Jump to content
Форум на ТочкУ

Струк

Активные Пoльзователи
  • Content Count

    1,175
  • Joined

  • Last visited

Everything posted by Струк

  1. https://pershyj.com/p-novii-rekord-ukrayini-u-lutsku-stvorili-naibilshu-voskovu-svichku-video-31869?fbclid=IwAR37dlr7CMxI-436q1Z_iwuhWCshV_2w2asE-tz3xnZFCcySbTpM3UUWlgg# Новий рекорд України: у Луцьку створили найбільшу воскову свічку. ВІДЕО ПершийЛуцьк Вчора, 13:33 Поділитись 0 0 У Луцьку зафіксували рекорд – створили найбільшу цільнолиту воскову свічку в Україні. Фіксація рекорду України відбулась на Театральному майдані у неділю, 9 грудня, – повідомляє UA: Волинь . Свічку виготовили і встановили члени братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан». Голова братства Володимир Дмитрук та його заступник Антон Шотік отримали дипломи за встановлелення рекорду. Володимир Дмитрук зізнався, що свічку виготовили ще декілька місяців тому, проте ідея офіційно зафіксувати рекорд виникла, коли бджолярі їхали на відкриття пам’ятника бджолі в Маневичах. Віск для виготовлення найбільшої в Україні свічки збирали протягом року. Свічка заввишки 1 метр 83 сантиментри, діаметр внизу – 24 сантиментри, діаметр зверху – 0,80 сантиментрів, вага – 80 кілограмів.
  2. https://business.rayon.in.ua/topics/2986-vid-promislu-do-promislovosti-iak-volinski-pasichniki-rozvivaiut-pitni-medi Питні меди Від промислу до промисловості: як волинські пасічники розвивають питні меди 08:00 01.12.2018 100 «Медова хата» у Луцьку – уже п’ятий рік є своєрідним центром традиційної культури і лобним місцем для туристів, де можна придбати фуд-сувеніри. А ще завзяті пасічники найперші в Україні отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв із меду. Опікується закладом громадська організація Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий стан», до якої входять чимало місцевих волинських пасічників. Окрім того, на Волині з 2008 функціонує ГО «Гільдія медоварів України», які й почали відроджувати традиційний промисел. Головою організації є пасічник Володимир Дмитрук, який розповів детальніше інтернет-виданню Бізнес.Район про «Медову хату», про ліцензію, питні меди та іншу продукцію власного виробництва. ЯК СТАРИЙ ПІДВАЛЬЧИК ПЕРЕТВОРИЛИ НА ПОПУЛЯРНИЙ ЗАКЛАД Пасічники Волині почали відроджувати питні меди, які колись були ледь не сакральним трунком. Так виникла ідея зробити заклад, де можна спробувати ці унікальні напої. Спочатку підвальчик, який пасічникам виділила Луцька міськрада, був у занедбаному стані. Та бджолярі взялися його реставрувати. Сьогодні «Медова хата» на Театральному майдані – це водночас і крамниця, і дегустаційна зала, і заклад, де можна випити запашного чаю. Особливість у тому, що тут вся продукція з меду кількох пасічників. Сюди гості заходять, щоб придбати щось особливе, а також послухати лекції про оздоровчі продукти бджільництва. БДЖОЛИНІ ЛІКИ, КОСМЕТИКА І АЛКОГОЛЬ ВІД «МЕДОВОЇ ХАТИ» У крамниці є більше 60 найменувань продукції, яку часто оновлюють. Продають весняні, літні, осінні меди та смаколики і напої з нього, різні пасти та суміші з пилком, який багатий на вітаміни, амінокислоти, макро і мікроелементи. Також тут є лікувальні і косметичні засоби з підмору (мертвих бджілок), які виводять радіонукліди. Є препарати для відновлення імунітету, суміші для лікування чоловічих та жіночих хвороб. Володимир Дмитрук А ще у «Медовій хаті» – розмаїття натуральної медової косметики, яка допомагає від прищиків, вугриків, зморщок. Пасічники реалізовують у крамниці і питні меди, наливки, медаки, медівки. Бджолярі впевнені, що ця продукція вкрай потрібна місту і вже стала справжньою візитівкою обласного центру Волині. Як стверджує пасічник, завдяки тому, що у питних медах є більше трьохсот складників, то вживання не призводить до залежності, як від звичайного алкоголю. ЯК БДЖОЛЯРІ ВІДКРИЛИ ПІДПРИЄМСТВО «УКРАЇНСЬКІ МЕДОВАРИ» Питні меди продають з акцизною маркою, тобто абсолютно законно. Шлях від кустарного промислу до ліцензійного виробництва був непростим. Справа у тому, що раніше потрібно було будувати цілий завод і тоді тільки видавали дозволи на виробництво питних медів. У 2016 році спростили вимоги до виробничої бази. Так, у минулому році волиняни першими в Україні отримали ліцензію на виробництво питних медів. Головне, щоб медівка мала не більше 35 градусів міцності. Виробники дуже задоволенні, що узаконили свою продукцію. На підприємстві у Дрогобичі, що на Львівщині, територію під виробництво надав місцевий пасічник – медовар Роман Войтків. Завдяки його ентузіазму і важкій праці, наголосив Дмитрук, вдалося створити перше в Україні підприємство по виробництву медових напоїв. Бджолярі «нафарширували» підприємство відповідним обладнанням, і тепер виготовлятимуть ще більше питних медів. А от реалізувати продукцію важче, адже про неї ще мало хто знає. Також ексклюзивні напої можна придбати в львівських магазинах «Сільпо» і «Алкосвіт», а у Луцьку – тільки у «Медовій хаті». Анна МАНЮХІНА ФОТО Олесі САЄНКО
  3. Закралась помилка - правильно Склад №4. Прошу внести виправлення в попередні повідомлення! 2007 рік. освячення нашої Свічі.
  4. https://konkurent.in.ua/news/volin/31224/bude-dovgo-stoyati-tvorec-gigantskogo-pamyatnika-bdzholi-na-volini-foto.html?utm_source=ukrnet&utm_content=bude-dovgo-stoyati-tvorec-gigantskogo-pamyatnika-bdzholi-na-volini-foto "БУДЕ ДОВГО СТОЯТИ", – ТВОРЕЦЬ ГІГАНТСЬКОГО ПАМ'ЯТНИКА БДЖОЛІ НА ВОЛИНІ (ФОТО) Найбільшу в світі скульптуру бджоли виготовили луцькі майстри. Віктор Семенюк та його син Віктор Щасливийвиготовили пам'ятник бджолі, який незабаром офіційно відкриють у селищі Маневичі Волинської області. На заході будуть присутні й представники "Книги рекордів Гіннеса", адже пам'ятний знак має шанс потрапити до неї як найбільший у світі. В коментарі ІА "Конкурент" Віктор Семенюк розповів, що їх як майстрів замовнику, яким є голова районного осередку бджолярів "Ройовий стан" Сергій Ващук, порекомендувала депутат Верховної Ради з Луцька Ірина Констанкевич. Віктор Семенюк повідомив, що вони охоче взялися за проект, адже це було цікаво. Раніше їм вже доводилося виготовляти скульптури великих розмірів, зокрема майстри створили чотирьох слонів реальної величини, які тепер знаходяться в приватній колекції, проте вони все одно були меншими. Наразі бджола – найбільший пам'ятник, над яким довелося працювати. "Висота бджоли – 3,3 м, довжина – 2,6 м, розмах крил – 2,5 м, вага – 400 кг", – зазначив майстер. Ескіз створювався спільними зусиллями пасічників та майстрів. Головним дизайнером, який робив усі заміри, викрійки, був Віктор Щасливий, а власне виконавцем робіт став Віктор Семенюк. Робота тривала упродовж шести місяців. Матеріал – низьковуглецева сталь, тобто звичайний чорний метал. А вже готовий виріб вкрили дорогою автомобільною фарбою. "Труднощів під час роботи у нас не було. Хіба тільки фінансові питання. А власне у виготовленні труднощів не було – в голові була закладена програма, вона вдосконалювалася і йшла вперед", – розповів майстер. Віктор Семенюк додав, що головним у цій роботі вважає свого сина – Віктора Щасливого. "Син проявив себе з дуже професійної сторони. Перед тим він допомагав у роботі над слонами. Перша його робота – орел в замку (замок Любарта, – "К."), він допомагав пір'я робити, там більше 3000 деталей", – зазначив він. Майстер зізнається, що давно мріяв виготовляти такі серйозні та масштабні роботи для людей, для міста. І з радістю створив би скульптуру для лучан. "Я давно до цього йшов. Я тільки радий буду масштабним замовленням – чи дракона, чи слона здоровечого... Будь-що можна зробити. За нами страху немає, ми роботу якісно виконаємо, довго буде стояти", – додав Віктор Семенюк. Що стосується скульптури бджоли, то навіть якщо якась деталь зламається. її можна буде легко відновити, адже кожен елемент виготовлений і прикріплений окремо. Нагадаємо: відкриття пам'ятника відбудеться 14 жовтня у Маневичах під час святкування Дня Меду і Бджоли. Висота бджоли – 3,3 м, довжина – 2,6 м, розмах крил – 2,5 м, вага – 400 кг",
  5. В порядок денний можуть вноситися зміни і доповнення, про що буде повідомлятися по мірі їх внесення. Re_ порядок денний.zip
  6. Порядок денний Субота, 6 жовтня 11.00 – підняття прапора Бджолярського Кругу, служба Божа, загальна фотографія 11.30 – початок засідання в актовій залі, вітальні слова, гімн, запалювання свічі 12.00 – Руденко Є.В. «Що треба зробити, щоб не втратити бджіл?» 12.30 – Соломка В.О. «Про концепцію розвитку українського бджільництва» 12.40 – Малихін В.Є. «Еволюція ізолятора П.Я. Хмари. Анонс книги «Рентабельное пчеловодство. От философии к практике» 13.20 – Семигреєнко С.В., Веред Л.І. «З досвіду створення промислової пасіки». 14.00 – Комісар О.Д. «Бакфаст – пастка для дурнів» 14.15 – Домбровський В.П. «Проблемні питання галузі бджільництва» 14.35 – Нагорнюк В.І. «Пересувна лінія для відкачування меду» 14.50 – Гуслій Ю. – презентація вітчизняної лінії по розпечатуванню рамок 15.10 – Маслій І. «Вимоги до бджільництва у ветеринарно-санітарному аспекті» 15.40 – Сенчук Н. «Про державний навчальний заклад «Гадяцьке аграрне училище» 16.00 – Нікітенко Г.М. – інформація про конкурс молодих пасічників 16.10 – Соломка В.О. – презентація книги «Прокопович на наших пасіках» 16.20 – Ворона А.П. – нагородження відзнаками БК 16.40 – Синишин Д.М. «Використання воску в апітерапії» 17.10 – Биков І.О., голова асоціації фермерів Харківської області 17.20 – Баринова Д.О., директор «Центру розвитку місцевого самоврядування» 17.35 – Солдатов Д., Жорнік М. «Про роботу Харківської обласної спілки пасічників» 17.50 - Семенюк В.Ф. «Толерантне продуктивне пасічникування з урахуванням біології бджолиної сім`ї» 18.20 – Гунько В. «Пісні та гімни в українському бджільництві» 18.35 – фірма «Медок» - презентація медогонки 18.45 – концерт 20.00 – дружня вечеря Неділя, 7 жовтня 09.00 – сніданок 10.00 – продовження роботи в актовій залі 10.00 – Руденко Є.В. «Стан та перспективи селекції в бджільництві» 10.30 – Малихін В.Є. – відповіді на запитання 10.40 – Романюк Василь «Електронна охорона пасік» 11.00 – Семенюк В.Ф. «Особливості зимівлі бджіл. Майстер клас» 11.30 – Паламарчук В. «Універсальний український вулик» 11.40 – Балюк Анатолій «Багатокорпусний вулик на українську рамку» 11.50 – Синишин Д.М. «Актуальні питання апітерапії» 13.00 – Дмитрук В.А. «Про медоваріння» 14.00 – закінчення роботи В порядок денний можуть вноситися зміни і доповнення, про що буде повідомлятися по мірі їх внесення.
  7. 14 жовтня в неділю (Покрова) в смт. Маневичі (Волинська обл) відбудеться відкриття і освячення найбільшого в Україні пам"ятника Бджолі. Початок дійства о 12 годині. Запрошуємо пасічників України, та всіх охочих приїхати до Маневич. В програмі свята - служба Божа, відкриття та освячення пам"ятника, внесення в книгу рекордів України параметрів пам"тника,святковий концерт, ярмарок продуктів бджільництва, дружній обід. Голова ГО "Ройовий Стан" Володимир Дмитрук тел. 0503785683 Голова районного осередку Сергій Ващук тел.0666171085
  8. В зв"язку з тим, що керівництво табору "Ювілейний" відмовило нам в проведені "Кругу", не допомогло навіть втручання голови РДА, було прийнято рішення про перенесення Бджолярського Кругу до Старого Салтова. На наступний рік будемо намагатись знайти зручне місце для проведення Кругу в Київській області. За рішенням Ради Бджолярського кругу 6-7 жовтня 2018р., на базі ім. Соіча, в смт. Старий Салтів, Харківської обл. традиційно відбудеться вже XVI Всеукраїнський БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ. Окрім святкування “медових обжинок” передбачені 5-годинне пленарне зібрання,виставка обладнання і стендів, тематичні семі­нари: «Обладнання», «Технології пасічнику­вання», «Хвороби бджіл», «Продукти бджіль­ництва та медоваріння», «Апітерапія», з лекціями і виступа­ми провідних вчених, пасічників, бджолиних ветеринарів, апітерапевтів, провідни­ків громадських організацій, головних редакторів часописів… Обмін досвідом, обговорення проблемних і нагальних питань, консультації з фахівцями і пасічними авторитетами, демонстрація нови­нок, продукції, в т.ч. питних медів, медових пива і квасів, презентація і реалізація нових книг, видань і часописів… У програмі виступи учасників і ярмаркування… Буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів, а також література, аудіо, відеодиски та ін. Інформаційна підтримка заходу – всі тиражні українські часописи з бджільництва (окрім ж. «Пасіка»), та інформаційні інтернет-портали: “Golden Bee”, “Бджільництво України”, “Мир пчеловодства”, портал оголошень “Pasika.biz”, форум “На Точку”. Як їхати: У м.Харків з автостанції «Кінний ринок» (ст. метро Спортивна) автобуси або маршрутки до Старого Салтова, на автостанції Салтова Вас чекатиме автобус до «Бджолярського Кругу» (5 км). Для тих хто «на конях» - з кільцевої дороги від вказівника «Старий Салтів» дублюється вказівниками «До Бджолярського Кругу». Для навігаторів координати : 50.03.42,72 СШ і 36.49.01,91 ВД. Про гроші: Зібрання проводиться традиційно без чиєї б то не було фінансової підтримки. За наші трудові. Організа­ційний внесок — 200 грн. з кожного учасника (інформаційні матеріали для кожного, оренда табо­ру, зали, їдальні (з піснями під гармошку і без), оплата послуг (в т.ч. невеличкого кон­церту), аудіо- і мультимедійне супроводжен­ня, нагороди, бейджики і т. ін.). Беріть гроші і на ярмаркування – буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів… (все за ціною виробника), а також література, аудіо, відеодиски та ін. Вечеря – до 250грн і сніданок – до 70 грн. Нічліг від 100 грн/добу. Заїзд в табір з 5 жовтня з 15-00 та зранку 6 жовтня. Початок організованої роботи за програмою з служби Божої і фотосесії о 12 го­дині 6 жовтня. Закінчення організованої роботи о 14-00 в неділю 7 жовтня. Неформаль­не спілкування в п’ятницю ввечері і зранку в суботу (ввечері дружня вечеря) і до… Виходячи з цього, треба щоб було щось у торбі… Тел. організаторів: загальні питання за тел. 097 739-34-48 Ворона Анатолій 050 378-56-83 Дмитрук Володимир з питань виставки обладнання за тел.096 80-36-189, 050 44-87-725 Гуслій Юрій з питань організаційних, ярмарку за тел. 096 80-36-189, 050 80-69-006 Мироненко Михайло з питань побуту (в т.ч. харчування) за тел. 097 606-33-69 Дейнека Федір для формування порядку денного бажано записатись на виступи і повідомити їх тему до 29 вересня за тел. (098)400-27-42 або (050)164-88-52, Соломка Василь Олексійович («ДіД Василь»).
  9. В зв"язку з тим, що керівництво табору "Ювілейний" відмовило нам в проведенні "Кругу", не допомогло навіть втручання голови РДА, було прийнято рішення про перенесення Бджолярського Кругу до Старого Салтова. На наступний рік будемо намагатись знайти зручне місце для проведення Кругу в Київській області. За рішенням Ради Бджолярського кругу 6-7 жовтня 2018р., на базі ім. Соіча, в смт. Старий Салтів, Харківської обл. традиційно відбудеться вже XVI Всеукраїнський БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ. Окрім святкування “медових обжинок” передбачені 5-годинне пленарне зібрання,виставка обладнання і стендів, тематичні семі­нари: «Обладнання», «Технології пасічнику­вання», «Хвороби бджіл», «Продукти бджіль­ництва та медоваріння», «Апітерапія», з лекціями і виступа­ми провідних вчених, пасічників, бджолиних ветеринарів, апітерапевтів, провідни­ків громадських організацій, головних редакторів часописів… Обмін досвідом, обговорення проблемних і нагальних питань, консультації з фахівцями і пасічними авторитетами, демонстрація нови­нок, продукції, в т.ч. питних медів, медових пива і квасів, презентація і реалізація нових книг, видань і часописів… У програмі виступи учасників і ярмаркування… Буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів, а також література, аудіо, відеодиски та ін. Інформаційна підтримка заходу – всі тиражні українські часописи з бджільництва (окрім ж. «Пасіка»), та інформаційні інтернет-портали: “Golden Bee”, “Бджільництво України”, “Мир пчеловодства”, портал оголошень “Pasika.biz”, форум “На Точку”. Як їхати: У м.Харків з автостанції «Кінний ринок» (ст. метро Спортивна) автобуси або маршрутки до Старого Салтова, на автостанції Салтова Вас чекатиме автобус до «Бджолярського Кругу» (5 км). Для тих хто «на конях» - з кільцевої дороги від вказівника «Старий Салтів» дублюється вказівниками «До Бджолярського Кругу». Для навігаторів координати : 50.03.42,72 СШ і 36.49.01,91 ВД. Про гроші: Зібрання проводиться традиційно без чиєї б то не було фінансової підтримки. За наші трудові. Організа­ційний внесок — 200 грн. з кожного учасника (інформаційні матеріали для кожного, оренда табо­ру, зали, їдальні (з піснями під гармошку і без), оплата послуг (в т.ч. невеличкого кон­церту), аудіо- і мультимедійне супроводжен­ня, нагороди, бейджики і т. ін.). Беріть гроші і на ярмаркування – буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів… (все за ціною виробника), а також література, аудіо, відеодиски та ін. Вечеря – до 250грн і сніданок – до 70 грн. Нічліг від 100 грн/добу. Заїзд в табір з 5 жовтня з 15-00 та зранку 6 жовтня. Початок організованої роботи за програмою з служби Божої і фотосесії о 12 го­дині 1 жовтня. Закінчення організованої роботи о 14-00 в неділю 7 жовтня. Неформаль­не спілкування в п’ятницю ввечері і зранку в суботу (ввечері дружня вечеря) і до… Виходячи з цього, треба щоб було щось у торбі… Тел. організаторів: загальні питання за тел. 097 739-34-48 Ворона Анатолій 050 378-56-83 Дмитрук Володимир з питань виставки обладнання за тел.096 80-36-189, 050 44-87-725 Гуслій Юрій з питань організаційних, ярмарку за тел. 096 80-36-189, 050 80-69-006 Мироненко Михайло з питань побуту (в т.ч. харчування) за тел. 097 606-33-69 Дейнека Федір для формування порядку денного бажано записатись на виступи і повідомити їх тему до 29 вересня за тел. (098)400-27-42 або (050)164-88-52, Соломка Василь Олексійович («ДіД Василь»).
  10. Малий Бджолярський Куг у Градижську. https://youtu.be/EqgKEiEucrY
  11. http://charivne.info/rivne-news/33056-pasichnyky-pokazhut-majster-klasy-v-elektroniku ПАСІЧНИКИ ПОКАЖУТЬ МАЙСТЕР-КЛАСИ В "ЕЛЕКТРОНІКУ" 17.04.2018, 18:19 Переглядів: 108 Малий Бджолярський Круг відбудеться 21-22 квітня 2018 року на базі дитячого табору відпочинку «Електронік» в лісовому масиві біля села Кустин Рівненського району. Окрім відкриття сезону, передбачені проведення провідними вченими та пасічниками майстер-класів, виставка-ярмарок обладнання та продукції за участю підприємств України та Польщі, обмін досвідом, консультації з фахівцями, демонстрація новинок продукції, в т.ч. медових напоїв, презентація нових книг і часописів. Зібрання проводиться традиційно без сторонньої фінансової підтримки, за кошти учасників. Організаційний внесок – 100 грн., вечеря і сніданок – 100 грн., нічліг – 150 грн. за добу. Заїзд у табір з 20 квітня з 15-00 та 21 квітня з 7-00. Початок роботи 21 квітня об 11-30, закінчення – 22 квітня о 14-00. Учасником заходу може стати кожен бажаючий після реєстрації і сплати оргвнеску. Телефони для довідок: 0963362049 – Андрій Тимощук (загальні питання); 0503785683 – Володимир Дмитрук (виступи, виставка-ярмарок); 0973592567 – Євгенія Черняк (питання побуту). Андрій ТИМОЩУК, голова Спілки пасічників Рівненщини
  12. Малий Бджолярський Круг 2018 року весняний - Ролик про місце проведення .
  13. Круг.docx Малий Бджолярський Круг відбудеться 21-22 квітня 2018 року на базі дитячого табору відпочинку «Електронік» в лісовому масиві біля села Кустин Рівненського району. Окрім відкриття сезону, передбачені проведення провідними вченими та пасічниками майстер-класів, виставка-ярмарок обладнання та продукції за участю підприємств України та Польщі, обмін досвідом, консультації з фахівцями, демонстрація новинок продукції, в т.ч. медових напоїв, презентація нових книг і часописів. Зібрання проводиться традиційно без сторонньої фінансової підтримки, за кошти учасників. Організаційний внесок – 100 грн., вечеря і сніданок – 100 грн., нічліг – 150 грн. Заїзд у табір 20 квітня з 15-00 та 21 квітня з 7-00. Початок роботи 21 квітня об 11.00 год, закінчення – 22 квітня о 15-00. Учасником заходу може стати кожен бажаючий після реєстрації і сплати оргвнеску. Телефони для довідок: 0963362049 – Андрій Тимощук (загальні питання); 0503785683 – Володимир Дмитрук (виступи, виставка-ярмарок); 0973592567 – Євгенія Черняк (питання побуту). То ж чекаємо пасічників-краян, усіх небайдужих до бджільництва і його продукції! Організатори заходу: Рада "Бджолярського Кругу", журнал «Бджолярський круг», Спілка пасічників Рівненщини. Інформаційна підтримка заходу: тиражні українські часописи з бджільництва, Рівненська обласна організація НСЖУ, та інформаційні інтернет-портали: "Golden Bee", "Бджільництво в Україні", " портал оголошень "Pasika.biz". Як їхати: З автостанції Рівного (вул. Київська, 40): маршрутними автобусами «Рівне-Олександрія», «Рівне-Волошки» до с.Кустин, дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне». Тим, хто на "конях", якщо їхати по трасі Київ - Чоп Е40/М06, перед РІВНЕ на кільцевій розв'язці поверніть праворуч на автомагістраль в напрямку /САРНИ/ і далі продовжуйте рухатись по Р05 до с.Кустин.
  14. http://lutsk.rayon.in.ua/topics/802-chomu-tsogorich-v-misti-ne-bude-konkursu-medovariv-a-na-masovih-zahodah-ne-kushtuvatimut-pitnih-mediv Чому цьогоріч в місті не буде конкурсу медоварів, а на масових заходах не куштуватимуть питних медів 15:04 13.01.2017 Через прогалини в законодавстві волинським медоварам важко реалізувати питні меди, внаслідок чого обласний центр Волині може лишитися без частини свого туристичного бренду. Лучани і гості міста уже звикли куштувати на масових заходах смачні меди, різноманітність яких вражає поціновувачів солодкого дару бджіл. Особливою популярністю користуються медові напої, які уже стали своєрідною родзинкою міста. Специфіка питних медів потребує особливого підходу як до їхнього виготовлення, так і до реалізації. Про те, чому обласний центр Волині цього року лишиться без конкурсу медоварів, а на масових заходах не продаватимуть питних медів, розповів пасічник зі стажем, голова громадської організації «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук. ЯК ЛУЦЬК ПЕРЕТВОРЮВАВСЯ НА МІСТО МЕДІВ 2004 року волинські пасічники створили громадську організацію «Братство бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Вона була покликана об’єднати бджолярів і зробити так, щоб рентабельність пасік підвищилася. За цей час, каже Володимир Дмитрук, вдалося відкрити музей бджільництва у селі Баїв та Центр традиційної культури «Медова хата». Крім того, волинські питні меди займали передові місця як на всеукраїнських, так і на міжнародних конкурсах. «У 2002 році я вперше покуштував питний мед. Тоді відкрив для себе новий напій, який можна виготовляти з меду. Після чого у мене і кількох соратників виникла ідея відродити традицію вживання питних медів», – розповідає Володимир Дмитрук. Розпочали опановувати нову справу з вивчення культури виготовлення і споживання цього напою. Рецептуру ІХ-Х століття, звісно, відновити складно, проте, починаючи з ХVІ-ХVІІ століть, уже з’являлися згадки про давню традицію медоваріння. «Хвиля відродження давньої традиції пішла по всій Україні, після чого у 2008 році створили громадську організацію «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції». Почали напрацьовувати теоретичну і наукову базу, організовувати конкурси на найкращий медовий напій», – зазначає медовар. З 2008 року прийняли рішення проводити конкурси на визначення найкращих питних медів на регіональному рівні. 2009 року такий конкурс вперше провели у Луцьку. З цього часу їх влаштовували щорічно, у рамках фестивалю «Різдво у Луцьку». «Почали співпрацювати з управлінням туризму та промоції міста Луцької міської ради. Виникла ідея прийняти своєрідним брендом Луцька мед, у тому числі й питний. Коли ми представляли наше місто на найбільшій у Європі туристичній біржі в Берліні, позиціонували Луцьк як місто медів. Відтоді питні меди стали туристичною візитівкою міста», – розповідає Володимир Дмитрук. ЗАКОНОДАВЧІ ПАЛКИ В КОЛЕСА Коли виготовлення питного меду почало стрімко розвиватися, постало питання про його реалізацію. У 2012 році представники міськради запропонували пасічникам Володимиру Дмитруку та Антону Шотіку відкрити заклад, де продаватимуть продукцію бджільництва. Тоді й створили Центр традиційної культури «Медова хата». «Коли ми вийшли на дещо вищий рівень, постало питання про виробництво питних медів у більших об’ємах. Але ми ставили собі за ціль не створювати великих заводів, бо хочемо, щоб ці меди пасічники могли виробляти в домашніх умовах», – зауважує медовар. Тоді виникла потреба у легалізації виробництва та реалізації медових напоїв. 2013 року представники громадської організації звернулися до Кабміну і створили фахову комісію з вирішення цього питання. Проте через складні обставини в країні процес не дійшов логічного завершення. Комісія відновила роботу 2015 року, але результатів, каже Володимир Дмитрук, поки що дуже мало. Попри це, виготовити документи на право виробництва цього напою все одно нелегко. За словами Володимира Дмитрука, норми, яких вимагає законодавство, розраховані на побудову заводу, а не виробництво продуктів живого бродіння в домашніх умовах. «Контроль, звісно ж, повинен бути обов’язково. У цьому випадку ми могли б укласти договір з представниками «Держстандартметрології». Там ми і зараз випробовуємо нашу продукцію. Крім того, контроль має бути й з боку громадських організацій, адже ніхто так не знає нюансів медоваріння, як люди, які цим займаються», – вважає пасічник. Для того, щоб продавати питні меди вроздріб, розповідає медовар, потрібно також мати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями. Адже питний мед має міцність більш як 8-9 градусів і підлягає під категорію алкогольних напоїв. Хоча, за словами Володимира Дмитрука, згідно висновку судово-медичної експертизи, напій, який виготовили шляхом бродіння, не підлягає акцизу. ВОЛИНСЬКІ ПИТНІ МЕДИ ТЕПЕР СМАКУВАТИМУТЬ НЕ НА ВОЛИНІ Для того, щоб брати участь у масових заходах, медовари укладали договір з управлінням культури. Втім, за словами Володимира Дмитрука, останнім часом кожен масовий захід для пасічників перетворювався на скандал. «Занадто свідомі громадяни, як я їх називаю, почали нам ставити палки в колеса і писати кляузи. Вони стверджують, що ми тут продаємо мало не самогон і тому подібне. Не знаю, яку вони переслідують мету…можливо, не до кінця розуміють про які напої йдеться», – дивується пасічник. Тому, каже бджоляр, склалася така ситуація, що будь-яка ярмарка, у якій беруть участь медовари, закінчується викликом правоохоронців, податкової поліції та вилученням товарів. Справу розглянули в суді, проте складу адміністративного правопорушення не виявили, а вилучені товари повернули власнику. В таких умовах, каже Володимир Дмитрук, осередок «Гільдії медоварів» у Волинській області не може працювати. Тому цього року вирішили скасувати проведення конкурсу в Луцьку. Натомість волинські питні меди куштуватимуть в інших містах України, куди медоварів запрошують взяти участь у масових заходах. «Ми почали займатися питанням легалізації. Виготовили технічні умови на питні меди, шукаємо приміщення для виробництва. Думаю, воно все-таки вирішиться найближчим часом. Але зараз у нас перехідний період. У зв’язку з цими подіями ми були змушені зняти продаж питних медів у «Медовій хаті» і закрили одну торгову точку, бо не могли оплачувати оренду», – розповідає бджоляр. Втім, навіть якщо на виготовлення і реалізацію медових напоїв медовари матимуть відповідні дозволи, каже Володимир Дмитрук, все одно треба шукати приміщення для виробництва, касові апарати та щоденно звітувати. Тож в силу законодавчих актів, медовари, які виготовляють напої в домашніх умовах, не матимуть права брати участь у масових заходах. «Звісно, ми виготовляємо й інші медові напої – апіфітобальзами, які мають більшу міцність. Для їхнього виготовлення ми уже використовуємо алкоголь. Проте такі напої не п’ють великими дозами, їх вживають в оздоровчих цілях», – наголошує Володимир Дмитрук. З реалізацією цього виду напою проблем, за словами медовара, ще більше, адже його міцність вища, ніж у питних медів. Тож представники ГО «Гільдія медоварів України – виробників медових напоїв і оздоровчої бджолопродукції» працюють над тим, щоб у нашій країні створили окреме законодавство щодо виготовлення і реалізації медових напоїв. Адже медовари впевнені, що виробництво питних медів має великий потенціал. Продавати таку продукцію можна як на вітчизняному рівні, так і закордоном, а кількості потенційної сировини для цього у пасічників вистачає. Адже Україна посідає перше місце в Європі за кількістю виготовленого меду. Розвиваючи таку ідею, каже Володимир Дмитрук, можна навіть створити нову галузь сільського господарства – медоваріння. Ця галузь не потребувала би майже ніяких капітальних вкладень, єдине що необхідно, впевнені медовари, це зміни до законодавства. Оксана ВЛАСЮК Фото з особистого архіву Володимира ДМИТРУКА Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com
  15. 9-10 січня в рамках етнофестивалю "Різдво у Луцьку" відбувся конкурс питних медів. На свято були запрошені гості : Президент спілки пасічників України Володимир Стретович з дружиною, голова гільдії медоварів України Василь Барабаш з дружиною, президент товариства пасічників Лбюблінського воєводства Збігнєв Янкевич з дружиною, голови пасічничих організацій Закарпатської, Івано- Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей. Відбулась зустріч з мером Луцька Миколою Романюком. http://www.lutskrada.gov.ua/fast-news/miskyy-golova-mykola-romanyuk-zustrivsya-z-pasichnykamy-ta-medovaramy http://agrovolyn.com/news.php?id=901 Волинське телебачення зняло репортаж про конкурс питних медів.
  16. 9-10 січня в рамках етнофестивалю "Різдво у Луцьку" відбувся конкурс питних медів. На свято були запрошені гості : Президент спілки пасічників України Володимир Стретович з дружиною, голова гільдії медоварів України Василь Барабаш з дружиною, президент товариства пасічників Лбюблінського воєводства Збігнєв Янкевич з дружиною, голови пасічничих організацій м. Київ, Закарпатської, Івано- Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей. Відбулась зустріч з мером Луцька Миколою Романюком. http://www.lutskrada.gov.ua/fast-news/miskyy-golova-mykola-romanyuk-zustrivsya-z-pasichnykamy-ta-medovaramy http://agrovolyn.com/news.php?id=901
  17. Волинь відвідали гості зі США. Подаю інформацію з сайту Департаменту агропромислового розвитку http://agrovolyn.com/news.php?id=749
  18. Стаття з газети "Сім"я і дім" за 2 липня 2015року. http://simya.com.ua/articles/53/ У Баєві Луцького району місцевий бджоляр відроджує історію села Гомінкою трасою, що веде з Луцька до Цеперова, щодня снують рейсові автобуси, возять пісок на будівництво вантажівки, їдуть по воду до баївських джерел легковики. Зовсім поряд з автошляхом розміщений будинок, де відразу за дверима цивілізація відступає, а час і реальність сприймаються по-іншому. У цьому приміщенні під промовистою назвою Клуб-музей під одним дахом вживаються осередок культури Баєва і два музеї – бджільництва та історії села. А незмінним завідувачем, екскурсоводом та упорядником експозицій є одна людина – баївчанин із діда-прадіда Іван ДУШАК. ЗАМІСТЬ ЦЕРКВИ СТАВ КЛУБ Будівлю клубу в 1950-х роках змурували з саману – місцевого будматеріалу, до складу якого входить глина з половою. В одній з кімнат розмістили сільраду, в двох інших – бібліотеку та кінозал. По сусідству з церквою це приміщення звели невипадково. – За совєтів клуби зазвичай будували поряд з храмами, – розповідає Іван Душак. – Такою була далекоглядна політика часів атеїзму. Ідеологи комуністичної доби сподівалися, що з часом молодь проміняє молитви на розваги, старші люди відійдуть в інший світ, в церкви нікому буде ходити і їх закриють. Але історія все розставила на свої місця. Баївська церква дивом вціліла у роки Другої світової війни, пережила атеїстичні часи. Нині місцеві жителі мають змогу щонеділі та на свята ходити туди на службу Божу. А після того як у сусідньому Городищі звели просторий будинок культури й перенесли туди бібліотеку, для сільради відвели окреме приміщення поряд із клубом, і його закрили. Десять років будівля стояла і руйнувалася на очах. Іванові Душаку, який деякий час встиг попрацювати завклубом, було боляче на це дивитися. Тому коли Волинське братство бджолярів шукало приміщення під майбутній музей (забігаючи трохи вперед, варто сказати, що пан Іван – почесний пасічник України), запропонував розмістити його в Баєві, з умовою, що в частині кімнат зроблять музей села. Ремонт медовари зробили власним коштом. На те, щоб облаштувати приміщення, витратили близько 30 тисяч гривень. Відкрили клуб-музей позаминулого року. Тепер тут влаштовують екскурсії, проводять семінари бджолярі, проходять практику студенти СНУ. А ще, як у справжньому клубі, тут знову запрацювали гуртки хорового та сольного співу для жителів Баєва. ВІД НЕОЛІТУ – ДО СЬОГОДНІШНЬОГО ДНЯ Експозиція музею історії села починається відразу у коридорі приміщення. На стінах розміщений реманент, без якого століття-півтора тому добрі баївські господарі просто не могли обійтися – інструменти для столярних робіт, ремонту коліс до воза, кінська збруя, ножиці для стрижки овець. – Це – ярмо для волів, – Іван Душак звертає увагу на дивовижну дерев’яну конструкцію з двома дугами по боках. – Ланцюг з кріпленням, який ви бачите на стіні, – кінські кайдани. Ними предки на ніч приковували гнідих на пасовищі. Тварини могли спокійно пастися –ланцюг шкіру не натирав. Проте він не давав коням втекти і зняти його без ключа було неможливо. Господар міг бути впевненим – гнідого цигани не вкрадуть. А оцей дерев’яний пристрій називається флешка. Звісно, це ніякий не носій інформації, а інструмент для закручування різьби. Більшість артефактів у музеї Іван Душак зібрав сам. Нині тут розміщено понад шість сотень експонатів. У музеї історії села – чимало предметів побуту місцевих жителів часів Речі Посполитої, царської Росії. Є тут і експонати, вік яких близько тисячі років. Приміром, крем’яний шкребок, камінь для заточування стріл, горщик, в якому ховали прах небіжчика після спалення тіла на погребальному вогнищі. Як стверджують науковці, на території села люди проживали ще в часи неоліту. Щоб увічнити чорну сторінку історії Баєва (1943 року близько сотні місцевих жителів загинуло внаслідок міжетнічного конфлікту, так званої Волинською трагедії), краєзнавець обходив усі садиби в селі і зробив перепис людей. На основі цих даних він створив спеціальну мапу, де окремими кольорами позначив спалені обійстя і ті хати, які вціліли. – Ці зелені кружечки – хати, що вціліли, – Іван Душак показує на мапу. – Їх небагато. А червоні і жовті – спалені. У післявоєнні роки сільська громада за власний кошт спорудила невинним убієнним пам’ятник. Нині міняє його на новий. У музеї є фоторепортаж про відзначення чергової річниці трагедії і світлини жителів, які загинули під час протистояння. А ще Іван Душак оформив альбом про історію села з фотографіями і спогадами очевидців. БДЖОЛАМ ВІДДАВ ЧВЕРТЬ ВІКУ Малярство, дослідження минувшини села, вишивання – це аж ніяк не увесь перелік захоплень Івана Душака. Улюблена справа, якій віддав 25 років життя, – розведення бджіл. Тривалий час він завідував колгоспною пасікою, де було понад сотню вуликів. Його племінну станцію із розведення маток знали далеко за межами Волині. За роки роботи чоловік зібрав цілу бібліотеку спеціалізованої літератури з розведення комах-трудівниць. Нині основну її частину пасічник переніс у Музей бджільництва, під який у клубі відвели колишній зал для лекцій та показу кінофільмів. Його експозицію складають стенди про історію бджолярства в області та загалом в Україні, зразки продукції питних медів місцевих медоварів, інформація про лікувальні властивості меду, фотозвіти з обласних та всеукраїнських семінарів пасічників. На вулиці встановлені вулики найрізноманітніших конструкцій. – Тут є вулик з бетону, вулик-шафа, в якому висуваються шухляди, і демонстраційний вулик, де можна побачити життя бджолосім’ї, – чоловік знімає фанерний верх і показує прозору пластикову ємність із комахами. – А на деревах поряд із ними – старовинні борті-колоди, найдавнішій з яких понад півтори сотні років. Кілька місяців тому перед входом у музей волинські пасічники встановили перший в області пам’ятник бджолі. Автор монумента –місцевий скульптор Іван Хом’як. На ньому зображені покровителі пасічників Сава та Саватій, над якими сидить смугаста комаха. Внизу надпис «Бджілці-трудівниці». Жартую, що такою ж робочою бджілкою є сам Іван Душак. Навіть попри нещодавно перенесений інфаркт, ще перебуваючи на лікарняному, 65-річний чоловік продовжує приходити до свого дітища-музею. У відповідь він каже, що на людях забуває про болячки, а бджоли додають позитивних емоцій і лікують.
  19. http://www.volyn.com.ua/?rub=31&article=0&arch=1831 газета" Волинь" про перебування з робочим візитом міністра аграрної політики і продовольства України Павленка О.М. зокрема на пасіці Василя Ворона. http://agrovolyn.com/news.php?id=661 репортаж з перебування на пасіці.
  20. Минулої п"ятниці міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко відвідав пасіку Василя Ворона - члена Ради Братства бджолярів Землі Волинської "Ройовий Стан". В ході робочого візиту піднімалися питання налагодження співпраці між міністерством та громадськими пасічничими організаціями для вирішення накопичених проблем і перспектив розвитку бджільництва . http://agrovolyn.com/news.php?id=661
×
×
  • Create New...