В Україні щороку 19 серпня відзначають День пасічника. Чому 2020-й став найгіршим для пасічників, розповідає gazeta.ua.

На Україну припадає 5% від світового виробництва меду. А з 2008-го вона перша з виробництва меду серед країн Європи та четверта у світі після Китаю, Туреччини, Аргентини, свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

За рік українці споживають у середньому 1,2 кг меду. Наприклад, в Австралії їдять 1,6 кг меду на рік, Греції — 1,4 кг, Німеччині — 1,1 кг. Приблизно 60% усього українського меду виробляють на дрібних пасіках із 50 бджолосім'ями. Професійні виробники, які мають понад 200 бджолосімей, забезпечують 5% усього меду. Інші 25% припадає на середніх виробників.

Торік на експорті меду Україна заробила понад $100 млн. За кордон продала 55,6 тис. т, або на 12,7% більше меду, ніж торік. Продукцію експортували понад 70 українських компаній. 2010-го таких було 2-3 підприємства.

Цьогоріч у січні-травні Україна за кордон поставила 28,5 тис. т меду на $46 млн, свідчать дані митниці. Найбільше української продукції купила Німеччина, Польща і Бельгія.

"До 2015-го трейдери купували мед у пасічників по $3,5 за кілограм. Коли гуртова ціна була високою, у галузь як у бізнес зайшло багато людей. Потім долар пішов угору, а ціна меду залишилася така ж. Сьогодні за кілограм платять 28 гривень, або $1. Минулого року ціна взагалі доходила до 22 гривень. Тому пасіки активно продають, а з галузі йдуть фахівці", - розповів  голова Асоціації бджолярів України Юрій Овдієнко.

За його словами, 2020-й став одним з найгірших за останні 40 років для галузі.

"Ще такого року не пам'ятаю, щоб на акації бджоли з голоду гинули. Цвіту майже не було. Водночас сезон для пасічників уже закінчився. День став коротшим, процес фотосинтезу зменшився і рослини не виділяють кисню. Починається підготовка до зими. Зараз обов'язкова обробка пасік від кліща. Інакше бджоли загинуть", - пояснює фахівець.

Торік соняшниковий мед населенню продавали по 100 грн/л, мед з ріпаку - 120-140 грн, липи та акації — по 200 грн, гречки — 180 грн.

"Цьогоріч ціни на мед з соняшника не зросли. Різнотрав'я продають по 120-140 гривень за літр, гречаний мед - 180 гривень. Мед з акації та липи пропонують по 300 гривень за літр. Дехто стільки ж просить за півлітру акацієвого. Цього року це найдефіцитніший мед, його майже не викачали. Думаю, що мед з липи пізніше подешевшає до 250 гривень за літр", - каже Овдієнко.

Додає, що сьогодні найбільша проблема пасічників - законодавча база.

"У Кабміні робоча група з бджільництва розробляє профільний закон. Водночас пасічники при ухваленні рішення мають всього на всього 1 голос. Всі інші — представники профільних структурних підрозділів, органи центральної виконавчої влади, іноземні неурядові організації. У той же час агрохолдинги не несуть жодної відповідальності за використання забороненої хімії. Часто пасічників взагалі не попереджають про обробку полів. Тому гинуть цілі бджолосім'ї", - пояснює пасічник.

У Німеччині, наприклад, проблемами вимирання бджіл через використання пестицидів займається державний Інститут бджільництва федеральних земель. З 2018-го там заборонили використовувати певні гербіциди. Крім того, не можна брати для посіву зернові, оброблені хімікатами, говорить засновник "Медової біржі" Гаррі Ремферт.

Серед позитивних новин: українські інженери розробили пасіку майбутнього. Кожен "розумний вулик" тут обладнано електронними пристроями, які передають інформацію про життя бджіл бджолярам на смартфон. Це нововведення вже кілька років успішно працює в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік у США, Ізраїлі та країнах Європи.

https://bizshid.com/news/2220-yak-rozvyvaietsia-medovyi-biznes-v-ukraini