zapivan

Активные Пoльзователи
  • Публикации

    671
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

626

2 подписчика

О zapivan

  • День рождения 28.11.1987

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

Profile Information

  • Ваш пол

Previous Fields

  • Пасека в
    Івано-Франківська обл. Kolbaskowo, Polska
  • Стаж
    8-15 лет
  • Kоличество семей
    21-30
  • Ульи
    10-12 рамковий 300, лежак, 10р велкополська 360на 260
  • Порода пчел
    Місцева прикарпатська

Посетители профиля

1 900 просмотров профиля
  1. Була можливість оцінити матку після обльоту. При відбиранні з нука тижнева матка піднялась на крило ну я її почекав, і через пару хвилин прилетіла, з слідом трутня. Я таку можливість використав для огляду. Під мікроскоп, наркоз, злапав жало відкрив камеру, а там все в мукусі. Тепер задумуюсь стосовно механізму потрапляння сперми в яйцевід і відповідно чистоти самої сперми. Мукус сам по собі створює проблему інсемінатору ніж матці.
  2. Візуально виглядає хороша і не дуже майже однаково. Можна визначити почавши відбирати. З тонким отвором зразу капіляр може забитися, а при спробі витиснути назад може піти і решта зібраної. А в шприці густіша і більш рідша змішується, тому проблем з освоєнням маткою сперми проблем не повинно бути.
  3. Все залежить від форми носика капіляра. Якщо носик довгий то якщо попадеться трошки густіша сперма то буде закупорюсатися і "стріляти" не в підходящий момент. Якщо у Вас все получалося то розмір отвору капіляра оптимальний.
  4. Інститут може багато допомогти простим бджолярам. Науковці знають теоретично як що робити, а не мають практичної можливості. Бджолярі практики хочуть зробити а не знають як. Науковці можуть розробити методички для ефективного добору матеріалу, оцінки, морфометрії тощо і що за чим робити. Щоб кожен охочий міг це використати в роботі. І матеріали використані в роботі може стати науковцям темою для досліджень і різних там кандидацьких, докторських праць. Це значно підвищить ефективність роботи селекціонерів бо їм розкажуть як це зробити. Може є в наявності і цікавлять наступні теми. - Методи визначення породності. - Вивід маток і добір комбінацій при ШО. -Організація оцінки сімей. - Облік маток на пасіці(зразок селекційної книги) та інше. Є різної інфи всюди потроху. А зібрати поки що в одне не можна щоб дати наприклад молодому пасічнику в руки щоб ізучав. Надіюсь Чернівецькі науковці нам в цьому допоможуть.
  5. Є в мене кілька маток з паспортами. Для перетину кордону.. Решта нелегали. Є зразок паспорта карпатського матковода. По принципу карніки. Код країни, номер матковода, номер сімї(матки). Краще думаю опише голова матководів або сам матковод. Від цих маток буду брати трутні.
  6. Богдан1!!! Вітаю! Бажаю здійснення всіх намірів і починань!
  7. Ну нє таке на ніч не можна показувати . Зразу хочеться того чорного сала... А холодного копчення звідки дим іде???
  8. Зараз при теперішніх методах в любій точці можна проводити гібридизацію з допомогою ШО. А свої якось спочатку класифікувати, або по методу карніки типу цифрового коду, або як бакфаст номер (ініціали). Тоді можна говорити про гібридизацію (міжлінійну, міжтипову, міжпородну)Бачив паспорта карпатчиків. Перший крок зроблений.
  9. Не всім карпатка підходить тому і втрачає позиціі. Але її характеристики можна використати в поєднанні з напр... трутні італійки що додає м'яса в гніздо і в магазини носить плюс додає зимостійкість італійці Але питанням планової гібридизації ніхто не займається. А спонтанною більшість.
  10. Залилися бо нема місця зараз в гнізді. Як має з чого то користає по повній. Пару днів непогоди і пару доставлених рамок під засів дадуть можливість дальшого розвитку. Зараз в мене є 3 рамки печатаного, 2р. яйце- личинка якраз дасть можливість з ріпаку щось взяти при нормальній погоді. Колись26квітня 4 рамочні пакети перевіз на другий точок додав рамок до повного корпуса. Через тиждень магазин 145 зверху і на 20 травня відкачка і плюс той самий відводок збоку бо полетять.
  11. Є фанатиків карпатки достатньо і не тільки карпатки. Не фанатизмі справа, набутими знаннями треба користуватися і ділитися. Карпатку хрестити з карнікою завжди встигнемо. Навіть в першому поколінні бджоли від матки ШО відрізняються від матки вільного спарювання, однорідніші. І звінок від поляка який оглянув сімю карпатки був вражений додало наснаги до роботи.
  12. Питання просте!!! Як організувати селекцію на нерійливість? Ми не знаємо до яких характеристик карпатки прив'язана рійливість і як передається з трутнями. Як притупити процес? Одні кажуть що штучно привиті матки менш рійливі, другі що свищеві, але яка різниця як трут невідомий. Є сім'і запліднені трутнем карніки реально можна оцінити роль трутня. Почитавши і позбиравши по крупинкам інформацію з різних джерел швидкого ефекту не буде і це колосальна робота. Думаю спочатку треба більш менш відібрати материнок кілька різних, далі вивести дочок і деяких зробитиШО власним трутнем. (перший рік) Далі від дочок привитися і вже трутні від внучок використовувати для подальшої роботи з дочками другого походження.(другий рік) Тоді тестуємо по повній що вийшло і кращі відбираємо для подальшоі роботи(третій рік) Паралельно можна робити ф1 на різних етапах для провірки передачі характеристик. Для супер ефекту селекціі має бути застосовано два методи інбридінг і гібридизація. Тоді буде результат. В моєму випадку подивившись на картину яка склалася є дві материнки карпатки різного походження. Одна від Берциків. Відібрана з десятка, друга з моєї пасіки відслідковується третє покоління хорошої передачі характеристик. Тому комбінації від них далі буду використовувати. По попередніх результатах в лідери виходить 1 матка Берцик#46 2016 р. Яка залилася вербою і забилась пилком під завязку. Далі дві дочки від ШО трутнем карніки. Розплід суцільний, бджола сіріша трохи від материнських бджіл, меду менше піднесли але як все розкладено то любо подивитися. І здивували свищеві мамусі привезені з мого лісового точка підсаджені на місцевих бджіл. З 5 рамок обсідаючих 4 вулички з двох сторін печатний розплід. Пріма наздоганяє, бакфасти відстають по розплоду. Ті що є в мене видно пізніше стартує і не так гонить розплід як карпатка. Через 3 тижні зацвіте глід-ріпак хто лідируватиме стане ясно.
  13. Супер! Це ж забутий промисел! Судячи по відстанях там пристойна ізоляція. Значить є шанс що бджола чиста, аборигенна. І звідки берете нові рої для заселення чи все природньо?
  14. Де ж їх скільки карпатчиків набереться??? Зараз поки що пропозиція на продаж матки ШО карпатки всього одна. Матководів карпатки які освоїли ШО знаю чотирьох. Ще одного молодого є шанс підключити цього сезону. Може є ще хтось, буду радий знайомству.
  15. Людині завжди приємні отримувати відзнаки, заохоченення. Тим паче людина в поважному віці і присвятила життя бджолам. На мою думку в бжолярських організаціях має бути звання типу початківець, любитель, профі і кожен рік має бути типу кар'єрний ріст з нагородженнями. А що це формальність то одне, а людині приємно. таку відзнаку отримав пан Грабський на день народження від своєї спілки. І ніхто не шукає вигоди. Бо кожен знає що якщо працюєш прийде час коли твоя праця буде нагороджена не обовязково в грошовому вигляді.