Jump to content
Форум на ТочкУ

Fenix

Пользователи
  • Content Count

    14
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

8

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

General Information

  • Пасека в
    Прикарпаття
  • Стаж
    4-7 лет
  • Kоличество семей
    11-20
  • Ульи
    лежак
  • Порода пчел
    карпатка (помісна)

Recent Profile Visitors

657 profile views
  1. Поділюсь своїм досвідом. Після відкачки меду стільники даю на "обсушку" бджолам, після чого звичайною ложкою зішкрябую стінки сотів до рівня перги тільки в тих місцях, де є перга. Потім виделкою (для розкупорювання меду) вишкрябую пергу до рівня середстіння. В результаті отримую пергу з незначною кількістю воску (бокові частинки сотів) і бджолиними коконами. Про дію воску на кишково-кишечний - справді кажуть, що має дуже позитивний вплив на всякого роду язви та гастріти. Стосовно бджолиних коконів, якщо не помиляюсь, то в них є хітин, з якого в промислових умовах отримують хітозан - досить цінна лікувальними властивостями речовина (більш повну інформацію процю речовину можна пошукати в інеті). Тому не виключено, що наявність коконів в перзі навпаки підвищує її лікувальну цінність. Зауважив, також що чим світліший стільник, тим легше відділяється перга. Тому при акуратному "вишкрябуванні" можна справді повертати рамку бджолам на відбудову стільника. Вважаю, що всякого роду "заморозки, "промивки" і "просушки/продувки" однозначно призведуть до погіршення якості продукту (принаймі до певних змін в структурі пергової мікрофлори).
  2. А я для пригнічення запахів з рота (часник, цибуля, чи спиртне) використовую мятні цукерки. А про рукавиці - однозначно потрібно. Досвідчені можуть і не пухнути, але дьоргатись буде любий - а звідси роздратованість бджіл, паузи і затримки в роботі. В цьому році брали відводки (для товариша) - старший дядько (пасічник з 30 літнім стажем) "ретируется" з пасіки, бо лізують в найпотаємніші місця ;-), а я собі стою (в рукавицях, балонових штанах, балоновій куртці і затягнутій сітці), обліплений бджолами і посвистуючи продовжую шукати матку.
  3. Спілкувся з кількома досвідченими пасічникам з приводу виводу маток. Висновок з їх слів: - матки з свищевих нічим не гірші за маток з ройових; - нема змісту мудрувати з 1-2 деними личинками (щоб не старші) - бджоли негірше за пасічника знають з личинок якого віку їм треба виводити матку; - достатньо щоб в осиротілій сім'ї були личинки раннього віку, а через 9-10 днів вибракувати дефектні по формі маточники і залишити 1-2 кращих. На підтвердження цих слів - матка, яку вивів минулому році з свищевого маточника, в цьому році дала явної фори своїй матері, у якої це, правда, другий рік.
  4. Тоді про що можна говорити? Будь-які аргументи навряд чи суттєво змінять Ваше рішення.
  5. Думаю, заставна потрібна обов'язково. Для прикладу можна собі уявити кімнати: - 3*6 м (без заставної), - 3*3 м (з заставною і утепленням за нею) - 3*6 м, але до половини заповнену меблями (без заставної, з рамками). Однозначно, що 3*3 обігріти легше ніж навіть 3*6 з меблями. А звідси, як наслідок, результат весняного розвитку сім'ї. В минулому році відводки не прикривав заставною - розвиток сімей був дуже повільний, в цьому році прикрив - зовсім інший результат. Особливо в ці холодні травневі ночі.
  6. Поговорили і забули? :-) (або роз'їхались по пасіках) Бортник, можете виставити на форумі сканкопію тієї брошурки за 3,50? Чи вона захищена авторським правом?
  7. В "Пчеловодстве" за 2000 год (№5) нашел статейку "Растения против варроатоза". Хочу в етом году попробовать отвар полыни (ее в моих краях достаточно). Кто что думает по етому поводу?
  8. Фацелия Однолетнее растение, которое достигает высоты 50-70 см и быстро образует большую зеленую массу, подавляет сорняки и защищает почву от водной и ветровой эрозии. На територии бывшего СССР в культуре один вид – Фацелия пижмолистная, или рябинколистная, родом из Калифорнии. Фацелия не поражается болезнями и вредителями, поэтому часто используется как фитосанитарная культура. Благодаря высокому содержанию в зеленой массе протеина, используется в качестве сидерата, глубоко разрыхляет почву и обогащает её органикой. Фацелию считают в Германии идеальным растением для садоводов. Она принадлежит к семейству гидрофилов и, следовательно, может быть предшественником любой культуры. Фацелия обогощает почву гумусом, азотом, фосфором, калием; хорошо рыхлит почву; заметно увеличивает урожайность овощных и плодовых культур. Фацелия малотребовательна к почвенному плодородию и влажности, обладает холодостойкостью, выдерживает заморозки до минус 5—7 градусов. Ее можно высевать с середины апреля по начало июля. В связи с тем, что свет тормозит прорастание семян, необходимо следить за тем, чтобы семена были полностью покрыты почвой. Сеют во влажную почву с междурядьями 30 см. Норма посева семян 6-8 кг/га (на бедных почвах до 10-12 кг), глуб. - 1,5- 3 см. Фацелию, благодаря ее ускоренному росту, можно сеять на огородах до трех раз. Перед посевом фацелии в почве делают борозды и сеют семена на глубину 1,5—3 см. Борозды засыпают землей с помощью мотыги. Норма высева 8—10 г на 1 квадратный метр. Растение засухоустойчивое, не переносит чрезмерного увлажнения. Обычно семена всходят через восемь дней после посева, а в сухую погоду — через две недели. Растения быстро растут, хорошо ветвятся. Уже через 30—50 дней после посева растения начинают цвести. В течение 10—15 дней цветки раскрываются постепенно, а потом около месяца длится массовое цветение (всего около 40-45 дней). Цветки у фацелии синего цвета, колокольчато-воронковидной формы, собраны в соцветия-завитки. Ценный медонос, посещается пчелами в течение всего дня для сбора нектара и пыльцы. Медовая продуктивность достигает 150-300 кг (иногда 500 кг) с 1 га. Мёд почти бесцветный или светло-зеленоватый, после кристаллизации – белый, с нежным вкусом и легким ароматом. В сотах не кристаллизуется, поэтому пригоден для зимовки пчел. Для медосбора в течение всего лета и осени высевают в 4 срока. Если фацелию сеять с весны до середины июня, она будет цвести всё лето и осень. Благодаря тому, что фацелия быстро наращивает зеленую массу и нетребовательна к теплу, она прекрасно зарекомендовала себя и в осенних посевах в качестве пожнивной кормовой и сидеральной культуры. Возделывают Фацелию на участках вблизи пасек, в междурядьях садов, на паровых полях, предназначенных под посев яровых культур.
  9. А якщо по краях поставити порожні рамки (можна навіть без вощини) ? (будь які цвяхи чи шурупи можуть пошкодити рамки чи сам ящик) Шурупами рекомендую кришку прикрутити (якщо немає застібки).
  10. Ідея про буклет дуже вдала. Підтримую на 100%. Більше того пропоную макет самого буклета розробити спільними зусиллями форумчан (за основу можна, напр., використати той за 3,5 грн.). Можна навтіь в трьох варіантах: на українській, російській і англійських мовах (з кожним роком в Україну приїздить все більше ін.туристів, особливо в Карпати).
  11. У мене інтерес до пчіл генетичний. В моєму віці ними цікавився батько. Навіть книжку купив. . Дальше книжки тоді справа не пішла. Коли мені було 13, батько таки отримав шанс спробувати себе в ролі пасічника - на дідівське обійстя залетів рій. Але нічого з того не вийшло - сім'я в зиму пішла слабкою і загинула. Саме тоді я перший раз читав батькову книжку про бджіл. В той час у школі фізику мене вчив чоловік, який уже більше 15 років (на той час) займався бджолярством, однак я сприймав його тільки як "вчителя фізики". Через 15 років, навесні 2006, ми зустрілися знову. До того я кілька раз натрапляв на батькову книжку про бджіл і ловив себе на думці, що мені то цікаво, і, напевно, варто спробувати. Але спогади 15-річної давності дещо стримували мій запал - не хотілось знову бачити ті порожні рамки і мертвих бджіл на дні вулика. Тому зустрівши Григорія Михайловича Колибаб'юка (той самий "вчитель фізики") я просив тільки дозволити допомагати йому на пасіці. Він же був категоричний: "Заводь пчіл ВЖЕ, не витрачай марно часу! Я тобі все покажу, розкажу і навіть допоможу". Оте "ВЖЕ" все вирішило - перший МІЙ вулик, перша МОЯ бджолосям'я, перші укуси (40 штук на дві руки за один день - тиліпало мене цілу ніч, горілку пити не міг, бо зранку треба було їхати за відводками), перша молода матка, перший мед, перша зима (батько переживав, напевно, більше ніж я ..... Не все було ідеально, не все було гладко і легко. Але не шкодую ні за жодною миттю. І ви знаєте, тепер через рік я відчуваю більшу вагу отого "ВЖЕ". Воно як противага тому дещо лінивому "ЗАВТРА", "СКОРО", "ПІЗНІШЕ". Воно як якийсь заряд, який дає поштовх в житті, не дає марнувати той мізер часу, відведеного нам для буття в цьому світі.
×
×
  • Create New...