Jump to content
  • entries
    693
  • comments
    1,501
  • views
    96,148

About this blog

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Entries in this blog

ромео

Утащили 10 ульев. В Сумской области поймали пчелиных воров

17:17, 23.06.2018
 

В городе Тростянец Сумской области полицейские задержали двух мужчин, которые похитили десять ульев с пчелами. Об этом сообщает пресс-служба Нацполиции Украины в Facebook.

"Двое мужчин соблазнились десятком ульев с чужой пасеки. Украденную добычу спрятали в лесопосадке неподалеку, собираясь впоследствии ее вывезти. Полицейские вычислили злоумышленников, а найденные пчелосемьи вернули владельцу", - сообщили в полиции.

О краже ульев сообщил 44-летний пасечник, житель одного из сел района.

Следователи понимали, что похищенные вещи слишком габаритные для того, чтобы быстро их перевезти и спрятать. Поэтому было вполне обоснованно предположение, что ульи скрыты где-то неподалеку, и воры в любой момент могли их забрать.

"Как выяснилось, интуиция правоохранителей не подвела - похищенные пчелиные домики были спрятаны в той же лесополосе, рядом с которой располагалась пасека. И пока эксперты изымали вещественные доказательства, работники сектора криминальной полиции опросили возможных свидетелей, проверили по месту жительства ранее судимых лиц и местных пчеловодов. В ходе оперативно-розыскных мероприятий было установлено, что к краже "приложили руку" двое мужчин, один - местный, другой - его знакомый из областного центра", - об этом сообщил начальник Тростянецкого отделения полиции Игорь Кисилев.

По данному факту следователи уже открыли уголовное производство по ч. 1 ст. 185 (Кража) Уголовного кодекса Украины. Теперь тяга к чужому меду может обернуться подозреваемым наказанием до трех лет лишения свободы. Впрочем, их судьбу в ближайшие несколько лет решит суд.

%D0%A1%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BA(367).PNG

Фото: facebook.com/policesumy

https://strana.ua/news/148237-v-sumskoj-oblasti-pokhitili-10-pchelinykh-ulej.html

ромео

Экологическая катастрофа в Украине: о помощи просят Президента


 -
22.06.2018
 

 
 
420394673.jpg
 
 
 
Share
 
 
 
 
 
 
 

Сегодня на сайте Главы государства появилась новая петиция, даже скорее — мольба о помощи.

Автор петиции Светлана Пищулина пишет о том, что  Украине произошла экологическая катастрофа. По всей стране массово гибнут пчелы из-за обработки аграриями полей инсектицидами. Вместе с пчелами погибают дикие насекомые-опылители. Это — экологический терроризм! Недополучение урожая крестьянами повлечет тяжелые последствия для аграрно-ориентированной экономики Украины. Инициаторы обращения требуют от Президента  СРОЧНО запретить ввоз, изготовление, продажу и применение инсектицидов на основе имидаклоприда и вообще тех, которые могут повредить пчелам и окружающей среде!

Также выдвигается требование  ввести уголовную ответственность за нарушение вышеприведенных норм наравне с ответственностью за ввоз, хранение, изготовление, продажу и применение химического оружия массового поражения.

Желающие поддержать петицию могут это сделать, перейдя по ссылке.

ромео

Завезли препарат високої токсичної дії: президент Спілки пасічників — про масову загибель бджіл

18 червня, 2018 20:54 
 
 
 

Уже кілька років поспіль Україна входить до ТОП-5 найбільших світових виробників та експортерів меду. Тому цьогорічна загибель тисяч бджолосімей стала великим ударом для пасічників. Факти отруєння фіксувалися й раніше, втім, утрати ще ніколи не були такими масштабними.

Що призвело до такої масової загибелі бджіл, скільки постраждало бджолярів та які масштаби втрат, Громадське розпитало президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича. Нижче — головні тези розмови.

Скільки пасічників постраждало

На превеликий жаль, ми не маємо ні точної кількості пасічників в Україні, ні точної кількості бджолосімей, немає ніякого перепису.

Масове отруєння сталося тому, що недобросовісні агровиробники застосовують для обробки рослин препарати, шкідливі для бджіл, у післяобробочний період. Ось в руках тримаю список з величезною кількістю скарг з усієї України. Сьогодні практично немає областей, де б не відбулася потрава бджіл.

 

У цьому переліку попереду — Дніпропетровська область. Тільки в Криворізькому районі загинуло близько 15 тисяч бджолиних сімей.

Чому цьогорічне отруєння таке масове

Ми підозрюємо, що цьогоріч завезли якийсь препарат високої токсичної дії, невідомий раніше. Я навів приклад Криворізького району. Там потрава відбулась 22 травня, а 10 червня привезли два чистих бджолопакети — бджоли полягли. Повітря настільки насичене цим шкідливим препаратом, що й до сьогодні ще є. Тому ми чекаємо відповіді ветеринарних лабораторій.

Є приклади, коли великі агрофірми не йдуть на контакт з пасічниками. Хоча їх зловили за руку, встановили, що це було лише на їхніх землях.

1565a070e11eecbd06706bd0507d20ee.jpg?152Бджоляр з рамками на пасіці, Крим, 22 травня 2010 року Фото: Олексій Сувіров/УНІАН4fccf88e51cfdf0a977b9e537f01b935.jpg?152Бджоли на пасіці, Харківська область, 26 липня 2011 року Фото: Володимир Андреєв/УНІАН

Як допомагає своїм членам Спілка пасічників 

Ми опинилися в дуже складній ситуації. Є механізм подачі колективного позову від спілки на захист своїх членів. У списку — дві сотні потерпілих. Насправді їх набагато більше, але значна частина пасічників не хоче сваритися з владою, не хоче конфлікту на місцевому рівні.

Отож, коли ми почали перевіряти потерпілих пасічників, виявилося, що лише троє в цьому величезному переліку сьогодні є членами Спілки пасічників. Їм ми надаємо необхідну консультативну та правову допомогу.

Я давно вже кажу: давайте об'єднуватися. Тоді ми можемо вирішувати проблему на місці. Скільки тих фермерів у районі? Ну сім, ну дев'ять, а пасічників десятки, сотні.

Членський внесок — 10 гривень на місяць. Ті, що з нами, мають захист.

Ми провели певну підготовчу роботу, зобов'язали членів спілки зустрітися з фермерами, зустрітися з управліннями агропромислового розвитку на місцях перед початком сезону. І там, де цю роботу провели, таких потрав немає.

Скільки втрачають пасічники через масове отруєння бджіл

Потрібно враховувати два моменти. Перший — вартість самої бджолосім'ї, яка коштує 2-2,5 тисячі гривень. І плюс недоотриманий доход, утрачена вигода. Тому що це початок сезону — травень. Сім'ї вже немає, а в медоносних районах — у Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській області — може принести 120-140 кілограмів меду на рік.

Якщо все перемножити, ви побачите, що нанесений збиток обраховується мільйонами. А тут же ще й моральна шкода.

d21b3224e2d4e3b9bd93c13e3f8bd716.jpg?152Пасіка в лісосмузі, Угорщина, 26 квітня 2016 року Фото: EPA/PETER KOMKA

Чи відшкодовують пасічникам збитки

Коли всім миром накинулися на винуватців і їх виявили, під тиском фактів вони не мають аргументів та не можуть сказати, що це не вони. Ідуть на компроміс, на так звану мирову угоду, відшкодовують збитки. Такі випадки є в Тернопільській області. Тепер з’явилася інформація з Волинської. Частина потерпілих погодилися на відшкодування, а четверо сказали: «Ні, нас це не влаштовує». Підуть до суду шукати правду.

Я думаю, що цей сезон покаже, чи знайдемо ми вихід із цієї ситуації.

https://hromadske.ua/posts/volodimir-stretovich-interv-yu

ромео

Іван Смітюх відшкодував збитки більшості пасічників, у яких загинули бджоли

09:59 16.06.2018
 872

В Управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області з’ясували причини загибелі бджіл у селах Новий Двір, Літин, Осьмиговичі , Купичів, Озеряни, Сушибаба Турійського району Волинської області.

Для встановлення причин загибелі бджіл спеціалісти ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області комісійно обстежили пасіки, посіви ріпаку та відібрали зразки підмору, розплоду бджіл, стільникового меду, рослин ріпаку і бакову суміш пестициду, – повідомляють на сайті відомства.

За результатами досліджень, проведених ДУ «Волинська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби», у зразках підмору бджіл інфекційних та паразитарних хвороб не виявлено. За результатами проведеної фітосанітарної експертизи ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія», ентомологічних та мікологічних шкідливих організмів у посівах ріпаку не виявлено.

За результатами випробувань Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів, в зразках рослин, бджіл, бакової суміші виявлено залишкові кількості пестицидів, а саме діючу речовину інсектицидної дії лямбда-цигалотрин (49,85 г/л).

Підсумовуючи наведене, причиною загибелі бджіл стало порушення норм чинного законодавства при обробці посівів ріпаку препаратами інсектицидної дії з діючою речовиною лямбда-цигалотрин.

Станом на 15.06.2018 господарство - власник посівів добровільно відшкодувало фінансові втрати 12 з 17 пасічників.

http://kowel.rayon.in.ua/news/74667-ivan-smitiuh-vidshkoduvav-zbitki-bilshosti-pasichnikam-u-iakih-zaginuli-bdzholi

ромео

В Днепре жильцы многоэтажки завели пчел в квартире

 
15/06/2018 - 10:15
 
 
пчела, фото из открытых источников
 

В Днепре в многоэтажке по адресу Большая Диевская, 52 жильцы жалуются на соседей, которые разводят в квартире пчел.

Кто именно этим занимается, пока не вычислили.  С каждым днем пчел становится все больше. Они залетают людям в квартиры, сообщает dp.vgorode.ua.

Жильцы предполагают, что улей находится у кого-то из соседей на балконе.

1398345.jpg

https://dpchas.com.ua/zhizn/v-dnepre-zhilcy-mnogoetazhki-zaveli-pchel-v-kvartire

ромео

На Львівщині «полювання» за роєм бджіл стало смертельним для чоловіка

НОВИНИ 14 ЧЕРВНЯ, 2018  478 
 
lovlya-royiv-poradi-dosvdchenih-bdzholya

Фото ілюстративне. Джерело: poradu.pp.ua

 

У Старосамбірському районі Львівщини чоловік отримав смертельні травми при спробі зняти з дерева бджолиний рій.

Як повідомили медики Старосамбірської лікарні, куди був доставлений 63-річний житель одного із сіл району, чоловік виліз на дерево, щоб зняти бджолиний рій і впав. Внаслідок падіння з висоти він отримав важкі травми.

Медики боролися за його життя, постраждалого було доставлено до однієї з лікарень Львова, однак травми виявилися несумісними з життям і 13 червня чоловік помер.

http://4studio.com.ua/novyny/na-lvivshhyni-polyuvannya-za-royem-bdzhil-stalo-smertelnym-dlya-cholovika/

ромео
15.06.2018 14:29

На Рівненщині чоловік вкрав дві банки меду

Інцидент стався в одному із магазинів у Гощі.

Вчора, чотирнадцятого червня, вранці до поліції надійшов виклик про те, що чоловік із магазину викрав дві банки меду. Про це повідомила правоохоронцям сорока річна жінка, яка проживає у селі Гоща. За її словами чоловік вранці зайшов до магазину, взяв дві банки меду і втік.

Працівники поліції Гощанського відділення швидко встановили особу, яка здійснила крадіжку.  Правоохоронці швидко вийшли на слід чоловіка, якому є сорок два роки і проживає у Гощанському районі. Чоловіка неодноразово затримували за подібні злочини .

Нині вирішується питання стосовно оголошення чоловіку про підозру у крадіжці  відповідно до частини першої 186 статті Кримінального кодексу України, та обрання міри запобіжного заходу.

http://rv.oblast.online/news/na-rivnenshhyni-cholovik-vkrav-dvi-banky-medu/

ромео

Масова загибель бджіл приводить до відчаю пасічників + Відео

13.06.2018| 13:39 
 
maxresdefault_1_2.jpg.pagespeed.ce.xw9W4

На Сумщині сталася масова загибель бджіл. За одну ніч затихли тисячі вуликів. Збитки сягають десятка мільйонів гривень –  не встигли зібрати навіть перший мед!

Бджолярі звинувачують у всьому фермерів, які розприскали отруту на полях.

“Це не тільки хобі, це мій заробіток, це моє життя. Усі кошти, усе здоров’я сюди, все своїми руками робив ,  – розповідає пасічник Олександр.

Він говорить про великі матеріальні втрати: 2, 5 тисячі кожна бджолосім’я і мінімум 2 тисячі заробив би на медові, який розраховував викачати.

Подробиці – у сюжеті НТН.

https://05453.com.ua/masova-zagybel-bdzhil-pryvodyt-do-vidchayu-pasichnykiv-video/

ромео

На Рівненщині хірург лікує пацієнтів з допомогою бджіл (ВІДЕО)

Дата: 2018-06-12 14:50Категорія: Без категорії, Укр-нет

На Рівненщині хірург із багаторічним стажем Федір Аннєнков лікує людей з допомогою бджіл. Апітерапевт каже, що з укусами бджіл в організм потрапляє маленька доза отрути, у склад якої входить близько 50-ти цілющих речовин. Але крім укусів застосовує цілитель і терапію з безконтактним методом, коли людина лягає на лежак, під яким і перебувають бджоли. Як це працює – дивіться у відео “Рівне-1”.

http://vkuluarah.com.ua/na-rivnenshhyni-hirurg-likuye-patsiyentiv-z-dopomogoyu-bdzhil-video/

ромео
%D0%BF%D1%87.jpg?1528825497

12 июня около полудня в селе Красное соседи обнаружили пчеловода на своей веранде без признаков жизни. Мужчине было около 60 лет. На место вызвали скорую помощь и экипаж патрульной полиции. Мужчина жил в селе, в котором несколько недель назад наблюдался мор пчёл.

По словам соседей, два дня назад видели последний раз живым своего земляка. А несколько суток у него во дворе выла собака. Жители села не выдержали и зашли в дом пчеловода. Там обнаружили его без признаков жизни на веранде. Вызвали полицию и скорую помощь.

Местные рассказали – за несколько дней до смерти видели, что у умершего была рвота и плохое самочувствие. Также он жаловался на своё состояние соседу. Стало известно, что у покойного пасечника погибло около 40 пчелосемей и он тяжело переносил случившееся. В причинах смерти будут разбираться правоохранители.

Напомним, в конце мая в нескольких сёлах Криворожского района начали массово гибнуть пчёлы. Местные связывают случившееся с деятельностью агрофирмы, которая обработала поля химикатом. Полиция начала расследование, а прокуратура области пообещала создать специальную комиссию для разбирательств.

http://1tv.kr.ua/news/15656

ромео



 

В Эквадоре пчелиный рой уложил на газон две футбольные команды

10.06.2018, 14:39 
3
 
 
 
 

 

Игроки и тренеры вынуждены были лежать на траве, чтобы их не покусали насекомые

 

В матче второго дивизиона чемпионата Эквадора между командами "Портовьехо" и "Манта" (3:2) состоялся неординарный инцидент. На 27-й минуте встречи футболисты обеих команд и арбитр вынуждены были лечь на газон и не шевелиться из-за нашествия пчел. Матч был прерван на несколько минут, но никто из футболистов не пострадал.

Отметим, что для Латинской Америки не редкость, когда насекомые срывают футбольные матчи. Так, в 2016 году дикие насекомые прервали матч "Ривер Плейт" – "Аукас". В том же году Матч чемпионата штата Параиба в Бразилии между "Кампинесе" и "Тресе" был остановлен из-за пчел.

Подобные случаи происходят и в Европе. Летом 2015 года пчелиный рой едва не сорвал товарищеский матч в Англии между "Блекберном" и "Олдхэмом". Тогда пчелам настолько понравились ворота, что они решили там свить гнездо.

https://www.segodnya.ua/sport/football/v-ekvadore-pchelinyy-roy-ulozhil-na-gazon-dve-futbolnye-komandy-1145525.html

ромео

Фотофакт: на обленерго відкрили власну пасіку

10 Июня 2018, 10:32
 
 
34497037_360158847840269_6756872614838272000_n
 

У кременчуцькій філії Полтаваобленерго відкрили власну пасіку?

В усякому разі на офісі підприємства активно рекламують продаж меду, як засвідчила фотографія, яку розмістила в мережі ФБ Крістіна Тристан.

http://kremen.today/2018/06/10/fotofakt-na-oblenergo-vidkrili-vlasnu-pasiku/

ромео

В Украине продается опасный мед с антибиотиками и пестицидами – эксперт

base article image

На украинских прилавках продается опасный мед с антибиотиками и пестицидами.

Об этом в комментарии  ГолосUA сообщил директор Украинской Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко.

«С качеством меда у нас большие проблемы. В частности, за последнюю неделю у нас в стране зафиксирована массовая гибель пчел из-за того, что пасечники не договариваются с фермерами о том, когда те будут обрабатывать поля химикатами. В итоге, пчелы либо умирают от отравления, либо приносят в мед вредные вещества. В частности, пестициды и антибиотики. Ведь для того, чтобы пчелы не травились, их скармливают антибиотиками. Разбавление меда сахаром в этом плане самая безопасная вещь»,- сказал А. Дорошенко.

По его словам, мед в ближайшее время дорожать не будет.

«Мы все больше закладываем улей, и многие иностранцы хотели бы инвестировать деньги в производство меда. Хотя цены на мед в Украине и Европе приблизительно сейчас одинаковые»,- резюмировал А. Дорошенко.

Напомним, после недавних фермерских опрыскиваний полей в Днепропетровской области массово гибнут пчелы. Их мертвых ведрами хозяева выбирают из ульев.

В зоне "бедствия" шесть сел Криворожского района, часть Софиевского района Днепропетровской области и близлежащие села Кировоградской области.

Оказывается, в одном из агропредприятий опрыскивали пестицидами рапсовые поля. А пчеловодов об этом не предупредили. В результате - массово гибнут пчелы.

Препарат, похоже, имеет пролонгированое действие, поскольку пчелы продолжают умирать.

https://golos.ua/i/617459

ромео

Німеччина за п'ять місяців купила в України найбільше меду

 
Німеччина за п'ять місяців купила в України найбільше меду

КИЇВ. 8 червня. УНН. Протягом січня-травня 2018 року Україна експортувала меду на суму 33,9 млн доларів. Найбільшим імпортером українського меду стала Німеччина. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Зокрема, за даними ДФС, протягом п’яти місяців Україна відправила на експорт меду на суму 33,9 млн доларів.

Найбільше українського меду купували Німеччина (32% на 10,9 млн доларів), Польща (17% на 5,8 млн доларів) і Бельгія (13,3% на 4,5 млн доларів). До інших країн експортовано меду на 12,7 млн доларів.

За цей же період імпортовано меду на 12 млн доларів, найбільше — з Чехії.

Нагадаємо, обсяг експорту натурального меду в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем збільшився на 3,8%.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1734965-nimechchina-za-pyat-misyatsiv-kupila-v-ukrayini-naybilshe-medu

ромео

Бджоли продемонстрували розуміння концепції нуля

8 червня, 2018 20:48 
 
 

Експерименти австралійських вчених з Королівського мельбурнського технологічного інституту (RMIT) показали, що бджоли здатні розуміти концепцію нуля, як найменьшого з чисел, а не просто «нічого». До цього дійшли навіть не всі людські культури.

Про це повідомляється в журналі Science.

У концепції нуля можна розрізнити кілька рівнів складності. Найпростіший — це елементарне розуміння відсутності чого-небудь. Значно складніше «вмонтувати» цю відсутність в числовий ряд — від множини до нуля.

Раніше на це були здатні лише найрозвиненіші з хребетних, такі як примати або папуги. Тим дивнішими виявилися експерименти зі звичайними бджолами, чий мозок складається менш ніж з сотні мільйонів клітин.

Для них дослідники використовували кілька білих пластин-годівниць, на які наносили від одного до шести чорних кіл різних розмірів. Їжа містилася лише в одній з годівниць, в інших знаходився гіркий хініновий розчин.

Вчені навчали одну групу бджіл летіти до пластини з найбільшим числом плям, другу — до пластини з меншою їх кількістю. Коли ж бджолам, привченим вибирати мішень з мінімальним числом об’єктів на ній, надавали повністю білу, вони — з частотою в 64 відсотки — вибирали саме цей «нуль».

99f7353f5c3612dcd203407b2ae96c9f.jpg?152Більшість бджіл зрозуміли, що мішень без плям — це мішень з найменьшою їхньою кількістю Фото: RMIT University

Сьогодні, коли ми, намагаючись відтворити можливості людського мозку в штучних пристроях, створюємо все більш і більш складні технічні рішення, такі роботи демонструють,

Вчені вважають, що для виконання навіть дуже складних функцій мозок не обов'язково має бути великим. Саме тому цікавіше дізнатися, як само він це робить.

«Досить просто зареєструвати відповідь нейрона на такий стимул, як світло або присутність якогось об’єкта. Набагато важче зрозуміти те, як ми, а тим більше комахи, усвідомлюємо відсутність чого-небудь? Як мозок інтерпретує «нічого»? Можливо, у бджіл і тварин, що займаються збиранням, виробляються спеціальні нейронні механізми, що дозволяють усвідомити нуль», — каже керівник досліджень професор Едріан Даер.

https://hromadske.ua/posts/bdzholy-prodemonstruvaly-rozuminnia-kontseptsii-nulia

ромео

Чому гинуть бджоли і що з цим робити?

6 червня, 2018 20:03 
 
Ef4128795d9070dcc
Цьогоріч масштаби отруєння бджіл безпрецедентні (на фото —бджоляр тримає рамку з бджолами на пасіці)Фото: Олексй Сувіров/УНІАН
 

Бджолярі з різних куточків України протягом кількох тижнів фіксують масову загибель бджолиних родин.

Спершу про загибель 200 родин комах повідомили власники пасік Галицького району Прикарпаття. Подія сталася 13 травня. Потім подібний інцидент трапився на Волині, де частково або повністю загинули близько 400 вуликів у Турійському та Горохівському районах. Відтак про мор бджіл повідомили в Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській областях, а також на Запоріжжі. Cкарги також фіксували на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині.

Хто винен?

Незалежно від регіону, пасічники звинувачують у вимиранні бджіл місцевих фермерів. За їхніми словами, бджоли масово отруїлися хімікатами, якими обробляють поля, зокрема ріпак, соняшник і льон.

За два дні бджоли вимерли більш як у 10 селах Горохівського району Волині — повідомляє ТСН. Утім, працівник агрофірми, яка скроплювала поля, провину заперечує: «Мені сказав агроном, що нашої вини там немає. Більше мені нема чого сказати».

В агрофірмі, яку звинувачують в загибелі бджіл на Дніпропетрощині та Кіровоградщині, вимкнені телефони. Свою причетність до мору комах там теж не визнають:

«Проводили хімічну обробку, витримали всі вимоги. І те, що у пасічників України існують грандіозні, величезні проблеми, які вони всі прекрасно знають, — вони зараз намагаються знайти винного в своїх недоробках», — повідомив агроном фермерського господарства Віктор Сукач.

Олександр Курочка, технолог агрофірми на Житомирщині, запевнив, що на час масової загибелі бджіл, ніякі хімікати ще не вносили. «Це азотне добриво, азот. Усе потрапляє в ґрунт, а не в повітря»

Щодо кожного задокументованого факту наразі поліція та Держпроспоживсужба проводять перевірку. Поки лабораторнопідтвердили зв’язок між загибеллю комах і використанням інсектицидів на полях Волинської області. Дослідження засвідчили: діючі речовини, виявлені в рослинах, які оброблялися, у баковій суміші і у бджолах – аналогічні, тож причина загибелі комах однозначна – обробка полів хімікатами.  

Який масштаб проблеми?

Одна сім’я на сезон дає від 10 до 150 кілограмів меду, залежно від харчування і місцевості. Зазвичай з одного вулика (тобто від однієї родини — ред.) пасічник отримує 13 — 14 кілограмів меду.

За підрахунками Спілки пасічників України, тільки в Криворізькому районі Дніпропетровської області за останній тиждень загинуло близько 3 тисяч бджолиних родин. У Кіровоградській області зафіксували загибель 1 149 сімей, у Луганській — близько 700, у Волинській — 450, Житомирській — 100, Миколаївській — 45. Проте у спілці зазначили, що це не всі випадки отруєння, адже наразі опрацювали не всі звернення, і не всюди готові результати експертиз.

«Цьогоріч масштаби отруєння бджіл безпрецедентні. Якщо торік фіксувалося 5-6 таких випадків, то цього року постраждала вся Україна. Згідно з Інструкцію щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, фермери повинні були попередити власників пасік за 3 дні, вказавши речовину, якою планують обробити поля, її склад, термін дії», — повідомила Громадському виконавча директорка спілки пасічників України Тетяна Сушко.

a15b95f23d0d72f3875668f5fd54a35e.jpg?152

Бджоляр на пасіці  Фото: Олексй Сувіров/УНІАН

Я не тримаю бджіл і мед їм дуже рідко. Яке мені до того діло?

Україна входить до ТОП-3 світових лідерів з експорту меду.

«Китай — беззмінний лідер серед світових експортерів меду, з питомою вагою (часткою — ред.) в загальному обсязі експорту 19%. З істотним відривом від Піднебесної слідують Аргентина і Україна з практично рівною часткою — по 10%. У підсумку у 2017 році на ТОП-3 припадало близько 40% обсягів експорту», — написала національна консультантка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

За словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка, в Україні налічується близько 400 тисяч пасічників, які загалом виробляють у середньому 70 тисяч тонн меду на рік, що є найвищим показником в Європі. Майже 57 тисяч тонн, або 80% всього українського меду, експортується — переважно, до Європейського союзу. Потенціал виробництва, виходячи з посівів медоносних рослин, — до 140 тисяч тонн меду на рік, — удвічі більше від поточних обсягів.

Однак господарське значення бджіл — це не лише мед. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин. Наявність пасіки поблизу поля чи саду значно збільшує врожай.

Продукти бджільництва також застосовуються в медицині.

Що робити, якщо на моїй пасіці помирають бджоли?

  • Терміново звернутися до місцевої влади з письмовою заявою. За фактом такої заяви повинні створити комісію, яка встановить причину загибелі комах, масштаби, відповідальних і розмір збитків.

  • Подати до державної ветеринарної лабораторії проби мертвих і живих бджіл, зразки оброблених рослин. Саме на основі акту комісії та висновків лабораторних досліджень можна домогтися компенсації збитків у суді.

  • Написати заяву про добровільне відшкодування завданих збитків на підприємство, яке обробляло поля, розташовані біля вражених пасік, додавши копії результатів експертизи і акту.

  • Якщо підприємство не погоджується на добровільне відшкодування збитків, готувати позов до суду, до якого додаються вищезазначені документи.

Я фермер, і мені треба обробити поля інсектицидами, але я не хочу шкодити бджолам. Що мені робити?

Агрофірми, які обробили поля інсектицидами, навряд чи мали на меті вбити бджіл. Комахи загинули через неправильне використання хімікатів та відсутність комунікації між фермерами і пасічниками. Хоча, як пояснила Громадському Тетяна Сушко, на сьогодні існує система, яка оперативно інформує бджолярів про обробку полів за допомогою СМС-повідомлень.

Поки українські пасічники рахують збитки і готують позови до суду, зазначимо, що обробляти поля без попередження та несертифікованими препаратами незаконно.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про бджільництво», «забороняється проводити  оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя,  застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту,  мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи,  що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Юридичні та  фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися   чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь».

https://hromadske.ua/posts/chomu-hynut-bdzholy-i-shcho-z-tsym-robyty

ромео

Обсяги світової торгівлі медом зросли на 18%

1 червня 2018 10:31
Україна та Аргентина ділять друге місце серед світових експортерів меду pixabay.comУкраїна та Аргентина ділять друге місце серед світових експортерів меду

За останні п’ять років обсяги світової торгівлі зросли на 18%, досягнувши у 2017 р. 690,3 тис. т загальною вартістю $2,37 млрд. Про це повідомила консультант ФАО Анна Бурка на своїй сторінці у Facebook.

«Китай — беззмінний лідер серед світових експортерів меду, з питомою вагою в загальному обсязі експорту рівною 19%. З істотним відривом за Піднебесною слідують Аргентина і Україна, з практично рівною часткою — по 10%. У підсумку в 2017 р. на ТОП-3 припадало близько 40% обсягів експорту», — повідомила Анна Бурка.

Серед експортерів меду експерт виділила Нову Зеландію. Ця країна експортує відносно невеликі обсяги меду (11,1 тис. т), але його середня вартість перевищує $24,32/кг.

«Пояснення цьому феномену досить просте — поставки меду Манука (одного з найдорожчих видів меду), крім того 80% меду, що йде на експорт — це фасована продукція», — пояснює Анна Бурка.

Головними конкурентами України у ціновому сегменті є Китай, В'єтнам, Аргентина та Індія.

А купують мед найбільше країни ЄС — на них припадає більше половини всього експорту. США імпортує 30% меду від загальносвітового обсягу. За ними слідують Японія, Китай та Саудівська Аравія.

https://kurkul.com/news/11956-obsyagi-svitovoyi-torgivli-medom-zrosli-na-18

ромео
«Меду буде багато»: буковинські пасічники качають перший мед



Буковинські пасічники вже качають перший мед і обіцяють, що цього року буде багато меду. 

"Цього року буде дуже багато меду. Квітень був рекордно теплим, рано зацвіли сади, акація, трави, квіти. Та й бджоли раніше вилетіли з вуликів і почали збирати нектар. Тому мед ми почали качати на два-три тижні раніше, ніж це робили минулими роками", – запевнив буковинський пасічник Володимир ДУДКА, який має 150 вуликів. 

Невдовзі буковинці зможуть скуштувати перший мед із квітів, фруктових дерев, акації, ріпаку. Літр коштуватиме 120-150 гривень. 
У липні качатимуть мед з липи. 

"На Буковині насадили багато соняшнику, тому накачаємо багато меду з цієї рослини. Зате гречки майже немає, тому й гречаного меду буде мало. Є ще надія на різнотрав’я", – прогнозує пасічник

https://molbuk.ua/chernovtsy_news/150198-medu-bude-bagato-bukovynski-pasichnyky-kachayut-pershyy-med.html

ромео

Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

832.jpg?itok=7WuDYIHK
31 ТРАВНЯ 18:00
Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.

https://agroreview.com/news/yak-ukrayinec-vyroblyaye-med-yakyj-duzhe-vysoko-ocinyly-v-yaponiyi

ромео
 

В Латвии появилась монета в форме пчелиной соты

 
24 мая 2018
В Латвии появилась монета в форме пчелиной соты
monetas.bank.lv

22 мая 2018 года Центральный банк Латвии выпустил коллекционные монеты под названием «Мед». Дизайн монеты напоминает пчелиные соты, которые образуют географические очертания Латвии и Рижского залива.

Мед - важный ингредиент латышской кухни, также используется в традиционной медицине и косметике.

Монета отчеканена на монетном дворе Литвы в Вильнюне. А дизайн монеты спроектирован Artūrs Analts, который получил первый приз в конкурсе за лучший дизайн инновационной коллекционной монеты. Конкурс был организован банком Латвии в 2017 году.

На аверсе изображены соты и отчеканено - «LATVIJA»(название страны), «2018» (год выпуска).На реверсе также показаны пчелиные соты и выгранено «5 EURO» (номинальная стоимость монеты).

Нумизматическая новинка изготовлена из серебра 925 пробы и дополнительно покрыта позолотой, масса изделия – 16.5 г. Тираж - 3000 экземпляров. Цена – 53 евро.

 

ff78f8dedc9bc03062e5f639842348a6.jpg
ромео

Бджола гарантує насолоду і користь

Оксана ЛУК’ЯНЕНКО...

22.05.2018

Житомирщина — найсолодша область України. Не вірите? А як вам такий факт: у розрахунку на одного мешканця регіону вироблено 6,5 кг меду, тоді як на середньостатистичного жителя України — 1,4 кг. Тут давні бджолярські традиції. Це навіть географічні назви підтверджують. 

1526908185_!zagorodnjuk.jpgОлександр Загороднюк (праворуч) під час свята зажинків.

В Олевському районі є село Перга, засноване ще 1545 року. Можливо, не всі знають, що означає це слово. Перга — то квітковий пилок, трансформований бджолами під впливом молочної кислоти. Збираючи обніжжя, маленькі трудівниці спресовують його в стільники і заливають зверху медом. Поступово в осередках утворюється молочна кислота і починається своєрідний процес консервації, у результаті якого відбудеться зміна пилку на пергу. Ще наші далекі предки зрозуміли, що це цілющий продукт. Через той же Олевський район протікає річка Уборть. Якщо поїдете сюди й потрапите до лісових сіл, побачите прикріплені до дерев борті: місцеві жителі досі переконані, що найсмачнішим і найкориснішим є саме «дикий» мед. До речі, під хатами в тих же мешканців стоять і звичайні, цілком сучасні, вулики.
За роки нашої незалежності виробництво меду в області зростало стрімкими темпами. Якби вся економіка так активно розвивалася, в Україні вже давно жодних проблем не було б. Господарства населення порівняно з 1990-м наростили виробництво меду більш як у 34 рази (!!), воно перевищило 8 тис. тонн.
Звичайно, це сталося не саме по собі. Житомирщина тривалий час була єдиною областю, де пасічники отримували пільговий цукор для підгодівлі бджіл узимку. Значні кошти виділяли на здешевлення вартості вуликів і засобів захисту бджіл. Керівники регіону особисто брали участь у створенні липових насаджень (про те, що липовий мед більше ціниться, не знають хіба що ті, хто нічого не хоче знати). А з однієї липи бджоли можуть зібрати меду стільки, скільки одержують з гектара гречки. Пасічників щороку вшановували на обласному рівні. 19 серпня відзначали як одне з найбільших свят.
В облуправлінні агропромислового розвитку назвали чинники, які сприяли підвищенню продуктивності бджіл. Суть їх зводиться до того, що треба дбати не тільки про корми для корів чи курочок.
До найкращих медоносів належить гречка. Квітка її за добу виділяє в нектарі від 0,165 до 0,226 мг цукру, а 1 га посівів дає 100—200 кг меду залежно від сорту і місця вирощування. Порівняно з 2015 роком посівна площа гречки у всіх категоріях господарств області збільшилась на 13 тис. га, або утричі, та становила у 2017-му 19,4 тис. га. Під урожай нинішнього року цієї культури збираються посіяти стільки ж.
Соняшник — не тільки одна з основних олійних культур, а й гарний медонос. До 2009-го площі під ним не перевищували 5 тис. га, а з 2010 року почали стрімко розширюватися в середньому на 10—20 тис. га на рік і в 2017-му вже перевищили 100 тис. га. Медопродуктивність гектара соняшнику становить 47—75 кг. Під час цвітіння культури приріст у показниках контрольного вулика може становити 3—5 кг за день.
Серед олійних культур хорошим медоносом є також ріпак. У квітці в середньому міститься 0,7 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність гектара посіву — 100—140 кг. Одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг ріпакового меду. Під урожай цього року озимий ріпак було посіяно на площі 38 тис. га, що майже удвічі більше, ніж під урожай 2017-го.
Серед лікарських рослин медоносами є і дикорослі, і культурні, які вирощують агроформування області, основні з них — нагідки, фенхель, гарбузи на насіння. У 2017 році лікарські рослини в області вирощували на площі 887 га.
Яблуні, груші та інші зерняткові культури займають площу 1792 га, вишня, черешня, слива та інші кісточкові — 918 га, а ягідні культури — 1474 га (лохина, смородина, порічки, малина).
Тож останні роки Житомирська область є лідером серед регіонів держави за кількістю бджолосімей та виробництвом меду.
Та головне — це люди, для яких бджоли, пасіка — то не просто робота, а захоплення. Коли заходить мова про кращих пасічників, серед перших називають Олександра Загороднюка з Ружинського району. На його племінній пасіці — 450 бджолородин, валове виробництво меду — майже 19 тонн. Цікава історія того, як він став пасічником. У дитинстві пас корови неподалік місця, де виставили вулики обласної контори бджільництва. Якось хлопчині доручили важливу місію — крутити ручку медогонки. Так він познайомився з Альбіном Карповичем Ольшевським. Про таких кажуть: пасічник від Бога. Він зумів передати хлопцеві своє захоплення бджолами. Той обрав професію пасічника. А коли побудував на місці зруйнованої колгоспної пасіки нову, сучасну, прикріпив на фасаді пам’ятну гранітну дошку з портретом наставника. Після атестації приватна пасіка отримала статус «Фермерське племінне господарство з розведення бджіл української степової породи». На стажуванні в нього вже побувало чимало студентів з навчального закладу, який він сам колись закінчив.

Оксана ЛУК’ЯНЕНКО.

http://www.golos.com.ua/article/303205

ромео

Бджолярі відкачують перший у цьому році мед: прогноз на сезон

22.05.2018 14:00

Рекордно теплий квітень і травень сприяли тому, що плодові дерева розпустилися скоріше, як звичайно. Тож і збір меду почали раніше, пише газета "Експрес".  

— На тих пасіках, які стоять неподалік заплав річок або біля лісу, де росте багато кленів, верб, а також кульбаба, мед уже відкачують, — розповідає Андрій Богач, пасічник.  

— А після цвітіння садів, ріпаку пасічники качають нектар з акації та інших медодаїв, які вже теж цвітуть, — каже Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників України.

— Тож вже невдовзі можна буде куштувати квітковий мед (клен, верба та сади), ріпаковий і акацієвий.  

— З яких ще медодаїв бджоли збиратимуть нектар? І якого меду цього року буде найбільше, а якого — менше?  

А. Богач:   — У липні та серпні зазвичай відкачують мед з липи. Опісля — соняшниковий, також з пізньої гречки, луговий — із різнотрав'я. Саме соняшникового і поліфлорного (різнотрав'я) переважно буває найбільше.  

Т. Сушко:   — Цього року гречку посіяли на меншій площі сільськогосподарських угідь, ніж торік. Тому гречаного меду буде мало. Загалом найбільше цього продукту відкачують на початку червня і в липні.                                             

— Які загалом обсяги виробництва меду в Україні?   

Т. Сушко:   — Виробництво меду в нас зосереджено переважно в господарствах населення — 98%. І лише 2% припадає на зареєстровані суб'єкти господарювання. За приблизними підрахунками, у 2017 році меду було вироблено 100 тисяч тонн.  

— Кажуть, Україна — лідер серед експортерів меду. А куди везуть наш мед?  

Т. Сушко: — Наша країна щороку посідає 2 — 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині. Торік експортовано 67 848 тонн українського меду. Значний попит на нього у ЄС (зокрема, у Німеччині та Польщі). Також, щороку експортуємо мед до США, Туреччини, Японії. В останні два роки Україна відкрила експортні ринки Ізраїлю, Марокко та Швейцарії
http://expres.ua/news/2018/05/22/295566-bdzholyari-vidkachuyut-pershyy-comu-roci-med-prognoz-sezon

ромео

І НЕ ЗЛИПНЕТЬСЯ: Україна може продавати мед на експорт втричі дорожче

Топовим ринком для всієї продукції з України є Індія, а для меду — США і Європа, і ціну на нього можна підняти мінімум втричі

22.05.2018
529b38e64815fa971f9de1ef1f68f44c-696x332
 
 

Індія сьогодні є топовим експортним ринком для України, якщо говорити про всю аграрну продукції та обсяги її реалізації, зазначив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту FAO в ефірі радіо НВ. І не тільки тому, що він один з найбільших за обсягами споживання, підкреслив фахівець.

«Хоча ми ментально, так і територіально далекі від неї, ми намагаємося сьогодні скоротити цей розрив, — сказав Ярмак. — Сьогодні навіть авіадоставка товарів туди коштує 2 $/кг. Якщо говорити про продукцію з доданою вартістю, наприклад, малину, чорницю, то порівняно з вартістю доставки сам продукт коштує набагато більше».

За оцінкою експерта FAO, найбільшими темпами український експорт зростає в країни ASEAN і в цілому в Азію. З точки зору сум реалізації топовим ринком залишається Євросоюз.

В Україні сьогодні надзвичайно низькі ціни і дуже висока конкуренція на аграрному ринку. Країна є нетто-експортером практично всіх видів сільськогосподарської продукції. Але й на світовому ринку дефіциту теж немає, підкреслює Ярмак.

“У нас є унікальна властивість, про яку рідко хто наважується говорити, — додає він. — Хоча Україна — найбільший у світі експортер соняшникової олії, ні на одній полиці в світі не знайдеш пляшку олії з написом Made in Ukraine. Тому що воно вивозиться танкерами і продається під іноземними брендами”.

Тому FAO допомагає українським аграріям переорієнтуватися на більш “смачні” сегменти – ягоди, мед. «Ми продаємо найкращий у світі мед за найнижчою у світі ціною, — аргументує Ярмак. — Тобто на тому ж самому обсязі, що ми вивозимо зараз, ми можемо заробити втричі більше».

Нагадаємо, як повідомляв експерт FAO раніше, в 2018 році Україна може потіснити Аргентину з другого місця в світі за обсягами чистого експорту меду, і попереду буде тільки Китай.

https://agroday.com.ua/2018/05/22/i-ne-zlypnetsya-ukrayina-mozhe-prodavaty-med-na-eksport-vtrychi-dorozhche/

ромео

В Германии штраф за уничтожение одного насекомого доходит до €65 тыс.

05/18/2018
 
  

bee-300x225.jpgВ Германии всерьез обеспокоились проблемой выживания в современных реалиях насекомых всех разновидностей, в том числе – пчел и ос, которых внесли в Красную книгу.

Статус краснокнижных означает не только то, что насекомым будут уделять больше внимания, но и запрет на уничтожение. Убийство даже одной осы, которая мешала вам есть мороженое, наказуемо. Штраф, в зависимости от региона, колеблется от 5 евро до 50 тысяч евро.

Для определения суммы штрафа за уничтоженную осу в разных районах ФРН существует Штрафовальный каталог, согласно которому в Бранденбурге за подобное нарушение вас оштрафуют до 13 тысяч, в Баден-Вюртемберге – до 15 тысяч, а в Северном Рейне-Вестфалии – до 50 тысяч евро. Уничтожение редкого вида осы штрафуется 50 тысячами евро, а в Бранденбурге - 65 тысячами евро. Аналогичное наказание грозит и за уничтожение осиного гнезда.

Причины столь строгих наказаний – в резком снижении популяции ос. На сегодня в Германии осталось не более 25% численности ос, традиционно обитавших в этой местности. Особенно это касается пригородов мегаполисов, которые все больше застраиваются жильем. Поэтому и специалисты, и обычные граждане пытаются не только остановить уничтожение лугов, полей, кустарников, но и помочь выжить всему, что прыгает, летает, ползает и бегает.

Например, на автобанах страны не в диковинку увидеть специальные переходы для жаб. Ведется борьба с применением всевозможных гербицидов на полях, от которых гибнут пчелы. А если и не гибнут, то производят «химический» мед. Поэтому сейчас в ФРН очень сложно получить разрешение на строительство в зоне свободной природы: на пути застройщика сразу возникнет толпа активистов.

http://atmagro.ru/2018/05/18/v-germanii-shtraf-za-unichtozhenie-odnogo-nasekomogo-doxodit-do-e65-tys/

ромео

Клуб агроэффективности: украинский ученый создал инновационный улей

Клуб агроэффективности Сегодня, 07:00  1600 
FacebookTwitterGoogle+Pinterest

«Хочу купить несколько таких ваших ульев», — послышалось из зала Всеукраинского хакатона аграрных инноваций, когда буковинец Юрий Дронь закончил презентацию своего проекта Украинский улей «Бджільник».

Дронь переживает, что популяции пчел уменьшаются: «Человечество зависит от пчел и без них существовать не сможет. Нет, без меда мы как-то обойдемся, а вот без тех растений, которые они опыляют, — никак. В связи с этим большое внимание приковано к пчелам и другим опылителям, которые в последние годы катастрофически гибнут. Ученые назвали это явление коллапсом пчелиных колоний и ищут методы, как с ним бороться».

Ученый из Черновцов разработал улей, который позволяет предотвратить гибель пчел и даже повысить их производительность.

1fbda85-dsc-0161.png

«Сегодня ученые выяснили, что основными причинами гибели пчел является специфический паразит клещ Вароа, белковое голодание через внедрение в сельском хозяйстве монокультур и пестициды, — говорит кандидат биологических наук Юрий Дронь. — И все эти негативные влияния можно полностью исключить или, по крайней мере, минимизировать с помощью нашего «Бджільника».

Разработанная технология позволяет контролировать численность клеща только биотехническими и органическими средствами без вредных для пчел химических препаратов, полностью преодолеть последствия белкового голодания и уменьшить угрозу полной гибели пчелосемей от пестицидов, добавляет он.

34550eb-foto2.png

Кроме того, «Бджільник» создает уникальную защиту пчелиного гнезда от холода, влаги, шума и вредителей в холодный период.

«Есть специальная система удаления избыточной влаги из улья при сохранении практически всей тепловой энергии в зоне пчелиного клуба. Обеспечены также уникально комфортные условия для весеннего развития пчелиных семей и защиту от резких колебаний погоды через глобальные изменения. Все это способствует поддержанию устойчивого иммунитета пчелосемей и их способности противостоять болезням. Как следствие, пчелы в «Бджільнику» здоровее и продуктивнее. Они собирают в 3,2-3,5 раза больше меда, чем в обычных ульях», — констатирует Юрий Дронь.

4a4bc45-foto-dron-.png

С другой стороны, «Бджільник» очень удобный для пчеловодов, поскольку для доступа к распределительному гнезду нет необходимости снимать тяжелые медовые корпуса. Разработана уникальная система протиройових мероприятий, существенно упрощает обслуживание пчел в теплый период.

Интересно, что «Бджільник» дешевле в изготовлении, требует меньше сырья, чем существующие аналоги. Он устойчив как в стационаре, так и при переездах, и может изготавливаться с любыми рамками, то есть пчеловоды при этом без проблем могут использовать все имеющееся у них оборудование.

5666950--oto4.png

«Бджільник» отличается экологичностью, безопасностью и соответствует всем действующим требованиям отрасли.

Юрий Дронь уже запатентовал свое изобретение в Украине и ищет заинтересованных партнеров для патентования в других странах мира. Кроме того, нужны инвестиции для запуска серийного производства современных ульев собственно в Украине.

606870a--oto5.png

А началось все, по словам автора, с детского увлечения удивительным миром пчел, постепенно переросло в хобби, а теперь приобретает мировые масштабы.

http://agroportal.ua/publishing/klub-agroeffektivnosti/klub-agroeffektivnosti-ukrainskii-uchenyi-sozdal-innovatsionnyi-ulei/#

×