  12. згоден, написано саме так. щодо кубітального індексу, питання спірне, на сьогодні 2.45-2.56 середнє в усьому перемірному масиві карпатських бджіл з пасік Хакарпаття, Синевір та Говерла мають трохи вищий індекс, і то залежно від генеологічних груп.Ведемо перевірку по морфометрії, поки результати не афішую, але явно КІ в більшості випадків вищий за описаний 20-років назад по породі..
  13. Думаю не прогадаєте. Матки перевірені протягом трьох років. Можу дати пояснення по цьому паспорту. 38-Україна,08-власний номер матковода (Олександр Берцик) матка № 3 , по селекційній книзі, 2016 рік виведення матки. Матка облетілася на місцевому облітнику , у них на пасіці. 16 .06 .2016 р.Номер мітки матки 47. ( номер опалітки може не співпасти з номером матки по реєстру в селекційній книзі). лінія ЗАХАР. Раса :карпатка ( Латинню написана офіційна назва породи ,відповідно до ДСТУ-Apis Melifera carnica var.Ukrainika Carpatika. ( Висновок ННЦ ім.Прокоповича, не я придумав).Дальше дані морфометричного аналізу, що підтверджують на 98% чистоту породи. Родовід сім"ї: це дочки від материнки 38-88-4- 2015 року ( номер матковода: 88-Ліля Берцик). Матка 2015 року, це дочки від матки 38-88-5-2014, Так як до цього року не вівся контроль по батьківських сімях, то батьківська група не вказана, лише родовід по материнській лінії. Матка облетілася на пасіці, а не на ізольованому облітнику з визначеною батьківською групою сімей. В цьому році у Берциків можуть бути також матки з гірського облітника, і в паспортах буде зазначено яка родоначальниця є у батьківських сімей. У Берциків ведуться кілька генеологічних ліній однієї лінії ЗАХАР. Ніби все що зміг прочитати.
  14. вони доженуть тих, що раніше розплід погнали, а як попадуть в період взятку , тоді оціните їх по "дорослому". Є нюанс, вони перестають носити взяток, якщо заповнені корпуси медом. Потрібно постійно слідкувати щоб не було великах запасів над гніздом. Вони повинні постійно відчувати простір та відсутність кормових нагромаджень.Наявність засклепленого меду в корпусах над гніздом, заспокоює їх і вони перестають ефективно працювати на взятку.
  15. Мені не відомо, хто крім мене і Укропа (В. Поліщук) має в Україні оригінальні матки шамму Сінгер. Від нас у людей є матки першого покоління.Не беруся переконувати що це кращий матеріал, ніж будь який інший від наших карніководів. Оригінальний-однозначно, годиться для кросів на карпатку і карніку, перевірено. Хороших маток в Австрії є багато. Які будуть хорошими у нас в Україні, а зокрема у Ваших умовах, я не знаю. Для мене , для наших умов , найкраще підійшли матки від Краутера,Сінгер, Фукса, Лампрехта, Пернера. Однією з кращих у нас була ( померла у 2016 році) 7-45-310-2012 . Кірхайнівська що облетілася на Нордервеї. То була дужа гарна матка і її діти кілька поколінь достойно себе показували на наших теренах. У мене від неї 13 дочок другий рік в групі тестеріві, одні з кращих. Що я б хотів ще попробувати? Маток від Шутте і Маха, в першу чергу. З великим задоволенням взяв би маток від Заатхофа, Хольткапфа та Бертельса. Шороші матки від Інгрід Шмарантц ( друга в асоціації ZAC по медопродуктивності ) матки IMEGO. Я не можу Вам щось рекомендувати конкретно. У німців таж тисячі маток тестуються по регіонах, і лише десятки виявляються придатними до репродукції. В Україну вже завезено досить багато якісного і перспективного матеріалу карніки. Беріть в Україні неплідок ,облітуйте у себе на своєму трутовому фоні, створюйте групи і робіть висновки. Іншого шляху я не знаю.