Перейти к содержанию

Комісар

Пользователи
  • Публикаций

    43
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

35

1 Подписчик

Profile Information

  • Место расположения
    сумская обл, великописаревский район

Общая Инофрмация

  • Пасека в
    Київщина, Сумщина
  • Стаж
    свыше 25 лет
  • Kоличество семей
    41-50
  • Ульи
    лежак
  • Порода пчел
    українська степова, кавказька

Посетители профиля

315 просмотров профиля
  1. Одноденний семінар

    Це з об"яви про семінар Комісара в Харкові 8 березня перед ярмаркою, яка відбудеться 9 березня. На жаль фото поки що завантажити не вдалося. Металева ржава бочка з водою і рослинами на поверхні і на кожній рослинці 2-3 бджоли. Вода чиста іі деально прозора. Жодної утопленої бджоли. Це фото з Ізраїля -2011, з якого й почалася битва за гарну поїлку
  2. Одноденний семінар

    В Харкові 9-10 березня 2019 року ярмарка з бджільництва. Але традиційно вже 5 раз за день до початку ярмарку в магазині фірми "Чарунка" я (О.Комісар) проводжу цей семінар (початок о 10-тій годині.. Та ж програма, але завжди дві-три нові теми. Цього року це 1) Новий різновид стільникового меду 2) 4- місний кочовий вулик ВУлик Олександра Усольцева для якіної зимівлі відводків і слабих сімейок з метою продажу раніх відводків ( но народному "пакетів") 3) велиоб"ємні поїлки для бджіл з плаваючими водними рослинами (досвід Ізраїлю). Тему читає Сергій Адольфович.А.Кравченко. 4) Вперше до активної участі в Семінарі залучений Микола Лазаревич Горніч , автор книжки "медові вина". Він обіцяв розповісти тонкощі про виробництво вина з меду, а також медового квасу. Так що семінар не мій особисто, а цілої групи співавторів.. Ідея такого семінару дуже проста: Люди приїзджають на ярмарок на день раніше, приймають участь у семінарі, вечером за бажаннями круглий стіл в готелі (торби й медовуху усі взяли з собою), а рано вранці всі вже працюють на ярмарку . Поки ще народу на ярмарці мало. Вартість участі в семінарі 100 грн. мій телефон 097-7592739
  3. Що говорять про бакфаст в Youtube

    Шановні колеги. Історія штука кориснаі багато чому учить. Колись усі були помішані на італійці. Десь в 1910 році болгарська спілка пасічників посилала цілу делегацію і вони завезли найкращих італійок. Де вони, ці італійки, а болгари знову перейшли на аборигенних бджіл. В тодішньому СРСР також був час, коли кричали, що італійка дуже хороша. Сотворили племінний розплідник в МАйкопі, сам там був. Сьогодні це вже розаплідник карпаток. Другу станцію для розведення італійок сотворили в Молдавії. Де вона сьогодні??? Теж саме буде і з бакфастом, згадаєте мої слова. Дайте тільки час. Михайло Жмуд багато займався бакфастом, розробив технологію отримання пакетів з бакфасту, сотворив чудову маткорозплідну пасіку , а вже торік дав об"яву в " пасічному журналі", що продає і пасіку і розплідник, мовляв, став старий і т.д. На мою думку, не без допомоги бакфасту і "бакфастських" трутнів, які споганили всю місцевість. МЕні невідомі випадки коли завезення заморських бджіл принесло якусь користь. Фіксуйте історію поширення бакфасту. Щоб іншим неповадно було.
  4. Що говорять про бакфаст в Youtube

    Це в якій країні? в жодній з медових країн бакфаст не використовують.Задумайтесь на цим фактом. І на батьківщині бакфаста Англії також,
  5. Що говорять про бакфаст в Youtube

    Вважаю за доцільне закінчувати полеміку відносно бакфасту. Що толку доказувати алкоголікам і наркоманам, що алкоголь і наркотики- це дуже погано. Вони тільки будуть ще агресивнішими, як і більшість шанувальників бакфастських бджіл. В кінці я поміщаю свою статтю "Бакфастські бджоли - це пастка для дурнів". Прошу мені свої коментарі до цієї статті не направляти, бо в цілому мені ясна позиція прихильників бакфастуі вважаю,що сперечатися з бакфастчиками, це пуста витрата часу. Їх стаж ще недостатній, щоб сформувати уявлення про придатність цих бджіл для бджільництва України. Дужа жалко, що така позиція бакфастчиків нанесе шкоду бджільництву України. Це моя остаточна думка і тільки роки покажуть, хто був правий. Ще раз задумайтеся: жодна з "медових країн" навіть не пробує утримувати бакфаст. А ми розумніші за всіх, а в кінці вийде класичне: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Прикладів цьому положенню безліч. БАКФАСТСЬКІ БДЖОЛИ - ЦЕ ПАСТКА ДЛЯ ДУРНІВ. Олександр Комісар З дитинства люблю фантастику. Дуже давно читав фантастичну розповідь (навіть автора не пам’ятаю), де описується про те як група космонавтів попала на чудову майже ідеальну планету з чудовим кліматом без хижаків, отруйних змій і різних хвороб. З великою кількістю самої різноманітною їжі і з самими різноманітними і цінними корисними копалинами. Тільки живи, відпочивай і радуйся. Але з часом космонавти були змушені з великою поспішністю покинути цю планету, як тільки взнали, що вона відноситься до розряду так званих «пасток для дурнів». Є такий термін в фантастиці. Тобто з часом після перебування на такій планеті від не зовсім відомих і часто з дуже незрозумілих причин екіпаж просто вимирає. Ця історія нагадує мені ситуацію з бакфастськими бджолами. На перший погляд це Ідеальні бджоли. Абсолютно не злобиві, не рояться, меду носять значно більше наших аборигенних порід бджіл. Зимують більш-менш задовільно в більшості випадків. Весною, якщо перезимують нормально, дуже швидко розвиваються. Не бджоли – на перший погляд, а просто мрія кожного пасічника. Ну як не купитися на таких чудових бджіл з такими їх самими прекрасними характеристиками. Хто придбав таких бджіл перші два роки просто ними не нарадуються. Але потім з’явилися перші проблеми, але їх спочатку не помічають і замовчують. Як тільки їх починають розуміти, то виявляєтья, що вже «трішки запізно» Виявляється, що у цих бджіл існують два «малесенькі», але принципові недоліки: 1) їх неможливо розмножувати, 2)місцевість, де їх утримували, становиться взагалі непридатною для нормального утримання бджіл (пояснення далі в тексті). А оскільки з цими бджолами кочують, розмазуючи їх трутнями цю заразу по територіям, то дуже швидко становиться і вже стала непридатною для бджільництва значна частина території України. І мій прогноз зменшення виробництва меду в Україні в найближчі роки потихеньку набуває реального змісту. А взагалі це і є результатом знищення науки, відсутності наукових семінарів і офіційних наукових публікацій. Дивно, але до цього часу ще жодних офіційних публікацій про бакфаст не було (крім Інтернету, де ніхто ні за що не відповідає), за винятком тих публікацій, які я замовив для журналу «Бджолярський круг» з метою розібратися, що ж бо воно таке є, ці знамениті хвалені і перехвалені бакфастські бджоли. А Інтернет, скажете ви? Там дуже багато повідомлень про цих бджіл, але не від спеціалістів, а від простих пасічників які, на жаль, живуть тільки сьогоднішнім днем і не бажають знати, що ж буде завтра. І не потрібно забувати , що інформація в Інтернеті не має жодного офіційного статусу, пиши що хочеш. Повірять, значить звичайнісінькі дурні. І ось перша така офіційна публікація з’явилась в журналі Д.Гринькова «Пасічний Журнал (№2 за 1918 рік)». Це реклама Геннадія Ізмайлова з Харкова про продаж бакфастських бджіл. Пише: купуйте бакфастських маток, вже навіть створена суцільна 1,5 км зона з бакфастських бджіл». До речі, таких зон вже створено на Україні вже декілька. Маткар Неліпа, в Дніпропетровщини , вже давно створює таку зону і, по віддаленим слухам (публікацій то немає, і завжди можна сказати: «Та то люди просто брешуть»). Зона створювалась навіть шляхом продажу по спеціальним зниженим цінам бакфастських маток найближчим сусідам. З моєї точки зору , такі зони – це вершина пасічницької неграмотності, адже «бакфастські» трутні для запліднення маток ( і не тільки бакфастських) взагалі непридатні. А ці «маткарі» створюють зону, яку насичують «бакфастськими трутнями» невідомої породи з невідомими характеристиками і в результаті виведення маток будь яких порід становиться просто неможливим. Так що ця реклама Геннадія Ізмайлова скоріше є антирекламою і свідоцтвом про самоотруєння Ізмайлова рекламою бджіл бакфаст і результатом перших років їх дуже успішного утримання. Я сам спочатку був далеким від проблем бакфасту, але їх поширення змусило мене розібратися, що ж це воно таке є і я замовив статті на цю тему відомим бакфастчикам Михайлу Жмуду (БК4, 2016, стор.42) і Артему Майстерчуку (БК2-2017, стор 1325) і прочитав ці статті дуже уважно, як кажуть, читав і те, що написано «між рядками». Потім ретельно проаналізував цю інформацію і жахнувся, бакфаст – це злочин проти бджільництва України, прямо таки бомба під нього, а Василь Гайдар вважає, що це навіть диверсія (дивись його виступи в Інтернеті в Youtube), але ця диверсія спрацьовує також і в Білорусії і в Росії. Це просто диверсія отруєних пропагандою малограмотних пасічників, які попалися в пастку для дурнів. Мало того, що вони самі попалися, вони затягують (і вже затягнули) туди ще й інших пасічників, нагороджуючи їх своїми «бакфастськими» трутнями і цим самим реально знищують бджільництво. Щоб не охаювати і не обзивати безпідставно дурнями шанованих людей, пояснюю ситуацію. На жаль чи краще сказати, на моя щастя, це не власний досвід, а аналіз вже надрукованих матеріалів і декількох надрукованих і ненадрукованих випадків надмірної агресивності бакфастських бджіл. Перше покоління від бакфастських бджіл (Ф1), як показали перші досліди, було таким же гарним, як племінні німецькі чи австрійські матки. Це запам’ятали і забили в собі мізки, як аксіому і маткарство бакфастських бджіл засновувалося саме на цьому. Почали рекламувати і продавати Ф1 маток і робити на цьому бізнес. Заснували навіть громадську організацію бакфастських бджіл, але це окреме питання, як наші недолугі юристи заєрестрували цю організацію, адже ввезення не районованих бджіл є протизаконним. Спочатку відмініть цей закон, а вже потім реєструйте. Запудрили мізки і запудрили дуже сильно гарній частині пасічників України. І це при тому, що справжніх випробувань цих бджіл не провели. Фахівці з бджільництва якось довго до випробувань цих бджіл не долучалися, та і де вони, справжні спеціалісти з бджільництва в нашій країні. Всі вони давно вже для себе визначилася, якій бджолі вони надають перевагу і не захотіли собі псувати трутневий фон і своїх бджіл. В результаті ніхто з них своєчасно не став «антибакфастчиком» (на жаль і я в іх числі). Поширення бакфастських бджіл проходило тишком-нишком без жодних офіційних публікацій. Була маса повідомлень в Інтернеті , мовляв, які ці бджоли гарні, але Інтернет – це помийна яма, де малограмотні звичайні пасічники (вибачаюсь за таку їх образу, але, а мою думку, є за що) часто вивішують недостовірну і не перевірену роками інформацію, за яку не несуть ніякої відповідальності, хоча, звичайно, в Інтерненті є також й багато цінної але не перевіреної роками інформації. Тільки те, що написано пером, не вирубаєш і сокирою, тобто , згідно мого власного правила: те, що не надруковано, взагалі не існує. Але ніколи не потрібно забувати, що коли все іде дуже гарно, то так не буває, бо кожна медаль має свою зворотню сторону. А вона, на мою думку і моє глибоке переконання, ця зворотня сторона медалі у бакфастських бджіл, дуже неприваблива не і навіть іноді небезпечна. Згадується вислів пасічника Олександра Вороніна з Северодонецьку, який поліз рятувати від бакфастських бджіл прив’язану цінну собаку. Звичайно, ніякої сітки і перчаток він одягнути не встиг, бо все вирішували секунди, адже собака був покритий рівним шаром рижих бджіл, що її жалили. Звичайно, що при цьому дісталося і Олександру. В результаті, як він пише, «собака загинула, а я вижив». Вдумайтеся в ці слова, доля правди в них таки є, бо міг і не вижити. Пам’ятайте , що один єдиний схожий випадок у вашому селі, ставить під загрозу взагалі існування бджіл у даній місцевості під загрозу, бо ніхто не буде розбиратися, чиї це були бджоли, а з іншої сторони це могли бути і ваші бджоли, матки яких були запліднені «бакфастськими» трутнями з сусідньої пасіки. Адже ніхто з сусідів не признається, що він і є той дурень, який клюнув на рекламу і тишком-нишком завіз собі бакфаст. На жаль, таких багато. Так от, помісі другого покоління від бакфастських бджіл часто бувають дуже злими. Дуже це м’яко сказано. В Інтернеті на запит « бакфастські бджоли» написано, що в третьому поколінні вони становляться дуже агресивними. І ми до цього підходимо чи вже підійшли.. Наприклад, досвідчений пасічник, президент спілки маткарів України Іван Доскоч пише, що він при відборі бджіл для «пакетів» навіть рамки не зміг вийняти з окремих місцевих сімей в місцевості, де були (БК4-2017, стор.43) отакі злючі чи скоріше просто скажені бджоли. Мова йшла про місцевих бджіл, матки яких спарувалися з бакфастськими трутнями. А от помісі першого покоління від бакфастських племінних маток (Ф1) – чудові бджоли, що і дозволяє нашим маткарям, які хочуть заробити гроші на бакфасті, продавати дочок Ф1 усім бажаючим за підвищеною ціною. Це і є основа їх бізнесу. Але ось в цьому твердженні і зарита головна помилка їх, бакфастників. Потрібно дуже чітко сформулювати це головне твердження. А воно бакфастники сформульовано дуже нечітко і ось чому. Правильно потрібно сказати так : «помісі першого покоління від бакфастських племінних маток (Ф1) бувають чудовими бджолами тільки за обов’язкової умови, якщо ці матки спарувалися з місцевими трутнями, українськими, карпатськими чи навіть кавказькими, неважливо з якими. Але таке буває тільки в перший ( чи два-три перших» роки випробовування ). Вже наступних роках частина цих місцевих бджіл буде вже бакфастськими Ф1 і тоді прощайте чудові матки Ф1 першого покоління, бо бакфастські неплідні матки вже будуть спаровані не з місцевими, а з своїми «бакфастськими» трутнями. А через рік-два навкруги будуть тільки такі бакфастські помісі Ф1. І тоді вже відомий результат. Неплідні бакфастські матки від суперплемінних німецьких чи австрійських племінних маток паруються з своїми ж «бакфастськими» трутнями і ви отримаєте в більшості випадків помісі, з якими краще не працювати, а більш точніше працювати буде просто неможливо: агресивність дуже часто буде просто підвищена, а продуктивність різко впаде. Саме трагічне те, що відступати вже нікуди, виводити якісних маток в цій місцевості вже взагалі не можна, бо хвалені перехвалені бакфастські неплідні матки спаруються з «бакфастськими» трутнями. Чому слово «бакфастськими» взято в лапки? А тому, що «бакфастських» трутнів не існує взагалі, а існують трутні від бакфастських бджіл, а це принципово різні речі. Останні можуть бути самих різних порід, з яких творили бакфастську помісь (тут я посилаюсь на статтю А.Майстерука в журналі «Бджолярський круг» №4 за 2017 рік, стор. 25. В тому числі і дуже агресивних єгипетських чи сирійських. Також необхідно відмітити, що всі ці бджоли південного походження не знають і навіть поняття не мають, що таке безобльотний період 5 місяців, так що у вас проблеми з зимівлею бакфасту ще попереду. Цьогорічний попит на ранні відводки («пакети») можна пояснити трьома причинами: поганою зимою, загальним підвищенням попиту на бджіл, а можна й початком негативного впливу бакфасту і його помі сей. Першим в цю пастку, на мою думку, попав відомий дослідник бакфастських бджіл Михайло Жмуд з Вілково Одеської області (читайте його статтю «Бакфаст – впечатление практика» в журналі «Бджолярський круг» №4 за 2016 рік, стор.42. Через 6 років після початку роботи з бакфастоми ( коли трутневий фон навкруги став у нього повністю бакфастським) він почав жалітися на те, що неможливо придбати племінну бакфастську матку, бо Ф1 від них погане, покупці повертають маток і навіть требують назад гроші . А причина, на мою думку, банальна: винувата не племінна бакфастська матка, а винен бакфастсьський трутневий фон, який сам собі Михайло Жмуд і сотворив. Вийти з цієї ситуації дуже важко, майже неможливо і тому дуже досвідчений пасічник М.Є.Жмуд, який все житт займався бджільництвом (маткарство, пакетна справа) терміново продає своє господарство (дивіться «Пасічницький журнал» Д.Гринько №5(17), 2018, стор 47). Читайте цікаві статті М.Є. Жмуда в журналі «Бджолярський круг». Формально причина продажу «поважний вік та нецікавість бджолиного бізнесу для дітей», але я не виключаю, що невдачі маткарством в місцевості, насиченій «бакфастськими» трутями та їх нащадками і були реальною причиною продажу господарства. Та хто ж вам тепер скаже правду. Те ж саме трапиться і з усіма « бакфастчиками, але скільки пасічників до того часу вони «нагородять» цим бакфастом, скільки місцевостей вони повністю споганять, скільком пасічникам зіпсують пасічницьке життя, скільки з них будуть змушені продати своїх бджіл. А вони тільки потім скажуть: «ну невинний я, ну помилився» І останній штрих. На останньому зібранні пасічників «Бджалярський круг» після моєї доповіді «про бакфаст» виступив молодий пасічник з сумною розповіддю: «Найнявся працювати пасічником на приватну пасіку в Київській області, зарплата солідна - 10 тисяч гривень. Хозяїн (власник пасіки) прихильник бакфасту, взяв у Г.Ізмайлова 150 маток. Бджоли – справжні звірі. При відсутності взятку вулик було просто неможливо відкрити. Відразу жалили як мінімум 50 бджіл, причому пробивали пасічницький костюм і навіть перчатки. Змушений був звільнитися, бо працювати стало просто неможливо». Показав на смартфоні короткий фільм з хмарою розлючених бджіл. Я особисто таке бачив ще в 90-тих роках тільки при відборі бджолиної отрути в момент, коли подавали напругу відразу на всю пасіку., а в цьомуроці познайомивя з сайтом в ютубі"останній рі Це все дуже сумно, адже ваші бджоли, молоді матки яких будуть запліднені «бакфастськими" трутнями стануть такими ж незалежно від вашого бажання. Всі «бакфастчики» (це люди що продають і рекламують бакфастських бджіл) не мають ніякої біологічної освіти і мислять на рівні простого пасічника, нехай і дуже досвідченого. Друга сторона цієї трагедії та, що вони самі, попавшись в пастку для дурнів втягнули в неї не тільки своїх бджіл, а й усіх пасічників з даної місцевості , причому яких втягнули фактично примусово без їх відома. Як то кажуть, приїхали, місцевість буде ( і вже такі є) повністю непридатною для утримання бджіл, бо будь-яких ваших маток осіменять ці трутні, або їх нащадки, а це поява агресивності, втрата продуктивності, зимостійкості, стійкості проти хвороб. Вам це потрібно?? Дуже дорого ви заплатили за ваші експерименти з бакфастом (і ще більше заплатите, щоб просто повернутися назад в добакфастські часи) . Мій прогноз: ви ще будете мріяти про повернення до аборигенних порід, але це буде дуже дорого вам коштувати. Адже місцевість вже повністю непридатна для виведення маток. Бо не тільки ви, а й другі «розумні» пасічники попали в цю пастку для дурнів, а в вашій місцевості є ще й пасічники, яких нагородили ви особисто своїми «бакфастськими» трутнями. Так що і ви попадаєте до розряду тих злочинців, що поширюють бакфастських бджіл. І тому вивести наслідки від утримування бакфастських бджіл майже неможливо до того часу, поки бджоли в цій територій самі вимруть. Бо багато пасічників не стануть прикладати ніяких спеціальних зусиль для їх виведення, мовляв нехай так буде, як Бог послав. Але послав не Бог, а декілька дуже конкретних злочинців, які просто помішані на бакфасті (або скоріше просто на грошах). Але спробуйте алкоголіку чи наркоману розповісти, що алкоголь і наркотики – це дуже погано. Не хочу й не можу вас ображати, але самі зробіть висновок, як вас можна тепер називати, якщо ви попали в пастку для дурнів. А створили цю пастку для вас всього декілька всім відомих людей: Олександр Пронько з Хмельниччини, Денис Фадеев з Києвщини та Геннадій Ізмайлов з Харківщини і їх послідовники. Це люди, які офіційно засвітилися і активно ведуть пропаганду бакфасту, тобто створюють нові пастки для нових дурнів і вас туди запрошують, а скоріше затягують. А ще також є цілий ряд прихованих пропагандистів і виробників бакфастських маток. За державу «обідно», адже маючи закон, який забороняє ввезення і поширення не районованих порід бджіл, дуже просто закрити всі розплідники цієї, пробачте, зарази. Повністю бездіяльна і ветеринарна служба: в паспорті має стояти порода бджіл і має бути конкретна відповідальність ветеринарного лікаря, хто видав цей паспорт. Потрібно також створити ситуацію, що без паспорта нікуди, ні на який ринок, де продають бджіл та маток. Крім того, потрібно продавати маток, видаючи паспорт маток з підписом маткаря, по якому можна стребувати назад гроші з продавця бакфастських маток. Продав матку бакфаст, а це не бакфаст, бо бджоли злі, в той час як по розлекламованій характеристиці бакфастських маток бджоли лагідні. Так що ж робити, як вибратися з цієї халепи, якщо ви вже завели бакфастських бджіл? По перше відразу знищуйте тих маток, бджоли від яких хоча б чуточку більш агресивні, по друге ретельно знищуйте трутнів від цих маток. Хоча й пов’язано з зайвими витратами часу, але одночасно є якимось противароозним заходом. По третє, навпаки, в сім’ях українських чи карпатських бджіл залишайте побільше трутнів. І останнє - прийдеться купувати багато українських чи карпатських маток з розплідниках. Років за 5-10 ви зменшите негативний вплив бакфасту до мінімуму, якщо ваші сусіди не поставлятимуть вам свого «свіжака», адже уражена вся місцевість. ПРОШУ НЕ ЗАСМІЧУВАТИ ФОРУМ СВОЇМИ ЗАПЕРЕЧЕННЯМИ, бо втягувтися в дискусію вважаю просто недоцільним і пустою втратою часу. ЧАС ПОКАЖЕ додаток !!!!!!!.doc
  6. Одноденний семінар

    на жаль багато. Перший власний вулик в 8 класі в 1964 році ,а до цього багаторічна практика у моїх дідів, обидва яких були пасічниками. так що порахуйте.
  7. Що говорять про бакфаст в Youtube

    Так то воно так тільки трішечки не так, я с бакфастом много лет не работал, но пару раз зустрічав цих звірюк, мені цього на залишок мого життя вистачить. Тут є одна аналогія . В Бразилії розвелися африканськіі бджоли вбивці. Вони заїли насмерть декількох чоловік. і тому бджільництво вивели за межі населенних пунктів, хоча в цілому по країні загальне виробницво меду навіть збільшилось. Але пасічники працюють в броньожилетах. США є спеціальна зона , де рої цих бджіл відновлюють і знищують. так от я такого в Україні не хочу - бо традиційне бджільництво у нас в селі, маленька пасіка біля хати. Так пасічникували мої діди, так пасічникував і я і так мрію пасічникувати і далі. в сітці з димарем, але без перчаток і без покусаних сусідів., які не витримають і в кінці кінців всі вулики поперевертають чи потравлять.Такі приклади вже відомі.
  8. Що говорять про бакфаст в Youtube

    означаз, означаэ, ЗОвсім дурнів з 10-річним стажем значно менше, ніж серед початківців
  9. Що говорять про бакфаст в Youtube

    мол миролюбие пчел бакфаст зашкаливает. согласен , но миролюбие Ф2 и тех местніх маток, которіе осеменені "бакфастскими трутнями" тоже зашкаливает, но не миролюбие а уже агрессивность. Это вы увидите через несколко лет, ВСе буде кака в сате "последнийгод держу бакфаст". .
  10. Одноденний семінар

    ЕСть одесский анекдот: Абрам ,надо бежать там погром.А я попаспорту русский. Так бьют ведь не по паспорту а по морде.
  11. Одноденний семінар

    я за свою 60 річну практику таких ще не зустрічав.
  12. Одноденний семінар

    НА жаль бакфасті знищив остаточно жовтушку в Україні, а з жовтушкою був знайомий дитинства, (Десь початок 1970 років) тоді і слова бакфастще не існувало.
  13. Що говорять про бакфаст в Youtube

    меня учил мой один из учителей: если у человека меньше 20 семей, стаж менее 10 лет и берет он менее тонны меда в год- сделай вид что тіычеловека слушаешь. так от, пан по жодному з цих критерієв не проходить і в бджільництві ще нічого не розуміє.
  14. Одноденний семінар

    ви самі таке випробуйте і нам всім і напишіть що у вас вийшло. а то крім анекдота " і ви таке кажіть що ви 3 рази на тиждень в свої 75 можете" на думку нічого не спадає
  15. Одноденний семінар

    от якраз результат цього привозу і іспонукав Доскоча стати антибакфастником. в селі де він брав пакети в декількох вуликах він не зміг навіть рамки з вулика вийняти. Отакі були злі бджоли. В мене особисто також одна матка десь піймала бакфастського трутня чи трутнів. в жовтні при 6 градусах тепла обробляв бджіл біпіном. красота, бджоли були як телята, не потрібна навіть була сіткай димар.. а в цій сім,ї бджоли стали рижими і такі стали злі, що я без перчаток та гарного димаря до сім,ї не зміг навіть підійти. Як тут не закричати "хай живе бакфаст".
×