Перейти к содержанию

Асканія-Пак, Віктор

Пользователи
  • Публикаций

    15
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

25

Contact Methods

  • Website URL
    http://ascania-pack.com.ua, http://ascania-pack.com

Общая Инофрмация

  • Пасека в
    Київ
  • Стаж
    я не пчеловод

Посетители профиля

277 просмотров профиля
  1. І надалі так буде впевнений на 100%, пасічникам пора повзрослішати і перестати вірити в казки. У нас в районі створювали спілку пасічників і на неї запросила власника найбільшого експортера в Україні, до речі він був дуже відвертий й була пропозиція йому очолити дану ГО, на що він дав наступну відповідь "у нас різні цілі, завдання експортерів - купити найдешевше мед, а завдання пасічників - його продати найдорожче". Доброго дня. Стосовно ціноутворення і коливання цін. «Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті, особливо, якщо її там немає». На формування цін впливають дві групи факторів – зовнішні і внутрішні. Зовнішні – баланс попиту і пропозиції; внутрішні – доступність меду і конкуренція між експортерами на закупівлю. З одного боку, підстав для суттєвого коливання цін протягом року немає. І ЄС і США свідомо розподіляють свої закупівлі між південною і північною півкулями: в першому півріччі вони струмують від зростання цін Україну надаючи перевагу меду свіжого врожаю з Аргентини, в другому півріччі – навпаки. Зараз – саме така ситуація. Але рік від року відрізняється. У США своя стратегія закупівель, і для стримування росту ціни, вони активно жонглюють закупівлями з різних країн, в окремі роки обираючи найдешевшу пропозицію. На початку минулого року США вели активну закупівлю з України, і це спричинило певне зростання ціни. Але найбільший вплив на ціноутворення України маємо ми самі. Три фактори: 1) постійне зростання обсягу протягом останніх п'яти років; 2) відсутність будь якої інформації, а скільки ж меду у нас все таки є; 3) відсутність узгодженості дій і між експортерами, і між експортерами і пасічниками. Всі три фактори дуже тісно пов'язані між собою. Проілюструю ситуацію. Три роки поспіль ви продаєте своєму сусідові три бутлі меду щороку по одній і тій самій ціні. Всього він споживає на рік п'ять, ще два купує у іншого сусіда. І от в черговий рік ви продали сусідовій свої три бутлі, ще про два він домовився з іншим сусідом. А ви після цього йому заявляєте, «а в мене є ще», і пропонуєте четвертий. Що він зробіть, почне торгуватися з другим сусідом, якому гроші він ще не заплатив, і з вами, хто дасть кращу ціну. Можна здогадатися, як буде себе поводити ваш сусід на наступний рік, якщо ви продасте йому спочатку 3 бутлі, потім запропонуєте ще один, а потів ще два. Поточний рік став найкращою ілюстрацією відсутності інформації про обсяги меду і узгодженості дій. Спочатку сезону всі злякалися «нема меду», і почалося те, що почалося, трохи більше ніж за два місяці ціна взлетіла до 50 грн. В листопаді і внутрішній ринок і зовнішній усвідомили, не все так погано (знайшовся четвертий бутель ); зовнішній ринок почав стримувати ціну і потроху просаджувати, внутрішній – зупинив активні закупки ( за попередні два місяці запаси сформовані, і відносно нового прогнозу ціни експорту, м'яко кажучи, дорогі). В лютому стало зрозуміло, що в Європі склади не пусті, США – активно наповнюють свої з Індії, ситуація в Аргентині – теж нормальна; тай в Україні ще є запаси (знайшовся п'ятий і шостий бутлі). Можливо поточні запаси в Україні і не такі вже й великі, але для Європи, особливо на фоні того, що з боку США попит відсутній, наших запасів більше ніж достатньо. Оце і вся стратегія ціноутворення – баланс попиту і пропозиції. А є і ще один факт. Це - вирощування постачальника, коли ти високою ціною і активною закупівлею стимулюєш постачальника до нарощування виробничих потужностей. Мета дуже проста – наступне зниження ціни закупівлі (за рахунок зниження собівартості виробництва). Україна за останні п'ять років виросла в одного з найбільших постачальників меду в світі. Висновки робіть самі. Мої висновки. 1. Існує тільки єдиний спосіб мати прогнозовану ціну, це – підписувати річні контракти. Але для цього потрібна взаємодія між пасічником і експортером. 2. Виробляти інші продукти бджільництва, про що я писав в самій першій нашій статті. P.S. Стосовно різних цілей експортера і пасічника. Чужих слів коментувати не буду, поточний стан ринку – яскрава ілюстрація. Можу сказати за нашу компанію. Наша мета – стабільно заробляти сьогодні, завтра і післязавтра. І ми розуміємо, що це можливо, лише за умови, коли наш постачальник також заробляє. На внутрішньому ринку Асканія-Пак є постачальником продуктів харчування у порційній упаковці (той самий мед в стіках / діпах, джеми, соуси, цукор, інше). Постачаємо у всі мережі фаст-фудів, заправки, тощо. Майже всі закупівлі – через тендер, де тебе з конкурентом лобами зведуть кілька разів. А ще – вимоги щодо впровадження систем харчової безпеки, періодичні аудити... Але за рахунок таких компаній ми і розвиваємося, і дуже цінуємо нашу співпрацю.
  2. Добрий вечір. Шановний Крук, Ви робите не корректні висновки. Кожний експортер, або його заготовач, є податковим агентом стосовно прибутку, який виплачений пасічнику за проданий мед. Відповідно, як податковий агент, експрортер повинен подати інформацію в податкові органи про суму доходу, нарахованого пасічнику. Відобразити в валових витратах суму, яка відрізняється від задекларованої неможливо. А якщо, не дай Боже, експортер збільшив суму доходу, нарахованого пасічнику, на початку наступного року такий пасічник обов"язково подзвонить експортеру з вимогою пояснень. Так що, доходи свої за рахунок пасічника експортери точно не приховують...
  3. Питання про ціноутворення бачу, до кінця дня прокоментую.
  4. Доброго ранку «Про антибіотик, це міф певний створений частиною експортерів»… Wladimik_K Гарний міф. Володимир, я можу пояснити, чому в Вашому досвіді формування партії в 100 тон, антб виявився тільки в однієї людини. Тому що Ви, як розумна людина, спілкуєтесь з відповідним колом людей. Ви для створення партії свідомо чи не свідомо підбирали людей, що сповідують схожі принципи бджільництва. Саме з цієї причини експортери надають перевагу заготовачам, що вийшли з пасічників, вони вміють оцінювати ризики. І Ви все правильно говорите – міняти суш, не використовувати сумнівні підкормки і препарати, стояти подалі від тваринницьких комплексів… Тільки чи всі це роблять? Тут на форумі «на Точку» зареєстровано близько 9 тис. користувачів, більшість з яких будемо вважати розвинуті пасічники, які чомусь вчаться. А що відбувається у інших 199 тисяч українських пасічників, кого і що вони чують? Я наведу нашу статистику. З початку сезону 2017 через лабораторію Асканія-Пак пройшло близько 20% українського експортного меду (я виходжу з того, що наша доля близько 15%). З початку року і по сьогоднішню дату по антб ми забракували 9% всього меду. Багато, чи мало? Для порівняння, за весь минулий сезон – 5%, тобто динаміка – на зростання долі антб. Як би це не було прикро, але антб – це теж один з факторів ціноутворення на український мед. Для розуміння, стосовно України – одні з найжорсткіших вимог стосовно антб. Відносно українського меду тестується найбільша кількість антб – 21. Для порівняння, відносно Аргентини – 8, Індії – 18. І ці цифри не просто так виникли, це досліди і статистика зовнішнього світу стосовно нашого меду, і розуміння того, що ми нічого з цим питанням на системному рівні не робимо. Так що, для когось «міф», а для когось – сумна буденність…
  5. Відносно сортових медів було декілька коментарів, про обсяги і необхідність прозорого ціноутворення. Не можу прокоментувати, чому не вдавалося продавати рідкий мед по іншій ціні. Можу сказати по нашій компанії. Ми виділяємо декілька категорій (сортів) меду, і для кожної з них існує своя ціна: сонях / рапс / мед із співвідношенням ф/г від 1,2 до 1,35 / мед із співвідношенням ф/г більше 1,35 / коріандр / гречка / липа / акація. Інших сортів в значимих обсягах не зустрічав. Ще раз зверну увагу, для кожного з сортів – окрема ціна. Якоїсь формули ціноутворення не існує, все визначається комерційною перспективою продати цей мед. Які є нюанси в роботі з сортовими медами? 1)Критерії. Треба розуміти, що для кожного сорту є чіткі критерії визначення. Ми їх озвучуємо ще до відбору зразків. Нажаль з цього питання буває дуже важко порозумітися з пасічником. 2)Обсяг. В даному випадку питання полягає в тому, що для кожної окремої партії меду, а інший сорт – це окрема партія, необхідно робити окремий аналіз на антибіотик. І якщо, наприклад, Ви здаєте 1 тонну сояшника, і тільки 100 кг сортового меду, то робити аналіз на таку кількість може бути просто не вигідно. Що стосується взагалі потенціалу збору сортових медів, то ця проблема нам знайома. Як я вже казав, по окремих позиціях не можемо задовольнити зобов'язання перед внутрішнім ринком. Багато експортерів взагалі не працюють з сортовими медами тільки тому, що не бачать можливості сформувати товарну партію. Що можу порадити відносно сортових медів. Перш за все, збирати і відкачувати їх окремо. Нехай ці партії будуть не великими, але чим більшою буде пропозиція навіть маленьких партій, тим вищими будуть можливості сформувати товарну партію, а отже, будуть вищими можливості отримати більшу ціну. І останнє, не забувайте окремо ідентифікувати тару із сортовими медами, і вказувати на них тим, кому Ви цей мед продаєте.
  6. Не знайшов в цьому розділі, можливо в іншому, хтось із учасників форуму зауважив мені про необхідність роботи над створенням бренду «українського меду». Цілком погоджуюсь. Єдине, треба розуміти, що створення «бренду» - робота не одного дня і вимагає чимало ресурсів. Наведу невеликий приклад з нашого власного досвіду. В минулому році компанія Асканія-Пак розробила лінійку продуктів на основі нашого сояшника – крем-мед з добавками (http://ascania-pack.com.ua/index.php/cat/c2130_Med.html). Продукція досить оригінальна не тільки для нашого ринку, а і для зовнішнього. Ми створили власний бренд, ми відвідали з нашим продуктом декілька міжнародних виставок, провели десятки зустрічей… В принципі, за рік ми досягли певного визнання того, що в Україні не тільки вміють продавати сировину, а вміють виготовляти гарні продукти; в нас вже є перші замовлення, є спільні проекти про подальші розробки. Але до комерційного успіху, на жаль, ще дуже і дуже далеко. А тепер, що стосується безпосередньо роботи над брендом «українського меду». Насправді, такий бренд потрібен нам усім, і експортерам і пасічникам. І працювати над його створенням повинні також всі. Часто згадую, хто був в Стамбулі на Апімондії, гадаю, зможуть підтвердити мої слова. Так от, в Стамбулі на Апімондії Аргентина була представлена єдиним стендом. На стенді представляли країну – виробника і експортера меду. Те саме – Бразилія, Індія. Навіть Іран, участь якого в світовому медовому ринку я навіть не можу оцінити, був представлений багатьма компаніями, але в одному секторі і під одним прапором. Зате Україна була представлена декількома стендами в різних виставкових залах. Спілка пасічників – окремо. Асоціація експортерів – окремо. Окремі експортери – самі по собі. І навіть «Братство бджолярів», без стенду, але окремим відомим представником було представлене. І кожний розповідає про свої переваги. І дуже прикро було спостерігати, коли повз стенд українського експортера проходять українські пасічники, і роблять вид, що вони цей стенд не бачить (не без приємних виключень, звісно). От таким сьогодні є бренд українського меду. І можете не сумніватися, що саме таким нас сприймає зовнішній світ. І йому це вигідно, бо маніпулювати декількома десятками розрізнених гравців набагато простіше. Тому давайте над брендом українського меду працювати разом. І почнемо тут на форумі. Почнемо з того, що не будемо ображати один одного; вішати ярлики; перетягувати ковдру, хто більше працює, і хто на кому наживається. Давайте навчимося ставити питання і чути відповіді. Давайте почнемо проводити заходи, де будуть присутні і експортери і бджолярі. І тоді, можливо, ми зможемо поїхати єдиним стендом і єдиною делегацією на наступну Апімондію, і з цього почнеться формування бренду українського меду.
  7. Добрий вечір, шановна Пасічна громада! Перш за все, дозвольте всіх привітати із Світлим Святом Воскресіння Христового! Миру нашій землі, здоров'я та достатку в наші родини. Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Розставлю деякі крапки над «і». Вибачте, як формчанин-початківець, не до кінця розібрався із функціоналом форуму, тому не зможу зробити посилання на коментарі, на які даю відповідь. Все прийде з часом. З приводу того, хто я в компанії, яку посаду займаю. До недавнього я займав посаду керівника бізнес-напрямку мед (в Асканії-Пак два бізнес-напрямки: виробництво і фасування порційних продуктів харчування і заготовка і експорт меду. Мені, як керівнику підпорядковувалися і закупівля, і збут, і виробництво. Відповідно маю досвід спілкування і з пасічниками, і з заготівельниками, і з іноземними компаніями-партнерами. Отже, з питаннями, про які говорю, знайомий особисто і маю на них певний вплив. Зараз займаюся розвитком ще декількох напрямків, які відносяться до медової галузі, і які ми вважаємо перспективними. З приводу «зник, і мабуть, вже більш не з'явиться». Ні, не зник, просто не маю можливості регулярно відповідати. Маю більш ніж ненормований графік роботи, а ще поїздки, а ще родина… Гадаю, більшості це знайоме. Ваші коментарі читаю більше-менш регулярно, відповідати можу раз на декілька днів. Якщо моя відповідь, або відповідь нашої компанії для Вас важлива, звертайтесь, будь-ласка до мене особисто, або до моїх колег в зручний для Вас спосіб. На особисті звернення відповідь надамо максимально оперативно. З приводу «мабуть знадобився мед». Асканія-Пак – один з найбільших експортерів, маємо найбільшу географію збуту і клієнтську базу, тому, логічно, закупівлю ведемо постійно. Оцінити потенціал форуму, як майданчик для закупівлі меду поки що не можу; зараз, в першу чергу, покладаємося на традиційні інструменти, і, вважаю, що досить успішно. Мета присутності на форумі не в закупівлі, а якраз в тому, для чого в першу чергу і існує форум – в спілкуванні. Ми просто звикли дивитися на декілька кроків (років) вперед. Ми бачимо, що медова галузь для свого подальшого успішного розвитку потребує певних змін, про що я писав в нашому огляді. Ми хочемо донести це бачення і закликати до діалогу, і сподіваємося, що з цього буде всім користь. І ніякого лукавства в цьому питанні з нашого боку немає. Тому, якщо ми вже з'явилися на цьому форумі, то будемо присутні поки будемо вірити в ефективність такого спілкування. За конструктивну критику – дякуємо. Зауваження по роботі – приймаємо і будемо намагатися їх виправити. Ідеї – приймаємо і готові обговорювати. На хамство і образи реагувати ніколи. Далі надам відповіді на окремі пости
  8. Обсяг, динаміка і структура імпорту Європи Обсяг, динаміка і структура імпорту США Ну і на завершення по цій темі. Чи можна порівнювати ціни на мед, в тому числі на закупівлю меду у пасічників, в різних країнах? Насправді такі порівняння робити не зовсім правильно. Україна – чи не єдина країна в світі, яка постачає тільки один сорт меду, який тим більше відноситься до низького цінового сегменту. Для порівняння, обсяг продажу Аргентини або Китаю майже на половину складається із медів із підвищеним співвідношенням Ф/Г. В’єтнам, в свою чергу, є одним із найбільших експортерів акації. Пропозиція Індії також більш різноманітна. Крім того, не варто не приймати до уваги, медозбір на одну бджолосімью. Якщо, наприклад, середній медозбір в Аргентині складає близько 15 кг., то медозбір в Україні – від 40 кг. А отже, на одну бджолосімью – умовно кажучи, одну виробничу одиницю – український пасічник заробляє більше. Перспективи українського експорту меду. І, нарешті, давайте перейдемо до основного. Як ми оцінюємо перспективи українського експорту? Скажемо відверто, з настороженістю і обережністю… •По-перше, ми на сьогоднішній день не бачимо ніяких перспектив для зростання ціни експорту, ні до кінця поточного сезону, ні в наступному. Такі перспективи витікають з огляду на те, які обсяги меду ще на поточний день залишилися на руках у українських пасічників і експортерів, і які можуть бути запропоновані на експорт до кінця поточного сезону (на наш погляд, цього обсягу з надлишком достатньо для того, щоб задовольнити попит і Європи і США). Також треба прийняти до уваги перспективи медозбору в наступному сезоні. Оцінюючи плани збільшення бджолосімей на наступний сезон, можна із впевненістю говорити, що медозбір у наступному сезоні буде не меншим, а скоріш за все більшим, відносно сезону 2017. Більше того, чим більший обсяг меду врожаю 2017 перейде в наступний сезон, тим більших поступок по ціні це буде вимагати від України. •По-друге, конкурентне середовище. Ніхто не буде мовчки сидіти, і спостерігати, як Україна нарощує обсяг продажу, і відбирає в когось долю ринку. Кожна країна, природньо, буде захищати свій обсяг продажу (іноді, нажаль, навіть за рахунок демпінгу). Чим сильніше буде збільшуватися конкуренція між країнами, тим більші вимоги будуть висуватися до вітчизняних експортерів, а згодом – і до бджолярів. • По-третє, наші внутрішні проблеми із якістю і дотриманням вимог харчової безпеки. Ми впевнені, що ні для кого із читачів не є секретом стан справ із антибіотиком в українському медові. А про те, в яких умовах відкачується мед, в якій тарі, і в яких умовах він зберігається, можна розповідати сумні історії. Скажемо відверто, якби європейські або американські компанії-імпортери зі своїми аудитами їздили б не тільки до експортерів, а вимагали відвідування пасік і місць зберігання меду у пасічників, Україна б ніколи не знала такого обсягу експорту. Більше того, ми впевнені, що такі вимоги в них з'являться вже найближчим часом. Причина – конкуренція, про яку написано вище. Чи все так погано? Навпаки, скоріш навіть ні. Але треба об'єктивно оцінювати реальність, свої сильні та слабкі сторони, свої можливості. В Україні склалася чисельна пасічна громада, яка не стоїть на місці, розвивається, а значить, ми можемо зробити черговий потужний крок вперед. Ми хочемо звернутися до всіх пасічників з тією фразою, яка стоїть в заголовку нашого огляду – «Досить мріяти, час діяти». Досить мріяти про ціну в 2 долари, і звинувачувати усіх у тому, що її немає. Час – діяти. Час нарешті усвідомити, наш прибуток, нажаль, не в ціні, наш прибуток – в ефективності. Нам треба вчитися збирати не 40 кг. з однієї бджолосім'ї на рік, а набагато більше. Нам треба вчитися зимувати з мінімальними втратами. Нам треба вчитися доглядати за бджолами без антибіотику. Нарешті, нам треба вчитися виробляти і заробляти на інших продуктах бджільництва. І на останок. Компанія Асканія-Пак усвідомлює всі ті виклики, які сьогодні існують перед вітчизняною медовою галуззю. Ми сьогодні не дамо готового рецепту розвитку, але ми точно вже працюємо в цьому напрямку. Ми вже працюємо над тим, як завезти і розповсюдити в Україні передові технології бджільництва; ми вже працюємо над тим, як навчитися заробляти не тільки на медові, а і на інших продуктах бджільництва; і ще над певною кількістю інших проектів. Ми також із впевненістю можемо сказати, що ми готові до відкритого діалогу із пасічником для пошуку нових ефективних інструментів співпраці, і ми такі інструменти бачимо. Ми відкриті для нових форм взаємодії, ідей щодо нових продуктів. Якщо Ви також знаходитесь в пошуку, поділяєте хоча б частково ці погляди, можливо, нам з Вами по дорозі. Звертайтеся, і ми знайдемо порозуміння.
  9. Основні ринки збуту українського меду, і чому ми не можемо продавати на певних ринках. Український мед має декілька безумовних переваг, які і створили можливість для зростання експорту: •Натуральність. •Достатньо нейтральний смак та колір, що надає можливість використовувати його в харчовій промисловості, або змішувати з іншими сортами меду для досягнення певних характеристик бленду. •Ціна. •Географічна близькість до основного ринку споживання (Європа). В той же час видова бідність (99% українського медозбору складає соняшник) і споживчі властивості цього самого соняшника, які не відповідають основним потребам ринку (швидка кристалізація), є суттєвою перепоною для ефективного розвитку експорту: розширення географії і підвищення ціни продажу. Основними ринками збуту для українського меду є Європа (близько 70% всього експорту) і США (близько 30%), (проте слід зауважити, що з початку сезону 2017 поставки в США складають лише 10% від обсягу українського експорту). На форумах і при особистих зустрічах пасічники часто дорікають експортерам, що експортери не розвивають інші ринки збуту окрім Європи і США, і це, так би мовити, є однією із причин низької ціни на український мед. На це можемо відповісти дуже просто. Кожен із більш ніж п'яти десятків українських експортерів знаходиться в постійному пошуку нових ринків збуту і конкурентних переваг, і якби була така можливість, вже б давно були продажі українського меду і в Азію, і в Африку, і в ту саму Японію. Чому ми не можемо розвивати продажі в інші країни? Все знову впирається в попит і культуру споживання, які існують в цих країнах. Наприклад, в Японії, яка є третім (після ЄС і США) світовим імпортером меду основу споживання становить прозорий або білий мед, і найпопулярнішим сортом меду є пастеризована суміш акації з рапсовим медом. В арабських країнах - навпаки, найбільш популярним є темний мед, з яскраво вираженим і дуже специфічним ароматом, також цей ринок насичений дешевим медом з Китаю, натуральність так якість якого викликає певні сумніви, але середня ціна не перевищує 1,6долл/кг. Можна навіть не повторювати, що і в Японії, і в арабських країнах покупець надає перевагу рідкому медові. Нажаль нам немає чого їм запропонувати. Нажаль ця «видова бідність» також обмежує наші можливості експортувати готову продукцію, тобто стати з фасованим в баночки медом на полички європейських або американських супермаркетів, про що також постійно дорікають експортерів. Ми не будемо розповідати про те, скільки коштує, і яка процедура стати на поличку супермаркету. Зупинимось на іншому. Перш ніж підписати контракт із супермаркетом, ти повинен запропонувати йому асортиментну лінійку, яку ти зможеш гарантовано постачати протягом року. Тобто, запропонувати супермаркету лінійку, як мінімум із чотирьох продуктів, із яких супермаркет може вибрати не всі, і скоріш за все, вибере не соняшник; і протягом року здійснити поставку загальним обсягом декілька десятків тон кожного виду. В якості «крапки» з цього питання наведемо наступне, нашій компанії сьогодні не вистачає липи, щоб задовольнити зобов'язання перед внутрішнім ринком фасованого меду. Про зовнішній ринок мова навить не іде... (користуючись нагодою, у кого є залишки липового меду, відгукніться J ). Конкурентне середовище на основних локаціях – покупцях Українського меду – в Європі та США. Щоб розібратися в причинах і принципах ціноутворення, давайте більше детально розглянемо ситуацію на основних ринках споживання українського меду – в Європі і США. Нижче можна знайти таблиці, в яких відображені дані щодо обсягу, динаміки та ціни імпорту меду для Європи і США. Всі дані взяті частково з відкритих, частково з платних джерел. Всі дані щодо США взяті з сайту USDA (https://www.ams.usda.gov). На форумі «На Точку» є ціле окреме обговорення на цю тему з посиланням на першоджерело . Відповідно, кожний охочий, якщо буде бажання і трохи часу, зможе особисто перевірити усі дані та висновки. По-перше, хочемо звернути увагу на одну дуже важливу обставину, яка прослідковується на обох ринках. Протягом 2015-16 років на обох найбільших світових ринках відбулося суттєве зниження закупівельних цін на мед. Це зниження стосувалося майже всіх без виключення країн-експортерів меду, а не тільки України. Тобто, звинувачення пасічників до експортерів, що останні не захищають інтересів українського медового експорту, насправді, не мають під собою грунту. Ще раз підкреслюємо, дані, які ми наводимо, є цілком офіційною статистикою. Ці дані не є розрахунками окремого експортера. Принаймні частину цих даних будь-який бажаючий може знайти у вільному доступі і пере провірити. Які фактори спричинили таку зміну цін? Відповідь доволі проста: основна причина такої зміни ціни – конкуренція, перерозподіл частки ринку. Одні країни боряться за збільшення своєї частки ринку (як то Україна, Індія), інші – будь за що намагаються свою долю ринку втримати (Китай, Аргентина, В’єтнам). Нажаль, дуже важко в рази збільшувати обсяг продажу не поступаючись при цьому в ціні. Це стандартний закон ринку, або ти заробляєш високу маржу маючи ексклюзивний товар і невеликі обсяги продажу; або маєш низьку ціну, і заробляєш на обсязі і управлінні витратами. Україна, поки що, іде по другому шляху.
  10. Як відрізняється ціна на різні сорти меду. По-перше, давайте зрозуміємо за якими основними характеристиками розрізняється мед, і як розрізняється ціна в залежності від цих характеристик. Глобально споживання меду можна розділити на два основних канали: •Промисловий ринок – харчова промисловість, фармацевтика, медоваріння; •Споживчий ринок, тобто споживання меду в їжу. Природньо, що до меду, який використовується в промисловому ринку вимоги дещо нижчі, ніж до меду для споживання, а отже і ціна на умовно «промисловий» мед відносно не висока. Що стосується меду для споживання, то основний його обсяг складає різнотрав'я та різні сортові меди. Також важливо зазначити, що в усіх країнах споживач хоче купувати перш за все рідкий мед, а отже сорти, які природньо менш кристалізуються, користуються більшим попитом, і мають вищу ціну. Значно меншу долю складає крем-мед, який, до речі, є певною альтернативою рідкому медові, та найбільш делікатним способом надати пластичної структури меду, який природно кристалізується. Ну і найменший обсяг споживання мають меди, які природньо кристалізуються. В коректності цих слів можна упевнитися, якщо Ви уважно подивитесь на мед на полках європейських або американських супермаркетів. В мережі you-tube досить багато сюжетів на цю тему, зроблених нашими бджолярами або їх друзями. Щоб ніхто не звинувачував в порушенні авторських прав, відповідні посилання робити не будемо, такі сюжети знайти не складно. J Отже, за своїми споживчими властивостями мед можна розділити на декілька категорій: •Мед з низьким співвідношенням фруктози / глюкози (ф/г нижче 1,1). Такий мед природньо дуже швидко кристалізується. Навіть після пастеризації такий мед зберігає рідку структуру протягом короткого часу (близько трьох місяців), і потім все одно знову кристалізується. Мед з низьким співвідношенням ф/г використовується рівною мірою в трьох напрямках: в промисловому ринку; на споживчому ринку, але в якості дешевого додатку для зменшення вартості сортових медів, або для виробництва крем-меду. Мед цієї категорії має найнижчу ринкову вартість. Український сояшник, на жаль, відноситься саме до цієї категорії. Відповідно Україна, разом із Китаєм, Аргентиною, Індією та В'єтнамом забезпечують основну долю світового попиту на мед із низьким співвідношенням фруктози / глюкози. •Мед із співвідношенням фруктози / глюкози більше 1,35. Такий мед називається широким узагальнюючим поняттям – різнотрав'я. Цей мед характеризується тим, що сам по собі повільно кристалізується, а після пастеризації здатен залишатися в рідкому стані до двох років. На полицях супермаркетів в усьому світі саме такий мед займає найбільшу долю. Він користується стабільно високим попитом і серед споживачів і серед виробників. В тому числі і завдяки тому, що разом із гарними споживчими властивостями має середню ціну. Аргентина і Китай – є найбільшими світовими постачальниками меду з високим співвідношенням фруктози / глюкози. З цієї точки зору порівнювати ціни України і Аргентини – не є зовсім коректним. •Сортові меди. Назва цієї категорії говорить сама за себе. Найбільшим попитом користуються мед з акації, липи, цитрусу; ці меди, відповідно, є і одними з найдорожчих масових продуктів. Найдорожчим же медом є мед з Мануки, який добувають тільки в Новій Зеландії та Австралії. Слід також зауважити, що не всі сортові меди користуються однаковим попитом. Загалом можна сказати, що в більшості країн світу найбільшим попитом користуються світлі меди. Як відрізняється ціна на різні сорти меду (продовження). •Органічний мед. Досить нова категорія, яка динамічно розвивається. В усьому світі зараз існує тенденція до здорового харчування, а харчування органічними продуктами (тобто вирощеними в органічних умовах і без додавання хімії) – окремий тренд. Попит на органічний мед постійно зростає. Існуюча пропозиція не в повній мірі задовольняє попит. Отже на цей мед існує стабільна і досить висока ціна. Світова динаміка експорту-імпорту. Світовий обсяг експорту-імпорту меду сьогодні оцінюється близько 650 тис.тон на рік., і має постійну динаміку зростання. За останні п'ять років середня динаміка зростання складала близько 5% щорічно. Більше 55% відсотків всього світового попиту забезпечують п'ять країн: Китай, Аргентина, Україна, Індія і Мексика. При цьому Україна є країною з найбільшою динамікою зростання експорту, за останні шість років ми наростили свій експорт більше ніж в п'ять разів і вийшли на третє місце в святі за обсягами експорту меду.
  11. Звернення до бджолярів. «Досить мріяти – час діяти. Прогноз розвитку експорту українського меду.» Доброго дня, шановна пасічна громада! Мене звати Іванченко Віктор, я представляю компанію Асканія-Пак, одного з українських експортерів меду. І мене, і нашу компанію неодноразово згадували на сторінках форуму, тому будемо вважати, що ми знайомі J. Хочемо долучитися до Вашого обговорення поточної ситуації на ринку меду України, і, в першу чергу, ситуації щодо ціноутворення. Перш за все, давайте узгодимо два моменти. 1) Кожний бджоляр, який займається виробництвом меду, продає його, слідкує за його ціною, робіть це заради отримання прибутку. І в цьому інтерес бджоляра і експортера збігається. А раз так, якщо ми хочемо отримати прибуток, хочемо його отримувати постійно, і постійно збільшувати, мабуть все таки варто зрозуміти, кому ми наш мед продаємо, чому вони купують саме наш мед, і чим керуються в ціноутворенні. Ми можемо хотіти за наш мед 2 долари, 2 євро, 3 …, 4, …, але є ринок, є конкурентне середовищу, і одного нашого бажання тут, на жаль, мало. 2) Ефективний розвиток експорту меду, а отже, медової галузі в цілому, не можливий без відкритої, ефективної взаємодії пасічника і експортера. Ефективний розвиток не відбудеться за умови внутрішньої конкуренції (що, нажаль, відбувається зараз) між пасічником і експортером. І особисто наша компанія, Асканія-Пак, це усвідомлює. На різних сторінках цього форуму вже дуже багато людей виказували свою думку щодо того, якою повинна бути ціна, як треба продавати, яка ціна на мед в інших країнах… Ми, Асканія-Пак, як один з гравців цього ринку, хочемо надати комплексний аналіз світового ринку меду, і місця України в ньому, який буде охоплювати багато різних аспектів і містити інформацію за декілька років. В своєму огляді ми аналізуємо ситуацію за декілька років (тобто, не за місяця, не за два, динаміку за декілька років) по наступних питаннях: •Як відрізняється ціна на різні сорти меду. •Світова динаміка експорту-імпорту. •Основні ринки збуту українського меду, і чому ми не можемо продавати на певних ринках. •Конкурентне середовище на основних локаціях – покупцях Українського меду – в Європі та США. •Перспективи українського експорту. Перегляньте наш огляд, ми гадаємо, Ви побачите для себе багато нового і цікавого. Ми також розраховуємо, що цей огляд і його обговорення стануть першим кроком на шляху відкритого діалогу пасічника і експортера. Якщо коротко, то висновок ми можемо звести до наступної фрази – «Досить мріяти – час діяти». Ми можемо довго мріяти про ціну на мед в 2 долари,… але треба усвідомити – прибуток української медової галузі полягає в підвищенні ефективності виробництва, зменшенні наших витрат. Треба думати не над тим, хто нам дасть 2 долари за наш мед, а над тим як зібрати більше сортового меду, як збільшити продуктивність бджолиної сім'ї, як зменшити падіж бджіл під час зимівлі… Треба в кінці кінців навчитися поважати свій продукт і збирати мед в харчову тару. На завершення. Компанія Асканія-Пак зацікавлена в розвитку взаємовигідної співпраці між експортером і бджолярем. Ми готові співпрацювати з Вами з усіх питань, які озвучені вище і на сторінках нашого огляду. Якщо Ви готові усвідомити всі ті виклики, які ставить перед нами зовнішній ринок, якщо Ви зацікавлені в прибутку і дійсно готові працювати, а не мріяти, Ласкаво Просимо, давайте спільно Діяти. З усіх конструктивних питань Ви можете звернутися до нас, або до мене особисто. Контакти на сайті Асканія-Пак. З найкращими побажаннями, Асканія-Пак, Іванченко Віктор. Статья на форум_ВИ_06-04.pdf
×