Іван Михайлович

перемички між корпусами будують усі бджоли , якщо не витриманий бджолиний розмір ( 7 мм ) між верхнім та нижній брусочком рамок. Якщо цей розміри витриманий ( це буває не часто) містків буде дуже мало. Є інша особливість карніки, це зєднання рамок між верхніми брусками. Ця особливість притаманна бджолам з високою воскобудівною здатністю. Так би мовити," палка в двох кінцях". Якщо бджоли добре відбудовують вощину при незначних взятках, вони обовязково поставлять перемички між верхніми брусками, якщо вощину будують лише при добрих взятках, містків та меремичок буде дуже мало, або і зовсім не буде. Як на мене, краще мати бджіл з доброю воскобудівною здатністю, а вулики завжди можна підігнати в потрібний розмір і буде добре.

ви впевнені що то були матки від Сергія Рауша? Загалом Раушевські матки є або добрі або дуже добрі. Можливо матки зазнали стресу чи ще якогось впливу вже в Україні? Може пушкою їх "бахнули"? а може ще яка "біда" з кормом попала?

не заморочуйся з кислотою! це все вчорашній день, небезпечно і неприємно для маток і бджіл. Сам подихай кислотою і зразу зрозумієш що то за "радість"- мурашина кислота.Тим більше, її ефективність дуже незначна.Поки не було сучасних акароцидів, ми були змушені шукати порятунок від кліщів. На сьогодні, в цьому немає потреби, є досить ефективні , сучасні препарати та методики.

як Ви діагностували трахейного кліща? може його і немає у Вас на пасіці? використання кислот вимагає дуже точної експозиції, при завищених дозах матки починають хворіти і гинуть. При малих концентраціях кліщі виживають. На мою думку, боротьба з кліщами повинна бути системною , а використання сучасних акарацидів, лише як контроль наявності паразита. В літературі досить багато описано ефективних методів боротьби з кліщами у вулику. На жаль у нас немає культури ефективного використання методів боротьби з кліщами. Вже лише те, що ми по різному і у різний час обробляємо своїх бджіл , допомагає кліщам мігрувати між вуликами та зберігати свою популяцію. Я використовую в кінці сезону смужки з маслами та акарацидами. Контроль роблю в листопаді , коли немає розплоду , роблю контроль наявності кліща амітразом. Жодних "пушок" та інших аерозолів не використовую. Проблем з зимівлею та зльотами бджіл, останні десять років не мав.

Програми розробляються управлынням АПР ОДА. Ми обговорювали проблемні питання , також участь засобів інформації у висвітленні процесу розробки та прийняття програми. Програма підготовлена, знаходиться у п. Ігоря Вуса , який поняття не має в бджільництві, але "себе не бачить в програмі" , тому програма лежить без руху. Наталя Хмиз звільнилася, і нікому більше займатися і п.Вусом і програмою. Я не надсилав ніяких програм до Обласних Рад, у Вас неправдива інформація. Я подав своє бачення до координатора написання програми , у відділ АПР, а що вони використали чи не використали , мені не відомо. Там нікому займатися питаннями бджільництва.

при великій кількості промірів інформація зливається в гарну картинку, на мою думку , якщо хочете побачити явну картину присутніх нетипових бджіл, робиться кілька повторень, але міряємо 30-40 крил.

Вже цього року маток виводили і реалізовували виключно від перевірених маток. Кому буде цікаво і на наступний рік також будемо вирощувати маток і по можливості реалізовувати .

хто Вам хлопці стоїть на перешкоді? Хто заборонив займатися селекцію бджіл? Чи хтось комусь не дає створювати Асоціації та Обєднання? Беріть в свої руки свої ідеї та втілюйте у життя. В Україні є досить прав і свобод щоб себе реалізувати в галузі бджолярства.

Є така приказка " собаки гавкають, а караван йде далі". Таке щось схоже і у нас тут. Компютерні теоретики товчуть по клавішах , в" поті чола свого" показуючи свої "об"ємні" знання про бджіл та селекцію бджіл , інші не маючи елементарних знань біології бджоли, намагаються вчити чогось чого самі не знають , а основне в цьому це вихваляння всього заморского і нікчемне ставлення до свого. Це назавається синдромом рабскої психології. Ще раз хочу сказати п.Михайлові, і іншим скептикам. В Україні є чудові популяції бджіл, і в Україні також є чудові привізні лінії бджіл Німеччини, Асвтрії, Данії , Чехії ! в Україні немає достатньо кваліфікованих кадрів для проведення науково практичної селекційної роботи. Є окремі групи ентузіастів , і вони намагаються щось робити і не мають часу , на форумах "товкти по клавішах".

німці знають на якому рівні селекція у нас, і знають що у нас є матеріал який їх дуже цікавить. Я про це написав не "кидаючи камені в город до німців" , я написав те що ми маємо, і німці тому теж приємно вражені.Німці, маючи аналітику наших вимірювань,та маючи доступ до наших бджіл, признають що карпатська популяція є дуже цінною та перспективною за що нас і підтримують.

ну навіщо так? нам ще у німців вчитися і вчитися, ми робимо лише перші кроки в напрямку европейської селекції. Саме завдяки німцям, а саме професору Бінефельду , нам не потрібно десятки років блукати манівцями, і ми маємо можливість всі ці етапи , що пройшли німці за 40 років , пройти за 3-5 років. Правда тих що хочуть займатися і працювати як німці не багато.

Михайле, в Україні інше система селекції була і є надалі. Ми не можемо примусити відділи селекції інституту Прокоповича, в один момент відмовитися від типового розведення та перейти на лінійне. Можу лише запевнити, в цьому році цей процес вже пішов, і це робота не одного року. Виникає ще фактор інтелектуальної власності на селекційний та племінний матеріал. Тут ми не в силі щось змінити. Власниками наявного плематеріалу є відділи селекції ННЦ ім.Прокоповича, і я вдячний Кереку С.С, за наданий нам селекційний матеріал . Нам, в ГО ОМУ, передали з відділу селекції , на умовах співпраці, 5 чистопородних маток придатних для заснування нових ліній ( хто працює з програмами Біморф та Морфо XL, знають про що мова)і також ми одержали кроси міжтипові для випробувань. Робота робиться і ми тим гордимося. В додатку супровід на одну з маток. V035_lin.pdf

у 2017 році було зроблено кілька кросів. СТ- х- Синевір, СТ 1075 х Подолянку, СТ вароатолернц х Синевір, СТ-03 х Подолянку 20/1.Також інші ШО кроси та контрольвані кроси на Синевірській подяні. В цьому році також зроблено достатньо кросів . Результати можна буде почути через 2 роки , попередньо можна сказати, що карніка ( дивлячись яка) при кросуванні з Синевіром дала пониження лагідності, зате проявила себе на ранніх взятках. Поки карніка (СТ-1075 та Singer 64 ) розганялися , то кроси вже несли нектар у надставки. Різниця у розвитку становила 6-8 днів , а це не мало на ранніх взятках.

Михайле, уважно читай і трохи думай що пишеш. Скажи мені і громаді , скільки імпортованих маток, класових ми маємо в Україні? не більше 10-15 шт. Привозиться , в основному F1, і в кращому випадку острівні або ШО , а в основному везуть дешевих маток з пунктів парування. З якою карпаткою і що порівнювати? Перш ніж писати про карпатку , потрібно її мати. Куплені на Закарпатті матки щет не факт що то " карпатка". Аналогічно, щоб робити висновки чи г...но у німців , теж потрібно мати не одну -дві маточки і порівнювати, а хоч би пару десятків, різних і від різних маткарів, а вже трохи попрацювавши з ними можна собі дозволити про щось писати.Хоч і від цього я би утримався, тому що різний матеріал в різних умовах та при різних методах пасічникування по різному себе веде. Те що німецький матеріал є добре відпрацьований то факт, і також факт є його значна імбредність, те що наша карпатка запущена теж факт, а те що карпатчики зробили і роблять щоб зберегти і відновити якісну популяцію наших бджіл , теж факт. Попит на карпатку є і буде , в цьому році не одна тисяча маток поїхали саме карпатської популяції за кордон, і багато хто перепробувавши різні заморські штамми знову повернувся до місцевої "карпатки". Незважаючи на її тимчасові недоліки, такого швидкого весняного темпу розвитку немає жодна інша популяція. Те що все потрібно "мєрити" і перевіряти теж факт , і без цього неможливо займатися селекцією та маткарством. Хоч ніхто нікого не примушує це робити, все добровільно і на власний розсуд. Кому цікаво знати з чим має справу той навчився і міряє і знає з чим працює, а кому то без різниці то вже його справа.

В цьому році, серед карпатчиків ( з якими співпрацює ГО ОМУ) проведено значний обсяг робіт по визначенню та впорядкуванню чистопородних карпатських бджіл. Завдяки програмі Ігоря Довганика (Кумпел) проведено спільно з відділом селекції карпатських бджіл ( лаборант п.Міла, програма Біморф) величезна ( на мою думку) робота по виявленню чистопородних сімей вучківського , рахівського та говерлянського типів. Перевірено також частина сімей типу Синевір. Повністю обстежена пасіка "вучківська" ( В.Плиска). Проведена робота на перевірку чистопородності та степінь гібридизації . Відібрано маток для створення, у вучківському типі, нових мікроліній та групи маток для репродукції. Ведеться вибраковка маток які мають хоч незначну степінь гібридизації не властиву популяції та не відповідають селекційним параметрам типу. Частина селекційного матеріалу вучківського типу передано в ОМУ , для збереження та створення нових мікроліній та кросів. У маткарів карпатчиків : Паращинець, Йовбак, Гайдар, Лендел, Керек, Мигович, Бобонич ,Папп перевірено надані для перевірки зразки бджіл, та визначено чистопородні сім"ї придатні для репродукції , окремі перевірені зразки показали що сімї придатні для заснування нових ліній. Проведено кросування карпатських ліній з лініями австрійськими та німецькими. Результати дуже хороші. Одержані кроси медисті , не заливають гнізда, на жаль у випробуваннях залучено ще мало тестерів, у різних регіонах України, більше бажаючих виявилося в Молдові, Румунії та Польщ іале процес продовжується. Завершено дослідження щодо породності. Висновок один : "карпатка" не що інше як окрема популяція породи карніка. Проведені дослідження підтвердили , наша "карпатська " популяція( з того матеріалу що ми мали в дослідженнях), в розуміння чистоти породи! набагато чистіша карніка ніж те, що ми одержуємо з німечини та називаємо чистопородною "племінною"карнікою. В більшості наших зразків абсолютно відсутні домішки меліфери-меліфери, що дуже часто і в багатьох випадках присутнє у бджіл привезених з німеччини. Робота з "карпатками" продовжується. Працюють з програмою Морфометрії і пасічники не члени ОМУ, але інформації про їх здобутки я не маю, тому нічого повідомити що там наміряно і які роботи проводяться я не можу.