Перейти к содержанию

Marusia

Пользователи
  • Публикаций

    19
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Репутация

86

1 Подписчик

Общая Инофрмация

  • Пасека в
    Украина
  • Стаж
    8-15 лет
  • Kоличество семей
    31-40
  • Ульи
    Лежаки
  • Порода пчел
    няша

Посетители профиля

793 просмотра профиля
  1. Про бджоломучителів

    які цікаві терміни породжує народна уява... нам з Вами треба вести цей блог у співавторстві))
  2. Про бджоломучителів

    або "послідовний примат"
  3. Про бджоломучителів

    спеціально для Вас Індиферентний БМ - убиває бджіл своєю байдужістю. Може поселити комах у старому телевізорі за відсутності вуликів. На льотки і вентиляцію може забити.Часто забувають напувати бджіл, в кращому випадку роблять поїлку зі старого свинячого корита. Під час відкачування меду можуть виваляти ножа для розпечатування по підлозі і продовжити роботу, не кліпнувши оком. А ще можуть в 40+ поставити вулики впритул під залізничним насипом на медозбір соняшника. За умови, коли поруч є лісосмуга... (про ножа і бджіл біля залізниці - то вже власні сумні спостереження).
  4. Про бджоломучителів

    буває можна бути пізніше розширити класифікацію. тільки це вже не мучителі, а варвари якісь... нєє, я такої звички не маю) зазвичай збоку десь шифруюсь
  5. Про бджоломучителів

    Значить, місію виконано
  6. Про бджоломучителів

    Ясна річ, що упереджена. Як може бути неупередженою класифікація, зібрана з суджень окремих індивідів, пости яких розкидані по різним темам форуму (див. початок посту)? Я і себе за цією класифікацією до 2 каст віднести можу І навіть з теперішньою кількістю бджіл теж не в захваті від отих всіх печенігів, які ледь не в моєму дворі в цьому році намагалися приткнути свої вулики. Я, взагалі, писала це "для поржать", а не для чиєїсь самоідентифікації як бджоломучителя
  7. Про бджоломучителів

    Читаючи Форум вперше зіткнулася з таким терміном як «Бджоломучитель» (далі – БМ). Він мене зацікавив, бо ж згадувалися ці «мучителі» в контексті сучасності. А я-то думала, що коли на арену вийшов Прокопович з раціональним бджільництвом – мучителі самоліквідувались. А тут не все так просто. Я спробувала отих мучителів трохи класифікувати і описати. Сподіваюсь, якщо хтось в цій класифікації пізнає себе або свої умовиводи – мене пробачить, бо це не більше, ніж політ фантазії на крилах чужих суджень Значення перше: БМ на пенсії Дідусі, яким мало мучити внуків – вони ще й бджіл завели. Тримають в основному 5-10 вуликів, випробовуючи на них всі мислимі і немислимі методики пасічникування. Коли бджоли від тих метод кудись злітають або банально гинуть – цей підвид БМ щиро шкодує за бджолами, бо по-своєму любить їх. Але, зазвичай, висновків ніхто не робить – роки вже не ті, а бджоли продовжують страждати. Значення друге: Мучителі-початківці Якщо до першої касти ще треба дотягнути, то до другої в тій чи іншій мірі належав кожен з починаючих пасічників. У своєму прагненні зробити якнайкраще в найкоротші терміни вони інколи не бачать берегів, лікуючи вірусний параліч антибіотиками і підмішуючи біпін в сироп. Якщо любов до бджіл була не такою сильною, як здавалась попервах – від бджільництва після своїх експериментів відмовляються безповоротно. Особливо уперті все ж проводять аналітичну роботу. Якщо пощастить знайти мудрого наставника – можливо стануть Бджолярем з великої букви. Значення третє: Мєлкіє сошкі Всі бджолярі в очах промисловиків, які не мають доступу до оптових ринків і лише плутаються під ногами. Заважають серйозним людям робити серйозні дєньгі і розводять нєпонятні породи дворових бджіл, від яких, дивна річ, ще й мед викачують. Всі, у кого менше 100 сімей, в очах серйозних дядь автоматично прираховуються до БМ. Значення четверте: ПВД (Пасічник Вихідного Дня) Бджіл розглядають як хобі або додатковий прибуток. Не завжди мають змогу вчасно навідатись до своїх комах, внаслідок чого ті стають жертвами стихії\грабіжників\кліщів\хвороб чи ще якоїсь напасті. Жалощі за бджолами в даного підвиду БМ залежать від наявності совісті, бо не всі з них стали ПВД з власної волі. Значення п’яте: Шершень у вулику Найзлісніший і найпротивніший підвид, бо належить наче до пристойного товариства Бджолярів. Але, побачивши на горизонті своїх угідь кочову пасіку, може зробити пакость. При чому, не самому хазяїну бджіл, а власне бджолам (комахи-то в чому винні?). Такі, зазвичай, перевертають вночі вулики, підпалюють чужі точкИ або безобідно підсовують мисочку з тетрацикліном на чужу пасіку. Ще одна прикметна риса цього підвиду – підвищені децибели при спробі вийти на комунікативний зв'язок і відсутність здорового глузду. При зустрічі в дикій природі краще оминути. Або пристрелити.
  8. Про ідеальне суспільство

    Якраз качаю книгу, якою Ви поділилися:) Правда рамки вже почищені і відремонтовані, доведеться під щось інше слухати
  9. Про ідеальне суспільство

    Та ну, то ж диктатура в рафінованому вигляді (хоча згодна - це настільки "фантастично", що навіть не віриться). А в моїй версії - "надзвичайно складна суміш демократії та тоталітаризму" П. С.: якби Кім Чен Ин був маткою - він би закрив льотки і змусив бджіл їсти вощину і стінки вулика. А виглядала б ця матка приблизно так:
  10. Про ідеальне суспільство

    Працюючи з бджолами важко оминути увагою їхній «суспільний устрій». Для пасічника це важливо з точки зору біології та існування бджолосім’ї, щоб розуміти основні процеси їхньої життєдіяльності. Але варто лише трохи абстрагуватися і подивитися на них очима простої людини – вам відкриється модель ідеального суспільства в мініатюрі… Лише задуматись – яка чітка в них ієрархія, як злагоджено виконують вони свої функції, як розподілені їхні обов’язки у відповідності з розвитком організму. Жодна бджола не задається питанням: «Яке моє місце в цьому житті?» - все давно вже вирішено за неї Природою та законами існування сім’ї. А співжиття матки і бджіл? Вона не існуватиме без них, бджоли не зможуть без цариці. Вона «лагідно» придушує своїми феромонами статеві інстинкти робочих особин, щоб лишатися «єдиною і неповторною». Але якщо матка перестане справлятися зі своїми обов’язками, постаріє, захворіє чи покалічиться – бджоли негайно ліквідують її і виростять собі нову королеву. Керівництву нашої держави при такій моделі існування перепадало б від «робочої більшості»… На мою думку, така модель суспільства – людського чи бджолиного – надзвичайно складна суміш демократії та тоталітаризму. Але саме вона є класним прикладом, як щасливо і взаємовигідно може співіснувати громада, члени якої мають різні фізичні можливості, але виконують одну спільну справу, бо їхня зайнятість розумно диференційована. Можливо, ця ідея теж є утопічною, в чомусь неідеальною, бо ж люди – не комахи, підкорюватися спільній меті (навіть за допомогою феромонів) їх навряд змусиш. До того ж, у людей, на відміну від бджіл, нема спільної мети – у кожного свої бажання і прагнення. Свідомість сучасної людини захламлена купою непотребу. У нас свідомість споживачів, які заробляють гроші, щоб витрачати їх на предмети, без яких цілком можна обійтися. Бджоли ж орієнтовані на успішне виживання сім’ї будь-якою ціною. Багато книг-антиутопій і фільмів існує на тему ідеального суспільства: «1984», «Ферма» Оруела, «451 градус за Фаренгейтом» Бредбері, «Колискова для кішки» Воннегута, «Дивиргент», «Втаємничений» і т. д. Але я поки не зустрічала книги чи фільму, створеного саме на основі «бджолиної» моделі суспільства. «Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою», або трохи раніше, я, мабуть, напишу щось подібне, фундаментальне, відшліфоване і майже фантастичне. Якщо ніхто не випередить
  11. Про ген бджільництва

    Так склалося, що з бджолами мені довелося познайомитися в найніжнішому віці. Скільки себе пам’ятаю – стільки і їх. І от з самого дитинства мене до них тягло. Попри погрози і застереження старших завжди лізла на пасіку, а інколи й разом з дідом «оглядала» сім’ї (поки не накусають). Коли дорослі запитували, ким я хочу стати, коли виросту, я з москальським акцентом відповідала: «Пчьольніком». Мабуть, це, як кажуть психологи, вроджена компетентність. Або як охрестила для себе це явище я – «Ген бджільництва». Мабуть, цей ген вимальовується в генетичному коді у вигляді шестикутника-чарунку, але лишень через покоління Бо ні батьки, ні дядько, ні брати до бджіл ніколи не тягнулися (точніше сказати – вони тупо їх бояться). Дійсно - моє рішення зайнятися бджільництвом було прийняте, здається, більшою мірою на підсвідомому рівні. Не могла (і зараз не можу) раціонально пояснити, за що я їх люблю, коли хобі переросло в сенс життя… Але все ж сьогодні я більше хотіла б розповісти не про себе, а саме про тих, хто мене цими генами одарував. Лінія матері (москальська) Так уж склалося Але батьківщиною я ту східну недоімперію ніколи не вважала і кілька років вже туди не їжджу. Але дещо хороше з тих країв до мене все ж таки дійшло – гени прабабусі Насті, яка мешкала десь в глушині Тамбовської області. І тримала пасіку. Невеличку, лише для себе, всього 4 вулики. Мала невеличку саморобну 2-рамочну медогонку і завжди качала чистий липовий мед. Мати згадує, що досі пам’ятає смак і запах того меду. На жаль, особисто я прабабцю не знала, і світлин не збереглося… Та все одно – дякую тобі, бабусю, за генетичний «внесок». Лінія батька (українська) Дід займався пасікою половину свого життя. Спочатку обслуговував колгоспну пасіку понад в 100 сімей. Коли колгосп розпався – пасіку розтягли хто куди скільки зміг. Але й діду залишилось чимале придане з пари десятків бджолосімей, немалої кількості порожніх вуликів, кількох медогонок і ще тучки всілякого інвентарю. Так він продовжив пасічникувати вже господарем у себе на точку. Весь цей час йому допомагала бабуся (навіть після того, як дід колись замість в рійницю струсив роя на неї. Але бджоли виявились чемними і бабцю не покусали). Коли мені було неповних 14 років, я попросила в нього навчити мене пасічникувати. Він дав мені 5 вуликів, кілька книжок, виділив інвентар і почав потроху навчати. Зараз в мене вже більше бджіл, ніж в нього. І тепер за порадою переважно ходить він до мене, а не навпаки (чого вартий був лише проведений днями майстер-клас з користування Варомором: - «А то шо за ружжо в тебе?» - «По кліщах стріляти»). Хоча його методи пасічникування мене інколи вражали, вводили в ступор, а то й зовсім обурювали. Як, наприклад, історія про те, як уже під кінець існування колгоспної пасіки він все пустив на «самоплив», тим самим розвів кліща і купу хвороб, знищивши близько трьох десятків сімей… Але якби там не було – його гени, позитивний досвід і «стартовий капітал» у вигляді 5 бджолосімей лишилися зі мною, дали поштовх чомусь більшому, сильнішому, цікавішому. Дякую тобі, діду, за все. І тобі, бабусю. Сподіваюся, ти з небес мене бачиш. І пишаєшся…
  12. Не втрачати час дарма

    Мені один раз так біля хребта "активувала"... Мабуть, попала в якийсь нерв, бо зігнутися днів три не могла. А так-то да, коли немає алергії - вжалення добре на здоров*я впливають
  13. Вступне слово

    Хех, та щось часу на блог і з теперішньою кількістю не надто вистачає
  14. Вступне слово

    Хіба що зіб*юся в клуб і ляжу спати у вулик
  15. Не втрачати час дарма

    Обов*язково напишіть! Таку інформацію важко віднайти. А таких людей - тим паче...
×