Перейти к содержанию
  • записей
    1 059
  • комментариев
    2 359
  • просмотров
    178 109

Ще раз про бджільництво...


ромео

671 просмотр

Мед в Україні: кількість конкурентів зросла, якість меду - впала

biznes%20vn5a61a58744dca.jpg
10:33, 19 січня
 
 
 

Україна продає до Європи 80% меду. За даними Міністерства агрополітики,  торік експортували майже 57 тис. т. Найбільші купують Німеччина й Польща. Європейський Союз цього року дозволив завезти без сплати мита близько 8 тис. т українського меду. На 11 січня експортну квоту на постачання цього продукту було повністю використано. 2017-го  року без мита дозволили завезти 5,4 тис. т., - пише gazeta.ua.

"Мед у пасічників скуповують фірми-посередники. За кордон перепродують в 1,5–2 рази дорожче. Найбільше платять в Англії. Кілограм коштує майже 80 гривень. В Німеччині — 57.

Кількість пасік в Україні зросла. Хто раніше тримав одну-дві бджолосім'ї, зараз мають 20–40. Є й великі підприємства, як наше. Зараз маємо 3600 бджолосімей. 2018-го плануємо збільшити до 8 тисяч.

Донецькі й луганські бізнесмени, які раніше торгували вугіллям, лишилися без бізнесу. Почали заводити пасіки, бо це прибутково. Конкурентів стало більше, а якість меду гірша. У Європі діють високі вимоги. Переважно проблеми виникають через наявність хімікатів та антибіотиків у продукті", - розповідає пасічник із Києва 56-річний Леонід Вперед.

Натомість пасічники бідкуються, що меду багато, його нікуди збувати, а закупівельні ціни низькі.

"Як дали квоту, мед скупляли по 48 гривень за кілограм. Тепер і за 40 не хочуть брати. Щоб продати за кордон, треба платити поверх ціни податок від 17 до 22 відсот­ків. Залежно від країни, куди експортують. Усі чекають, що додатково дозволять якусь частину продукції завезти без мита", - говорить пасічник 66-річний Станіслав Древніцький із Вінниці.

Реальної кількості пасік і бджіл в Україні ніхто не знає. Пасічники навмисно приховують інформацію.

"Так було заведено ще за Союзу. Тоді вважали, хто має пасіку — куркуль. Я працюю з 1978 року. З братом першими на Вінниччині почали фасувати мед у банки. Відправляли у Львів, Ужгород. Із 2009-го почали продавати мед за кордон. Але для цього треба було зібрати безліч документів. Об'їздив чимало країн. Із кожної віз зразки меду. Наш — найсмачніший.

Але, щоб його отримати, треба добре наробитися.

З акацієвим медом серйозні проблеми. Він дорогий і його мало. Майже всі акації по області вирізали, залишились у трьох районах.

Проблема й із тим, що сіють на полях. Фермерам потрібні лише пшениця, соя і соняшник. Ці культури не найкращі для меду. Раніше було різнотрав'я та багаторічні трави. Наприклад, люцерна. Зараз фермерам таке не цікаво. Буває, обробляють посіви хімікатами, які заборонені в Європі. Вони більше двох років не розкладаються. Якщо потрапляють у мед, партію бракують. У сезон цвітіння мусимо добре набігатися з тими пасіками, щоб знайти хороші поля", — каже Станіслав Петрович.

400 тисяч пасічників працюють в Україні, порахували в Міністерстві аграрної політики. Виробляють 70 тис. т меду на рік.

"Україна посідає друге місце за експортом меду в Європу. На першому — Китай. Продаємо в Польщу, Німеччину, Велику Британію, Угорщину, Бельгію, Францію. З кожним роком попит на наш мед зростає. Ця галузь приносить державі 100 мільйонів доларів на рік", — каже голова спілки пасічників 33-річна Тетяна Сушко.

Хоча це прибутковий бізнес, однак важкий і потребує витримки та терпіння.

"Пасіка — один із прибуткових бізнесів в Україні.

Три роки тому я продав автомобіль. 50 тисяч гривень витратив на вулики та бджолині сім'ї. Не знав про цей бізнес нічого. Але тішило те, що до бджіл не треба постійно ходити, годувати.

За перший рік із кожного вулика збирав по 20 кілограмів меду. Це дуже мало. Такі втрати мав через брак знань. Наступного сезону мав до 50 кілограмів меду. ­Поступово збільшував пасіку. Одна людина може обійти 60 вуликів. Це оптимальна кількість, більше не потрібно.

Кожен вулик приносить на сезон 3 тисячі гривень. Ринок збуту в Україні нормальний. Свого споживача доводиться шукати. Але й треба, щоб мед був якісний.

Багато пасічників змішують його із цукром, аби більше заробити. Свій перший мед роздавав односельцям безплатно. Потім домовився з кондитерськими підприємствами. Частину продаю на ринку. Кілограм у Києві коштує 100 гривень. Найбільше купували перед Різдвом. Тоді за день можна продати до 15 кілограмів", — розповідає киянин 40-річний Валерій Сергієвський

https://www.0332.ua/news/1927207

  • Сумно 2

8 Комментариев


Рекомендуемые комментарии

20 минут назад, venchyk сказал:

Незвичне призвіще у пасічника з Києва Леонід Вперед, зобов'язує завжди бути попереду:hmm:

Думаю, що то очепятка

Мало б бути Леонід Веред :IMHO:

Ссылка на комментарий

Щоб продати за кордон, треба платити поверх ціни податок від 17 до 22 відсот­ків. 

Мабуть це теж очепятка як i з призвищем Вереда 

 

Ссылка на комментарий
Цитата

Проблема й із тим, що сіють на полях. Фермерам потрібні лише пшениця, соя і соняшник. Ці культури не найкращі для меду. Раніше було різнотрав'я та багаторічні трави. Наприклад, люцерна. Зараз фермерам таке не цікаво. Буває, обробляють посіви хімікатами, які заборонені в Європі. Вони більше двох років не розкладаються. Якщо потрапляють у мед, партію бракують. У сезон цвітіння мусимо добре набігатися з тими пасіками, щоб знайти хороші поля", — каже Станіслав Петрович.

Надто велика честь називати тих діячів фермерами. Скоріше шкідники або злочинці. Деякі примудряються "штовхати" кукурудзу по 5-10 років на одному полі. Незаперечний факт - ми споживаємо протруєну їжу - майже всю. Один лікар казав мені, що рак останнім часом розквітає буйним квітом, у старих і малих, не залежно від здорового способу життя чи не здорового, не застрахований ніхто. Діти народжуються з різними вадами. Все в природі взаємопов'язано. Випари з землі і рослин, роса і туман, дощі - все це включає в свій кругообіг шкідливі хімічні речовини. Ці страшні порази людей - прямий наслідок отруєння повітря, води і землі. Зони інтенсивного землеробства за своїм забрудненням зараз можуть не поступастися, або навіть перевищувати індустріальні зони. А в основі всього - безмежна жадібність. Хоча я чув, в Україні є фермери, поки що їх небагато, які займаються так званим біологічним землеробством. Насправді на землі є всього і всім вдосталь.

Ссылка на комментарий
13 часов назад, ромео сказал:

Думаю, що то очепятка

Мало б бути Леонід Веред :IMHO:

І непростий пасічник, а керівник на промисловій пасіці.

Ссылка на комментарий

Повернувся я до першоджерела -це сайт міста Луцька.Щось на зразок "районки".Автора немае то можна і не обговорювати  цю "жуйку" повну помилок , невідповідностей, загальних тез.Все як завжди-"вони крадуть","багатії наживаються продаючи наш продукт втридорого", "робота непосильно важка".Хто незнае може подумати-"все погано а буде ще гірше". Ітакі думки опанували не тільки колег(жуналісти в ЗМІ хоч і кривувато, спотворено відображають настрій суспільства) а й всіх громадян мого і старшого віку(про молодь не скажу).Як думаете панове, з таким настроем можна перемогти, створити в країні добробут і затишок , заявити  про себе в світі, зробити щось видатне , значуще? Питання риторичне.Не так давно прийшлось  в місті ходити навколо своеї жінки що торгувала("вбивав час") і спостерігав ландшафт, людей, будівництво.Прийшло в голову що будівником працювати гірше від пасічникування з усіх аспектів, незнайшов для себе жодної переваги.Ті хто "плачиться" про важку роботу (не важливо яка) викликае в мене , крім інших почуттів,  жалість до нещасної людини якій приходиться робити неприемну остогидлу роботу , а може взагалі працювати, страждаючи.Бо, людина  , що щаслива в праці ніколи не почне своеї розповіді про неї з негативу-"важка, непосильна, виснажлива".Колеги-майте хоч краплину здорового глузду в мізках  і не кажит що вам важко працювати на сонці бо найважче що вам приходиться носити поперед себе це 30 ти кг. корпуси з ВАШИМ медом або бджолами і не ставте вуликів влітку серед сонця(ми ж не пустелі кочуемо, затінок знайти можна) це недобре для вас і бджіл.

Якось в ката спитали про його роботу, як , подобаеться?-Чому б і ні? На свіжому повітрі, кожен раз з новою людиною, магістрат платить добре.Це анекдот , якщо хто не чув, з натяком.

Ми працюемо на свіжому повітрі, без стороннього примусу, рідко коли в компанії неприемних людей і взагалі людей, з виручених грошей не платимо прямих податків , і роботу аж ніяк ніхто не назве -"в шкідливих для оргвнізму умовах".Наш продукт погано оплачуеться- можливо так.Від кого ви чули ,останніми роками, що йому добре платять.Пригадав -Луценко на посаді гол. прокурора про свою платню сказав-"Це багато, але я відпрацюю".Хто б що не казав- він неодинарна особистість.

Ссылка на комментарий
Гость
Добавить комментарий...

×   Вставлено с форматированием.   Вставить как обычный текст

  Разрешено использовать не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отображать как обычную ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставлять изображения напрямую. Загружайте или вставляйте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...