Перейти к содержанию
  • записей
    29
  • комментариев
    36
  • просмотров
    7 299

Нотатки з Австрії

Іван Михайлович

1 637 просмотров

У червні відбулася перша закордонна поїздка Асоціації матководів України

 

Мабуть, ідеальних бджіл не існує, як і будь-чого в нашому світі. Проте ми можемо і мусимо робити все можливе, щоб мати на своїх пасіках бджіл лагідних та медодайних. Це може зробити вітчизняне пасічництво приємнішим і прибутковішим. Мабуть, це і є головне завдання матководів-селекціонерів. Однак у такій справі потрібна підтримка і колектив однодумців, тому на початку цього року пасічники-матководи об’єдналися і створили Асоціацію матководів України (АМУ). Її президентом став Іван Доскоч, а директором – Павло Кулінець.

 

Мабуть, немає такого пасічника, який би не хотів утримувати у себе на пасіці лагідних, не рійливих, таких, що приносять вдосталь меду бджіл. Дехто з пасічників чув про найлагіднішу породу бджіл Carnika і не раз мріяв поселити їх у себе на пасіці. Кажуть, з ними можна працювати без димаря та маски, вони спокійні, мирні, добре зимують, приносять багато меду, порівняно стійкі до захворювань. Подейкують, що такі бджоли колись водилися на Закарпатті. То були далекі 70-80 роки. Останні 20 років, з різних причин, шана та популярність карпатських бджіл втрачає свою славу. Але пасічники шукають і знаходять, тому в Україні з’являються різні, не типові для України раси бджіл.

 

Одна з таких є Карніка. Ця раса є сестринською формою відомих в Україні  карпатських бджіл. Керівництво Асоціації матководів України, зокрема Іван Доскоч та Павло Кулінець, вирішили дослідити, як ця порода буде поводити себе у нашій місцевості та на наших українських медозборах. Саме тому 11 червня 2016 року представники АМУ вирушили до Австрії. Адже відомо, що саме там багато років ведеться селекційна та дослідна робота з Карнікою.

 

Вибір впав на кількох знаних матководів, які вже багато років наполегливо вдосконалюють наймиролюбніший  штамм  карніки - Скленар.

 

Недалеко від Відня є невеличке містечко, де живуть селекціонери Клаудія та Йоганн Фукси. На їхній пасіці бджоли виготовляють екологічно чисті меди, а самі Фукси займаються розведенням чистопорідних маток породи Карніка Скленар. Їхній облітник розташований у Містельбаху (Mistelbach) - на тому ж місці, де в минулому столітті займався маткарством сам Ґідо Скленар. Там і досі стоїть його невеликий дерев’яний будиночок.

 

В Австрії Іван Доскоч та Павло Кулінець найперше відвідали пасіку, що розташована біля приватного будинку Фуксів. Тут маткарі познайомилися, обмінялися подарунками (австрійці отримали львівські цукерки та мед з пасіки Івана Доскоча, українцям дістався кремовий біо-мед з меленим фундуком, аронією, корицею, імбиром, який виготовляють Фукси). Бджолярі домовилися зустрітися 13 червня на облітнику у Містельбаху та разом подивитися, як і де народжуються  наймирніші матки Європи.

 

Скленар – це підвид Карніки, пристосований до рівнинної місцевості з м’яким кліматом. Цей штамм вивів Гідо Скленар у 1890 році в Містельбаху (Mistelbach). Сьогодні існує 7 ліній Скленарів - H-47, G-10, 47-9-26, 47-P1, 47-19-48, 47-9-15, 47-9-24. Найпопулярніші з них Н-47 та G-10. Свою назву лінія H-47 отримала від номера вулика, з якого почав спостереження і селекцію видатний маткар а з букви «H» починалося ім’я доньки селекціонера, яка потім продовжила справу свого батька. Лінію G-10 вивели з нагоди десятої річниці з дня смерті Ґідо Скленара. Серед головних особливостей цієї лінії те, що бджоли надзвичайно лагідні, а також, що вони складають мед окремо від розплоду. І це дуже зручно для тих пасічників, які мають багатокорпусні вулики.

 

Зараз облітником у Містельбаху займається подружжя Фуксів. Тут, на території заповідної зони, стоять нуклеуси, в яких можна розмістити 1200 маток породи Карніка Скленар.

 

А в неділю 12 червня матководи України поїхали в Альпи на пошуки облітника маток породи Карніка Зінґер. Найперше ми заїхали у містечко Пургсталь (Purgstall an der Erlauf), де розташований офіс Зінґерів. Звісно, там нікого не було, адже в цю пору надто багато роботи на пасіці. На всяк випадок ми залишили у поштовій скринці свої візитки. Ми піднімалися все вище і вище в гори, туди, де мав би бути облітник Зінґерів. Проте знайти його не так просто. Тим більше, що там немає телефонного покриття. Шкода, але часу на пошуки маток Зінґерів було обмаль, тому цю справу члени АМУ залишили на майбутнє. Тут така чарівна місцевість, що ми вирішили обов’язково навідатися сюди ще раз. Якщо відверто, коли ми були там, на якусь мить нам і самим захотілося побути бджолами породи Carnika Singer. До слова, матки з цього об літника повинні прибути в Україну вже незабаром.

 

Вже перед від’їздом до України маткарі ще встигли зустрітися з Едіт Кухер – австрійською бджоляркою, яка разом зі своїм чоловіком займається виведенням маток Карніки. Придбали у неї кілька цінних екземплярів, обмінялися медами та замовили ще кілька маток.

 

Важливо придбати маток різних ліній у різних маткарів та з різних облітників, щоб поспостерігати, як бджоли будуть вести себе у наших умовах. Тоді можна буде вибрати для себе тих, які найкраще приживуться.

 

 

 

Ми поспілкувалися з президентом Асоціації матководів України Іваном Доскочем, щоб зрозуміти, чому робота селекціонера є такою важливою для українського бджільництва. 

 

-         Розкажіть, що підштовхнуло вас до рішення займатися селекцією маток?

 

Незадовільна якість бджолосімей, в яких щорічно замінювалися матки, що надходили  з Закарпаття як «чистопородні карпатські матки».

 

-         Чому вирішили досліджувати Карніку?

 

Це одна з найбільш  перспективних  та адаптованих до наших умов раса бджіл.

 

-         Хто ще в Україні займається селекційною роботою? Чому це важливо?

 

Українське пасічництво відчуває проблеми в галузі. Незважаючи на те, що Україна займає достойне місце у світі з виробництва меду, якість нашої далеко не найкраща. У 2016 році була проведена нарада під патронатом Мінагрополітики України зі залученням наукових установ України, на якій піднімали питання, що стосуються проблем у галузі. Одним з них було покращення господарсько-корисних показників бджіл. На нараді були присутні працівники наукових установ, які повинні займатися науковою діяльністю в галузі бджільництва, в тому числі селекцією, а також знані в Україні серед пасічників матководи. На жаль, ми не почули нічого нового і перспективного. Склалося враження, що наукове забезпечення галузі залишилося в радянських часах.

 

-         Існує думка, що потрібно запровадити чітке суворе районування бджіл, не змішувати породи, не переміщувати їх. Тобто залишити Карпатську породу у Карпатах, Степову – у степу, Поліську – на Поліссі. Яка ваша думка з цього приводу?

 

На мою думку, потрібно зберігати та охороняти місцевих аборигенних бджіл. Але їх вже немає, вони давно змішані з різними расами бджіл, завезених в радянські  часи та в часи незалежності. Неконтрольоване спаровування бджоломаток з завізними бджолами різних рас породило нові генерації бджіл, які не могли задовольняти пасічників. Новоутворені помісі стали більш агресивними та менш продуктивними,  В реаліях сьогоднішнього дня «породне районування» неможливе і давно втрачене. Необхідно переглянути підходи до наукового забезпечення розведення бджіл, розробити комплексну програму покращення  генофонду  та  залучення  напрацювань зарубіжних наших колег.

 

-         Чи можете передбачити, як буде розвиватися бджільництво в Україні найближчим часом.

 

Якщо до роботи в наукових установах будуть залучені люди з сучасним баченням розвитку бджолярства, і якщо створені громадські організації будуть тісно співпрацювати з наукою, буде  перспектива і для  пересічних пасічників.

 

На думку Івана Доскоча, для селекційної роботи дуже важливо створити в Україні умови для  нормального функціонування пасік репродукторів, селекційних пасік, створити такі умови, щоб пасічники мали доступ до нових якісних бджоломаток для заміни старих. Загалом необхідно розробити комплексну програму розвитку галузі не для «галочки»  в Мінагрополітики, а для галузі бджолярства України. «Ми намагаємося якнайшвидше потрапити в Євросоюз, то чому до цього часу у високих кабінетах влади ніхто не поцікавився, як ця робота поставлена у них? Адже там не було знищено галузь, там працюють наукові установи для пасічника. Чому не інмплементовано аграрне законодавство в галузі бджільництва і ніхто, крім окремих пасічників, не співпрацює з європейськими  селекціонерами?», - Запитує Іван Доскоч. Таких питань багато і їх потрібно терміново вирішувати, інакше Україна стане  ще одним сировинним придатком Європи в галузі бджолярства.

 

 Христя Кулінець

 

4..JPG

3..JPG

2.фото 010..JPG

5..JPG

6..JPG

7..JPG

8..JPG

9..JPG

11..JPG

12..JPG

12А..JPG

13..JPG

14..JPG



5 Комментариев


Рекомендуемые комментарии

3 часа назад, miro сказал:

то є добре, матеріал від селекціонерів Європи Австрії Німеччини дасть нам вибір в тій карніці, яка потрібна для нашої пасіки, успіху!

так , ми маємо  шанс , але ще потрібно багато  наполегливої праці, гуртування людей зацікавлених у цьому процесі. Я сам нічого не зроблю, потрібно щоб ми всі були відкриті та доброзичливі один до одного. Як мінімум, потрібно зібрати інформацію щодо наявного матеріалу, та шляхів його розповсюдження.  Я маю інформацію лише про той матеріал який розходиться від мене. Але, що далі роблять , кому передається і з чим поєднується, мені не відомо, і невідомо загалу пасічників. Нас кілька десятків матководів, а селекціонерів і того менше. Потрібно , якнайшвидше зібрати інформацію наявного матеріалу в Україні. Що хто має і  куди територіально переміщається . Наука повинна негайно розробити  і впроваджувати , разом із нами, програми дослідження  і  аналітичну програму  відстежування  того чи іншого селекційного матеріалу в різних регіонах України.  Врешті , за що їм платять заробітну плату???  Це наші податки, і ми маємо право спитати, як витрачаються кошти що виділяються на наукове забезпечення галузі ? 

Дякуючи Олександру маємо можливість зібрати інформацію тут :http://bj.tochok.info/

Запрошую всіх матководів,розміщувати свою інформацію. Надалі будемо її систематизувати і , як обіцяв Олександр, продовжимо роботу по вдосконаленню цього ресурсу.

Поделиться этим комментарием


Ссылка на комментарий
В 01.07.2016 в 00:24, Іван Михайлович сказал:

маємо можливість зібрати інформацію тут :http://bj.tochok.info/

Запрошую всіх матководів,розміщувати свою інформацію. Надалі будемо її систематизувати і , як обіцяв Олександр, продовжимо роботу по вдосконаленню цього ресурсу.

Иван Михайлович,я одного не пойму-почему эта информация должна быть закрыта?Почему по сноске я никакой информации не увидел?Почему нужна обязательная регистрация?Ну а наука конечно привлечет к своим работам матководов если будет куда , посчитает нужным и целесообразным.Может они просто пока не работают над направлением вливания кровей Карники в Карпатку.А по Карпатке или Степной логичнее им предложить свою посильную помощь а не требовать отчетов.Если кто хочет требовать -тот идет в те структуры работать ,которые требуют.Да я думаю что за истраченное они и отчитываются ,по другому быть не может. С государственными средствами только так. И раньше проверяли и теперь я думаю не меньше комиссий. Другое дело выделяют ли что  туда?

Поделиться этим комментарием


Ссылка на комментарий

Андрій, "хто володіє інформацією- той володіє світом", інформація  відкриває дорогу в майбутнє.  Ми опинилися в країні дикого капіталізму! Олігархат підпорядкував собі структури контродю та управління. Тому , інформація стала ще більшою цінністю. 

Про науку. Я вже не вірю ,що наука почне працювати на пасічника. Вона працює лише сама на себе, на мою думку це неправильно!  Слова ЗАРОБІТНА ПЛАТА , складаються  з двох слів ЗАРОБЛЕНА  і ОПЛАЧЕНО.   Та сама зарплата , нагій науці виплачується з наших податків. Ми маємо право і обовязок перед майбутніми поколіннями, запитати  що ви ЗРОБИЛИ ?  адже ми вам ОПЛАТИЛИ !  

Протирання сідниць на робочому місці, не виробляє корисний продукт, а ми все надіємось щось побачити чи почути.

Щодо допомоги. Вони не чують. Я багато разів намагався налагодити тісну співпрацю з Кереком Степаном ( зав. відділом селекції карпатських бджіл ), марна трата часу. На все погоджується, але дальше ніяких рухів.  Простіше співпрацювати з АСА  ніж з ННЦ   ім.Прокоповича.

 

Поделиться этим комментарием


Ссылка на комментарий

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти
×