бігунець

Пользователи
  • Публикации

    29
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

84

О бігунець

  • День рождения 18.12.1974

Contact Methods

  • ICQ
    0

Profile Information

  • Ваш пол

Previous Fields

  • Пасека в
    лес, возле дома
  • Стаж
    8-15 лет
  • Kоличество семей
    41-50
  • Ульи
    колоды, лежаки, корпусные
  • Порода пчел
    полесская пчела, карпатка

Посетители профиля

335 просмотров профиля
  1. Якщо гарні соти то в сотах, коли ж темні, не запечатані - давлю.
  2. Не борть, а колода. Борть - це видовбане в дереві штучне дупло. Колода - видовбане у відрізку дерева (колоді) штучне дупло. До речі, по моїх скромних підрахунках у таких "дивакуватих" вуликах тримається в наших лісах близько 600 сімей. І це ті, про які я знаю. За Адама Титовича я згадував. Так ось, він потомственний бджоляр був і не раз говорив: головне щоб бджоли мед носили, а куди - то вже інша справа. Другий потомственний бджоляр, рід якого займався колодним бджільництвом століття (він мені перечислив рідню десь до початку 19 ст., хоч має уже поважний вік і хворіє, поволі переводить свої стояки в лежаки. Чому? Роблю висновок. Або у Вас там зовсім інші умови і методи колодного бджільництва. Або ж воно у Вас занепало і згадується в минулому: " Ось було тоді, не те, що зараз..." Теж без образ.
  3. Швидше тому, що мед бачиш. У стояках мед бджоли несуть в "голову", внизу часто пусті соти без меду лишаються бджоляреві. Ну а в лежаках на стільниках вверху завжди є пояс печатного меду. Яким би не врожайним рік не був, а меду хоч трішки візьмеш. Я начал пчеловождение из колоды. Тогда еще у молодого и полного энергии и желания у планах было хотя бы 50 семей, а лучше штук 100 в колодах. Прошло пяток лет и увидел: колода хорошо, но денег на ней много не заработаешь (ну если бы семей 50-100). Тогда и завел рамочные. Но колоды не только не бросаю, наоборот развиваю. Как уже писал раньше, на мед из колод всегда есть большой спрос. Прошу извинить. Писал еще в 12-м году. вчера не перечитал. Семья в колоде жила до 14-го года (восьмая зимовка была. Кстати, без какой-либо обработки от клеща). Затем куница прогрызла дыру (колода была трухлявой, работа мелких садовых муравьев), пчелы пропали. На том месте сейчас другая колода. А эта осталась только в памяти и на фото.
  4. У нас сейчас все перешли на горизонтальные. Только старые пасечники, которые устанавливали колоды 40 и больше лет тому, еще держать пчел в вертикальных. Георгий, у Вас в Волынской области еще сохранилось колодное пчеловодство?
  5. Уважаемые пчеловоды. Предлагаю вашему вниманию новую тему о архаичном пчеловодстве на Украине - колодном. Сразу напишу, что это экзотика, она пусть и не принесет большого дохода, но на хлеб и масло достаточно. Минимум труда, природа, отдых, да еще востребованный мед. Первое сообщение перетащу с другого форума, лень строчить. Ну а дальше вместе со мной будем делать колоды, развозить по лесу, вытаскивать на деревья, приманивать рои. Радоваться, когда рой заселить колоду. Ну и, конечно, брать осенью лишки меда. Почему-то раньше думал, что когда человек занимается колодным пчеловодством, то колода обязательно должна находится в лесу и непременно на дереве. Когда попал на форум, долго не мог понять, для чего делать колоду из доски, если намного проще выдолбить из ствола дерева. Наверное, видел с малолетства их только на деревьях, лишь иногда возле дома пасечника. Они встречались в лесу, в многочисленных оврагах за селом, старые, полусгнившие, но не утерявшие свою красоту и загадочность. Когда же увидел живую колоду с пчелами - посмотрел на пчелиную суету и пропал. Заболел этими загадочными насекомыми, и с тех пор шел к мечте - иметь пчел. Вот прикинул - 18 лет прошло. Почему так долго? так стеснялся подойти к пчеловоду, попросить помощи, ведь они казались загадочными, серьезными и строгими людьми. А тут я со своей мелочной просьбой. Потому и постигал науку постройки улья (конструкцию колоды нигде не мог найти) и пчеловождение самостоятельно. Хотя нет, судьба ненадолго свела меня с прекрасным человеком, пчеловодом-колодником с полувековым стажем (к сожалению ныне покойным) Андросович Адамом Титовичем из села Селезовка. На мои робкие просьбы рассказать о колоде, о пчеловождении в ней он ответил:"А что здесь рассказывать? Главное, чтобы желание было, тогда все и получится." Желание было, но одного его мало. Тогда Адам Титович выложил главные, по его мнению, сведения: колода должна быть толщиной не меньше двух пядей, высота дна - две пяди, должеи - две пяди и "головы" - три пяди. Дерево же, на которое собираешься вытащить колоду, должно быть мощным, иметь много желудей или шишек, тогда обязательно будешь с медом.Через три недели я сделал свою первую колоду с помощью долота и пешни. Два дня работал, устал, но добился своего. Это было в далеком 1999. Потом колода 8 лет стояла возле дома, пока не решился вывезти в лес. И - удача! - поселились пчелы. Кстати, тот рой и сейчас там живет.Теперь, когда есть бензопила, улей делаю за один день, была бы подходящая колода. Беру заготовки толщиной от 45 (неплохо в таких ульях пчелы себя чувствуют) до 55см. Для работы с колодой потолще нужен помощник. Длина колоды от 120 до 150см.: низ - 30(40), должея 50, "голова" от 40 до 60 (зависит от толщины колоды). Бензопилой на длину шины прорезаю квадратное отверстие в голове и внизу, а также вырезаю место под должею. Когда пропилим колоду сверху до низу, пешней выбираем внутренность для гнезда пчел. Леток обыкновенно размещается чуть повыше должеи, раньше их делал с помощью сверла круглыми, теперь с помощью бензопилы щель. Главное угадать направление (были случаи, когда леток смотрел либо вверх, либо вниз, приходилось заколачивать и делать новые). Далее находим подходящее дерево, вытаскиваем колоду, прикрепляем, накрываем, "творим" для приманки и ждем пчел...Мой первый улей.Колода на дереве.
  6. Як перезимує,- повідомте. Можливо не по темі. Треба відкрити тему "Колодне, бортьове бджільництво" і там писати, але доки ще не відкрив - напишу тут. Літом буде 10 років, як займаюся колодним бджільництвом. Час ніби не великий, але все ж уже якісь висновки робити можу. Так ось, можу сміливо заявити, що Поліська лісова бджола у колоді без обробки від кліща спокійно живе 5-8 років (хороші, сильні сім"ї). І навіть потім, коли пропадає, з впевненістю сказати, що загинула від кліща не можу. Або куниця, або дятел, або ж нозематоз в причинах, а ось загибель списати на кліщ можу всього в декількох випадках. Правда й сказати, що бджола стійка до кліща теж не можу. В колоді вони самі відтягують стільники, а врамкових - вощина. Там ще на розвиток кліща впливає розмір комірки. Треба поспостерігати за сім"ями в рамкових і тоді говорити. Про вересовий мед і бджіл Поліських. Часто буває, що "вересові" рої спокійно зимують на вересовому меді. Кристалізації ні разу за роки не спостерігав. Вересовий мед разом з крушиною - головні медодаї Поліських лісів. Хоча верес останніми роками мало дає меду, клімат міняється.
  7. Лісовий мед, котрий у нас купують, перевіряють на радіоактивність (час від часу багаті покупці, а також ті, хто купує чималі партії). Все в нормі. Минулого року привозив до нас з Київщини чоловік маток на парування. Приїзджав з дозиметром. В трьох місцях ставав провіряв і казав, що все в нормі. Тож не все так погано.
  8. А вот вересовища моей стороны.
  9. Житомирська обл. Овруцький район. Тримав раніше пасіку в колодних вуликах у лісі, у 12-му році завів у рамкових. Тепер на два фронти. Навіть на три: колоди, кочівля з рамковими і ловля роїв.
  10. У нас липи є чимало. Цвіте, пахтить, а взятку ніякого. По літрі-дві на сім"ю. Тільки старі пасічники згадують, що в 90-ті були взятки (хоч тоді і волошки було достатньо), а 2000-ні тільки раз. А як у Вас медозбори із липи? Куди на неї кочуєте?
  11. У нас засіяли ріпаком поля два інвестори, відстань в 3-4 км від пасіки, один на сході, другий на заході. Інвестор, що в нашому селі (на заході), хоч і полюбляє кропити хімією, то коли цвітуть рослини (поки що гречку висівав) не травить, дуже вже багато бджіл у людей. Площа ріпаку 50га. Другий інвестор засіяв не одну сотню га навколо сусіднього села, 4 роки тому теж сіяв і слухів, що потравлені бджоли не було. І так як бджоли все одно дістануть ріпак, вирішив вивозити до сусіднього села.
  12. Та звичайний дятел, швидше всього малий строкатий. Тарабанят ще й як, коли при заглядуванні не знаходять у льотку мертвих бджіл. Якщо деревина мягка, можут стінку наскрізь пробити.
  13. Моим пчелам еще с осени не давали спокойствия. сидят вокруг пасеки на заборе, проголодаются, подлетят... Посоветовали ДВД дисками. На второй день прихожу, диск вертится, а синица в см 30 от него пчелу кушает. А помогли старые камеры автомобильные. Порезал на куски, прикрепил к передней стенке и успокоился. Синицы иногда наведываются, собирают пчел на снегу, но "дежурных" уже не встретишь.
  14. А простым языком и с переводом можно.
  15. Виходить на форумі нема таких кочівників. Зараз стільки перевізників, можна домовитися зі знайомим і провести бартер. Тут сусід підкинув пропозицію: залишити після акації бджіл на липу. Трохи далі, ніж я збирався кочувати на акацію, по ярах крім акації багато липи. На запитання: а як там медозбіл з липи? - відповів: - по різному... Ще до травня 5 місяців, а я вже сушу собі мізки: як і куди краще кочувати. Тут інших робіт достобіса. Короче, проблеми буду вирішувати в міру надходження.