Jump to content

Sergiy

Активные Пoльзователи
  • Content count

    388
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

48

About Sergiy

  • Birthday 06/06/1961

Contact Methods

  • Website URL
    http://
  • ICQ
    0

Profile Information

  • Location
    Дніпропетровськ, 050-2395797, 067-6358352

General Information

  • Пасека в
    Апостолівський район Дніпропетровської області
  • Стаж
    4-7 лет
  • Kоличество семей
    2-5
  • Ульи
    Українські на спільний магазин
  • Порода пчел
    Місцева

Recent Profile Visitors

843 profile views
  1. Доброго дня! Через службу у Збройних Силах та зменшення пасіки (залишилася ОДНА сім'я) майже не відвідую Форум. Але є термінове питання до фахівців з ремонту автомобілів: На декількох автомобілях ЗІЛ-131 розморожені (з'явилися тріщини) блоки циліндрів двигунів. Через виведення на ротацію доступу до пошкодженої техніки деякий час не матиму. Геніальні ідеї, де можна взяти цілий (такий, що був у вжитку, але без тріщин) блок двигуна теж відсутні. На Донбасі з цим було простіше, але я зараз на материку. Чув, що є можливість "залатати" тріщини двокомпонентним компаундом, але я не автомобіліст, досвід відсутній. Що порадите? Був би дуже вдячний за чотири-п'ять (хоч би один-два!) блоки до двигунів ЗІЛ-131, але через тиждень-другий вирушаємо на південь, до Херсонської області. Чекаю Ваших порад (бажано через Форум). На всяк випадок - 050-2395797, 067-6358352.
  2. Шалом! Ой, блин! Доброго вечора усім! Нарешті добрався до інтернету. Хочу про дещо розповісти. Раніше десь була фраза "У Сергія Анатолійовича є 300-ий" Ситуація дещо гірша - у Сергія Анатолійовича три 200-х і декілька 300-х. Я не знав - казати, не казати, але ви не малі діти, маєте знати. Є проблемка - зловживання горілкою. 200-ті нашого батальйону: Персонаж №1 Різдво 2015 року - ще до мого прибуття у батальйон. Виявили на сходах між 3-им і 2-им поверхами. Царсто йому небесне. Персонаж № 2 Березень 2016 року. 42 роки, тракторист з села, мобілізований 4-ої хвилі (до дембеля пара місяців) Для тракторів ДТ роботи немає, своїми щоденними п'янками достав усіх офіцерів, на нього тупо махнули рукою. Найгірше те, що у день його смерті я був черговим по батальйону. До приміщення особового складу протягом ночі я заходи щогодинно - напередодні, близько 21-00 до одного з мобілізованих військовослужбовців завітала в гості білочка і з ним трапився епілептичний напад. Я його стан контролював щогодинно (до речі, 41 рік, земляк з Криворізького району) - це сторонній алкоголик, який залишився живим. У тому кутку казарми, де мешкав Персонаж № 2 протягом ночі було тихо. Вранці Персонаж № 2 був виявлений мертвим. Під його матрацом була виявлена недопита горілка у пляшках близько одного літра. Царство йому небесне. Віктор Меренков, село Бабанка Уманського району Черкаської області Це мій побратим, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. На війні солдати гинуть не лише від куль снайперів і осколків мін. Військові інженери будують оборонні споруди, невибухові загородження, укриття для працівників ОБСЄ і все, що потрібно для фронту у будь-яку погоду. Переохолодження, віруси, пневмонія. Віктора з нами вже немає. Не хочу виправдовуватися на Форумі. Зустрінемося де небудь - третій тост за них. Я хочу подякувати усім людям, які посприяли вирішенню деяких проблем у цьому випадку. Річ у тім, що найстарша донька солдата Віктора Меренкова навчалася на платній підставі в Уманському аграрному університеті паркового господарства. У Віктора Меренкова ще залишилися середня донька (студентка за кошти держбюджету) і син - школяр, який у вересні 2016 року пійшов до 11-го класу середньої школи. Крім того,у Віктора Меренкова залишилася мама - інвалід на пенсії. За таких умов сплачувати за навчання старшої доньки стало нікому і нічим. Я провів в останню путь мого побратима. Враховуючи викладене, я негайно звернувся до: - Юлі, кореспондентки місцевої (обласної) газети; - Нашого шановного форумчанина, настоятеля храму в Уманській єпархії Паланочки з проханням посприяти переведенню старшої доньки загиблого Віктора на бюджет. Далі не писатиму, кінцевий результат - питання вирішине позитивно, земний уклін усім, хто посприяв. Найменьший син полеглого захисника України Віктора Меренкова закінчить навчання у школі у травні 2017 року. Мама (соціальний працівник) фінансувати його навчання-проживання не зможе. Скажу чесно - він (син) не Шварценегр, навчання у військовому училищі може не потягнути (фізо та інша херня). У кого є світлі реальні пропозиції пишіть мені. Час від часу матиму доступ до інтернету, а десь у березні-квітні 2017 року малий та його мама мають планувати,що робити далі. А у іншому - все просто чудово. У моєму підрозділі залишився ОДИН мобілізований 6-ої хвилі, десь через тиждень він поїде додому на Хмельниччину. Залишаться лише контрактники (на чолі зі мною, теж контрактником). Пояснюю для тих, хто на тачанці - контрактник сам знає, що він має робити, він не жере горілку, поважає себе-мене-товаришів і взагалі у мене все просто чудово. Ну не так щоб чудово - у Новоазовську до сих пір ДНР, на ЗІЛ-131 треба 6 скатів, берці 47-го розміру жодного разу не завозили, за онучкою Ярославою скучив, кава закінчилася, з інтернетом проблеми і взагалі, я відчуваю, що я перетворююся на старого противного пердуна. Ну десь так. Панове, до зустрічі десь там, на материку !!! Як добре, що у мене є ви !!!
  3. За взуття підскажу особисто. Бензопили у нас є - армійські "Урал", армійські імпортні, волонтерські імпортні. Але є проблема - армійські "Урали" працюють на А-80, олива будь-яка. Приїхали, наточили з бака ЗІЛа літрів 5 - працюємо. А от сучасні імпортні - не нижче А-92 (на заправці по 20,50 грн за літр), двотактна олива близько 35 грн за літр. Централізованих поставок цих сортів паливно-мастильних матеріалів немає. Тому на виїзди краще їздити з "Уралами", у парку батальйону намагаємося працювати з електропилками (витрати лише на мастило для ланцюга, періодичну заміну шини). Якщо є така можливість (електропилка) - буду дуже вдячний. Про це теж зателефоную до понеділка. Тут теж є проблемка - вулики в мене українські, в Апостолівському районі таких пасік, наприклад, дві чи три. Я вже почав готуватися до відновлення пасіки - до травня планую зробити з десяток пасток для роїв, син з дружиною з ними упораються. У кращі роки за сезон 7 пасток приносили до 12 непоганих роїв. Нічого, прорвемося!!!
  4. Доброго вечора усім! Тепер маю можливість виходу в інтернет - ноутбук, точку доступу до мережі (3G у нас не працює, з кнопочного мобільного телефону дуже складно читати, не те, щоб писати). У мене все без змін. Служу на півдні Донецької області, неподалік від Маріуполя, у тому ж батальйоні, командую тим же взводом. Правда, люди майже всі змінилися - звільнилися мобілізовані 1-2-3-4 хвиль, зараз звільняється 5 хвиля. Частина контрактників переведені для подальшого проходження служби до інших частин. Їм на зміну приходять ті, що контракт підписали нещодавно (з лютого та по ці дні). Прийшла навіть молода гарнесенька дівчина, 25 років, з Дунаєвецького району (Хмельниччина), на посаду радіотелеграфістки. Завдання перед нами стоять ті ж самі - копаємо, перекриваємо, риємо, знову закопуємо, ставимо невибухові загородження - надолби, спотикачі, тетраедри. Потім знову копаємо... У мого взводу ще є специфіка - пилорама. Розпускаємо ліс-кругляк на дошки, брус, рейки. Цього лісу перепиляно вже напевне, зо два-три залізничних состава по 60 вагонів. У побутовому плані стало трохи краще з речовим забезпеченням (форменим одягом на всі сезони). Видають майже своєчасно і майже те, що потрібно. Якість форменого одягу значно зросла. З взуттям гірше, вірніше ніяк. 47 та 48 розмірів не надходило жодного разу, так що ваші черевики прийшли своєчасно і в тему. Взуття у мене є все, що потрібно (зимове, робоче, на теплу погоду, резинові чоботи, кросівки), через пару місяців очікую посилку від київських волонтерів з новими зимовими берцями, так що цієї проблеми для мене вже не існує. Грошове забезпечення з 1 грудня 2015 року зросло, система оплати змінилася. Харчування у нашому батальйоні завжди було організовано дуже добре, на виїздах - або силами приймаючої сторони (того підрозділу, для потреб якого ми здійснюємо фортобладнання), або стандартний армійський сухпай. Я ніколи не думав, що на 51 році життя зможу так раптово і несподівано змінити все для себе. Не пожалкував жодного разу. А ще я не міг би уявити, що через півтора роки відсутності на Форумі підбиратиму слова, щоб трохи розповісти про буденні справи свого нового життя. Якщо це когось цікавить - задавайте питання, відповім чесно навіть на нейзручніші та несподіваніші. Щодо бджіл - на тому тижні зміг вирватися у відпустку, відразу на пасіку - і засмутився. Залишилося три сім'ї, у двох - не було маток. Не зовсім вдала зимівля, роїння, щурівки... Вичистив вулики, перетопив стільники (сильно вражені молю). Маток придбав в Апостолово, підсадив начебто вдало. Відновлю пасіку після повернення. Пригадав дідуся та батька - дідусь втратив всю пасіку у кінці 60-х (експериментував з кавказянками), батько - на початку 90-х (перше пришестя кліща). Відновили вони, відновлю і я. З повагою до всіх - старший лейтенант Ганістрат Сергій Анатолійович.
  5. Не ужели Шаруда??? Не Шаруда, але теж з Дніпропетровська. Доброго вечора! Завтра, 9.02.2015 о 8-20 відбуваю на південь Донецької області для проходження служби на посаді командира взводу в одному з окремих інженерно-технічних батальйонів ЗСУ. На роботі та рідні-друзі-знайомі провели нормально - придбали гарну кевларову каску (з своїм 61-м розміром голови розраховувати на видачу у частині не можу), одяг і необхідну для початку служби амуніцію (теплі берці, верхній одяг, светри, тепла білизна, формена "афганка" весняного варіанту, дорожня сумка, рюкзак, спальник, пінний килимок замість каремату (знову ж - габарити). Що небудь специфічне (типу каліматорний приціл чи американська шифрована рація з тепловізором) - не думаю, що знадобиться. Після прибуття на місце служби телефони відключу, вмикатиму при можливості, тоді ж і відзвітую, що та як. До зустрічі!!!
  6. у него ноги. с венами проблемы. не помню как называется болячка. не хочу быть не корректным. варикозное расширение вен, тромбофлебит, закупорка вен - только операция - резекция вен, кровоток востанавливается за счёт других вен там целая сеть их много. Я знайомим хворіючим роздаю тканинки прополісовані для зняття болей при варіакозному розширенні вен. Зараз немає (роздав), але не думаю, що їх взагалі ні в кого немає. Люди, що беруть, кажуть - допомогає.
  7. Конкурс "Питні меди"

    Будь ласка, детальніше - де, коли, умови участі, журі конкурсу (персональний склад), прогнозовані витрати (для учасників конкурсу і для гостей заходу)...
  8. А фамилии-то знакомые... Прошу пардону. Прізвище "Ляшко" має нині пенсіонер, а раніше - мій контролюючий з вищестоячої організації. Коли я з ним познайомився пару мільйонів років тому (здавав екзамени при призначенні на першу після армії посаду) чомусь подумав, що він з Донбасу - його українська дещо відрізнялася від нашої дніпропетровської, а була такою, як у моїх співслужбовців, призваних з півдня Донбасу (Оленівка, Волноваха). Пройшло років тридцять, він (вже будучи на пенсії) розповів, що він з Кубані. Ще розповів, що його мама дуже здивувалася, вперше приїхавши до нього у Дніпропетровськ (їй було за 50), що "так у вас же по-нашому розмовляють!!!". А за О.Ляшка, якого Ви маєте на увазі (вірніше, за його Радикальну Партії його імені) проголосувало близько 8% виборців. Такі от справи. Пригадується анекдот: - Девушка, а Вы могли бы выйти замуж за радикала? - Не поняла, за ради чего?
  9. навіщо перебірати всі 18 рамок якщо для перевірки якості засіву наявності болячок та ройового стану достатньо було б оглянуть 4-5 крайніх рамок з розплодом а не тормошить все гніздо Кінець квітня-початок травня. Позривати ройові маточники; підсилити слабкі сім'ї за рахунок найсильніщих; зробити відводок. Це так, відразу пригадав. Звісно, щотижня переглядати кожну рамку не є системою, але необхідність оглянути більшість рамок у вулику тоді, коли всі вони вже стоять може виникнути.
  10. Це як? Сітчате дно-підставка має на передній (у апітерапевтичному будиночку) або на боковій (у звичайних українських вуликах) віконце. Знизу дна-підставки прикручені направляючі (алюмінева полоса). Висувна шухлядка - як у кухоному столі висувна шухлядка для ножів-ложок-виделок. Влітку вони лежать у гаражі, лютий-травень вставлені під сіткою, щоб зменьшити вентиляцію у нижній частині гнізда. Абсолютної герметичності знизу досягати не намагався, все рівно нижній льоток дає значне надходження повітря знадвору. Десь так. У одного пасічника на ОПФ з Бєларусі на українських вуликах знизу сітчатого дна-підставки нашиті дощечки (чи фанера) , а віконце закривається при необхідності такою собі кватиркою. Я так спробував - не сподобалося (накопичується сміття, відсиріває, міль, комахи, мурахи, не вишкрябаєш до ладу). Зараз сміття просипається на землю під вулик - трошки мурах, трошки ос, молі немає. Дощ пройшов (або снігу намело) - проблем немає. Найважчою проблемою при переході на українську рамку стало розташування нижньої планки рамки. Прибиваючи її МІЖ боковими через рік зіткнувся з проблемою "розповзання" рамки у медогонці. Нижню планку треба прибивати ПІД бокові гвіздками у торець бокових, а не так, як на кресленнях у книжках та у періодиці. У цій темі вже декілька моїх постів. Прошу відноситися до них критично - по-перше - СТАЖ. По-друге - я не маю ні можливості, ні бажання кочувати. Пасіка - стаціонар на МОЄМУ ПРИВАТНОМУ ПОДВІР'Ї. Кожен вулик встановлюється раз і надовго. А найголовніше - моя пасіка більше для душі, а не основне джерело прибутку. Розраховувати на прибуток від продажі пакетів (сімей) я не можу через нестандартність рамки у наших краях; щось я програю по кількості меду (можливо); щось - по якості (монофлорний мед для мене проблема через мою технологію та знову через рамку, медоносів лише два - акація і сонях - і на рамці 420*145 у багатокорпусному вулику зібрати монофлорний мед не було б особливою проблемою). Веселих усім Свят!
  11. У моїх вуликах (і на пасіці, і у апітерапевтичному будиночку) стоять сітчаті підставки на всю площу дна, в кінці зимівки вставляю висувні шухлядки на час вирощування весняного розплоду (до початку травня). Рамки знизу сухі і не плісняві. А які ще можуть бути проблеми? У апітерапевтичному будиночку планую вставляти шухлядки на час відпочинку на лежанці.
  12. Сергiй Анатолiйович, а чому ж тут не використали вулики на рамку Дадана чи й Рута? Хоч і кілька сантиметрів, але все ж зменшилася б висота. Один з головних аргументів не ВИСОТА рамки (при моєму зрості 1 м 98 см це не є актуальним) а її довжина і ширина. Лежанка на теплий занос довжиною 2 м може вміщувати П'ЯТЬ українських рамок шириною 330 мм + стінки товщиною 25 мм * 2 стінки, загальна ширина вулика рівно 400 мм, або лише ТРИ даданівських рамки. Я хотів мати максимальну кількість бджолосімей на одну лежанку. Проектувати вулики на холодний занос - максимум, що можна отримати по ширині з даданівської рамки - 420 мм + 40 мм передня стінка, + 25 мм задня стінка = 485 - 490 мм. Барбі б може і лягла, але я трохи гладкіше Карлсона. Чесно кажучи, рішення приймав після минулорічної зустрічі у Черкасах, апітерапевтичний будиночок Ю.М.Гуслія, є фото в темі - Біомодуль Юрія Михайловича. У нього, правда чотири сім'ї на лежанці, у мене - п'ять. Ну й не такий гарний - я замовляв у майстерні, намагався мінімально простішим і функціональним. На жаль, з прикріпленням фото до постів у мене щось не виходить.
  13. Я в этом году тоже решил делать АПИдомик. Выбор остановил на украинской рамке. Пять ульев в ряд. Планирую делать их на 20 рамок. Вот тут и возникает чисто практический вопрос. Насколько удобно будет доставать рамки спереди,? до них порядка 80 см. При заселении первого улья рамки ставил у передней стенки (по-моему около 1 метра). Соседние ульи накрыты потолочинами, сверху старое байковое одеяло, становился коленом. Уровень от пола до поверхности лежанки - 50 сантиметров, колено на уровне лежанки. Работать не фонтан, но можно. Над озвученной Вами проблемой думал. Заселял-то я относительно лёгкие рамки (из ловушки), отбирать прийдёться полномёдные, весом килограммов под 5-6 (надеюсь). Планирую вначале изъять из улья 3-4 ближних рамки, следующие придвигать к себе, после чего поднимать для осмотра или откачки. А вообще-то проблемы с такими ульями у меня возникнут исключительно в двух случаях: 1. Все 22 рамки залиты мёдом снизу доверху, они все такие тяжеленные, ну прямо сил нет. 2. Весной из 22 рамок 18 засеяны разновозрастным расплодом, надо их тщательно осмотреть с двух сторон, принять правильное решение и сделать всё правильно. Но ЭТИ проблемы я согласен перетерпеть!!!
  14. Канди в этом году уже давали или это о прошлой зимовке. Какой силы у Вас семьи пошли в зиму В зиму пішли від 5 до 8 рамок. Канді розкладаю у другій декаді лютого. Покласти пакет канді справа 10-15 секунд, аби дощу не було. У мене до цієї дати майже завжди відбувається перший очисний обльот. Південь є південь. А червоні цяточки на сіруватому приталому снігу - що може бути гарнішим для пасічника!!! Занести в зимівник мій вулик неможливо - вага, напевне до 100 кг! (стінки по 40 мм). З'їдають канді лише ті сім'ї, яким це потрібно. Деякі сім'ї (3-5 сімей з 20) лише понадкусюють. 12 кг цукру та трилітровий бутильок меду - невеликі витрати, а на душі спокійніше. Ставити сироп я не можу, у березні (навіть на початку квітня) можливі заморозки, а у цей час вдається побувати раз на два тижні, а як грязюка - то не дуже й походиш біля вуликів.
  15. Обидві пари льотків (верхні і нижні) з фронту. З тилу неможливо, оскільки пасіка розташована ЗА літньою кухнею, тилова сторона вуликів завжди у тіні. Між льотками (від прилітної дошки і до трохи вище вехнього) роздільна дошка шириною 100 мм, кожен фасад пофарбований у свій кольор. Бджоли не блукають - мав час поспостерігати. Навіть при перших орієньовних обльотах молодих бджіл (15-00 - 16-00 масово) звідки вилетіли, туди і повернулися. Не думаю, що це принципово - адже у павільонах не по дві сім'ї, а до двадцяти поруч розташованих льотків. Аналогічно - у апітерапевитчних будиночках. Я у себе теж побудував на п'ять українських вуликів на теплий занос. Встиг заселити лише один (у 2014 році), планую один заселити відводком з поруч розташованиго вулика, інші три - напевне, роями в кінці травня.
×