nibond

Ви зважуєте двічі на день - вранці і увечері? Я важу тільки увечері і тоді це сумарний результат збільшення ваги вулика, так, він буде трохи менший.

Цілком можливо. Але я не пов'язую це з якимись невідомими болячками. У вулику все гаразд, от тільки десь дівається бджола, бо розплоду і якісного весь час вдосталь. Я пов'язую це з пролонгованою дією неоникотиноїдів - занесли, наприклад, меду з ріпаку обробленого імідаклопридом, а потім їли його весь червень. От і маємо. Хоч культури у всіх і різні, та обробляють їх майже однаковими препаратами.

Це тому, що сім'ї не мають достатньої сили. І це не тільки у тебе, слабкі сім'ї у всіх і кругом. Чому так....Потрібно ще розбиратись, але головна причина очевидна - глобальна і безконтрольна хімізація. Сім'ї, які ще в травні росли як на дріжджах і на початку червня, здавалось, готові були обірвати листя до кінця місяця розтанули як вранішній туман. Хоч матки сіяли, розплоду по 7-8, а то й 10 рамок, корму вдосталь, болячок не має, а сила всупереч всякій логіці зменшувалась. Роїння, яке почалось ще в середині травня, на початок червня раптово зникло, хоч зазвичай після акації воно завжди тільки посилювалось. Воно було так і минулі роки, але не так критично. Цього року, очевидно, хімічне навантаження значно зросло та й з погодою не повезло. Додатково до всього, в цьому році широко обробляли соняшник від червака, який псує голівки рослини. На початок взятку з соняшнику у сім'ях тільки розплід покритий молодою сивенькою бджолою. На кінець взятку якраз оклигають. Враховуючи теперішню ситуацію, попереду нас жде зимівля з непередбачуваними результатами.

Зірки, які не згасли в серцях своїх кумирів. https://24smi.org/celebrity/42500-gruppa-abba.html

Фасовка не проблема, можна скористатись послугою. Проблема в тому, що ми не знаємо, чи вдасться потім його продати. Цей напрямок є білою плямою у сфері збуту продукції бджільництва, ми не знаємо попиту, бо не пробували. Та й не пасічника це справа займатись фасовкою і реалізацією, наше діло виробити якісну продукцію і всіляко сприяти і підтримувати внутрішній ринок, що в свою чергу сприятиме дефіциту на зовнішньому, а отже і підніматиме гуртові ціни. За кордоном вже широко використовується торгівля разовими порціями, деінде можна побачити і у нас: Сучасне покоління полюбляє продукти в технологічній упаковці: коробочки, пакетики, блістери. Бачив з яким захопленням маленька дівчинка сама відкривала подібну блістерну упаковочку з медом і з задоволенням поливала млинці. Якби їй поставили на стіл літрову банку з медом і ложку, то вона б до неї і не дотронулась. А чому б не запропонувати шоколадні цукерки з медовою начинкою, такі як з лікером? Варіантів є багато, головне зробити постійним споживачем дітей і молодь, на яких батьки не економлять, а не тільки літніх людей, які економлять кожну копійчину.

Люблю продукцію рошен, вона найсмачніша. Але конкурувати потрібно не ціною, а якістю.Покупцю потрібен якісний і зручний для споживання товар. Те, що перевага надається дорогим смаколикам, а не дешевому меду, є наглядним свідченням міфу про "зубожіння". Ми виробляємо близько 3 кг меду на душу населення. При нормальному попиті його б з'їли ще й не вистачало б. Проблема в тому, що у переважної більшості українців відношення до меду як до ліків, а не до продукту харчування. Продавати потрібно не літрами, а разовими порціями по 10-20 грамів як цукерки.

Так бджіл і пасічників було тоді на порядок менше, та й то було за велике щастя продати по ціні 0,5 $/кг. Краще вже поганий експорт.

Це я так назвав, шукати потрібно "системи охорони периметру".

Земляк вирішив відмовитись від сторожів і встановив систему "периметр" з СМС сповіщенням і фотопастки.. Каже що дешевше навіть по грошах.

Це є адміністративне правопорушення і для його попередження чи припинення потрібно викликати поліцію, а для підсилення ефекту оперативно зібрати групу пасічників, депутата, фітосанітарного інспектора. От тільки всіх цих людей необхідно підготовити заздалегідь, щоб у випадку потрави не виникало зайвих запитань і всі діяли згідно одного алгоритму. Це дуже марудна робота на всю зиму і то немає ніяких гарантій що спрацює так як треба. Але коли фермери знають, що в разі порушення буде запущений такий механізм, то намагаються обробляти придержуючись правил.

З фермерами потрібно працювати системно. Головне довести їм і місцевим органам влади , що пасічники об'єднались і тримають це питання на контролі. Потрібно весь час буквально стояти в них над душею. Головне володіти інформацією і своєчасно реагувати. У нас один фермер планував обробити ріпак Грінфорд ІЛ200 (імідаклоприд, 150г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л), але місцева спілка своєчасно зреагувала і вимусили його замінити на моспілан. До речі, ІЛ200 не сертифікований в Україні для обробки ріпаку, а тільки для зернових колосових.

Ви праві і в ідеалі краще б зовсім не знати пестицидів. Але мова йде про компроміс. Я схиляюсь до думки @davolodya що краще мале зло. Прослаблення сімей є, щось втрачаємо з продукції, але це дозволяє все ж вести бджільництво більш менш стабільно. Від пестицидів відмовляться досить швидко, і при тому добровільно, коли перестануть закуповувати с.г. продукцію з залишками пестицидів і зупиниться експорт. Ми ж відмовились від атибіотиків. Якщо хтось і залітає, то не по своїй вині, переважно з пакетами, або ті ж обробки полів аграріями препаратами з вмістом антибіотиків.

Заборонили в ЄС препарати на основі трьох особливо небезпечних для бджіл неоникотиноїдів: імідоклоприд, клотіанідін, тіаметоксам. Біскайя, каліпсо, моспілан, кораген мають діючою речовиною тіаклоприд ( хімічний клас хлорнікотинілів) і значно безпечніші для бджіл, якщо застосовуються при відсутності льоту бджіл (вечір, ніч) і в рекомендованих дозах.

Ви себе не дооцінюєте, я очікую від кожного тут по два.

І золоті слова є, і зі сходом дружите... Хлопці, де конкретні результати, де ваш законопроект в підтримку бджільництва. Поки одні лозунги і суцільний популізм та безкінечні пустопорожні звинувачення успішного менеджера.