Jump to content
Форум на ТочкУ

Винодел

Активные Пoльзователи
  • Content Count

    1,756
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

4,045

3 Followers

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

General Information

  • Пасека в
    Днепропетровщина, царичанка.м.т.0672888044
  • Стаж
    16-25 лет
  • Kоличество семей
    151-200
  • Ульи
    корпусные,гнездо Рута илиДадана+ маг.
  • Порода пчел
    поместные,карпатки,бакфаст,УС

Recent Profile Visitors

5,799 profile views
  1. Думаю більшість пасічників не усвідомлюють, що нам треба мати згуртованність, або здатність до дій, суспільно. І в молодшого покоління теж не видно, усвідомлення.
  2. Особливості нектарування соняшника в нашій місцевості в 2020році. Привеси були в 2-4кг. Один день 5кг. Сумарний на рівні минулого року ,приблизно 40- 50кг. Вивіз на піздній соняшник(поч.квітування25.07) декілька площ ,загалом 200-250га, в досяжності льоту було до 400-т вул. це, тих що мені відомі. Принесли товарного меду, від "0" (в магазині) до повного(15-17кг.).У колег і більше. Рослини були добре розвинені без ознак хвороб і посохлих нижніх листків(при першому знайомстві). Це дивно, бо бачив раніше посіяні площі в більш жалюгідному стані. При цьому колеги, точок яких стояв за 700-900м. від нашого, і поставлений був за місяць від нашого взяли меду помітно менше. Загальний висновок- в цьому році недарма підвіз частину пасіки на піздній сонях. Не помітив, що сім. з пізднього соняха слабші від тих, що не підвозив. Слабі сім. і цьогорічні відводки є, думаю причина в матках і закліщенності. Ще незвичне цього року-обробіток фунгіцидами до квітування і під час квітування від несправжньої борошнистої росі. На своїх наслідків не бачив, а от , у колег осип був. Деякі поля до квітування мали ознаки хвороби-іржаве листя( може "заразиха"?) Як вони нектарували і відвідувались бджолами незнаю, врожай насіння мізерній. Добрим врожаем рідко хто міг похвалитись. Хвороби ,недосталь вологи . В плані посухостійкості наші сорти-гібріди кращі від европейських, так казав агроном. Відсоток полів з соняхом був помітно більший від 70%, скільки буде полів на слідуючий рік? Після дощів активно сіють озимину, деякі поля вже зеленіють. Ріпака бачили одне поле, тільки з'явились сходи. Дощі промочили грунт на 20-25см. далі, до самих водоносів(7-10м.) суха земля- інф. від "копачів".
  3. Ваш досвід-критерій істини. Теоретично такі барабани можна використовувати(з під ГФС ) , бо на заводі наливають, в два п\є пакети , пакети замотузовані пласт. стяжками. Сам ГФС не отрута, якщо й попаде в мед в десятій долі відсотка.
  4. Колись я навідь збирав монофлорний пилок з полину, такого лимонно-жовтого кольору. Все змінюеться, не те, щоб пилону по лісосмугам нестало чи на узбіччях тільки давно вже не спостерігав массового приносу пилку такого кольору
  5. Про вигорання вуглецю при нормалізації чи відпаленні-маю сумнів. При цьому рядовому споживачу не цікаво як виробляють стальну проволоку. Відпалену проволоку діаметром 1,-2,2мм. використовую в домогосподарстві для потреб фіксації, зв'язування, ін. На колір вона не блискуча , за винятком подальшого цинкування, можна сказати покрита окалиною. Проволока, що нам продають в специалізованих маг. для армування рамок несхожа на відпалену. Бо мае металевий блиск і твердість(міцність). Навряд чи хто відпаленою вкритою окалиною проволоку продівав в рамки. За свое пасічникування в якості проволоки для армування використовував: 1)звичайну на катушках і в бухтах, 2) бухти блискучої(може хромована чи нікелірована) тоншої що використовуеться в якості корда при виробництві радіальних шин, вона тонша і більш груба(трохи пружине при зачалюванні), частіше прорізала боковини рамок(тоді втулками не користувавась), 3)м'яку оцинковану в бухтах, продавець казав що з старих запасів завода, з неї планувалось плести дротяні сітки для фільтрів. Працювати легко але розтягуеться і швидче обриваеться. Без втулок використовувати не годиться,4) нині нерж 0,38мм і латунні пістони в планках. Така особиста єволюція рамки і дроту в ній. Ще приходилось бачити в якості дроту мідний дріт (0,6-1мм) напевне з трансформатора або якогось соленоїда пристосував дід. Побачив, подумки посміхнувсь, мед з таких рамок ,запевняю, нічим не відрізнявсь від іншого соняшникового.
  6. Придбав подібну на "блошному" ринку ("Привокзальний" в м. Дніпро), напевне "зєкономлений". Думаю це нерж. дріт індійського виробництва. Для навощування рутівських рамок давав напругу близько 20 В, час навощування -до 10 сек. Наш "радянський" ніхром(залізо-вуглецевий сплав лігований нікелем і хромом) на колір відрізняеться і механічно більш "цупкий", витримуе більше навантаження при розтягуванні. Придбана проволока тягнеться при спробах добре натягти потім рветься( моя мае товщину трохи меншу від 0,4мм). Потренувавшись вдалось при пістонах в бокових планках натягувати так, що помітно прогиб бокових планок, маленький, не більш 1-3мм. Тепер ,при продажи шматків стільника з медом, почуваю більш комфортно- в товщі стільника майже непомітно слідів дроту (коррозія, залишки мастила що на проволоці, металевий пил на поверхні дроту, брут). Таке невеличке покращення санітарії, культури виробництва, "щабель цівілізації" коштувало мені грошей, робочого часу, роздумів. Раніше , при витягуванні дроту, я перед підєднанням струму, кусав його(дріт) на шматки , ці шматки "чорного" дроту нікуди не придумав використовувати-в смітник. Нерж. дріт витягую не кусаючи, його можна і використовую для натягування в рамках. Враховуючи обсяг продажу щільників, затрати часу на повторне використання дроту, ціну шматка нерж. дроту- мої вправи єкономічно абсурдні. Незнаю чому але пишаюсь і приемно від зменшення відходів і сміття при добуванні меду. Ті,хто продае нам на катушках(перша ланка) купують дріт в бухтах на металлобазах або магазинах при метізних заводах. Думаю, що можна виписати по почті, одна препона-треба попробувати як цей дріт працюе в якості армувального дроту рамок. Тому крім товщини треба знати марку дроту, сталі, термообробку, спосів витягування(холоднокатанна). Сам думав придбати бухту для компанії, але потім ,випадково , придбав нерж(14кг.), хвате надовго.
  7. Вчора і сьогодні проливав водним розчином "Асід Охаліс" для простих українців - кислота щавелева. Садовий оприскувач з щілинним розпилювачем, витрата більше чим рекомендована, поки що "руку не набив", ніяких негативних наслідків поки що не помітив. Ще декілька сім. і відводків зійшло на нівець переконав себе, що то природня вибраковка нежиттездатних. Деякі сім. оглянув порамочно, видкритого -рідко в яких, закритого-залишки або відсутність, яйця і кількаденні лялечки присутні в багатьох-думаю що годувати не будуть, відбудеться "Осінній канібалізм". В деяких бачив непрямі ознаки закліщенності-молоді особини з недорозвиненими кримали і малих розмірів, це може бути наслідком охолодження і поганого годування лялечек. З прямих ознак це бачені кліщі на бджолах і кліші на долівці вул. так і проситься висновок-згубна дія кислоти на кліщів. Ще раз переконався про невідповідність написанного в підручниках і побачиного власними очима. Наприклад твердження про рівномірність закліщенності на точку(разом простояли все літо) , не відповідае побачиному- клішів може бути як багато так і мало в пробах. Перевіряти яка закліщенність в даній сім. і за результатами перевірки прописувати лікування - начебто нераціонально. Лікую всіх "паціентів" одним препаратом і одночасно. Прийшло на думку, що і людей часто так лікують і мене особисто. Оскільки я , поки що , живий, то така метода лікування " сапіенсів" і комах-не згубна. Товаришу в останній декаді серпня зробив промивку- з 1,4тис. особин "намили" 6шт. кліщів. це приблизно 0,5% закліщенність. Через 10-15 днів (в середині серпня поставились смужки "Варрофлу") після цього цю сім. обробили парами щав. к-ти за допомогою "субліматора"(начебто назва неправильна бо сублімація то висушування, обезводжування, так само як і в горільчаній пляшці не дозатор а ламінатор-пристрій для створення ламінарного потоку горілки з пляшки, дозатором працюе той хто наливає дозу співпляшникам, і в авто не каталізатор а "каталітичний нейтралізатор відпрацьованих газів", але як прилипне назва, то вже до скону). На планшет крізь сітку впало близько 150 клішів. В цій сім. матка-куплена італіка, в планах родоначальниця, бджіл багато, можна припустити що2,5-3кг. Це 25-30тис.особин і відпавші кліщі становлять 0,5% від кількості бджіл в родині. Обробляти ще і чим вирішуе кожен сам на своїй пасіці. Вважати піздньоосінне проливання водним роз. амітрази як "контрольне", за допомогою якого можна зняти всіх кліщів на бджолах- неправильно.Може бути на пасіці колонії стійких до амітрази кліщів, сама амітраза може бути недіевою(хто регулярно і довго вживае лікарські препарати напевне стикавсь з фактом, що "не допомогае"), неправильно застосували або вода мала в собі якісь речовини що вступили в реакцію з амітразою. Досить надійно закліщеність можна взнати промивкою в водно-спіртовій суміші(автомобільна "омивайка") або в миючому розчині з підігріванням. Недоліки- треба таки робити(або заплатити за цю роботу), мати таке-сяке обладнання і бджіл жалко. Нічого нового не сказав,так, ще раз нагадав. Коли кліщі вперше були побачені на пасіці мого діда в 80-му або 81 -му році і він їх обробив димом фенотіозіну то випало дуже багато кліщів( і в голову не прийшло спробувати їх порахувати) закліщеність точно більше 10% і всі (7 сім.) перезімували і добре розвивались з весни. Нині спостерігаю картину-закліщеність до 1-2% а відводки не ростуть а деякі і зникли. Іншого пояснення як тиск НауковоТехнічного Прогрессу на бджіл- не маю.
  8. А відомо скільки грошей виділено? На скількох хвате ,якщо по 50т. гр. будуть отримувати? Колега , в сподіваннях отримати гроші від держави витратився на 2т. гр. без врахування транспортних витрат і власного часу а також думок, ємоцій, можливо втрачених надій.
  9. От звідки впевненість в цьому? Володимире. Якийсь науковець сказав? Я , як той античний грек , волію вірити тому, що бачив власними очима. Власними очима бачив, що після обробок амітразом (біпіном) різних виробників кліщ продовжував сидіти на бджолах декілька днів(може хтось скаже що то він вже мертвий коготками вп'явся в хітіновий покрів ). Коли описав ситуацію Уфімцевій-вона ніскільки не здивувалась. - Ймовірно, що у вас на пасіці з'явився стійкий до амітрази кліщ. Такі відомі всім комахи як колорадський жук можуть адаптовуватись до інсектіциду за два-три роки а Варроа Дістрікшин за 20-30років до флуметрінуі інших інсектіцидів не може. За що нам таке щастя?
  10. В цьому році користуюсь (осіння обробка) щ. кислотою. Спочатку "возгонял" пари, випаровувачем за 12руб. від 12Вольт. Довго оброблять і вльотки парних нуклеусів лопатка не влазить також неодноразово "хапав" білого диму( невірю в велику шкоду парів для мого організма,тому пропигаз не вдівав). Водним розчином начебто швидче. Використовую садовий оприскувач "Леміра" на 8л. а брансбойт від польського "Фармах" там в комплектації є розпилювач щільоваго типу. По факту йде перерозхід рідини -300мл. /вул. але не переймаюсь порошок дешевий і нешкідливий для бджіл. По ціні." Припекло" обробляти поїхав в райцентр і придбав по 10гр\пак. в якому 20грам. при купівлі на кг. на складі обійдеться в 80гр. \кг. Хто бажае різницю в відсотках разах може вирахувати сам. Згубно на кліща діє - сам бачів мертвих на долівці. З недоліків -багатократність обробіток, працезатратність."Варрофлу" діють але на пасіці , щонайменше в одній сім. Зявились кліщі на яких на впливае- стоять смушки а кліщі на бджолах видно неозброеним оком, збільшив кількість смушок-не стало видно, але під кінець літа в цій сім. знову велика закліщенність. Такі спостереження і наштовшнули на пошуки інших препаратів. Завтра в обл. центрі маю намір придбати ,на складі, кислоти:борну, уксусну, щавелеву, ортофосфортну, лимонну; перекис водню, мідний купорос, гліцерин, соди: кальнинірованну і каустичну, ПАВ(для миття). Усе знадобиться в домогосподарстві.
  11. З невідомо з якого часу і українським пасічникам доступні препепарати про які вперше почув від Вуса(це той хлопець, що працював в Австралії). Андрій(якщо не помилився) розказав, що в штабель корпусів(висотою 2-2,5м) кидають гранулу вона з часом розкладаеться віділяючи газ який вбивае комах. Перед використанням корпуси з сушшю провітрюють і за призначенням. Днів десять тому від колеги почув про подібний препарат(можливо діюча речовина та сама що і в Австралії)- Фумігант "Джин". Діюча речовина - фосфат(фосфід) алюмінію. Комерційна назва бувае різна:"Алфос","Селфос","Нертус". Ціна від 350гр/кг.Тиждень тому придбав при гранули і використав в складі. Положив на долівку стелину в неї гранулу і наставив до стелі магазинів з темною сушшю(12шт.) яка наперне була "Інфіцірована" яйцями і гусінню огнівки. Ще дві гранули кинув по куткам складу. Вчора , через 8 днів , розібрав штабель і знайшов мертву гусінь в деяких щільниках. Зробив висновок, що преперат працюе. На місці гранули горка брудно-сірого попелю. Гранула -кулька розміром з крупну вишню (діаметром 1,5 см., 3грами). Поряд склав новий штабель темної суші, розклав 4 гранули по долівці складу. Думаю над тим як часто треба класти гранули і як класти їх на низ стопки не розбираючи штабель магазинів(корпусів). Просто кидати зверху не подобаеться-невідомо де зависне гранула і продукти розпаду напевне попадуть в щільники. Більш докладно про застосування в описі з мережі і в описі на упаковці. Пробуйте, ділітся напевне я не перший в країні користуюсь пігулками фоффату алюмінію.
  12. Сітка що "розлазиться" змолоду-новина. Одяг бджоляра, що користуюсь останні роки мені подобаеться, тому відношусь до нього дбайливо. Перу сам , руками і щіткою("кожен свій парашут складае сам"). Попередній (куртка) "Агробіопромовська" , біла з "двонитки", прослугувала не менш 4-х років(при щоденному вживанні в сезон). Нині така ж , відносилась третій сезон, подобаеться тим, що не жарко в ній. Куртки від Матюшенко, плащьовки самої високої щільності, теж досить довговічні, з сином відносили два сезони і ще поносимо. Думок про недовговічність одягу не виникало, штани з "секонду", навідь грубі, робочі, слугують менше. Може причина в більшому навантаженні і машинному пранні? А ще можу додати, що одяг який довго бувае брудним і сильно просолений швидче поламаеться на згибах. Випадок 15-20 річної давності. Приїхав в поля на точок і виявив, що забув куртку, бджоли вже тоді були такі, що без куртки до них лізти і в голову не прийшло. За 500-700м. стояли колеги ,хлопці молодші за мене, під'їхав попросив куртку, сторож виніс. Віддав назад так і не скориставшись, не зміг себе пересилити , вдягти. Сам себе не вважаю гидливим, навідь навпаки. Написав і замислився, жанр допису підпадае під " байки від бджолярів". Що ж, це чергова байка від "Винодела".
  13. Мішок, він же лантух заважае, створюе труднощі при виливанні меду з діжки, також може бути джерелом забруднення меду і антибіотиками також. тому зрозуміла позиція заготовачів не брати діжок з пакетами. Разок спробував з пакетом-вражень хватило і до цього дня, не користуюсь.Краще помудрити з покриттям діжі. Залишки меду на внутр. поверхні діжі висихають і за конситенціею нагадують лак, при заливанні нової порції меду ця "лакова" плівка навряд чи розчиниться з свіжим і попаде при розпусканні і виливі в бункер.
  14. Качаю модернизованою медогонкою на 32 полурамки. Бак діам. 65см. Зазор між барабаном і стенкою 1-2см.т(точніше заміряю).Полурамки стоять густо-довго поціляти при завантаженні. Відкачування незвично довге , до 15-20хв. на повних обертах(макс.) намагаеться "ходити " по долівці(незакріплена).Спробував половинне завантаження і - балансування досягаеться при кожному завантаженні, відкачування скоротилось до 6хв., рамками вціляти в місця на роторі леше. Завтра спробую ще з повним навантаженням.
  15. Останні три дні привеси від 1до 5кг. Погода без змін, ночі 15-17*С день 25-29*С. З половини пасіки вже знято по маг. меду. Перші маг. були з темним медом на зразок минулорічного падевого стоить в рідкому стані й досі. Мед темний, з післясмаком карамелізації, маю підозру, що широкому загалу споживачів буде не до смаку. В суботу дружина продала перші 8 баночок по 65 і 75гр. всім нехватило(мало поклав), "клювали" на свіжий довгоочикуваний мед. Оцінювали по кольору не маючи можливості спробувати на місті. Вчора мотіком обїздив точки(частину) привеси 2-3 кг. Заїхав на точок товариша"(Прядивка") там певних 5кг. Не спав до 01-30 виколихував плани підвозу в ті місця своїх здатних до тов. медозбору сімей. Вранці справи заполонили свідомість і забув про нічні мрії. Як завжди- відкачка, постановка на видалячі, давання відкачаних, сіеста, ремонт регулятора обертів єл. двигуна постійного струму. Сьогодні зїздив смерком тільки на один точок-3,7кг.
×
×
  • Create New...