Перейти к содержанию

ромео

Совет Форума
  • Публикаций

    5 600
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Весь контент ромео

  1. 20 квітня 2018 У Рівному обговорили правила поведінки на ринку меду Україна є одним з шести найбільших виробників меду в світі та щороку забезпечує до 5% світового виробництва. Бджільництво має величезний потенціалдля нарощування експорту та розвитку малого та середнього бізнесу в сільській місцевості. Проте висока вартість та непрозорі правила виходу на ринок заводять галузь в тінь і мають наслідком відсутність адекватного обліку. Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 20 квітня під час регіонального круглого столу «Ринок виробництва меду: від традицій до світового експорту» в Рівному. Організатором заходу виступив BRDO за підтримкиEU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог. За оцінкою BRDO, 98% виробництва меду в Україні зосереджено в приватних господарствах населення і лише 2%виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. При цьому майже кожен 100 українець займається бджільництвом, а це – близько 400 тис. пасічників, що за умови офіційної реєстрації, суттєво збільшать підприємницький потенціал та сприятимуть регіональному розвитку. Регуляторне поле ринку меду в Україні складають 44 акти. П’ята частина з них є неактуальними, а 3 регуляторні акти навіть незаконні. Профільний закон «Про бджільництво» має низку недоліків та не охоплює всіх аспектів регулювання, необхідних для повноцінного розвитку ринку. «З початку виробництва до реалізації меду на внутрішньому ринку чи на експорт бізнес має щонайменше 26 разів звернутися до державних органів. Така кількість інструментів регулювання не дає бізнесу чіткого розуміння правил поведінки на ринку та провокує численні корупційні ризики. Зокрема, це стосується процедури застосування ветеринарно-санітарного паспорту пасіки, що є основним документом доступу на ринок», - відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDOАндрій Заблоцький. Так, Закон «Про бджільництво» передбачає видачу ветеринарно-санітарного паспорту, а Закон «Про ветеринарну медицину» - ні. Законодавча невідповідність створює підстави для несвоєчасної реєстрації бізнесу, неефективності його ведення та, як наслідок, відсутності простежуваності меду, що є критичним для експортної діяльності. Україна входить у трійку найбільших світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. За останні сім років обсяги експорту зросли в 7 разів, досягши майже 68 тис. тон у 2017 році. З них більше 48 тис. тон склав експорт до країн ЄС. «Український мед користується великим попитом у ЄС. В рамках співпраці з ЄС, квота для України була збільшена, але і вона вибирається вже протягом першого місяця року. При цьому ціна української продукції є значно нижчою за аналогічну з інших країн, адже експортується переважно сировина. Гармонізація українського законодавства з європейською директивою «Про мед» шляхом затвердження технічного регламенту дозволить експортувати готову продукцію з більшою доданою вартістю», - зазначив ключовий експерт EU4Business|FORBIZ Джошуа Бадах. Ще одна проблема для ринку – негативний вплив від застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) агропідприємствами, що призводить до смертності бджіл та нанесення збитків бджільництву. Світова практика демонструє, що досягати кращих результатів аграріям та бджолярам допомагають принципи добросусідства: агропідприємства не застосовують ЗЗР, які негативно впливають на бджіл та належно повідомляють про обробіток полів, а бджоли запилюють їхні агрокультури, що підвищую врожайність. За експертною оцінкою BRDO, для вирішення проблем ринку медунеобхідні наступні заходи: - Полегшити реєстрацію пасіки - Встановити прозорі правила видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки. - Посилити контроль Держпродспоживслужби за виробництвом та обігом меду. - Посилити контроль за реєстрацією та використанням засобів захисту рослин. - Запровадити правові механізми добросусідських відносин між агровиробниками та бджолярами. - Забезпечити державну підтримку для виробників меду. У заході також взяли Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів Мінагрополітики Олександр Лозовицький, начальник головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Володимир Лазарчук, Завідувач Сектору ДРС у Рівненській області Віталій Самсон, а також представники бізнесу. Довідково: Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ. BRDO – провідний незалежний експертно-аналітичний центр з регуляторної політики в Україні.Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні. http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/news/detail/52052.htm
  2. Весна/Літо 2018

    Добавляю список: + сортові черешні, вишні, сливи...обмерзли... не квітнуть Залишились тільки груші і яблуні... Сьогодні проїзджав повз сусідні села і дивлюсь, що садки білі. А я все жду, що моїм вишням не пора. В селі нема жодного квітуючого дерева. У сусіда лише черемуха...Планував поставити на садках магазини. Підходжу і бачу, що на вишнях і сливах лише листя. Жодної квіточки: всі квіткові бруньки обмерзли. Дикі черешні по посадках цвітуть. Сортові розкрили бруньки і завмерли. Земля тверда, суха і чорна. Кульбаби нема. За своє життя такого ще не бачив... От тобі і взяток...
  3. Відпочинок на пасіці у священника

    Пульмо: місцевий священик влаштував пасхальний відпочинок для дітей 10:20 18.04.2018 376 Вкотре настоятель Свято-Миколаївського храму села Пульмо Олександр Черевко влаштовує для юних прихожан храму веселий та корисний відпочинок на свіжому повітрі. Як і минулого року, веселий та цікавий захід священик організував у Пасхальні дні. Діти вудили рибу, з якої потім готували на багатті смачну юшку, ласували медом з домашньої пасіки священика, готували разом сардельки, пекли сало. А потім усім цим після подячної молитви Господу та благословення отця Олександра гуртом куштували за дружнім столом. Фото з відпочинку священик розмістив на своїй сторінці у Facebook. http://shatsk.rayon.in.ua/news/65289-pulmo-mistsevii-sviashchenik-vlashtuvav-pashalnii-vidpochinok-dlia-ditei
  4. Житомирщина - лідер з виробництва меду

    Медова гіркота бджільництва Житомирщини Апрель 17, 2018 Навіть для багатьох поліщуків стане відкриттям, що, за даними всезнаючої статистики, не сонячно-соняшникові Дніпропетровщина, Миколаївщина чи оспівана Гоголем Полтавщина, а скромна Житомирщина вже кілька років поспіль посідає перше місце в Україні за кількістю бджолосімей і, відповідно, обсягами виробництва меду. Кожен сьомий його кілограм нині збирають на території області, частка якої у 1990 році не дотягувала навіть до 1%! Бджільництво — одна з небагатьох галузей сільського господарства, якій протипоказане великотоварне виробництво. Крилаті комахи, на відміну від потужної техніки аграріїв, доставляють солодкий взяток до вулика на власних крилах. Тому бджоли найефективніше працюють, коли літають на відстань до 3—5 км. Цим обумовлюється природна необхідність децентралізації, коли навіть великі пасіки у період медозбору потрібно перевозити з місця на місце або розділяти на кілька менших. Отож руйнація колгоспної системи, за якої на Житомирщині 55,5% бджолосімей утримували в агропідприємствах, добре позначилась на стані бджільництва. Нині на індивідуальні господарства припадає аж 99,9% загальної кількості крилатих трудівниць, а виробництво меду порівняно з показником 1990 року зросло у 16,5 раза, що наочно демонструє різницю між колгоспним і власним. Натомість дедалі помітніша тенденція збільшення площі полів, які обробляють потужні агрохолдинги, тоді як майже всі пасіки залишаються у господарствах населення та переважно нараховують лише кілька десятків вуликів. Як чітко регламентує ст. 1 Закону України «Про бджільництво», мета цієї галузі сільгоспвиробництва — «розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних (тих, які потребують комах для запилення. — Авт.) рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості». Отож отримання меду — це лише приємний бонус, бо головне призначення крилатих трудівниць — опилення таких стратегічних сільгоспкультур, як ріпак і соняшник, та дефіцитнішої і дорожчої гречки, не кажучи вже про плодові дерева і огірки, помідори та фрукти, які без участі бджіл не дадуть очікуваного урожаю. Саме тут виникають спільні інтереси потужних агропідприємств, які працюють у рослинництві, й численних приватників-пасічників, що наочно демонструє Житомирщина — лідер з виробництва меду. Нескладний підрахунок доводить, що понад 8 тис. тонн меду, який щорічно заготовляють в області, фактично забезпечують три головні культури-медоноси, до яких належать уже згадувані соняшник, ріпак і гречка. Керівники сільгосппідприємств і представники потужних агрохолдингів мали б із поклоном йти до пасічників пропонувати вивезти їхні вулики на квітучі поля, які без бджіл не дадуть урожаю. Натомість в області року не минає без скандалів, обумовлених загибеллю цілих пасік від хімікатів, якими аграрії обробляють посіви медоносів. Якщо ще кілька років тому бджолярі Житомирщини домагалися пільгових цін на цукор, яким підгодовують бджіл перед зимівлею, то нині зростання вартості меду, за обсягами експорту якого Україна посідає перше місце в Європі, перетворив бджільництво в рентабельну і самодостатню галузь. Єдине, чого вона потребує, — виконання задекларованих у Законі «Про бджільництво» норм та конкретизації окремих із них. Зокрема, у ст. 37 зазначається, що «фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ». Та майже ніхто цієї норми закону не дотримується, бо ні дротового радіо, ні районних газет, які колись виходили тричі на тиждень і того самого дня доставлялися передплатникам, ні на Житомирщині, ні загалом в Україні давно вже немає. Крім того, агрономією на полях керує погода, через що несподіваний дощ чи тривала спека здатні кардинально змінити графік оброблення полів хімпрепаратами. Натомість пасічники не можуть тижнями тримати бджіл закритими у вуликах. Здавалося б, виходом може стати персональне оповіщення бджолярів, адже ст. 13 профільного закону свідчить, що «пасіка підлягає реєстрації у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах». Однак виданий на виконання цієї норми аграрним міністерством ще 20 вересня 2000 року наказ № 184/82, яким встановлено порядок реєстрації пасік, фактично звів цю процедуру до отримання в управліннях ветеринарної медицини ветеринарно-санітарних паспортів пасік. Отож ніхто у сільрадах не зобов’язаний знати ні про наявність пасік, ні телефонних номерів пасічників, які, до речі, у період медозбору кочують областю. У підсумку адресне оповіщення про застосування на полях хімічних препаратів провести неможливо, що періодично стає причиною загибелі бджіл чи, у кращому разі, потрапляння до меду шкідливих речовин. Ще одна важлива проблема, яка потребує нагального розв’язання, — декларована Законом «Про бджільництво» його державна підтримка. Йдеться навіть не про пільги чи нібито гарантоване ст. 8 «відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва», а на його елементарну доступність коштом самих пасічників! Навіть у колишніх колгоспах не було зоотехніків і ветеринарів, які спеціалізувалися б виключно на божій комасі та могли надати справді кваліфіковану допомогу. Нині ситуація ще катастрофічніша, що загрожує періодичними масовими морами бджіл. У підсумку втрат зазнають як пасічники-приватники, що нікого у державі не бентежить, так і експортний потенціал України, у валютних надходженнях якої мед посідає дедалі вагоміші позиції. Ніхто із справжніх господарів не засіватиме поля зерном сумнівної якості і не розводитиме худобу народної селекції. Натомість у бджільництві, де породисті бджоли мінімум на третину продуктивніші від бджолосімей невідомого походження, все з точністю до навпаки. За обережними оцінками фахівців, в Україні не більш як 10% крилатих трудівниць можуть похвалитися чистотою породи. Однак бджолярі не поспішають вкладати кошти в якісне оновлення своїх пасік не лише через дорожнечу еліти, а й через сумніви у її якості. Закон «Про бджільництво» зобов’язує пасічників утримувати комах лише районованих порід (ст. 12) та передбачає, що «навколо племінних бджолорозплідників і племінних пасік установлюються зони радіусом 15—20 км», на території яких дозволяється «розводити бджіл лише місцевої селекції» (ст. 36). Різниця між «встановлюються» і «встановлені» у цьому випадку вкрай суттєва, бо без буферних зон племінні пасіки не гарантовані від зальоту трутнів «невідомої селекції». Однак нині немає жодного нормативного акта, який би давав змогу жорстко контролювати дотримання вимог ст. 36, що перетворює породну чистоту бджіл на добре побажання, а не гарантований факт. Житомирщина — лідер як за кількістю бджолосімей і обсягом виробництва меду, так і за продуктивністю роботи крилатих трудівниць, які дають у середньому понад 41 кг солодкої продукції з кожного вулика. Натомість по Україні цей показник не вищий за 24 кг, а в деяких областях взагалі від 2,7 до 10 кг. На думку фахівців, це пояснюється тим, що в цих регіонах бджіл розводять насамперед заради розмноження, постачаючи карпатську породу і на Житомирщину, де вона себе добре зарекомендувала, хоч офіційно не внесена до переліку породного районування. Отож слово за наукою, яка має або довести шкідливість такого процесу, або узгодити нормативні документи з потребами бджільництва. Це саме стосується площ медоносів, які нині на Житомирщині суттєво зросли за рахунок соняшнику і ріпаку, що добре для пасік, однак не для родючості землі. Фактично невичерпним і неосвоєним резервом отримання цінного меду є дерева-медоноси. Зокрема, одна липа дає стільки само нектару, як гектар гречки, а гектар білої акації рівноцінний за продуктивністю 10—20 га гречки. Уявімо, що звичні полезахисні смуги стали липовими і акацієвими, а яруги і невгіддя засаджені не швидкорослими пірамідальними тополями, а цінними медоносами, і отримаємо відповідь, чи приростатиме Україна медом. Однак для цього потрібна державна програма, яка б реально працювала, об’єднала зусилля науковців і практиків, пасічників і аграріїв, лісівників і служб, відповідальних за озеленення населених пунктів та утримання насаджень вздовж другорядних автодоріг і залізниць. ПРЯМА МОВА Руслан КИРИЛЮК, начальник управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації: — Порівняно із 2015 роком площа гречки в усіх категоріях господарств області збільшилася втричі та становила торік 19,4 тис. га. Нинішнього року цієї сільгоспкультури, яка потребує обов’язкового запилення бджолами, заплановано посіяти не менше, ніж торік. Аграрії області добре усвідомлюють, що вирощування всіх ентомофільних рослин потребує співпраці з пасічниками, які не набридливі прохачі, а гаранти отримання високих урожаїв. Наші фахівці в районах вже стали сполучною ланкою, що сприяє взаємовигідній співпраці бджільництва і рослинництва, свідченням чого є вагомі досягнення аграрної галузі Житомирщини. http://www.guard.co.ua/medova-girkota-bdzhilnictva-zhitomirshhini/
  5. Житомирщина - лідер з виробництва меду

    Житомирщина обігнала південні області та лідирує за виробництвом меду 21 квітня 2018 09:36 Kurkul.comЩорічно на Житомирщині виробляється понад 8 тис. т меду Ще кілька років тому у лідерах з виробництва меду були південно-східні області. Тепер же у лідери за кількістю бджолосімей, а відповідно і виробництвом меду вийшла Житомирська область. Про це повідомляє guard.co.ua. За радянських часів, в області 55,5% бджолосімей утримували в агропідприємствах. Зараз на індивідуальні господарства припадає 99,9% загальної кількості комах, а виробництво меду порівняно з показником 1990 р. зросло у 16,5 разів. Щорічно на Житомирщині виробляється понад 8 тис. т меду. З кожного вулика бджоляр отримує в середньому понад 41 кг продукту. Загальноукраїнський показник не вищий за 24 кг, а в деяких областях взагалі від 2,7 до 10 кг. Фахівці пояснюють це тим, що в цих регіонах бджіл розводять насамперед заради розмноження, постачаючи карпатську породу і на Житомирщину, де вона себе добре зарекомендувала, хоч офіційно не внесена до переліку породного районування. https://kurkul.com/news/11534-jitomirschina-obignala-pivden-ta-lidiruye-za-virobnitstvom-medu
  6. У Рівному обговорили правила поведінки на ринку меду

    21.04.2018 На Рівненщину приїхали майже півтисячі пасічників [ФОТО] На медову столицю цими вихідними перетворилася Рівненщина.ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv Сюди з’їхалися майже півтисячі пасічників з Київської, Дніпропетровської, Харківської, Житомирської, Черкаської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської областей. Пасічники зібралися на «Малий бджолярський круг», щоб відкрити сезон. Серед учасників – відомі бджолярі, учені, апітерапевти, медовари та виробники обладнання. Долучаться до події й колеги з Польщі. «Рівненщина славиться своїми традиціями бджолярства. Офіційно у нас зареєстровано близько півтисячі господарств, що займаються цією справою. Зокрема, в області працює потужне гощанське підприємство «Країна меду». Воно експортує в країни ЄС продукції на 5 мільйонів євро в річному обсязі. Це хороший приклад того, що галузь економічно вигідна та достатньо перспективна», - зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. На його переконання, бджільництво цікаве для Рівненщини й з точки зору туризму. Адже в області започатковано проект «Медове коло». Його створили з метою збереження бортництва та його популяризації для туристів. Під час Кругу відомі бджоловоди поділяться ефективним менеджментом медового бізнесу з метою підвищення конкурентоздатності виробленої продукції. Планують обговорити методи лікування бджіл, апітерапію, виробництво косметики з меду та власне медоваріння. Відбудуться майстер-класи, ярмарка медової продукції та найсучаснішого обладнання, презентації нових книг та часописів. «Ми знаходимося у регіоні, де немає великих медозборів. З вулика ми отримуємо близько 30 кг меду. Натомість наші колеги, зокрема зі Сходу, збирають 100 кг продукції. Тому будемо вивчати їхній досвід ведення медового бізнесу», - каже керівник Спілки пасічників Рівненщини Андрій Тимощук. І хоча організація ще порівняно молода, проте активна. Адже ініціювала проведення не лише «Малого бджолярського кругу», а й бере участь у загальноукраїнських та регіональних бджолярських заходах. «Ми їздимо по всій Україні на семінари, виставки та ярмарки, щоб популяризувати продукцію наших медоварів та ефективніше її реалізовувати не лише на місцевих ринках. Окрім того, спілчани неодноразово відправляли мед на передову. Важливі для нас і зустрічі з дітьми, на яких ми розповідаємо про традиції бджолярства», - розповідає Андрій Тимощук. А вже в найближчих планах рівненських пасічників – проведення медового фестивалю із залученням медоварів не лише області, а й з України. «Малий бджолярський круг» триватиме упродовж 21-22 квітня на базі дитячого табору «Електронік – Рівне» в Кустині Рівненського району Рівненської області. Усіх бажаючих запрошують на захід.
  7. Акация белая

    по ходу уже растёть...
  8. Достав цей вітер: 4 добу рве... Засуха страшенна...
  9. Промислова пасіка: розрахунки

    ГРОШІ ЛИПНУТЬ: промислова пасіка виходить на самоокупність на другий рік 09.04.2018 Промислова пасіка на 500 дерев’яних вуликів в базовій комплектації обійдеться в $250 тис. А при створенні медоносного конвеєра (збір – переробка – експорт) така пасіка вже на 2 рік виходить на самоокупність. Як повідомляє «Вольный Хутор», у разі оптової реалізації меду на експорт, щорічний дохід пасіки може скласти $200-300 тис. Пасіка побільше — на 1500 вуликів — вартуватиме $530 тис. При цьому дохід від реалізації на експорт складе вже $600-900 тис. Серед основних статей витрат — проект ($2 тис.), створення цеху контейнерного типу ($10 тис.), закупівля устаткування і бджіл ($50,0-80,0 тис.), автомобіля для транспортування (від $4,5 до $16,0 тис.), маніпулятора ($12 тис.). До слова, на даний час промислових пасік в Україні небагато. Переважно збором меду займаються невеликі виробники, в основному така діяльність для них є хобі. https://agroday.com.ua/2018/04/09/lypkyj-zarobitok-promyslova-pasika-vyhodyt-na-samookupnist-uzhe-na-drugyj-rik/
  10. Весна/Літо 2018

    Максимум було -27... До речі, у всіх кущів троянд повністю вимерзла надземна частина. І сніг не допоміг. Бруньки тільки знизу появляються... Особливо жаль плетисті. Хоч і вкриті були...
  11. Весна/Літо 2018

    Та сама біда. Поки що квітуючих дерев не спостерігається... Окрім того капець аличі, персикам, винограду і горіхам
  12. Промислова пасіка: розрахунки

    Дивуюсь, чого це @Мико свого славнозвісного "кукулятора" ще не дістав Мене тішить інша "арихметика" Рахуємо... Середній дохід за статтею 250 000$ * 26грн\дол=6 500 000 грн Взнаємо масу проданого меду за середньою опт. ціною: 6 500 000 грн : 40грн\кг = 162 500 кг Дізнаємось кількість меду від ОДНОГО вулика: 162 500 кг: 500 вул.= 325кг!!! Непоганий медозбір за рік Зайдемо з іншого боку... Якщо всі вулики дадуть по 50кг, то 500вул * 50кг = 25 000 кг меду отримано Ціна кілограма меду тоді: 6 500 000грн : 25 000кг = 260 грн. Тобто, щоб отримати такий дохід (250 000$) треба продавати мед на експорт по 10$/кг...
  13. Украина может стать второй

    В 2018 году Украина может стать второй в мировом рейтинге экспортеров меда Опубликовано чт, 19/04/2018 - 17:04 Одним из приоритетных направлений работы Днепропетровского областного совета является поддержка отечественного производства, малого и среднего бизнеса. Это непосредственно касается и отрасли пчеловодства. Сейчас украинские производители уже входят в пятерку лидеров по производству меда. Впереди лишь Китай, Турция и Аргентина. За прошлый год его экспорт увеличился почти на 19 %, что равняется 133 млн долларов. В основном, этот продукт покупают в Польше, Германии и США. Чтобы процесс развития не останавливался, а только набирал обороты, сегодня в Днепропетровском областном совете собрались за круглым столом представители власти, пасечники региона и профильные общественные организации. Обсудили вопросы, которые тормозят развитие пчеловодства Приднепровья и пути их решения. В рамках соглашения об ассоциации с ЕС, до конца 2019 года необходимо внедрить европейские стандарты качества. Сейчас как таковых обязательных требований не существует. А по неофициальным данным, больше половины пчеловодов работают в тени. Если все они получат необходимые сертификаты, санитарные паспорта, сделают специализированные документы, то отрасль пчеловодства может стать одной из передовых в агропромышленном комплексе. Нынешние объемы производства меда могут вырасти вдвое. «Чтобы пасечники действительно начали выходить из тени и сертифицировать свою продукцию, надо сформировать простой и эффективный путь нашего сотрудничества, - отметил председатель областного совета Глеб Пригунов. - Для этого они должны объединяться в кооперативы. Областной совет будет поддерживать эти объединения». http://sobitie.com.ua/dnepropetrovsk-novosti/v-2018-godu-ukraina-mozhet-stat-vtoroy-v-mirovom-reytinge-eksporterov-meda
  14. Бджоли зірвали рейс до Криму

    Через бджіл російський літак не зміг вилетіти до окупованого Криму 18.04.2018 Через бджіл російський літак не зміг вилетіти до окупованого Криму. Фото: ruinformer Російський лайнер, який повинен був вилетіти з аеропорту Внуково о 9.35 за московським часом, не зміг зробити цього через розгерметизацію контейнерів із бджолами у багажному відділенні. Літак уже був підготовлений до зльоту, посадка закінчилася, коли пасажирів попросили покинути судно через те, що у багажному відділенні розлетілися бджоли. Очевидці події запевняють, що бачили комах, які літали біля відкритого люка багажного відділення. “Під час навантаження контейнер виявився пошкоджений і бджоли стали проникати у пасажирський відсік літака “Боїнг 737”, який готувався до вильоту з “Внуково” до Сімферополя. Було вирішено евакуювати пасажирів”, – повідомили в екстрених службах. https://uain.press/world/cherez-bdzhil-rosijskyj-litak-ne-zmig-vyletity-do-okupovanogo-krymu-792983
  15. Гыыы

    Не факт... Вообще удивляюсь, как у него пчелы несколько лет живут. А в общем очень напоминает Винни Пуха смотреть до конца
  16. Сухо... Страшенно сухо... Рілля засохла. Садити-сіяти складно...
  17. В нинішній ситуації все просто. Ті, хто не здав, таким чином "стимулюються" заготовачами-експортерами до того, щоб восени були більш "сговорчивее" і здавали медок по чому запропонують... Стратегія, однако...
  18. Весна/Літо 2018

    Має бути все нормально, бджола з сої нічрго небере. Біля мене кожен сезон є соя, потрав нема. Не зовсім так. Якщо це поле на шляху до медоносів, то можуть хапнути
  19. І слава Богу... Якби в цьому році була б заздалегідь відома кількість меду, то пасічники ціни в 47-50 грн не бачили б.
  20. Весна/Літо 2018

    В зв'язку із посушливою погодою і пізнім стартом польових робіт, господарство не сіє в цьому році ячменю. З 12 квітня сіють соняшник. 750 га. Потім піде кукурудза і соя...
  21. У мене висота сітки над парканом 4м. Думаєте, допомагає?. Не те, щоб зовсім ефекту нема... Так, 99% бджоли піднімається і летить догори. Проте поодинокі... А у вітряну погоду майже всі опускаються вниз і все одно летять над городами...
  22. Весна/Літо 2018

    Подивився парочку і трошки офігів. Відкритого розплоду і посіву - "гектари". Цю "ораву" прокормити ... вагонами мед треба носити.
  23. Та ні, Боже збав. Я про те, що за таким темпом температури не встигають ні рослинність, ні бджоли, ні люди... П.С. От я вже й не знаю, ЩО готувати на лого форуму: на заході і півдні вже сади цвітуть, на сході і півночі ще сніг де-не-де...
  24. Наш мед продаватимуть у Сінгапурі

    Онлайн-супермаркет продаватиме український мед у Сінгапурі 10 квітня 2018 11:32 Мережа онлайн-супермаркетів «RedMart» розпочне продавати український мед на території Сінгапуру. Про це у своєму Facebook повідомив Андрій Ярмак. Андрій Ярмак називає початок продажів українського меду «першими ластівками нашої торгової місії до Південно-Східної Азії». https://kurkul.com/news/11424-onlayn-supermarket-prodavatime-ukrayinskim-medom-u-singapuri
  25. Шикарна то шикарна, але неправильна. Погано це...
×