офіцер

Який має бути тепловий режим і на протязі якого часу?

ПРЕТЕНЗІЯ - ВИМОГА пасічників Хмельниччини і громадськості до аграріїв та представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування З другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди , масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Жертвами таких «хімічних атак» в Україні стали 40 тис. бджолосімей. Українські бджолярі в 2018 році вже втратили 120 мільйонів грн. в результаті використання рослинницькими господарствами неякісної агрохімії. Це екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України. Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Пасічники нашої області почали бити на сполох у 20 числах травня, коли масова загибель бджіл відбулася у Городоцькому районі. Там зафіксували загибель 200 бджолосімей. Через бездіяльність органів влади, правоохоронних органів та відповідних санітарних служб люди перекривали дороги, намагаючись привернути увагу до проблеми. 5 червня у Волочиському районі , у с. Соломна, Ріпна та Сербинів поліція зафіксувала загибель 500 бджолосімей. 6 червня - 180 бджолосімей у Кам'янець-Подільському районі. До 800 бджолосімей – у Сатанові. Нажаль, не стали винятками і інші райони нашої області. Мор бджіл продовжується і до сьогодні. У масовій загибелі комах ми звинувачуємо довколишні агропідприємства, які обробляють поля високотоксичними препаратами. На нашу думку, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів. Чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності. Однак ця норма не виконується. На сьогоднішній день агрофірми протягом сезону приблизно дев'ять разів обробляють хімією та пестицидами посіяні культури. Таким чином вони наносять шкоду не лише бджолам, а й екології. З полів тікає або гине весь тваринний світ. Аграрії мають дбати і про екологію, і про українців. Бо практично після кожного обприскування полів зростає у прилеглих населених пунктах кількості скарг на головні болі, розлад системи травлення, алергічні прояви у дорослих і особливо у дітей. Ми нагадуємо аграріям, що коли наші здорові бджоли знаходяться на їхньому полі в період цвітіння, то врожайність зростає щонайменше на 30 відсотків! То ж у виграші всі: пасічники мають мед, аграрії – гарний врожай, а Україна – здорову націю. Усім відомо, що наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду. За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм слідує Аргентина та Україна. Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець. Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі. Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Тому в ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Але після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують. Крім того, хімікати, які вбили наших бджіл,- це, скоріше всього,контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще. Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер. У нас на Хмельниччині теж зафіксовано загибель 2 корів у с. Сирватинці Городоцького району. У Волочиському районі масова загибель бджіл сталася внаслідок застосування « Аграрною компанією 2004» інсектициду лямбда- цигалотрин , що належить до високотоксичних для бджіл препаратів (1 клас небезпеки). Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами. Сьогодні пасічники України вже готуються подавати звернення до секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми. А ми, пасічники Хмельниччини, закликаємо наших аграріїв прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе і нас не вбережете від майбутнього. Знищуючи бджіл та інших комах – запилювачів рослин, ви творите шкоду не лише пасічникам, а й самі собі – адже це ви не доберете урожаю багатьох культур, що потребують запилення. А залишки інсектициду можуть потрапити у вашу продукцію і завдадуть шкоди споживачам. Ми звертаємося до державних органів виконавчої влади з проханням контролювати дотримання цілого ряду законів України у сфері охорони навколишнього середовища. Якщо державні органи виконавчої влади не почують нас і надалі робитимуть вигляд, що нічого не можуть вдіяти, ми подамо колективну скаргу до Ради Європи, адже те, що відбувається сьогодні по всій Україні , унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері санітарних та фіто санітарних заходів. Масова загибель бджіл внаслідок обприскування полів небезпечними, але дозволеними в Україні хімікатами,- це прямий доказ грубого порушення орендарями істотних умов договору оренди землі. Якщо безвідповідальні аграрії і надалі на наших паях, на наших землях, на нашій приватній власності труїтимуть бджіл, птахів, рослинний і тваринний світ та людей, ми в односторонньому порядку розірвемо договори оренди і віддамо свої землі відповідальним і порядним землекористувачам. Безкарність породжує нові злочини. Тому надалі усі випадки отруєння ми будемо максимально широко висвітлювати у пресі, через Інтернет ресурси та у ЗМІ . А своє право на нелегкий але чесний бізнес ми будемо відстоювати у суді, відшкодовуватимемо у законному порядку завдані нам матеріальні та моральні збитки, аби наступного разу аграрії добряче подумали, перед тим, як порушити права пасічника. Якщо не доброчесні орендатори і надалі, за мовчазної згоди державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в гонитві за швидкими і великими прибутками будуть знищувати нашу природу, завдавати непоправну шкоду усьому живому, ми будемо боротися з ними самотужки усіма можливими і дієвими способами. Враховуючи вищевикладене, ми ВИМАГАЄМО : - відповідним службам провести експертизу усіх хімічних препаратів, якими обробляють поля на Хмельниччині ; - негайно припинити обробіток полів небезпечними хімічними препаратами; - під час обробітку неухильно дотримуватися Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати»; - у добровільному порядку відшкодувати постраждалим пасічникам заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Ми ПРОПОНУЄМО підписати Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями Хмельницької області. Основною метою цього Меморандуму має стати недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку

Це запах свидини білої, вона зараз медує.

Пасічники Городоччини вдались до радикольних дій, перекрили дорогу Городок - Ярмолинці. Це викликано тим, що в районі почали масово гинути бджоли. Місцева влада, прокуратура, поліція, до яких звернулись по допомогу пасічники, визнали, що вони не можуть вплинути на дотримання агровиробниками закону про бджільництво. А деякі агрокомпанії свідомо ігнорують звернення керівництва ОТГ, яке не одноразово проводила зустрічі пасічників з аграріями, щодо співпраці. Як змусити агрокомпанії дотримуватись законів і правил безпечного обробітку полів? Як добитись поваги до праці,життя і здоров`я жителыв села? Робимо перші кроки! ПРИЄДНУЙТЕСЬ.

http://odtrk.km.ua/news/13589-70-жителів-городоцького-району-сьогодні-вийшли-на-акцію-протесту.html

Для мене на першому місці стабільність, надійність і зручність. А Вам молодим, тай хочеться чогось нового відчути. Для нас старших вистачає одної , але стабільно. Голосуєм за стабільність, надійність і зручність- Бухта Вікінгів.

Про домкрат!

А я, якби був адміном: 1. Продовжив би термін голосування втричі. 2. І зробив би ще третій тур, щоб побачити, хто має бажання точно приїхати на зустріч у те місце, яке виграє. Можливо, ще хтось підкине з пару божевільних ідей?

Ціна і фото. Краще відео.

Каліпсо має діючу речовину тіаклоприд, як і біскайя. Ось вам характеристика в допомогу. http://rupest.ru/ppdb/thiacloprid.html

Біскайя контактник, якщо попаде на бджолу, то вона загине і не прилетить до вулика. Тому ви не бачите сильного відходу, бо гине тільки льотна бджола, на яку попав інсектоцид.

Скільки маток (у %) облітується у такому нуклеусі? І чи немає проблем з обльотом маток в нуклеусних відділеннях, де кольори білий і відразу блакитний?

Я теж би хотів мати таку книгу.

На жаль, і моє знайомство з Асканія Пак не підтвердило моїх сподівань. "Зафіксована" і обіцяна ціна, від "поважного" експортера так і залишилась лиш обіцянкою. Менеджер Сергій, який відбирав зразки, мене приємно вразив людяністю. Я пообіцяв цього експортера прорекламувати у нас на зборах пасічників, як надійного партнера, з яким можна працювати. В перспективі обговорювалася довготривала співпраця, так як у мене і моїх колег досить непоганий об"єм меду, який з часом буде збільшуватися. Здавши аналізи і обговоривши усі нюанси, я з нетерпінням продовж 15-16 днів чекав на результати. Але так довго чекаючи на результати, я розумів, що щось не те. Мій мед пройшов аналізи, але мені повідомили, що умови змінено і мій мед можуть забрати, але значно дешевше. Можливо експортер не дорожить своєю репутацією або думає, що такі речі пройдуть безслідно. Але, що нас не вбиває, робить сильнішими, заставляє розумнішати і робити висновки. На жаль, для співпраці я надійного партнера не отримав, але отримав непоганий урок, що є теж позитивно. Напевно, наші експортери не розуміють, що пасічники змінюються і потрібно видпрацьовувати інший алгоритм співпраці, який буде вигідний обом сторонам, так як ми є послідовними ланками в ланцюгу. Перш, ніж співпрацювати з Асканія Пак, перед тим подумайте, чи варто.

Неадекват повний!