Перейти к содержанию

yurasaver

Активные Пoльзователи
  • Публикаций

    310
  • Зарегистрирован

  • Посещение

Весь контент yurasaver

  1. 2. Вартісні показники пасіки. Розрахунки проводити в $ з урахуванням курсу НБУ на дату розрахунків. 2.1 Вартість вулика (35$ - 1000грн) 2.2.Вартість сімї (вирішити питання чи повноцінної сімї чи пакету) (50$ - 1400грн) 2.3. Вартість рамок (суші) (1,8$ - 50грн)
  2. розрахунки будуть проводитися в наступній таблиці https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_UTCiEa5vqQREsi_OS4Wnp_5pCTcaH_R0mOBHBGF2aw/edit#gid=0 1. Визначення параметрів ефективної пасіки при якій пасічник (далі - БОС): інвестор, директор, робітник, менеджер з продажів, може обслуговувати сам (далі - БОС) 1.1.Ефективна кількість сімей, для обслуговування БОСом Прошу пропозиції. На мою думку: 100сімей - та кількість сімей, що міг би я фактично обслужити з урахуванням повного робочого дня. У випадку малої активності користувачів в обговоренні, буду ставити дані на свій розсуд........
  3. на какие ставки ориентироваться вам решать. Минимальные риски - Европейские. Если с учетом экономических рисков (у людей под подушкой деньги обесцениваются, Вы никогда не задумывались почему отечественные ставки выше - да потому, что заложены риски, а выхлоп в итоге практически тот же) - то отечественные. А если с учетом рисков ведения бизнеса (пчеловодства) то добавьте еще % на риски.
  4. взагалі на мою думку треба розділити фактичну собівартість і розрахункову собівартість вартості меду фактична - та що формується на підставі витрат існуючої пасіки без врахування оптимізації виробничих процесів. розрахункова собівартість - собівартість з урахуванням оптимізації використання всіх процесів та ефективної завантаженості основних засобів виробництва. різниця між розрахунковою собівартістю і фактичною собівартістю буде показувати ефективність пасіки. Тому пропоную провести розрахунки саме розрахункової собівартості, щоб кожен міг визначити ефективність своєї пасіки. По ходу будемо визначати певні параметри оптимізованої пасіки.
  5. а ви нараховуйте собі з/пл. і от коли ви здасте мед вище собівартості, то можете сміло собі забирати суму нарахованої заробітної плати без ризику завдати шкоди виробничому процесу. В інакшому випадку може виявитися ситуація, що вам не вистачить коштів на наступний сезон.
  6. ваши скромные дивиденды должны быть не ниже ставки по депозитам, а также стоимости потраченного хоть и даже в свободное время времени. иначе нет смысла инвестировать.
  7. бедные люди не имеют средств и получают вознаграждение соизмеримо с з/пл. богатые люди получают дивиденды.
  8. работа стоит ровно столько сколько она стоит, а то что вы называете вашей квалификацией это другое и она состоит из других составляющих: работы которую может выполнять работник и либо интелектуальных либо материальных (или вместе их взятых) составляющих.
  9. Все правильно есть директор и хозяин и есть работники. Директор работает и получает заработную плату. Хозяин вкладывает деньги или другие активы и получает дивиденды.И работник тоже получает з/пл. Вот вы пчеловод и являетесь одновременно всеми тремя. То есть должны получить вознаграждение по трем этим статьям. Но с учетом, того что как директор и работник вы не можете одновременно выполнять эти функции, тоесть к примеру 10%времени директор 90%работник, соотвественно 10%по ставке директора 90% ставки работника (условно)
  10. Як бухгалтеру вам скажу, що незалежно від того взяли ви зарплату з каси чи ні заробітна плата все одно буде відноситися до собівартості продукції якщо вона нарахована, а виплачуватися вона може через касу і через рік і через два (умовно)......
  11. через 10 лет у вас не будет уже первого улья так как он уже должен будет развалиться и работать будет все равно один, в противном случае вы не правильно рассчитали срок експлуатации, а соответсвенно сформировали себестомость за счет амортизации.
  12. к себестоимости будет относиться сразу вложенная сумма в малоценные быстроизнашиваемые предметы и материалы а в основные средства через амортизацию
  13. просто умовно розглядайте, все що ви вклали і будете докладати власними коштами як кредит з відсотком по кредиту 25%(умовно), от ці 25% і будуть відноситися до собівартості. А дисконт простіше це так би мовити норма прибутку, так як % по депозиту
  14. по перше в вал.дох треба враховувати і іншу продукцію бджільництва по друге: для визначення собівартості сукупні витрати треба плюсувати, а для визначення результату віднімати від вал.дох. а враховувати треба як фінансові витрати, а саме як витрати по %. Тобто, розглядати з точки зору, що пасіка-як субєкт діяльності отримала кредит на придбання Активів (обладнання, інструментів, вуликів......), а пасічник (ви ж самі) виступаєте інвестором-кредитором. Наприклад: якщо ви не маєте коштів, а йдете до банку берете кредит і купуєте активи для пасіки, тільки в такому випадку ви сплачуєте % по кредиту, яку запропонує вам банк, а якщо ви виступаєте інвестором, то сплачуєте дисконт, що враховує ваші ризики. В інакшому випадку це хоббі і не потрібно взагалі рахувати ніякі витрати, а відноситися до цього як до нумезматики, філателії.....
  15. тоді спробую пояснити. Наприклад пасічник володіє пасікою вартістю 100тис.грн (вулики, бджолосімї, інвентар, обладнання). В такому випадку слід розглядати альтернативне використання таких коштів, наприклад безризикове - вкладення на валютний депозит 6%. Тобто теоретично розглянути, що ці кошти можуть принести прибуток в іншому варіанті, а не вкладення в пасіку. Однак, якщо вкласти кошти в пасіку, то виникають певні ризики (інфляційні, політичні, зміна курсу, втрата пасіки, недобір врожаю), що збільшують норму прибутку. Такі ризики як: інфляційні, політичні, зміна курсу і т.д. як правило враховуються в різниці між депозитним курсом в грн та валюті (тому ставка по депозиту в грн вища ніж в дол.) і становить ставку по депозитам в грн. (16%), інші ризики такі ймовірність втрати пасіки, недобір врожаю, можна розрахувати з урахування середніх показників за останні роки. При своїх розрахунках я б оцінив ставку дисконту на рівні 25-30%, що складається з 6%безризикової ставки 10% відсотків економічних ризиків (різниця між грн та валютним депозитом) та 14 відсотків - ризики від вкладення в пасіку. Більш простіше: маючи 100тис.грн: 1.можна вкласти на валютний депозит з мінімальним ризиком і отримати 6% прибутку, або 6000грн. 2. можна вкласти на гривенний депозит маючи при цьому ризики, що гривня дещо знеціниться, відбудуться інфляційні процеси і купівельна спроможність гривні зменшиться, але при цьому отримаєте більший прибуток по ставці 16% або 16000грн. 3.Перші два варіанти не вимагають додаткових дій від пасічника окрім відкриття депозитного рахунку, однак створюючи пасіку і вкладаючи кошти в пасіку у пасічника виникають додаткові ризики в процесі управління та володіння пасікою. А тому він заслуговує на додаткову винагороду, що враховують такі ризики. В такому випадку пасічник має отримати прибуток по більш високій ставці 25% (як приклад) або 25000.
  16. пасічника з точки зору отримання доходу треба розділяти з двох точок зору: 1.найманий працівник, що виконує роботи з обслуговування пасіки - тут на мою точку зору логічно враховувати, або середню заробітну плату по галузі (С/г), або просто середню з/п в розрахунку повної зайнятості 2. інвестор, що інвестує активи - ця винагорода визначається шляхом дисконтування з урахуванням норми прибутку (ставки дисконту, що складається з безризикової ставки (процент по депозиту в валюті) та ставок можливих ризиків, як правило ставка дисконту дещо вище від ставки процентів по депозитам в грн)
  17. вот нашел ссылочки берем 2016 годhttps://www.destatis.de/DE/PresseSer..._011_p002.htmlимпорт в германию 84000000 на сумму 251000000 евро.берем калькулятор 251000000:84000000=2,99 ЕВРОкто помнит по чем закупался мед в 2016 годутеперь 2017https://www.epochtimes.de/politik/de...-a2383640.htmlимпорт в германию 87800000 на сумму 259000000 евро.берем калькулятор 259000000:87800000=2,94 ЕВРОпо чем закупался мед у пчеловодов в ЕВРОВОПРОС: Где нас Е....т? европейские импортеры закупая мед дороже в Аргентине и Мексике и выравнивая среднюю цену закупая в Украине более дешевый мед. Тогда зачем покупать более дорогой мед из-за океана если есть под боком более дешевый в большом количестве.Или же украинские экпортеры нас из-за своей жадности.
  18. на склади заходять меди з різним діасьазним числом, після гомонизаціїї цей показник діастази усереднюється, а вже через рік може трапитися, що він буде нижче нормативного, адже за рік діастазне число зменшується до 30%. Збільшити цей показник можна за рахунок меду з вищим числом, в тому числі і свіжого врожаю.
  19. тоді треба було йому продавати свій мед і "свій" мед мовчки.
  20. при нормальных условиях по диастазному числу.....
  21. прогноз: ціна 1,5дол. буде триматися до закриття більшістю експортерів вже існуючих контрактів, а в подальшому, зважаючи на реалії, експортери просто будуть вимушені пропонувати нові контракти своїм контрагентам по більш високим цінам, ті в свою чергу просто будуть вимушені, адже об'еми виробництва меду впало у всіх основних гравців медового ринку (Аргентина, Канада, европейскі країни також з недобором), на підвищення договірних цін. В результаті ціна на мед буде 1,7-2дол. В свою чергу під новий рік ми побачимо статистичні митні дані з середньою експортною ціною в 2,5-2,8дол. В кінцеву результаті вже з березня 2019 року ми побачимо нові світлини з цінами в супермаркетах европейских та америнканських споживачів.
  22. пошлину платит именно тот кто растамаживает товар при ввозе (импорте, для ЕС это импорт), а это может быть как резидент ЕС (фирма, предприятие, организация...... с пропиской ЕС) так и не резидент (украинская сторона, которая будет зарегистрирована в ЕС как нерезидент) в зависимости от условий договора поставки. Но это не важно, так как покупатель в ЕС все равно заплатит условных 1евро и плюс 17,3% пошлины, или сразу заплатит эту суму в цене договора, а пошлину заплатит украинская сторона.
  23. по їхнім правилам можна машину ввезти і раніше і тримати на митному складі тривалий час і чекати дати вступу дії квоти.
  24. при чому тут логіка є правило: "первый пришел – первый обслуживается". Як ви представляєте цей процес розподілу пропорційно під час розмитнення?
×