Jump to content
  • entries
    808
  • comments
    1,830
  • views
    113,078

About this blog

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Entries in this blog

ромео

Бджоли, які мешкали на даху Нотр-Даму, пережили пожежу

СУБОТА, 20 КВІТНЯ 2019, 14:34
1

Бджоли Собору Паризької Богоматері, що мешкали на його даху, пережили руйнівну пожежу 15 квітня.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на BBC.

Спочатку вважалося, що близько 200 тисяч бджіл, що жили у вуликах на даху, загинули в полум'ї.

Однак Ніколя Жіан, бджоляр собору, підтвердив, що бджоли живі і дзижчать.

Чоловік наглядав за трьома вуликами собору з 2013 року, коли вони були встановлені. Це було частиною ініціативи щодо збільшення числа бджіл по всьому Парижу.

Вулики розташовані на вершині ризниці з південного боку Собору Паризької Богоматері, приблизно на 30 м нижче головного даху. В результаті вогонь їх не зачепив.

Найбільший ризик представляла б для бджіл висока температура, але, як пояснив бджоляр, дим їх лише усипив.

"Замість того, щоб вбивати їх, вуглекислий газ робить їх п'яними, змушує їх спати", - сказав він.

Бджолярі зазвичай використовують дим, щоб заспокоїти комах і отримати доступ до їх вулику.

Нагадаємо, настоятель Собору Паризької Богоматері повідомив, що можливою причиною пожежі у храмі міг стати комп'ютерний збій.

Понад мільярд доларів вже зібрано людьми з різних верств суспільства по всьому світу на відновлення Нотр-Даму.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/04/20/7095436/

ромео

СТВОРЕНО РОЛИК ПРО ПРОФІЛАКТИКУ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ

18.04.2019

З метою уникнення непорозумінь між бджолярами та аграріями громадськість створила ролик про правила взаємодії всіх зацікавлених сторін: як зібрати смачний мед, хороший урожай та попередити отруєння бджіл. Не забувайте, що аграрне виробництво та бджільництво залежні один від одного! 

https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/stvoreno-rolik-pro-profilaktiku-otruennya-bdjil

ромео

PornHub запустив канал із бджолами, що запилюють квіти

PornHub запустив канал Beesexual, щоб звернути увагу громадськості на скорочення популяції бджіл.

PornHub запустив канал із бджолами, що запилюють квіти

Найбільший ресурс фільмів для дорослих PornHub запустив канал Beesexual з роликами про комах. Це було зроблено для того, щоб привернути увагу громадськості до скорочення популяції бджіл.

Тепер користувачі можуть подивитися відео із бджолами, що запилюють квіти. На каналі вже є 14 коротких роликів, які озвучують відомі порноактори.

 

До слова, цей канал є благодійним і за кожен перегляд відраховуватимуться гроші до фондів з порятунку бджіл.

– Без бджіл природа не може продовжувати існування. За кожен перегляд на каналі PornHub віддаватиме гроші благодійним фондам, що рятують бджіл, – йдеться в кінці кожного ролика.

Віце-президент компанії Корі Прайс зазначив, що компанія хоче змінити світ на краще.

– У нас 110 млн користувачів щодня, ми подумали, що всі вони могли б об’єднатися і допомогти збереженню цінного виду, – сказав він.

Джерело: Inverse

 

https://fakty.com.ua/ua/lol/20190417-pornhub-zapustyv-kanal-iz-bdzholamy-shho-zapylyuyut-kvity/

ромео

Бджолярі Тернопільщини у сусідній області розпочали сезон збирання меду (фото)

zastavka008-Copy.jpg
  •  Кві 17, 2019, 17:02

Відомі бджоловоди, учені, апітерапевти, медовари та виробники обладнання зібралися на «Малий бджолярський круг» у селі Олександрія на Рівненщині.

Тернопільські пасічники разом із колегами з інших 14-ти областей України упродовж двох днів перебували на Рівненщині, де відбувався «Малий бджолярський круг». Основна мета такого зібрання, як повідомляє прес-служба Рівненської облдержадміністрації, – поділитися думками щодо стану та розвитку бджільництва в Україні,  обговорити сучасні методи лікування бджіл, апітерапію, виробництво косметики з меду та власне медоваріння.

57076921_1492998387498395_27941152839276

Запитаєте, чому така подія вже вдруге відбувається саме на Рівненщині? А тому, що цей край славиться своїм бджільництвом.

– У нас зареєстровано близько півтисячі господарств, що займаються цією справою. Також в області працює гощанське підприємство «Країна меду», що займається заготівлею та переробкою меду натурального, а також його експортом до ЄС, США та Ізраїлю. Торік на світові ринки воно постачило продукції на суму понад 5 мільйонів євро. З таким результатом ТОВ «Країна меду» входить в десятку найбільших експортерів меду в Україні, – сказав заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

Тернопільські пасічники дізналися й про те, що бджільництво у сусідній області активно використовується у сфері туризму. Тут вже кілька років реалізують проект «Медове коло»», в рамках якого мандрівники відвідують окремі пасіки у п’ятих районах області, стаючи учасниками екологічного туризму, знайомляться із визначними місцями області.

У рамках «Медового бджолярського кругу» його учасники побували на ярмарку медової продукції, де оглянули сучасне обладнання, взяли участь у майстер-класах, дізналися про те, як розвивався у давнину бджолярський промисел – бортництво.

gnrote.1555333524-Copy.jpg57119659_1492998224165078_7824936530727656544684_1492998194165081_27648746011156

Фото – Рівненська ОДА

http://teren.in.ua/2019/04/17/bdzholyari-ternopilshhyny-u-susidnij-oblasti-rozpochaly-sezon-zbyrannya-medu-foto/

ромео

На Черкащині завод з переробки меду «відкрив двері» для безробітних

  • 17.04.2019
  • Днями Черкаською районною філією обласного центру зайнятості було проведено день відкритих дверей на підприємстві ТОВ «БІХАЙВ», що реалізовує свою діяльність в с. Чорнявка. Захід організовано з метою презентації роботодавця для 20 безробітних громадян та укомплектування актуальних вакансій.

Днями Черкаською районною філією обласного центру зайнятості було проведено день відкритих дверей на підприємстві ТОВ «БІХАЙВ», що реалізовує свою діяльність в с. Чорнявка. Захід організовано з метою презентації роботодавця для 20 безробітних громадян та укомплектування актуальних вакансій.

«ТОВ «БІХАЙВ» являється високотехнологічним заводом з виробництва меду, потужності якого дозволяють випускати 10 000 тонн готової продукції в рік.  Завод оснащений передовим обладнанням з гомогенізації меду. Після щадної переробки зберігаються всі корисні властивості унікального природного продукту. Компанія BEEHIVE входить до холдингу «Ефективні інвестиції», який реалізує інноваційні бізнес-проекти в Україні, являючись одним з драйверів вітчизняної економіки. Заробітна плата працівників значно перевищує розмір середньої заробітної плати в області. На сьогодні для повноцінної роботи заводу необхідні відповідні кадри, тому ми пропонуємо роботу на посадах – оператор лінії виробництва харчової продукції та вантажник», - повідомила присутнім під час екскурсії директор з виробництва Людмила Радько.

Шукачі роботи відвідали цехові приміщення, ознайомилися з технологічними процесами та умовами праці.

На заході директор філії Олександр Гриценко зазначив, що така форма ознайомлення претендентів на посаду з умовами праці, особливостями виробничого процесу та режимом роботи підприємства є найбільш прийнятною та ефективною, оскільки власний досвід людини, наочність дозволяють майже відразу прийняти рішення.

Наприкінці заходу 5 громадян зацікавилися пропозицією роботи та отримали направлення на проходження медичного огляду для подальшого працевлаштування.

https://cherkasy24.info/21857-na-cherkaschin-zavod-z-pererobki-medu-vdkriv-dver-dlya-bezrobtnih.html

ромео

На Днепропетровщине стартовал оригинальный флешмоб «Посади медонос»

 14.04.2019. г.
 

Пасечники Солонянского района Днепропетровской области запустили интересный флешмоб под названием «Посади медонос». Его целью является не только озеленение территории района, но и помощь пчеловодству, рассказывает газета "Вперед" (Солонянский район).

56711100_2117187851662018_8136825790063968256_n

Инициатор акции Дмитрий Любченко сам уже высадил 160 лип и призвал других пчеловодов последовать его примеру и поддержать полезный флешмоб.

56874545_2117187938328676_1593150026039689216_n

http://dv-gazeta.info/dneprnews/na-dnepropetrovshhine-startoval-originalnyiy-fleshmob-posadi-medonos.html

ромео

В Украине заработала медовая биржа

 10 апреля 2019. 19:00  
 

Инвесторы из Германии, Гарри Ремферт и Александр Кандлен, решили основать в Херсоне торговую площадку для украинских пчеловодов — «Медовая биржа».

Это интернет-ресурс, который позволяет установить прямую связь между пасечниками и экспортерами, оптовиками, пишет «АгроЮг».

«Идея торговой биржи витает в воздухе уже очень давно. И года 3-4 назад уже были попытки её создания, когда пчеловоды своими усилиями пытались создать некие сайты, на которых можно было размещать объявления о продаже меда. Но они были не очень успешны и не очень популярны, потому что для того, чтобы создать такого рода сайт требуются значительные капиталовложения, а после маркетинговая поддержка: раскрутка сайта, определенная команда, которая его бы поддерживала, обслуживала — модераторы, администраторы, менеджеры по работе с клиентами и т.д. Мы захотели эту идею развить и предложить её всем украинским пчеловодам», — говорит директор компании Александр Фабро.

Он  отметил, что физического взаимодействия между пасечниками не происходит по всей Украине, поэтому необходима какая-то общая платформа.

Фабро отметил, что на сайте «Медовая биржа» пасечники могут размещать объявления о продаже меда, инвентаря и других продуктов пчеловодства. В свою очередь, объявления видят все, кто зарегистрирован на этой платформе: другие пчеловоды, оптовики, заготовители. Ресурс является интернет-аукционом, где могут происходить торги. Также данный сайт помогает пасечникам формировать цену для своей продукции.

«Сейчас цена на мед формируется хаотично — кто кому сколько предложил. В одном регионе одна цена, в другом регионе — другая. А оптовики демпингуют ценами. Эта платформа позволяет урегулировать ценообразование, она показывает среднюю цену — за сколько покупают мед и за сколько предлагают. Кроме этого, система строит график по сортам за определенный период. Таким образом, все участники рынка, и пчеловоды, и оптовики, и заготовители видят какая реальная цена, независимо от того, кто как торгуется. И чем больше пчеловодов зарегистрированы в системе и продают, тем более точно система показывает эту среднюю цену», — утверждает директор компании.

Наблюдать за свои лотом и отслеживать все действия с ним пасечник может находясь где угодно. Система отправляет извещения о любых действиях касательно лота.

«Есть также преимущество для экспортеров. Экспортер желает купить партию меда, например 20 т, и он должен обзванивать мелких поставщиков или пчеловодов. Эта система позволяет дать ему заявку: какой мед нужен, в каком количестве и в каком регионе. И система рассылает всем пчеловодам из этого региона данное извещение. То есть, даже не выставляя свой мед на продажу, в любой период года пасечники могут получать от системы эти извещения», — рассказывает Фабро.

Кроме этого, планируется также сделать, чтобы украинские пользователи платформы видели оптовых заготовителей или оптовиков из Европы. А также, чтобы экспортер, размещая заявку в системе, мог бы комбинировать её из маленьких партий. Таким образом, минимизируется роль заготовителей, которые ездят по районам и собирают мед.

http://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/v-ukraine-zarabotala-medovaya-birzha/

ромео

Пасічники вийшли на протест під Кабмін.

ÐаÑÑÑники вийÑли на пÑоÑеÑÑ Ð¿Ñд ÐабмÑн. СеÑед ÑÑаÑникÑв акÑÑÑ â ÑеÑнÑвÑанин (ФÐТÐ)

Серед учасників акції – чернівчанин (ФОТО)

 Бджолярі б’ють на сполох через масову загибель в Україні бджіл через використання пестицидів.

11 квітня пасічники з усіх куточків України вийшли під стіни Кабінету Міністрів України на акцію протесту проти знищення бджіл. Серед учасників – чернівчанин Іван Филипчук.

Акція розпочалася о 10:00 в Києві. Біля Кабінету Міністрів зібралися близько 1,5 тисячі людей.

- У нас, пасічників, вимог багато. Зокрема, заборонити використовувати шкідливі пестициди при обробці полів та культур, завезення цієї хімії на територію України, ввести закон про кримінальну відповідальність за загибель від цієї отрути бджіл та інших тварин. Хочемо, щоби був створений окремий підрозділ на державному рівні, який би відповідав за бджільництво та відстоював наші права, - розповів Інформаційному агентству АСС пасічник Іван Филипчук.

- У жовтні минулого року бджолярі вже проводили аналогічну акцію протесту. Чиновники обіцяли зупинити знищення бджіл, проте жодних заходів так і не було вжито. Сподіваємося, що зараз нас почують.

ÐаÑÑÑники вийÑли на пÑоÑеÑÑ Ð¿Ñд ÐабмÑн. СеÑед ÑÑаÑникÑв акÑÑÑ â ÑеÑнÑвÑанин (ФÐТÐ)

ÐаÑÑÑники вийÑли на пÑоÑеÑÑ Ð¿Ñд ÐабмÑн. СеÑед ÑÑаÑникÑв акÑÑÑ â ÑеÑнÑвÑанин (ФÐТÐ)

ÐаÑÑÑники вийÑли на пÑоÑеÑÑ Ð¿Ñд ÐабмÑн. СеÑед ÑÑаÑникÑв акÑÑÑ â ÑеÑнÑвÑанин (ФÐТÐ)

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/pasichniki-viyshli-na-protest-pid-kabmin-sered-uchasnikiv-akciyi-chernivchanin-foto-43521. Сайт http://acc.cv.ua/

ромео

Чому важливо зареєструвати пасіку, розповідає Держпродспоживслужба в Сумській області 

06.04.2019 20:28  

Реєстрація пасіки є першим кроком до отримання якісної та безпечної продукції бджільництва. Оскілки на незареєстрованих пасіках не проводиться плановий ветеринарний нагляд, що автоматично позбавляє їх професійного лікування. Іншою проблемою таких пасік є масова загибель бджіл через використання аграріями пестицидів для оброблення сільськогосподарських угідь. Тому, для уникнення вищезазначених проблем, необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік.

«Рік тому Сумську область і Україну в цілому сколихнула звістка про масову загибель бджіл. Тому ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області вчергове звертається до пасічників і зазначає, що необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік, для уникнення вищезазначених проблем», – нагадав начальник Управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Сумській області Володимир Єщенко.

Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними лікарнями державної ветеринарної медицини.

Бджоляр, який зареєстрував пасіку отримує низку переваг:

Ветеринарне обслуговування. Пасіка отримує регулярний професійний догляд, що дозволить вирішити проблему захворювання бджіл, тим самим не впливаючи на якість та безпечність продукції бджільництва.

Своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

Отримує доступ до ринку збуту.

Також, реєстрація пасіки – це прямий шлях до самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції. Все це можливо лише у співробітництві виробника та держави. Звісно, вирішення цього питання залежить від багатьох факторів та потребує зацікавленості як з боку бджоляра, так і з боку держави. Але першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що, у свою чергу, дає ряд переваг для її успішного розвитку.

Детальніше: http://sumypost.com/sumynews/suspilstvo/chomu-vazhlyvo-zareyestruvaty-pasiku-rozpovidaye-derzhprodspozhyvsluzhba-v-sumskij-oblasti/

ромео
2019.04.02_zt_09-2b307fabef-750x430.jpg

160 кг меду з бджолосім’ї: з українськими пасічниками поділилися канадським досвідом у бджільництві

 Кві 6, 2019
 

30 березня семінар «Канадська пасіка очима поляка» зібрав у Херсоні виробників меду з усієї України: Київ, Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Суми, Дніпро, Полтава, Львів. Спікерами виступили Микола Грибок, голова Львівського братства «Рій», та Piоtr Sziszko, спеціаліст з роботи промислової пасіки.

Зустріч організувала ГО «Земля Таврії» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Piоtr Sziszko – пасічник із Польщі, відомий блогер каналу «Pasieka Bee Happy», який 6 років працював на промисловій пасіці в Канаді, штат Альберта. Цей штат є одним із трьох лідерів з виробництва меду в країні, де близько 1000 пасічників утримують під 300 тисяч бджолосімей, тобто в середньому 300 на пасічника (тоді як показник по Канаді – 85 бджолосімей на пасічника). В Альберті виробляється 20 тис. тонн меду, це половина всього, що виробляється в країні.

Пасіка, де працював Piоtr Sziszko, містить 15 тис. бджолосімей та виробляє мед, що реалізується гуртом. Кількість постійних працівників, що обслуговують все виробництво – всього 5, а в сезон додатково наймається 20 робочих. Середній показник: 80-90 кг меду з родини, найкращі – 150-160 кг. Гуртова ціна – близько 2 канадських долари. Але головний прибуток господарству приносять виробництво воску та послуги запилення. Виготовляється віск різних видів, в тому числі дуже дорогий для косметичних фірм. Послуга по запиленню коштує місцевому фермеру 120-180 канадських доларів за вулик, договори на послугу укладаються ще взимку.

Головні медоноси – ріпак, конюшина, люцерна. Пасіка охороняється електрикою, що виробляєтеся сонячними батареями, але, в основному, не від крадіжок (за 30 років роботи у господаря не вкрали жодного вулика), а від ведмедів та інших хижаків. До речі, вулики не застраховані. Рамки використовують дерев’яні, а вощину пластикову. На пасіці жорсткий відбір бджолородин: хворі одразу вибраковуються, адже це зайвий клопіт, додаткова робота та хвороби. Відмор бджіл йде на компост або продається. Варіатоз вважається причиною всіх інших хвороб, тому профілактика – найголовніша процедура, для цього використовують різні методи та препарати, аби не було звикання (Апівар, 65% розчин мурашиної кислоти). Інтенсивний збір меду йде 2 місяці, промислова медогонка може одразу обробити 120 рамок.

Питань було багато, вони стосувалися строків роботи, особливості будов вулика, їх перевезення, як краще перезимувати, а також щодо матки та відводки, методів боротьби із хворобами, фінансових показників пасіки. Тож, цікавий та корисний міжнародний досвід стане у нагоді українським виробникам меду.

https://www.seeds.org.ua/160-kg-medu-z-bdzholosimї-z-ukraїnskimi-pasichnikami-podililisya-kanadskim-dosvidom-u-bdzhilnictvi/

ромео

Пасічники протестуватимуть під Верховною Радою

2019-04-05 09:51. 

Через проблему із отруєнням бджіл пасічники 11 квітня протестуватимуть під ВР.

Як передає agropolit.com, серед вимог, ввести в департаментах агропромислового розвитку областей штатну одиницю, тобто працівника, який би займався виключно бджолярами.

Про це в ефірі телеканалу UA: Суми повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак.

Головною проблемою, з якою зіштовхуються пасічники є отруєння бджіл пестицидами, якими обробляють поля фермерські господарства. Минулого року на Сумщині така проблема була в кількох районах області. Після масової загибелі бджіл пасічники проводили мітинги, відстоюючи свої права. За оцінками союзу пасічників України така ситуація склалася в різних областях, загалом загинуло від 20 до 40 тис. бджолосімей. Економіка втратила 50 млн грн.

За словами Олександра Маслака, проблема в тому, що не всі агропідприємства використовують для обробки дозволені пестициди. А також не завжди правильно проводиться повідомлення пасічників. За правилами фермери повинні за 3 дні повідомити і бджолярів, і органи місцевого самоврядування. Повинні бути попереджені всі в радіусі 10 км.

Також проблемою у бджільництві є те, що не всі бджолярі мають на свої пасіки та бджолосім’ї паспорти. Тож і в разі їх загибелі не завжди можуть вимагати компенсацію.

http://newformat.info/news/pasichniki-protestuvatimut-pid-verhovnoju-radoju/

ромео

Ученые узнали состав пчелиного клея для цветочной пыльцы

01.04.2019

Необычная концепция двухкомпонентной смеси, которой пчелы приклеивают к себе тяжелые комки пыльцы, может найти применение в промышленности и даже военной технике.

Прежде чем пчелы произведут мед для своего потомства и для нас, им необходимо найти цветочную пыльцу и принести ее в гнездо. Таких особей легко узнать по паре крупных шариков пыльцы, прилепленных к задним ножкам. Это нелегкий груз, масса которого может превышать четверть веса пчелиного тела, и насекомому необходимо плотно и надежно крепить его в полете. В этих механизмах разбиралась команда ученых из Технологического института Джорджии во главе с Карсоном Мередитом (Carson Meredith). О своей работе они рассказывают в статье, опубликованной в журнале Nature Communications.

Авторы показали, что для надежного закрепления пыльцы пчелы используют сложный «двухкомпонентный» клей. Этот состав включает, во-первых, липкую, богатую полисахаридами субстанцию, которая получается при действии слюны насекомого на цветочный нектар и скрепляет частицы пыльцы вместе. Второй компонент — растительное масло, которое также выделяется с пчелиной слюной, покрывает пыльцу и сохраняет ее от высыхания или избытка влаги, из-за которых состав может потерять свои клеящие свойства.  

 

©Georgia Tech

 

 

Интересно, что, добравшись на место, пчела сравнительно легко освобождается от липкого груза. Ученые полагают, что это происходит из-за особых свойств адгезивной смеси, которая прекрасно выдерживает резкие рывки, но сравнительно легко отклеивается при осторожном, медленном воздействии.

 

«Уверены, что ключевые элементы этой схемы можно заимствовать для разработки новых адгезивных материалов с внешним водозащитным масляным барьером, позволяющим лучше переносить сильные перепады влажности», — добавляет профессор Мередит. О перспективах этого подхода говорит хотя бы то, что финансовую поддержку исследованиям оказал Офис научных исследований ВВС США.

https://naked-science.ru/article/biology/uchenye-uznali-sostav-pchelinogo

ромео

1 квітня 2019 - 10:29

Бджолярі вимагають від Шеремети заборонити ввезення неонікотиноїдів в Україну

Пасічники звернулися з проханням посприяти із прийняттям скорішого обмеження ввозу неонікотиноїдів до заступника міністра аграрної політики Віктора Шеремети в рамках Форуму бджолярів «Медо&гонка».

Так, під час заходу пасічники попросили на законодавчому рівні обумовити використання та ввіз неонікотиноїдів в Україну.

«Фермери застосовують препарати, які шкодять українській землі, вбивають бджіл і бджільництво. За нас взялися жорстко: реєстрація, якість меду. Хотілося б щоб держава звернула увагу і на аграріїв, щоб вони не застосовували токсичні пестициди», – висловився керівник Спілки пасічників Братського району Олександр Адамович.

В свою чергу, голова фермерського господарства «Аромат» Степан Цицик звернувся до заступника міністра із закликом прийняти відповідний законодавчий документ згідно якого, окрім того, що необхідно заборонити використання шкідливих препаратів, також варто компенсувати фермерам вартість дорогих біопрепаратів для захисту рослин.

На це Шеремета заперечив, що, по-перше, процес завезення вказаних препаратів в Україну контролює не Мінагрополітики, а Міністерство природи та екології. По-друге, на його думку, питання варто озвучувати не тільки з боку заборони препаратів, а й обумовити способи і час обробітку полів аграріями.

«Ми будемо ставити питання про заборону. Але я скажу, що на ріпак існують дозволені препарати, і при їх використанні жоден пасічник нічого фермеру не скаже. Але ціна такого препарату $35/га. І в нас же багато хто вважає, що після потрави поля можна одразу випускати бджіл, але це не так. Бджоли ж не можуть цілодобово сидіти у вуликах. Після використання цих препаратів довготривалої дії ще тиждень бджоли будуть дохнути, тому тут потрібно підходити з іншого боку. Варто казати не про один вид препаратів і їх заборону. Цими препаратами необхідно оброблювати культури на початку вегетації, коли до цвітіння ще зовсім далеко, а от по цвітінню або перед ним можна оброблювати тими препаратами, які дозволені. Також дуже важливо, щоб обробіток проводився у вечірній та нічний час. Я про це завжди кажу, але потрібно все ж на законодавчому рівні це вирішити. Бо препарат може бути сам не шкідливий, але наші аграрії, крім інсектицидів додають добрива, фунгіциди – все це попадає на крила бджолі і вона падає навіть не від дії хімічного препарату. Тому питання треба ставити не тільки по забороні, а й по способам і часу обробітку. В тому, що вас фермер попередив про потраву і ви закрили льотки – гарантії безпеки немає. Дія препарату ще залишається», – виступив Віктор Шеремета.

Нагадаємо, раніше експерт повідомив, що наступні 5 років Україна буде залежна від імпорту бджолиного маточного матеріалу.

http://agravery.com/uk/posts/show/bdzolari-vimagaut-vid-seremeti-zaboroniti-vvezenna-neonikotinoidiv-v-ukrainu

ромео

У Франції атакували офіс Bayer

piket.jpg

Вранці 14 березня 2019 року активісти Attac France пікетували офіс компанії «Байєр – Монсанто».

Патока, фарба, дим… Маскуючись під бджіл активісти перефарбовували фасад компанії патокою.
На фасаді офісу були розміщені банери з написами: «Байєр – Монсанто вбивають біорізноманіття»
«Ми хочемо щоб були бджоли, а не хімічні речовини!»
Активісти також звинуватили Байєр – Монсанто в тім, що компанія своєю діяльністю відповідальна за негативні кліматичні зміни.

http://infoindustria.com.ua/u-frantsiyi-atakuvali-ofis-bayer/

ромео
Varva_Pasika.jpg

На Роменщині бджоляр відсудив більше 90 тисяч за загибель бджіл

16:03 / 22 марта 2019
 

Роменський міськрайонний суд частково задовольнив позов бджоляра та стягнув з ТОВ «Урожайна країна» на користь чоловіка 91 260 грн. 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої загибеллю бджіл. В іншій частині позовних вимог відмовив, повідомляє прес-служба суду.

Восени чоловік (позивач) мешканець с. Овлаші Роменського району звернувся до суду щодо відшкодування ТОВ «Урожайна країна» (відповідачем) шкоди, завданої загибеллю бджіл. Свій позов пасічник мотивував тим, що він в с. Ярмолинці Роменського району утримує стаціонарну пасіку, яка станом на червень 2018 року налічувала близько 100 сімей.

У результаті проведення відповідачем, без попередження через засоби масової інформації, в період з 17 по 20 червня 2018 року обробітку посівів гороху інсектицидом відбувся масовий падіж бджіл, який від загальної кількості бджіл становить 70-80%.

Позивач зазначає, що він поніс збитки не тільки щодо втрати бджолосімей ( вартість однієї бджолосім’ї станом на червень 2018 року становила 2500 грн.), та втратив запланований прибуток у якості меду.

Бджоляр звертався до ТОВ «Урожайна країна» з пропозицією відшкодування матеріальних збитків, але дане звернення було залишене без розгляду та задоволення.

А тому чоловік звернувся до суду задля вирішення питання стягнення з ТОВ «Урожайна країна» 333 200 грн. матеріальної шкоди.

Суд, при розгляді справи відхилив обґрунтування розрахунку шкоди, спричиненої загибеллю 100 бджолосімей, оскільки їх наявність не була доведена у такій кількості. Виходячи з цього зменшився розмір втраченої вигоди, тобто не отриманого меду. Крім того з пояснень свідків та самого позивача встановлено, що приблизно половина липового меду була позивачем отримана та продана, тобто суд відхилив аргумент позивача щодо повної втрати липового медозбору.

Суд прийняв аргументи відповідача ТОВ «Урожайна країна», що позивач, за наявності попереджувальних табличок по периметру горохового поля повинен був дізнатися, що проводиться обробка інсектицидом.

При присудженні відшкодування шкоди, виходячи з обов’язку власника вживати заходів щодо збереження свого майна, суд вважав, що бджоляр за наявності попереджувальних табличок, розміщених відповідачем на отруєному полі, повинен був дізнатися про можливість несприятливих для свого майна наслідків і вжити заходів щодо його збереження, тому суд вважає, що вина у спричиненні збитків на 65% ТОВ «Урожайна країна» і 35 % самого позивача.

Рішення суду не набуло законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів.

http://debaty.sumy.ua/news/na-romenshhini-bdzholyar-vidsudiv-bilshe-90-tisyach-za-zagibel-bdzhil

ромео

Мед из Японии с особым ингредиентом

Японские пасечники разнообразили ассортимент своей продукции, добавив новинку — мед с гигантским шершнем. Насекомое еще живым помещают в баночку и заливают медом. Как утверждают японцы, благодаря этому мед получается еще более полезным и вкусным. Правда, есть шершня они категорически не советуют, но предлагают залить его каким-нибудь алкоголем, чтобы сохранить в качестве необычного украшения.

За банку особого меда весом 150 г просят 1260 иен (11 долларов).

1.

Мед из Японии с особым ингредиентом

2.

Мед из Японии с особым ингредиентом

3.

Мед из Японии с особым ингредиентом

4.

Мед из Японии с особым ингредиентом

5.

Мед из Японии с особым ингредиентом

6.

Мед из Японии с особым ингредиентом

7.

Мед из Японии с особым ингредиентом

http://zefirka.net/2019/03/22/med-iz-yaponii-s-osobym-ingredientom/

ромео

med.jpg

На Полтавщине в аварийном дереве нашли 8 килограммов меда (фото)

21.03.2019, 09:00

 

В Лохвице в аварийном дереве нашли 8 килограммов меда.

Об этом сообщает Панорама Полтавщины.

Гнездо пчел нашла бригада предпринимателя Александра Шустова, которая по просьбе Лохвицкого горсовета спиливала старую аварийную осину на ул. Преображенской, около развалин швейной фабрики. Пчел в дереве не нашли, даже мертвых, наверное, они по какой-то причине покинули соты.

"Меда было килограммов 8, не меньше. А гнездо пчел - больше метра в диаметре", - рассказал Александр Шустов, владелец пилорамы.

По его словам, гнездо в старом дереве было на высоте около восьми метров. В этом месте старый ствол изнутри был весь покрыт воском и прополисом.

Фото - Олег Доленко

http://poltava.sq.com.ua/rus/news/novosti/21.03.2019/na_poltavschine_v_avariynom_dereve_nashli_8_kilogrammov_meda_foto/

ромео

Агрохолдингу HarvEast конфликты с пчеловодами не нужны

48203062-honey-.jpg

Об этом заявил генеральный директор HarvEast Дмитрий Скорняков, передает Агропортал. “Я не вижу сложностей в деле создания базы пасечников. В прошлом году у нас была проблема с недобросовестными пасечниками. В Донецкой области меда в прошлом году было мало и они решили заработать на нас, порою специально выставляя под обработки выездные пасеки”, — сказал он.

Скорняков добавил, что если пасеки будут на платформах, а пчеловоды будут зарегистрированы и работать открыто, имея возможность из базы HarvEast узнать об обработках полей, то и проблем не будет. По его словам, “пасечники тоже бывают адекватными и не адекватными”.

Скорняков подчеркнул, что HarvEast делает максимально простую программу. Сначала она будет внедрена на Донбассе, а потом в Киеве. В этом сезоне планируют запустить ее в тестовом формате.

http://infoindustria.com.ua/agroholdingu-harveast-konfliktyi-s-pchelovodami-ne-nuzhnyi/

ромео

США цього року імпортували українського меду майже на $2 млн

19 березня 2019 14:30
США цього року імпортували українського меду майже на $2 млн pixabay.com

За перші два місяці поточного року США імпортували меду з України на $1,96 млн, що вдва рази перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Про це повідомляє портал AGRI-GATOR, посилаючись на дані офіційної статистики.

США суттєво збільшили імпорт українського меду, тим самим потрапивши до трійки лідерів зі споживання цієї продукції, посунувши Польщу.

Перше та друге місця вже традиційно займають Німеччина та Бельгія. Згідно з офіційними даними, ці країни вже імпортували українського меду на $3,68 млн та $1,99 млн відповідно.

Загалом, за аналізований період українські виробники меду відвантажили цієї продукції на зовнішні ринки на $12,9 млн, що на 7% поступається показникам за перші два місяці минулого року.

Втім, у натуральному виразі експорт меду навпаки, трохи збільшився. Для порівняння, якщо минулого року експорт за січень-лютий становив 6,1 тис. т, то поточного року цей показник зріс до 6,9 тис. т.

https://kurkul.com/news/14848-ssha-tsogo-roku-importuvali-ukrayinskogo-medu-mayje-na-2-mln

ромео

 17.03.2019

ИНДИЕЦ НАБИЛ ПОЛНЫЙ РОТ ЖИВЫМИ ПЧЕЛАМИ (ВИДЕО)

 

Picture

В индийском штате Западная Бенгалия собиратель дикого меда Сук Махаммад Далал  набил полный рот живыми пчелами. На ролик происходящего обратило внимание издание Daily Mail.

На видео 32-летний Далал без защитного костюма просовывает голову в отверстие в "стене" пчелиных сот, затем голыми руками берет горсть живых насекомых и засовывает их в рот, утрамбовывая пальцем. После чего мужчина набирает еще одну пригоршню пчел и пытается протолкнуть ее внутрь. На следующих кадрах индиец замирает перед камерой с ползающими по его лицу пчелами, прежде чем выплюнуть их и продолжить работать.

Далал утверждает, что за 16 лет приобрел иммунитет к пчелиному яду. Прежде чем стать собирателем дикого меда, мужчина работал помощником врача в городе Калькутта, столице Западной Бенгалии.

http://www.bagnet.org/news/world/391864/indiets-nabil-polnyy-rot-zhivymi-pchelami-video

ромео

Відбулося судове засідання за фактом загибелі бджіл у пасічників села Антопіль Андрушівського району

18.03 19:29    

О 10-тій годині 18-го березня розпочалося судове засідання за фактом загибелі бджіл у пасічників села Антопіль Андрушівського району. Про це йдеться у сюжеті телеканалу UA: Житомир.

Нагадаємо, 18-го травня 2018-го року у пасічника Сергія Янчевського після оприскування посівів сільськогосподарських культур загинуло 80% робочих бджіл.


http://ruporzt.com.ua/actualno/123593-vdbulosya-sudove-zasdannya-za-faktom-zagibel-bdzhl-u-paschnikv-sela-antopl-andrushvskogo-rayonu.html

ромео

На Львівщині відкрили завод з переробки меду

40a4e005c08fa33f0818d45d4589de43_XL-623x

У селі Сопошин Жовківського району Львівської області 19 лютого відкрили завод з переробки меду і продуктів бджільництва. Підприємство є експортером українського меду, і сприяє підтримці і розвитку регіональних бджолярів. Про це з посиланням на прес-службу Львівської ОДА передає UBR.

Інвестиції в підприємство становлять 20 млн грн.

Зазначається також, що тут створять 50 нових робочих місць з хорошою заробітною платою.

До складу виробничих потужностей підприємства входить цех прийому сировини, цех переробки меду і гомогенізації, склад готової продукції, механічна майстерня, котельня з економічними та екологічними котлами.

Підприємство виробляє гомогенізований акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий, різнотрав’я, і ріпаковий мед. Мед експортується до Польщі, Австрії, Італії, Канади.

Підприємство має можливість регулярно поставляти поліфлорний (зібраний з різних видів рослин) або монофлорний мед (зібраний з одного виду рослин) загальним обсягом до 500-1000 тонн на рік.

У планах – створення органічної та промислової пасіки, початок виробництва фасованого меду, налагодження виробництва інноваційних лікувально-профілактичних засобів на основі продуктів бджільництва і екологічно безпечних препаратів для бджіл.

https://zaxid.net/na_lvivshhini_vidkrili_pershiy_zavod_z_pererobki_medu_n1449571

ромео

Аграріїв хочуть зобов'язати відправляти СМС бджолярам про хімобробку полів

 П'ятниця, 22 лютого 2019 13:31

14 лютого в Раді зареєстровано законопроект №10052 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва.

Депутати Верховної Ради пропонують парламенту зобов'язати фіз- і юросіб, що застосовують засоби захисту рослин чи агрохімікати, завчасно, але не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, надсилати SMS-повідомлення на телефони бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані не менше 10 км від місця обробки, про заплановане застосування ЗЗР чи агрохімікатів.

"У повідомленні мають бути вказані дата, час і місце обробки, назву рослин, що опилюватимуть, назву і діючу речовину препарату, тривалість його дії і клас небезпеки для бджіл", - йдеться у пояснювальній записці.

Відзначається, що обробка рослин, що опилюватимуться, здійснюється в період відсутності льоту бджіл - з 21:00 до 5:00.

Також пропонується впровадити державну підтримку бджільництва у вигляді відшкодування 50% витрат, пов'язаних з цією галуззю.

 

Згідно з документом, держпідтримка щодо захисту і розвитку бджільництва забезпечується у вигляді дотацій, що надаються щомісяця фізичним особам - підприємцям або власникам пасік, зареєстрованим в порядку, встановленому законодавством.

Дотації надаються у вигляді відшкодування власнику пасіки витрат, пов'язаних із закупівлею бджолиних сімей і маток, закупівлею і використанням зареєстрованих ветеринарних препаратів для профілактики і лікування захворювань бджіл, придбанням обладнання, ліній з відкачки меду або фасування продуктів бджільництва, забезпеченням якості продукції бджільництва, зокрема її дослідження і сертифікація.
При цьому розмір дотацій становить 50% від загальної суми зазначених витрат, які документально підтверджені.

 

Також цим законопроектом передбачається введення адміністративної і кримінальної відповідальності за нанесення шкоди бджільництву.

Так, виконання робіт, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням і застосуванням ЗЗР, їх торгівлею особами, які не пройшли спеціальну підготовку і не мають відповідного посвідчення, спричинятиме накладення штрафу від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб - від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів.

Незаконна рубка медоносних дерев або чагарників карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

 

За приховування або надання неправдивої інформації особам, які займаються бджільництвом, і органу місцевого самоврядування про виникнення загрози бджолам при застосуванні ЗЗР, що призвело до загибелі бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, передбачається штраф від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 2 років або без такого.

Істотною шкодою вважається матеріальний збиток, заподіяний пасічнику (власнику пасіки), що в 5 і більше разів перебільшує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з пояснювальною запискою, тільки у 2018 році в Україні загинуло близько 45 тис. бджолосімей і кількість їх втрат зростає з року в рік в геометричній прогресії, при цьому не всі бджолярі звертаються до представників влади за захистом.

За матеріалами rada.gov.ua

http://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/13060-ahrariiv-khochut-zoboviazaty-vidpravliaty-sms-bdzholiaram-pro-khimobrobku-poliv.html

ромео

Предприятие по переработке меда окупится за год

24.02.2019, 08:00  
FacebookTwitterGoogle+Pinterest

Мировой спрос на мед растет в среднем на 5% ежегодно. В удовлетворении этого спроса Украина играет одну из ведущих ролей — по объему экспорта меда в 2017 г. занимала третье место после Китая и Аргентины.

Продукция отечественных пасечников известна в 40 странах, а годовая квота на беспошлинный ввоз меда в Евросоюз полностью выбирается уже в первой декаде января. Но и таможенная ставка в 17,3% не останавливает украинский экспорт меда в Европу, сообщает Pro-Consulting.

Производство этого полезного продукта пережило спад в течение 2014–2016 годов, и в позапрошлом году начало восстанавливаться. Пока не удалось компенсировать потерю Крыма и части Донбасса, но этот момент уже не за горами.

«Катализатором дальнейшего увеличения сбора меда должен стать переход на новые европейские стандарты качества к концу 2019 года. Это еще шире откроет двери на рынки не только ЕС, но и остального мира. Для увеличения ценности своей продукции все больше украинских пасечников получают эко-сертификаты, что практически автоматически удваивает их выручку от продаж», — объясняют эксперты.

Однако далеко не все частные пасеки имеют возможность проводить предпродажную подготовку и расфасовку меда. Поэтому есть необходимость в создании специализированных предприятий в этом направлении, что будет выгодно как пчеловодам, так и владельцу данного предприятия. Аналитики подсчитали рентабельность создания подобного перерабатывающего комплекса мощностью 5 тыс. тонн меда в год.

«Размещать предприятие лучше всего в районе максимальной концентрации небольших производителей, что позволит оптимизировать логистику поставок. Особые требования должны предъявляться к экологической чистоте региона размещения, поскольку это даст возможность получить сертификат эко-продукции и продавать мед по более высокой цене», — считают специалисты.

В общих инвестиционных затратах наиболее капиталоемкой статьей является собственно закупка меда — 63,6%. Оборудование производственной линии и складского комплекса составляет 19,1% и 7,7% соответственно.

«После 9 месяцев, отведенных на организацию предприятия, оно начинает закупать мед у пасечников, приводить его в товарный вид и продавать на рынок. Период окупаемости данного проекта составляет чуть более года (13,3 месяцев) с учетом дисконта», — подсчитали специалисты.

http://agroportal.ua/news/vlast/predpriyatie-po-pererabotke-meda-okupitsya-za-god/#

ромео

Чому гальмують українські медові експортери?

48203062-honey-1-2.jpg

Інертність українських медових експортерів є проблемою №1 при продажах вітчизняного меду за кордон. Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Пояснюючи деталі свого твердження фахівець зазначив передусім відсутність міжнародних комунікацій та просування продукції, інвестицій у маркетинг та імідж українського меду.

“Проблема №2 – ми живемо міфами, які не мають жодного значення для заробляння грошей на експорті меду. Якщо клієнт хоче рідкий мед, то не потрібно йому натужно пояснювати, що він дурак, і що кристалізований мед – це натурпродукт. Або, якщо хочеш це пояснити, підготуй бюджет в кілька десятків мільйонів доларів, та розкрути кристалізований мед”,- зазначив Андрій Ярмак, перераховуючи перепони на шляху налагодження сталого експорту українського меду.

Він також навів приклад того, що в країнах Близького Сходу імпортери навіть не хочуть чути про український мед.

“Основні причини:
а) “турки нам розказали, що українці купують поганий китайский мед, і потім продати його дорого як свій, натуральний;

б) український мед кристалізується – тут таке продати неможливо;

в) український мед має нетиповий смак для місцевого споживача, тому його продати неможливо;

г) український мед надто дорогий – дорожчий за інші;

д) українский мед має дуже низку якість

Мої відповіді по пунктах:

a) турки говорять неправду, бо імпорт меду з Китаю в Україну відсутній. Його ніколи й не було. Це раз. Також дуже легко пояснити, чому брешуть турки – бо вони самі постійно збільшують імпорт українського меду (в 2,5 рази за 5 років зросли закупки). Туреччина входить взагалі в шестірку основних імпортерів меду з України – зрозуміло, що вони самі його міксують та продають на Близький Схід, і дуже бояться, щоб місцеві імпортери не вийшли напряму на постачальників!

б) це правда, але у нас є виробники, які можуть постачати мед декристалізований та пастерізований. Тому це надумана проблема. Можна купити те, що тобі потрібно!

в) мені дали спробувати смаки меду, які ідеально підходять місцевим споживачам. Ну просто один в один наш гречаний мед. Тобто мед повинен бути трошки різким на смак. Тому вони його міксують та додають спеції. Але український мед є надзвичайно зручним для міксів, як говорять нам імпортери з ЄС. Lagnese – є одним з найпопулярніших брендів меду тут – це німецька компанія, яка одночасно є одним з найбільшим покупців українського меду. Отже, наш мед їм підходить, бо вони вже його їдять!

г) не пишаются цим, але навіть якщо перевірити світову торгову статистику, то український мед є найдешевшим в світі, на рівні з медом з Індії! І це, до речі, наш головний конкурент на ринку Близького Сходу. І ще одне – така низька ціна – це наслідок проблеми №1, про яку я говорив!

д) якість українського меду підтверджується географією експорту: лідери: Німеччина, Польща, США, Бельгія. Це найвибагливіші країни щодо якості меду, і вони купують 66% українського меду! А Близький Схід вже смакує наш мед через німецьких, турецьких та інших постачальників, не здогадуючись про це”,- вважає Андрій Ярмак.

UkraineFood.org

http://infoindustria.com.ua/chomu-galmuyut-ukrayinski-medovi-eksporteri/

×