Перейти к содержанию

sitava

Пользователи
  • Публикаций

    21
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

23

Profile Information

  • Место расположения
    Ясногородка, Макарівський р-н, Київщина

Общая Инофрмация

  • Пасека в
    Ясногородка, Макаровський р-н, Київщина
  • Стаж
    4-7 лет
  • Kоличество семей
    2-5
  • Ульи
    японский вулик, український
  • Порода пчел
    українська степова
  1. Что цветёт сейчас

    Шкода не взяв фотоаппарата. Прогулювався по полям, дивився з чим працює бджола. Після дощів, незважаючи, що ще цвіте на полі ваточник, а в лісі липа, вся бджола перекинулася на Дивину (вид не знаю, див. фото з нета) та Дикий цикорій(https://ru.wikipedia.org/wiki/Цикорий_обыкновенный). Дивина просто обліплена бджолами, збирають нектар и кумачеву обножку. Та що там бджоли, все комахство на дивині. І оси, і джмелі, мурахи та метелики, все там. Видно щось у ній таки є хорошого. На дикому цикорії не менше бджіл(цикорію росте у нас менше просто), сбирають нектар і таскають прям якісь гіганські бідони з сіро-синьоватою пергою. Величиною з більш як пів крила бджоли. Ніколи подібного не бачив. Бомбовози. А от на синяку(цього року багато його), ваточнику, енотері чомусь нікого нема, якійсь джмелі дрібні і усе.
  2. У нас, крім "Горца бульджуанского" так само досить розповсюджений "Горец ауберта" який зацвітає раніше і більш посухостійкий і, звичайно, так само як і Бульджуанський гірчак має видатну нектаропродуктивність. Єдина перешкода - рослини справжні водохльоби, треба садити в дуже вологих місцях. В засушливих місцях можна садити в точках стоку "сірих" вод - тоді теж покаже себе в повній красі. Взагалі цікава тема медоносні ліани: кампсіс, плющ, акебія, гірчаки-"горці", черешкова гортензія..
  3. Плющ, Hedera helix

    Доброго дня. Відгукніться чи росте у когось плющ та коли він зацвітає у нас на Україні(північна частина)? Вікіпедія пише: "Плющ — превосходный медонос, на Кавказе цветёт в сентябре, даёт взяток, сравнимый с липой и каштаном съедобным. Мед белый, быстро «садится», ароматный с мятно-ментоловым привкусом." В якості медоносної рослини рекомендується садити плющ, вирощений з вже квітучих рослин, щоб цвіли щорічно з молодого віку. Перевагою плюща є період пізнього цвітіння, дуже рясне цвітіння і високий вміст цукрів у нектарі та легкодоступний пилок . Вміст цукрів в нектарі залежить від відносної вологості повітря і становить в середньому 25-53%, а в сонячні дні навіть більше 65%. Кожна рослина(?, пагін, стебло?) здатна виділяти 48-160 грамів цукрів у нектарі. Мед темний та смачний. (з Польскої Вікіпедії, вільний переклад) Може пустити його по огорожі та по соснам, нехай цвіте? Вже вкорте проходжу повз ділянку наскрізь зарослу тим плющем, видно в Києві йому добре. Та і в ботсаду його чимало. п.с. фото не моє.
  4. Китайская восковая пчела (Apis cerana)

    Дякую, дуже цікавий матеріал.
  5. Китайская восковая пчела (Apis cerana)

    Така цікава бджілка, невже до нас в Україну її так і не завезли? А то чого у нас тут тільки нема... Доречі, вони ж ще й не вражаються кліщем варроа.
  6. Ваточник

    Щодо висновків+численні приклади можете отримати почитавши про шкоду, яку наносять завезені карантинні рослини-бур'яни і взагалі, що таке карантинний бур'ян. Ні краплини суб'єктивного, лише факти та статистика. У природи немає ніяких думок, природа просто симбіоз живих істот. Множина біоценозів. Ваточник - гість в наших біоценозах і у нас не особливо вписується в загальну картину. Росте ваточник, а могла би бути кропива чи будяк, на яких жив би метелик кропивниця, махаон, якісь є жуки що їдять саме будяк. Ваточник не зїсть, як кропиву чи будяк, заїць і косуля, не поклює насіння перепелиця чи синиця не зїсть гусінь. Різномаїття бідніє. Шкоду недоречно завезених тварин ми ж помічаємо(наприклад кролі в Австралії), а чому ж пропускаєм рослини? Чи може кролі зовсім не шкодять Австралії вони ж служать їжою крокодилам може, якимось зміям. "Природа не думає" що вони там недоречні, а навпаки - добре собі розмножуються. Чи не так? Кріль хороший у себе дома, а ваточник у себе. От і усе. У нас є свої рослини з функціями ваточника. Наші "ваточники" то будяки, лопух, осет, кропива, іван-чай и т.п. А от задля меду може і можна його садити, але лише контрольовано, може на якомусь лузі? Цвітіння з укосом для повторного цвітіння, може і на осінь цвістиме втретє. А набридне - перегатити на сезон, залити водою.
  7. Ваточник

    Щось я не помітив вашу відповідь. Ну ви порівняли, липу з ваточником! Липа на відміну від останнього дуже цінна рослина для лісу. І харчова і медоносна. І малина і бузина (в Канаді її взагалі вирощують на плантаціях як плодову). Ви не зовсім зрозуміли що я хочу донести. Ваточник як медонос рослина хороша. Але, розповсюджуючи ваточник чи будь які інші рослини звертайте увагу не лише на медоносні якості, а і на роль рослини в природньому середовищі. Одна рослина дає не так багато меду, але служить домівкою птахам, їжою-притулком гризунам, комахам, є лікарською-плодовою для людини. Друга може мати високу нектаропродуктивність, але майже нічого для біоценозу не приносить, служить пустим наповнювачем, до того ж активно розповсюджується за певних умов. Зважайте саме на це. А і висадивши сотню лип (купував в цьому році на розпродажі по 3 грн за шт., в коліно липки) вам ще десятки років дякуватимуть і приїзджатимуть збирати мед під ті дерева. В той же час якісь господарі, взявши поля з ваточником тихо клястимумь того п...са який насадив теке добро (вибачайте вже за слово, з досвіду).
  8. Что цветёт сейчас

    Зробив обхід лісових медоносів. Все ще доцвітає акація в підліску, але бджоли на ній нема - сидить вся на малині і крушині. Щось повзають збирають по зацвітаючій бузині і навіть по чистотілу. Зацвітає ожина, але поки без бджоли. Більш нічого нема :). Ще є якісь великі китицеподібні квіти білого кольору з сильнючим медовим запахом, але чомусь бджоли їх оминають. А в полі вже зацвітає энотера, ваточник
  9. Ослинник двухлетний

    Знову ж, фізично рослини не розуміють довготу дня. Довгота дня - суммарна кількість світла отриманого і переробленого рослиною за певний период. Приклад редиска - рослина короткого дня, в рослині за світловий период доби накопичуються певні речовини і їх концентрація запускає наприклад механізм розмноження(цвітіння). Якщо ж до кінця світлової доби концентрація не досягнута - за ніч вона впаде, цвітіння відтягується(для прикладу іншими чинниками знехтуєм). Більше світла-більше встигає зсинтезуватись/накопичитись речовин-відбувається старт якихось механізмів в рослині. При цьому чинником є не лише світло, а і температура(т.з.САТ для визрівання плодів, цвітіння), волога, склад грунту.
  10. Ваточник

    Та назбирають потихеньку з того же синяка осета та їх друзів Ліс тут ще під боком. Може колись все розорють то будуть туди літати. Ваточником дійсно забруднюються в першу чергу пустоші, закинуті поля, соснові, ялинові пустоші: По типу пирія, собачої кропиви, кипрея - мав би заходити на кілька років, на час відновлення грунтів. А він заходить і значно, значно гірше витісняється іншими рослинами, хоча і мала б бути його заміна. В цьому його виняткова шкідливість. Щодо меду повторюся, може і дає він багато нектару, але цвіте не довго, і, оцвівши, на місце себе нікого не пускає, всі інші рослини душить. На ваточникових галявах він - єдиний медонос за рік. І з диких тварин-птахів ніхто його не їсть. Всім бур`янам бур`ян.
  11. Ослинник двухлетний

    Трішки вам відповім на цю тему - "..до полудня..". Рослина не знає коли настає полудень або ранок чи ніч в нашому розумінні, вона взагалі не орієнтується в часі. ЇЇ орієнтир - освітленість, світловий потік. Енотера відкриває квіти коли падає освітленість і закриває їх, коли вона зростає до певного рівня. В по-справжньому похмурі дні це може відбутися опівдні, а може і пізніше - якщо сонце так і не вигляне і не спрацює механізм "пора закриватись".
  12. Ваточник

    Глушити амброзію ваточником? Оригінальна ідея Та краще нехай не буде обох.
  13. Ваточник

    Доречі, коли ви вже турбуєтесь про природу - ваточник у нашій місцевості не вживає ні одна тварина чи птах, ні насіння, ні саму рослину. Для нашої природи він просто агресивна і шкідлива інвазія.
  14. Ваточник

    У нього в нашій місцевості не має шкідників та ворогів тому попадаючи в сприятливі умови він поширюється без обмежень і так просто не уходить нікуди. Він буде рости до тих пір пока в землі не накопичиться достатньо неприйнятних для нього речовин з його же гниття і лише тоді він уступить місцевим. Ну той що, скажете, рослина як рослина, але знову ж, так як він не місцевий і не має там де він росте "суперників" - витісняє усі унші рослини і, замість довгого медосбору з "наших бурьянів" аж до осені, ми маємо лише 10-15 медових ваточникових днів. Наші прекрасні "споконвічні" медоноси буряни: Синяк, Коровяк чи то Дивина, Осет, Головатень(Мордовник)!! Ними в першу чергу заростають поля та і цвітуть вони не 2 тижні, як ваточник, а місяцями, деякі до зими. І мед правильний для зимівлі. Їх і варто підсівати, особливо синяк, ну і ще я енотеру(ослинник) сію. Вона, хоч і не з наших країв, але рослина корисна з усіх сторін(і медонос та цвіте довго, і цінна харчова для тварин(багато білка), сам салат з неї роблю ). Якщо є бажання засадити околицю медоносними кущами(в тому числі під стовпами електропередач) виділіть 1-2 кв.м. на мініплантаціію крушини, кариоптериса(орехокрыльник), легко вкорінюються живцями. А кукурузу на зерно, щоб ви знали, на одному місці можна вірощувати необмежену кількість років, при заорюванні бадилля земля не виснажується і кукуруза не накопичує в грунті яких небуть особливих речовин, які б пригнічували з часом її саму. Така у неї особливість. А от з соняшником - не так .
  15. Ваточник

    Пасічник, пасічник Але вважаю, що і у нас достатньо росте місцевих споконвічних медоносів, які легко вирощувати і розпосюджувати, за це і агітую.
×