Jump to content
  • entries
    693
  • comments
    1,501
  • views
    96,150

About this blog

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Entries in this blog

ромео

Учёные: Пчёлы – бунтари являются внутривидовыми паразитами

08.12.2018  

 
 

Пчёлы

Энтомологи исследовали, как рабочие пчёлы меняют поведение при временном отсутствии в семье матки. Результаты оказались достаточно удивительными.

Учёные установили, что пчёлы – бунтари являются внутривидовыми паразитами. К такому выводу они пришли, наблюдая за пчелиными семьями.

Если в них матка является старой или вообще отсутствует, её предназначением начинают заниматься некоторые рабочие пчёлы. Они откладывают яйца. При этом они не оплодотворяются со стороны самцов. Весь их приплод является сплошными трутнями.

Эти трутовки не способны к откладыванию большого количества яиц, но могут заниматься этим, перебравшись в другую пчелиную семью. Такое поведение учёные считают характерным для животных, которым свойственен внутривидовой паразитизм.

Пчёлы-бунтари были обнаружены в 2012 году. Они способны на то же самое, что и трутовки, но превосходят тех в количестве откладываемых яиц.

«Бунтари» посещали чужие семьи в 39% случаях, в то время, когда обычные трутовки в 8%.

Таким образом, они перекладывают заботу об отложенных яйцах на совсем посторонних для них особей.

http://aspekty.net/2018/uchyonyie-pchyolyi-buntari-yavlyayutsya-vnutrividovyimi-parazitami/

ромео

В Кривом Роге пчелы создали уникальный крест из воска (ФОТО)

 17:44 05-12-2018
base article image

В Кривом Роге Днепропетровской области пасечник Александр Карауш заметил, что его пчелы создали удивительный крест из воска.

Об этом сообщают СМИ.

Фото фермер выложил в сеть только сейчас. Пользователи в сети отметили уникальность этого события.

%D0%92%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%

%D0%92%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%

https://golos.ua/i/651887

ромео

Кременчужанин хотів нажитися на меді, а «влетить» на чималу копієчку

3 декабря 2018 15:15

miel-1.jpg?itok=NNSyZm8p

Отримав іспитовий строк на три роки.

Днями Автозаводський районний суд Кременчука у відкритому судовому засіданні  розглянув кримінальне правопорушень за  ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190  (Шахрайство) КК України.

Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень.

15 жовтня 2017 року  мешканець Кременчука у своєму магазині «Золоті соти» не надав потерпілому кошти за реалізований товар, медову продукцію не повернув, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1 тис 286 грн.

Горе-підприємець нечесно обійшовся ще з кількома потерпілими, під приводом продажу продукції та товарів для бджільництва у його магазині.

 Суд визнав обвинувачуваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Обвинувачуваного звільнили від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 3 роки.

З власника магазину також стягнуть чималу матеріальну та моральну шкоджу на користь потерпілих.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

 

 

Антоніна Озерна

https://kg.ua/news/kremenchuzhanin-hotiv-nazhitisya-na-medi-vletit-na-chimalu-kopiiechku

ромео

В Украине могут упростить процедуры регистрации пасек

 23:53 30-11-2018

Министерство аграрной политики и продовольствия совместно с Государственной службой Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей работает над упрощением процедуры регистрации пасек.

Об этом говорится в материале Экономической правды.

Напомним, сейчас медовая отрасль в Украине переживает кризисную ситуацию. Во-первых, производство сокращается из-за протраву пчел, а во-вторых - искусственное снижение экспортной закупочной цены.

По приблизительным подсчетам Минагрополитики, в Украине насчитывается около 400 тыс. Пчеловодов, содержащих 4 млн ульев. Около 98% меда производят хозяйства населения и только 2% - зарегистрированные субъекты хозяйствования.

Фактически на сегодня почти каждый сотый украинец занимается пчеловодством. В то же время в украинском классификаторе видов экономической деятельности даже отсутствует код, по которому можно идентифицировать субъекта хозяйствования как производителя меда.

Пчеловодство отнесены к коду 01.49 Разведение других животных, в который входят кролики, домашние животные, пушные, моллюски, страусы и тому подобное.

Осложняет ситуацию отсутствие реестра или иной формы учета пчеловодов местными органами государственной власти, а также ответственности за отсутствие регистрации пасеки. Сельские / поселковые/городские советы часто даже не знают об обязанности осуществлять такую регистрацию.

Как рассказывает пчеловод Василий Яровой из Винницкой, чтобы официально производить мед, необходимо пройти множество инстанций, получить так называемый паспорт пасеки и документы по районирования пчел.

Речь идет о многочисленное количество процедур, которые порой даже противоречат друг другу, а стоимость услуг может достигать 18 тыс грн за пасеку из 500 пчелосемей.

Поэтому работать официально и легализовать свой бизнес владельцы домохозяйств не спешат.

https://golos.ua/i/650987

ромео

На прохання Гуслія Юрія Михайловича публікую оголошення:

13-14 квітня - малий "Бджолярський круг" у Рівному,

20-21 квітня відкриття пасічного сезону у Градизьку!

Зміщення дат на більш ранні пов"язане з Великодніми святами.

:hi:

ромео
Среда, 28 ноября 2018

Зоологи обнаружили пчелу от двух отцов, но без матери

Такую генетическую аномалию ученые видят впервые.

Медоносные пчелы — гаплодиплоиды. Самки пчел  появляются из оплодотворенных яйцеклеток, а самцы — из неоплодотворенных. Но 1-2% — это «мозаичный пол». Эти пчелы известны как гинандроморфы, посколькьу обладают признаками разных полов. Они появляются в результате генетической мутации, но как и почему это происходит, не ясно.

Ученые из Сиднейского университета исследовали гинандроморфов, чтобы разобраться в тонкостях вопроизводства медоносов. У млекопитающих в уже оплодотворенную яйцеклетку не может проникнуть другой сперматозоид. Для пчел, однако, характерна полиспермия, в результате которой и появляются гинандроморфы.

Австралийские ученые провели генетическое исследование 11 гинандроморфных медоносных пчел из одной колонии и взяли ДНК тканей из разных частей тела. У большинства пчел от одной матери, действительно, было два или три отца.  Но одна особь женского пола испытывала недостаток генетического материнского материала и была создана слиянием двух сперм. Такую аномалию ученые видят впервые.

Зоологи утверждают, что подобную гибкость можно обнаружить у других гаплодиплоидных насекомых — муравьев и ос. Например, у некоторых видов муравьев сперматозоид может войти в яйцеклетку без ядра и произвести на свет потомков-самцов. Это явление называют андрогенезом, оно встречается невероятно редко и связано с приспособляемостью к чуждой окружающей среде.

https://vokrugsveta.ua/animals/zoologi-obnaruzhili-pchelu-ot-dvuh-ottsov-no-bez-materi-28-11-2018

ромео

На 2018 год: у нас на 60% меньше меда

Причина - количество осадков и использование запрещенных пестицидов
27 ноября 2018 года 13:30, Цветэлин Димитров292.jpg
На 2018 год: у нас на 60% меньше меда
 

Производство меда в этом году в стране сократилось примерно на 60%, сообщил БНР Николай Куменов - президент Федерации болгарских пчеловодов. В качестве причины серьезного спада он указал на длительные ливни в течение года.

«Мы экспортировали около 12-15 тысяч тонн меда, сейчас у нас будет около 7-8 тысяч тонн».

Куманов также отметил, что смертность пчел резко возросла. По его словам, это произошло из-за использования запрещенных в ЕС пестицидов.

Пчеловоды также не получили государственной поддержки по схеме de minimis, которая применяется в неблагоприятный год. «Министр сельского хозяйства оправдывается тем фактом, что NVS зарегистрировала очень небольшую смертность», - пояснил он. Куманов добавил, что несоответствие данных исходит из того факта, что некоторые пчеловоды не регистрируют смертности семейства пчел из-за бюрократии.

В протестной декларации пчеловодов есть просьба о выплате взноса «опыление» для каждого зарегистрированного семейства пчел - 60 евро в год для получения в этом секторе. По его словам, на европейском уровне это предложение имеет шанс. «Мы установили сумму в 60 евро, потому что есть пчеловоды.« Пчелы - самые важные животные на земле, мы просим плату за загрязнение, потому что они играют роль выращивания сельскохозяйственных культур в целом, - сказал Куманов. ,

В декларации также содержится просьба о криминализации нерегулируемого земледелия. Пчеловоды настаивают и контролируют незаконный импорт запрещенных пестицидов в Болгарии:

«Пчеловод не подозревает, что кто-то когда-либо обращался с такой штукой - он берет мед, идет продавать его, и в какой-то момент выясняется, что в меде есть такие пестициды, а потом ему нечего делать».

Национальный протест пчеловодства запланирован на 10 декабря. Он завершит очень трудный год для пчеловодов в Болгарии

https://www.dnes.bg/notifikacii/2018/11/27/za-2018-dobili-sme-s-60-po-malko-med.394791

ромео

СУПЕР-БДЖОЛИ ЗІ СТІЙКІСТЮ ДО ПЕСТИЦИДІВ - НОВИЙ ПРОЕКТ ВЧЕНИХ З РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМА

19.11.2018, 18:49,

Чи правильний мед будуть робити трансгенні бджоли? 

Запилення комахами - практично єдиний необхідний для виробництва багатьох сільськогосподарських культур етап, на якому ще не навчилися заробляти біотехнологічні корпорації.

Але вже зовсім скоро ситуація може змінитися. Японські вчені пророкують випуск на ринок запатентованих трансгенних бджіл вже через три роки, розповідає в своєму матеріалі на порталі tsargrad.tv Вікторія Копєйкіна.

 

Трошки про саму проблему

У 2008 році в Європі сталася масова загибель бджіл. Особливої ??гостроти бджолина криза набула в Німеччині: вимирання бджіл там назвали національною катастрофою. Як з'ясувалося пізніше, причиною стало використання інсектициду клотіанідіна (класу неонікотиноїдів) від компанії Bayer, який в 10 тисяч разів сильніший, ніж сумнозвісний ДДТ, і використовувався в Німеччині для боротьби з кукурудзяним жуком діабротика. Було доведено, що в результаті контакту з цим хімікатом бджоли втрачають орієнтацію в просторі, він також може впливати на репродуктивні органи самок і приводити до безпліддя самців.

У 2013 році Євросоюз ввів мораторій на цей хімікат і два інших неонікотиноїди. Компанія покрила бджолярам з долини річки Рейн, що протікає по декількох країнах Західної Європи, збитки в розмірі понад два мільйони євро, але свою провину не визнала. Про це повідомляє британське видання The Guardian.

У США проблема загибелі бджіл теж хвилює фермерів і вчених більше 10 років. І нарешті цієї осені американські дослідники зробили сенсаційну заяву. У рецензованому науковому журналі «Праці Національної Академії наук США» була опублікована стаття «гліфосат порушує мікрофлору шлунково-кишкового тракту медоносних бджіл».

Академіки відзначають, що мікрофлора бджіл зазнала впливу гербіциду гліфосат під час і після заселення корисних бактерій в шлунково-кишковому тракті. Це призвело до смертності комах через нездатність чинити опір небезпечним мікробам.

Гліфосат - це діюча речовина самого продаваного в світі гербіциду марки «Раундап» від тієї ж компанії Bayer та інших відомих сільськогосподарських хімікатів, що дозволяють знищувати бур'яни. Практично необмежені його дози можна розпорошувати над трансгенними рослинами, створеними стійкими до цього хімікату. В цьому році американський садівник виграв в суді справу проти компанії Bayer. Він довів, що цей гербіцид привів до виникнення у нього раку крові, а свої збитки він оцінив в 39 млн доларів.

У науковій статті, зокрема, говориться: «Гербицид гліфосат надає цільовий вплив тільки на білок рослин і мікроорганізмів. Але бджоли залежать від специфічної мікробіоти, яка сприяє їх росту і захищає від патогенів. Велика частина бактерій, що мешкають в їх шлунково-кишковому тракті, має білок, схильний до дії гліфосату ». Щоб це з'ясувати, вчені відібрали сотні робочих бджіл з одного вулика і дали їм мікродози гліфосату, аналогічні тим, з якими вони стикаються в житті, збираючи нектар з квітучих бур'янів. Через кілька днів кількість корисних бактерій в шлунково-кишковому тракті бджіл почали скорочувати. Те ж саме відбулося і при повторенні експерименту з іншим вуликом.

 

Трансгенні бджоли - захист екології або вигідний бізнес?

Занепокоєні проблемами здоров'я найважливіших для сільського господарства комах, вчені вже не перший рік вивчають геном бджіл. Екологи та бджолярі вважають, що одна з цілей цієї роботи - редагування їх генома для додання стійкості до хімікатів. Хоча, на їхню думку, правильніше було б скоротити індустріальне виробництво, передавши частину сільськогосподарської галузі в руки малим і середнім фермерам, які більш зацікавлені в збереженні природних ландшафтів і якості навколишнього середовища свого регіону, ніж транснаціональні сільськогосподарські гіганти.

Так, в Університеті Генріха Гейне в Дюссельдорфі (Німеччина) в 2014 році вперше в світі розшифрували геном бджоли і почали в наукових цілях створювати трансгенних бджіл методом редагування генома CRISPR Cas9. Директор лабораторії Мартін Бейе (Martin Beye) стверджує, що його діяльність і робота колег по лабораторії, вчених з різних країн, ніяк не пов'язана з компанією Bayer, незважаючи на те, що її головний офіс розташований всього в 20 км від університету. У своїх виступах в пресі Бейе каже, що генна модифікація бджіл не повинна використовуватися в комерційних цілях.

Екологи вважають, що робота Бейе і його колег - це інструкція по створенню трансгенної бджоли, в тому числі стійкої до хімікатів. Очевидно, що якщо геном бджоли розшифрований, бізнес рано чи пізно цим скористається. А думка японських колег Бейе підтверджує це припущення.

Такео Кубо з Університету Токіо, другий в світі вчений, який створив трансгенну бджолу, вважає, що модифікація цієї комахи для стійкості до хімікатів - необхідність, і вже через три роки наука зможе це здійснити. Такі комахи, переконаний Кубо, стануть порятунком для бджолярів і фермерів. Це припущення вчений висловив в особистому інтерв'ю британському оглядачеві Бернарду Уорнер.

 

Бджолярі побоюються, що генна модифікація медоносних бджіл, по суті, буде інструментом для захоплення біотехнологічним бізнесом останнього бастіону традиційного сільського господарства - запилення комахами, яке відбувається завдяки роботі бджолярів і ніким не управляється. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оцінює щорічний внесок бджолярів в сільгоспвиробництво в 577 млрд доларів.

Деталі: https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/super-bdjoli-zi-stiykistyu-do-pesticidiv-noviy-proekt-vchenih-z-redaguvannya-genoma
© ІАС Аграрії разом

ромео

Бджільництво як бізнес: українець відкрив успішну пасіку і тепер виходить на ринок ЄС (ВІДЕО)

 

08.11.2018
   

pas-1024x585.png

Віктор Пархоменко займається бджільництвом вже 15 років, справу свою дуже любить, а до підопічних ставиться з особливою турботою. За його словами, на великих виробництвах цінний мед, а не бджола. У його господарстві бджола так само важлива, як і її продукт.

“Під час роботи з бджолами мед – це супутній задоволенню продукт. А основна місія – сама бджола. Коли з нею працюєш, уловлюєш її ритм, дивишся, як вона старанно трудиться, хочеться й самому працювати ще краще. Кожен раз, бачачи їхню ідилію, захоплююся!”, – з такою любов’ю говорить про своїх вихованок, називаючи їх “мої дівчата”, пасічник Віктор Пархоменко.

У кожному вулику фермера – по 6 тисяч бджіл. Він працює за технологією, за якої збір меду не шкодить бджолам.

“Бджоли в нашій родині були завжди, я ще з дитинства працював із ними. Після закінчення медичного інституту працював лікарем у Броварах, але бджіл не залишав – тоді це було хобі. Сьогодні у нас велика пасіка – і тепер я думаю, що це моє покликання”, – розповідає Пархоменко.

pchelka-1024x562.png

Пасіка розросталася поступово, все почалося з малого, та коли з’явилося 100 вуликів, постало питання, як мед потраплятиме до споживача.

“Почали з побудови цеху для розфасовки меду, а вже в наступному році плануємо збільшувати пасіку”, – говорить Пархоменко. Крім пасіки у Віктора є магазин, в якому продається все необхідне для роботи з бджолами.

“Із бджолами ми працюємо комплексно, збираємо – крім меду – пилок, пергу, маточне молочко, віск, прополіс. Все, що можна взяти від бджоли”, – сказав фермер.

Також українець хоче вийти на міжнародний ринок. “Плануємо експортувати мед, вже отримали документи та внесені до реєстру експортерів. Зараз шукаємо партнерів, яких зацікавить наша продукція на експорт у країни ЄС і на схід”, – зазначає Віктор Пархоменко.

https://uatv.ua/bdzhilnytstvo-yak-biznes-ukrayinets-vidkryv-uspishnu-pasiku-teper-vyhodyt-na-rynok-yes-video/

ромео

Чи можна врятувати бджіл (і людей), прослуховуючи вулики?

Тім Баулер
Бізнес-репортер, BBC News
БджолаКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionУ світі існує 20 000 видів бджіл, але багатьом з них загрожує зникнення

Чи допоможе штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання врятувати бджіл у всьому світі? На це сподіваються вчені, які терміново намагаються зупинити різке зменшення популяції бджіл.

У бджіл великі проблеми, але чому саме - нам достеменно не відомо.

Можливих причин декілька - надмірне використання інсектицидів; забруднене повітря; глобальне потепління; варіатозний кліщ і навіть перешкоди від електромагнітної радіації.

А може, всі ці чинники працюють разом. Але ми не можемо знати напевне до того, як отримаємо додаткову інформацію.

Тож "Проект всесвітнього захисту бджіл" (World Bee Project) та IT-компанія Oracle створюють глобальну мережу "смарт-вуликів" зі ШІ, щоб вчені могли в режимі реального часу отримувати інформацію про взаємозв'язок бджіл та їхнього довкілля.

На вуликах буде встановлено до шести сенсорів, які вловлюватимуть звуки дзижчання бджіл, рухи їхніх лапок і крилець, вагу меду, рівень вологості у вулику, а також місцеву погоду та рівні забрудненості повітря.

ВуликКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionСенсори надаватимуть інформацію щодо звуків, температури, вологості та ваги меду у вулику

Сенсори на вуликах - не новина. Але залучення ШІ та машинного навчання до аналізу зібраних даних має принести свої плоди у вигляді інсайтів, пояснює Джон Ейбел, віце-президент Oracle з хмарних технологій.

"Чи не найважливішою сукупністю даних є звук", - зауважує він.

"Ми конвертуємо його в потік даних і використовуємо для машинного навчання, щоб проінформувати бджоляра. А з технологією Oracle Cloud ми можемо дуже швидко отримати багато даних. У нас є технологія, що сама навчається, сама налаштовується і сама себе корегує, тож усі потрібні дії вона автоматизує".

Як повідомила компанія Oracle, усі зібрані дані належатимуть "Проекту всесвітнього захисту бджіл". Вона використовуватиме технологію блокчейн, за допомогою якої перевірятимуть, чи надходять дані з конкретного вулика і чи не спотворені вони.

На думку Саймона Поттса, викладача біорізноманітності в Університеті Рединга, в умовах звичайної лабораторії чи польових досліджень з'ясувати, що саме впливає на бджіл, буде достатньо складно.

Саймон ПоттсКопирайт изображенияREADING UNIVERSITY Image caption"Медоносні бджоли - єдиний найважливіший запилювач на планеті", - каже Саймон Поттс

"Завдяки ШІ та машинному навчанню ми можемо почати складати низку характеристик здоров'я бджіл і нездорових вуликів", - зазначає професор.

"Але найважливішим здобутком буде виявлення ранніх індикаторів проблем".

Наприклад, коли бджоли рояться (сім'я ділиться на дві рівні частини, бджоли збираються в рій і вирушають на пошуки нового місця проживання - Ред.), вулик може втратити половину популяції та половину меду, оскільки ті бджоли, які відлітають, спершу добряче наїдаються.

Тож бджолярі хочуть звести роїння до мінімуму.

Часто роїння бджіл відбувається через неналежну вентиляцію чи високу температуру, тому дані про вологість, температуру та вагу меду у вулику допоможуть роздивитися сигнали проблем ще на ранньому етапі.

А бджоляр зможе вжити превентивних заходів.

Чому бджоли такі важливі?

Бджоли - життєво важлива ланка сільського господарства: 1,4 мільярда робочих місць на фермах і три чверті світових запасів продовольства (вартістю приблизно 577 мільярдів доларів) залежать від запилення врожаю.

А зі 100 сільськогосподарських культур, що годують 90% населення світу, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.

"Медоносні бджоли - єдиний найважливіший запилювач на планеті", - каже професор Саймон Поттс.

ВуликиКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionЗа останні 70 років чисельність медоносних бджіл у Британії різко скоротилася

За останні 50 років обсяги сільськогосподарського виробництва, що залежить від запилення, зросли на 300%, тоді як популяції бджіл різко зменшилися.

Зокрема у Британії з 1985 по 2005 роки чисельність медоносних бджіл скоротилася на 54%. У Сполучених Штатах кількість колоній бджіл, що виробляють мед, у 1947-2008 роках зменшилася від 5,9 мільйона до 2,4 мільйона (на 59%).

"Надмірна індустріалізація, використання пестицидів, руйнування природних середовищ проживання та кліматичні зміни - усе це в сукупності призвело до такого результату, - повідомила Сабіха Малік, засновниця й очільниця Проекту всесвітнього захисту бджіл, націленого на моніторинг здоров'я бджіл по всій планеті.

БджолярКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionНа думку засновниці "Проекту всесвітнього захисту бджіл" Сабіхи Малік, зникнення бджіл пов'язане й зі змінами клімату

Понад 40% видів безхребетних запильників (особливо бджіл і метеликів) постали перед загрозою вимирання.

Потенційний негативний вплив на сільськогосподарське виробництво - лише один з факторів, що стоять за торішніим суворим попередженням від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) щодо глобальної продовольчої безпеки.

Втім, науковцям бракує вичерпного набору даних, щоб проаналізувати масштаби зникнення бджіл у різних регіонах світу й виявити причини.

У Великій Британії медоносним бджолам сьогодні загрожує такий інвазивний вид, як азійський шершень. Коли гігантський шершень залітає у вулик, робочі бджоли оточують і фактично смажать його - а одночасно і себе - до смерті, підвищуючи температуру своїх тіл.

Знову ж таки, моніторинг у реальному часі дозволить вчасно усувати цих хижаків.

Азійський шершеньКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionАзійського шершня вважають загрозою існуванню бджіл

У Манчестері компанія Cisco та міський центр інновацій Mi-Idea, уклавши партнерську угоду з австралійською групою інформаційних інновацій Data61, відстежують пересування бджіл за допомогою технології "Інтернет речей" (IoT).

Група дослідників хоче вивчити різні явища, як-от синдром руйнування колонії - коли робочі особини зникають, покидаючи матку.

В рамках проекту до окремих бджіл прикріплюють чіпи RFID (радіочастотна ідентифікація - Ред.), щоб дослідники могли записувати їхні пересування.

"Впродовж наступних двох десятиліть нам потрібно збільшити виробництво продовольства. І водночас в усьому світі зникають бджоли", - наголошує Пітер Картер з компанії Data61.

БджолиКопирайт изображенияGETTY IMAGES

"Тому ми використовуємо засоби аналізу даних і машинне навчання, щоб швидше здійснити відкриття щодо причин їхнього вимирання. А вже після того зможемо приймати розумні рішення щодо того, куди краще інвестувати людські ресурси, силу наших учених".

Штучний інтелект навчився шукати проблеми в британських бджолиних вуликах, тож Проект всесвітнього захисту бджіл планує розгорнути ці смарт-вулики в усьому світі. Як уже повідомили фермери та бджолярі різних країн, вони хочуть долучитися до мережі вуликів, оснащених ШІ.

"Кожен додатковий підключений вулик гарантує нам сотні тисяч додаткових одиниць інформації, - зазначив Джон Ейбел з Oracle. - Так зростатиме точність зібраних даних".

Тепер мета полягає в тому, щоб підлаштувати ШІ до різних середовищ.

Бджоляр в ЕфіопіїКопирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionБджільництво в Ефіопії. Ця країна - найбільший виробник меду в Африці

"Проблеми бджолярів, наприклад, у Буркіна-Фасо відрізняються від проблем бджолярів з передмістя Лондона", - пояснює пан Поттс.

"Будуть певні загальні проблеми, на які реагують усі медоносні бджоли, але всієї картини вони нам не покажуть. Тож ми попрацюємо з бджолярами на місцях".

Однак Сабіха Малік бачить підстави для оптимізму. "Технології дозволяють нам швидко рухатися вперед. Тож спільними зусиллями ми можемо зупинити зникнення бджіл і змінити ситуацію на краще", - вважає вона.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-46212655

ромео

Бджоляр з Херсонщини «подарував» шахраям 4,5 тони меду

В чергову частину Горностаївського відділення поліції надійшло повідомлення від 35-річного жителя одного з селищ району, повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області, передає ПІК.

«Чоловік розповів, що став жертвою шахрайства. Як з’ясувалося, у заявника невідомий замовив 4,5 тони меду на суму 155000 гривень. Бджоляр товар відправив, проте грошей так і не отримав. За даним фактом проводиться перевірка», – йдеться у повідомленні. 

© Copyrights pik.ua - Подробнее: https://pik.ua/news/url/bdzholjar-z-hersonschini-podaruvav-shahrajam-45-toni-medu

ромео

Порятунок бджіл. Досвід Німеччини для України: вулики у містах і штрафи за вбивство бджоли

11 Листопад 2018, 16:30

2E52BFA6-1BA7-4645-B356-B81F37D49A30_w10

Зникнення на Землі бджіл загрожує і людству. Бо завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів. Протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Для порятунку бджіл, у тому числі й диких, Україна може запозичити досвід Німеччини. А це і вулики у містах, навіть на дахах будинків, і суворі штрафи за вбивство бджоли та пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл.

Бджоли, як і всі тварини у Німеччині, охороняються законом. Навмисне травмування або вбивство бджоли, пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл карається штрафом від 5 до 65 тисяч євро, в залежності від регіону країни. Розмір штрафу визначається індивідуально і зважаючи на обставини, за яких було травмовано комаху, йдеться в німецькому каталозі штрафів.

За даними німецької асоціації бджолярства, за останні 50 років кількість колоній бджіл у Німеччині зменшилася з 2,5 мільйонів до 1,4 мільйона. З цієї причини німецький уряд фінансово підтримує ініціативи громадян, що спрямовані на збереження та збільшення популяції бджіл.

 

Пасіка на даху

У великих німецьких містах процвітає міське бджолярство. Люди встановлюють вулики на дахах квартирних будинків, офісів, готелів, державних установ, музеїв.

Бджоляр Уве Март на даху Берлінського собору
Бджоляр Уве Март на даху Берлінського собору

 

У Берліні багато парків, з безліччю дерев, кущів, квітів. На клумбах і балконах люди також вирощують квіти. Усе це становить собою ідеальне середовище для проживання бджіл
Уве Март

Наприклад, на даху берлінського собору – одної з головних пам'яток Німеччини – живе понад 30 тисяч бджіл. Уве Март – шкільний вчитель і за сумісництвом – штатний бджоляр Берлінського собору.

В його господарстві два вулики і кожен приносить близько 40 кілограмів меду щорічно.

«Мене часто запитують, як бджоли можуть жити у місці. Все дуже просто. У Берліні повно парків, з безліччю дерев, кущів, квітів. На клумбах і балконах люди також вирощують квіти. Усе це в сукупності становить собою ідеальне середовище для проживання бджіл у місті», – каже Уве.

F22ECE31-EBD3-444F-B3C7-953257293A0D_w65

До Всесвітнього дня бджіл, який щороку відзначають 20 травня, у супермаркетах німецького міста Ганновер провели експеримент – на день прибрали продукти, у виробництві яких задіяні бджоли. Полиці спорожніли наполовину. Так німцям доносять простий закон природи – не стане запилювачів – зникнуть овочі, фрукти, сільгоспкультури.

B16A1020-4B3C-496E-B759-4AF0D2C614D8_w65

 

Німеччина гуде

Німецький уряд фінансово підтримує проекти та ініціативи громадян, що спрямовані на захист бджіл. Розвиток міського бджолярства у Німеччині започаткував громадських рух, що має назву «Берлін гуде».

6582B7EE-8470-495E-A50C-B18697FC559E_w65

Рух «Берлін гуде» почав свою діяльність у 2010 році, переріс у велику громадську організацію «Німеччина гуде», що має своїх представників у всіх великих німецьких містах. Засновниця руху – біолог Корінна Хельцер.

За її сприяння, з'явилися перші вулики на дахах відомих німецьких будівель, зокрема – на даху Берлінському собору, Берлінської державної опери, Берлінського технічного музею тощо. Наразі Корінна реалізовує проекти із захисту і популяції диких бджіл.

Корінна Хельцер, біолог
Корінна Хельцер, біолог

Дикі бджоли у великому місті

Насипи землі та каміння, сухі дерев'яні колоди, зарості з польових квітів – так виглядає двір однієї з берлінський п'ятиповерхівок. Спершу може здатися, що територію занедбали. Утім, дикий ландшафт тут створили спеціально для проживання диких бджіл. Зведення бджолиної інфраструктури – справа рук Корінни та її однодумців.

Дикі бджоли відіграють таку ж важливу роль в екосистемі, як і медоносні
Корінна Хельцер

«Таких майданчиків між будинками – тисячі вільних квадратних метрів. Не використати їх – безглуздо. Я підготувала проект-пропозицію для міністерства навколишнього середовища і ми отримали фінансування від уряду. Ми почали у квітні і наразі встигли облаштувати п'ять таких майданчиків. Але крім облаштування ділянок, ми маємо працювати з людьми, які живуть поруч. Потрібна їхня згода і їхня подальша участь у догляді за територією. Не завжди вдається домовитись, бо більшості до вподоби рівний зелений газон, а не дикий ландшафт. Але дикі бджоли відіграють таку ж важливу роль в екосистемі, як і медоносні», – пояснює Корінна Хельцер.

C624D990-FF56-4985-B3CA-A7E3AE15C554_w65

 

У Німеччині близько 80% рослин, що їх запилюють бджоли, – дикі і медоносні. Вони вважаються третьою найбільш виробничою твариною – після великої рогатої худоби та свиней.

Те, що становить шкоду для бджіл, має бути прибрано з ринку
Джулія Клонкер

У квітні 2018 року уряд Німеччини підтримав рішення Європейського союзу і заборонив використання неонікотиноїдів. Це група пестицидів, якими обробляють поля і які становлять смертельну небезпеку для бджіл. Крім того, у Німеччині заборонили сіяти насіння ріпаку, кукурудзи та зерна, які оброблялися неонікотиноїдами.

«Те, що становить шкоду для бджіл, має бути прибрано з ринку», – зазначила у своїй політичній заяві федеральний міністр сільського господарства Джулія Клонкер і назвала бджіл «системно важливими».

Що в Україні

За останніми даними спілки пасічників, протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомили у Спілці пасічників України.

Влітку на сайті Верховної Ради України з'явилася петиція про заборону ввезення, зберігання та застосування пестицидів, які шкодять бджолам, а також про введення кримінальної відповідальності за використання таких пестицидів. Однак, із необхідних 25 тисяч, петиція набрала 776 голосів.

Як повідомив президент спілки пасічників України Володимир Стретович, в Україні масово гинуть бджоли в усіх областях України, крім Закарпатської. Причину загибелі пасічники вбачають саме у пестицидах, якими фермери обробляють поля.

https://www.radiosvoboda.org/a/29592286.html

 
ромео

У Німеччині зобов’яжуть фермерів виділяти 10% площ для бджіл

8 листопада 2018 13:30
У Німеччині зобов’яжуть фермерів виділяти 10% площ для бджіл

Німецьке федеральне агентство з навколишнього середовища планує ввести зобов’язання для агровиробників, які використовують гліфосат. Вони повинні будуть виділяти 10% площ від загальної ріллі під природоохоронні зони. Про це повідомляє agroinsider.com.ua.

Ці зони повинні будуть розташовуватися по краях поля. Використовувати агрохімію при їх обробітку заборонятиметься. Такі захисні зони засіватимуться квітучими багаторічними культурами. Це створить сприятливі умови для комах-запилювачів, в тому числі бджіл.

Повністю заборонити гліфосат в Німеччині планують з 2023 р.

«Використання гліфосату має припинитись з закінченням терміну його реєстрації, до 2023 р. Після чого, активний інгредієнт більше не використовуватиметься в Німеччині», — зазначила федеральний міністр навколишнього середовища Німеччини Свенья Шульце.

ромео
На Полтавщині відбувся Всеукраїнський форум жінок-пасічниць “Пані Бджілка”

НА ПОЛТАВЩИНІ ВІДБУВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ ЖІНОК-ПАСІЧНИЦЬ “ПАНІ БДЖІЛКА”

На базі дитячого табору в с. Клюсівка Новосанжарського району Полтавської області відбулося традиційне підбиття підсумків бджільницького сезону-2018 “Медові обжинки” в поєднанні з  Форумом жінок-бджолярок «Пані Бджілка». На захід з різних куточків України та держав-сусідок (зокрема Латвії, Азербайджану) з’їхалося 200 учасників, повідомили у прес-службі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Організатор – Громадська Спілка «Обласне Об’єднання «Полтавський пасічник» на чолі з Наталією Сенчук,  директором вишу з практичної підготовки бджолярів «Гадяцьке аграрне училище».

bdzh1.jpg

Науково-практичну частину Форуму забезпечили 18 лекторів з науково-дослідних та виробничих установ. Теми доповідей стосувалися питань інноваційних способів застосування меду у харчових технологіях, апітерапії, застосування продуктів бджільництва у косметології, стратегії бізнесу з реалізації перероблених продуктів бджільництва, запобігання поширенню захворювань бджіл, збереження медоносних бджіл, співпраці аграріїв з бджолярами тощо.

bdzh2.jpg

Працювала й виставка-ярмарок. Приємним сюрпризом для учасників стала вікторина з цінними та корисними призами. Зокрема, розігрували супер-приз – нуклеус на чотири маткомісця та спецодяг для бджолярів.

bdzh3.jpg

bdzh4.jpg

bdzh6.jpg

bdzh7.jpg

http://np.pl.ua/2018/10/na-poltavshchyni-vidbuvsia-vseukrains-ky-forum-zhinok-pasichnyts-pani-bdzhilka/

ромео

Цитата із Фейсбуку експортера Bee Cell.

Хто хоче прочитати обговорення і коментарі переходьте за посиланням нижче :hi:

Шановні друзі!
Сьогодні точиться багато суперечок з приводу цін на мед на внутрішньому ринку України, закупівельних цін українських експортерів і цін на Європейському ринку.
І ці дискусії, трясця, навіюють на нас журбу…
Саме тому ТОВ «БІ СЕЛ» також хоче долучитися до них і висловити свою точку зору. Спробуємо бути максимально конкретними:
1. Як формують ціну наші пасічники? Хтозна… Можу сказати, як це роблять експортери, записуйте, формула дууууже проста (хоч вона трохи відрізняється від величини і особливостей виробництва):
– беремо закупівельну ціну меду (припустимо 50 грн., які так чекають наші «любі друзі» - виробники). Виходить 22 000 кг по 50 грн. = 1 100 000 грн., 
– додаємо вартість вхідних аналізів на органоліптичні, фізико-хімічні показники і на рівень антибіотиків (останній аналіз найдорожчий) – це мінімум 8 проб по 5 000 грн. (всього мінімум 40 000 грн.) Мінімум, бо деякі пройдисвіти, привозячи мед, клянуться що він чистий, а від нього колби плавляться, бо там перевищення рівня антибіотиків в 6-8 разів (!!!! І таке було…). І тоді доводиться вилучати брудний мед, докуповувати такий же об’єм і робити аналіз знову;
– додаємо вартість розігріву меду у камерах декристалізації – близько 7 000 грн.;
– додаємо вартість самої гомогенізації – мінімум 20 000 грн.;
– додаємо вартість тари, у яку буде розливатися гомогенізований мед і її доставку (70 бочок по 850 грн., доставка 15 000 грн.) – близько 74 500 грн.;
– додаємо вартість Експортного сертифікату на партію меду. Залежно від вимог контракту, мінімального переліку показників країни поставки, вартість аналізу може бути від 7 000 грн., до 20 000 грн.;
– додаємо вартість замитнення партії товару – близько 5 300 грн.;
– і додаємо останнє – вартість доставки до покупця, залежно від місця доставки від 27 000 до 32 000 грн.
А тепер, мої любі бджолярі, підсумуємо витрати на відправку однієї партії. У мене вийшло, кругом-бігом, мінімум 1 280 800 грн. А у вас? 
Тобто 45 743 доларів за партію 20 650 кг. (віднімаємо обов’язкові втрати при виробництві – піна, сміття та ін.)
Якщо в доларах то це скільки за кілограм, га…? Два долари двадцять два центи!!!!! 
Осмисліть це: 2,22 Ю Ес Де!!!! Вартість одного кілограма меду доставленого в Центральну Європу.
А тепер запитайте мене, скільки дають за український мед в Центральній Європі (наприклад Німеччині)? 
Так я вам скажу: 2,00-2,05 долари за кг.
Ну? І що далі?
Пасічники чекають 50 грн., тобто 1,79 долари, а Європа чекає від 2 до 2,05 доларів, тобто максимальна різниця між тим, що хоче наш пасічник і європеєць – це 0,26 центів! 
Таким чином різниця складатиме 150 332 грн. На що вистачить цих коштів? 
Тільки на: мед, вхідні аналізи, гомогенізацію, тару і Експортний сертифікат, а вже замитнити і доставити цей товар в Європу неможливо.
Тобто навіть не всі виробничі витрати перекриваються…, журба… І експортер випадає з ланцюжка пасічник-експортер-споживач.
Ось тому український мед і не доходить до Європи. А європейські кондитери і фасувальники, відповідно, повинні заповнювати цю прогалину за рахунок аргентинського, китайського, турецького меду. Так ми і втрачаємо ринок Європи, а шкода…
До слова, як ви вже зрозуміли, Ненька Україна далеко не основний гравець на медовому ринку світу, основні гравці Аргентина, Китай, Туреччина і, відповідно, наші пасічники не можуть диктувати ціни ні європейцям, ні американцям, нікому… 
З літровими банками наших пасічників з базарів в Європу не пустять. Для виходу на європейський ринок потрібне переробне підприємство, купа перевірок, дозволів і документів, тому вони так і будуть стояти зі своїми банками на базарі в холод, дощ і сніг. А експортери будуть жевріти відправляючи по 1-2 партії в квартал, так, для підтримання штанів.
Про те, що фасований мед стоїть на полицях в європах і америках по 6-7 доларів за півлітри, взагалі мовчу. Ви знаєте скільки промислова фасовка коштує? А банка скляна, а кришка до неї, а етикетку в типографії надрукувати і наклеїти? А доставити покупцю? А завести нашого виробника в торгівельну мережу Німеччини чи Франції? Спробуйте зі своїми банками з базару, потикнутись в Ашан чи Сільпо, тільки мене на переговори візьміть, це буде батл крутіший ніж в Лігзі сміху і Розсміши коміка разом взятих))))))
І напишіть, як ви формуєте вартість меду? Чому ціни різняться від 28 до 50 грн. за кг? Чому не 75,3 грн. чи 64,2 грн.?
Посилання

 

 

ромео

На кіровоградця напали та відібрали мед

25.10.2018 12:03

В обласному центрі на вулиці Волкова невідомий викрав у 59-річного перехожого банку з медом. Про це медіапорталу DOZOR повідомило джерело у правоохоронних органах.

Так, потерпілий звернувся до поліції та повідомив правоохоронцям прикмети нападника. Патрульні почали обстежувати прилеглу територію та невдовзі знайшли чоловіка, схожого за прикметами, який тримав банку меду в руках. На місце події викликали слідчо-оперативну групу.

За попередньою інформацією, зловмисник раніше мав проблеми із законом.  

https://dozor.kr.ua/post/na-kirovogradtsya-napali-ta-vidibrali-med-7961.html

ромео

Эксперт ФАО: Экспортного рекорда по меду в Украине не будет

Украина 11 октября 2018. 16:02  
 

Крутое пике на рынке украинского меда продолжается: экспорт меда за 9 месяцев снизился на 40%.

Об этом сообщила национальный консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Анна Бурка на своей странице в Facebook.

«Начало «активного медового сезона», которое традиционно приходится на август–сентябрь, демонстрирует существенное снижение экспортных поставок украинского меда на внешние рынки. Так, по итогам сентября объём экспорта меда из Украины снизился на 39% в сравнении с аналогичным месяцем прошлого года и на 20% меньше, чем в сентябре 2016 г, составив 5,7 тыс. т», — отметила эксперт.

Схожая ситуация отмечалась и в предыдущем месяце, уточнила Бурка.

«По итогам 9 месяцев 2018 года экспорт сократился на 40% в сравнении с соответствующим периодом минувшего года и на 9% уступает аналогичному показателю 2016г, составив 27,8 тыс. тонн или $57,4 млн», — добавила она.

Основными покупателями украинской продукции за 9 месяцев стали Германия– $16,8 млн (29%), Польша — $9,9 млн (29%), США — $6,9 млн (12%). В предыдущие два года экспорт был существенно выше текущих показателей

«Очевидно, что теряем мы не только в натуральном и денежном выражении, но и свои позиции на ключевых рынках сбыта украинской продукции, и соответственно «похвастаться» очередным экспортным рекордом в 2018 году Украине не удастся», — считает Бурка.

Дополнительная квота на беспошлинную поставку меда в страны ЕС, которая была открыта с 1 октября в объёме 2,5 тыс. т была выбрана в первую декаду месяца.

http://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-fao-eksportnogo-rekorda-po-medu-v-ukraine-ne-budet/

ромео

Ученые раскрыли необычную связь между пчелами и солнечными затмениями

12.10.2018

solnechnoe-zatmenie.jpg

Последнее полное солнечное затмение помогло биологам подтвердить существование крайне необычного феномена – пчелы и другие насекомые резко замолкают и перестают двигаться в тот момент, когда наступает полная темнота.

Их выводы были представлены в журнале Annals of the Entomological Society of America, передает РИА Новости.

«Упоминания этого феномена в литературе заставили нас ожидать, что уровень активности пчел будет плавно падать. Но мы абсолютно не ожидали увидеть то, что пчелы будут нормально летать до наступления полного затмения, и в этот момент резко прекратят двигаться. Это выглядело так, как будто кто-то внезапно выключил свет в комнате, и вся жизнь в ней затихла», — заявила Кэндейс Гален (Candace Galen) из университета Миссури (США).

Солнечное затмение происходит, когда наш естественный спутник – Луна – в своем движении проходит по диску Солнца. Это всегда происходит в момент новолуния. Но не каждое новолуние происходит солнечное затмение. Из‑за наклона орбиты Луны к земной орбите Луна обычно немного «промахивается» и проходит выше или ниже Солнца. Однако примерно 2-5 раз в год тень Луны все же падает на Землю и наступает локальный «конец (солнечного) света».

Еще реже происходят так называемые полные солнечные затмения, когда диск Луны полностью закрывает собой Солнце от Земли, временно возвращая ночь на ее поверхность на территории узкой полоски поверхности планеты, по которой проходит тень Луны. Как правило, такие затмения происходят примерно раз в 18 месяцев, и каждая точка на поверхности Земли становится свидетелем подобных затмений примерно раз за половину столетия.

В конце августа прошлого года, как отмечает Гален, на территории США произошло очередное полное затмение, и многие ее знакомые, а также журналисты, постоянно интересовались тем, как будут вести себя собаки и другие животные во время «внепланового» наступления ночи. Подобные вопросы заинтересовали саму Гален, и она решила провести подобный эксперимент с участием пчел и других насекомых, за жизнью которых она наблюдает.

Для этого Гален и ее единомышленники собрали группу из четырех сотен добровольцев, согласившихся пожертвовать зрелищем ради науки. Во время наступления затмения они следили не за диском Солнца, а наблюдали за активностью пчел, а также записывали уровень «природного шума» при помощи специальных микрофонов, параллельно замеряя температуры воздуха и поверхности цветов.

Ученые ожидали, что пчелы, шмели и прочие насекомые будут вести себя во время затмения примерно так же, как при наступлении ночи, постепенно снижая уровень активности и впадая в анабиоз или спячку.

Реальность оказалась совершенно иной. Сначала пчелы просто не замечали затмения, почти не меняя поведения даже при существенном снижении в яркости дневного света. Когда же тень Луны полностью закрыла то место, где находились Гален и ее помощники, пчелы резко переключились в «ночной режим» и перестали жужжать или проявлять какие-либо другие признаки активности.

Эта странность в поведении пчел, как считают ученые, будет особенно интересна для нейрофизиологов, изучающих поведение насекомых и их «биочасы», а также для экологов, наблюдающих за тем, как световое загрязнение влияет на поведение животных и растений.

http://hvylya.net/news/digest/uchenyie-raskryili-neobyichnuyu-svyaz-mezhdu-pchelami-i-solnechnyimi-zatmeniyami.html

ромео

Павло Зібров по-сучасному заспівав пісню "Мертві бджоли": відео

17:52, 09.10.2018
 
Павло Зібров та Julik – "Мертві бджоли"
Павло Зібров та Julik – "Мертві бджоли" / Фото із соцмереж
Український співак Павло Зібров вирішив дати пісні "Мертві бджоли" сучасного звучання. В цьому 61-річному артисту допоміг ді-джей та екс-учасник групи DZIDZIO – Julik.
 

Павло Зібров та Julik вже презентували запальний трек "Мертві бджоли", під який неможливо не танцювати. Відео вже почало підкорювати мережу гумором та сучасним аранжуванням відомого треку. 

За його Павла Зіброва, команда музикантів виконала досить копітке та складне завдання – надала нового звучання відомій всім композиції. Водночас вокальну партію артист записав з першого разу та одразу ж надав її колегам. 

Це чудово, що я познайомився з Julik та його командою! Хлопці дуже професійно підійшли до питання нашої співпраці, бо надати друге дихання легендарній пісні – це дуже непроста задача. Але вони впоралися з нею на найвищому рівні! Як на мене, вийшло просто бомбезно!
– зазначив Павло Зібров. 

Сам Julik був в захваті від співпраці зі знаменитим артистом. Трек музиканти створили у стилі "caribbean house", від запальних ритмів якого слухачі не зможуть всидіти на дивані. 

"Приємно та водночас цікаво, я б назвав це викликом самим перед собою. Співпраця з Павлом Миколайовичем та його професійність приємно дивують. Щиро радий, що Павло Зібров не боїться змінюватись та осучаснюватись!" – розповів Julik.

Слухайте пісню Павла Зіброва та Julik "Мертві бджоли" (lyric-відео):

 

ромео

Улей в стене жилого дома удивил своим размером даже специалиста

80db797a21fa746efdba7c8d167ab039.jpg
10.10.2018 11:27

 

  •  

Говоря о пчелиных ульях, мы чаще всего представляем себе луга и поля в отдалённой сельской местности, но некоторые пчёлы проявляют изобретательность и селятся в жилых домах.

 

Некий житель Теннеси (США) давно уже подозревал, что в стене его дома имеется улей, так что он обратился к Дэвиду Л. Гловеру, состоящему в обществе «Bartlett Bee Whisperer».
 
Это служба спасения и переселения медоносных пчёл, которая действует сразу в нескольких штатах. Сотрудники забирают пчёл, поселившихся в неположенном месте, а после передают насекомых фермерам-пчеловодам.
 
Дэвид рассказал, что самый первый шаг в работе — это определить, действительно ли он имеет дело с пчёлами, ведь многие обыватели не видят разницы между этими насекомыми и, например, осами. С помощью специальных приборов определяется место и размер улья, и здесь тоже может поджидать сюрприз, ведь некоторые домовладельцы представления не имеют о том, насколько может разрастись колония трудолюбивых пчёл.
 
На сей раз размер улья удивил даже видавшего виды специалиста. Впрочем, операция по удалению и переселению пчёл прошла успешно, так что все они отправились в новые ульи, где будут приносить пользу, вместо того чтобы доставлять неудобства.
 

По материалам  «120.su»

ромео

Пасічники принесли під Кабмін бджолину труну через масову загибель комах

Масова загибель бджіл в Україні відбувається через використання фермерами неякісних хімікатів

 
Бджолярі вимагають відповідальності для фермерів за неякісні хімікати

У п’ятницю, 5 жовтня, біля будівлі Кабінету Міністрів пройшов мітинг пасічників, котрі вимагають розслідувати масову загибель бджіл. Мітингарі в знак протесту принесли під будівлю уряду труну з мертвими бджолами.

Основна причина загибелі комах – використання фермерами неякісних пестицидів. Головним чином через це померло понад 45 тисяч бджолиних сімей.

Як повідомляє ТСН, Пасічники вимагають на законодавчому рівні покласти відповідальність на фермерів за використання неякісних хімікатів. Якщо закон не ухвалять, вони знову погрожують вийти на вулицю вже навесні.

Бджолину труну пасічники пронесли вулицею Грушевського – від будинку уряду до приміщення Верховної Ради.

Як повідомляв ZAXID.NET, в червні 2018 року масове отруєння бджіл, зокрема, сталося на Волині. Там внаслідок використання агрогосподарством екс-депутата Волинської облради неякісних хімікатів загинули 400 вуликів бджіл. Також масовий мор комах стався і в інших регіонах, зокрема, на Дніпропетровщині. У липні експерти підтвердили, що причиною загибелі бджіл стали хімікати з полів.

https://zaxid.net/pasichniki_prinesli_pid_kabmin_bdzholinu_trunu_cherez_masovu_zagibel_komah_n1467096


https://zaxid.net/news/

ромео

Японці полюбили український мед

713.jpg?itok=fG6pNPF3
 

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії, пише Delo.UA.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

 

745.png?itok=DtWToCL4

"Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика", — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства "Апіс Україна", яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

"Японці воліють натуральний мед. Тому із-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як раз до речі", — пояснив Андрій Бажин, віце-президент "Спілки пасічників України" з міжнародних питань.

Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. "Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори", — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. "Він дуже дешевий, але і дуже низької якості", — пояснив представник японської компанії.

Україна входить в топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії "Асканія-Пак" (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). "За моїм прогнозом, в цьому році, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%", — розповів Володимир Рубан, директор "Асканія-Пак".

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. "Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки", — пояснює Андрій Бажин.

У "Асканія-Пак" розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки HACCP.

Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. "Вимоги, які пред'являються до якості меду в Японії, є значно жорсткішими порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов'язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями", — зазначає Володимир Рубан.

У "Асканія-Пак" додають, що на медовій полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там полюбляють світлий прозорий мед,  популярністю також користується мікс ріпакового і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. "Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується", — говорить Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов'язковий елемент оформлення. "Канадський і аргентинський мед — поліфлорний, зібраний з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки", — посміхаючись пояснив таке дизайнерське рішення Місаші Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду "Український мед", як безпечного та якісного продукту.

https://agroreview.com/news/yaponci-polyubyly-ukrayinskyj-med

ромео
01 ОКТЯБРЯ, 17:10

В 2018 году экспорт меда из Украины упадет на 40% — прогноз

Экспорт меда из Украины в 2018 году сократится до 50 тыс. тонн. При этом средняя цена продажи увеличится

В 2018 году экспорт меда из Украины в натуральном выражении существенно сократится. "По моему прогнозу, в этом году мы продадим порядка 50 тыс. тонн. То есть падение в лучшем случае составит минимум 40%. В отношении географической структуры экспорта — до конца текущего года особых изменений не произойдет. Возможно, немного изменится соотношение экспорта в страны ЕС и США", — рассказал Delo.UA директор компании "Аскания-Пак" Владимир Рубан.

В компании сообщили, что за 8 месяцев 2018 года из Украины было экспортировано 22 тыс. тонн меда, что на 40,5% меньше, чем за аналогичный период прошлого года. В денежном выражении объем экспорта за 8 мес. 2018 года сократился на 31%, с USD 66,6 млн до USD 46 млн.

"Средняя цена реализации за 8 месяцев 2017 года — USD 1,8 за 1 кг, а средняя цена реализации в 2018 г. — USD 2,11 за 1 кг. То есть мы подняли цену на 17%, после чего начали терять в объеме", — пояснил Владимир Рубан.  

По данным Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO) в 2017 году Украина экспортировала практически 68 тыс. тонн на USD 134 млн. Это позволило нашей стране стать крупнейшим экспортером меда в Европе и попасть в топ-3 мировых экспортеров меда после Китая и Аргентины.

"Аскания-Пак" — один из крупнейших экспортеров меда из Украины. Входит в состав группы компаний "Аскания". 

https://delo.ua/business/v-2018-godu-eksport-meda-iz-ukrainy-upadet-na-40-prognoz-346714/

ромео

В Австрії фермера ув'язнили за вбивство бджіл

ЧЕТВЕР, 27 ВЕРЕСНЯ 2018, 12:41
0
 

Австрійський виробник фруктів отримав рідкісне тюремне ув'язнення за незаконне поширення інсектициду, в результаті якого загинули десятки колоній бджіл.

Про це повідомляє The Local.

47-річний чоловік застосував потужний інсектицид хлорпірифос на своїх деревах у районі Лавантталь, провінція Каринтія. Він зробив це у той час, як квіти все ще цвіли і приваблювали бджіл.

У результаті понад 50 колоній бджіл, що належали двом сусіднім пасічникам, загинули.

Суд визнав чоловіка винним у "навмисній шкоді довкіллю", зважаючи на досвід фермера і те, що він навчав своїй справі інших, тому був обізнаний щодо можливих наслідків своїх дій.

Його засудили до одного року в'язниці, з яких чотири місяці будуть без випробувального терміну. Також чоловік повинен сплатити компенсацію у розмірі понад 20 тис. євро.

Засуджений заявив, що подасть апеляцію.

Суд сподівається своїм рішенням нагадати іншим, що "використання пестицидів має забезпечити баланс між навколишнім середовищем і економікою".

Широке використання пестицидів вважають причиною зростання смертей серед бджіл та інших запилюючих комах. У квітні ЄС проголосував за заборону використання деяких пестицидів з родини неонікотиноїдів, які призвели до загибелі популяцій бджіл.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/09/27/7087456/

ромео

Мешканець Луцька облаштував у місті висотну пасіку (ВІДЕО)

26.09.2018 224 0
  •  

Мешканець Луцька облаштував у місті висотну пасіку (ВІДЕО)

У Луцьку чоловік облаштував міні-пасіку на даху дев'ятиповерхового дому заради здоров’я.

Тільки-но з’являється вільна хвилина, Юрій йде на дах дев'ятиповерхівки. І так уже 5 років.

Проте мед з вуликів Юрій майже не збирає. Залишає його бджолам для харчування.

Чоловік використовує пасіку як інгалятор. Дихає ароматом меду, перги та прополісу. Каже, їхні запахи заспокійливо впливають на організм.

«Стаєш біля вулика – і починаєш дихати. Ставиш носа над рамкою з медом, заплющуєш очі, щоб тебе не вжалили бджоли, і починаєш дихати. Видихати треба в сторону», – пояснив міський пасічник.

Сусіди на захоплення Юрія не нарікають. До того, як почав розводити бджіл на даху, запитав дозволу у сусідів.

Комахи літають високо, на рівні цвіту дерев, тож нікому не дошкуляють.

 

Власне, для збору меду Юрій облаштував пасіку в лісі. З викачаного там продукту робить усілякі лікувальні настоянки.

http://trembita.info/v_ukrajinu_pribula_chimala_partija_amerikanskih_trizubiv_video.html

×