Jump to content
  • entries
    809
  • comments
    1,837
  • views
    113,506

About this blog

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Entries in this blog

ромео

Цього року оптові ціни на мед вдвічі нижчі минулорічних

Дата публікації: 11 июля, 2018 | Автор: Roman Voronov
 

preview_Fotolia_90990428_Subscription_XX

У пасічників Іванівського району у розпалі медозбиральний сезон. Нині бджолярі викачують мед із різнотрав’я та соняшнику.

 

Проте врожай солодкого продукту псує фінансова гірчинка. Зі слів голови спілки бджолярів Херсонської області Юрія Лавриненка, цього року оптові закупівельники обвалили ціну на мед майже вдвічі порівняно із минулим роком.

Зараз на опті акаційовий мед купують по 68 грн/кг, різнотрав’я та соняшник по 30-32 грн/кг. Для порівняння у минулому році різнотрав’я та соняшник купували по 50 грн/кг.

В чому причина такого падіння цін достеменно невідомо, проте у спілці бджолярів припускають, що через поганий врожай меду цього року оптовики не можуть виконати законтрактовані об’єми за кордон, що призводить до пониження активності закупівельників і зменшення цін. Невеликі об’єми меду, без можливості зібрати нормально оптову партію закупівельникам нецікаві.

Як зазначив Юрій Миколайович, чим більше меду тим жвавіше йде експорт і активніше показує себе оптовий ринок меду і звісне діло — росте ціна.

http://stepnews.ks.ua/15850

ромео

Юрій Овдієнко: Ринок меду сам робить ціну — потрібно тонко відчувати момент

20 жовтня 2017 12:00
Юрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України» Kurkul.comЮрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України»

Цей рік відзначився складною ситуацією на ринку меду. Поряд з «медовим неврожаєм» багато пасічників оголосили бойкот трейдерам, вимагаючи вищої закупівельної ціни. Щоб роз’яснити ситуацію та виявити останні тенденції в цій непростій ситуації Kurkul.com звернувся до Юрія Овдієнка, авторитетного пасічника, члена «Спілки пасічників України».

Kurkul.com: Яка зараз ситуація на ринку меду? Як відреагували трейдери на своєрідний бойкот? Чи зростає ціна?

Юрій Овдієнко: Звичайно трейдери відреагували негативно. Адже не секрет — чим нижча закупівельна ціна тим більший прибуток вони отримають. Також, в цьому році пасічникам сприяє «неврожай» на мед. Тому склалися сприятливі обставини для врегулювання відносин між трейдерами й пасічниками. Але тепер не потрібно «перегнути палицю». Якщо й далі не здавати мед багато трейдерів може збанкрутіти. Звичайно, ринок пустим не буде, зайдуть інші. Проте, в момент зміни структури ринку пасічники можуть «перевиробити», обсяги продукції збільшаться. Відповідно впаде ціна. Тому потрібно тонко відчувати момент.

Ринок робить ціну. Відповідно ціна підвищилась. Зараз вже 48 грн за 1 літр. Більше вона, мабуть, підніматись не буде тому що 50 грн — це вже та межа при якій постає питання чи вигідно закуповувати мед? Тому ціна 45-50 це та межа на сьогодні день.

Kurkul.com: Скільки пасічників підтримали Вашу позицію?

Юрій Овдієнко: Досить багато. Точно більше як 300. Сотні позитивних коментарів на моєму YouTube каналі з підтримкою такого рішення.

 

APIS7102.JPG
 

Kurkul.com: Яка на Вашу думку має бути гуртова й роздрібна ціна на ринку українського меду?

Юрій Овдієнко: Ринок сам робить ціну. Люди купують мед в тій кількості, яка пасічника влаштовує. Відповідно він піднімає ціну. Припиняють купляти — ціна падає. Сьогоднішня ціна по Києву наступна: акацієвий — 250 грн/л, липовий — 180 грн/л, гречаний — 160 грн/л, різнотрав’я — 140 грн/л, соняшниковий, ріпаковий — 130 грн/л. Гуртова ціна — 45-50 грн/л.

Kurkul.com: Чи можливо окремим виробникам самостійно експортувати власну продукцію?

Юрій Овдієнко: Наскільки я знаю у нас є такі приклади. Пасічник реєструє ФОП й може сам займатися експортом. На одній ярмарці я хотів детальніше дізнатися в одного пасічника, що займається таким. Уточнити деталі цього процесу, проте він відмовився дати інтерв’ю. Так що самостійно експортувати можна, проте, на мою думку, ефективніше це робити кооперативами чи іншими об’єднаннями. Тобто пасічники якогось району можуть зібратись, розлити мед в однакову тару, зробити аналіз. Потім його гомогенізують, розігрівають, розливають, отримують супровідні документи й вивозять. Все можливо, тільки потрібно шукати точки дотику з споживачами.

 

APIS6971.JPG
 

Kurkul.com: Який формат взаємодії пасічників, на Вашу думку, найбільш ефективний для формування вигідної для виробників ціни?

Юрій Овдієнко: Потрібно стати активними учасниками ринку. Насамперед, створити вітчизняну біржу й активно виходити на зовнішні ринки. На мою думку, досить перспективним є азіатський ринок. Там не такі жорсткі вимоги, порівняно з європейським й вища ціна. Тому я працюю над створенням онлайн біржі. Вона має бути саме для пасічників. Причому, планується запустити цей ресурс, як некомерційний проект. Я 37 років присвятив бджільництву й знаю, як заробити. Тільки на пасічниках заробляти не хочу.

Kurkul.com: Як Ви гадаєте, чи здатні українські пасічники скласти гідну конкуренцію на європейському ринку?

Юрій Овдієнко: Ми вже складаємо. На сьогодні треті в світі за об’ємами експорту. Деякі держави навіть займаються реекспортом нашого меду. Наприклад, США.

 

Під час виставки Apimondia 2017 р.
Під час виставки Apimondia 2017 р.

Kurkul.com: Що на Вашу думку є основними проблемами українського ринку меду?

Юрій Овдієнко: Брак інформації. А ще непрофесіоналізм й відсутність фахових знань. Адже ринок меду включає в себе й виробництво. Це основа, так як без виробництва немає й ринку. Для галузі потрібні кваліфіковані кадри з відповідною освітою. От я, працюю на кафедрі бджільництва, але студентів на практику не дають. Студенти їдуть в основному за кордон щоб заробити гроші. Звичайно, зараз час такий, але…

Також частина пасічників не мають елементарних знань. На жаль, чи на щастя, бджоли в нас в основному дикі і можуть виживати без допомоги людини. Пасічник їм щось робить, а вони живуть самі по собі. Він радіє, якимсь здобуткам, проте це зовсім не його заслуга.
Велика проблема — сумнівні джерела знань. Недосвідчені пасічники можуть використовувати неперевірену інформацію й цим нанести шкоду своїм пасікам.

 

Під час виставки Apimondia 2017
Під час виставки Apimondia 2017

Kurkul.com: Чи є приклади успішної кооперації пасічників?

Юрій Овдієнко: Так, є. Наприклад в Львівській області. Вони займаються експортом. Але про них мало інформації. В нас пасічників всіляко навчають, як виробити більше меду, але зовсім не звертають увагу на реалізацію. Тож кооперативи є і вони працюють. Проте, дуже часто такі об’єднання не відповідають справжній суті. Більш успішними є кооперативи Західної України. Вони ближче до європейських споживачів і ринку.

Kurkul.com: Чи отримують пасічники зараз щось за послуги запилення?

Юрій Овдієнко: Отримують. Зараз пасічники стали мудріші й використовують цю можливість заробити більш ефективно. Наприклад раніше, коли ще не було такого попиту на мед, одна з фірм вимагала щоб на 1 га соняшника ставили 8 сімей. За це вони платили 200 грн з 1 га. При цьому норма — півсім’ї на 1 га. Було таке, що втрачали й пасіки, проте отримували 200 грн.

Зараз пасічники розумніші. Та й пропозицій збільшилось. Наприклад, в Черкаській області, Корсунь-Шевченківський район, за 1 га платять 500 грн. В Дніпропетровській області — 750 грн. Варто зазначити, що така пропозиція актуальна тільки для соняшника, який йде на посівний матеріал. При цьому є підтверджена інформація, що там де стояли пасіки урожайність 30 ц з 1 га, а там де не було 10 ц з 1 га.

 

APIS7526.JPG
 

Kurkul.com: Які Ваші враження від Apimondia 2017 в Стамбулі? Що Ви можете сказати про рівень та організацію порівняно з тою, що відбувалась в Україні?

Юрій Овдієнко: В Україні був більш масовий захід. В Стамбулі було менше й, майже, не було європейців. В основному представники азіатських країн. Організація подібна до української. Дуже суворі заходи безпеки. Не сподобалось, що українці розпорошились по всьому залу. Не було кому об’єднати. Спілка пасічників дещо однобоко представляла пасічників.

Взагалі, сам конгрес пройшов на високому рівні. Вразило місто й мешканці, своїм порядком й патріотизмом. Хотілося б побажати такого всім нам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Володимир Кошелюк, Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/interview/202-yuriy-ovdiyenko-rinok-medu-sam-robit-tsinu--potribno-tonko-vidchuvati-moment

ромео

 

   

 

В Одессе агрессивные азербайджанцы избили продавца меда: видео (ВИДЕО)


 
 
 
19:30  23.06.2017
В Одессе агрессивные азербайджанцы избили продавца меда: видео (ВИДЕО)
 

На улице Филатова произошла потасовка между продавцами.

Пожилая женщина покупала мед на стихийном рынке, рядом с ней матерились лица азербайджанской национальности. Когда женщина попросила выбирать выражения, один из азербайджанцев схватил ее за ворот и собирался ударить, однако его остановил продавец.

Азербайджанцу это не понравилось, и он принялся избивать продавца, позже подошли еще несколько земляков, которые также участвовали в избиении. Прохожие пытались разнять драку, за что также получили от азербайджанцев.

На место прибыл сотрудник «СОБ», который ничего не предпринял, однако увидев его, азербайджанцы успокоились.

     

www.048.ua

ромео

Україна медова: проблеми і успіхи галузі очима пасічника

25 січня 2018 13:00
Бджоли Kurkul.comБджоли

У 2017 р. наша країна встановила нову планку на експорт меду — 67.8 тис. т. За 11 днів 2018 р. Україна закрила квоту на експорт меду в країни ЄС (5,4 тис. т). Насправді ж, потенціал нашої країни безмежний. Але всі учасники ринку працюють у так званому трикутнику: МінАПК-Експортер-Пасічник.

Олександр Масленко

Про це та «медові» підсумки 2017 р. далі у блозі від пасічника з династії бджолярів, полтавчанина Олександра Масленка. Якщо дивитися глобально і широко, можна визначити плюси і мінуси, які присутні в кожній зі сторін трикутника.

Перша сторона: Мінагрополітики

У всіх країнах цей орган є локомотивом руху і розвитку. У нашій державі ще відбувається належна трансформація, а от скільки вона триватиме — залежить від нас і нашого впливу на цей сектор.

 

Пасіка, вулики
Пасіка, вулики

Плюси:

  • Один раз за рік було зібрано робочу групу з розвитку бджільництва. Буду вірити, що в подальшому  зустрічі будуть проводитися не в форматі «трауру». Питань дуже багато, треба вирішувати. При правильному підході до справи необхідно робити зустрічі як мінімум раз на місяць, обговорювати перспективи, розробляти стратегію руху, ставити конкретні задачі, визначати відповідальних для вирішення важливих питань. І найголовніше — діяти.
  • Роль офіційних осіб на конференції. Їх присутність є знаком зацікавленості. Виступи і обіцянки, які були дані в 2017 р. повинні бути підкріплені справою в 2018 р.

Мінуси:

  • Відсутній департамент бджільництва.  У галузі, де працює 400 тис. осіб, повинен бути департамент, в якому вирішують питання громади. Пасічнику необхідна і юридична, і консультативна підтримка від своєї держави. Головне завдання департаменту — розвиток галузі бджільництва.
  • Провал нашої країни на Апімондії. Не було України в Стамбулі, були тільки 8 стендів з українцями. Ми — талановита нація, при великому бажанні та узгодженій роботі мали б великі шанси вибороти всі високі місця на конкурсі. Проводьте роботу над помилками, адже у 2019 р. нас чекає Монреаль (Канада), а там вже можна буде виборювати Апімондію 2023 р. в Полтаві (Україна).

Перспективи:  

  • Рух за директивами Європи. Для початку збирається робоча група, яка вирішує, що підходить, а що ні. І ця група диктує свої удосконалені умови. Не має в Європи альтернативи відносно українського меду (щодо ціни/якості). Україна домінує на ринку, тому вправі диктувати правила. Щоб не ми підлаштовувались, а під нас.

 

Бджоли, пасіка
Бджоли, пасіка

Сторона друга: Експортер

Матеріальний двигун розвитку бджільництва. Завдяки його можливостям Україна — №1 в Європі з експорту меду. У 2017 р. ми мали 87 експортерів і спостерігається динаміка зростання. Але все одно є люди, які псують репутацію нашої країни в гонитві за легкою наживою (демпінг ціни). Такі моменти мають місце, необхідно їх просто приймати і знати цінність свого продукту.

Плюси:

  • Нова планка: експортовано 67.8 тис. т меду
  • Відкриття європейської лінії з фасування меду компанією «Біхайв». Керівництво розуміє, що створюючи продукт із доданою вартістю, маржа прибутку зростає. За два роки компанія зробила ривок і в 2017 р. увійшла до 20 % експортерів, які експортують 80 % меду.
  • Пряма взаємодія з пасічниками. Тобто перекупщик, який раніше був посередником між заводом та пасічником, увійшов до складу працівників заводу. Тепер з’явилися зовсім інші підходи до людей. Поступово відновлюється довіра, заготівельники грають по-чесному та «в довгу».
  • «Асканія-Пак» випустила продукцію з доданою вартістю. Тим самим позиція крем-мед розширила медовий сегмент і поступово прищеплює культуру споживання меду у нашій країні. Тож вітаю з першим місцем серед експортерів.

 

 

На заводі Beehive в Україні
На заводі Beehive в Україні

Мінуси:

  • Основна маса «заточена» продати сировину в 200 л бочках.

Третя сторона: Пасічник

Прокинувся, нарешті, і розуміє, що глобальна комунікація веде до добра і процвітання. Починає брати участь у розвитку та вирішенні проблем бджільництва. Активно відвідує конференції, семінари. Загалом є позитивна динаміка, у галузь приходить більше молоді. Це тішить, адже з ними ми і будуємо свою «медову державу».

Плюси:

  • Працелюбність. Усвідомлено підходить до праці, починає точково прикладати свої зусилля. За допомогою цього відбувається збільшення прибутку.
  • Активно займається проведенням конференцій, ярмарок, семінарів. Все більше і більше актуальної інформації «вливається» у галузь. Відкритість — люди більше спілкуються та знайомляться, ці фактори відіграють велику роль в майбутньому. З’являється єдність, а там, де згода в сімействі, блаженна буде сторона.
  • Розвиток внутрішнього ринку за допомогою створення продукції з доданою вартістю.
  • Трансформація галузі, зміна старої моделі на нову.

 

Honey-pasika-kurkul3.JPG
 

Мінуси:

  • Неспроможність тверезо оцінити вартість власної продукції.   
  • Прірва між поколіннями.
  • Масова гибель бджіл. Офіційна статистика: в 2017 р. загинуло 1139 бджолосімей у 8 областях України. Але за неофіційними даними у 20 разів більше.

Преспективи:

  • Необхідно створити один єдиний союз бджолярів. Спілку пасічників України вважаю не асоціацією, а глобальним обманом. Оскільки керівні посади там займають експортери, які діють не в інтересах бджолярів, а говорять те, що вигідно їм. Тотально вганяють страх в людей і дезінформують.

Бджоли, пасіка

Що очікувати в 2018 р.?

Все залежить від нашої взаємодії, злагодженості та конструктивності дій. Під лежачий камінь вода не тече. Отже, з вірою в серці створюємо своє «Медове Королівство».

© Олександр Масленко для Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/blog/522-medoviy-trikutnik-ukrayini-minapk-eksporter-pasichnik

ромео

ФОТО В РАМЦІ: пасічникам дали по 200 грн компенсації за померлих бджіл. Вони перекрили дороги

26.06.2018 
 
3168_n-696x392.jpg
 
 

Півтори сотні ображених пасічників вийшли перекривати дороги у м. Ромни Сумської області. Агровиробник, через якого відбулася масова загибель їхніх бджіл, запропонував їм по 200 грн компенсації, повідомляє «СпецКор».

Олександр Турчин, місцевий пасічник та один з учасників акції, говорить, що такі смішні гроші — єдине, що змогло запропонувати пасічникам місцеве керівництво підприємства за десятки вуликів з померлими бджолами. Саме через це бджолярі і пішли на такі радикальні дії. Вони обіцяють продовжувати акцію доки, доки не буде виконано їхніх умов.

Зараз вони чекають зустрічі з київським керівництвом господарства і будуть вимагати компенсації у розмірі щонайменше 5 тис. грн за кожен вулик.

У результаті обробітку полів хімічними препаратами місцеве агропідприємство нанесло шкоди 150 пасікам у районі 5 кілометрів. Зокрема, постраждали господарства бджолярів з Буринського та Роменського районів Сумської області.

https://agroday.com.ua/2018/06/26/smih-ta-j-godi-pasichnykam-na-sumshhyni-daly-po-200-grn-kompensatsiyi-za-pomerlyh-bdzhil-vony-perekryly-dorogy/

ромео

Цитата із Фейсбуку експортера Bee Cell.

Хто хоче прочитати обговорення і коментарі переходьте за посиланням нижче :hi:

Шановні друзі!
Сьогодні точиться багато суперечок з приводу цін на мед на внутрішньому ринку України, закупівельних цін українських експортерів і цін на Європейському ринку.
І ці дискусії, трясця, навіюють на нас журбу…
Саме тому ТОВ «БІ СЕЛ» також хоче долучитися до них і висловити свою точку зору. Спробуємо бути максимально конкретними:
1. Як формують ціну наші пасічники? Хтозна… Можу сказати, як це роблять експортери, записуйте, формула дууууже проста (хоч вона трохи відрізняється від величини і особливостей виробництва):
– беремо закупівельну ціну меду (припустимо 50 грн., які так чекають наші «любі друзі» - виробники). Виходить 22 000 кг по 50 грн. = 1 100 000 грн., 
– додаємо вартість вхідних аналізів на органоліптичні, фізико-хімічні показники і на рівень антибіотиків (останній аналіз найдорожчий) – це мінімум 8 проб по 5 000 грн. (всього мінімум 40 000 грн.) Мінімум, бо деякі пройдисвіти, привозячи мед, клянуться що він чистий, а від нього колби плавляться, бо там перевищення рівня антибіотиків в 6-8 разів (!!!! І таке було…). І тоді доводиться вилучати брудний мед, докуповувати такий же об’єм і робити аналіз знову;
– додаємо вартість розігріву меду у камерах декристалізації – близько 7 000 грн.;
– додаємо вартість самої гомогенізації – мінімум 20 000 грн.;
– додаємо вартість тари, у яку буде розливатися гомогенізований мед і її доставку (70 бочок по 850 грн., доставка 15 000 грн.) – близько 74 500 грн.;
– додаємо вартість Експортного сертифікату на партію меду. Залежно від вимог контракту, мінімального переліку показників країни поставки, вартість аналізу може бути від 7 000 грн., до 20 000 грн.;
– додаємо вартість замитнення партії товару – близько 5 300 грн.;
– і додаємо останнє – вартість доставки до покупця, залежно від місця доставки від 27 000 до 32 000 грн.
А тепер, мої любі бджолярі, підсумуємо витрати на відправку однієї партії. У мене вийшло, кругом-бігом, мінімум 1 280 800 грн. А у вас? 
Тобто 45 743 доларів за партію 20 650 кг. (віднімаємо обов’язкові втрати при виробництві – піна, сміття та ін.)
Якщо в доларах то це скільки за кілограм, га…? Два долари двадцять два центи!!!!! 
Осмисліть це: 2,22 Ю Ес Де!!!! Вартість одного кілограма меду доставленого в Центральну Європу.
А тепер запитайте мене, скільки дають за український мед в Центральній Європі (наприклад Німеччині)? 
Так я вам скажу: 2,00-2,05 долари за кг.
Ну? І що далі?
Пасічники чекають 50 грн., тобто 1,79 долари, а Європа чекає від 2 до 2,05 доларів, тобто максимальна різниця між тим, що хоче наш пасічник і європеєць – це 0,26 центів! 
Таким чином різниця складатиме 150 332 грн. На що вистачить цих коштів? 
Тільки на: мед, вхідні аналізи, гомогенізацію, тару і Експортний сертифікат, а вже замитнити і доставити цей товар в Європу неможливо.
Тобто навіть не всі виробничі витрати перекриваються…, журба… І експортер випадає з ланцюжка пасічник-експортер-споживач.
Ось тому український мед і не доходить до Європи. А європейські кондитери і фасувальники, відповідно, повинні заповнювати цю прогалину за рахунок аргентинського, китайського, турецького меду. Так ми і втрачаємо ринок Європи, а шкода…
До слова, як ви вже зрозуміли, Ненька Україна далеко не основний гравець на медовому ринку світу, основні гравці Аргентина, Китай, Туреччина і, відповідно, наші пасічники не можуть диктувати ціни ні європейцям, ні американцям, нікому… 
З літровими банками наших пасічників з базарів в Європу не пустять. Для виходу на європейський ринок потрібне переробне підприємство, купа перевірок, дозволів і документів, тому вони так і будуть стояти зі своїми банками на базарі в холод, дощ і сніг. А експортери будуть жевріти відправляючи по 1-2 партії в квартал, так, для підтримання штанів.
Про те, що фасований мед стоїть на полицях в європах і америках по 6-7 доларів за півлітри, взагалі мовчу. Ви знаєте скільки промислова фасовка коштує? А банка скляна, а кришка до неї, а етикетку в типографії надрукувати і наклеїти? А доставити покупцю? А завести нашого виробника в торгівельну мережу Німеччини чи Франції? Спробуйте зі своїми банками з базару, потикнутись в Ашан чи Сільпо, тільки мене на переговори візьміть, це буде батл крутіший ніж в Лігзі сміху і Розсміши коміка разом взятих))))))
І напишіть, як ви формуєте вартість меду? Чому ціни різняться від 28 до 50 грн. за кг? Чому не 75,3 грн. чи 64,2 грн.?
Посилання

 

 

ромео

Эксперт ФАО: Экспортного рекорда по меду в Украине не будет

Украина 11 октября 2018. 16:02  
 

Крутое пике на рынке украинского меда продолжается: экспорт меда за 9 месяцев снизился на 40%.

Об этом сообщила национальный консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Анна Бурка на своей странице в Facebook.

«Начало «активного медового сезона», которое традиционно приходится на август–сентябрь, демонстрирует существенное снижение экспортных поставок украинского меда на внешние рынки. Так, по итогам сентября объём экспорта меда из Украины снизился на 39% в сравнении с аналогичным месяцем прошлого года и на 20% меньше, чем в сентябре 2016 г, составив 5,7 тыс. т», — отметила эксперт.

Схожая ситуация отмечалась и в предыдущем месяце, уточнила Бурка.

«По итогам 9 месяцев 2018 года экспорт сократился на 40% в сравнении с соответствующим периодом минувшего года и на 9% уступает аналогичному показателю 2016г, составив 27,8 тыс. тонн или $57,4 млн», — добавила она.

Основными покупателями украинской продукции за 9 месяцев стали Германия– $16,8 млн (29%), Польша — $9,9 млн (29%), США — $6,9 млн (12%). В предыдущие два года экспорт был существенно выше текущих показателей

«Очевидно, что теряем мы не только в натуральном и денежном выражении, но и свои позиции на ключевых рынках сбыта украинской продукции, и соответственно «похвастаться» очередным экспортным рекордом в 2018 году Украине не удастся», — считает Бурка.

Дополнительная квота на беспошлинную поставку меда в страны ЕС, которая была открыта с 1 октября в объёме 2,5 тыс. т была выбрана в первую декаду месяца.

http://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-fao-eksportnogo-rekorda-po-medu-v-ukraine-ne-budet/

ромео
%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%
 

В Україні визначили переможців Національного конкурсу медів  

Лип 12, 2019
 

В Україні завершився Національний конкурс медів, що проходив протягом червня та був організований Асоціацією експортерів та переробників меду спільно зі Спілкою пасічників України. Про це повідомляється на сторінці Асоціації у Facebook.

Конкурс проходив в рамках підготовки до участі в міжнародному спеціалізованому конгресі-виставці Apimondia&ApiExpo 2019, що відбудеться протягом 08-12 вересня у Монреалі(Канада).

За результатами Національного конкурсу на Конкурс Всесвітньої бджолярської премії будуть відправлені зразки меду наступних пасічників: Стретович В.М., Краснощок Н.В., Андонієв М.В., Шитря В.Г., Коваленко Ю.О.

“Членами комісії також окремо було відзначено падєвий мед, котрий надав для конкурсу Думчак І.М. Цей унікальний мед також буде відправлено для участі мужнародному конкурсі в Канаді ”,- зазначили в профільній асоціації.

Участь в конкурсі взяло кілька сотень українських пасічників, що представили широке різноманіття меду практично з усіх регіонів України.

Враховуючи велику чисельність зразків, конкурс проходив в декілька етапів, та за результатами попередніх етапів, були відібрані кращі 27 зразків меду для фінального етапу за участю конкурсної комісії.

“Зразки меду, що були представлені перед членами поважної конкурсної комісії, були знеособлені та присвоєні уніфіковані коди. Кожен зразок меду був оцінений членами комісії по 4 критеріям – аромат, колір, консистенція та смак по 10 бальній шкалі. Таким чином, лише після підведення підсумків та визначення найкращого серед кращих, учасники комісії дізналися, імена переможців в кожній категорії”,- йдеться у повідомленні.

 

(джерело) Сторінка у ФБ UAHEP

https://www.seeds.org.ua/v-ukraїni-viznachili-peremozhciv-nacionalnogo-konkursu-mediv/

ромео
1 марта 2017, 14:23

Массовая гибель пчел в России местами достигает 100%

42GCByDg-580.jpg
© CC0

Пчеловоды России отмечают рекордный рост числа погибших за период зимовки пчел. В некоторых районах сезонная смертность составила 100% от числа особей.

Как пояснил директор племенного репродуктора пчел среднерусской (темной лесной) породы «Парасоль» Владимир Епишин, пчелы в ульях гибнут каждую зиму, однако обычно смертность составляет от 10% до 40%, а в этом году был зафиксирован рекорд.

По данным международной ассоциации COLOSS, проводящей исследования медоносной пчелы, в зимовку 2014—2015 годов средняя смертность пчел в мире составила порядка 20%. Сегодня же в некоторых регионах России сезонная смертность пчел превысила этот показатель в пять раз.

По словам Епишина, пасечники некоторых территорий страны остались совсем без пчел. Так, смертность пчел в Бардымском районе Пермского края у большинства пчеловодов приблизилась к ста процентам.

Это грозит стране уменьшением количества качественного меда, увеличением количества фальсификата и снижением урожайности большинства опыляемых сельскохозяйственных культур.

Причиной увеличения массовой гибели пчел, по словам эксперта, становятся паразиты и болезни, химикаты и пестициды, изменения климата.

http://www.rosbalt.ru/russia/2017/03/01/1595394.html

ромео
ЗАТ «Агробіопром» Друк
Увага!
Незадекларований хлорамфенікол у препаратах, призначених для бджільництва 25.05.2016
 

Аналіз наявної в мережі Інтернет інформації дозволяє стверджувати про значний обіг незареєстрованих препаратів виробництва Російської Федерації, які містять антимікробні речовини, такі як: тетрациклін, окситетрациклін, метронідазол, хлорамфенікол. Збільшення кількості заборонених препаратів на тіньовому ринку набрало загрозливих розмірів.

Починаючи з кінця 2013 року, нами вперше спостерігались випадки забруднення українського меду залишками хлорамфеніколу, який не визначається доступними більшості лабораторій імунними методами контролю. Дослідження, проведені в ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, із застосуванням мас-спектрометричного методу, дозволяють стверджувати, що причиною такого забруднення став ізомер хлорамфеніколу - декстраміцин.

Вивчення причин потрапляння цієї речовини в мед дає підставу стверджувати, що одним із джерел забруднення меду можуть бути незареєстровані в Україні препарати виробництва російської фірми ЗАТ «Агробіопром», які продаються з порушенням чинного законодавства. Так, у всіх шести препаратах вищезазначеної фірми, призначених для бджільництва, закуплених в Інтернет-аптеках («Апідез», «Екопол» (реєстраційне посвідчення дійсне до 2017 р.), «Амідол Т», «Флувалідез», «Варроадез», «Мікоаск»), було виявлено присутність хлорамфеніколу мас-спектрометричним методом. В останньому з перерахованих препаратів вміст ізомеру хлорамфеніколу становив 0,5 мг на одну пластину препарату, що більше, ніж у тисячу разів перевищує контрольний рівень, який встановлено для зразків меду. Особливу небезпеку становить те, що на пакованні жодного із вищезазначених препаратів виробником не задекларовано присутність у них антимікробних речовин. Задекларовані виробником діючі речовини (амітраз, ефірні олії) є дозволеними в Україні. Більшість із зазначених препаратів призначені для позбавлення бджолосімей паразитуючого кліща роду Varroa.

http://www.scivp.lviv.ua/uk/2015-09-04-14-29-23/260-zat-lagrobiopromr.html

ромео

Чому важливо зареєструвати пасіку, розповідає Держпродспоживслужба в Сумській області 

06.04.2019 20:28  

Реєстрація пасіки є першим кроком до отримання якісної та безпечної продукції бджільництва. Оскілки на незареєстрованих пасіках не проводиться плановий ветеринарний нагляд, що автоматично позбавляє їх професійного лікування. Іншою проблемою таких пасік є масова загибель бджіл через використання аграріями пестицидів для оброблення сільськогосподарських угідь. Тому, для уникнення вищезазначених проблем, необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік.

«Рік тому Сумську область і Україну в цілому сколихнула звістка про масову загибель бджіл. Тому ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області вчергове звертається до пасічників і зазначає, що необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік, для уникнення вищезазначених проблем», – нагадав начальник Управління захисту прав споживачів Держпродспоживслужби у Сумській області Володимир Єщенко.

Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними лікарнями державної ветеринарної медицини.

Бджоляр, який зареєстрував пасіку отримує низку переваг:

Ветеринарне обслуговування. Пасіка отримує регулярний професійний догляд, що дозволить вирішити проблему захворювання бджіл, тим самим не впливаючи на якість та безпечність продукції бджільництва.

Своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

Отримує доступ до ринку збуту.

Також, реєстрація пасіки – це прямий шлях до самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції. Все це можливо лише у співробітництві виробника та держави. Звісно, вирішення цього питання залежить від багатьох факторів та потребує зацікавленості як з боку бджоляра, так і з боку держави. Але першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що, у свою чергу, дає ряд переваг для її успішного розвитку.

Детальніше: http://sumypost.com/sumynews/suspilstvo/chomu-vazhlyvo-zareyestruvaty-pasiku-rozpovidaye-derzhprodspozhyvsluzhba-v-sumskij-oblasti/

ромео
5G станет причиной голода: новый стандарт связи может уничтожить пчел
 

17115742.jpg

В настоящее время насекомые и так на грани исчезновения из-за использования различных пестицидов фермерами и достижений в области технологий. Однако, как уверяют эксперты, настоящая ситуация может ещё ухудшиться в разы: новое поколение мобильной связи насекомые вряд ли переживут. Произойдёт настоящее чудо, если они всё-таки выживут.

Об исчезновении пчёл эксперты говорят давно. На них оказывают негативное воздействие 2G, 3G, 4G, а скоро список пополнится и 5G. Новый стандарт связи станет «бомбой замедленного действия». Исследователи из швейцарской организации «Pro Natur» выяснили, что излучение воздействует на усики насекомых, повышая температуру всего тельца. Может быть, в ближайшем будущем пчёл и беспозвоночных членистоногих вообще не останется. Это обернётся настоящим крахом цивилизаций.

Новое поколение связи будет работать на частоте 120 ГГц, тогда как существующие стандарты работают на 6 ГГц. Частоты свыше 10 ГГц используются насекомыми. Следовательно, 5G способно изменить физиологию и поведение членистоногих.

Ученые призывают властей стран, где планируется запуск технологии, предъявить операторам повышенные требования к экологическому контролю. В ином случае мир будет голодать.

http://www.planetanovosti.com/news/5g_stanet_prichinoj_goloda_novyj_standart_svjazi_mozhet_unichtozhit_pchel/2019-06-01-20074

ромео

В Молдове может подорожать мед

06.04.2017, 12:02

 

В Молдове может подорожать мед

 

 

В этом году мёд может подорожать, так как пчеловоды потеряли 50% пчелиных семей и опасаются, что соберут меньше нектара. По словам специалистов, одна из причин гибели насекомых — отсутствие пыльцы из-за прошлогодней летней засухи. Другие причины — вредители и чрезмерное использование химикатов. Такая же ситуация и в соседней Румынии.

Сейчас на рынках мед продают по сто леев за килограмм, при оптовой закупке — почти вдвое дешевле. По статистике, в Молдове насчитывается шесть тысяч пасек, где обитает 130 тысяч пчелиных семей. По некоторым данным — до 150 тысяч. Наиболее плотно пчелиные хозяйства сосредоточены в центральном регионе страны — в Калараше, Страшенах, Оргееве, Хынчештах и Ниспоренах. Увеличение количества пчелиных хозяйств возможно только при поддержке со стороны государства, считают пчеловоды.

 

В прошлом году цена на мед оставалась на уровне 2015-го. Несмотря на погодные условия и жаркое лето 2015-го пчеловодам Молдовы удалось собрать около 3 тыс. т мёда. Примерно такое же количество было собрано в 2014-м. Пик пришёлся на 2013-й, когда получили 4,5 тыс. тонн.

Молдавский мёд пользуется большой популярностью на иностранном рынке и отправляется на продажу в 14 стран Европы. Туда поступает около одной тысячи тонн и цена на экспорт в последнее время снизилась.

http://rtr.md/novosti/obshhestvo/v-moldove-mozhet-podorozhat-med

ромео

ЛІКУВАННЯ БДЖОЛАМИ: СУПРУН РОЗВІЯЛА РОЗПОВСЮДЖЕНІ МІФИ ПРО АПІТЕРАПІЮ

page-data1.png18 Червня 2019 page-data2.png21:37
64671060_2370606733223880_51695341176367

Виконувач обов'язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook розповіла про міфи, пов'язані з таким альтернативним видом лікування, як апітерапія.

"Апітерапія — альтернативний метод медицини, в якому для профілактики та лікування хвороб використовуються бджолині продукти — мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск та бджолина отрута. Ці продукти можуть застосовувати місцево, вживати перорально чи вводити безпосередньо у кров", - йдеться в дописі.

Супрун зазначила, що на сайті Американської асоціації апітерапевтів вказано, що цей метод використовують для лікування розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту, різних інфекцій, запалення суглобів, опіків, для загоєння ран, зменшення болю та ще низки проблем. Серед усього й для лікування ракових пухлин, як доброякісних, так і злоякісних. При чому надається лише список хвороб та цілющих властивостей бджолиних продуктів, але жодного посилання на дослідження, щоби це підтвердити.

Але такі дослідження існують. За їхніми результатами цей метод показує низьку ефективність. Водночас через малу вибірку не можна робити висновків щодо дієвості та безпечності застосування бджолиної отрути для лікування розсіяного склерозу.

Існує ще один досить інноваційний метод лікування з допомогою бджіл. Людям пропонують провести кілька годин або навіть заночувати у спеціально обладнаному будиночку, де вони можуть полежати на ліжку, під яким знаходяться вулики з бджолами. Інноваційний цей метод тому, що його майже не використовують ніде у світі, крім України. Відповідно й жодних наукових підтверджень його ефективності не існує.

"Скоріш за все таке "лікування" не принесе якоїсь особливої шкоди для організму, але й обіцяної користі також. Засновники цього способу, м’яко кажучи, перебільшують його оздоровчі ефекти. А обіцяють вони зцілення буквально всього організму — як-от, усунення порушень кровообігу, нормалізацію артеріального тиску, очищення бронхів та зменшення ймовірності туберкульозу, нормалізацію обміну речовин, гальмування процесу старіння та ще низку ефектів. І все це завдяки гудінню бджіл та їхньому цілющому біополю", - додала Супрун.

Вона зауважила, що бджолині продукти можуть бути корисні, але за кількох умов. По-перше, важливо бути впевненим, що людина не має алергії на такі продукти. По-друге, варто зважати на потенційні ризики від їхнього використання. Додати мед до чаю виглядає значно безпечнішим, ніж цілеспрямовано жалитися отрутою бджіл чи використовувати бджолині продукти або їхнє гудіння для лікування серйозних хвороб.

"Коли йдеться про альтернативні методи лікування, вкрай важливо мислити критично та бути дуже обережним. Найчастіше такі методи не мають доведеної ефективності, недостатньо вивчені та пропонуються людьми, що не мають медичної освіти чи належного досвіду", - наголосила Супрун.

https://prm.ua/likuvannya-bdzholami-suprun-rozviyala-rozpovsyudzheni-mifi-pro-apiterapiyu/

ромео

Ціна на мед падає не тільки в Україні – це загальносвітовий тренд

Seeds_new2.pngВід Seeds Від Вер 24, 2019
Українське бджільництво переживає наразі не найкращі часи. Виробники бідкаються, що через укріплення гривні відносно долара і євро вони втрачають величезні кошти. Проте віцепрезидент Спілки Пасічників України з міжнародних питань Андрій Бажин бачить корінь проблеми в іншому, про що розповів в ексклюзивному коментарі SEEDS.
джільництво переживає наразі не найкращі часи. Виробники бідкаються, що через укріплення гривні відносно долара і євро вони втрачають величезні кошти. Проте віцепрезидент Спілки Пасічників України з міжнародних питань Андрій Бажин бачить корінь проблеми в іншому, про що розповів в ексклюзивному коментарі SEEDS.

– Зараз спостерігається різке падіння цін на мед. На ваш погляд, чим  це обумовлено?

– Маємо два чинники такої ситуації. Перший і основний чинник – це світові тенденції; другий – падіння ціни через валютний курс.

Для експортера – це смерть! Бо якщо курс валюти падає навіть на 1 гривню – це мінус 4 євроценти з кожного євро, які ми отримуємо. Тобто наші контракти вже зараз стали збитковими.

Щодо світових тенденцій, то хочу розповісти цікаву історію. Щойно ми повернулися з Апімондії (міжнародний бджільницький конгрес), який проходив у Канаді. Там вперше за всю історію провели свій  аналіз меду, зразки якого подали на конкурс.

І виявилося, що 46% меду не пройшло атестацію через низьку якість і фальсифікацію. Одразу скажу, що український мед пройшов атестацію. Тобто у світі спостерігається ніби перевиробництво меду, через що падає ціна. Проте це більшою мірою не мед, а фальсифікат.

В Україні не фальсифікують мед, але світовий тренд зачіпає і нас. Вважаю, що за наступні 2 роки усі питання з фальсифікацією у світі будуть вирішені. Тому ми будемо відновляти позиції щодо вартості й ціни.

– Деякі бджолярі звинувачують виробників кондитерських виробів у нечесній конкуренції і зниженні цін на мед. Що скажете?

– На мій погляд, уся кондитерська галузь була завжди для нас конкурентом, тому не в них справа.

– Яким бачите майбутнє бджільництва в Україні?

– Українським пасічникам потрібно скорочувати витрати і переходити на промислові технології. Бо коли ти пасічник “вихідного дня” і в тебе 20-30 вуликів – це не заробіток, а просто хобі.

В Канаді, наприклад, тих, у кого менше 500  вуликів, не  вважають за пасічників. Тому треба переходити  на промислові пасіки і нарощувати об’єми виробництва. Тоді й ціна буде інша!

https://www.seeds.org.ua/15316-2/

ромео

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович та виконавчий директор Тетяна Сушко взяли участь в тематичній зустрічі з журналістами щодо меду.

Інформаційний захід для журналістів відбувся 6 листопада і був присвячений темі запровадження європейських вимог до українського меду.

Зустріч було організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки проекту ЄС Association4U.

Суть європейських норм, їх майбутній вплив на галузь, а також особливості державного контролю за дотриманням вимог ЄС журналістам пояснювали заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Відповідно до оновленого плану виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС імплементація європейської Директиви по меду запланована до кінця 2019 року. Вимоги ЄС до меду, що будуть зафіксовані у Наказі Мінагрополітики, стануть обов’язковими для виконання – на відміну від вимог відповідного Державного стандарту України, який наразі є добровільним.

Прийнятий Наказ Мінагрополітики встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

Запровадження європейських вимог сприятиме:

-         підвищенню якості меду на внутрішньому ринку;

-         створенню ефективної системи контролю за безпечністю та якістю (словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості та безпечності);

-         підвищенню довіри до меду, що продається на внутрішньому ринку – через обов’язкові вимоги до маркування;

-         спрощенню процедур експорту до ЄС.

Ще однією важливою темою, що прозвучала під час зустрічі з журналістами, стало питання об’єднання пасічників. Про переваги галузевих спілок та про вдалі приклади їх створення розповів Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України. Він наголосив на тому, що разом пасічники зможуть ефективніше долати проблеми отруєння бджіл, розширювати та покращувати виробництво, співпрацювати з органами влади, претендуючи на державну підтримку, а також просувати свою продукцію – як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

ромео
13 ноября 2019, 11:41

Кофе+мед: польза или вред?

12640785t1h8ca8.jpg

Кофе. Фото иллюстративное

ФОТО: Suntorn Niamwhan / PantherMedia / Suntorn Niamwhan

В нашем современном мире, многие люди уже не представляют себя по утрам без чашечки крепкого и тонизирующего кофе. Этот напиток стал очень популярен. Но вот многие люди задаются вопросом. А можно ли пить кофе с медом по утрам?

Как известно, кофе помогает организму нормализовать давление и повысить тонус. Но как кофе может сочетаться с медом?

Мало кто знает, но кофе с медом уже давно пьют в Великобритании. С начала 16 века там принято считать, что кофе с медом помогает при простудных заболеваниях. В меде содержатся простые сахара - глюкоза и фруктоза, а о целебных свойствах меда известно давно. В сочетании с кофе получается «целительный» напиток, помогающий поддерживать иммунитет и уничтожающий вирусные инфекции.

Главное - знать меру и не злоупотреблять таким напитком. Кофе с медом противопоказан людям с аллергической реакцией на мед или кофе. 

https://limon.postimees.ee/6824768/kofe-med-polza-ili-vred

ромео
12.01.2017

Как есть мед: ТОП-5 фактов, которых Вы не знали


  •  
 

Кушать мед - уже давно не является для нас чем-то непривычным. Сегодня это лакомство является абсолютно доступным, его можно легко купить в любом магазине, на рынке или даже напрямую у пасечника. А знали ли Вы, что пчелиный нектар диктует свои правила, на то как и сколько его нужно съедать?

Предлагаем Вашему вниманию ТОП-5 удивительных фактов о том, как правильно употреблять натуральный мед.Как правильно есть мед: ТОП-5 поразительных фактов

Сколько можно съедать меда?

Кушая мед, многие люди забывают о том, что нужно знать меру. Пчелиный нектар - это не варенье, которое можно есть ложками и намазывать толстым слоем хоть на десятый бутерброд. В день взрослому человеку без проблем со здоровьем разрешено максимум до 100 гр меда. А ежедневная норма для поддержания здоровья - всего 2-3 столовых ложки.

Детям до 3-х лет можно давать в сутки лишь ½ чайной ложки, а до 12 лет - 1-2 чайных ложки. Беременным женщинам разрешена лишь 1 столовая ложка сладкого лакомства. А тем, кто страдает сахарным диабетом - 1 чайная ложка в день.

Когда лучше есть мед?

Кушать пчелиный нектар рекомендуется как минимум за полчаса до приема пищи или через 2-3 часа после. Таким образом, он подготавливает желудочно-кишечный тракт к процессу пищеварения, облегчая его и ускоряя. Лучше всего он действует, если съедать его натощак.

Кушать мед во время завтрака, обеда или ужина разрешено только в том случае, если он является одним из основных ингредиентов легкого блюда. Например: творог с медом, блины с медом, овсянка с медом и т.п.

Как правильно есть мед?

Самый полезный для здоровья способ - кушать его в чистом виде. Также можно запить небольшим количеством воды.Как и сколько нужно употреблять натурального меда: а Вы знали?

Если же Вам не нравится вкус меда или по какой-то другой причине Вы не хотите кушать его “просто так” - приготовьте медовую воду. В стакане теплой воды нужно развести 1-2 чайных ложки нектара. Можно также добавить немного лимонного сока и щепотку корицы. Выпивать такой напиток рекомендуется дважды в день - утром натощак и вечером перед ужином.

Можно ли есть мед каждый день?

Ежедневное употребление пчелиного нектара - залог его эффективности. Именно поэтому его рекомендуют употреблять регулярно - каждый день или через день.

Не бойтесь поправиться, ведь, несмотря на всю свою сладость, продукт быстро усваивается организмом. Если у Вас нет аллергии на пчелопродукты и Вы не превышаете положенной суточной дозы - это не принесет Вам никакого вреда, а только лишь пользу.

Можно ли добавлять мед в чай/кофе?

Это не только разрешено, но и показано диетологами. Дело в том, что калорийность натурального меда намного ниже калорийности сахара. Плюс ко всему - в пчелином нектаре содержится огромное количество витаминов, которые сделают Ваш напиток не только вкусным, но и полезным.

Единственный нюанс - сладость нельзя нагревать до температуры свыше +40 градусов. Поэтому не добавляйте пчелиный нектар в кипяток. Дождитесь, пока напиток немного остынет.

http://chp.com.ua/stati-partnerov/semja-i-deti/item/46342-kak-est-med-top-5-faktov

ромео

Специалисты назвали самые полезные для мужчин перекусы

Вишнякова ХристинаВишнякова Христина Вересень 9, 2019012
 

Медики рассказали, как с помощью перекусов укрепить мужскую силу.

Мужчинам для хорошей потенции необходим белок с добавлением сложных углеводов.

 

Специалисты назвали самые полезные для мужчин перекусы

По этой причине в качестве перекуса идеально подойдут орехи: кешью, миндаль, грецкий и кедровый орехи.

Все они богаты магнием, цинком, витамином Е, аргинином — все это улучшает чувствительность в интимной близости и стимулирует хорошую эрекцию.

Не менее полезны будут такие продукты, как мед, соты, виноград, — 50 граммов в день и проблем с эрекцией словно и не бывало.

В этих продуктах содержится железо и калий, в частности в винограде, а мед стимулирует выработку тестостерона и улучшает кровообращение в органах малого таза.

Фото: Pixabay

ромео

В Украине сплошь и рядом продают фальсифицированный мед

27.thumb_main.jpg
21.01.17 09:50 Сколько просмотров этой статьи   Сколько комментариев этой статьи  

Недобросовестные продавцы смешивают разные сорта меда, чтобы тот не кристаллизовался, или же разводят в воде сахар, сироп и крахмал.

За год мед в Украине подорожал в среднем на 20-40%. Поднятие цен эксперты связывают с мировой конъюнктурой, подорожанием сахара, скачком курса валют и подорожанием электричества.На сегодняшний день, как сообщает UBR, на украинском рынке все еще продается прошлогодний продукт — свежий мед начнет поступать в продажу в мае. И сейчас многие торговцы стремятся распродать остатки, которые остались у них с 2016 года. Порой, они прибегают к не очень честным способам поддержания свежести продукта и его товарного вида, говорят эксперты.

Перекупщики занижают цены

Как рассказал hyser.com.ua специалист по медовому рынку Алексей Костецкий, около 50% всех продаж пасечников приходится на мед из разнотравья. Остальной рынок занимают продукты из акации, липы и гречихи. Очень небольшой процент отведен также дикому и еловому меду — это самый дорогой продукт и его мало кто производит.

На сегодняшний день, литровую банку (1,333 кг) меда можно купить по таким ценам:

Акация — 250 грн/л;

Липа – 200 грн/л;

Разнотравье – 170-180 грн/л.

Чаще всего пасечники продают мед в «пластике», так как он дешевле. Но предпочтительней, все-таки, стеклянная тара. И если сразу брать 3 литра, то получается сэкономить порядка 20%.

При этом на небольших пасеках пока еще можно найти и более приемлемые цены.

«Мед подорожал на 30%. Раньше продавал по 70 грн, а сейчас уже по 100 грн за литр. С моими объемами (до 50 ульев) и отсутствием обществ пчеловодов можно претендовать только на внутренний рынок, а спрос из-за снижения доходов украинцев снизился на 30-50%», — рассказал владелец эко-пасеки «Пчелиное Царство» Егор Булычев.

В то же время, предприниматели, которые могут похвастаться большими объемами производства, часто продают свой продукт перекупщикам, а те отправляют мед за границу. Начиная с 2014 г. лидером по потреблению украинского меда стал внешний рынок.

«Еще в 2013 году доля меда, идущего на экспорт, составляла 30%, а уже в 2014 — 54,6%, в 2015 — 56,6%. За январь-октябрь 2016 было экспортировано на 13,3 тыс. тонн меда больше, чем за аналогичный период прошлого года», — рассказала эксперт аграрных рынков Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) Дарья Гриценко.

Динамика производства до 2013 г. была более-менее стабильная — порядка 70 тыс. т в год. Начиная с 2014 г. объемы выкачки упали (минус территория Крыма, оккупированные территории Донецка и Луганска) до 66,5 тыс. т, а в 2015 г. — до 63,6 тыс. т.

Так как большая часть украинского меда идет на экспорт, а основными потребителями являются страны ЕС (их доля, по данным УКАБ, в 2015 г. составляла 71,2%), то на цены влияет ситуация в Европе. А на внутренних ценниках сказываются объемы производства и количество производителей в Украине.

«Компании, работающие на экспорт, хотят покупать у пчеловодов дешево и за гривны, а продавать за границу за евро. И если мед они берут оптом на пасеках по 30 грн/кг, то продают уже по мировым ценам — 2,50-2,60 евро/кг», — рассказал Алексей Костецкий.

В целом, по словам Дарьи Гриценко, общим трендом рынка является все большая ориентация на внешние рынки и, как следствие, увеличение объемов экспорта на фоне стабильного производства. И в ближайшее время можно будет наблюдать наращивание отгрузок в Европу, ведь с учетом девальвации гривны экспорт меда становится все более выгодным.

Суррогатный мед и «наколотые» пчелы

Но скупают мед у пасечников не только на экспорт. Крупные партии идут также компаниям-поставщикам торговых сетей. И порой, чтобы удешевить продукт и продлить срок его хранения, они разбавляют (подделывают) продукт.

Как рассказал соуправляющий компанией BeeCool Алексей Дмитренко, недобросовестные продавцы либо просто смешивают разные сорта меда, чтобы тот не кристаллизовался, или же разводят в воде сахар, сироп и крахмал. Суррогат варят (карамелизируют), а потом смешивают с натуральным медом.

«Чаще всего, конечно, на фальсификат можно натолкнуться в супермаркетах и магазинах. Реже — на рынках и ярмарках. Лучше всего покупать его непосредственно у пчеловодов на пасеках, проверив перед этим соответствующие документы — зачастую, это сертификат Института пчеловодства Прокоповича. Но бывает, что у крупных производств есть и свои лаборатории», — заметил в разговоре Алексей Костецкий.

Наличие должных документов очень важно, так как иногда продажей некачественного меда грешат и сами пасечники.

«Некоторые производители используют антибиотики для лечения пчел, и лекарство в итоге попадает в мед», — заметила Дарья Гриценко.

На рынке есть и другие проблемы: пасечники жалуются на отсутствие поддержки государства и плохо развитый рынок меда внутри страны.

«Весь мир пчеловодства зарабатывает на опыления полей, у нас же этот рынок мертв, нет ни базы, ни заказов, ни тендеров. Нет льготных кредитов, скидок на лекарства, сахар для подкормки пчел осенью. Последняя очень затратная для пчеловодов, а если ее не проводить в августе, то в сентябре пчелиные семьи уже разрушатся», — отметил в разговоре Егор Булычёв.

http://mk.mk.ua/rubric/our-life/2017/01/21/35897/

ромео

Прикарпатські пасічники розпочали збирати липовий мед. ВІДЕО

ЧЕТВЕР, 13 ЛИПНЯ, 2017 21:12

Для прикарпатських пасічників зараз гаряча пора – у розпалі збір липового меду. Щоправда, цьогорічний урожай чи не вдвічі менший, ніж зазвичай.

4f12bec2a8bbb593e0f9fba9bd990c25.jpg

Перепади температур і тиску, аномальне цвітіння липи, втручання людини у природу негативно вплинули на продуктивність бджіл, йдеться в сюжеті каналу "НТК".

У далеких пилипівських лісах чотири роки тому екологічну пасіку "Золоті крилечка" відкрив бджоляр із Перерова Віктор Кондрюк. У роботі керувався основним правилом – створити бджолам ідеальне місце, найбільш наближене до природи. За кілька місяців нелегкої праці все вдалося. Результат навіть перевершив сподівання. Маленький рай для бджілок перетворився в оздоровчо-відпочинковий куточок, куди приїжджають покращити здоров'я та настрій гості зі всієї України і навіть з-за кордону.

З першим промінням сонця родина перерівських пасічників вже біля вуликів. Треба встигнути до полудневої спеки відкачати якомога більше солодкого продукту, бо після обіду ні сонце, ні бджілки не дадуть якісно працювати. Та ще й дощ часто зриває роботу. Саме такі нестабільні температурні показники є однією із причин неврожаю липового меду, розповідає голова родини Віктор Кондрюк. Каже, цьогоріч липа дуже швидко відцвіла, та й сам цвіт був неякісним. За сприятливих умов з одного вулика можна зібрати й до 20 літрів меду. Цього року ця цифра чи не вдвічі менша.

Роботу на пасіці розподілили. Досвідчені пасічники відкривають вулики та забирають рамки. У процесі вилучення рамок їх обережно струшують, щоб бджоли могли впасти назад у вулик. Комашок, які залишилися, потрібно забрати щіткою. Тут треба працювати швидко, а ще бути готовим до бджолиного укольчика, адже, захищаючи свій дім, хоча б одна бджілка таки вжалить.

Помічники пасічників працюють поруч у пристосованому приміщенні. Тут отримують рамки з медом, а далі є кілька етапів. Перший – зібрати прополіс.

За однією з версій, прополіс виробляють бджоли для своїх побутових потреб, це будівельний матеріал, за допомогою якого вони латають своє житло, дезінфікують його, використовують для муміфікації інших комах. Він чудово допомагає боротися із застудою, грипом, вірусами, захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, хворобами порожнини рота, шкіри, суглобів, кишківника та інших внутрішніх органів.

Наступний крок – відкрити стільники з медом. Вони зазвичай знаходяться в запечатаному вигляді, і зовнішній шар такої печатки зрізується перед тим, як витягати бджолиний продукт з сотів за допомогою медогонки. Ось такі обрізки і називаються забрусом. Вже на завершальному етапі розпечатані рамки потрапляють у спеціальний посуд.

Мед має здатність перетворюватися на тверду масу. Кристалізація натурального продукту займає приблизно 3 місяці. Далі він остаточно густіє і стає твердим. При цьому користь липового меду анітрохи не зменшується.

http://kurs.if.ua/news/prykarpatski_pasichnyky_rozpochaly_zbyraty_lypovyy_med_video_55694.html

ромео

Напій, який покращить форму грудей

26.11.2017

 
79308374.jpg

Від зеленого чаю з молоком і медом ростуть груди. Так стверджує американський вчений Сантош Катіар. На думку цього американця, якщо жінка незадоволена розміром своїх грудей, то їй потрібно вживати гарячий чай з молоком і медом.

Що ж, подібний ефект можна зрозуміти. У зеленому чаї міститься особливий фермент, який впливає на гормони росту грудей. А молоко з медом стимулює молочну залозу і сприяє її збільшенню.

Інші результати досліджень також доводять, що зелений чай запобігає раковим захворюванням. Завдяки потужним антиоксидантам – катехинам, зелений чай запобігає зростанню ракових клітин. Напій захищає від раку підшлункової залози і кишечника, а також від раку легенів. Не варто забувати, що міцний зелений чай спалює жири.

http://wworld.com.ua/health/14166

ромео

Судьба украинского меда на внешних рынках может разрешиться в феврале

25.01.2019
6e638dd1e2731f10ed666364339e7f9b.png

 

В этом году пасечники, переработчики и экспортеры снова заговорили о проблемах украинского рынка меда-снижении экспорта, гибели пчел, отсутствии скоординированной политики всех заинтересованных сторон. Директор ООО «Украинский Центр Меда» Владимир Очколас рассказалiAgro, почему за стол переговоров нужно приглашать не только крупные агрохолдинги, но и фермеров, а также описал ситуацию на украинском рынке меда, и объяснил, почему февраль-2019 может оказаться решающим для участников рынка.

Всего лишь за половину января Украина исчерпала квоты на поставку меда в Европейский Союз. Но они не такие уж и большие: 5 тыс. тонн — основная, и еще 2,5 тыс. тонн — дополнительная. А всего за 2018 год Украина экспортировала 49 тыс. тонн меда. Так что гораздо важнее говорить о экспорт украинского меда в целом, тем более, что он снижается. Для сравнения, в 2017 году Украина экспортировала 68 тыс. тонн этого продукта.

Снижение экспорта украинского меда произошло на фоне увеличения его производства в последние 2-3 года во Вьетнаме и Индии. И если Вьетнам нам не конкурент, то Индия производит полифлерный мед (собранный из разных типов цветов. — ред.) и конкурирует с нами. У нас же, в Украине, в это время идет конфликт между пчеловодами и экспортерами.

Начнем с того, какой мед мы производим. Соотношение глюкозы и фруктозы такое, что он быстро застывает. Поэтому украинский мед, к сожалению, под переработку и пастеризацию не попадает — как его не перерабатывай и не пастеризуй, он через 6-8 месяцев снова сахарится и становится твердым. В то же время за рубежом любят потреблять жидкий мед, и наш твердый мед там спроса не имеет. Он пользуется спросом в пищевой промышленности - для производства пива, кондитерских изделий, и т. д. И это — одна из причин конфликта: пасечники хотят продавать дорого — по 40-45 гривен за 1 кг, тогда как цена на наш мед исходя из его качеств — в среднем от 0,9 до 1,25 доллара (25-35 гривен) за 1 кг.

На сегодня в Украине остались большие переходящие запасы меда, и иностранцы об этом знают. И они не хотят потерять такой шанс — купить украинский мед дешево, ведь каждый воюет за свою прибыль. Поэтому здесь столкнулись интересы иностранного покупателя и украинского производителя, а у нас это — целая цепочка: пасечник, затем посредник, который скупает мед у производителей, есть еще переработчики меда и потом — экспортеры. Исходя из того, что эта цепочка не оптимизирован и мы все не можем договориться, возникают дополнительные расходы, и мы не можем найти себестоимость нашего меда. Без этого сложно его продать. Через это страдают все — и пасечник, который получает меньше денег, и экспортер, который не может реализовать продукцию. И объемы экспорта снижаются.

Эту ситуацию мы породили сами — своей ненормальной политикой, которую экспортеры вели последние три года. Ассоциация экспортеров не советовалась с пасечниками, экспортеры сами определяли, по какой цене продавать. Через такую нескоординированность действий мы получили дисбаланс, который сейчас негативно сказывается на рынке.

На сегодня у пчеловодов осталось 40 тыс. тонн переходных остатков меда, и они ждут большие деньги за него. Но прогноз на первое полугодие неутешительный. Через пару недель завершится сезон сбора меда в Аргентине, и если эта страна подтвердит свои объемы производства, то наши продажи снизятся, потому что все будут брать аргентинский продукт — в нем больше емкость травяных медов, что дает такое соотношение фруктозы и глюкозы, при котором мед хуже застывает, он более текуч, и, следовательно, более привлекательный для фасовки в розницу. В связи с этим мы с трепетом ждем, какие данные по меду опубликует Аргентина в период с 1 по 10 февраля.

А к 15-20 февраля прогноз производства меда опубликует Индия, и если там будет хороший урожай, то она будет готова продавать в Европу мед по 1,55 евро за 1 кг. А это значит, что мы должны продавать дешевле: цена у наших пчеловодов в таком случае должна быть 35, в лучшем случае — 36 гривен за 1 кг.

Хотят — пусть продают, хотят — не продают. Но все должны понимать одно: если сегодня мед не реализовать, до следующего сезона в нем несколько показателей изменятся в худшую сторону, и мы можем остаться с продуктом, но с плохими показателями. И его все равно нужно будет куда-то продавать. А для этого ему нужно будет придать товарный вид, а это — дополнительные расходы.

Поэтому первое глобальный вопрос — нужно садиться за круглый стол, на который должны прийти пасечники из всех регионов, посредники по сбору меда, переработчики и экспортеры. Все мы должны искать выход из сложившейся ситуации, потому что, если мы не договоримся, наша перспектива — снижение экспорта меда в первом полугодии 2019 года. Как будет во втором полугодии — будем смотреть по урожаю.

Второй глобальный вопрос - у нас в последнее время ухудшились показатели меда. В сельском хозяйстве применяются пестициды и гербициды, и это приводит к попаданию вредных веществ в продуктах пчеловодства. Европа будет «гонять» Украину за этими показателями, потому что она хочет покупать чистый мед. И поэтому за круглый стол нужно сажать и крупные агрохолдинги, и мелких фермеров, привлекать местную власть — ведь бездумное употребление «химии» отравляет пчел и наносит колоссальный вред продукта.

Мировой рынок меда развивается семимильными шагами — если в 2015 году его объем составил 400-440 тыс. тонн, то сейчас уже говорим о цифре в 640 тыс. тонн. И применение меда все больше расширяется. Например, в Нигерии запрещено изготовление пива не на меду. Потому что пиво, приготовленное на меду, регулирует потоотделение и лучше влияет на организм человека при высоких температурах.

Мед — это продукт, который используется во многих направлениях, даже при изготовлении зубной пасты и кремов. Возьмите Южную Корею — она мировой лидер по производству крема для лица. Поэтому рынки сбыта для украинского меда есть, нужно только изучать его особенности и потребности.

https://agrostory.com/info-centre/market-news/sudba-ukrainskogo-meda/

×