sitava

Оскільки більшість з нас тут не медики, колоти найпростіше внутрішньом`язево, а точніше в попу. Наприклад, в праву частину - віртуально ділимо півпопу на 4 частини і колим у верхню праву. Шприц на адреналін - ну візьміть двійочку, на дексаметазон у мене 5-ки. Адреналіна колять половинку. Ламаєш ампулу(так як спішиш ламайте в якійсь тряпці - не поріжешся точно), набираєш все, випускаєш бульбашки і зайве повітря і, якщо колиш собі, половину спускаеш і вже весь залишок вводиш не дивлячись. Колоти так, щоб між шприцом і тілом поміщався палець(5-10мм голки зовні). Якщо не зручно самому собі давати в попу(спина болить наприклад), то можна і в ногу(пробував, болючіше) чи інший м`яз, розслабте його тільки і глибоко голку не заганяйте. Насправді, як получиться так і получиться, може не дуже вдало введете - ну поболить потім, зато живі будете.

Щось я аж трохи запереживав сьогодні. Підставляв корпуси під японський вулик, забув стамеску, то поки сходив за нею то бджоли знервувались і при встановленні вулика на нові корпуси забігла в рукав добра жменя бджіл і напихала скрізь "від душі" поки накривав. Поки повитрушував - почало морозити, крутитися голова, дуже сильно прискорилось сердцебиття, серце аж поболювати стало і все швидше і швидше б'ється. В очах темніє, чую втрачати свідомість буду. Вмився льодяною водою з холодильника (невелика відстрочка), швидко ввів ампулу дексаметазона(залишилася одна) і ліг. Весь розвиток такого стану всього хвилини за 3. Не вирубило, відійшов. Таке вперше, зазвичай особливо і не пухне, може попали в якусь точку. Так що аптечку тримайте на пасіці. Не зашкодить, всяке буває. Ампулу адреналіну(діє найшвидше) + дексаметазон до 5 шт або метилпреднизолон пару ( це на той випадок, якщо який алергик забреде на пасіку), шприци. Бережіть себе.

Чи дає медок верба цільнолиста Хакуро-нишики, її в магазинах чимало продають? Коли цвіте і чи довго? фото не моє. Думаю посадити алейку для бджілок на пасіці, і красиво і користь бджілкам. Але чи дійсно корисна?

От вже і ваточник в полі перецвів, зате цвіте лісовий і зацвів скошений в травні польовий. Як раз до сонешника дотягне думаю. Ще треба спробувати підкосити відцвівший, глянем коли буде друга хвиля ну і насіння не розповсюдиться. Правда ваточник і корінням розростається на ура.

Шкода не взяв фотоаппарата. Прогулювався по полям, дивився з чим працює бджола. Після дощів, незважаючи, що ще цвіте на полі ваточник, а в лісі липа, вся бджола перекинулася на Дивину (вид не знаю, див. фото з нета) та Дикий цикорій(https://ru.wikipedia.org/wiki/Цикорий_обыкновенный). Дивина просто обліплена бджолами, збирають нектар и кумачеву обножку. Та що там бджоли, все комахство на дивині. І оси, і джмелі, мурахи та метелики, все там. Видно щось у ній таки є хорошого. На дикому цикорії не менше бджіл(цикорію росте у нас менше просто), сбирають нектар і таскають прям якісь гіганські бідони з сіро-синьоватою пергою. Величиною з більш як пів крила бджоли. Ніколи подібного не бачив. Бомбовози. А от на синяку(цього року багато його), ваточнику, енотері чомусь нікого нема, якійсь джмелі дрібні і усе.

У нас, крім "Горца бульджуанского" так само досить розповсюджений "Горец ауберта" який зацвітає раніше і більш посухостійкий і, звичайно, так само як і Бульджуанський гірчак має видатну нектаропродуктивність. Єдина перешкода - рослини справжні водохльоби, треба садити в дуже вологих місцях. В засушливих місцях можна садити в точках стоку "сірих" вод - тоді теж покаже себе в повній красі. Взагалі цікава тема медоносні ліани: кампсіс, плющ, акебія, гірчаки-"горці", черешкова гортензія..

Доброго дня. Відгукніться чи росте у когось плющ та коли він зацвітає у нас на Україні(північна частина)? Вікіпедія пише: "Плющ — превосходный медонос, на Кавказе цветёт в сентябре, даёт взяток, сравнимый с липой и каштаном съедобным. Мед белый, быстро «садится», ароматный с мятно-ментоловым привкусом." В якості медоносної рослини рекомендується садити плющ, вирощений з вже квітучих рослин, щоб цвіли щорічно з молодого віку. Перевагою плюща є період пізнього цвітіння, дуже рясне цвітіння і високий вміст цукрів у нектарі та легкодоступний пилок . Вміст цукрів в нектарі залежить від відносної вологості повітря і становить в середньому 25-53%, а в сонячні дні навіть більше 65%. Кожна рослина(?, пагін, стебло?) здатна виділяти 48-160 грамів цукрів у нектарі. Мед темний та смачний. (з Польскої Вікіпедії, вільний переклад) Може пустити його по огорожі та по соснам, нехай цвіте? Вже вкорте проходжу повз ділянку наскрізь зарослу тим плющем, видно в Києві йому добре. Та і в ботсаду його чимало. п.с. фото не моє.

Дякую, дуже цікавий матеріал.

Така цікава бджілка, невже до нас в Україну її так і не завезли? А то чого у нас тут тільки нема... Доречі, вони ж ще й не вражаються кліщем варроа.

Щодо висновків+численні приклади можете отримати почитавши про шкоду, яку наносять завезені карантинні рослини-бур'яни і взагалі, що таке карантинний бур'ян. Ні краплини суб'єктивного, лише факти та статистика. У природи немає ніяких думок, природа просто симбіоз живих істот. Множина біоценозів. Ваточник - гість в наших біоценозах і у нас не особливо вписується в загальну картину. Росте ваточник, а могла би бути кропива чи будяк, на яких жив би метелик кропивниця, махаон, якісь є жуки що їдять саме будяк. Ваточник не зїсть, як кропиву чи будяк, заїць і косуля, не поклює насіння перепелиця чи синиця не зїсть гусінь. Різномаїття бідніє. Шкоду недоречно завезених тварин ми ж помічаємо(наприклад кролі в Австралії), а чому ж пропускаєм рослини? Чи може кролі зовсім не шкодять Австралії вони ж служать їжою крокодилам може, якимось зміям. "Природа не думає" що вони там недоречні, а навпаки - добре собі розмножуються. Чи не так? Кріль хороший у себе дома, а ваточник у себе. От і усе. У нас є свої рослини з функціями ваточника. Наші "ваточники" то будяки, лопух, осет, кропива, іван-чай и т.п. А от задля меду може і можна його садити, але лише контрольовано, може на якомусь лузі? Цвітіння з укосом для повторного цвітіння, може і на осінь цвістиме втретє. А набридне - перегатити на сезон, залити водою.

Щось я не помітив вашу відповідь. Ну ви порівняли, липу з ваточником! Липа на відміну від останнього дуже цінна рослина для лісу. І харчова і медоносна. І малина і бузина (в Канаді її взагалі вирощують на плантаціях як плодову). Ви не зовсім зрозуміли що я хочу донести. Ваточник як медонос рослина хороша. Але, розповсюджуючи ваточник чи будь які інші рослини звертайте увагу не лише на медоносні якості, а і на роль рослини в природньому середовищі. Одна рослина дає не так багато меду, але служить домівкою птахам, їжою-притулком гризунам, комахам, є лікарською-плодовою для людини. Друга може мати високу нектаропродуктивність, але майже нічого для біоценозу не приносить, служить пустим наповнювачем, до того ж активно розповсюджується за певних умов. Зважайте саме на це. А і висадивши сотню лип (купував в цьому році на розпродажі по 3 грн за шт., в коліно липки) вам ще десятки років дякуватимуть і приїзджатимуть збирати мед під ті дерева. В той же час якісь господарі, взявши поля з ваточником тихо клястимумь того п...са який насадив теке добро (вибачайте вже за слово, з досвіду).

Зробив обхід лісових медоносів. Все ще доцвітає акація в підліску, але бджоли на ній нема - сидить вся на малині і крушині. Щось повзають збирають по зацвітаючій бузині і навіть по чистотілу. Зацвітає ожина, але поки без бджоли. Більш нічого нема :). Ще є якісь великі китицеподібні квіти білого кольору з сильнючим медовим запахом, але чомусь бджоли їх оминають. А в полі вже зацвітає энотера, ваточник

Знову ж, фізично рослини не розуміють довготу дня. Довгота дня - суммарна кількість світла отриманого і переробленого рослиною за певний период. Приклад редиска - рослина короткого дня, в рослині за світловий период доби накопичуються певні речовини і їх концентрація запускає наприклад механізм розмноження(цвітіння). Якщо ж до кінця світлової доби концентрація не досягнута - за ніч вона впаде, цвітіння відтягується(для прикладу іншими чинниками знехтуєм). Більше світла-більше встигає зсинтезуватись/накопичитись речовин-відбувається старт якихось механізмів в рослині. При цьому чинником є не лише світло, а і температура(т.з.САТ для визрівання плодів, цвітіння), волога, склад грунту.

Та назбирають потихеньку з того же синяка осета та їх друзів Ліс тут ще під боком. Може колись все розорють то будуть туди літати. Ваточником дійсно забруднюються в першу чергу пустоші, закинуті поля, соснові, ялинові пустоші: По типу пирія, собачої кропиви, кипрея - мав би заходити на кілька років, на час відновлення грунтів. А він заходить і значно, значно гірше витісняється іншими рослинами, хоча і мала б бути його заміна. В цьому його виняткова шкідливість. Щодо меду повторюся, може і дає він багато нектару, але цвіте не довго, і, оцвівши, на місце себе нікого не пускає, всі інші рослини душить. На ваточникових галявах він - єдиний медонос за рік. І з диких тварин-птахів ніхто його не їсть. Всім бур`янам бур`ян.

Трішки вам відповім на цю тему - "..до полудня..". Рослина не знає коли настає полудень або ранок чи ніч в нашому розумінні, вона взагалі не орієнтується в часі. ЇЇ орієнтир - освітленість, світловий потік. Енотера відкриває квіти коли падає освітленість і закриває їх, коли вона зростає до певного рівня. В по-справжньому похмурі дні це може відбутися опівдні, а може і пізніше - якщо сонце так і не вигляне і не спрацює механізм "пора закриватись".