Перейти к содержанию
  • записи
    632
  • комментариев
    1 295
  • просмотров
    76 945

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео

Цього року оптові ціни на мед вдвічі нижчі минулорічних

Дата публікації: 11 июля, 2018 | Автор: Roman Voronov
 

preview_Fotolia_90990428_Subscription_XX

У пасічників Іванівського району у розпалі медозбиральний сезон. Нині бджолярі викачують мед із різнотрав’я та соняшнику.

 

Проте врожай солодкого продукту псує фінансова гірчинка. Зі слів голови спілки бджолярів Херсонської області Юрія Лавриненка, цього року оптові закупівельники обвалили ціну на мед майже вдвічі порівняно із минулим роком.

Зараз на опті акаційовий мед купують по 68 грн/кг, різнотрав’я та соняшник по 30-32 грн/кг. Для порівняння у минулому році різнотрав’я та соняшник купували по 50 грн/кг.

В чому причина такого падіння цін достеменно невідомо, проте у спілці бджолярів припускають, що через поганий врожай меду цього року оптовики не можуть виконати законтрактовані об’єми за кордон, що призводить до пониження активності закупівельників і зменшення цін. Невеликі об’єми меду, без можливості зібрати нормально оптову партію закупівельникам нецікаві.

Як зазначив Юрій Миколайович, чим більше меду тим жвавіше йде експорт і активніше показує себе оптовий ринок меду і звісне діло — росте ціна.

http://stepnews.ks.ua/15850

ромео

Юрій Овдієнко: Ринок меду сам робить ціну — потрібно тонко відчувати момент

20 жовтня 2017 12:00
Юрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України» Kurkul.comЮрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України»

Цей рік відзначився складною ситуацією на ринку меду. Поряд з «медовим неврожаєм» багато пасічників оголосили бойкот трейдерам, вимагаючи вищої закупівельної ціни. Щоб роз’яснити ситуацію та виявити останні тенденції в цій непростій ситуації Kurkul.com звернувся до Юрія Овдієнка, авторитетного пасічника, члена «Спілки пасічників України».

Kurkul.com: Яка зараз ситуація на ринку меду? Як відреагували трейдери на своєрідний бойкот? Чи зростає ціна?

Юрій Овдієнко: Звичайно трейдери відреагували негативно. Адже не секрет — чим нижча закупівельна ціна тим більший прибуток вони отримають. Також, в цьому році пасічникам сприяє «неврожай» на мед. Тому склалися сприятливі обставини для врегулювання відносин між трейдерами й пасічниками. Але тепер не потрібно «перегнути палицю». Якщо й далі не здавати мед багато трейдерів може збанкрутіти. Звичайно, ринок пустим не буде, зайдуть інші. Проте, в момент зміни структури ринку пасічники можуть «перевиробити», обсяги продукції збільшаться. Відповідно впаде ціна. Тому потрібно тонко відчувати момент.

Ринок робить ціну. Відповідно ціна підвищилась. Зараз вже 48 грн за 1 літр. Більше вона, мабуть, підніматись не буде тому що 50 грн — це вже та межа при якій постає питання чи вигідно закуповувати мед? Тому ціна 45-50 це та межа на сьогодні день.

Kurkul.com: Скільки пасічників підтримали Вашу позицію?

Юрій Овдієнко: Досить багато. Точно більше як 300. Сотні позитивних коментарів на моєму YouTube каналі з підтримкою такого рішення.

 

APIS7102.JPG
 

Kurkul.com: Яка на Вашу думку має бути гуртова й роздрібна ціна на ринку українського меду?

Юрій Овдієнко: Ринок сам робить ціну. Люди купують мед в тій кількості, яка пасічника влаштовує. Відповідно він піднімає ціну. Припиняють купляти — ціна падає. Сьогоднішня ціна по Києву наступна: акацієвий — 250 грн/л, липовий — 180 грн/л, гречаний — 160 грн/л, різнотрав’я — 140 грн/л, соняшниковий, ріпаковий — 130 грн/л. Гуртова ціна — 45-50 грн/л.

Kurkul.com: Чи можливо окремим виробникам самостійно експортувати власну продукцію?

Юрій Овдієнко: Наскільки я знаю у нас є такі приклади. Пасічник реєструє ФОП й може сам займатися експортом. На одній ярмарці я хотів детальніше дізнатися в одного пасічника, що займається таким. Уточнити деталі цього процесу, проте він відмовився дати інтерв’ю. Так що самостійно експортувати можна, проте, на мою думку, ефективніше це робити кооперативами чи іншими об’єднаннями. Тобто пасічники якогось району можуть зібратись, розлити мед в однакову тару, зробити аналіз. Потім його гомогенізують, розігрівають, розливають, отримують супровідні документи й вивозять. Все можливо, тільки потрібно шукати точки дотику з споживачами.

 

APIS6971.JPG
 

Kurkul.com: Який формат взаємодії пасічників, на Вашу думку, найбільш ефективний для формування вигідної для виробників ціни?

Юрій Овдієнко: Потрібно стати активними учасниками ринку. Насамперед, створити вітчизняну біржу й активно виходити на зовнішні ринки. На мою думку, досить перспективним є азіатський ринок. Там не такі жорсткі вимоги, порівняно з європейським й вища ціна. Тому я працюю над створенням онлайн біржі. Вона має бути саме для пасічників. Причому, планується запустити цей ресурс, як некомерційний проект. Я 37 років присвятив бджільництву й знаю, як заробити. Тільки на пасічниках заробляти не хочу.

Kurkul.com: Як Ви гадаєте, чи здатні українські пасічники скласти гідну конкуренцію на європейському ринку?

Юрій Овдієнко: Ми вже складаємо. На сьогодні треті в світі за об’ємами експорту. Деякі держави навіть займаються реекспортом нашого меду. Наприклад, США.

 

Під час виставки Apimondia 2017 р.
Під час виставки Apimondia 2017 р.

Kurkul.com: Що на Вашу думку є основними проблемами українського ринку меду?

Юрій Овдієнко: Брак інформації. А ще непрофесіоналізм й відсутність фахових знань. Адже ринок меду включає в себе й виробництво. Це основа, так як без виробництва немає й ринку. Для галузі потрібні кваліфіковані кадри з відповідною освітою. От я, працюю на кафедрі бджільництва, але студентів на практику не дають. Студенти їдуть в основному за кордон щоб заробити гроші. Звичайно, зараз час такий, але…

Також частина пасічників не мають елементарних знань. На жаль, чи на щастя, бджоли в нас в основному дикі і можуть виживати без допомоги людини. Пасічник їм щось робить, а вони живуть самі по собі. Він радіє, якимсь здобуткам, проте це зовсім не його заслуга.
Велика проблема — сумнівні джерела знань. Недосвідчені пасічники можуть використовувати неперевірену інформацію й цим нанести шкоду своїм пасікам.

 

Під час виставки Apimondia 2017
Під час виставки Apimondia 2017

Kurkul.com: Чи є приклади успішної кооперації пасічників?

Юрій Овдієнко: Так, є. Наприклад в Львівській області. Вони займаються експортом. Але про них мало інформації. В нас пасічників всіляко навчають, як виробити більше меду, але зовсім не звертають увагу на реалізацію. Тож кооперативи є і вони працюють. Проте, дуже часто такі об’єднання не відповідають справжній суті. Більш успішними є кооперативи Західної України. Вони ближче до європейських споживачів і ринку.

Kurkul.com: Чи отримують пасічники зараз щось за послуги запилення?

Юрій Овдієнко: Отримують. Зараз пасічники стали мудріші й використовують цю можливість заробити більш ефективно. Наприклад раніше, коли ще не було такого попиту на мед, одна з фірм вимагала щоб на 1 га соняшника ставили 8 сімей. За це вони платили 200 грн з 1 га. При цьому норма — півсім’ї на 1 га. Було таке, що втрачали й пасіки, проте отримували 200 грн.

Зараз пасічники розумніші. Та й пропозицій збільшилось. Наприклад, в Черкаській області, Корсунь-Шевченківський район, за 1 га платять 500 грн. В Дніпропетровській області — 750 грн. Варто зазначити, що така пропозиція актуальна тільки для соняшника, який йде на посівний матеріал. При цьому є підтверджена інформація, що там де стояли пасіки урожайність 30 ц з 1 га, а там де не було 10 ц з 1 га.

 

APIS7526.JPG
 

Kurkul.com: Які Ваші враження від Apimondia 2017 в Стамбулі? Що Ви можете сказати про рівень та організацію порівняно з тою, що відбувалась в Україні?

Юрій Овдієнко: В Україні був більш масовий захід. В Стамбулі було менше й, майже, не було європейців. В основному представники азіатських країн. Організація подібна до української. Дуже суворі заходи безпеки. Не сподобалось, що українці розпорошились по всьому залу. Не було кому об’єднати. Спілка пасічників дещо однобоко представляла пасічників.

Взагалі, сам конгрес пройшов на високому рівні. Вразило місто й мешканці, своїм порядком й патріотизмом. Хотілося б побажати такого всім нам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Володимир Кошелюк, Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/interview/202-yuriy-ovdiyenko-rinok-medu-sam-robit-tsinu--potribno-tonko-vidchuvati-moment

ромео

 

   

 

В Одессе агрессивные азербайджанцы избили продавца меда: видео (ВИДЕО)


 
 
 
19:30  23.06.2017
В Одессе агрессивные азербайджанцы избили продавца меда: видео (ВИДЕО)
 

На улице Филатова произошла потасовка между продавцами.

Пожилая женщина покупала мед на стихийном рынке, рядом с ней матерились лица азербайджанской национальности. Когда женщина попросила выбирать выражения, один из азербайджанцев схватил ее за ворот и собирался ударить, однако его остановил продавец.

Азербайджанцу это не понравилось, и он принялся избивать продавца, позже подошли еще несколько земляков, которые также участвовали в избиении. Прохожие пытались разнять драку, за что также получили от азербайджанцев.

На место прибыл сотрудник «СОБ», который ничего не предпринял, однако увидев его, азербайджанцы успокоились.

     

www.048.ua

ромео

Україна медова: проблеми і успіхи галузі очима пасічника

25 січня 2018 13:00
Бджоли Kurkul.comБджоли

У 2017 р. наша країна встановила нову планку на експорт меду — 67.8 тис. т. За 11 днів 2018 р. Україна закрила квоту на експорт меду в країни ЄС (5,4 тис. т). Насправді ж, потенціал нашої країни безмежний. Але всі учасники ринку працюють у так званому трикутнику: МінАПК-Експортер-Пасічник.

Олександр Масленко

Про це та «медові» підсумки 2017 р. далі у блозі від пасічника з династії бджолярів, полтавчанина Олександра Масленка. Якщо дивитися глобально і широко, можна визначити плюси і мінуси, які присутні в кожній зі сторін трикутника.

Перша сторона: Мінагрополітики

У всіх країнах цей орган є локомотивом руху і розвитку. У нашій державі ще відбувається належна трансформація, а от скільки вона триватиме — залежить від нас і нашого впливу на цей сектор.

 

Пасіка, вулики
Пасіка, вулики

Плюси:

  • Один раз за рік було зібрано робочу групу з розвитку бджільництва. Буду вірити, що в подальшому  зустрічі будуть проводитися не в форматі «трауру». Питань дуже багато, треба вирішувати. При правильному підході до справи необхідно робити зустрічі як мінімум раз на місяць, обговорювати перспективи, розробляти стратегію руху, ставити конкретні задачі, визначати відповідальних для вирішення важливих питань. І найголовніше — діяти.
  • Роль офіційних осіб на конференції. Їх присутність є знаком зацікавленості. Виступи і обіцянки, які були дані в 2017 р. повинні бути підкріплені справою в 2018 р.

Мінуси:

  • Відсутній департамент бджільництва.  У галузі, де працює 400 тис. осіб, повинен бути департамент, в якому вирішують питання громади. Пасічнику необхідна і юридична, і консультативна підтримка від своєї держави. Головне завдання департаменту — розвиток галузі бджільництва.
  • Провал нашої країни на Апімондії. Не було України в Стамбулі, були тільки 8 стендів з українцями. Ми — талановита нація, при великому бажанні та узгодженій роботі мали б великі шанси вибороти всі високі місця на конкурсі. Проводьте роботу над помилками, адже у 2019 р. нас чекає Монреаль (Канада), а там вже можна буде виборювати Апімондію 2023 р. в Полтаві (Україна).

Перспективи:  

  • Рух за директивами Європи. Для початку збирається робоча група, яка вирішує, що підходить, а що ні. І ця група диктує свої удосконалені умови. Не має в Європи альтернативи відносно українського меду (щодо ціни/якості). Україна домінує на ринку, тому вправі диктувати правила. Щоб не ми підлаштовувались, а під нас.

 

Бджоли, пасіка
Бджоли, пасіка

Сторона друга: Експортер

Матеріальний двигун розвитку бджільництва. Завдяки його можливостям Україна — №1 в Європі з експорту меду. У 2017 р. ми мали 87 експортерів і спостерігається динаміка зростання. Але все одно є люди, які псують репутацію нашої країни в гонитві за легкою наживою (демпінг ціни). Такі моменти мають місце, необхідно їх просто приймати і знати цінність свого продукту.

Плюси:

  • Нова планка: експортовано 67.8 тис. т меду
  • Відкриття європейської лінії з фасування меду компанією «Біхайв». Керівництво розуміє, що створюючи продукт із доданою вартістю, маржа прибутку зростає. За два роки компанія зробила ривок і в 2017 р. увійшла до 20 % експортерів, які експортують 80 % меду.
  • Пряма взаємодія з пасічниками. Тобто перекупщик, який раніше був посередником між заводом та пасічником, увійшов до складу працівників заводу. Тепер з’явилися зовсім інші підходи до людей. Поступово відновлюється довіра, заготівельники грають по-чесному та «в довгу».
  • «Асканія-Пак» випустила продукцію з доданою вартістю. Тим самим позиція крем-мед розширила медовий сегмент і поступово прищеплює культуру споживання меду у нашій країні. Тож вітаю з першим місцем серед експортерів.

 

 

На заводі Beehive в Україні
На заводі Beehive в Україні

Мінуси:

  • Основна маса «заточена» продати сировину в 200 л бочках.

Третя сторона: Пасічник

Прокинувся, нарешті, і розуміє, що глобальна комунікація веде до добра і процвітання. Починає брати участь у розвитку та вирішенні проблем бджільництва. Активно відвідує конференції, семінари. Загалом є позитивна динаміка, у галузь приходить більше молоді. Це тішить, адже з ними ми і будуємо свою «медову державу».

Плюси:

  • Працелюбність. Усвідомлено підходить до праці, починає точково прикладати свої зусилля. За допомогою цього відбувається збільшення прибутку.
  • Активно займається проведенням конференцій, ярмарок, семінарів. Все більше і більше актуальної інформації «вливається» у галузь. Відкритість — люди більше спілкуються та знайомляться, ці фактори відіграють велику роль в майбутньому. З’являється єдність, а там, де згода в сімействі, блаженна буде сторона.
  • Розвиток внутрішнього ринку за допомогою створення продукції з доданою вартістю.
  • Трансформація галузі, зміна старої моделі на нову.

 

Honey-pasika-kurkul3.JPG
 

Мінуси:

  • Неспроможність тверезо оцінити вартість власної продукції.   
  • Прірва між поколіннями.
  • Масова гибель бджіл. Офіційна статистика: в 2017 р. загинуло 1139 бджолосімей у 8 областях України. Але за неофіційними даними у 20 разів більше.

Преспективи:

  • Необхідно створити один єдиний союз бджолярів. Спілку пасічників України вважаю не асоціацією, а глобальним обманом. Оскільки керівні посади там займають експортери, які діють не в інтересах бджолярів, а говорять те, що вигідно їм. Тотально вганяють страх в людей і дезінформують.

Бджоли, пасіка

Що очікувати в 2018 р.?

Все залежить від нашої взаємодії, злагодженості та конструктивності дій. Під лежачий камінь вода не тече. Отже, з вірою в серці створюємо своє «Медове Королівство».

© Олександр Масленко для Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/blog/522-medoviy-trikutnik-ukrayini-minapk-eksporter-pasichnik

ромео

ФОТО В РАМЦІ: пасічникам дали по 200 грн компенсації за померлих бджіл. Вони перекрили дороги

26.06.2018 
 
3168_n-696x392.jpg
 
 

Півтори сотні ображених пасічників вийшли перекривати дороги у м. Ромни Сумської області. Агровиробник, через якого відбулася масова загибель їхніх бджіл, запропонував їм по 200 грн компенсації, повідомляє «СпецКор».

Олександр Турчин, місцевий пасічник та один з учасників акції, говорить, що такі смішні гроші — єдине, що змогло запропонувати пасічникам місцеве керівництво підприємства за десятки вуликів з померлими бджолами. Саме через це бджолярі і пішли на такі радикальні дії. Вони обіцяють продовжувати акцію доки, доки не буде виконано їхніх умов.

Зараз вони чекають зустрічі з київським керівництвом господарства і будуть вимагати компенсації у розмірі щонайменше 5 тис. грн за кожен вулик.

У результаті обробітку полів хімічними препаратами місцеве агропідприємство нанесло шкоди 150 пасікам у районі 5 кілометрів. Зокрема, постраждали господарства бджолярів з Буринського та Роменського районів Сумської області.

https://agroday.com.ua/2018/06/26/smih-ta-j-godi-pasichnykam-na-sumshhyni-daly-po-200-grn-kompensatsiyi-za-pomerlyh-bdzhil-vony-perekryly-dorogy/

ромео

Цитата із Фейсбуку експортера Bee Cell.

Хто хоче прочитати обговорення і коментарі переходьте за посиланням нижче :hi:

Шановні друзі!
Сьогодні точиться багато суперечок з приводу цін на мед на внутрішньому ринку України, закупівельних цін українських експортерів і цін на Європейському ринку.
І ці дискусії, трясця, навіюють на нас журбу…
Саме тому ТОВ «БІ СЕЛ» також хоче долучитися до них і висловити свою точку зору. Спробуємо бути максимально конкретними:
1. Як формують ціну наші пасічники? Хтозна… Можу сказати, як це роблять експортери, записуйте, формула дууууже проста (хоч вона трохи відрізняється від величини і особливостей виробництва):
– беремо закупівельну ціну меду (припустимо 50 грн., які так чекають наші «любі друзі» - виробники). Виходить 22 000 кг по 50 грн. = 1 100 000 грн., 
– додаємо вартість вхідних аналізів на органоліптичні, фізико-хімічні показники і на рівень антибіотиків (останній аналіз найдорожчий) – це мінімум 8 проб по 5 000 грн. (всього мінімум 40 000 грн.) Мінімум, бо деякі пройдисвіти, привозячи мед, клянуться що він чистий, а від нього колби плавляться, бо там перевищення рівня антибіотиків в 6-8 разів (!!!! І таке було…). І тоді доводиться вилучати брудний мед, докуповувати такий же об’єм і робити аналіз знову;
– додаємо вартість розігріву меду у камерах декристалізації – близько 7 000 грн.;
– додаємо вартість самої гомогенізації – мінімум 20 000 грн.;
– додаємо вартість тари, у яку буде розливатися гомогенізований мед і її доставку (70 бочок по 850 грн., доставка 15 000 грн.) – близько 74 500 грн.;
– додаємо вартість Експортного сертифікату на партію меду. Залежно від вимог контракту, мінімального переліку показників країни поставки, вартість аналізу може бути від 7 000 грн., до 20 000 грн.;
– додаємо вартість замитнення партії товару – близько 5 300 грн.;
– і додаємо останнє – вартість доставки до покупця, залежно від місця доставки від 27 000 до 32 000 грн.
А тепер, мої любі бджолярі, підсумуємо витрати на відправку однієї партії. У мене вийшло, кругом-бігом, мінімум 1 280 800 грн. А у вас? 
Тобто 45 743 доларів за партію 20 650 кг. (віднімаємо обов’язкові втрати при виробництві – піна, сміття та ін.)
Якщо в доларах то це скільки за кілограм, га…? Два долари двадцять два центи!!!!! 
Осмисліть це: 2,22 Ю Ес Де!!!! Вартість одного кілограма меду доставленого в Центральну Європу.
А тепер запитайте мене, скільки дають за український мед в Центральній Європі (наприклад Німеччині)? 
Так я вам скажу: 2,00-2,05 долари за кг.
Ну? І що далі?
Пасічники чекають 50 грн., тобто 1,79 долари, а Європа чекає від 2 до 2,05 доларів, тобто максимальна різниця між тим, що хоче наш пасічник і європеєць – це 0,26 центів! 
Таким чином різниця складатиме 150 332 грн. На що вистачить цих коштів? 
Тільки на: мед, вхідні аналізи, гомогенізацію, тару і Експортний сертифікат, а вже замитнити і доставити цей товар в Європу неможливо.
Тобто навіть не всі виробничі витрати перекриваються…, журба… І експортер випадає з ланцюжка пасічник-експортер-споживач.
Ось тому український мед і не доходить до Європи. А європейські кондитери і фасувальники, відповідно, повинні заповнювати цю прогалину за рахунок аргентинського, китайського, турецького меду. Так ми і втрачаємо ринок Європи, а шкода…
До слова, як ви вже зрозуміли, Ненька Україна далеко не основний гравець на медовому ринку світу, основні гравці Аргентина, Китай, Туреччина і, відповідно, наші пасічники не можуть диктувати ціни ні європейцям, ні американцям, нікому… 
З літровими банками наших пасічників з базарів в Європу не пустять. Для виходу на європейський ринок потрібне переробне підприємство, купа перевірок, дозволів і документів, тому вони так і будуть стояти зі своїми банками на базарі в холод, дощ і сніг. А експортери будуть жевріти відправляючи по 1-2 партії в квартал, так, для підтримання штанів.
Про те, що фасований мед стоїть на полицях в європах і америках по 6-7 доларів за півлітри, взагалі мовчу. Ви знаєте скільки промислова фасовка коштує? А банка скляна, а кришка до неї, а етикетку в типографії надрукувати і наклеїти? А доставити покупцю? А завести нашого виробника в торгівельну мережу Німеччини чи Франції? Спробуйте зі своїми банками з базару, потикнутись в Ашан чи Сільпо, тільки мене на переговори візьміть, це буде батл крутіший ніж в Лігзі сміху і Розсміши коміка разом взятих))))))
І напишіть, як ви формуєте вартість меду? Чому ціни різняться від 28 до 50 грн. за кг? Чому не 75,3 грн. чи 64,2 грн.?
Посилання

 

 

ромео

Эксперт ФАО: Экспортного рекорда по меду в Украине не будет

Украина 11 октября 2018. 16:02  
 

Крутое пике на рынке украинского меда продолжается: экспорт меда за 9 месяцев снизился на 40%.

Об этом сообщила национальный консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Анна Бурка на своей странице в Facebook.

«Начало «активного медового сезона», которое традиционно приходится на август–сентябрь, демонстрирует существенное снижение экспортных поставок украинского меда на внешние рынки. Так, по итогам сентября объём экспорта меда из Украины снизился на 39% в сравнении с аналогичным месяцем прошлого года и на 20% меньше, чем в сентябре 2016 г, составив 5,7 тыс. т», — отметила эксперт.

Схожая ситуация отмечалась и в предыдущем месяце, уточнила Бурка.

«По итогам 9 месяцев 2018 года экспорт сократился на 40% в сравнении с соответствующим периодом минувшего года и на 9% уступает аналогичному показателю 2016г, составив 27,8 тыс. тонн или $57,4 млн», — добавила она.

Основными покупателями украинской продукции за 9 месяцев стали Германия– $16,8 млн (29%), Польша — $9,9 млн (29%), США — $6,9 млн (12%). В предыдущие два года экспорт был существенно выше текущих показателей

«Очевидно, что теряем мы не только в натуральном и денежном выражении, но и свои позиции на ключевых рынках сбыта украинской продукции, и соответственно «похвастаться» очередным экспортным рекордом в 2018 году Украине не удастся», — считает Бурка.

Дополнительная квота на беспошлинную поставку меда в страны ЕС, которая была открыта с 1 октября в объёме 2,5 тыс. т была выбрана в первую декаду месяца.

http://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-fao-eksportnogo-rekorda-po-medu-v-ukraine-ne-budet/

ромео
1 марта 2017, 14:23

Массовая гибель пчел в России местами достигает 100%

42GCByDg-580.jpg
© CC0

Пчеловоды России отмечают рекордный рост числа погибших за период зимовки пчел. В некоторых районах сезонная смертность составила 100% от числа особей.

Как пояснил директор племенного репродуктора пчел среднерусской (темной лесной) породы «Парасоль» Владимир Епишин, пчелы в ульях гибнут каждую зиму, однако обычно смертность составляет от 10% до 40%, а в этом году был зафиксирован рекорд.

По данным международной ассоциации COLOSS, проводящей исследования медоносной пчелы, в зимовку 2014—2015 годов средняя смертность пчел в мире составила порядка 20%. Сегодня же в некоторых регионах России сезонная смертность пчел превысила этот показатель в пять раз.

По словам Епишина, пасечники некоторых территорий страны остались совсем без пчел. Так, смертность пчел в Бардымском районе Пермского края у большинства пчеловодов приблизилась к ста процентам.

Это грозит стране уменьшением количества качественного меда, увеличением количества фальсификата и снижением урожайности большинства опыляемых сельскохозяйственных культур.

Причиной увеличения массовой гибели пчел, по словам эксперта, становятся паразиты и болезни, химикаты и пестициды, изменения климата.

http://www.rosbalt.ru/russia/2017/03/01/1595394.html

ромео
ЗАТ «Агробіопром» Друк
Увага!
Незадекларований хлорамфенікол у препаратах, призначених для бджільництва 25.05.2016
 

Аналіз наявної в мережі Інтернет інформації дозволяє стверджувати про значний обіг незареєстрованих препаратів виробництва Російської Федерації, які містять антимікробні речовини, такі як: тетрациклін, окситетрациклін, метронідазол, хлорамфенікол. Збільшення кількості заборонених препаратів на тіньовому ринку набрало загрозливих розмірів.

Починаючи з кінця 2013 року, нами вперше спостерігались випадки забруднення українського меду залишками хлорамфеніколу, який не визначається доступними більшості лабораторій імунними методами контролю. Дослідження, проведені в ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, із застосуванням мас-спектрометричного методу, дозволяють стверджувати, що причиною такого забруднення став ізомер хлорамфеніколу - декстраміцин.

Вивчення причин потрапляння цієї речовини в мед дає підставу стверджувати, що одним із джерел забруднення меду можуть бути незареєстровані в Україні препарати виробництва російської фірми ЗАТ «Агробіопром», які продаються з порушенням чинного законодавства. Так, у всіх шести препаратах вищезазначеної фірми, призначених для бджільництва, закуплених в Інтернет-аптеках («Апідез», «Екопол» (реєстраційне посвідчення дійсне до 2017 р.), «Амідол Т», «Флувалідез», «Варроадез», «Мікоаск»), було виявлено присутність хлорамфеніколу мас-спектрометричним методом. В останньому з перерахованих препаратів вміст ізомеру хлорамфеніколу становив 0,5 мг на одну пластину препарату, що більше, ніж у тисячу разів перевищує контрольний рівень, який встановлено для зразків меду. Особливу небезпеку становить те, що на пакованні жодного із вищезазначених препаратів виробником не задекларовано присутність у них антимікробних речовин. Задекларовані виробником діючі речовини (амітраз, ефірні олії) є дозволеними в Україні. Більшість із зазначених препаратів призначені для позбавлення бджолосімей паразитуючого кліща роду Varroa.

http://www.scivp.lviv.ua/uk/2015-09-04-14-29-23/260-zat-lagrobiopromr.html

ромео

В Молдове может подорожать мед

06.04.2017, 12:02

 

В Молдове может подорожать мед

 

 

В этом году мёд может подорожать, так как пчеловоды потеряли 50% пчелиных семей и опасаются, что соберут меньше нектара. По словам специалистов, одна из причин гибели насекомых — отсутствие пыльцы из-за прошлогодней летней засухи. Другие причины — вредители и чрезмерное использование химикатов. Такая же ситуация и в соседней Румынии.

Сейчас на рынках мед продают по сто леев за килограмм, при оптовой закупке — почти вдвое дешевле. По статистике, в Молдове насчитывается шесть тысяч пасек, где обитает 130 тысяч пчелиных семей. По некоторым данным — до 150 тысяч. Наиболее плотно пчелиные хозяйства сосредоточены в центральном регионе страны — в Калараше, Страшенах, Оргееве, Хынчештах и Ниспоренах. Увеличение количества пчелиных хозяйств возможно только при поддержке со стороны государства, считают пчеловоды.

 

В прошлом году цена на мед оставалась на уровне 2015-го. Несмотря на погодные условия и жаркое лето 2015-го пчеловодам Молдовы удалось собрать около 3 тыс. т мёда. Примерно такое же количество было собрано в 2014-м. Пик пришёлся на 2013-й, когда получили 4,5 тыс. тонн.

Молдавский мёд пользуется большой популярностью на иностранном рынке и отправляется на продажу в 14 стран Европы. Туда поступает около одной тысячи тонн и цена на экспорт в последнее время снизилась.

http://rtr.md/novosti/obshhestvo/v-moldove-mozhet-podorozhat-med

ромео

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович та виконавчий директор Тетяна Сушко взяли участь в тематичній зустрічі з журналістами щодо меду.

Інформаційний захід для журналістів відбувся 6 листопада і був присвячений темі запровадження європейських вимог до українського меду.

Зустріч було організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки проекту ЄС Association4U.

Суть європейських норм, їх майбутній вплив на галузь, а також особливості державного контролю за дотриманням вимог ЄС журналістам пояснювали заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Відповідно до оновленого плану виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС імплементація європейської Директиви по меду запланована до кінця 2019 року. Вимоги ЄС до меду, що будуть зафіксовані у Наказі Мінагрополітики, стануть обов’язковими для виконання – на відміну від вимог відповідного Державного стандарту України, який наразі є добровільним.

Прийнятий Наказ Мінагрополітики встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

Запровадження європейських вимог сприятиме:

-         підвищенню якості меду на внутрішньому ринку;

-         створенню ефективної системи контролю за безпечністю та якістю (словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості та безпечності);

-         підвищенню довіри до меду, що продається на внутрішньому ринку – через обов’язкові вимоги до маркування;

-         спрощенню процедур експорту до ЄС.

Ще однією важливою темою, що прозвучала під час зустрічі з журналістами, стало питання об’єднання пасічників. Про переваги галузевих спілок та про вдалі приклади їх створення розповів Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України. Він наголосив на тому, що разом пасічники зможуть ефективніше долати проблеми отруєння бджіл, розширювати та покращувати виробництво, співпрацювати з органами влади, претендуючи на державну підтримку, а також просувати свою продукцію – як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

ромео
12.01.2017

Как есть мед: ТОП-5 фактов, которых Вы не знали


  •  
 

Кушать мед - уже давно не является для нас чем-то непривычным. Сегодня это лакомство является абсолютно доступным, его можно легко купить в любом магазине, на рынке или даже напрямую у пасечника. А знали ли Вы, что пчелиный нектар диктует свои правила, на то как и сколько его нужно съедать?

Предлагаем Вашему вниманию ТОП-5 удивительных фактов о том, как правильно употреблять натуральный мед.Как правильно есть мед: ТОП-5 поразительных фактов

Сколько можно съедать меда?

Кушая мед, многие люди забывают о том, что нужно знать меру. Пчелиный нектар - это не варенье, которое можно есть ложками и намазывать толстым слоем хоть на десятый бутерброд. В день взрослому человеку без проблем со здоровьем разрешено максимум до 100 гр меда. А ежедневная норма для поддержания здоровья - всего 2-3 столовых ложки.

Детям до 3-х лет можно давать в сутки лишь ½ чайной ложки, а до 12 лет - 1-2 чайных ложки. Беременным женщинам разрешена лишь 1 столовая ложка сладкого лакомства. А тем, кто страдает сахарным диабетом - 1 чайная ложка в день.

Когда лучше есть мед?

Кушать пчелиный нектар рекомендуется как минимум за полчаса до приема пищи или через 2-3 часа после. Таким образом, он подготавливает желудочно-кишечный тракт к процессу пищеварения, облегчая его и ускоряя. Лучше всего он действует, если съедать его натощак.

Кушать мед во время завтрака, обеда или ужина разрешено только в том случае, если он является одним из основных ингредиентов легкого блюда. Например: творог с медом, блины с медом, овсянка с медом и т.п.

Как правильно есть мед?

Самый полезный для здоровья способ - кушать его в чистом виде. Также можно запить небольшим количеством воды.Как и сколько нужно употреблять натурального меда: а Вы знали?

Если же Вам не нравится вкус меда или по какой-то другой причине Вы не хотите кушать его “просто так” - приготовьте медовую воду. В стакане теплой воды нужно развести 1-2 чайных ложки нектара. Можно также добавить немного лимонного сока и щепотку корицы. Выпивать такой напиток рекомендуется дважды в день - утром натощак и вечером перед ужином.

Можно ли есть мед каждый день?

Ежедневное употребление пчелиного нектара - залог его эффективности. Именно поэтому его рекомендуют употреблять регулярно - каждый день или через день.

Не бойтесь поправиться, ведь, несмотря на всю свою сладость, продукт быстро усваивается организмом. Если у Вас нет аллергии на пчелопродукты и Вы не превышаете положенной суточной дозы - это не принесет Вам никакого вреда, а только лишь пользу.

Можно ли добавлять мед в чай/кофе?

Это не только разрешено, но и показано диетологами. Дело в том, что калорийность натурального меда намного ниже калорийности сахара. Плюс ко всему - в пчелином нектаре содержится огромное количество витаминов, которые сделают Ваш напиток не только вкусным, но и полезным.

Единственный нюанс - сладость нельзя нагревать до температуры свыше +40 градусов. Поэтому не добавляйте пчелиный нектар в кипяток. Дождитесь, пока напиток немного остынет.

http://chp.com.ua/stati-partnerov/semja-i-deti/item/46342-kak-est-med-top-5-faktov

ромео

В Украине сплошь и рядом продают фальсифицированный мед

27.thumb_main.jpg
21.01.17 09:50 Сколько просмотров этой статьи   Сколько комментариев этой статьи  

Недобросовестные продавцы смешивают разные сорта меда, чтобы тот не кристаллизовался, или же разводят в воде сахар, сироп и крахмал.

За год мед в Украине подорожал в среднем на 20-40%. Поднятие цен эксперты связывают с мировой конъюнктурой, подорожанием сахара, скачком курса валют и подорожанием электричества.На сегодняшний день, как сообщает UBR, на украинском рынке все еще продается прошлогодний продукт — свежий мед начнет поступать в продажу в мае. И сейчас многие торговцы стремятся распродать остатки, которые остались у них с 2016 года. Порой, они прибегают к не очень честным способам поддержания свежести продукта и его товарного вида, говорят эксперты.

Перекупщики занижают цены

Как рассказал hyser.com.ua специалист по медовому рынку Алексей Костецкий, около 50% всех продаж пасечников приходится на мед из разнотравья. Остальной рынок занимают продукты из акации, липы и гречихи. Очень небольшой процент отведен также дикому и еловому меду — это самый дорогой продукт и его мало кто производит.

На сегодняшний день, литровую банку (1,333 кг) меда можно купить по таким ценам:

Акация — 250 грн/л;

Липа – 200 грн/л;

Разнотравье – 170-180 грн/л.

Чаще всего пасечники продают мед в «пластике», так как он дешевле. Но предпочтительней, все-таки, стеклянная тара. И если сразу брать 3 литра, то получается сэкономить порядка 20%.

При этом на небольших пасеках пока еще можно найти и более приемлемые цены.

«Мед подорожал на 30%. Раньше продавал по 70 грн, а сейчас уже по 100 грн за литр. С моими объемами (до 50 ульев) и отсутствием обществ пчеловодов можно претендовать только на внутренний рынок, а спрос из-за снижения доходов украинцев снизился на 30-50%», — рассказал владелец эко-пасеки «Пчелиное Царство» Егор Булычев.

В то же время, предприниматели, которые могут похвастаться большими объемами производства, часто продают свой продукт перекупщикам, а те отправляют мед за границу. Начиная с 2014 г. лидером по потреблению украинского меда стал внешний рынок.

«Еще в 2013 году доля меда, идущего на экспорт, составляла 30%, а уже в 2014 — 54,6%, в 2015 — 56,6%. За январь-октябрь 2016 было экспортировано на 13,3 тыс. тонн меда больше, чем за аналогичный период прошлого года», — рассказала эксперт аграрных рынков Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) Дарья Гриценко.

Динамика производства до 2013 г. была более-менее стабильная — порядка 70 тыс. т в год. Начиная с 2014 г. объемы выкачки упали (минус территория Крыма, оккупированные территории Донецка и Луганска) до 66,5 тыс. т, а в 2015 г. — до 63,6 тыс. т.

Так как большая часть украинского меда идет на экспорт, а основными потребителями являются страны ЕС (их доля, по данным УКАБ, в 2015 г. составляла 71,2%), то на цены влияет ситуация в Европе. А на внутренних ценниках сказываются объемы производства и количество производителей в Украине.

«Компании, работающие на экспорт, хотят покупать у пчеловодов дешево и за гривны, а продавать за границу за евро. И если мед они берут оптом на пасеках по 30 грн/кг, то продают уже по мировым ценам — 2,50-2,60 евро/кг», — рассказал Алексей Костецкий.

В целом, по словам Дарьи Гриценко, общим трендом рынка является все большая ориентация на внешние рынки и, как следствие, увеличение объемов экспорта на фоне стабильного производства. И в ближайшее время можно будет наблюдать наращивание отгрузок в Европу, ведь с учетом девальвации гривны экспорт меда становится все более выгодным.

Суррогатный мед и «наколотые» пчелы

Но скупают мед у пасечников не только на экспорт. Крупные партии идут также компаниям-поставщикам торговых сетей. И порой, чтобы удешевить продукт и продлить срок его хранения, они разбавляют (подделывают) продукт.

Как рассказал соуправляющий компанией BeeCool Алексей Дмитренко, недобросовестные продавцы либо просто смешивают разные сорта меда, чтобы тот не кристаллизовался, или же разводят в воде сахар, сироп и крахмал. Суррогат варят (карамелизируют), а потом смешивают с натуральным медом.

«Чаще всего, конечно, на фальсификат можно натолкнуться в супермаркетах и магазинах. Реже — на рынках и ярмарках. Лучше всего покупать его непосредственно у пчеловодов на пасеках, проверив перед этим соответствующие документы — зачастую, это сертификат Института пчеловодства Прокоповича. Но бывает, что у крупных производств есть и свои лаборатории», — заметил в разговоре Алексей Костецкий.

Наличие должных документов очень важно, так как иногда продажей некачественного меда грешат и сами пасечники.

«Некоторые производители используют антибиотики для лечения пчел, и лекарство в итоге попадает в мед», — заметила Дарья Гриценко.

На рынке есть и другие проблемы: пасечники жалуются на отсутствие поддержки государства и плохо развитый рынок меда внутри страны.

«Весь мир пчеловодства зарабатывает на опыления полей, у нас же этот рынок мертв, нет ни базы, ни заказов, ни тендеров. Нет льготных кредитов, скидок на лекарства, сахар для подкормки пчел осенью. Последняя очень затратная для пчеловодов, а если ее не проводить в августе, то в сентябре пчелиные семьи уже разрушатся», — отметил в разговоре Егор Булычёв.

http://mk.mk.ua/rubric/our-life/2017/01/21/35897/

ромео

Прикарпатські пасічники розпочали збирати липовий мед. ВІДЕО

ЧЕТВЕР, 13 ЛИПНЯ, 2017 21:12

Для прикарпатських пасічників зараз гаряча пора – у розпалі збір липового меду. Щоправда, цьогорічний урожай чи не вдвічі менший, ніж зазвичай.

4f12bec2a8bbb593e0f9fba9bd990c25.jpg

Перепади температур і тиску, аномальне цвітіння липи, втручання людини у природу негативно вплинули на продуктивність бджіл, йдеться в сюжеті каналу "НТК".

У далеких пилипівських лісах чотири роки тому екологічну пасіку "Золоті крилечка" відкрив бджоляр із Перерова Віктор Кондрюк. У роботі керувався основним правилом – створити бджолам ідеальне місце, найбільш наближене до природи. За кілька місяців нелегкої праці все вдалося. Результат навіть перевершив сподівання. Маленький рай для бджілок перетворився в оздоровчо-відпочинковий куточок, куди приїжджають покращити здоров'я та настрій гості зі всієї України і навіть з-за кордону.

З першим промінням сонця родина перерівських пасічників вже біля вуликів. Треба встигнути до полудневої спеки відкачати якомога більше солодкого продукту, бо після обіду ні сонце, ні бджілки не дадуть якісно працювати. Та ще й дощ часто зриває роботу. Саме такі нестабільні температурні показники є однією із причин неврожаю липового меду, розповідає голова родини Віктор Кондрюк. Каже, цьогоріч липа дуже швидко відцвіла, та й сам цвіт був неякісним. За сприятливих умов з одного вулика можна зібрати й до 20 літрів меду. Цього року ця цифра чи не вдвічі менша.

Роботу на пасіці розподілили. Досвідчені пасічники відкривають вулики та забирають рамки. У процесі вилучення рамок їх обережно струшують, щоб бджоли могли впасти назад у вулик. Комашок, які залишилися, потрібно забрати щіткою. Тут треба працювати швидко, а ще бути готовим до бджолиного укольчика, адже, захищаючи свій дім, хоча б одна бджілка таки вжалить.

Помічники пасічників працюють поруч у пристосованому приміщенні. Тут отримують рамки з медом, а далі є кілька етапів. Перший – зібрати прополіс.

За однією з версій, прополіс виробляють бджоли для своїх побутових потреб, це будівельний матеріал, за допомогою якого вони латають своє житло, дезінфікують його, використовують для муміфікації інших комах. Він чудово допомагає боротися із застудою, грипом, вірусами, захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, хворобами порожнини рота, шкіри, суглобів, кишківника та інших внутрішніх органів.

Наступний крок – відкрити стільники з медом. Вони зазвичай знаходяться в запечатаному вигляді, і зовнішній шар такої печатки зрізується перед тим, як витягати бджолиний продукт з сотів за допомогою медогонки. Ось такі обрізки і називаються забрусом. Вже на завершальному етапі розпечатані рамки потрапляють у спеціальний посуд.

Мед має здатність перетворюватися на тверду масу. Кристалізація натурального продукту займає приблизно 3 місяці. Далі він остаточно густіє і стає твердим. При цьому користь липового меду анітрохи не зменшується.

http://kurs.if.ua/news/prykarpatski_pasichnyky_rozpochaly_zbyraty_lypovyy_med_video_55694.html

ромео

Напій, який покращить форму грудей

26.11.2017

 
79308374.jpg

Від зеленого чаю з молоком і медом ростуть груди. Так стверджує американський вчений Сантош Катіар. На думку цього американця, якщо жінка незадоволена розміром своїх грудей, то їй потрібно вживати гарячий чай з молоком і медом.

Що ж, подібний ефект можна зрозуміти. У зеленому чаї міститься особливий фермент, який впливає на гормони росту грудей. А молоко з медом стимулює молочну залозу і сприяє її збільшенню.

Інші результати досліджень також доводять, що зелений чай запобігає раковим захворюванням. Завдяки потужним антиоксидантам – катехинам, зелений чай запобігає зростанню ракових клітин. Напій захищає від раку підшлункової залози і кишечника, а також від раку легенів. Не варто забувати, що міцний зелений чай спалює жири.

http://wworld.com.ua/health/14166

ромео

В Украине продается опасный мед с антибиотиками и пестицидами – эксперт

base article image

На украинских прилавках продается опасный мед с антибиотиками и пестицидами.

Об этом в комментарии  ГолосUA сообщил директор Украинской Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко.

«С качеством меда у нас большие проблемы. В частности, за последнюю неделю у нас в стране зафиксирована массовая гибель пчел из-за того, что пасечники не договариваются с фермерами о том, когда те будут обрабатывать поля химикатами. В итоге, пчелы либо умирают от отравления, либо приносят в мед вредные вещества. В частности, пестициды и антибиотики. Ведь для того, чтобы пчелы не травились, их скармливают антибиотиками. Разбавление меда сахаром в этом плане самая безопасная вещь»,- сказал А. Дорошенко.

По его словам, мед в ближайшее время дорожать не будет.

«Мы все больше закладываем улей, и многие иностранцы хотели бы инвестировать деньги в производство меда. Хотя цены на мед в Украине и Европе приблизительно сейчас одинаковые»,- резюмировал А. Дорошенко.

Напомним, после недавних фермерских опрыскиваний полей в Днепропетровской области массово гибнут пчелы. Их мертвых ведрами хозяева выбирают из ульев.

В зоне "бедствия" шесть сел Криворожского района, часть Софиевского района Днепропетровской области и близлежащие села Кировоградской области.

Оказывается, в одном из агропредприятий опрыскивали пестицидами рапсовые поля. А пчеловодов об этом не предупредили. В результате - массово гибнут пчелы.

Препарат, похоже, имеет пролонгированое действие, поскольку пчелы продолжают умирать.

https://golos.ua/i/617459

ромео

Депутат вимагає переглянути квоти ЄС на експорт українського меду

29/06/2018 - 13:10
poltavabdgole.jpg
Зупинити мор бджіл та переглянути квоти ЄС на експорт меду вимагає від влади Олег Ляшко.

Таку заяву лідер Радикальної партії зробив на пасіці у селі Вирішальне Гадяцького району на Полтавщині, де бджолярі пожалілися йому на масове вимирання медоносних комах через отруєння хімікатами, які розпилюють на полях, – повідомляють у прес-службі РПЛ.

Політик переконаний, влада має встановити жорсткий контроль над тим, що завозиться в Україну.

poltavabdgol.jpg

«Україна займає перше місце в Європі і третє місце в світі по експорту меду. 80 тисяч тонн меду минулого року продали з України. Це означає, що наші люди мають можливість заробляти гроші. Через відсутність ветеринарного і продовольчого контролю, завозять в Україну фальсифіковані хімікати, які не можна використовувати взагалі. В результаті чого труються бджоли. Тому ми вимагаємо від влади перекрити контрабанду, сертифікувати ввезення хімдобрив і поставити їх використання під найжорсткіший контроль, бо труять не лише бджіл, а й худобу та людей. Люди дихають отрутою, а потім у них астма, серцеві захворювання і все інше. За це має відповідати держава», – зазначив Ляшко.

Лідер РПЛ вважає квоти за угодою про Асоціацію з ЄС на постачання сільгосппродукції, зокрема, меду – невигідними для українців.

«Безмитне постачання меду до ЄС ми вичерпали за перші 10 днів нинішнього року. За все інше – ми платимо. А це означає, що він дорожчає і наші люди втрачають прибуток. Уряд має захистити наших бджіл і наших пасічників та вимагати збільшення квот на безмитне постачання меду й іншої сільгосппродукції. Замість того, щоб торгувати землею і зерном, треба торгувати продукцією: медом і усім тим, що дає дохід та робочі місця на селі», – підкреслив політик.

poltavabdgolq.jpg

На пасіці Олег Ляшко згадав, як і сам у дитинстві займався бджільництвом.

«У мене в дитинстві на Донбасі 40 вуликів було. Качали мед, а потім від бджіл тікали. Вони мене кусали і дим не допомагав. Мед возили у Комунарське і продавали по 3 рублі за півлітрову банку. Заробляли за літо по 2-3 тисячі рублів на одному меді. Тому мед – це наше «золото» і бджіл труїти я не дозволю нікому!», – наголосив лідер РПЛ.

Нагадаємо, раніше лідер Радикальної партії на місцевому ринку у Миргороді на Полтавщині, куди він завітав, щоб почути, чим живуть підприємці, наголосив, що бізнес розвиватиметься, коли у людей будуть гроші на купівлю товарів.

https://informator.news/deputat-vymahaje-perehlyanuty-kvoty-es-na-eksport-ukrajinskoho-medu/

ромео

Дикие опылители оказались важнее пчел для агрикультуры

 02 августа 2018
 

 

Дальнейшее сокращение численности шмелей, бабочек и других диких опылителей может привести к значительному уменьшению урожайности злаков и прочих сельскохозяйственных культур, так как домашние пчелы опыляют лишь небольшую часть современных полей, говорится в статье, опубликованной в журнале Science.

"Наша работа показала, что плодовитость фруктовых деревьев и ростков овощей, в том числе помидоров, кофе и арбузов, сильно ограничена из-за того, что их цветы недостаточно хорошо опыляются. Мы выяснили, что высадка "десанта" из пчел не решает этой проблемы, тогда как дикие опылители успешно справлялись с этой задачей", — заявил Лоуренс Хардер (Lawrence Harder) из университета города Калгари (Канада).

Хардер и его коллеги пришли к такому выводу, объединив данные наблюдений за состоянием шести сотен полей, расположенных на всех континентах мира, кроме Антарктиды. В каждом случае ученые отслеживали, какие растения посещали пчелы и их дикие "конкуренты", измеряли количество переносимой пыльцы и подсчитывали число успешных опылений для каждого вида насекомых.
 
1e2146c9c392171995924c694bfbc804.jpg
Дикие опылители оказались важнее пчел для агрикультуры


Оказалось, что пчелы были менее эффективными опылителями, чем другие членистоногие. Так, опыленные ими растения производили меньше плодов, а искусственное повышение численности пчел приводило лишь к 14% росту урожая. Для сравнения, аналогичный рост популяций диких опылителей был в два раза эффективнее — число плодов увеличивалось на 27-28%. По словам Хардера и его коллег, данная картина наблюдалась во всех странах, в которых биологи проводили свои наблюдения.

По словам исследователей, подобные выводы говорят о необходимости защиты диких опылителей, популяции которых сегодня находятся под угрозой вымирания. В частности, ученые предлагают ограничить применение инсектицидов, которые зачастую уничтожают не только вредителей, но и опылителей. Кроме того, биологи считают необходимым разработать стратегии по привлечению диких опылителей на сельскохозяйственные поля, так как пчелы не способны самостоятельно справиться с их опылением.

http://zoobusiness.kiev.ua/news-animals/5539-dikie-opyliteli-okazalis-vajnee-pchel-dlia-agrikyltyry.html

ромео

 

26.02.18 13:07

Черкаські бджільники ініціюють створення обласної спілки пасічників


Черкаські бджільники ініціюють створення обласної спілки пасічників

 

Виживання бджіл у період обробки полів отрутохімікатами та збереження рослин-медоносів – основні проблеми, над розв’язанням яких міркують сьогодні бджільники Черкащини.

Про це йшлося під час круглого столу, який відбувся 20 лютого в Черкаській обласній організації Аграрної партії України за сприяння Спілки пасічників України, інформує Прочерк.

 Досліджень щодо розведення бджіл в Україні практично не ведеться, а старі наукові школи втрачено. Тож, як зазначалося під час круглого столу, значення освітніх заходів, під час яких пасічники могли б обмінятися досвідом, підказати один одному шляхи розв’язання своїх професійних проблем, важко переоцінити.

Як зазначив заступник начальника управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Іван Точений, в області в усіх категоріях господарств утримується більше 110 тисяч бджолосімей, з яких 96% – у господарствах населення. За статистикою, виробництво меду на Черкащині наразі становить понад 1,6 тис. тонн на рік.

Проте, як наголосив голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, точного підрахунку кількості бджолосімей здійснити неможливо, оскільки значна частина пасічників не входить до жодних структур і про свою діяльність нікого не інформує.

Водночас, бджільництво в Україні має чимало серйозних проблем, із яких перша й найнагальніша – потрава бджіл отрутохімікатами під час обробки господарствами сільськогосподарських культур. У останні роки на Черкащині такі випадки зафіксовано в Драбівському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському та Шполянському районах. Володимир Стретович закликав пасічників підтримувати постійний контакт із державними органами, місцевим самоврядуванням, а також із фермерами та керівниками сільськогосподарських товариств, завчасно попереджаючи їх про можливі наслідки неконтрольованого застосування отрутохімікатів.

– Із 1700 членів Спілки пасічників України ніхто не постраждав, і жодна бджолосім’я не загинула. Це тому, що ми по адресах наших членів, які внесено до бази даних, розіслали нагадування: будь ласка, зустріньтеся з головами сільських рад, з фермерами, виробниками, представтеся, повідомте, що ваші бджоли – в такому-то населеному пункті, і попросіть, відповідно до закону, за три дні до початку обробітку повідомити про це, – порадив Володимир Стретович. – Вам потрібно знайти із сільгоспвиробниками спільний інтерес.

Ще одною важливою проблемою пасічників є знищення медоносних культур. Зокрема, відбувається масова вирізка акацій на дрова у лісопосадках.

– А крім того, в Україні настільки вже розорали всі землі, що бідній бджолі скоро не буде де присісти – трави нема! – зазначив Володимир Стретович.

Розведення бджіл має значний експортний потенціал – щороку експорт меду за кордон (у Європу, США, Канаду, Японію, Індію) зростає. У с. Чорнявка Черкаського району запрацювало надзвичайно потужне, єдине в Україні підприємство-виробник гемогенізованого меду, виробництво якого відповідає міжнародним стандартам. Український мед цінується у світі як надзвичайно смачний. За словами Володимира Стретовича, багаторічний завідувач сектору сільського господарства Європейської комісії Енцо Даміані закликає українських пасічників відмовитися від продажу за кордон меду як сировини, адже в Європі, приміром, великий попит мають продукти з меду – з чорницею, полуницею, горіхами тощо в різноманітних комбінаціях.

– Останнім часом в тренді – продукція із географічними назвами. У Черкаській області, приміром можна було б виробляти «Мед із Черкащини» або «Мед із Шевченкового краю», – зауважив Володимир Стретович.

Пан Стретович також поінформував учасників круглого столу про перспективи розвитку кооперації у бджільництві. А досвідчений пасічник Іван Івко поділився професійними аспектами ведення бджільництва та досвідом вирішення проблемних питань з організації цієї справи.

Один із учасників семінару, пасічник-початківець із Хацьок Віктор Мороз, під час круглого столу виступив із ініціативою про створення на Черкащині обласної організації Спілки пасічників України. Цю думку підтримали й інші учасники обговорення.

Підсумовуючи дискусію, його модератор – голова асоціації фермерів у Драбівському районі Валерій Перепелиця зауважив, що будь-які дії в житті суспільства потрібно починати із створення певної структури, об’єднання, асоціації.

– Ви чули, що в сучасному світі перемагає той, хто постачає на ринки не сировину, а кінцевий продукт. Індивідуальні пасіки такий продукт виробити не зможуть. Для цього необхідні об’єднання, кооперація, – наголосив Валерій Перепелиця.

2

http://zmi.ck.ua/sotsium/cherkaskbdjlniki-ntsyuyut-stvorennya-oblasno-splki-paschnikv.html

ромео

Пчелы — ж-ж-ж — что-то подозревают. У запорожского бизнесмена украли воска на сто тысяч гривен (фото)

Автор: Z-city  /  22.02.2017

 
 

воск1

Ночью, 22 февраля полицейские пытались остановить на автодороге «Харьков-Симферополь» автомобиль «Fiat Polonez». Однако от «свидания» с патрульными водитель авто производства итальянского концерна косвенно отказался  — если учесть тот факт, что он поддал газу и попытался скрыться от правохранителей.

Чуть позже его удалось задержать на улице Садоводства в Шевченковском районе (очень знаковой, если учесть содержимое багажника). Так вот, в багажнике были обнаружены шесть мешком с пчелиным воском. Общий вес пчелиного товара затянул под три центнера. Где мужчина успел нарыть такое количество продукта, собранного представителями летающих насекомых подотряда «стебельчатобрюхие» отряда перепончатокрылых — полиции он не сознался.

Пришлось проводить дальнейшее расследование — которое привело к складу на улице Алексея Порады. Двери склада были взломаны — по всему было видно, что похитили воск именно из этого помещения.

Далее состоялся «звонок другу» — то есть, хозяину вышеозначенного склада. Он и подтвердил, что склад принадлежит ему, и что он сам у себя ничего не воровал. А также указал на тот факт, что задержанный с поличным ранее работал сторожем этого же склада. «Что охраняем, то и воруем», как было сказано у них.

Пусть вас не смущает количество — триста килограмм пчелиного воска «тянут» примерно на триста тысяч слабоконвертируемой украинской валюты.

«Подозреванчик» доставлен в Шевченковский райотдел полиции — сообщает пресс-служба полиции Запорожской области.

воск3

воск2

воск

http://z-city.com.ua/22-02-17-6-22.02.2017

ромео

Пчёлы и секс

ЩЁЛОКОВ СЕРГЕЙ
 
14.06.2017, 14:14

Ученые: Древние египтяне использовали коз, пчел и крокодилов в сексе

 
Ученые: Древние египтяне использовали коз, пчел и крокодилов в сексе
Учёные установили, что сексуальная жизнь древних египтян отличалась большим разнообразием. Имеются исторические свидетельства применения в сексуальных утехах коз, пчёл и даже речных крокодилов.
Историки провели исследования и выяснили, что сексуальная жизнь древних египтян являлась весьма разнообразной, а иногда даже и опасной. В данном случае речь не идёт о Клеопатре, по слухам приказывающая убивать своего очередного любовника сразу после полового акта, а о других случаях, немыслимых для современных людей. Так, научные работники рассказали о том, что в сексуальных утехах древних египтян могли принимать участие не только домашний парнокопытный скот, но ещё и пчёлы. Так же специалисты египтологи сообщают о случаях, где в половом акте мог участвовать нильский крокодил, один из самых свирепых хищников на планете.

Рассказали учёные и о более классических видах секса тех времён. Жители древнего Египта предпочитали женщин, уже имеющих интимный опыт и девственность в те времена не считалась ценной. Известны случаи, когда девушки сами себя лишали невинности, чтобы получить расположение мужчин. Наложниц же имели право содержать лишь зажиточные и влиятельные господа. при этом часто случалось, что большинство девушек проживало в доме лишь для красоты а мужчина сохранял верность одной единственной.

Как ни странно, в древнем Египте не было однополых отношений. Несмотря на то, что в сексе использовались козы, пчёлы и крокодилы, однополые отношения считались запрещёнными. За них наказывали лишением свободы или даже казнили. Учёные добавили, что в большинстве своём, жители долины Нила предпочитали женщин.
ромео

Беременная и пчелы

Беременная девушка устроила фотосессию с 20 тысячами пчёл
33-летний пчеловод Эмили Мюллер из Огайо много лет посвятила пчёлам, и для неё эти насекомые как дети. Девушка решила, что пчёлы непременно должны принять участие в её "беременной" фотосессии.

 

Последние годы 33-летняя Эмили занимается пчеловодством вместе со своим 37-летним мужем Райаном. Семейный бизнес насчитывает 24 улья, в которых содержится 1,2 миллиона медоносных пчёл.

 

2SipTsVl.png

MoYpGGUl.png

За несколько лет пчёлы стали частью её жизни, и, как считает женщина, они символизируют начало новой жизни. Дело в том, что Эмили и Райан три раза пытались завести ребёнка, но каждый раз у женщины случался выкидыш. Они попытались ещё раз — и вот сейчас они снова в ожидании малыша.

 

Xx2hZJdl.png

9Lnerkvl.png

Друг и фотограф Мюллер предложил ей сделать фотосессию во время беременности, и она с удовольствием согласилась, при этом заявив, что сниматься будет со своими пчёлами.

"Глядя на фото, многие думают, что я сумасшедшая. Но для меня они больше, чем просто насекомые. Они не укусят меня просто так и не навредят моему малышу"

Эмили Мюллер

На фотосессию Эмили пришла с мужем, которым держал в руке ветку дерева, полностью облепленную 20 тысячами пчёл. Будущая мама держала в руке матку, из-за которой огромный рой и облепил её.

 

q8E2aNdl.png
"Когда они облепили мой живот, я почувствовала тепло. Я рада, что в такой важный для меня момент они были рядом со мной"
 
 
Эмили Мюллер
https://life.ru/t/жесть/1039922/poslie_3_vykidyshiei_bieriemiennaia_dievushka_ustroila_fotosiessiiu_s_20_tysiachami_pchiol
ромео

«У страха глаза велики»: йогурт и мед вызвали в шведском аэропорту панику

06.04.2018
Сканирующие машины идентифицировали объекты, как «взрывчатое вещество»
ДОВНАР АСХАТОВ
В прошлом году подозрительный рюкзак привел к тому, что один из залов вылета самолетов в аэропорту шведского Гетеборга был оцеплен полицией. Фото: с сайта thelocal.seВ прошлом году подозрительный рюкзак привел к тому, что один из залов вылета самолетов в аэропорту шведского Гетеборга был оцеплен полицией. Фото: с сайта thelocal.se
Изменить размер текста:AA

В прошлом году подозрительный рюкзак привел к тому, что один из залов вылета самолетов в аэропорту шведского Гетеборга Landvetter был оцеплен полицией.

В октябре 20-летний сириец с немецким паспортом попытался пронести рюкзак с бутылкой йогурта и двумя баночками меда через пункт пропуска в аэропорту, сообщает газета GT.

Сотрудники службы безопасности обнаружили "неприятный запах" из рюкзака, который они описали как "горящий пластик". К тому же, две сканирующие машины ошибочно идентифицировали объекты как взрывчатое вещество TATP.

Несмотря на попытки мужчины объяснить персоналу на немецком языке, что рюкзак заполнен медом и йогуртом его отца, который живет в шведском городе, он был арестован по подозрению в попытке совершения террористического акта (позже в попытке совершений действий, угрожающих общественности).

Некоторые части аэропорта были закрыты на пять часов, а рейсы и пассажиры были перенаправлены в старый зал регистрации.

Опасная «бомба» была увезена полицейской машиной на открытое место, где эксперты смогли подтвердить, что рюкзак содержал именно те предметы, о которых говорил человек все время: мед и йогурт.

"Предметы были протестированы в двух местах и оба теста дали результат о наличии взрывчатого вещества. Я понятия не имею, почему так получилось", - сокрушается прокурор Пер-Эрик Ринселль (Per-Erik Rinsell).

Мужчина был освобожден на следующий день, и, согласно полицейскому отчету, настаивал на том, чтобы ему дали документ, который снимает с него все подозрения.

Но, эта смешная и грустная история не закончилась в аэропорту. Когда охранники в полицейском арестном пункте в Гетеборге обыскали остальные вещи сирийца, то обнаружили там бумажный пакет, содержащий белый порошок кристаллического типа. Охранники быстро покинули комнату и закрыли дверь в ожидании саперов, которые, изучив объект, обнаружили, что в нем содержится обычная ванильная пудра, сообщает The Local.

 

×