Jump to content

Винодел

Активные Пoльзователи
  • Content count

    1,646
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

3,774

2 Followers

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

General Information

  • Пасека в
    Днепропетровщина, царичанка.м.т.0672888044
  • Стаж
    16-25 лет
  • Kоличество семей
    151-200
  • Ульи
    корпусные,гнездо Рута илиДадана+ маг.
  • Порода пчел
    поместные,карпатки,бакфаст,УС

Recent Profile Visitors

5,438 profile views
  1. В мене такого ж внутр. діаметра, мрію, що мені "втиснуть" ротор з 32 місцями для магазинних рамок.Якщо вдасться і все добре працюватиме, то послідовникам переробки медогонок з таким баком для відкачки радіально полурамок можна робити це без вагань.
  2. Хто скаже чому ціна ящика 150гр.? Це пару років тому вміст матеріальних витрат(ДВП, дошки, скоби, грати, ел. енергія) вартували 20гр.,нехай нині 40гр. то 110гр це додана вартість в якій інтелектуальна властність(виріб столяра-кутюрье), платня, прибутковість. Отакі посмішки сучасної економіки. Декілька років тому зайшов в майстерню телефонів, мріяв щоб мені припаяли навушник з дротом що відорвавсь від вузла з'еднання , де мікрофон (навушники, що в комплекті до "Нокій").Майстер-молодий(22-25років) хлопець сказав, що ніколи, спитав що вартувало б ? -100гр. Мене така оцінка роботи розсердила настільки, що припаяв сам(тримаеться й досі),потім довго думав про сучасну оцінку своеї праці деякими нашими працівниками, випадок запам'ятавсь. І він, молодий "ремонтник", не так вже і неправий, бо все менше на теренах країни людей які вміють паяти, "тачати" і багато чого іншого, що двадцять-тридцять років могли робити більшість чоловіків. Сьогодні в господарчому маг. бачив лист ДВП(1,4х2,4м) по ціні 100гр.
  3. Пам'ятаете діаметр бака?
  4. Прочитано у М.І. ВЕЛЛЕРА "Єретик". Даже в самые тяжкие времена всех запретов, евреям не могли запретить пользоваться деньгами. Ну есть-пить как-то надо, а. если , у кого есть деньги. у него можно взять в долг. Христиане не запрещали себе врать в долг у экономных,прижимистых и жадных евреев. Иногда долги приходилось и отдавать, а то евреи копить деньги вообще перестанут, если их просто отбирать. Книга варта бути прочитаною, цікаво викладена історія пращурів з 9-го століття( час утворення держави). Прогноз ближчого (дуже можливо і я доживу) майбутнього білої раси і багато іншого цікавого , схожого на правду життя. Завтра в міському цирку виставка обладнання для бджільництва, візьму пляшку "БД", підходьте , побалакаемо про тактику розвитку власних пасік в цьому сезоні.
  5. В деякі моменти В.В. Очколас виклакае симпатію.Правда, поки що, своїми промовами. Він достеменно, з деталями, цифрами, глибоким переконанням в словах доводить думку до слухачів(напевне був відмінником в школі). Щодо справ, то нам відомі щонайменше два його проекта :1.Єкспорт меду(завод в Вишгороді) 2. Мега пасека в "Мрії"(Семенівка).Завод в рекордно швидкі темпи збудован і готовий до роботи, штат кращіх спеціалістів набран. Про роботу і прибутки-нікто нічого не чув. Сам телефонував в 17-му році пропонував свій мед(сонях)-без будь яких подальшим дій. Подумав -або не працюють , або повно меду ближче. З пасікою-всі чули про виробництво інвентаря і закупівлю найпотужнішої лінії по відкачці меду і інші капіталовкладення(це тільки мене цікавить " за чиї гроші банкет"), результатом була доповідь Сінігріенка на "БК" 17 і презентація отриманих медів(там же) кому пощастило покуштувати звернули увагу на невідповідність органолептичних показників написам ботанічного походження меду. Напевне відомо, що трави (медоноси) були посіяні, квітували, давали нектар і приватні(одноосібні) пасічники отримали товарний мед і продавали його на ярмарці на Забалотного (під парканом Інс. Бджільництва) чим порушили домовленості з висівальниками трав. Про партії монофлорного меду з тих полів(фацелії,буркуну) нічого сказано не було.Були плани виробляти питний мед, відомий медовар Веред працював і них пару років(купував пакети, керував пасікою,варив мед)-розлучилися з взаемними претенціями . Звичайна справа- в половині і більше випадків одруження по великому коханню через три-чотири роки те саме. Порівняння з закоханими виникло тому, що дуже обидві сторони(роботодавці і працівники) були схожі на палаючих, навіжених ідеею юнаків. Плана, плани, масштабні проекти. Оце після виступу В.В. в Дніпрові "ношусь" з думкою чи пристати на пропозицію , дати на реалізацію залишок в 1т. меду? Як думаете , що переможе -авантюрні схильності , чи обережність і здоровий глузд?
  6. Вичитано(прослухано) у Олексія Дідурова в "Легенди і міфі Древнего совка". Далі мовою оригіналу. Персонаж- дед Сёмка оттарабанил своё в лагере потом на фронте и снова в лагере. Проникся убеждением, что стирка одежды отнимает впитанный личностный дух владельца, от чего она лишается уюта и личностных отношений с хазяином, дед Сёмка вешает на кухне, на верёвке давно носимое бельё, носки, брюки и рубахи и передвигает барахло от начала веревок к их концу откуда снимает отвисевшееся и продутое дыханием жилья, то- есть, того же духа хозяина. Поносив вешает опять в начало, смену снимает с конца. Запахи, дух, по лагерному поверью, не покидают их создателя. Что- то в этом есть. Сучасному чоловіку що проживае з сім'ею важко застосувати метод діда Сьомки, моя без дозволу засовуе мою одежину в пралку, варто тільки зняти з себе, а , інколи, відшукуе заховану робочу одежину і туди ж. Мої волання , заклики звернутись до здорового глузду, раціональності в цій справі- результату не дали, борюся. Історія міжнародної торгівлі Великобританії з Китаем, незбалансована торгівля, наслідки єкспорту. Підслухано у Джеймса Клавелла в романі "Тай Пен". Роман дає право на вигадку, можливо було і не так, тому закликаю знавців- поправте. В 1699 році перше Британське судно мирно продало товари і привезло назад шовк і ,вперше, дивовижну траву,що називалась-чай. В ті часи тільки Китай виробляв її дешево і в надлишку.В обмін на неї китайський імператор погодивсь брати тільки срібло. За 50, з невеликим, років чай став самим популярним напоем на Заході і особливо в Англії-найкрупнішій торговій державі. Ще за 20 років чай зробився для Британського уряду головним джерелом надходжень від внутрішнього отодаткування, адо кінця 18-го століття видплив срібла практично спустошив казну і несбалансована торгівля, при якій за чайний лист платили дзвінкою монетою, стала національною катастрофою. Протягом всьго 18-го століття Британська Ост-Індійська компанія, гіганська, наполовину приватна наполовину державна корпорація, отримала спеціальним парламентським актом безроздільне право на торгівлю с Індіею і Азіею. З всезбільшуючим відчаем пропонували натомість срібла все що завгодно: бавовняні тканини, ткацькі станки, гармати і кораблі але імператори незмінно ,з гонором, відмовляли.Вони вважали, що Китай здатен сам забеспечити себе всім необхідним, з презирством відносились до варварів, якими вони вважали всіх не китайців і розглядали всі країни світу як своїх вассалів. І ось 30 років тому(перша половина 19-го століття) , Британське судно "Блукаюча Зірка" піднялось вверх по річці Сідзян и кинуло якір біла острова Вампоа, в його трюмах знаходивсь таемничий вантаж-опіум, що в надлишку вироблявся в Британській бенгалії. Опіум китайці споживали вже багато століть,щоправда "по карману" він був тільки заможним або мешканцям провінції Юнь-Нань, де також вирощували мак. Це була контрабанда.Корпорація таемно видала капітану "Блукаючої зірки" дозвіл запропонувати опіум китайцям, але тільки за срібло. Китайська купецька гільдія, якій імператор надав монополію на торгівлю з Заходом, придбала вантаж і таемно продала його з надзвичайним прибутком(+ вони з неї, оборудки, не сплатили податок в казну). За джентельменською угодою, капітан "Блукаючої Зірки" передав срібло представникам компанії в кантоні отримавши свою частку чеком виписанним на "Лондонський Банк" і , негаючи часу, "полетіл" назад, в Калькутту, за новим вантажем опіума. Імперія була врятована від фінансової кризи. Потім багато чого було: боротьба китайських торговців з корпораціею, заборона англійським парламентом обігу опіума.Повторюю, хто знае як було- виправте, доповніть. Звісно, історія (за висловом англійського лорда) вчить тому, що никого ничому не навчила(людство робить одні й тіж помилки) але єкскурси в минуле дуже цікаві та й світогляд змінюють і розширюють.
  7. Пильные диски

    На блошиному ринку натрапив і придбав пильний диск(ПД) італійського виробника "фредо",20гр. не ті гроші над витратою яких варто задумуватись.ПД підрізний пропил шириною до 5мм. вершина пропилу нагадуе профіль зуба євольвентного профіля(звичайний такий трибок),щось вроді трапеції.Посадочний 20 наружній близько 125мм. На моему станку посадочне під 22 збільшив отвір досить швидко-затиснув в лещата(через прокладки щоб не викришити крохкі зуби) і шарошкою в дрелі ),отвір не ідеально круглий але сидить без відчутного люфта.Було цікаво взнати чи будь -який ПД можна розточити-так, сталь(полотна) не закалена. Поставив на станок , спробував як пиляе, на диво леше від подібних дисків Кам'янець -Подільського завода при ширшому пропилі при такій самій глубиніпиляння , що тут скажеш-слава виробникам(італійським). Подумав для яких робот використовувати, при сращуванні по пласту заготовок стінок корпуса(в паз і рейку) раніше паз робив 3,5х13мм в якості рейки смушку ДВП шириною 25мм. Для різноманіття і іллюзій творчого підходу до звичної роботи почав паз робити "фредовським " диском на глибину 5-6мм.,ширина смушки 10-11мм. В чому бачу покращення: менша витрата ДВП , мілкий паз важче розколоти, можна доточити до пласта 10мм. паз затискае смушку. Друге використання диска-при випилюванні фальців під рамки пропил паралленьно пласта тоді розмір для верхнього бруска рамок буде зменшуватись (на 1-3мм.) при заглибленні. Це, поки що, не спробуване в живому корпусі. Завтра спробую як він працюе при задуманній(конструкторами) роботі-розрізанні фанери.
  8. За пораду-дякую. Деякі моменти не подобаються, в технічному сенсі.На платі випаяти-припаяти не проста задача,все мікроскопічне, потрібні навики і паяльник з тонким жалом.По -друге впаявши послідовно опір зменшимо ток і потужність світлодіода як наслідок світловий потік але частина енергії акб буде витрачатись на нагрів опору це не раціонально.Краще було б впаяти інший менш потужний СД(з раніш придбаного і розламаного "налобника").Вирішив залишити(після роздумів) так як нині, а для нічного читання вліжку використовувати менш потужний "налобник". В цілому останній налобник , після доробки, найбільш подобаеться у думав прикупити ще такий(еврей коли любить не рахуе, приказка), але здоровий глузд переміг- потреби в ньому немае.асортимент існуючих задовільняе потреби. Був приемно здивован резинкою ліхтаря, і доси не "розтяглась."
  9. Покористувавсь я придбаним ліхтариком і атестую його.Суттевий недолік-мала емкість, аккума18650 при досить великому споживанні тока-до 0,3а світла хватало на 1-1,5год. потім ліхтарик світив "імтимно". Звичайна практика виробників-ставити поганенькі акуми в ліхтарики.Розібрав , випаяв "рідний" припаяв придбаний на "барахолці"(ОЛХ) б\в емкістью 2200мА, покористувавсь зробив з дюжину зарядів і виписав там же емкістью 3400мА(ціна60гр.),перепаяв.Користуюсь заряджав тільки раз.Думаю годин на 5-7 світити хватае.Матеріал корпуса і кришек-схожий на наш карболит(вилки,розетки,корпуса АП-ек).При падінні на підлогу і дворазовій розборці корпуса на одній кришці утворилась тріщіна. При роботі гріеться відчутно, шкіру не обпечеш, наштовхуе на думки про ККД світлодіода і, можливо невідповідність якимсь параметрам.Світловий потік надлишковий, як для такого маленького налобника,при читанні книги-сліпить очі.
  10. Колега відпрацював комірником в "Єпіцентрі " місяць ,о диво, заплатили 12 проти обіцяних 10, що склало 60гр\год+ соц. пакет. Інші знайомі колеги працювати не почали.Сам знайшов собі роботу в майстерні(видалячі,корпуса).Роботу в райцентрі знайти можна, в місті можна шукати підходящу. З моїми успіхами в роздрібній торгівлі, на ринок краще не виїджати, два останні базарі-"0" баночок. Власне фінансове майбутне-нестрашить, проживаю зароблені опт. здачею.Таке відчуття(точно не пораховано), що грошей мені багато не треба-"Я теперь скупее стал в желаньях...".
  11. Осінь-Зима 2019/20

    За підручниками в УС максимальна 45мг. Бачу складності в перевірці: де взяти ваги, досвід в препаруванні, думаю в особин одніеї сім. вона різна. Здолали труднощі, визначили середне К.Н. як розпорядитись ціею інф.? Дипломну по ній написати? Привіз товарищ пиломатеріал, переміряли(продавці),по наполяганню товарища-недостача з півкуба, обіцали допоставить. Сашко (товарищ що привіз) трохи хвилювавсь з способу оплати(через Приват 24), з чого б це-спосіб нині широко застосовуеться, підозри нечистоплотності в справах не давав. Добрий матеріал, правльніш широка дошка, до 0,5м в діаметрі, була. Не пам'ятаю чи бачив коли таку соснову дошку. Сам з ранку підготовляв місто, перекладав дошки з штабеля в новий. Спостереження корисні початківчам(хто досвічений в деревообробці знають ).В кінці березня, грунтовки вже просохли, Сашко привіз 3 куба 20-ки, сосни. при штабелюванні він доводив, що складае щільно (без ошкурювання, шпацій і прокладок) з перев'язкою як лантухи і все добре. Склали так, сумнівавсь, думав перекладу потім в холодок правильно-не зробив. За літо і осінь дошки висохли(на дотик і по вазі) але: в містах де кора бачив поточену деревину, на пластах висохша чорна цвіль, ознак гниття не бачив, справа єстетики. Дошки ошкурюю(кора відпадае легко) і складаю в новий штабель без шпацій тільки прокладки 10мм. Перерахую кількість дошок , вирахував обьем одніеї(0,01куба).Щоб дошку не крутило в виробі мало щоб вона була суха, треба щоб не було внутрішніх напружень(стабілізувалась),при штучній сушці мережуються цикли висушування і зволоження(в кількості 5-ти, для сосни) , при надвірній сушці в штабелі два роки повинно полежати. Це якщо правльно. В нашому колгоспі на плотні робили з мокрого(сирого), на мое питання як воно буде далі літній працівник відповів-"Поки зробимо, забере замовник, поставе в будівлю, добудуе, прийде час фарбувати воно і висохне". Скажу вам колгосп то школа життя, деякі підходи використовую і понині. Наприклад зняти якийсь агрегат з одніеї машини і поставити на другу. Двигун з мотокультиватора переставив на газонокосилку(косити траву в дворах треба раніше чим полоти грядки). Мій батько, інженер-наладчик, нач. участка з ремонту і наладки шахтних вентиляторних устоновок -навряд чи до такого додумався, не той підхід до справи, менталітет. Продовжую виготовляти "Квебеки" поки набиваю планки на фанерний щиток-думаю чим можна замінити плетену стальну сітку? Та , що набиваеться на трикутник. Також думаю-може постатньо і одноготрикутника? Коли робив перші видалячі натомість сітки набив трикутник з ДВП в ньому насверлив отворів(імітація сітки), не так працювали як написано-переробив. Правда і з сіткою не завжди і не стовідсотково діваються бджоли. Думаю може то молоді -бродять по щільникам як телята, або в гнізді і в підставленому відкачаному магазині так тісно від бджіл що їм туди і не хочеться, в гущавину. Хто мае якісь новаторські (що позитивно зарекомендували в використанні) конструкції "Квебеків" то позкажіт загалу, поки мої в стадії виготовлення.
  12. Осінь-Зима 2019/20

    Маю ранцевий блауєр"Хехт", користуюсь коли в тому потреба чи відповідний настрій. Видалячі в моїх прийомах пасічникування потрібна річ.Так, треба виготовити(витрати грошей і часу), возити обьем і вагу, напередодні поставити. З позитивних моментів-менше бджіл вмагазині, інколи достатньо зняти і віднести в буса.Точки недалеко і майже до самого асфальт, при 5-9 точках за сезон використав 500-600л. ДП. Сезон катаюсь щодня але недалеко, цього року найдальший за 15км. Пробував користуватись репеллентом, щось не так-не тікали вниз. Кількість препарату на тканину, час витримки, температура чи сам "Bee dun", лежить ароматуе мігдалем, чекае наступних спроб використання. Ситуацію коли вонени не дивишся до бджіл а за зиму пропали пережив і я. Став студентом , не доглянув а весною всі "глухі", тоді небагато 6-8 вул. Поки вчивсь не заводив.Серед варіантів пояснень чому так сталось був і такий-бджоли образились на мене за відсутність уваги і покінчили життя самогубством.
  13. Осінь-Зима 2019/20

    Попрацював в майстерні, добавлю десятків зо три "Квебеків". Думав зашивати трикутник просічно-витяжною сіткою(вона не розпускаеться), пригадав які в неї гострі краї і отвір звужуеться в ноль, уявив як бджола тягне лапку по сітці і тими "пастками " відрізае коготки , уява, бо хто-зна як воно насправді, але, достеменні до нудоти німці для бджільництва використовують плетену сітку яка після виготовлення покрита шаром олова або цинку і перехрестя жилок сітки залити "намертво" металом що унеможливлюе відривання коготків-отакі... гуманісти(ні це любов до людей) може пацифісти(миролюбці теж не підходить), комахофіли(не дуже вдало). Нелегко, інколи, підібрати правильне слово. Пригадавсь такий випадок при написанні оповідання(здаеться"Танкіст") М.Й. Веллером. Сюжет оповідання, колишній фронтовик танкіст тепер вчитель російської літератури в Москві проводить урок в старших класах, добре знае предмет, талановитий вчитель що відчувае клас вміе зацікавити дітей, спонукае думати і висловлювати думки. Самотній чоловік середніх літ якого не "відпускае" війна, продовжуеться в снах, марення в якому переплітаеться пережите, сучасність, конфлікт з директором школи. Визвали в кабінет директора, молокосос, типовий сталінський функціонер, службовець "розпаікае" немолодого травмованого життям колишнього командира, поплюжить людську гідність, свідомість дае збій- вихвачуе... автору треба написати один единий найкраще характеризуючий прийменник, яка рука -тверда, жорстока, впевнена, звична, невмолюща ...було виписано з дюжину і обране одне -едине. Работа по написанню затрималась на добу, спіткнулась. Незнаю в який час замислився і зрозумів, писати те, що будуть називати Літературою це мало хто може(на відміну від пасічникування) і коли вдасться створити щось варте уваги людства(на думку автора), то визнання , заробіток малоймовірні. Це вже я перейшов до думок про важкість, важливість, оцінку суспільством видів праць і її результатів. Про роздуми над прожитим. Запам'яталась така сентенція (можливо афоризм) "Життя тоді гарне, або , на крайній випадок, сносне-коли про нього не задумуешся". Мене стосуеться. Як почнеш думати ,як жив, живеш і будеш жити- то слідом приходят думки про безсенсовність власного існування, далі думки про сенс існування людства...
  14. Про це в відомому анекдоті про мишей яких всі зобижали і пораду мудрої сови що дае , вирішуе стратегічні питання.
  15. Прослуховуючи Д.Бикова "Горький" запало в пам'ять такий єпізод. В вересні 20-го року в Россію приїхав і зустрівся з Леніним Г.Уєлс, довго балакали Герберт набравсь вражень(думав країна впаде в хаос,кінець цивілізації) і познайомивсь з Маріею Ігнатьевною Закревською-Бенкендорф-Будберг і трапився роман з продовженням в Англії куди вона в 30-ті втекла з нашого "раю". Марія Ігнатьевна в той час була секретарем М.Горького в видавництві "Всемирная литература" а також другом, музою і ,можливо, секс партнеркою (письменник був дуже... потребував чуттевих насолод), жінка по теперішньому визначенню "секс-символ", правильніш жінкою яку кохали і кохались багато чоловіків, діяла вона на них якось, впливала.Не минув її жіночих чар і Уєлс,закохався, покохались.Коли знайомі питали в Марії-" Ну що ти з тим підстаркуватим...". Відповіла- "Від нього пахне медом". Він тодішніх російських чоловіків пахно інакше- пояснюе вибір Марії Ігнатьевни Дмитро Биков.Думаю Закревська висловилась метафорично, якісь ассиціативні спогади навіювання.Рідко які меду добре ароматують, а щоб пахнув медом чоловік-то рідко.Зі мною раз було,качав мед(трохи гречаний) в штанах , без сорочки. Припинив, накинув якусь халамиду поїхав за 10хв.на авто в райцентр в госпмаг за дрібними гвідками і продавщиця "унюхала" що я пахну медом. Ну в мене без продовження вона не Закревська а я не Герберт.Роль ароматів в виникненні Бажання і обранні партнера для продовження роду-надзвичайне, поза сумнівів. Існуе теорія, що Кохання то підсвідоме обрання партнера з найкращім для тебе генотипом, в неї немало прихильників. Проводились досліди на обезянах, щось намагались розгадати вчені.Поки що знайшли залежність від гармонального рівня і жаданістью для самців. Аромати тіла допомогають знайти найкращого батька (матір) для дітей, тільки як іх занюшити ті природні аромати в палітрі штучних парфумів(ароматизаторів). Про відношення до прасування одягу деяких героїв часів "Древнего Совка", "власний дух" напишу іншим разом.
×