Jump to content
  • entries
    808
  • comments
    1,830
  • views
    113,059

About this blog

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Entries in this blog

ромео
t_1_pasika4.jpg

У Шацьку та Підманові невідомі облили мастилом 27 вуликів

15:00 10.08.2019
 1422

У Шацьку та Підманові двоє жителів повідомили, що їхні вулики пошкодили невідомі.

Як повідомили у Шацькому відділенні поліції, до них 7 серпня надійшло дві заяви від жителів села Підманево та селища Шацьк про те, що невідома особа облила мастилом та дизельним паливом 27 вуликів із сім’ями бджіл, які знаходились в уроч. «Верхи» поблизу с. Підманево.

В результаті цього мед та вулики були пошкоджені та непридатні до використання, а сім’ї бджіл загинули.

За вказаним фактом слідчі інформацію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 194 КК України (умисне знищення, або пошкодження майна).

Проводиться перевірка в рамках кримінального провадження, максимальна санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.

Фото з місця злочину також опублікував на своїй сторінці у Facebook шачанин Богдан Заяць.

 

1_pasika8.jpg
 
 
2_pasika.jpg
 
 
3_pasika1.jpg
 
 
4_pasika2.jpg
 
 
5_pasika3.jpg
 
 
6_pasika4.jpg
 
 
7_pasika5.jpg
 
 
8_pasika6.jpg
 
 
9_pasika7.jpg
 
 

https://shatsk.rayon.in.ua/news/170119-u-shatsku-ta-pidmanovi-nevidomi-oblili-mastilom-27-vulikiv

 
 
ромео

В лабораторії довели, що кольоровий "мед" з Синевиру — не мед (ВІДЕО)

В лабораторії довели, що кольоровий "мед" з Синевиру — не мед (ВІДЕО)
Середа, 07.08.2019 

Журналісти телеканалу Sirius віднесли на лабораторний аналіз придбаний на Синевирському ярмарку кольоровий м'ятний мед.

Раніше Mukachevo.net розповідало, як на Закарпатті дурять туристів "лівим" медом. Так, фахівці Закарпатської державної лабораторії перевіряли його на якість і, власне, вміст меду.

Дослідження показали, ця речовина не відповідає нормам солодкого продукту.

Цей мед був придбаний біля одного з найпопулярніших туристичних об'єктів в Закарпатті озера Синевир. 100-грамова баночка такого продукту вартує в середньому 30 гривень.

За день з одного прилавка продається від 60 до 100 баночок.

Що сказала спеціаліст лабораторії про цей продукт дивіться у сюжеті:

 

http://www.mukachevo.net/ua/news/view/615863

ромео

Медовара хотіли притягнути до відповідальності за питні меди на фестивалі

7 серпня 2019 17:00
Медовара хотіли притягнути до відповідальності за питні меди на фестивалі life.ruМедовара хотіли притягнути до відповідальності за питні меди на фестивалі

Фіскальна служба хотіла притягнути до адміністративної відповідальності мешканця Ковеля (Волинська область) за питний мед власного виробництва. Чоловік представив свою продукцію на місцевому фестивалі. Про це повідомляє kowel.rayon.in.ua.

За даними фіскальної служби, чоловік, який працює у Ковелі вчителем, нібито порушив правила ведення господарської діяльності: здійснив торгівлю алкогольними напоями без отримання відповідної ліцензії, а також без реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності в органах державної влади.

На ковельчанина було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні він провину не визнав та пояснив, що був запрошений організаторами цьогорічного фестивалю тюльпанів «Волинська Голландія» для демонстрації та куштування відвідувачами продуктів бджільництва власного виробництва, серед яких був представлений мед питний. Через незначний час після початку демонстрації продукції представники фіскальної служби повідомили його про невідповідність такої діяльності вимогам законодавства та вилучили напої, які вважали алкогольними.

Ковельський міськрайонний суд дійшов висновку про відсутність в діях медовара складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи немає переконливих доказів здійснення ним торгівлі та факту віднесення вилученої продукції до алкогольних напоїв. Складений посадовими особами фіскальної служби протокол взагалі не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Зокрема, в документі відсутні відомості про дату, час та місце вчинення правопорушення.

Суд постановив провадження в справі закрити та повернути господарю вилучені, згідно протоколу, напої: 6 пляшок «Секрет довголіття», 7 пляшок «Волинський калейдоскоп» та 4 пляшки «Мед питний «Лесин край».

https://kurkul.com/news/16846-medovara-hotili-prityagnuti-do-vidpovidalnosti-za-pitni-medi-na-festivali

ромео

Лікує медом та молитвою. Отець на Черкащині створив власну пасіку та пропагує сільське життя (Фото)

05.08.2019 | 21:40

Він був настоятелем трьох церков Кримської єпархії УПЦ Київського патріархату. Отець Іван лікував молитвою, до нього їхали українці з усіх куточків нашої держави. Та з початком окупації Криму проукраїнському священнику лишатися вдома стало небезпечно. Разом зі своєю родиною він змушений був тікати з власної оселі. Часу на збори було півгодини. Далі – дорога до столиці. Лише згодом він потрапив на Черкащину, де мешкає вже 4 роки.

Увесь цей час із синами він будує дім, медовий цех та розвиває власну пасіку. Чи сумує за Кримом, як лікує людей молитвою та медом, дізнавалися 18000.

1f-600x450.jpg

“НЕ МИ ОБРАЛИ МІСЦЕ, А ВОНО – НАС”

На місці старої сільської хатини у Вікниному – двоповерховий будинок,  в якому ще ведуться внутрішні роботи. На подвір’ї – недобудова з дахом, та поки без стін. За вуликами – річка та зелений берег. У цьому неймовірному місці поселилася родина Івана Катькала.

– Не ми обрали місце, а воно – нас, – усміхається отець. – Нас вигнали з Криму через проукраїнську позицію. Ми стояли під військовою частиною, коли оголошували про наступ, аби стримати його. Увесь цей час продовжували вести службу в українських храмах, молитися за українських воїнів. Та після референдуму приїхали московські священники, сказали: “Ти не будеш у церкві”, а потім, що і в Криму.

1ff-600x450.jpg

Виїхати довелося, коли лишатися вдома стало вкрай небезпечно. У червні 2014-го російські військові зрізали замки, відібрали церкву, били людей, автомобілі.

– Тоді постраждала і вагітна жінка. Вона була росіянкою. Каже: “Ніколи б у житті не повірила, що це московські люди, аби на власні очі не переконалася”. Вона не ходила в церкву Московського патріархату. Бо то не церква. Адже справжній храм має вчити любові, добру, милосердю та не посягати на чуже. А вони ж відібрали чужу територію, чуже майно і найприкріше – замахнулися на людське життя, – пригадує отець Іван.

Спочатку він поїхав у Київ. Тимчасове житло знайшли друзі, вони ж дали й можливість служити. На Черкащині він опинився випадково. У матушки Світлани на Тальнівщині живе брат, який і запросив їх у гості.

– Показав село, церкву, яку збудував, та  запропонував лишитися. Тоді ми згодилися, купили стареньку хатинку, зайнялися пасікою, – розповідає Іван Каткало.

“ВІЙНА” ЗА ДУХОВНИЙ “БІЗНЕС”

Та легкими ці 4 роки не були для нього. “Війну” йому оголосив місцевий священник, що сприйняв його за конкурента.

– Бо ж для нього церква – це єдине джерело доходу. Ми ж з родиною живемо за рахунок бджільництва. За ці роки на мене вилили стільки бруду: говорили, що я чаклун, гіпнотизер, сектант, сепаратист, слуга Путіну(сміється), – говорить отець.

1fff-600x450.jpg

Негативно налаштовані люди навіть приходили до їхнього дому та погрожували спалити майно. Сам чоловік намагався й особисто поговорити з місцевим священником, просив синів налагодити контакт, пояснити: “Бог – один для всіх”. Та все безуспішно.

– Через це було тяжко. Але я знаю, що Бог посилає випробування для того, аби покращити твій стан, терпіння, не втратити повагу до людей, – говорить Іван. – Я знав, що Бог не може лишити пустою церкву. Частина місцевих перестали ходити, але їдуть люди із Черкас, Шполи, Ватутіного, Звенигородки, Умані, Тального.

Зізнається: любить Крим та мріє повернутися. Однак поки це неможливо. Три спроби потрапити до рідного дому були невдалими.

ПРО МОЛИТОВНЕ ЛІКУВАННЯ

Зараз в оселі отця Івана не буває пусто. До нього їдуть люди з усієї країни на молитовне лікування. Комусь молитвою лікує страх, комусь – тривогу, комусь – сон. Чоловік сповідує здоровий спосіб життя.

– Це не лише правильне харчування, а й правильне ставлення до життя, загартування, здоровий дух. Я часто повторюю на проповідях: “здоровий дух готовий тягати мертве тіло людини”. Тому його потрібно укріпляти. Це означає прокидатися вранці із сонцем, незалежно від того, о котрій ти ліг. Адже всі ритми, які відбуваються у природі, мають відбуватися з людиною, – переконаний отець.

1ffff-600x450.jpg

Додає, що міста, які нині приваблюють людей, лише відбирають здоров’я.

– Вони відривають людину від природи. Природа ж – це продовження нас. Якщо ми розуміємо це, то гармонійно живемо. Я навчаю людей не шкодити навколо, бо якщо ти це робиш, то ти брудниш усередині себе.

Укріплює дух людини ще й піст. Але зауважує: не слід це плутати з дієтою.

– У християнстві піст – це утримання від поганих слів, думок, від зла внутрішнього, ненависті, відчаїв. Ось ця сукупність внутрішнього нашого стану відразу дає міцний дух. Тоді настає внутрішня тиша і людина отримує щастя, – ділиться секретом отець Іван.

“УЧИСЯ ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ПЛЕЧЕ”, – ПРО МЕДОВУ СПРАВУ

Важливим надбанням родини Катькалів є пасіка. Отець Іван розповідає, як ще маленьким хлопчиком із трав у сірникову коробку збирав бджіл. Пасіка була його мрією із дитинства. У 1982 році була перша спроба. Все починалося із двох вуликів у Криму. Та за два роки сім’ї загинули. Не було часу на пасіку через учителювання, бракувало й досвіду.

1fffff-600x450.jpg

Після невдалої спроби чоловік усвідомив, що без досвіду та знань якісно займатися пасікою неможливо. Завершив навчання та попри хворобу він власними руками заробив на 7 сімей бджіл.

– У нас по сусідству дід мав 200 вуликів. Я попросив у нього кілька для початку. Він сказав: “Як кришки мені підремонтуєш, тоді й отримаєш”. Я був столяром, полагодив йому вулики, а за це отримав 7 сімей. Просив ще підучити мене цій справі. Та дід сказав: “Учися тільки через плече. Ти маєш надбати свій досвід, а не мій. Бо те, чому я вчитиму, це не лише досягнення, а й мої помилки”, – розповідає отець.

Із семи роїв за 3-4 роки у нього вже була повноцінна пасіка із сотнею сімей. Зараз, вже у Вікниному, разом зі своїм сином Степаном вони тримають 160 вуликів. У найближчих планах – 600.

– Ми читали, що в Сполучених Штатах Америки родина має 82 тисячі сімей бджіл, з ними працює 80 найманих працівників. Тобто фактично на одну особу припадає тисяча сімей. Ми так порахували, що до двох тисяч роїв можна самотужки дбати про пасіку, – говорить отець Степан.

1ffffff-600x450.jpg

Для цього потрібно напрацювати систему, придбати хороше обладнання. Родина написала бізнес-план для вдосконалення виробництва меду та отримала 100 тисяч гривень на його реалізацію. На ці кошти придбали медогонку, пристрій, який віджимає забрус, напівавтоматичний станок для розпечатки меду.

Поки запустити в роботу техніку не вдалося, адже родина будує медовий цех. Приміщення, яке нині слугує для переробки меду ж – надто мале.

–  Медовий цех розрахований на роботу 600 сімей. Аби вийти на цю кількість, потрібно близько 4 років. Будівництво забирає багато фінансів. Натомість оптова ціна меду – лише 35-40 гривень за кіло. Тонна, відповідно, 35 тисяч. Це невеликі гроші, якщо ти будуєшся. Тільки металу ми придбали на 80 тисяч, – показує на приміщення майбутнього цеху отець Степан.

Завершити зовнішні та внутрішні роботи планують вже за рік.

“БДЖОЛИНА ДОПОМОГА”

Сьогодні мед від отців смакують не лише на Черкащині, а й в Києві, Рівному та інших містах країни. Качають мед із різнотрав’я лише 1,5 рази за сезон. Адже технічної можливості вивозити вулики до полів чи садів родина поки не має.

– Кількість качок залежить від того, які посіви навколо бджільництва. Якщо кормова база потужна, то це 4-5 разів. У Криму ми качали лише раз. Тут – 1,5. В кінці липня основна качка, коли сонях, – пояснює отець Іван.

Про корисні властивості меду він готовий говорити довго. Каже – немає таких хвороб, під час яких мед не зміг повпливати на нормалізацію стану людини.

– Окрім алергії на мед, – з усмішкою додає його син.

1fffffff-600x450.jpg

За словами отця Івана, мед по складу відповідає крові. Він має протизапальні властивості, допомагає при цукрових діабетах, лікує серцево-судинні захворювання, простудні тощо.

Не менше користі для організму приносить і забрус. Він лікує астму, гайморити, допомагає при ангіні та респіраторних захворюваннях.

– Люди пробивають пазухи при гаймориті, а можна просто пожувати забрус із нахиленою головою 15 хвилин і додати до цього дихальні справи. У комплексі ця бджолина допомога діє на 100%, вже неодноразово перевірив, – говорить отець Іван.

Аби мед був якісним та корисним, пасічник із понад тридцятирічним досвідом радить дотримуватися тих норм, які закладені у його виробництві.

АПІ-БУДИНОК ТА МРІЯ ПРО ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ

Усі 160 вуликів розташовані поблизу будинку, де родина осіла 4 роки тому. Навпроти – великий став та дерева. Отець Іван із сином Степаном показують свої володіння.

– Люди мріють про Царство Небесне, а ми знайшли його і живемо тут, – констатує із усмішкою чоловік.

Із одного із вуликів дістає сітку та показує, як народжуються бджоли.

– Тут ось матка засіяла бджолу. А ось вже новонароджена йде шукати мед, – говорить отець. – За це й люблю пасіку, село. Бо ту процес життя перед тобою відкритий.

1ffffffff-600x450.jpg

Та не тільки мед лікує. Батько із сином вже змайстрували Апі-будиночок. Там можна відновити свої сили та нервову систему, просто відпочивши на вуликах.

– Кладемо матрац і лягаємо на вулики. Людина отримує хороший внутрішній заряд і відновлює нервову систему, – пояснює бджоляр. – Це така профілактична та лікувальна процедура.

Поки цим дещо екзотичним способом лікування родина не займається. Кажуть: бракує часу. Але у планах – розвиток зеленого туризму. З 2015-го року, відколи вони поселилися у Вікниному, зі старої сільської хатини вже виріс двоповерховий будинок. У ньому сплановані гостьові кімнати із власним санвузлом, аби комфортно тут могли перебувати гості. Поки ще тривають внутрішні роботи.

– Тут гарні пейзажі, гарне місце. Ми готуємося розвивати цей напрямок. Люди скупчуються у міста, але не розуміють, що місто відриває людину від природи. А природа – це продовження нас. Якщо ми розуміємо це, то ми гармонійно живемо, – додає священник.

https://dzvin.media/news/likuye-medom-ta-molytvoyu-otecz-na-cherkashhyni-stvoryv-vlasnu-pasiku-ta-propaguye-silske-zhyttya-foto/

ромео

Papa John's створили першу у світі піцу для бджіл (фото, відео)

І не з метою годування комах.

Без бджіл не існувало б піци. Смугасті - найефективніші запилювачі томатів, які є головним інгредієнтом національної страви Італії, повідомляє Buro 24/7. 

З метою сказати бджілкам за це "спасибі" й привернути увагу громадськості до згубних для комах змін клімату, мережа піцерій Papa John's у співпраці з фондом з охорони бджіл створили мініатюрні піци на підтримку комах - "біци" (beezza - від слова bee, що в перекладі означає "бджола").

 
 
18368_1564753131_c608ea18050e7618.jpg
18368_1564753135_157fa265d78131fc.jpg
"Біца" складається з фірмового тесту мережі, а до начинки входять дикі квіти - незабудки та герань. Всі "інгредієнти" присипали пилком, розмарином і чебрецем. На думку кухарів, це найулюбленіші смаколики бджіл.
Як повідомляє Desigh Boom, придбати "біцу" неможливо. Але замість неї можна купити насіння диких квітів, які приваблюють комах.https://iod.media/article/papa-john-s-stvorili-pershu-u-sviti-picu-dlya-bdzhil-foto-video-2334
ромео

В Кривой Рог привезли 20 тонн меда, - ФОТО, ВИДЕО

13:53, 3 августа
Культура
 
 
 

На выходных, 3 и 4 августа, в Кривом Роге проходит IX Фестиваль меда.

Как сообщает корреспондент 0564, в Кривой Рог приехали пчеловоды из 10 регионов Украины и привезли 20 тонн меда. 

Жителей и гостей города на Медофесте ждет увлекательная встреча с профессионалами медоносного дела, с мастерами здорового образа жизни с полезной и нужной каждому информацией о мёдопродуктах, их использовании в повседневной жизни и мёдолечении.

Вас ждёт развлекательная программа с участием восходящих звёзд украинской эстрады,Театра авторской песни, различных творческий коллективов нашей области.

Широчайший ассортимент натурального мёда и медовых продуктов из разных экологически чистых регионов нашей страны, огромнейшее количество  вкусностей, пряностей, сладостей и радостей и авторские напитки на основе мёда.

Помимо того, что вы сможете сделать запасы полезной продукции из меда, вы также сделает свой взнос в благотворительность. Как сообщил корреспонденту 0564 организатор Медового фестиваля Николай Крамаренко, здесь проводится сбор средств на лечение онкобольных детей и на помощь нашей армии. 

Приходите на Медовый фестиваль, который проходит 3 и 4 августа в парке им.Юрия Гагарина. 

 
 
 
photo2019-08-0313-17-29_5d456094b225e.jpg
photo2019-08-0313-16-19_5d45609a620be.jpg
 
 
 
 
photo2019-08-0313-17-29_5d456094b225e.jpg
photo2019-08-0313-16-19_5d45609a620be.jpg
photo2019-08-0313-15-55_5d4560a403af1.jpg
photo2019-08-0313-15-46_5d4560a605e0c.jpg
photo2019-08-0313-15-08_5d4560a2a2ccb.jpg
photo2019-08-0313-15-31_5d45609f9f991.jpg
photo2019-08-0313-15-13_5d4560a8edbac.jpg
photo2019-08-0313-16-40_5d4560a30bd2b.jpg
photo2019-08-0313-17-52_5d45609a2aa1f.jpg
photo2019-08-0313-18-23_5d45609971253.jpg
photo2019-08-0313-16-55_5d45609861841.jpg
 
 
 
 
 
 
ромео

В Украине массово гибнут пчелы, мед отравлен пестицидами


01.08.2019
 

120 миллионов гривен прибыли потеряли украинские пчеловоды из-за гибели порядка сорока тысяч пчелиных семей в результате отравления пестицидами.

pch21-460x345.jpg

О ситуации рассказала Татьяна Сушко, исполнительный директор Союза пасечников Украины. «Одна пчелосемья стоит от 2,5 до 3 тыс. гривен, умножьте на количество пчелосемей, которые уже погибли, и вы получите цифру потерь. Случаи отравления продолжаются, поскольку аграрии вносят некачественные, а иногда и фальсифицированные препараты на подсолнечник и кукурузу», — отметила Сушко, информирует enovosty.com/news.

По ее словам, в Союзе пчеловодов подсчитывают убытки, которые пасечники несут из-за потери воска и меда. При использовании пестицидов негативное влияние на пчел становится неизбежным – насекомые утрачивают способность анализировать новые запахи, теряют память, в результате чего не могут добывать себе пищу.

Проблема касается не только пасечников и аграриев, но и далеких от села горожан. Пчелы погибли, но не сразу и не все. Они успели принести в ульи отравленный химией мед.

Европейский рынок, на который так трудно пробивались наши фермеры с украинским медом, может закрыться, а казна не досчитаться валюты, потому что мед от пчел, что выжили, наевшись химии, также отравлен. В Европе тщательно проверяют мед и продукт, отравленный пестицидами, там попросту не принимают.

Беда фермеров и пчеловодов — это еще не все, ведь отбракованный европейцами мед от больных пчел уже попадает на наши прилавки — на рынки Украины.

Одесская область, Полтавщина, Волынь, Подолье — в последние годы горы мертвых медоносных пчел растут по всей Украине.

«То, что творится сейчас, массовая гибель пчел — это действительно сегодня катастрофа», — говорит экспортер меда Валентин Паньковский.

Катастрофа — это именно то слово, которое описывает ситуацию на нашей планете и в Украине в частности. И не только сам мед, украинская доля которого на мировом рынке до сих пор била рекорды. Одной из теорий гибели нашей цивилизации является исчезновение пчел. Не будет их — не будет опыления, не будет опыления — не будет плодов, не будет плодов — будет голод, и что самое важное, будет разорвана цепь рождения новых растений, после чего — вымирание.

«Гибель пчел может вызвать неконтролируемое применение пестицидов и агрохимикатов на посевах сельскохозяйственных культур и безответственность аграриев при обработках посевов сельскохозяйственных культур пестицидами, игнорирование ими требований Закона Украины «О пчеловодстве», — отмечают в Государственной службе по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.

Очевидно, что назрела необходимость государственного урегулирования интересов пчеловодов, селян и агропроизводителей. Первое, что нужно запомнить: спасать пасеку из беды, при нынешних законах, придется хозяину. И первый шаг — фиксирование преступления, формирование комиссии из всех заинтересованных лиц, отбор проб с пасеки и поля – эти действия надо осуществить немедленно после бедствия. А вот дальше – организация действенного союза пчеловодов, защита своих интересов на законодательном уровне и внесение в закон нормы об уголовной ответственности сельхозпроизводителей за отравление пчел, а тем самым и людей.

По материалам: ВВС и ТСН

https://enovosty.com/news_economy/full/108-v-ukraine-massovo-gibnut-pchely-med-otravlen-pesticidami

ромео

 

Bentley випускатиме мед

01.01.2019

До вулика відбиратимуть найшвидших бджіл і кожна отримає шильдик британської марки. Насправді, ні.

Літера “B” в англійській мові читається як “бі”, що звучить, як Bee – тобто, бджола. А ще саме крилата літера “В” сто років прикрашає капоти автомобілів марки Bentley. Лінгвістичні зв’язки знайшли відображення у новому проекті британського автовиробника.

Компанія Bentley влаштувала невеличку, але вишукану пасіку, на якій в кінці літа сподівається зібрати 30 кілограмів меду, гідного королівських осіб. Вуликів буде усього два, обидва забезпечать сотами колонію зі 120 тисяч бджіл. А допоможуть автовиробнику у цій складній справі місцеві бджолярі-експерти з п'ятдесятилітнім досвідом.

Поки що пасіка Bentley на порядок менше аналогічного господарства Porsche в Лейпцигу, зате британська марка забезпечує власні потреби в електроенергії за допомогою сонячних батарей, повідомляє Motor.

Член правління Bentley з виробництва Пітер Бош, заявив, що компанія знаходиться в постійному пошуку способів поліпшення навколишнього середовища та прагне нейтралізувати викиди двоокису вуглецю. Бош також дав зрозуміти, що турбота Bentley про біологічне різноманіття не обмежиться бджільницьким проектом.

Скільки коштуватиме фірмовий мед Bentley – не повідомляється. Відомо лише, що для 30 кілограмів солодкого продукту фірма підготувала 100 невеличких баночок.

https://auto.24tv.ua/bentley_vypuskatyme_med_n14703

 
14703__b81282bb-1b21-4d5f-ac1f-d00a29cc3e84.jpg
14703__c655d886-cb3c-426d-abd3-29cbde5ade9d.jpg
14703__25cba70e-6489-4b9e-820a-9c428265fb51.jpg
 
 
 
 
14703__233d04ff-f9d7-4b0e-b06a-7c5784ddef70.jpg
14703__09d1c813-e9a1-4b5a-864b-d2280b6881b7.jpg
14703__a822adcc-c226-42a9-89b9-93ef322b082d.jpg
14703__a8911eaa-624a-4e5f-aef4-ea3f5ee1f3eb.jpg
14703__25cba70e-6489-4b9e-820a-9c428265fb51.jpg
14703__b81282bb-1b21-4d5f-ac1f-d00a29cc3e84.jpg
Фото: пасіка Bentley / Bentley

 

ромео
Цьогоріч на Полтавщині зібрали меду майже вдвічі менше
30.07.2019, 16:45
 
  

На Театральну площу Полтави пасічники привезли мед та медову продукцію. Бджолярі жаліються на кількість врожаю цього року. Говорять: врожаю в половину менше, ніж торік.

Мед, квітковий пилок, прополіс, маточне молоко, медові напої та мед у стільниках.

Вже традиційно у центрі Полтави влаштовують ярмарок меду. Сюди приїхали 14 пасічників з усієї області.

Тут можна побачити мед із різнотрав'я, акації, липи, гречки, соняшника. За літр можна віддати від 100 до 200 гривень. Середня вартість зросла приблизно на 20 гривень проти минулого року. У кожного пасічника цьогоріч врожай різний.

"Для бджолярів рік був важкий. Навесні були дощі. Відсотків на двадцять меду в мене стало менше", – розповів Геннадій Кащук, пасічник із Полтавського району.

А от у Гадяцькому районі, звідки приїхала Наталія Ємець, була посушлива погода.

"Цього року в нас було мало дощів, тож і урожай вийшов менший, набагато", – зазначила пасічниця.

Загалом на Полтавщині меду отримали приблизно в половину менше, ніж торік.

"Останніми роками дуже збідніла медоносна база для бджіл. Оскільки майже вся земля у власності холдингових компаній, а фермери мають малу кількість землі. Ми сподіваємося тільки на місцевих фермерів, які можуть висіяти гречку, коріандр, еспарцет", – зазначила голова спілки пасічників Полтавщини Наталія Сенчук.

Свято меду влаштовують у Полтаві вже 24 рік поспіль.

 

20500.jpg

 

Анна Морозова, Сергій Чорномаз, PTV Полтавське Телебачення

http://poltavske.tv/events/15834

ромео

Непослушных панд удалось загнать домой с помощью мёда. Видео

 23 июля 2019
 

Может показаться, что работа смотрителей зоопарка в Китае, ежедневно общающихся с пандами — это просто мечта.

e3186f6c8543a55326d560f427f7c73b.jpg

Однако, людям этим часто приходится нелегко, ведь их подопечные могут проявлять невиданное упрямство. Очередной видеоролик, умиливший и повеселивший зрителей, показывает, как смотрители пытаются загнать панд домой из открытой части вольера.

 

a012d7b3ad51274e8cacda6c1a37db87.jpg

Животные явно хотели ещё погулять, но у людей всё-таки имелась хитрость, которая отлично сработала — бутылочка со вкусным и ароматным мёдом. Учуяв запах лакомства, панды хоть и лениво, но всё-таки последовали за сотрудниками зоопарка.

http://zoobusiness.kiev.ua/news-animals/12573-neposlyshnyh-pand-ydalos-zagnat-domoi-s-pomoshu-meda.html

451.gif

ромео

На Черкащині від укусу бджоли помер чоловік

21 ЛИПНЯ 2019, 12:34

На Черкащині від укусу бджоли помер чоловік

На Лисянщині, у селі Чаплинка, від укусу бджоли помер молодий 39-річний чоловік. Він пішов господарювати на своєму городі і там його укусила комаха, пишуть "Вісті Черкащини".

-Чоловік мав сильну реакцію на укуси бджіл, - розповіла сільський голова Чаплинки Валентина Виноградова. - Після того, як вони його кусали, він починав задихатися. Але завжди поруч була дружина, яка надавала йому першу допомогу. Цього ж разу вона поїхала у Черкаси по справах.

За словами терапевта Лисянської ЦРЛ Володимира Савченка, потрібно,  щоб в таких випадках поруч був лікар, який би дав препарат від анафілактичного шоку

- В людини дуже сильно розпухає горло і язик, різко падає тиск. Вона може померти за кілька хвилин. Були випадки, що смерть наступала вже через 40 секунд, - зазначив він.

https://provce.ck.ua/na-cherkashchyni-vid-ukusu-bdzholy-pomer/

ромео

Франція може залишитись без меду

9 липня 2019 10:10
 
Франція може залишитись без меду pixabay.com

Через аномальну погоду цього року у Франції може бути дуже мізерний урожай меду. Повідомляє euro-pulse.

Зазвичай до початку липня бджоли збирали 40-50% усього річного врожаю, але зараз вулики майже порожні. Французькі пасічники змушені годувати бджіл сиропом, щоб ті не померли від голоду.

Цієї зими в багатьох регіонах Франції стояли незвично сильні морози, через які постраждала біла акація. Навесні у Франції було багато опадів, через які бджоли не могли збирати нектар, а недавня аномальна спека теж негативно позначилася на комахах.

Крім зміни клімату на бджіл погано впливають деякі пестициди, які застосовуються в сільському господарстві, а також скорочення розмаїття рослин. В результаті бджоли приносять все менше меду.

Наразі в ЄС йде збір підписів на підтримку європейської громадянської ініціативи «Врятуйте бджіл». Активісти закликають владу ЄС заборонити пестициди, які шкодять навколишньому середовищу, чергувати різні культури на сільськогосподарських угіддях (сівозміни), створювати більше природоохоронних зон і більше вкладати в наукові дослідження біорізноманіття.

Схожа петиція вже принесла свої плоди в німецькій Баварії. Там ініціативу підтримали рекордні 1,8 млн жителів, і тепер уряд Баварії збирається зробити вимоги активістів законом.

https://kurkul.com/news/16389-frantsiya-moje-zalishitis-bez-medu

ромео

У селі Олександрівка палав причеп з вуликами

11.07.2019, 10:43
 

1562830987_66396690_2397326557217615_147051704460771328_o.jpg10 липня о 23:09 на пункт зв’язку 2-ї Державної пожежно-рятувальної частини по охороні Білозерського району надійшло повідомлення про загорання причепу з вуликами по вулиці Шкільній в селі Олександрівка. Як повідомляє ГУ ДСНС України у Херсонській області, на місце виклику відразу ж виїхав черговий караул у складі одного відділення. По прибуттю було встановлено, що палають причеп з вуликами, суха рослинність навколо нього, сміття та неподалік розташовані дерева. Локалізувати пожежу вдалося о 23:55, а повністю ліквідувати о 01:45. Загалом згоріло 56 вуликів з бджолами на площі 40 кв. м та вигоріло 200 кв. м відкритої території.

Причина пожежі встановлюється.

http://ksza.ks.ua/news/society/83912-u-sel-oleksandrvka-palav-prichep-z-vulikami.html

ромео
%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%
 

В Україні визначили переможців Національного конкурсу медів  

Лип 12, 2019
 

В Україні завершився Національний конкурс медів, що проходив протягом червня та був організований Асоціацією експортерів та переробників меду спільно зі Спілкою пасічників України. Про це повідомляється на сторінці Асоціації у Facebook.

Конкурс проходив в рамках підготовки до участі в міжнародному спеціалізованому конгресі-виставці Apimondia&ApiExpo 2019, що відбудеться протягом 08-12 вересня у Монреалі(Канада).

За результатами Національного конкурсу на Конкурс Всесвітньої бджолярської премії будуть відправлені зразки меду наступних пасічників: Стретович В.М., Краснощок Н.В., Андонієв М.В., Шитря В.Г., Коваленко Ю.О.

“Членами комісії також окремо було відзначено падєвий мед, котрий надав для конкурсу Думчак І.М. Цей унікальний мед також буде відправлено для участі мужнародному конкурсі в Канаді ”,- зазначили в профільній асоціації.

Участь в конкурсі взяло кілька сотень українських пасічників, що представили широке різноманіття меду практично з усіх регіонів України.

Враховуючи велику чисельність зразків, конкурс проходив в декілька етапів, та за результатами попередніх етапів, були відібрані кращі 27 зразків меду для фінального етапу за участю конкурсної комісії.

“Зразки меду, що були представлені перед членами поважної конкурсної комісії, були знеособлені та присвоєні уніфіковані коди. Кожен зразок меду був оцінений членами комісії по 4 критеріям – аромат, колір, консистенція та смак по 10 бальній шкалі. Таким чином, лише після підведення підсумків та визначення найкращого серед кращих, учасники комісії дізналися, імена переможців в кожній категорії”,- йдеться у повідомленні.

 

(джерело) Сторінка у ФБ UAHEP

https://www.seeds.org.ua/v-ukraїni-viznachili-peremozhciv-nacionalnogo-konkursu-mediv/

ромео
У Сінгапурі почали продавати український мед
 

У Сінгапурі почали продавати український мед

/ П'ятниця, 05 липня 2019 13:34

Он-лайн супермаркет Redmart, що належить лідеру онлайн-торгівлі AlibabaGroup, та є однією з найважливіших торговельних майданчиків Підвенно-Східної Азії, розпочав продаж ще одного українського продукту в Сінгапурі - меду "Асканія-Пак".

Наразі магазин пропонує 12 видів меду від "Асканія-Пак" у роздрібній упаковці: липовий, акацієвий, гречаний та луговий мед, а також лінійка крем-медів з різними смаками - полуниці, абрикосу, лохини, лимону та м’яти, шоколаду та іншими. 

Вартість продукту становить 14 доларів США за банку меду та 12.5 доларів США за банку крем-меду.

"Представляємо вам один з найкращих видів меду з країни, що входить до ТОП-виробників: а саме, мед "Асканія-Пак" з України. Вже на наступному тижні їх вишуканий асортимент натурального меду буде у продажу на RedMart", - повідомив представник Сінгапурської сторони Кантібан Скаусер.

Зазначимо, що Redmart готується запустити в продаж ще два українських бренди у липні-серпні цього року.

http://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/14325-u-sinhapuri-pochaly-prodavaty-ukrainskyi-med.html

ромео

Пасічникам Любомльщини заплатять за утримання бджіл

Виплата дотації за утримання бджолосімей здійснюється на підставі Програм і Порядків підтримки галузі АПК, що діють у громадах

 

Пасічникам Головненської ОТГ Любомльського району виплачуватимуть гроші для розвитку галузі бджільництва. Як інформують на сайті громади, з 01.07.2019 року відділом агропромислової  політики  Любомльської  РДА проводитиметься приймання документів   на  виплату  дотації  за  наявне  утримання  бджолосімей.

Заяви на отримання дотацій із районного бюджету можуть подати тільки пасічники, яких занесено до реєстру фізичних осіб.

До слова, дотації не є обо­в’язковими по всій Україні. Кожна область сама визначає, як розподілити кошти для розвитку бджільництва.

Заяви на отримання дотацій із районного бюджету можуть подати тільки пасічники, яких занесено до реєстру фізичних осіб.

https://www.volyn.com.ua/news/130589-pasichnykam-liubomlshchyny-zaplatiat-za-utrymannia-bdzhil

ромео

Бджоли заражають диких джмелів своїми хворобами через спільні квіти — учені

27 чер 2019, 21:40
 

Багато видів диких джмелів сьогодні переживають не найкращі часи.

Причиною цього стану можуть бути хвороби, що поширюються медоносними бджолами. Про це повідомляє видання EurekAlert з посиланням на статтю, опубліковану у виданні PLOS ONE.

Так, у США популяція ендемічного для Північної Америки джмеля Bombus affinis скоротилася майже на 90%, однак колись цей вид був важливим запилювачем журавлини, сливи, яблук та інших сільськогосподарських рослин.

Деякі з вірусів, що вражають диких джмелів, переходять на них від популяцій медоносних бджіл, що живуть на розташованих поруч пасіках, встановили дослідники з Університету Вермонта.

Багато диких запилювачів перебувають у біді, і це відкриття може допомогти нам захистити джмелів, — зазначає один із дослідників Саманта Алгер. — Це наслідки того, як ми управляємо домашніми бджолами і де їх розміщуємо.

Досліджуючи диких джмелів в американському штаті Вермонт, учені встановили, що два добре відомі РНК-віруси, знайдені в медоносних бджолах, — вірус деформованих крил та вірус чорної королеви — значно частіше траплялися у джмелів, зібраних менш ніж за 300 м від комерційних вуликів.

Вчені також виявили, що активні зразки вірусу деформованих крил траплялися частіше поблизу комерційних пасік, але жодного такого вірусу не було знайдено в джмелях, зібраних у місцях, де не було медоносних бджіл і пасік.

Найбільш вражаючим було те, що команда дослідників виявила віруси на 19% квіток, які вони відбирали з місць поблизу пасік.

Я думала, що це буде схоже на пошук голки в стозі сіна. Які шанси, що ви збираєтеся вибрати квітку і знайти на ній бджолиний вірус?, — зазначає Алгер. — Знайти так багато дуже несподівано.

Водночас, вчені не виявили жодних бджолиних вірусів на квітках, відібраних більше ніж за кілометр від комерційних вуликів.

Ретельне спостереження та лікування хворих колоній медоносної бджоли може захистити диких комах від цих вірусів, а також інших патогенів або паразитів, — наголошують дослідники.

https://racurs.ua/ua/n123707-bdjoly-zarajaut-dykyh-djmeliv-svoyimy-hvorobamy-cherez-spilni-kvity-ucheni.html

ромео

Більше бджіл і меду на Херсонщині

 · 27.06.2019

 

Bilshe-bdzhil-i-medu-na-Hersonshhini.jpe

Попри падіння оптових закупівельних цін на мед та посух, які вже стали «хронічними»,  а також використанні шкідливих для культурних комах засобів обробки рослин, на Херсонщині зберігається стійка тенденція до збільшення кількості бджолосімей та «врожаю», що його вони збирають. За офіційними статистичними даними, у 2017 році у Таврії обліковували 45 096 сімей бджіл, у 2018-му їх було вже 45 300, а нинішнього року – 45 990. Відповідно, їх продуктивність, за даними Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, також помітно зросла: з 852 тон у 2017-му до 1360 тонн у 2019-му. А оскільки літо в розпалі, і бджолам ще працювати й працювати, під кінець сезону їх здобуток, на радість людям, може й подвоїтися. 

При цьому офіційна статистична звітність радше фіксує тенденцію, аніж дає точну картину ситуації у сфері бджолярства. Адже власники малих пасік інформацією про свою роботу із жодними державними органами найчастіше ділитися не схильні, бо податків не платять, а отриманий мед продають за «чорний нал», або ж використовують для власних потреб. Тому насправді «солодкий врожай» у краї, мабуть, більший на кілька десятків тон.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ. 

https://newday.kherson.ua/bilshe-bdzhil-i-medu-na-hersonshhini/

ромео

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах

28 червня 2019 17:18 

Закарпаття - багатий цікавими місцями край, який приваблює туристів з усієї України. Але подорожуючи сюди варто пам'ятати: тут теж є охочі поживитися за рахунок довірливого мандрівника. Як не потрапити на гачок туристичних псевдопослуг - читайте у матеріалі.
 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


Хто на Закарпатті заробляє на довірливих туристах, а хто потерпає від неякісних послуг і поганого іміджу — про це Укрінформу розповіли відомі в області гіди. У нашому матеріалі — про найрозповсюдженіші на Закарпатті схеми наживи на туристах. Розкриваємо їх, аби убезпечити людей від туристичних псевдопослуг.
 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


МЕД УСІХ КОЛЬОРІВ ВЕСЕЛКИ

...У кожного гостя сонячного Закарпаття бувала ситуація, коли, спостерігаючи з вікна машини чи автобуса безконечні стелажі з вином-грибами на трасі, якось таки не втримався, та й купив. До прикладу, пляшчину вина – таку, знаєте, у пет-пляшці з-під якоїсь там “Поляни Квасової”. А вдома, зібравши за столом рідню, розлив червону рідину з сильним ароматом у келихи, сказав “Будьмо, гей!”, випив – і з того часу зарікся більше закарпатського вина ніколи не купувати, не пити самому й іншим не радити. “Бо то така бурда, куме, що після того два дні голова болить!”

І то, звісно, не кум винуватий, і не наш сердега-турист, і навіть не закарпатське вино — бо те, що зазвичай продають у цих пляшках на трасах, з вином спільного має мало. Ну, але осад лишається. Щоправда, не матеріальний, а на душі.

 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


Але не тільки у гостей сонячного Закарпаття бувають такі трафунки! Й у жителів також. От зі мною, наприклад, сталося — дала себе вмовити спробувати кольорового меду. Це особливий вид карпатського меду, такий, знаєте, зовсім не мед (попри надпис на 100-грамовій баночці), назвімо його фарбованим сиропом (маю надію — цукровим). Найбільше цього різнокольорового меду чомусь продають на Міжгірщині, коло місцевих топових туроб’єктів — як-от озеро Синевир чи водоспад Шипіт, або ж Центр реабілітації бурих ведмедів. Турист тут масовий, а значить — неоране поле для маневрів місцевих горе-цілителів, які, розклавши на своїх ятках цей різнокольоровий мед, обіцяють вам гори здоров'я — тільки таку баночку купіть. Наприклад, із хвойним медом — це така зелена рідина, всередині якої для заманухи плаває гілочка смереки. От купіть — і будуть вам ліки від безсоння, кашлю чи для потенції (це хто на що хворіє).

Я — із тих місцевих жителів, які знають, що у меду є колір (наприклад, майже прозорий він — з акації, золотистий — з липи, чи темно-брунатний — з гречки), але він не може бути зеленим, кольору газону. То купити б таке не наважилася. Але оскільки стою біля ятки, роблю фотографії, то й продавщиця мої активні дії розцінює як зацікавленість товаром, і – швидко так баночку розкрутила, та й мені на руку ляпнула зеленої рідини, мовляв, пробуйте, дорогенька, це ж просто еліксир! Моє “ні” очевидно, прозвучало не надто твердо — і я мусіла злизати із зап'ястя той “мед”. Уже за півхвилини його хотілося запивати й запивати водою, бо в горлі дерло, а післясмак харчового барвника не забивався нічим.

 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


Баночки із зеленим медом я, звісно, не купила. Зате під час наступної своєї поїздки на Міжгірщину — під час щорічного фесту на Синевирі — бачила, як жінки та чоловіки різного віку брали їх як сувенір із Закарпаття, по 35 гривень за штуку чи чотири на 100 гривень. Мене це обурило, і я спробувала біля однієї з таких яток провести роз'яснювальну роботу. Жіночка-торговка мене обірвала швидко і безцеремонно, так же швидко відштовхавши від свого столика й товару. Її наполегливу пораду “краще йти” я сприйняла з розумінням. Але зрештою, відчуваючи деяку провину перед туристами, яких розвели на оці баночки (а скількох іще розведуть!), вирішила розпитати у знайомих гідів про те, які вони спостерігали на Закарпатті різновиди “розводняку” для туристів — і як з ними боротися.
 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


ЗЕЛЕНУВАТИЙ СМЕРЕКОВИЙ МЕД ІСНУЄ, АЛЕ ДОРОГИЙ І РОЗХОДИТЬСЯ ЛИШЕ ПОМІЖ СВОЇМИ

- Оскільки мед — це продукт, який чи не найчастіше купують як сувенір, то фальсифікацій багато, і часом люди самі на них провокують, – каже Сергій Прокоп. – Тренд травневих свят — коли приїздять туристи і хочуть купити акацієвого меду. Я завжди розказую туристам, що треба спостерігати за природними періодами: 1 травня меду з акації в природі бути не може, бо вона зацвіте тільки в десятих числах, тобто свіжий акацієвий мед ви можете попитати у пасічників десь так на початку червня. Усе інше, що вам продали — це, м'яко кажучи, не акацієвий мед. Ну, і ще була у мене історія. Привів якось туристів на пасіку до відомого бджоляра, вони у нього акацієвий мед замовили — а дядько жартує, мовляв, добре, зараз я до своїх бджіл піду й скажу їм: ти сьогодні й ще два дні поспіль сідай тільки на акацію, от щоб ні на чебрець, ні на які інші трави — ні-ні, бо у мене тут туристи хочуть чистого акацієвого меду. Це справді можливо, тільки якщо пасіка стоїть біля акацієвої галявини, бо бджола сідає, на що хоче.

 

Пофарбований мед і карпатський чай з ароматизатором: як на Закарпатті наживаються на туристах


Продукт, який продають туристам як смерековий мед у Карпатах, каже Прокоп, у маленьких баночках зеленого кольору — тут теж не треба бути академіком, аби розуміти, що це — фальсифікат: цукровий сироп із барвником. Хоча можна працювати й на совість, з молодих пагонів хвої справді роблять сироп, він дуже помічний від кашлю, але він жовтуватого кольору, а не яскраво-зеленого.

А зеленуватий смерековий мед теж буває — його збирають бджоли під час цвітіння смереки, він є не у всіх бджолярів, він дуже цінний для людини, тому продають за великі гроші й тільки для своїх — бо його дуже мало. Тобто баночка такого меду не може коштувати 45 гривень

Повна стаття нижче

https://zak-kor.net/55107-pofarbovaniy-med-karpatskiy-chay-z-aromatizatorom-yak-na-zakarpatt-nazhivayutsya-na-turistah.html

ромео

В Северодонецке пчела отправила автомобиль с девушкой за рулем в фонарный столб



25.06.2019 11:04. Просмотрено 1751 раз. За сегодня — 2 раз. 
 
 
 
Девушка-водитель не справилась с управлением и въехала в фонарный столб, передает пресс-служба патрульной полиции Луганской области.
 
Так, по информации источника, из-за пчелы водитель не справилась с управлением автомобиля и наехала на фонарный столб. 
 
Такие подробности происшествия установили патрульные прибыв на вызов "ДТП без пострадавших" в Северодонецке на улице Автомобильной. По данному факту были составлены административные материалы.
ромео

Бджоляр з Туреччини втримав на собі 10 кілограмів бджіл

 

КИЇВ. 25 червня. УНН. Бджоляр з провінції Ван в Туреччині Абдулвахаб Семо хоче потрапити до Книги рекордів Гіннеса і для цього він збирає на своєму тілі величезну кількість бджіл, повідомляє УНН з посиланням на Анадолу.

Перший раз він зробив спробу років 5 назад. Йому вдалося зібрати на своє тіло 5 кг бджіл. Уже в 2016 році кількість бджіл зросла до 6 кг, а в 2019 році людина-вулик довів кількість бджіл до 10 кг.

На все про все у його йде 2 години. Починає бджоляр з того, що заспокоює комах димом, а потім поступово розміщує їх на своєму тілі. До рекорду, зафіксованого в Книзі рекордів, йому ще далеко, але бджоляр не збирається зупинятися.

“Моя мета — побити світовий рекорд в 63 кілограми 700 грамів. Якщо Аллах мені допоможе, то поб’ю цей рекорд”, — сказав він.

Семо працює з бджолами більше 30 років і каже, що його тіло практично не реагує на укуси.

“Моє тіло несприйнятливо до укусів бджіл. Я добре розумію їхню мову. Під час роботи з бджолами я не використовую рукавички і спеціальний головний убір. Я просто беру вулик і спустошую його на себе”, - розповів бджоляр.

Джерело: УНН
ромео
 

неділя, 23 червня 2019, 21:08

 
 
У Нідерландах бджоли заблокували автомобіль

У Нідерландах бджоли заблокували автомобіль

ФОТО
23.06.2019 04:51
 
У нідерландському місті Роттердам унаслідок витівки невідомих жартівників бджоли буквально заблокували припарковану автівку.

“Невідомі змастили чимось солодким передні дверцята "фольксвагена". У результаті цю частину машини обліпили близько 20 тисяч бджіл”, - ідеться в повідомленні.

1561254030-317.jpg

Власник машини, впавши у відчай, викликав поліцію. Правоохоронці своєю чергою покликали на допомогу пасічника, якому вдалося визволити авто із бджолиного полону.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2726382-u-niderlandah-bdzoli-zablokuvali-avtomobil.html

ромео

Фермери проти пасічників: чому бджолярів не пустили торгувати на рівненське свято вулиці

 

11:59, 22 червня 2019
Джерело: 
«Четверта влада»
 
MyCollages_0.jpg?itok=BfeTksO8
Депутат Рівнеради, Голова Асоціації фермерів Рівненщини Андрій Кузьмич (зліва) відмовив спілці «Пасічники України проти пестицидів» у продажі меду на святі вулиці Фабричної
Джерело
Колаж на основі фото з архіву та стопкадру з відео UA:Рівне

Організатори свята вулиці Фабричної у Рівному «Мануфактура – 2019» відмовили пасічникам «Спілки пасічників міста Рівного і Рівненського району» в можливості продавати мед під час свята.

Пасічники впевнені – усе через їхній намір запровадити довкола Рівного санітарно-захисну, 20-ти кілометрову зону без пестицидів.

Проти такого запровадження, за їхніми словами, минулоріч виступав організатор торгівлі на нинішньому святі – депутат Рівнеради фракції БПП Андрій Кузьмич, який очолює «Асоціацію фермерів Рівненщини».

Про це голова спілки «Пасічники України проти пестицидів» Богдан Лимар розповів «Четвертій владі».

Сьогодні, 22-го червня, має відбутись свято вулиці Фабричної «Мануфактура-2019».

– Пасічники нашої спілки вирішили взяти участь у цьому святі і попросили мене поспілкуватися із організаторами, щоб виділити нам декілька місць для торгівлі [медом], – каже Богдан Лимар.

– Знайшов телефон якогось Андрія, відповідального за торгівлю, і був здивований коли з іншої сторони слухавки ще до привітання прозвучало «от бачте, пан Богдан, як вийшло, на компроміс не хотіли йти, а зараз звертаєтесь до мене». Впізнав голос Андрія Кузьмича, це голова асоціації фермерів Рівненщини, – каже Богдан Лимар.

– То Андрій Кузьмич мені сказав, що ви нас не розумієте, тому ми вам місця на святі не знайдемо, – цитує бджоляр депутата.

За словами Богдана Лимара, у їхньої спілки пасічників – конфлікт із ГО «Рівненська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників».

Все розпочалося у 2018-му році, коли спілка просила місцеву та обласну ради прийняти звернення до Кабінету Міністрів та Верховної ради з приводу створення навколо Рівного 20-ти кілометрової буферної зони.

– Тобто 20 кілометрів поля не має оброблятися пестицидами, тільки органічне землеробство, – говорить Богдан Лимар.

– Рівне такого поясу не має, так історично склалося, розхапали землю, роздерли, і тепер вона вся – в приватній власності.

kbvfh.jpg Сам пасічник каже, що кожного року від обробки полів пестицидами гинуть 70% бджіл. Стоп-кадр із сюжету UA:Рівне

Богдан Лимар каже, що минулоріч їхня спілка зустрілася із асоціацією фермерів. Вони запропонували фермерам підтримати і підписати звернення, яке підготували. Однак результату зустріч не принесла.

– Вони (фермери – авт.) запропонували таке – перше звільнити фермерів від цієї програми, тобто всім – ні, а фермери нехай кроплять, бо їхня продукція стане дорожча. А я пояснюю що це ще не завтра буде. Також пропонували заборонити використовувати авіаційні обробки, – говорить пасічник.

За його словами, вони зверталися в обласну, районну та міську ради. Обласна та районна ради підтримали звернення пасічників. А міська рада – ні. На переконання Богдана Лимара, все – через позицію Асоціації фермерів і зокрема Андрія Кузьмича.

DSC_2229_0.jpg Це фото зроблене у березні 2018-го року. Тоді на обласну сесію прийшли представники Спілки пасічників Рівненщини. Вони хотіли звернути увагу депутатів на те, що в околицях Рівного повітря забруднене великою кількістю пестицидів. Це призводить до онкологічних захворювань у людей і вбиває бджіл

2019-го року, у квітні, коли поле засіювали кукурудзою, проблеми у пасічників зросли.

– В цьому році, коли сіяли кукурудзу пневматичними сівалками, за кожною сівалкою стояв шлейф пилюки, ця пилюка була пестициди, пилюка осіла на квітучі садки на дикорослі рослини, – розповідає він.

– Наступного дня в мене загинуло 70-80% льотної бджоли (бджоли, які вже літають), я потерпів прямих збитків на 90 тисяч гривень, це мені порахували в Держпродспоживслужбі. У поліції відкрили кримінальне провадження.

Про загибель бджіл Богдан Лимар розповідав у квітні журналістам UA:Рівне:

Депутат Рівнеради Андрій Кузьмич заперечує, що ініціатива пасічників щодо вільної від пестицидів території стала причиною його відмови дати місце для продажу на святі. Каже, що відмовили цій спілці пасічників, аби уникнути можливих конфліктів з іншою спілкою пасічників.

За його словами, він запросив іншу спілку пасічників Рівненщини, бо фермери мають з ними контакт.

– Питання  в тому що вони перші з нами домовились, що вони приходять на це свято, вони там будуть зі своєю продукцією, і щоб уникнути конфліктних ситуацій між двома спілками, нехай одні будуть без проблем, – каже депутат.

А потім додає:

– Це приватне свято, як день народження, ви когось або хочете запрошувати або когось не запрошуєте, от і все. Якщо людину не запрошують, значить її там не хочуть бачити, мабуть так.

З приводу того, що фермери не підтримали звернення пасічників, Андрій Кузьмич каже таке:

– Фермерські господарства при обробленні полів використовують так звані штангові установки, це не пневмооприскування, яке використовують холдинги, і всі фермери живуть в тому селі де вони працюють, і не в їх інтересах – використовувати заборонені пестициди і гербіциди.

Сам Богдан Лимар скептично ставиться до такого пояснення відмови і каже, що конфлікту між ним та керівником іншої спілки пасічників немає. 

– Ніяких конфліктів в нас конфліктів, жодних, це все видумки якісь, – говорить він.

– Ми стояли разом з ними в Оржеві на святі села, в Гощанському районі, там де були вітряки, наші пасічники були і їхні, на Бульба фесті в нас жодних конфліктів немає.

Натомість голова Спілки пасічників Рівненщини Андрій Тимощуккаже, що у нього та Богдана Лимара різні погляди на роботу та підходи.

– Він постійно свариться, він постійно свариться на нашого голову Володимира Стретовича (голова спілки пасічників України, – авт.), то ми те не правильно робимо, а те ми не робимо, – каже Андрій Тимощук.

«Плює в колодязь, з якого йому треба було пити»

«Четверта влада» ще раз зателефонувала голові Асоціації фермерів Рівненщини Андрію Кузьмичу, щоб уточнити хто ж був ініціатором того що спілку пасічників, яка пов'язана з Богданом Лимарем, не пустили на свято. Депутат запевнив що інша спілка пасічників цього не просила, мовляв, це була суто його ініціатива.

Також депутат дещо по-іншому тепер пояснює причину відмови – не потенційний конфлікт із другою спілкою пасічників, а загалом із фермерами, які братимуть участь у заході. І з якими у спілки пасічників різне бачення щодо використання пестицидів.

– Але ж це громадське місце, ця вулиця. Організатори щось платять місту за використання вулиці для свята, щоб ставитися до нього як до приватного простору? – журналістка.

–  Цих таких нюансів я не знаю, безкоштовно з того що я знаю.

– Ну але коли ви кажете що це як день народження, то це ставлення як до приватного свята.

– Пан Лимар плює в колодязь, з якого йому треба було пити. Це довга історія. Він робить туман там де його можна було не робити. Якби він прийшов став, ніхто б йому нічого не сказав, ніхто б його не виганяв. Він подзвонив, я сказав йому свою думку. Він сказав ну то добре, ми не прийдем, а потім подзвонив вам і поскаржився.

– Якщо то загальноміське свято, то напевно повинен бути одинаковий підхід до різних учасників.

– Я переймався що він може до фермерів підходити і говорити що ви вбиваєте наших дітей (через відмову підтримати антипестицидну позицію – авт.). Ну але прийшов би він – нічого не скав би йому. Ну може з мого боку це було надто емоційне рішення (не рекомендувати приходити – авт.).

https://4vlada.com/fermery-proty-pasichnykiv-chomu-bdzholiariv-ne-pustyly-torguvaty-na-rivnenske-sviato-vulytsi?fbclid=IwAR11vKse3NX5dyF-FKCqLFfG5-H_DpLmPLmLWpzOcxU29xj4nlibhVXmkZc

ромео

Пасічник з Тернопільщини продає мед із домішками?

Четвер, 20 червня 2019 11:46
Пасічник з Тернопільщини продає мед із домішками?
 
Днями мешканець міста Кременець Віталій Герасимович купив у місцевого пасічника Василя мед, який мав сумнівний вигляд.

 

З метою застерегти від такої покупки інших кременчан чоловік написав допис у Фейсбук-спільноті «Дошка оголошень Кременець! Krempost».

 – Ось такий мед продає на базарі Василь, мабуть, чимось розводить, бо грає як би кинув дріжді. Бутьте обережні!  – зазначив Віталій Герасимович.

Учасники спільноти взялися здогадуватися, що міг би пасічник додати в мед – муку, цукор..?

Однак, Ольга Лизогуб прокоментувала, що мед міг забродити і без домішків.

– Ну в мене родичі теж тримають пасіку і раз таке було, що мед забродив, то я точно знаю вони нічого не додають, бо їсть вся сім’я, всі родичі, ще й на продаж залишається. При чому забродив у всій тарі одночасно, не могли зрозуміти в чому причина, – наголосила жінка.

https://ternopoliany.te.ua/zhittya/36740-pasichnyk-z-ternopilshchyny-prodaie-med-iz-domishkamy

 

ромео

Назван самый эффективный афродизиак для повышения потенции

 12:08 20-06-20
 
С проблемой снижения потенции сталкиваются многие мужчины, однако не всегда медикаментозная терапия является панацеей от такой деликатной проблемы. Можно помочь организму и природными средствами.

Одним из самых эффективных средств является домашний мёд, причем его свойства меняются в зависимости от растений-медоносов, из пыльцы которых он получен. Мёд из женьшеня отлично укрепляет потенцию, улучшает наполняемость пещеристых тел полового органа кровью. На второй ступеньке по полезности - мёд из каштана и гречихи. Они пробуждают либидо и возвращают чувствительность. На третьем месте - мёд, собранный с цветков орхидеи и жасмина. Душистые цветы наделяют активностью сперматозоиды и улучшают качество интимной жизни.

Отлично улучшают эффективность лакомства и добавление орехов, трав, сухофруктов, создавая отличный природный афродизиак, доступный и вкусный. Можно добавлять его в каши, чай или употреблять отдельно. Не стоит перебарщивать, безопасным будет количество мёда, не превышающее 70-100 грамм в сутки.

https://golos.ua/i/688986

×