ромео

Совет Форума
  • Публикации

    3 623
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

4 984

О ромео

  • День рождения

Contact Methods

  • Website URL
    http://

Profile Information

  • Ваш пол
    Not Telling

Previous Fields

  • Пасека в
    дома вінницька обл
  • Стаж
    16-25 лет
  • Kоличество семей
    51-70
  • Ульи
    всякі
  • Порода пчел
    наша

Посетители профиля

1 702 просмотра профиля
  1. @Алёнка, лягли бы лучше, выспались...
  2. В нашій місцевості,теж збрихали-прогнозували +9,але моємо +4,вітер 5.5м/с,волого... І ми в цій компанії. Прогнозували +9. По факту +5. Сиро, вітер холодний, густі хмари. Зима продовжується. Оперативно лише гісметео поміняв прогноз на сьогодні до +4 і хмарність, рп5 і синоптик "твердо вірять", що у нас сонячно і +9...
  3. 3:59 4:00 Люди добрі, коли ви спите?
  4. вот такая мужская житуха
  5. Нет слов... Я аж проснулся и чуть не об.....ся. Особенно заключительный етап...
  6. Дині, друже, дині...
  7. По звуку слышно, шо шото тяжёлое. Камни или чё там?
  8. Не знаю чому, але думаю, що це хибна думка... Особливо до карніки...
  9. Интервью с пасечником

    Наследственный пасечник из-под Полтавы: «Пчеловодство сейчас находится на стадии выживания» (ФОТО) Сегодня, 13:34 27Февраля 13:34 ‹› Пасечник Виктор Ткаченко уже 44 года занимается пчеловодством. Живет в селе под Полтавой, пасеку держит в Решетиловском районе. По его словам, последние 3 года держит одинаковые цены на мед, хотя цены на коммунальные услуги значительно выросли. Уменьшилось количество видов меда, так как поля масштабно не засевают культурами. Прибыли от пчеловодства - минимум, а потому приходится выживать. Журналисты «ВПолтаве.инфо» встретились с Виктором Ткаченко на выставке перед конференцией, которая на днях состоялась в Полтавском облсовете. Привез мед из разнотравья, медовые напитки и другие продукты. Рассказал, какие меды сейчас больше продают и по какой цене. Как давно вы занимаетесь пчеловодством?44 года занимаюсь пчелами, у нас это наследственное, от деда-прадеда, отца, тети, я занимаюсь, теперь мои дети занимаются и надеюсь, что оба внуки продолжат дело. Где вы находитесь?с. Копили Полтавского района, а пасека находится в Решетиловском районе, с. Братешки. Моя теща, которой 92 года, там живет, и пасека стоит. Вывозим пасеку на заброшенные хутора, там, где люди уже не живут. Сколько ульев имеете?У сына 65 и у меня 65. Какие меди производите?С ранними медом уже два года вообще трудно. Природа не позволяла, холодно было, не было меда из акации, с фацелии, эспарцет ни сеют - это такое растение, которое выделяло очень много нектара. Сейчас животноводство в упадке, и люди не сеют эту кормовое растение, гречки не сеют. В основном, подсолнечник. И пасеку вывозим на дикорастущие травы. Эти два вида. Может еще и липа быть. Ранее было меда с гречки много, эспарцета, был кориандр, сейчас такого разнообразия нет, поля однородны - соя, кукуруза и подсолнечник. Эти 3 растения доминируют на наших землях. Что будет дальше - неизвестно. Сколько литров меда вы накачиваете за сезон? По разному. Пчеловод может накачать и 50 кг, а может и 10 кг. Все зависит, какова природа. Кроме меда, какую еще продукцию производите? Питьевые полтавские меды - это оздоровительный напиток. Там градусов - меньше уровня сухого вина. Если бы оно было спиртное, нам бы его не позволяли продавать. Еще также перга, забрус, пыльца, настойка прополиса. Например, настойка восковой моли или маточное молоко делается под заказ. Какие цены на мед? 80 грн за литр. Там 1.5 кг. Это разнотравья. Мед очень дешевый, такой цены нет ни в Европе, ни в мире. Вы же видите, какая покупная способность. Людям, если бы за коммуналку заплатили. Поэтому меди меньше продаются. Цены из года в год меняются? Три года подряд одна и та же цена. Хотя все уже поднялось в разы. Это просто пренебрежение пчеловодством со стороны государства. Такого отношения к пчеловодам, как сейчас, за свои 44 года я не помню. Сельское хозяйство попадает под холдинги, трасты. А на нас не обращают внимания. Вы постоянно участвуете в выставках? Как приглашают - приезжаем. С людьми пообщаемся, обменяемся опытом, молодым подскажем что-нибудь. В основном, контингент пчеловодов - 80% пожилые люди. Так как я начал заниматься этим с молодых лет, сейчас молодежи в этом деле единицы. Они не видят перспективы. Это дело не только любить надо, но и чтобы он был не в убыток. Прибыли сейчас на минимуме, пчеловодство сейчас находится на стадии выживания. http://ru.vpoltave.info/post/52970
  10. Заступниця Міністра аграрної політики, впевнена, що єдину в Україні школу бджільництва не закриють 27.02.2017 16:21 Улітку минулого року порушили питання «Гадяцького аграрного училища» більш відомого, як Гадяцька школа бджільництва. Це єдиний в Україні навчальний заклад, де фахово готують бджолярів. Через зміни у законодавстві заклад залишився без належного фінансування. А це може призвести до закриття унікального закладу. Журналісти «ВПолтаві.інфо» розпитали директорку закладу Наталію Сенчук про нинішній стан справ. Фінансується училище з обласного бюджету, коштів вистачає лише на комунальні послуги та заробітну плату. З держбюджету заклад не отримав поки що ні копійки. «Ми його відстояли. Але було дуже важко. І на сьогоднішній день ми тримаємося, фінансуємся зараз через обласний бюджет, але кошти урізали. У нас немає зараз чим заплатити стипендію. Ми написали листа в Департамент освіти, можливо, щось зрушиться, але дуже складно. Нам на рік потрібно було 3 млн 200 тис. грн. Нас урізали на 2 млн. Нам залишили тільки комунальні платежі, заробітну плату і половину стипендії. У нас було 540 тис. грн на рік для стипендій. А залишили 240 тис. Як виживати, я не знаю, але боремся», - говорить Наталія Сенчук. Заклад готує бджолярів, садоводів, овочівників, єгерів. За словами директора, минулого року заклад обмежили у наборі. Приміром, змушені були набрати 90 людей-бджолярів, а в січні цього року проводити добір. Через такий стан справ під загрозою опинилося святкування 85-річчя закладу, яке відзначатимуть цього року. «Не знаю чи будемо святкувати 85-річчя училищу. Немає коштів, не має за що його святкувати. Планували, що переведем його до Полтави, може приміщення найдуть, але це питання і досі не вирішене», - говорить Сенчук. Заступник голови Полтавської облдержадміністрації Роман Товстий запевнив, що питання закриття закладу взагалі немає. «Ніякого питання про закриття вузу взагалі не ведеться. Йдеться про переформатування фінансування чи переведення цього закладу у більш сприятливі для них умови або об’єднання з аграрними закладами. Питання вирішення долі цього вузу є нагальним. Фінансується з обласного бюджету, ніхто від нього не відмовляється», - запевнив Роман Товстий. Заступниця міністра аграрної політики України Ольга Трофімцева під час свого візиту до Полтави зазначила, що це питання одразу двох міністерств. Але впевнена, що заклад не закриють, адже проблема кадрів в Україні є дуже важливою. «Проблема кадрів дуже нагальна. Не можу зараз говорити про загальну позицію міністерства, моя особиста позиція – ми маємо такі унікальні навчальні заклади зберегти. Проблема полягає в тому, що це питання – сфера компетенції МОН, Мінагрополітики. Тому, на жаль, ми не все можемо вирішити на рівні Мінагрополітики. Але я впевнена, що ми намагатимемося з нашого боку зберегти цей навчальний заклад», - зазначила Ольга Трофімцева. http://vpoltave.info/post/52982
  11. Полтавские пчеловоды обвиняют фермеров в сужении ассортимента меда 06:41 • 27.02.2017 Ранее на Полтавщине было до 28 сортов разного меда. А сейчас количество видов продукции местных пчеловодов и в десяток уложится Раньше на Полтавщине было до 28 сортов разного меда. А сейчас количество видов этой продукции местных пчеловодов и в десяток уложится. Причина в том, что фермеры все меньше сеют разнообразные растения, как раньше - гречку, фацелию, кориандр и т.д. Об этом рассказал пасечник из Полтавщины Виктор Ткаченко, пишет propozitsiya.com соссылкой на ltava.poltava.ua. Пчеловоды Полтавской области в один голос рассказывают о проблеме обедневшей медоносной базы. По их мнению, чтобы ее решить, стоит увеличивать площади посевов культурных медоносов, из них наболее перспективные для пчеловодства - это гречка, эспарцет и другие. А вместо них аграрии сеют сейчас много рапса и подсолнечника, говорит руководитель Полтавской областной ОО "Союз пасечников" Наталья Сенчук. "Животноводства почти нет. Земля вся в частных руках. Люди используют землю там, где они могут быстро получить какую-то прибыль. А если брать многолетние травы: эспарцет, люцерна, клевер - конечно, эти растения надо использовать не только на семена, но и отдавать животным. Кому отдавать? Поэтому аграрии и высевают рапс, сою, пшеницу, кукурузу. И, к сожалению, все генномодифицированные", - говорит она. По словам Н. Сенчук, существует еще одна проблема - удобрения, которые вносятся на поля. "Это отравление пчел. Это очень сложная, трудная проблема. Если мы с мелкими фермерами нашли общий язык, то с холдинговыми компаниями - очень сложно. И мы не можем никак это побороть. Очень важный вопрос стоит по внесению большого количества ядохимикатов в землю". Справка В прошлом году Украина экспортировала 56 тыс. Т меда. Прибыль от продажи за границу составил почти $ 100 млн. Украинский мед относится к классу премиум-продуктов, которые можно реализовывать на так называемых высокомаржинальных рынках Западной Европы, Северной Америки, Среднего Востока и Азии. Интерес к отечественному меда в мире ежегодно растет. Некоторые потенциальные импортеры даже готовы инвестировать в промышленные мощности по производству этого продукта, чтобы продавать его на иностранных рынках. Бджолярі Полтавської області в один голос розповідають про проблему збіднілої медоносної бази. На їх думку, аби її вирішити, варто збільшувати площі посівів культурних медоносів, з них найбільше перспективні для бджільництва гречка, еспарцет та інші. А замість них, аграрії сіють наразі багато ріпаку та соняшнику, каже керівник Полтавської обласної ГО "Спілка пасічників" Наталія Сенчук. "Тваринництва майже немає. Земля вся у приватних руках. Люди використовують землю там, де вони можуть найшвидше отримати якийсь прибуток. А якщо брати багаторічні трави: еспарцет, люцерна, конюшина - це ж, звичайно, цю рослину треба використовувати не тільки на насіння, а й віддавати тваринам. Кому її віддавать? Тому аграрії і висівають ріпак, сою, пшеницю, кукурудзу. І, на превеликий жаль, все генномодифіковано". За її словами, існує ще одна проблема - добрива, які вносяться на поля. "Це отруєння бджіл. Це дуже складна, важка проблема. Якщо ми з дрібними фермерами знайшли спільну мову, то з холдинговими компаніями – дуже складно. І ми не можем ніяк це побороти. Дуже важливе питання стоїть по внесенню великої кількості отрутохімікатів у землю". Довідка Минулого року Україна експортувала 56 тис. т меду. Прибуток від продажу за кордон склав майже $100 млн. Український мед відноситься до класу преміум-продуктів, які можна реалізовувати на так званих високомаржинальних ринках Західної Європи, Північної Америки, Середнього Сходу та Азії. Інтерес до вітчизняного меду у світі щороку зростає. Деякі потенційні імпортери навіть готові інвестувати в промислові потужності з виробництва цього продукту, щоб продавати його на іноземних ринках. ©Пропозиція - Главный журнал по вопросам агробизнесаhttp://propozitsiya.com/poltavskie-pchelovody-obvinyayut-fermerov-v-suzhenii-assortimenta-meda
  12. Ну, так поделитесь и с нами своими мыслями...
  13. От, все частіше доводиться читати такі тези... І вони поступають з різних куточків України. Отже, дійсно, проблема все-таки є. І це ще почались лише обльоти та ревізії. Тільки от у чому причина все-таки? Об'єктивні чи суб'єктивні чинники вплинули на такий результат?..