Jump to content

Sadovod

Активные Пoльзователи
  • Content count

    312
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

486

General Information

  • Пасека в
    Киев
  • Стаж
    свыше 25 лет
  1. З циклу "курив, курю і буду курити". Тобто Ви, виходячи з "поглядів з тих місць", заперечуюте усі результати числених дослідів, думку сотен вчених і бджолярів в усьому світі, міжнародних організацій? Отож тому ми і такі бідні, бо вважаємо себе умнішими за всіх! Тому нас і використовують, і будуть використовувати, як світове сміттєзвалище! Бо ми того варті!
  2. Шановні бджолярі - захисники отрутохімікатів! Я вже запитав тих, хто вперто розказує, що сільське господарство не може обійтись без хімобробок: а як же працюють фермери у тіх країнах, де ці отрутохімікати заборонені? Питання риторичне - успішно працюють! Я навів приклади про фермерів, як і в Україні працюють успішно роками без пестицидів і добрив. Я не теоретик, як деякі хочуть мене "зачипити". У мене 40-річний досвід наукової і практичної роботи у сільському господарстві, у вирощувані рослин, виробництві добрив, засобів захисту рослин та ветпрепаратів. Ще я і пасічник з 1984 року. І тому я намагаюсь донести вам, що бездумне, тотальне застосування отрутохімікатів - це тупіковий шлях розвитку, який нав'язується нам транснаціональними хімічними корпораціями. Це шлях до повного знищення населення і плодородної землі нашої країни. Отрутохімікати застосовують аграрії, які або лениві, або необізнані, або безвідповідальні. Це ті, які ніде і нічому не вчилися, які не застосовують сівозмін, не застосовують агроприйомів, не знають біології шкідників, не знають про інтегровану систему захисту, не знають методів прогнозування шкідників і хвороб, не знають методів біологічного захисту, не роблять агрохімічних аналізів, не займаються меліорацією, захистом від ерозії, посадкою лісосмуг, не знають законів, інструкцій і багато чого іншого. Просто замисліться над цими цифрами: 28,3% земель України заражені отруйними речовинами; 20% орних земель деградували і вже непродуктивні; до 600 млн тон плодовитих грунтів щороку втрачається через ерозію! Ми живем сьогоденням і незамислюючись. І до тих пір, доки ми будемо згідні з цією ситуацією, доки ми будемо оправдовувати і оправдовуватись, цей шлях приведе до повного знищення населення і плодородної землі нашої країни.
  3. http://proty-pestycydiv.co.ua/2019/05/17/pestyczydy-na-osnovi-tiakloprydu-biskajya-toksychni-dlya-bdzhil-i-lyudej/?fbclid=IwAR1U7_FSWkLHbrXgqbn8ylX5csnmlUdHVzaWcg9INYe0JJ6Zai9AlRF7auE Скільки вже можна розказувати про "безпечність" неоникотиноїдів?!
  4. Нужна срочная помощь

    Я обычно делаю отводок на старую матку. В лежаке, через глухую перегородку, с боковым летком. Основная семья успокаивается, занимается выводом матки. При необходимости, можно объединить в обе семьи в медовик.
  5. Во Франции запретили все неоникотиноиды. В Германии целые районы и области запретили все пестициды. А почему в ЕС запретили только 3 неоникотиноида, то это только первая победа многолетней борьбы пчеловодов и ученых против химических корпораций. В США вот никак пока не получается. Против одной только Монсанто уже более 13 тыс судов тянутся многие годы. Не просто с монстрами бороться. Что значит "безпечніші для бджіл? Вот из справочника по пестицидам: " Тиаклоприд, КАК И ДРУГИЕ НЕОНИКОТИНОИДЫ, связывается с постсинаптическими никотиновыми ацетилхолиновыми рецепторами центральной нервной системы насекомых, в результате чего у них развиваются параличи и конвульсии, приводящие их к гибели". Если пчелы не посыпались сразу, то неоникотиноид, действует на семью через корм, не разлагаясь длительное время. До 5 месяцев наблюдается в семьях пчел потеря ориентации, чувствительность к запахам, потеря устойчивости к болезням. Неоникотиноиды считаются одной из главных причин слета пчел. В Украине при регистрации препаратов не проводят полевое изучение действия препаратов на матку, на расплод, на устойчивость к болезням, на развитие семьи и т.д. Проводят только фиксацию летального исхода при кормлении сиропом с той или иной концентрацией препарата. Поэтому, многие неоникотиноиды и отнесли к 3-му классу - малоопасным. А теперь Минэкологии под давлением пчеловодов, наконец обратилось к специалистам ЕС, чтобы они им разъяснили все эти моменты.
  6. Еще обработайте сразу от клеща и из пострадавших семей уберите медовые рамки и перговые. Гнезда сократите и утеплите. Поставьте сироп и воду.
  7. А як же бідні фермери вирощують рослини в країнах, у яких заборонена обробка? У наших горе-фермерів таке ж мислення, як і у багатьох бджолярів: легше декілька разів травонути бджіл і себе димовою гарматою, ніж займатися безпечною профілактикою! А розумні фермери давно вже працюють по-розумному!
  8. При обробці неонікотиноїдів бджоли можуть не сипатися, якщо безпосередньо не потраплять під аерозоль. Небезпека в тому, що ці речовини не розкладаються ні в рослинах, ні у нектарі, ні у пилку і діють на уражених бджіл протягом 5 місяців. Неонікотиноїди діють на нервову систему, органи чуття бджіл і на стійкість до кліща. Бджоли втрачають орієнтацію, перестають відчувати запахи, сильніше уражуються хворобами. Доведено, що неонікотиноїди є однією з основних причин зльоту сімей. Сотні вчених підписали петицію про заборону цих препаратів. І в країнах ЄС і багатьох інших странах вони вже заборонені, а в Україні їх все ще вважають безпечними.
  9. Випадки потрав бджіл і тварин по областях України на 6.05.2019 22 області! От такі "досягнення".
  10. Хто вам таке сказав, що неонікотиноїд безпечний для бджіл? Це корупційна придумка наших чиновників! По всьому світі неонікотиноїди забороняють.
  11. С 2006 года уже только 3 класса опасности: Пестициды, получившие государственную регистрацию с 2006 года: 1 класс опасности – ВЫСОКООПАСНЫЕ. Необходимо соблюдение экологического регламента: – проведение обработки растений вечером после захода солнца; – при скорости ветра 1–2 м/с; – погранично-защитная зона для пчел - 4–5 км; – ограничение лёта пчел - 4–6 суток. 2 класс опасности – СРЕДНЕОПАСНЫЕ. Необходимо соблюдение экологического регламента: – проведение обработки растений вечером после захода солнца; – при скорости ветра 2–3 м/с; – погранично-защитная зона для пчел 3–4 км; – ограничение лёта пчел 2–3 суток. 3 класс опасности – МАЛООПАСНЫЕ Необходимо соблюдение экологического регламента: – проведение обработки растений в утреннее или вечернее время; – при скорости ветра 4–5 м/с; – погранично-защитная зона для пчел 2–3 км; – ограничение лёта пчел 3–24 часа.
  12. У нас такого ще немає. Тому я і казав, що у нашій зоні (Київ) ріст починається у травні.
  13. Для пестицидів, що були зареєстровані до 2004 року були визначені чотири класи небезпеки для бджіл. Після 2006 року застосовуються 3 класи небезпеки.
×