Перейти к содержанию
  • записи
    632
  • комментариев
    1 295
  • просмотр
    76 951

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео
Ярмарки под лозунгом "Мед - 169 гривен за 3 литра + подарок" откроются в Каменском

 

 
 
13:4515.11.20161

Сегодня, 15 ноября, под председательством заместителя городского головы Олега Морохова состоялось заседание оргкомитета, занимающегося подготовкой и проведением в городе ярмарок по продаже меда и продуктов пчеловодства.

Вице-мэр напомнил, что ярмарки проведут согласно распоряжению городского головы. Состоятся они 18 и 19 ноября в сквере по проспекту Свободы (бывший Ленина) в районе трамвайной остановки "кинотеатр имени Т. Шевченко".

На заседании были определен распорядитель ярмарки, обсужден ряд организационных вопросов. Как сообщили в отделе потребительского рынка и защиты прав потребителей, ярмарки пройдут под лозунгом "Мед - 169 гривен за 3 литра + подарок". Качество продукции будет подтверждена соответствующими сертификатами.

ромео
 

В Полтаве продолжается медовая ярмарка

4 августа, 2017 - 20:20
 
 
 
received_1631462686927097.jpeg?itok=iOz7
Фото автора

Уже традиционная двадцать первая ярмарка меда стартовала в центре Полтавы — на Театральной площади. Пчеловоды из разных уголков области представляют свой товар горожанам и гостям города. Праздник такого рода в Полтаве не случайный, ведь в общем объеме производства меда в Украине Полтавская область охватывает значительную долю. Пасечники отмечают, что в этом году урожай меда значительно хуже, чем обычно. Причиной этого стала нестабильность погоды — поздние весенние заморозки и даже снег, незначительное количество осадков в весенне-летний период, холодные ночи и т. п. Повлиял фактор погоды и на нынешний праздник, ведь из-за жары организаторы решили отменить торжественное открытие.

received_1631462710260428.jpeg

И все же несколько десятков пасечников привезли свою продукцию на ярмарку. Покупателям предлагают мед из разных видов растений, в том числе пасечник с более чем 20-летним стажем, член полтавского Союза пасечников Сергей Хохич из Козельщинского района представляет мед из фацелии, разнотравья, подсолнечника, липы и дикой малины. Говорит, что его пчелы собирают нектар в двух точках — поселке Бреусовка и Чапаевка, которые находятся неподалеку от лугов: «Разнотравье в моем товаре присутствует, ведь неподалеку от меня простираются луга, куда улетают пчелы. С медоносных растений они берут нектар, пыльцу, медовую росу и различные сладкие соки. В частности липово-малиновый мед получается благодаря тому, что эти растения цветут в один период — в начале июня. Секретов моего меда особых нет. Просто если хорошо ухаживать за пчелами (вовремя их расширять, подставлять рамки, корпуса), они обязательно отблагодарят вкусным медом».

received_1631462693593763.jpeg

Другой пчеловод — Наталья Деркач, представлявшая мед из липы, акации и разнотравья, рассказала, что труд пчеловода хлопотный: «Мы вывозим пчел в благоприятную местность, а дальше они собирают нектар. В частности первый собирали возле липы. Когда липа отцвела, мы выехали в другое село на разнотравье, там было поле с гречкой, леса и луга. Третьим местом стало поле, где росли подсолнухи. Лично я занимаюсь этим промыслом не так давно, а вот наш дедушка — уже более сорока лет».

На празднике все желающие смогут приобрести не только мед, но и другую продукцию пчеловодства — воск, прополис, забрус, цветочную пыльцу, маточное молочко, свечи, медовое мыло, медовуху, медовый квас.

В целом же пчеловоды будут ярмарковать три дня подряд.

received_1631462726927093.jpeg

Богдан Проскуров, Полтава, фото автора

https://day.kyiv.ua/ru/news/040817-v-poltave-prodolzhaetsya-medovaya-yarmarka

ромео

Японці полюбили український мед

713.jpg?itok=fG6pNPF3
 

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії, пише Delo.UA.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

 

745.png?itok=DtWToCL4

"Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика", — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства "Апіс Україна", яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

"Японці воліють натуральний мед. Тому із-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як раз до речі", — пояснив Андрій Бажин, віце-президент "Спілки пасічників України" з міжнародних питань.

Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. "Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори", — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. "Він дуже дешевий, але і дуже низької якості", — пояснив представник японської компанії.

Україна входить в топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії "Асканія-Пак" (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). "За моїм прогнозом, в цьому році, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%", — розповів Володимир Рубан, директор "Асканія-Пак".

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. "Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки", — пояснює Андрій Бажин.

У "Асканія-Пак" розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки HACCP.

Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. "Вимоги, які пред'являються до якості меду в Японії, є значно жорсткішими порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов'язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями", — зазначає Володимир Рубан.

У "Асканія-Пак" додають, що на медовій полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там полюбляють світлий прозорий мед,  популярністю також користується мікс ріпакового і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. "Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується", — говорить Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов'язковий елемент оформлення. "Канадський і аргентинський мед — поліфлорний, зібраний з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки", — посміхаючись пояснив таке дизайнерське рішення Місаші Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду "Український мед", як безпечного та якісного продукту.

https://agroreview.com/news/yaponci-polyubyly-ukrayinskyj-med

ромео

Цитата із Фейсбуку експортера Bee Cell.

Хто хоче прочитати обговорення і коментарі переходьте за посиланням нижче :hi:

Шановні друзі!
Сьогодні точиться багато суперечок з приводу цін на мед на внутрішньому ринку України, закупівельних цін українських експортерів і цін на Європейському ринку.
І ці дискусії, трясця, навіюють на нас журбу…
Саме тому ТОВ «БІ СЕЛ» також хоче долучитися до них і висловити свою точку зору. Спробуємо бути максимально конкретними:
1. Як формують ціну наші пасічники? Хтозна… Можу сказати, як це роблять експортери, записуйте, формула дууууже проста (хоч вона трохи відрізняється від величини і особливостей виробництва):
– беремо закупівельну ціну меду (припустимо 50 грн., які так чекають наші «любі друзі» - виробники). Виходить 22 000 кг по 50 грн. = 1 100 000 грн., 
– додаємо вартість вхідних аналізів на органоліптичні, фізико-хімічні показники і на рівень антибіотиків (останній аналіз найдорожчий) – це мінімум 8 проб по 5 000 грн. (всього мінімум 40 000 грн.) Мінімум, бо деякі пройдисвіти, привозячи мед, клянуться що він чистий, а від нього колби плавляться, бо там перевищення рівня антибіотиків в 6-8 разів (!!!! І таке було…). І тоді доводиться вилучати брудний мед, докуповувати такий же об’єм і робити аналіз знову;
– додаємо вартість розігріву меду у камерах декристалізації – близько 7 000 грн.;
– додаємо вартість самої гомогенізації – мінімум 20 000 грн.;
– додаємо вартість тари, у яку буде розливатися гомогенізований мед і її доставку (70 бочок по 850 грн., доставка 15 000 грн.) – близько 74 500 грн.;
– додаємо вартість Експортного сертифікату на партію меду. Залежно від вимог контракту, мінімального переліку показників країни поставки, вартість аналізу може бути від 7 000 грн., до 20 000 грн.;
– додаємо вартість замитнення партії товару – близько 5 300 грн.;
– і додаємо останнє – вартість доставки до покупця, залежно від місця доставки від 27 000 до 32 000 грн.
А тепер, мої любі бджолярі, підсумуємо витрати на відправку однієї партії. У мене вийшло, кругом-бігом, мінімум 1 280 800 грн. А у вас? 
Тобто 45 743 доларів за партію 20 650 кг. (віднімаємо обов’язкові втрати при виробництві – піна, сміття та ін.)
Якщо в доларах то це скільки за кілограм, га…? Два долари двадцять два центи!!!!! 
Осмисліть це: 2,22 Ю Ес Де!!!! Вартість одного кілограма меду доставленого в Центральну Європу.
А тепер запитайте мене, скільки дають за український мед в Центральній Європі (наприклад Німеччині)? 
Так я вам скажу: 2,00-2,05 долари за кг.
Ну? І що далі?
Пасічники чекають 50 грн., тобто 1,79 долари, а Європа чекає від 2 до 2,05 доларів, тобто максимальна різниця між тим, що хоче наш пасічник і європеєць – це 0,26 центів! 
Таким чином різниця складатиме 150 332 грн. На що вистачить цих коштів? 
Тільки на: мед, вхідні аналізи, гомогенізацію, тару і Експортний сертифікат, а вже замитнити і доставити цей товар в Європу неможливо.
Тобто навіть не всі виробничі витрати перекриваються…, журба… І експортер випадає з ланцюжка пасічник-експортер-споживач.
Ось тому український мед і не доходить до Європи. А європейські кондитери і фасувальники, відповідно, повинні заповнювати цю прогалину за рахунок аргентинського, китайського, турецького меду. Так ми і втрачаємо ринок Європи, а шкода…
До слова, як ви вже зрозуміли, Ненька Україна далеко не основний гравець на медовому ринку світу, основні гравці Аргентина, Китай, Туреччина і, відповідно, наші пасічники не можуть диктувати ціни ні європейцям, ні американцям, нікому… 
З літровими банками наших пасічників з базарів в Європу не пустять. Для виходу на європейський ринок потрібне переробне підприємство, купа перевірок, дозволів і документів, тому вони так і будуть стояти зі своїми банками на базарі в холод, дощ і сніг. А експортери будуть жевріти відправляючи по 1-2 партії в квартал, так, для підтримання штанів.
Про те, що фасований мед стоїть на полицях в європах і америках по 6-7 доларів за півлітри, взагалі мовчу. Ви знаєте скільки промислова фасовка коштує? А банка скляна, а кришка до неї, а етикетку в типографії надрукувати і наклеїти? А доставити покупцю? А завести нашого виробника в торгівельну мережу Німеччини чи Франції? Спробуйте зі своїми банками з базару, потикнутись в Ашан чи Сільпо, тільки мене на переговори візьміть, це буде батл крутіший ніж в Лігзі сміху і Розсміши коміка разом взятих))))))
І напишіть, як ви формуєте вартість меду? Чому ціни різняться від 28 до 50 грн. за кг? Чому не 75,3 грн. чи 64,2 грн.?
Посилання

 

 

ромео

Як Німеччина рятує бджіл

Порятунок бджіл. Досвід Німеччини для України: вулики у містах і штрафи за вбивство бджоли

11 Листопад 2018, 16:30

2E52BFA6-1BA7-4645-B356-B81F37D49A30_w10

Зникнення на Землі бджіл загрожує і людству. Бо завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів. Протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Для порятунку бджіл, у тому числі й диких, Україна може запозичити досвід Німеччини. А це і вулики у містах, навіть на дахах будинків, і суворі штрафи за вбивство бджоли та пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл.

Бджоли, як і всі тварини у Німеччині, охороняються законом. Навмисне травмування або вбивство бджоли, пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл карається штрафом від 5 до 65 тисяч євро, в залежності від регіону країни. Розмір штрафу визначається індивідуально і зважаючи на обставини, за яких було травмовано комаху, йдеться в німецькому каталозі штрафів.

За даними німецької асоціації бджолярства, за останні 50 років кількість колоній бджіл у Німеччині зменшилася з 2,5 мільйонів до 1,4 мільйона. З цієї причини німецький уряд фінансово підтримує ініціативи громадян, що спрямовані на збереження та збільшення популяції бджіл.

 

Пасіка на даху

У великих німецьких містах процвітає міське бджолярство. Люди встановлюють вулики на дахах квартирних будинків, офісів, готелів, державних установ, музеїв.

Бджоляр Уве Март на даху Берлінського собору
Бджоляр Уве Март на даху Берлінського собору

 

У Берліні багато парків, з безліччю дерев, кущів, квітів. На клумбах і балконах люди також вирощують квіти. Усе це становить собою ідеальне середовище для проживання бджіл
Уве Март

Наприклад, на даху берлінського собору – одної з головних пам'яток Німеччини – живе понад 30 тисяч бджіл. Уве Март – шкільний вчитель і за сумісництвом – штатний бджоляр Берлінського собору.

В його господарстві два вулики і кожен приносить близько 40 кілограмів меду щорічно.

«Мене часто запитують, як бджоли можуть жити у місці. Все дуже просто. У Берліні повно парків, з безліччю дерев, кущів, квітів. На клумбах і балконах люди також вирощують квіти. Усе це в сукупності становить собою ідеальне середовище для проживання бджіл у місті», – каже Уве.

F22ECE31-EBD3-444F-B3C7-953257293A0D_w65

До Всесвітнього дня бджіл, який щороку відзначають 20 травня, у супермаркетах німецького міста Ганновер провели експеримент – на день прибрали продукти, у виробництві яких задіяні бджоли. Полиці спорожніли наполовину. Так німцям доносять простий закон природи – не стане запилювачів – зникнуть овочі, фрукти, сільгоспкультури.

B16A1020-4B3C-496E-B759-4AF0D2C614D8_w65

 

Німеччина гуде

Німецький уряд фінансово підтримує проекти та ініціативи громадян, що спрямовані на захист бджіл. Розвиток міського бджолярства у Німеччині започаткував громадських рух, що має назву «Берлін гуде».

6582B7EE-8470-495E-A50C-B18697FC559E_w65

Рух «Берлін гуде» почав свою діяльність у 2010 році, переріс у велику громадську організацію «Німеччина гуде», що має своїх представників у всіх великих німецьких містах. Засновниця руху – біолог Корінна Хельцер.

За її сприяння, з'явилися перші вулики на дахах відомих німецьких будівель, зокрема – на даху Берлінському собору, Берлінської державної опери, Берлінського технічного музею тощо. Наразі Корінна реалізовує проекти із захисту і популяції диких бджіл.

Корінна Хельцер, біолог
Корінна Хельцер, біолог

Дикі бджоли у великому місті

Насипи землі та каміння, сухі дерев'яні колоди, зарості з польових квітів – так виглядає двір однієї з берлінський п'ятиповерхівок. Спершу може здатися, що територію занедбали. Утім, дикий ландшафт тут створили спеціально для проживання диких бджіл. Зведення бджолиної інфраструктури – справа рук Корінни та її однодумців.

Дикі бджоли відіграють таку ж важливу роль в екосистемі, як і медоносні
Корінна Хельцер

«Таких майданчиків між будинками – тисячі вільних квадратних метрів. Не використати їх – безглуздо. Я підготувала проект-пропозицію для міністерства навколишнього середовища і ми отримали фінансування від уряду. Ми почали у квітні і наразі встигли облаштувати п'ять таких майданчиків. Але крім облаштування ділянок, ми маємо працювати з людьми, які живуть поруч. Потрібна їхня згода і їхня подальша участь у догляді за територією. Не завжди вдається домовитись, бо більшості до вподоби рівний зелений газон, а не дикий ландшафт. Але дикі бджоли відіграють таку ж важливу роль в екосистемі, як і медоносні», – пояснює Корінна Хельцер.

C624D990-FF56-4985-B3CA-A7E3AE15C554_w65

 

У Німеччині близько 80% рослин, що їх запилюють бджоли, – дикі і медоносні. Вони вважаються третьою найбільш виробничою твариною – після великої рогатої худоби та свиней.

Те, що становить шкоду для бджіл, має бути прибрано з ринку
Джулія Клонкер

У квітні 2018 року уряд Німеччини підтримав рішення Європейського союзу і заборонив використання неонікотиноїдів. Це група пестицидів, якими обробляють поля і які становлять смертельну небезпеку для бджіл. Крім того, у Німеччині заборонили сіяти насіння ріпаку, кукурудзи та зерна, які оброблялися неонікотиноїдами.

«Те, що становить шкоду для бджіл, має бути прибрано з ринку», – зазначила у своїй політичній заяві федеральний міністр сільського господарства Джулія Клонкер і назвала бджіл «системно важливими».

Що в Україні

За останніми даними спілки пасічників, протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомили у Спілці пасічників України.

Влітку на сайті Верховної Ради України з'явилася петиція про заборону ввезення, зберігання та застосування пестицидів, які шкодять бджолам, а також про введення кримінальної відповідальності за використання таких пестицидів. Однак, із необхідних 25 тисяч, петиція набрала 776 голосів.

Як повідомив президент спілки пасічників України Володимир Стретович, в Україні масово гинуть бджоли в усіх областях України, крім Закарпатської. Причину загибелі пасічники вбачають саме у пестицидах, якими фермери обробляють поля.

https://www.radiosvoboda.org/a/29592286.html

 
ромео

Як мед впливає на організм

27.11.2016 19:48Як ліки мед почали використовувати ще єгиптяни, за 3000 років до нашої ери. Там його досі вважають «їжею богів».

 

Цим божественним нектаром в Єгипті лікували рани, використовували як сечогінний і послаблюючий засіб, передає headinsider.net. Цілющі властивості меду були виявлені і стародавніми греками, а великий філософ Аристотель навіть описав їх у своїх роботах. Греки також використовували медову воду для підготовки спортсменів на Олімпійських іграх. Між змаганнями атлети повинні були випивати солодкий нектар, щоб швидко відновити свої сили.

Ось деякі властивості цілющої медової води:

1. Від здуття живота

Склянка теплої медової води добре допомагає від болю в животі і нейтралізує гази. Дуже скоро ви почуватиметесь набагато краще.

2. Зміцнить імунітет

Мед зміцнює імунітет, містить вітаміни та мінерали. Недарма його рекомендують пити при застудах. Вчені також довели, що мед має ефект антибіотика.

3. Очищення організму

Кожен день при вживанні їжі, а особливо алкоголю, ми навантажуємо нашу печінку і кишечник всілякими токсинами. Позбутися від них допоможе медова вода з невеликою кількістю лимонного соку, який прискорює очищення організму.

4. Чиста шкіра

Завдяки своїм антибактеріальним властивостям, мед допомагає шкірі стати чистішою. Можна не тільки приймати мед всередину, але і поніжити шкіру масками з вмістом меду.

5. Втрата ваги

Безперечно, мед містить велику кількість цукру. Але цей цукор є повністю натуральним, чого не скажеш про цукерки і шоколад, вироблених промисловим способом. Цей натуральний цукор значно знижує тягу до солодощів і допомагає ласунам схуднути. Але будьте обережні! Мед все ж досить калорійний продукт.

6. При болю в горлі

Цей факт всім дуже давно відомий. Невеликий біль в горлі, і бабусі одразу ж заварювали нам чай з медом, після якого негайно ставало легше. Все тому, що мед є натуральним антибіотиком.

7. Зниження холестерину

Завдяки великій кількості антиоксидантів, мед допомагає запобігти підвищенню рівня холестерину в крові.

8. Зниження ризику серцевих захворювань

Знижуючи рівень холестерину, мед, по суті, захищає наше серце і знижує ризик інфаркту та розвитку інших захворювань серцево-судинної системи.

Нарешті, не забуваємо і про те, що тепла вода з медом і крапелькою лимона - це ще й дуже смачно. Приємний напій допоможе розслабитися і поліпшить настрій після важкого дня.

http://vgolos.com.ua/news/yak_med_vplyvaie_na_organizm_237744.html

ромео

Експерт: якщо ви хочете зайнятися бджільництвом, гроші - не головне

11.08.2017
 

 :

 

Завершуючи наш цикл бесід з Олександром Масленком, поговоримо про специфіку медового бізнесу як такого. На його думку, виробництво меду в Україні - один з найбільш народних видів бізнесу, зайнятися яким може будь-яка людина. До цього ми говорили про формування справедливої закупівельної ціни меду та часом непростихвідносинах між бджолярами, експортерами та урядом
 

Чи існують такі комплексні компанії - У Полтавській або інших областях, які б поєднували виробництво меду із суміжними напрямками с / г господарства?

Я відповім на ваше запитання трохи здалеку. Тямущі люди вже зрозуміли: маємо землю і хочемо робити органіку, тому що вона дорожче продається. Щоб отримати "зелений листок" необхідно пройти спеціальну експертизу і дотримуватися суворих стандартів. Згадаймо, що органічний мед цінується в Європі дорожче. Відповідно, можна робити органічний мед, розташувавши пасіку серед своїх полів. На Полтавщині таке практикується в Семенівці. Інший приклад: нещодавно мені дзвонив чоловік зі Львівської області, каже - у мене є "зелений листок", є поля - давай робити пасіку. Він дзвонив більшою мірою проконсультуватися, але мене надихає наявність в нашій країні хороших, адекватних, працьовитих людей.  Таких з кожним днем все більше і більше. Ми комунікуємо, і наша країна рухається вперед.

Що потрібно, аби потрапити в цей бізнес?

Я  продовжую справу своєї сім'ї. Помітив - майже у кожного мого знайомого є або своя пасіка, або родич зі своєю пасікою. Складається враження, що у кожен другий українець якось причетний до цієї сфери. В основному люди йдуть на пасіку вже на пенсії, або коли відчувають схильність до цієї роботи, яка для мене - справжнє мистецтво. Дуже важливо любити бджіл. Вони відчувають твої думки, твої наміри, і якщо підходиш до них з поганими думками чи намірами - вони будуть тебе жалити. Якщо підходиш з настроєм допомогти, поцікавитися їх життям - то і вони будуть тебе любити.

Якщо людина прийняла для себе таке рішення, який йому потрібен стартовий капітал?

Є два шляхи розвитку подій. Перший - це піти в Гадяцьке училище, вивчитись на бджоляра, і претендувати на компенсацію за програмою розвитку бджільництва. Йдеться про 10 тисяч гривень на покупку інвентарю, і  5 тисяч гривень - на покупку маток, тобто, породи. Це якщо йти бюджетним шляхом. А якщо хочете піти шляхом якнайшвидшого прогресу, то треба закупити хоча б 50 вуликів і всього необхідного до них. Менші пасіки просто не окупаються. У такому випадку загальна сума витрат дійде до 200 тисяч гривень. Бджоляр, як правило, людина благородна, і якщо прийти на пасіку і попросити вулик або відводок - він тобі, швидше за все, дасть. І навіть нічого за це не попросить. Хочеш займатися - він буде вчити, допомагати і радіти від того, що зробив в цьому світі гарне, благородну справу. Є великі пасіки, де необхідна робоча сила. Там можна заробляти хороші гроші і отримати необхідну практику. Через пару років вже можна сколотити капітал і розібратися в темі.

http://energolife.info/ua/2017/Business/4057/Експерт-якщо-ви-хочете-зайнятися-бджільництвом-гроші---не-головне.htm

ромео

Рідке золото: як експортувати мед — БІЗНЕС-ПЛАН

2 листопада, 2017 
 
 
Іван Фролков читає реп, займається боксом і... продає мед. Разом з партнерами він заснував компанію «Караван Трейд», яка знаходить українських постачальників солодкого продукту та допомагає реалізувати його на європейському та американському ринках. Іван розповів Бізнес-плану про шлях від батьківської пасіки до міжнародного трейдингу.

Батьки почали займалися бджільництвом ще до мого народження. Мед я обожнював з дитинства, ще не вмів ходити, а вже намагався поласувати. Бувало, підповзав до бідона, батьки кричать «де Ваня?», а Ваня ще не стоїть, поточується, але руки облизує, усі в меді.

Я завжди хотів займатися власною справою, тобто в мене не було амбіцій будувати кар’єру деінде. Пропагую принцип, що потрібно займатися тим, що тобі подобається. Одного разу сів і подумав: я люблю мед, то чому б не займатися медом? Займатися бджільництвом я б не став: жив у Києві, назад у Херсон вертатися не хотілося. Але мав навички продажів. Трохи дослідивши ринок і зрозумівши, що Україна є третім у світі експортером меду, я вирішив, що цим і потрібно й займатися.

За якістю український мед на рівні з аргентинським. Китайський мед, індійський тощо — це зовсім не той продукт. Рівень фруктози вище, але смакові якості набагато гірші. Ось український або аргентинський — це щось зовсім інше. Його дуже люблять в Європі й Америці.

За два сезони існування компанії ми продали понад півтори тисячі тонн меду в країни Європи, США й Канаду. На даний момент активно нарощуємо обсяги, лише за період 2017 року реалізували близько 500 тонн.

becdbaefe088bac6be200d34f2b8407a.jpg?150Цех компанії Bee Sell, з якою співпрацює «Караван Трейд» Фото: Громадське

Які першочергові витрати? Передусім, офіс, де працюватиме менеджер, а потрібен принаймні один менеджер зі знанням англійської. А бажано, щоб знав іще німецьку, й польська не завадила б. Тому що на кордоні з поляками часто виникають проблеми. З ветеринарними лікарями, приміром. Вирішити питання їхньою мовою простіше, ніж англійською.

Ми найняли одного менеджера. На той момент він отримував 6000 гривень ставки плюс відсоток. У такому бізнесі саме така зарплатня — ставка плюс відсоток — дуже важлива. Якщо менеджера з продажу посадити на звичайну ставку, він розслабиться, не працюватиме — не матиме стимулу продавати товар.

«Продажник» — це стан душі. Він має бути злегка нахабним. Нахабство, упевненість у собі, наполегливість. Саме такі якості нам були потрібні.

Коли починаєш працювати як трейдер, тобі потрібні інвестиції саме в купівлю меду. Природно, починаєш закуповувати мед в експортерів безпосередньо, або працюєш з відстрочкою платежу 14 днів, або за передоплатою — як домовишся. Якщо потрібно вибити більше грошей, щоб більше комісію отримати, щоб знизити ціну експортерові, робиш передоплату. Якщо вартість машини в середньому 40-45 тисяч євро, потрібно дати передоплати десь 12 тисяч. На три тижні ці гроші будуть заморожені.

Нині в нас працює 3 менеджери: один із закупівлі й двоє з продажу. Для того, щоб забезпечити бізнес, щоб ми виходили в нуль, нам необхідно продавати в середньому три машини на місяць.

Найбільше перешкоджає експорту в країни Євросоюзу й США бюрократія на митниці, вибірковий підхід до перевірки вантажів, документів, які йдуть до Європи... Один лікар може затримати товар, інший може пропустити. Інша проблема — транспорт. Не надто сумлінний водій може їхати замість 7 днів — 22.

1057e5883a6376c4804e2f4b965814fe.jpg?150cb644927ecb74b520962b25172a14c6e.jpg?150Цех компанії Bee Sell, з якою співпрацює «Караван Трейд» Фото: Громадське

Як обираю партнерів? Насамперед має бути сумлінність. Коли дізнаюся, що є такий експортер, мені дуже важливо зустрітися й поспілкуватися. Тому що я прагну будувати бізнес на довірі. Якщо партнер адекватний, розуміє, як працює бджільництво, водночас я розумію, що людина він хороша, я можу з ним співпрацювати.

Відтак я їду до нього на завод. Якщо виробництво відповідає європейським стандартам якості, ми співпрацюватимемо. Чисто на заводі або брудно, як закуповують мед, як перевіряють, чи є лабораторія, також звертаю увагу на досвід і скільки завод уже експортував.

На даний момент ми співпрацюємо з 10-15 країнами, у нашій базі 400 компаній, активних — близько 12-15, з ними ведемо бізнес постійно. Спочатку формується база, менеджери шукають нових клієнтів — за допомогою інтернету, якихось виставок, за допомогою маркетингу тощо.

У нас грандіозні плани. Наша мета — 25 машин меду на місяць. Також плануємо відправляти близько 4-5 машин волоського горіха й до 10 машин фундука. І наше завдання — повноцінний трейдинг, тобто консолідація обсягів і горіхів, і меду в нашій компанії для подальшого поширення в Європі.

https://hromadske.ua/posts/ridke-zoloto-iak-eksportuvaty-med-biznes-plan

ромео

Медова столиця світу: як вінничани куштували турецький мед із сосни. ФОТОРЕПОРТАЖ

Андрій Завертаний, 31 Липня 2017

Курортне місто Мармаріс відоме не лише туризмом, а й іншими пам’ятками. Наприклад, сосновим медом. Туреччина входить в першу світову п’ятірку по виробництву меду, а також займає перше місце у світі по виробництву меду соснового.

IMG_5522.jpg?resize=838%2C558

 

92% соснового меду виробляються в регіоні Егейського моря, а інші 8% – в Греції.

Для створення міжнародного бренду соснового меду, районне управління Мармарісу провели позачергову нараду в 2011 році, на якій прийняли рішення про реалізацію проекту “Мармаріс – будинок меду”.

При вході до музею меду можна побачити різні інсталяції, що пов’язані з медом і його виробництвом. Сам музей знаходиться в селі Османіє, що неподалік від міста Мармаріс.

IMG_5525-1.jpg?resize=838%2C558IMG_5524-1.jpg?resize=838%2C558

Екскурсія починається з перегляду документального відеоролика про бджіл, мед і його історію. Відео перекладено російською, англійскою та німецькою мовами.

IMG_5532.jpg?resize=838%2C558

IMG_5536.jpg?resize=838%2C558

Проект музею розробив архітектор Ахмет Чаглар, в основі якого лежать шестикутники – форма бджолиних сот, що являється своєрідним архітектурним досягненям в цьому регіоні. Цей проект створений, аби пропагувати бренд “соснового меду Мармарісу” на увесь світ. Таким чином, в проекті враховані салони і конференц-зали, де виробники села Османіє можуть представити місцеву продукцію.

До речі, в регіоні Мугла щорічно відбувається доволі популярний Міжнародний Конгрес бджільництва і меду, на який вінницькі журналісти люб’язно отримали запрошення від помічника мера міста Фетхіє.

В наступній кімнаті музею розшташовані різні інструменти для роботи з бджолами й історичні згадки про це ремесло.

IMG_5539-2.jpg?resize=838%2C558

IMG_5540.jpg?resize=838%2C558

Малюнок бджоли знайдений в кодексах древніх племен Майя

IMG_5547-1.jpg?resize=838%2C558

IMG_5552.jpg?resize=838%2C558

Сюди часто привозять школярів з турецьких шкіл на екскурсії. Вони із захопленням слухають екскурсоводів, приїздять по декілька разів і виглядають зацікавленими й щасливими, адже, що в кінці екскурсії на них чекає десерт – йогурт із бджолиним пилком і медом, котрим пригостили й нас. Подібних десертів мене ще не доводилось куштувати, дуже смачно.

IMG_5578-2.jpg?resize=838%2C558

IMG_5579.jpg?resize=838%2C558

Далі екскурсія продовжується на свіжому повітрі. Тут є дерев’янний будиночок із справжніми бджолами за склом. Також тут присутні різні знаряддя праці, вулики, спеціалізований одяг і глиняний посуд для збирання меду.

IMG_5563-1.jpg?resize=838%2C558

IMG_5565-1.jpg?resize=838%2C558

IMG_5569-1.jpg?resize=838%2C558

І завершується магазином де можна придбати собі сувеніри місцевого виробництва. Від косметики до соснового пилку. Такий сосновий мед продається лише тут.

IMG_5573-1.jpg?resize=838%2C558

Всю продукцію дозволяють скуштувати. Посередині залу стоїть дозатор, за допомогою якого можна налити собі меду на пробу. Мед смачний, але смакові властивості не схожі на сорти, притаманні українським.

IMG_5575-1.jpg?resize=838%2C1257

В цілому, екскурсія цікава. Музей розташований відносно не далеко від Мармарісу і вартий відвідування.

В кілометрі від будинку меду, в центрі села Османіє росте Платан, схожий на вінницький, що на алеї Космонавтів. От тільки цьому дереву близько 1900 років, а його висота понад 35 метрів. Існує повір’я, що цей платан є символом удачі й щастя. Кажуть, якщо тричі обійти дерево навколо, то прибавиться щастя і подовжується життя.

IMG_5591.jpg?resize=838%2C558

IMG_5588-1.jpg?resize=838%2C1257

ромео

Спасать пчел от пестицидов будут ядом…паучьим

16 апреля 2017 
 
article1866.jpg
Американские ученые недавно завершили разработку биопестицида. Основой для его создания стали растительный протеин и паучий яд. Что удивительно, этот биопестицид смертельно опасен для подавляющего числа насекомых, которые несут вред сельскому хозяйству, и абсолютно безвреден для пчел. Все знают, что для существования большего числа растений необходимы насекомые-опылители. Вместе с этим, в борьбе с вредоносными насекомыми в сельском хозяйстве повсеместно используются пестициды-неоникотиноиды. И по мнению ученых именно они стали причиной сокращения популяции пчел, которая приобрела катастрофические масштабы. А это прямая угроза большинству пищевых культур. Ньюкаслские ученые испытали созданный на основе белка класса лектинов (их получают из подснежников) и естественного токсина из яда норного австралийского паука гибридный биопестицид, который получил название Hv1a/GNA. Как показали эксперименты, даже "лошадиные" дозы препарата совершенно не влияют на состояние пчел и других полезных насекомых. Если Вы не знали, то именно неоникотиноиды, содержащиеся в обычных пестицидах, становились причиной массовой гибели пчел, так как нарушали очень важные процессы обучения у насекомых. В результате чего пчелы полностью теряли способность как находить пропитание, так и приносить его в свой улей. Личинкам пчел этот биопестицид тоже не приносит никакого вреда, плюс ко всему без проблем переваривается в их пищеварительном тракте. Ученые уверены в том, что новый пестицид сможет стать настоящим спасением и в скором времени заменит опасные аналоги.



С сайта: http://naceka-online.ru/novosti-pchelovodstva/spasat-pchel-ot-pesticidov-budut-jadom-pauchim.html#ixzz4ebkPFhyU

ромео

 2017 » Октябрь » 26  15:31:59


Виктор Ющенко посетил Житомирскую область, чтобы познакомиться с древней формой пчеловодства. ФОТО

Виктор Ющенко посетил Житомирскую область, чтобы познакомиться с древней формой пчеловодства. ФОТО
 
 
 
 
Третий Президент Украины Виктор Ющенко заинтересовался бортничеством, которое до сих пор практикуют в селах Олевского района на Житомирщине. Поэтому самый известный «пчеловод» страны вместе с семьей на днях посетил север нашей области.

О приезде Ющенко на своей странице в Facebook сообщил местный краевед Юрий Халимончук, передает Вголос.Zt.
 

«Архаическое бортничество заинтересовало третьего Президента Украины, 20 октября со своей семьей и с семьей Оксаны Ивасюк (родная сестра Владимира Ивасюка, автора знаменитой «Червоной руты») посетил Олевщину. Мне выпала честь сопровождать высоких гостей вдоль медовой реки Уборть от Олевска до Хочино. С большим интересом гости на городище "Бабина гора" послушали археолога Андрея Петраускаса, который именно в этот день в очередной раз наведался к нам с рабочим визитом. Увидели место раскопок, часть найденных артефактов и ладьи, которые мы здесь мастерим.

В селе Юрово я их завел на старое кладбище с каменными крестами. В Рудне-Хочинской к своим бортническим угодиям нас повел местный бортник Владимир Дворецкий, а в Хочино – Анатолий Скумин. Полесье очаровало гостей своей красотой, легендами и древними промыслами. Угостившись диким медом они выразили надежду на более глубокое знакомство с нашим лесным краем», – рассказал он.


К слову, за Ющенко прочно закрепилось звание главного украинского пчеловода. После ухода от политики он заявил: «Сейчас у меня есть время для жены, детей, внуков. Для пчеловодства, в конце концов». Известно, что несколько лет назад у него было три пасеки: на Киевщине, Черниговщине и Черкасщине.

Отметим, что бортничество – старейшая форма пчеловодства, при которой пчёлы живут в дуплах деревьев. Дупла могли быть естественными или по нескольку дупел выдалбливали в толстых деревьях на высоте от 4 до 15 м. Бортничество было известно на Руси до XVII века и являлось тогда одной из важных отраслей её хозяйства.

22782229_10209969391927224_872208662_n.j

22782101_10209969391847222_1933158843_n.

22782044_10209969391727219_493275104_n.j

22782077_10209969391647217_481802258_n.j

22809905_10209969393167255_1093972788_n.jpg

http://zhzh.info/news/2017-10-26-34013

ромео

Юрій Овдієнко: Ринок меду сам робить ціну — потрібно тонко відчувати момент

20 жовтня 2017 12:00
Юрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України» Kurkul.comЮрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України»

Цей рік відзначився складною ситуацією на ринку меду. Поряд з «медовим неврожаєм» багато пасічників оголосили бойкот трейдерам, вимагаючи вищої закупівельної ціни. Щоб роз’яснити ситуацію та виявити останні тенденції в цій непростій ситуації Kurkul.com звернувся до Юрія Овдієнка, авторитетного пасічника, члена «Спілки пасічників України».

Kurkul.com: Яка зараз ситуація на ринку меду? Як відреагували трейдери на своєрідний бойкот? Чи зростає ціна?

Юрій Овдієнко: Звичайно трейдери відреагували негативно. Адже не секрет — чим нижча закупівельна ціна тим більший прибуток вони отримають. Також, в цьому році пасічникам сприяє «неврожай» на мед. Тому склалися сприятливі обставини для врегулювання відносин між трейдерами й пасічниками. Але тепер не потрібно «перегнути палицю». Якщо й далі не здавати мед багато трейдерів може збанкрутіти. Звичайно, ринок пустим не буде, зайдуть інші. Проте, в момент зміни структури ринку пасічники можуть «перевиробити», обсяги продукції збільшаться. Відповідно впаде ціна. Тому потрібно тонко відчувати момент.

Ринок робить ціну. Відповідно ціна підвищилась. Зараз вже 48 грн за 1 літр. Більше вона, мабуть, підніматись не буде тому що 50 грн — це вже та межа при якій постає питання чи вигідно закуповувати мед? Тому ціна 45-50 це та межа на сьогодні день.

Kurkul.com: Скільки пасічників підтримали Вашу позицію?

Юрій Овдієнко: Досить багато. Точно більше як 300. Сотні позитивних коментарів на моєму YouTube каналі з підтримкою такого рішення.

 

APIS7102.JPG
 

Kurkul.com: Яка на Вашу думку має бути гуртова й роздрібна ціна на ринку українського меду?

Юрій Овдієнко: Ринок сам робить ціну. Люди купують мед в тій кількості, яка пасічника влаштовує. Відповідно він піднімає ціну. Припиняють купляти — ціна падає. Сьогоднішня ціна по Києву наступна: акацієвий — 250 грн/л, липовий — 180 грн/л, гречаний — 160 грн/л, різнотрав’я — 140 грн/л, соняшниковий, ріпаковий — 130 грн/л. Гуртова ціна — 45-50 грн/л.

Kurkul.com: Чи можливо окремим виробникам самостійно експортувати власну продукцію?

Юрій Овдієнко: Наскільки я знаю у нас є такі приклади. Пасічник реєструє ФОП й може сам займатися експортом. На одній ярмарці я хотів детальніше дізнатися в одного пасічника, що займається таким. Уточнити деталі цього процесу, проте він відмовився дати інтерв’ю. Так що самостійно експортувати можна, проте, на мою думку, ефективніше це робити кооперативами чи іншими об’єднаннями. Тобто пасічники якогось району можуть зібратись, розлити мед в однакову тару, зробити аналіз. Потім його гомогенізують, розігрівають, розливають, отримують супровідні документи й вивозять. Все можливо, тільки потрібно шукати точки дотику з споживачами.

 

APIS6971.JPG
 

Kurkul.com: Який формат взаємодії пасічників, на Вашу думку, найбільш ефективний для формування вигідної для виробників ціни?

Юрій Овдієнко: Потрібно стати активними учасниками ринку. Насамперед, створити вітчизняну біржу й активно виходити на зовнішні ринки. На мою думку, досить перспективним є азіатський ринок. Там не такі жорсткі вимоги, порівняно з європейським й вища ціна. Тому я працюю над створенням онлайн біржі. Вона має бути саме для пасічників. Причому, планується запустити цей ресурс, як некомерційний проект. Я 37 років присвятив бджільництву й знаю, як заробити. Тільки на пасічниках заробляти не хочу.

Kurkul.com: Як Ви гадаєте, чи здатні українські пасічники скласти гідну конкуренцію на європейському ринку?

Юрій Овдієнко: Ми вже складаємо. На сьогодні треті в світі за об’ємами експорту. Деякі держави навіть займаються реекспортом нашого меду. Наприклад, США.

 

Під час виставки Apimondia 2017 р.
Під час виставки Apimondia 2017 р.

Kurkul.com: Що на Вашу думку є основними проблемами українського ринку меду?

Юрій Овдієнко: Брак інформації. А ще непрофесіоналізм й відсутність фахових знань. Адже ринок меду включає в себе й виробництво. Це основа, так як без виробництва немає й ринку. Для галузі потрібні кваліфіковані кадри з відповідною освітою. От я, працюю на кафедрі бджільництва, але студентів на практику не дають. Студенти їдуть в основному за кордон щоб заробити гроші. Звичайно, зараз час такий, але…

Також частина пасічників не мають елементарних знань. На жаль, чи на щастя, бджоли в нас в основному дикі і можуть виживати без допомоги людини. Пасічник їм щось робить, а вони живуть самі по собі. Він радіє, якимсь здобуткам, проте це зовсім не його заслуга.
Велика проблема — сумнівні джерела знань. Недосвідчені пасічники можуть використовувати неперевірену інформацію й цим нанести шкоду своїм пасікам.

 

Під час виставки Apimondia 2017
Під час виставки Apimondia 2017

Kurkul.com: Чи є приклади успішної кооперації пасічників?

Юрій Овдієнко: Так, є. Наприклад в Львівській області. Вони займаються експортом. Але про них мало інформації. В нас пасічників всіляко навчають, як виробити більше меду, але зовсім не звертають увагу на реалізацію. Тож кооперативи є і вони працюють. Проте, дуже часто такі об’єднання не відповідають справжній суті. Більш успішними є кооперативи Західної України. Вони ближче до європейських споживачів і ринку.

Kurkul.com: Чи отримують пасічники зараз щось за послуги запилення?

Юрій Овдієнко: Отримують. Зараз пасічники стали мудріші й використовують цю можливість заробити більш ефективно. Наприклад раніше, коли ще не було такого попиту на мед, одна з фірм вимагала щоб на 1 га соняшника ставили 8 сімей. За це вони платили 200 грн з 1 га. При цьому норма — півсім’ї на 1 га. Було таке, що втрачали й пасіки, проте отримували 200 грн.

Зараз пасічники розумніші. Та й пропозицій збільшилось. Наприклад, в Черкаській області, Корсунь-Шевченківський район, за 1 га платять 500 грн. В Дніпропетровській області — 750 грн. Варто зазначити, що така пропозиція актуальна тільки для соняшника, який йде на посівний матеріал. При цьому є підтверджена інформація, що там де стояли пасіки урожайність 30 ц з 1 га, а там де не було 10 ц з 1 га.

 

APIS7526.JPG
 

Kurkul.com: Які Ваші враження від Apimondia 2017 в Стамбулі? Що Ви можете сказати про рівень та організацію порівняно з тою, що відбувалась в Україні?

Юрій Овдієнко: В Україні був більш масовий захід. В Стамбулі було менше й, майже, не було європейців. В основному представники азіатських країн. Організація подібна до української. Дуже суворі заходи безпеки. Не сподобалось, що українці розпорошились по всьому залу. Не було кому об’єднати. Спілка пасічників дещо однобоко представляла пасічників.

Взагалі, сам конгрес пройшов на високому рівні. Вразило місто й мешканці, своїм порядком й патріотизмом. Хотілося б побажати такого всім нам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Володимир Кошелюк, Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/interview/202-yuriy-ovdiyenko-rinok-medu-sam-robit-tsinu--potribno-tonko-vidchuvati-moment

ромео
Эффективен ли медовый массаж
Опубликовано: 2017-01-05 07:24:51
56-98%5B280560%5D(220x165).jpeg
 

Медовый массаж приобрел огромную популярность, но заслужена ли она? Выводит ли мед шлаки и токсины? Укрепляет ли мед кожу?

В первую очередь такой массаж обеспечивает лимфодренажный эффект. Разогретый до 38 градусов мед помогает оттоку лишней жидкости, поэтому его чаще используют для борьбы с целлюлитом. Причем, зачастую успешно. И в салоне, и в домашних условиях массаж проходит практически одинаково.

В дополнение к обычному массажу, стоит попробовать медовое обертывание. В салоне обертыванию нередко предшествует как раз массаж. Затем на проблемные зоны или на все тело равномерно наносится тонкий слой меда, и тело много раз оборачивается пищевой пленкой. Вне зависимости от того, домашнее это медовое обертывание или профессиональное, нужно следить за временем процедуры. Если мед горячий, то максимальное время процедуры – 30 минут, если холодный, смесь можно оставить и на 1 час. Вопреки расхожему мнению, что заканчивать процедуру следует контрастным душем, делать этого нельзя: после этих процедур противопоказан перепад температуры.

Если у вас нет аллергии на продукты пчеловодства, имеет смысл попробовать уменьшить проявления целлюлита с помощью медового массажа. Мед содержит витамины группы В, витамин А, Е, С, Н, К и РР. Он увлажняет, тонизирует кожу, укрепляет ее, обладает противовоспалительным действием, усиливает местный иммунитет, стимулирует кровообращение. Медовый массаж имеет ряд противопоказаний – повышенное давление, дерматит, заболевания сердечно–сосудистой системы, миома, киста яичника и другие гинекологические заболевания, беременность, месячные, диабет, варикозное расширение вен.

Следует отметить, что не все косметологи однозначно согласны с пользой медового массажа и особенно обертывания в качестве антицеллюлитного средства. Зато кожа становится более увлажненной, и польза медового массажа, по их мнению, в этом вопросе намного более очевидна.

http://e-news.com.ua/show/406326.html

ромео

Этот продукт поможет избежать негативного влияние компьютера

Этот продукт поможет избежать негативного влияние компьютера
 
22:35Вс, 13 Ноябрь 2016Телеграф
Фото: из открытых источников
 

Компьютер постепенно становится постоянным врагом, покушающимся на здоровье глаз.

Но не так давно американскими учеными сделано ответственное заявление: трем чашкам чая с медом в день удастся защитить глаза от негативного влияния компьютера во много раз эффективней, чем это делает черника

Вне сомнения, кроме положительных моментов, прогресс обеспечивает человеку массу проблем, одна из которых получила название компьютерного зрительного синдрома. Далеко не каждый врач решится поставить подобный диагноз, но проявления болезни, между тем, бывают очевидными. Когда после работы за компьютером приходится ощущать покраснение, резь в глазах, сухость, затуманивается зрение, затрудняется фокусировка на различные расстояния, появляется общая усталость, раздражительность, головная боль, пора в срочном порядке спасать зрение.

Примите во внимание: витамины, позитивно влияющие на зрение, содержит не только черника и мед, но и томаты, петрушка, киви, красная и черная икра. Но меры профилактики и снижения вредного влияния компьютера на глаза не стоит ограничивать одним питанием. Зрительное утомление можно уменьшить, если правильно организовать рабочее место. Располагайте монитор не ближе семидесяти сантиметров от глаз, немногим ниже уровня прямого взора. Давайте глазам отдых по пять или десять минут через каждый час. Восстанавливают зрение с помощью специальных упражнений для глаз, а также проведением физиотерапии: лазерстимуляции и массажа на участке глазных рефлексогенных зон, мануальной терапии, ЛФК

http://telegraf.com.ua/zhizn/zdorove/2973826-etot-produkt-pomozhet-izbezhat-negativnogo-vliyanie-kompyutera.html

ромео

Из-за холодной весны под угрозой урожай меда: скажется ли это на стоимости и надо ли запасаться впрок?

5 июня 2017 г., 09:34
 
6749167t1heaa3.jpgМед. Снимок иллюстративный. | ФОТО: Wavebreakmedia ltd/PhanterMedia/Scanpix
 

Необычно холодная весна нынешнего года была неблагоприятной для пчел, даже, можно сказать, опасной. Весной колонии пчел, чтобы вырастить полноценное, работоспособное потомство, нужно много пыльцы и меда. К сожалению, холодная погода стояла в апреле, заморозки испортили и начало мая. А значит, все это неизбежно скажется и на ценах. «МК-Эстония» разбиралась в проблемах местных пчеловодов.

Пчеловодство Эстонии переживает непростые времена. Холодная, капризная весна вынуждает пчеловодов внимательно следить за пасекой, ведь пчелы сейчас нуждаются в особой заботе. Обычно пчелы вылетают из ульев уже в начале марта в первые же солнечные дни.

Но весенние месяцы текущего года оказались не только холодными, но и скупыми на пыльцу – даже мать-и-мачеха и одуванчики запоздали с цветением более чем на три недели. Из-за холода пчелы очень редко покидали ульи, чтобы собрать пыльцу и нектар с раннецветущих растений. Истощение запасов пищи грозит голодной смертью колониям пчел. По данным Эстонского союза пчеловодов, немалая часть пчелиных семей нашей страны уже погибла из-за голода.

Чтобы пчелы смогли пережить такую холодную весну, хозяева готовят им прикорм из меда, цветочной пыльцы, воды, сахарной пудры. Для пчеловода это дополнительные расходы, но подкормка помогает пчелам выжить в ожидании тепла и долгожданного цветения деревьев и цветов. Тем не менее, в результате холодной погоды и отсутствия достаточного количества пыльцы развитие пчелиных семей нынешней весной продвигается очень медленно.

«Закладываешь мед в кормушку, а пчелы из-за того, что им холодно, даже не приближаются к ней. Так даже при наличии меда они элементарно умирают с голоду», – сетует пасечник из Вайда Александр Рябченко.

Так как молодых пчел в этом году по сравнению с нормальной весной появится намного меньше, медленнее будет и увеличиваться количество пчелиных семей.

«Пчеловоды действительно подкармливают пчел дополнительно, и благодаря испытанным методам пчелиные семьи все-таки растут, хотя прохладная погода очень мешает.  В связи с этим можно опасаться, что во второй половине июня, когда начинается время основного медосбора, малочисленные и ослабленные пчелиные семьи будут не в состоянии собрать не то что хороший, но и нормальный урожай меда», – делится своими тревогами председатель Союза пчеловодов Эстонии Александер Килк.

Его прогноз неутешителен для потребителей: если урожай меда будет меньше обычного, а это весьма вероятно и уже вызывает беспокойство пчеловодов, то в конце лета и осенью цены на мед, конечно, вырастут.

Но проблема не только в цене на мед, есть и более тревожные вещи. Статистика Всемирного фонда защиты пчел (WSBF) такова: в США каждую зиму пчелиные колонии уменьшаются на 30–35 процентов, в Европе – примерно на 20, хотя обычно в холодное время года потери должны составлять не более 10 процентов, в России численность пчелиных семей за последние десять лет стала меньше на четверть.

Жить без меда, конечно, несладко. Однако проблема не только в его грядущем дефиците. Помимо прочего, медоносные пчелы очень важны в качестве опылителей для многих плодовых культур и естественной растительности. Без пчел невозможно культивирование цитрусовых, яблок, лука, кабачков, фасоли, перца, баклажанов, огурцов, помидоров, кофе, какао, орехов, дынь, ягод. Пчелы опыляют около 150 видов сельхозкультур.

По оценкам специалистов, как говорит Александер Килк, доход, косвенно полученный с помощью медоносных пчел-опылителей, в десять раз превышает стоимость урожая меда, в Эстонии эта сумма достигает уровня 80 миллионов евро.

http://rus.postimees.ee/4135321/iz-za-holodnoy-vesny-pod-ugrozoy-urozhay-meda-skazhetsya-li-eto-na-stoimosti-i-nado-li-zapasatsya-vprok

ромео

Эксперт ФАО: Экспортного рекорда по меду в Украине не будет

Украина 11 октября 2018. 16:02  
 

Крутое пике на рынке украинского меда продолжается: экспорт меда за 9 месяцев снизился на 40%.

Об этом сообщила национальный консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Анна Бурка на своей странице в Facebook.

«Начало «активного медового сезона», которое традиционно приходится на август–сентябрь, демонстрирует существенное снижение экспортных поставок украинского меда на внешние рынки. Так, по итогам сентября объём экспорта меда из Украины снизился на 39% в сравнении с аналогичным месяцем прошлого года и на 20% меньше, чем в сентябре 2016 г, составив 5,7 тыс. т», — отметила эксперт.

Схожая ситуация отмечалась и в предыдущем месяце, уточнила Бурка.

«По итогам 9 месяцев 2018 года экспорт сократился на 40% в сравнении с соответствующим периодом минувшего года и на 9% уступает аналогичному показателю 2016г, составив 27,8 тыс. тонн или $57,4 млн», — добавила она.

Основными покупателями украинской продукции за 9 месяцев стали Германия– $16,8 млн (29%), Польша — $9,9 млн (29%), США — $6,9 млн (12%). В предыдущие два года экспорт был существенно выше текущих показателей

«Очевидно, что теряем мы не только в натуральном и денежном выражении, но и свои позиции на ключевых рынках сбыта украинской продукции, и соответственно «похвастаться» очередным экспортным рекордом в 2018 году Украине не удастся», — считает Бурка.

Дополнительная квота на беспошлинную поставку меда в страны ЕС, которая была открыта с 1 октября в объёме 2,5 тыс. т была выбрана в первую декаду месяца.

http://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-fao-eksportnogo-rekorda-po-medu-v-ukraine-ne-budet/

ромео
09.10.2017

 

Экспорт украинского меда: основные тенденции развития

По словам заместителя министра аграрной политики и продовольствия Украины Ольги Трофимцевой, «отрасль пчеловодства сегодня является одной из самых динамичных в аграрном секторе. За последние 10 лет экспорт меда увеличился в семь раз». 
 

Динамика стоимости внешнеторговых операций Украины с медом в 2012-2016 годах, по данным Центра международной торговли – ITC (тыс. долл. США):

 

 

2012

 2013

 2014

2015     

2016

Экспорт меда

31113

  52972   

93190 

  83982

   108084

Импорт меда (данные ITC)

236     

89

247

98

262

Импорт меда (данные партнеров ITC)

314

304

190

235

255


 

Динамика объема экспорта меда в 2013-2017 годах (тыс. тонн):


экспорт меда, Украина, низкие цены, мед-сырец

Росту экспорта украинского меда способствует стабильный спрос на него на мировом рынке, девальвация гривны, низкая покупательная способность населения, торговые преференции Евросоюза и другие факторы. Около 75% меда поставляется в Европу, 20% - в Америку и 5% - в Азию. Внешнеторговыми операциями с медом в Украине занимаются около 70 компаний. Цены на украинский мед остаются одними из самых низких в мире, колеблясь в пределах 1800 долл. за тонну. По состоянию на 11 января 2017 года, Украина полностью исчерпала квоты на поставки мёда в Европейский Союз (5,2 тыс. тонн) на текущий год. 

В 2016 году в списке стран-экспортеров меда Украина заняла 5-е место, а импортеров - 92-е место. По данным ITC, объем импорта меда Украиной на протяжении последних 5 лет не превышал 100 тонн в год. 
 

Значительная часть этого меда закупалась в США и Чехии.


До недавнего времени Украина поставляла на экспорт только мед-сырец, но в августе 2016 года компания «Бихайв» запустила в эксплуатацию в Черкассах завод по переработке меда мощностью 10 тыс. тонн готовой продукции в год. Инвестиции в этот украинско-австрийский проект составили 10 млн евро. Его продукция будет поставляться на экспорт.
 

Основные покупатели украинского меда с января 2016 года по июнь 2017 года (тыс. тонн):

 

Страна

Закупки украинского меда

Германия

24,2

США

21,0

Польша

14,0

Франция

4,2

Турция

3,2

Бельгия

2,7

Венгрия

2,3



В январе-августе 2017 года было экспортировано 36,9 тыс. тонн меда на 66,6 млн долл. по цене 1805 долл. за тонну. Основными покупателями меда, как и в предыдущие годы, были США, Германия и Польша. Переменчивая погода негативно повлияла на урожай меда в 2017 году. Не уродился подсолнечник. В ряде районов сбор меда снизился на 30-50%. В итоге в третьем квартале стали расти внутренние цены на мед. По официальным данным, Украина производит 70-75 тыс. тонн меда в год. Получается, что Украина в 2016 году поставила за рубеж более 70% произведенного меда, вплотную приблизившись по этому показателю к странам Латинской Америки, Вьетнаму и другим ветеранам мирового медового рынка. Эта тенденция сохранилась и в 2017 году. 

А. Пономарев 

http://www.apiworld.ru/1507563143.html?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+pchelovodstvo+(Мир+пчеловодства)

ромео
01 ОКТЯБРЯ, 17:10

В 2018 году экспорт меда из Украины упадет на 40% — прогноз

Экспорт меда из Украины в 2018 году сократится до 50 тыс. тонн. При этом средняя цена продажи увеличится

В 2018 году экспорт меда из Украины в натуральном выражении существенно сократится. "По моему прогнозу, в этом году мы продадим порядка 50 тыс. тонн. То есть падение в лучшем случае составит минимум 40%. В отношении географической структуры экспорта — до конца текущего года особых изменений не произойдет. Возможно, немного изменится соотношение экспорта в страны ЕС и США", — рассказал Delo.UA директор компании "Аскания-Пак" Владимир Рубан.

В компании сообщили, что за 8 месяцев 2018 года из Украины было экспортировано 22 тыс. тонн меда, что на 40,5% меньше, чем за аналогичный период прошлого года. В денежном выражении объем экспорта за 8 мес. 2018 года сократился на 31%, с USD 66,6 млн до USD 46 млн.

"Средняя цена реализации за 8 месяцев 2017 года — USD 1,8 за 1 кг, а средняя цена реализации в 2018 г. — USD 2,11 за 1 кг. То есть мы подняли цену на 17%, после чего начали терять в объеме", — пояснил Владимир Рубан.  

По данным Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO) в 2017 году Украина экспортировала практически 68 тыс. тонн на USD 134 млн. Это позволило нашей стране стать крупнейшим экспортером меда в Европе и попасть в топ-3 мировых экспортеров меда после Китая и Аргентины.

"Аскания-Пак" — один из крупнейших экспортеров меда из Украины. Входит в состав группы компаний "Аскания". 

https://delo.ua/business/v-2018-godu-eksport-meda-iz-ukrainy-upadet-na-40-prognoz-346714/

ромео

Эксперт рассказал, почему пчеловодов включили к государственным профессиям

Эксперт рассказал, почему пчеловодов включили к государственным профессиям

Министерство образования и науки включило в перечень профессий общегосударственного значения специальности пчеловод и виноградарь.

 

"Правительство пытается реанимировать отрасли, которые сам же потерял, - рассказывает бизнес - эксперт Андрей Степановский. – Включить в перечень государственных профессий маловато. Здесь нужны серьезные реформы по закупке современных ульев и средств откачки меда. В Украине до сих пор мед выкачивают вручную. Для мировых закупок это недопустимо. К тому же, если исходить с медом на мировые рынки нужны огромные фермы на несколько тысяч ульев. Также должна быть определена зарплата для этих категорий. Сейчас пчеловоды выживают только за счет собственных хозяйств. Их зарплата мизерная. "

http://lastnews.com.ua/novosti-ukraini/676305-ekspert-rasskazal-pochemu-pchelovodov-vklyuchili-k-gosudarstvennym-professiyam.html

ромео

Мед в Україні: кількість конкурентів зросла, якість меду - впала

biznes%20vn5a61a58744dca.jpg
10:33, 19 січня
 
 
 

Україна продає до Європи 80% меду. За даними Міністерства агрополітики,  торік експортували майже 57 тис. т. Найбільші купують Німеччина й Польща. Європейський Союз цього року дозволив завезти без сплати мита близько 8 тис. т українського меду. На 11 січня експортну квоту на постачання цього продукту було повністю використано. 2017-го  року без мита дозволили завезти 5,4 тис. т., - пише gazeta.ua.

"Мед у пасічників скуповують фірми-посередники. За кордон перепродують в 1,5–2 рази дорожче. Найбільше платять в Англії. Кілограм коштує майже 80 гривень. В Німеччині — 57.

Кількість пасік в Україні зросла. Хто раніше тримав одну-дві бджолосім'ї, зараз мають 20–40. Є й великі підприємства, як наше. Зараз маємо 3600 бджолосімей. 2018-го плануємо збільшити до 8 тисяч.

Донецькі й луганські бізнесмени, які раніше торгували вугіллям, лишилися без бізнесу. Почали заводити пасіки, бо це прибутково. Конкурентів стало більше, а якість меду гірша. У Європі діють високі вимоги. Переважно проблеми виникають через наявність хімікатів та антибіотиків у продукті", - розповідає пасічник із Києва 56-річний Леонід Вперед.

Натомість пасічники бідкуються, що меду багато, його нікуди збувати, а закупівельні ціни низькі.

"Як дали квоту, мед скупляли по 48 гривень за кілограм. Тепер і за 40 не хочуть брати. Щоб продати за кордон, треба платити поверх ціни податок від 17 до 22 відсот­ків. Залежно від країни, куди експортують. Усі чекають, що додатково дозволять якусь частину продукції завезти без мита", - говорить пасічник 66-річний Станіслав Древніцький із Вінниці.

Реальної кількості пасік і бджіл в Україні ніхто не знає. Пасічники навмисно приховують інформацію.

"Так було заведено ще за Союзу. Тоді вважали, хто має пасіку — куркуль. Я працюю з 1978 року. З братом першими на Вінниччині почали фасувати мед у банки. Відправляли у Львів, Ужгород. Із 2009-го почали продавати мед за кордон. Але для цього треба було зібрати безліч документів. Об'їздив чимало країн. Із кожної віз зразки меду. Наш — найсмачніший.

Але, щоб його отримати, треба добре наробитися.

З акацієвим медом серйозні проблеми. Він дорогий і його мало. Майже всі акації по області вирізали, залишились у трьох районах.

Проблема й із тим, що сіють на полях. Фермерам потрібні лише пшениця, соя і соняшник. Ці культури не найкращі для меду. Раніше було різнотрав'я та багаторічні трави. Наприклад, люцерна. Зараз фермерам таке не цікаво. Буває, обробляють посіви хімікатами, які заборонені в Європі. Вони більше двох років не розкладаються. Якщо потрапляють у мед, партію бракують. У сезон цвітіння мусимо добре набігатися з тими пасіками, щоб знайти хороші поля", — каже Станіслав Петрович.

400 тисяч пасічників працюють в Україні, порахували в Міністерстві аграрної політики. Виробляють 70 тис. т меду на рік.

"Україна посідає друге місце за експортом меду в Європу. На першому — Китай. Продаємо в Польщу, Німеччину, Велику Британію, Угорщину, Бельгію, Францію. З кожним роком попит на наш мед зростає. Ця галузь приносить державі 100 мільйонів доларів на рік", — каже голова спілки пасічників 33-річна Тетяна Сушко.

Хоча це прибутковий бізнес, однак важкий і потребує витримки та терпіння.

"Пасіка — один із прибуткових бізнесів в Україні.

Три роки тому я продав автомобіль. 50 тисяч гривень витратив на вулики та бджолині сім'ї. Не знав про цей бізнес нічого. Але тішило те, що до бджіл не треба постійно ходити, годувати.

За перший рік із кожного вулика збирав по 20 кілограмів меду. Це дуже мало. Такі втрати мав через брак знань. Наступного сезону мав до 50 кілограмів меду. ­Поступово збільшував пасіку. Одна людина може обійти 60 вуликів. Це оптимальна кількість, більше не потрібно.

Кожен вулик приносить на сезон 3 тисячі гривень. Ринок збуту в Україні нормальний. Свого споживача доводиться шукати. Але й треба, щоб мед був якісний.

Багато пасічників змішують його із цукром, аби більше заробити. Свій перший мед роздавав односельцям безплатно. Потім домовився з кондитерськими підприємствами. Частину продаю на ринку. Кілограм у Києві коштує 100 гривень. Найбільше купували перед Різдвом. Тоді за день можна продати до 15 кілограмів", — розповідає киянин 40-річний Валерій Сергієвський

https://www.0332.ua/news/1927207

ромео
На Львовщине запустился первый завод по переработке медаИсточник фото: ЛОГА

На Львовщине запустился первый завод по переработке меда

Сегодня, 16:09  1269 TwitterGoogle+Pinterest

ООО «Ренома» 19 февраля 2018 г. открыло первый  во Львовской области (с. Сопошин Жовковского р-на) завод по переработке меда и продуктов пчеловодства.

Как говорится в сообщении  Львовской облгосадминистрации, в состав производственных мощностей предприятия входит цех приема сырья, цех переработки меда и гомогенизации, склад готовой продукции, механическая мастерская, котельная с экономическими и экологическими котлами.

Предприятие имеет возможность регулярно поставлять полифлорный (собранный из разных видов растений) или монофлорный мед (собранный с одного вида растений) общим объемом до 500-1000 т в год. Предприятие производит гомогенизированный акациевый, липовый, гречишный, подсолнечный, разнотравье, и рапсовый мед.

«Изюминкой нашего завода является сортовой мед. Мало какое предприятие сегодня в Украине экспортирует партиями сортовой мед. А именно — акацию, липу, гречиху. В основном экспортируют разнотравье, подсолнух» , — отметил директор предприятия «Ренома» Михаил Барановский.

Как уточняется, изготовленный на заводе мед экспортируется в Польшу, Австрию, Италию, Канаду. Каждая партия получает экспертное заключение.

В планах компании — создание органической и промышленной пасеки, начало производства фасованного меда, налаживание производства инновационных лечебно-профилактических средств на основе продуктов пчеловодства и экологически безопасных препаратов для пчел.

Инвестиции в завод составляют 20 млн грн.

ромео

У Німеччині за вбивство оси можуть оштрафувати на 65 тис. євро

ПОНЕДІЛОК, 13 СЕРПНЯ 2018, 13:06
4
 

У Німеччині вбивство оси тягне за собою драконівські штрафи: у середньому такий штраф, що стосується вимираючих видів, становить 50 тисяч євро, а найбільший — 65 тисяч євро. За знищення звичайних ос штрафи у різних землях становлять від 5 тисяч до 50 тисяч євро.

Про це пише Bild.

Німецький закон дуже чіткий: всі дикі тварини перебувають під захистом, їх не можна ловити, калічити або вбивати без вагомих причин. Гнізда не повинні бути пошкоджені або знищені. 

 
 
 

До вбивства оси прирівнюється і застосування пастки, в якій комахи можуть загинути. Заборонено використовувати олов'яні пастки, оскільки вони захоплюють різних комах, зокрема шершнів, інших видів, що перебувають під загрозою зникнення.

 

Натомість газета наводить детальну схему саморобного пристрою, як законно упіймати осу, щоб не потрапити під приціл німецької системи правосуддя.

 
 
 

"Я не знаю жодного випадку, коли порушення Федерального закону про охорону природи було покаране штрафом. На мій погляд, пастка, з якої комаха швидко звільняється, дозволяється як профілактичний захист", - сказав юридичний експерт Отто Бретзінгер.

Якщо ви є власником помешкання, біля якого або в якому завелися оси, необхідно звертатися за професійною допомогою до природоохоронного союзу, органів охорони навколишнього середовища або контролерів захисту від шкідників. Вони уповноважені забезпечити правильне "переселення" комах.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/08/13/7085555/

ромео

Тревожная новость: шмели попали в список исчезающих видов

11.01.2017 21:37

Впервые в США вид шмелей внесен в список исчезающих. Речь идет о ржавых шмелях (Bombus affinis), эндемичного для Северной Америки вида, численность популяции которых за последние 20 лет снизилась на 87 %.
Rusty-patched Bumblebee
В сентябре 2016 года в список видов, находящихся под угрозой исчезновения в США, были — также впервые в истории этой страны — внесены семь видов гавайских пчел. Об этом пишет «Нэйшнл Джиогрэфик».
Угрозы, с которыми столкнулись эти виды насекомых, во многим схожи: утрата естественной среды обитания, болезни, паразиты, пестициды и глобальное потепление. Причем страдают не только пчелы и шмели, но и люди — в конце концов, эти насекомые опыляют нашу еду.
«Шмели входят в число одних из наиболее важных опылителей различных культур, например, черники, клюквы, клевера. Кроме того, они — практически единственные опылители томатов среди насекомых», — говорится в описании шмелей на веб-сайте Службы охраны рыбных ресурсов и дикой природы США. Экономическая выгода от «услуг» по опылению, предоставляемых насекомыми, составляет примерно 3 миллиарда долларов в год

https://www.gismeteo.ru/news/proisshestviya/22303-trevozhnaya-novost-shmeli-popali-v-spisok-ischezayuschih-vidov/

ромео

Шмелей научили играть в мяч (видео)

Опубликовано: 25 Фев 2017. 


Шмели-футболисты

Шмели-футболисты

Британские ученые научили шмелей играть в мяч, развеяв миф об ограниченной способности насекомых к обучению.

Доктор Ларс Читтка из Лондонского университета королевы Марии продемонстрировал, что его группе ученых удалось научить земляных шмелей манипулировать искусственным объектом – шариком. Играя в мяч и загоняя шар в лузу, насекомые получали вознаграждение в виде сахарного сиропа.  

Помещенным на «поле» шмелям необходимо было закатывать шарик в лунку по центру. Ученые обучали их, демонстрируя «технику игры» с помощью палочки, окрашенной похожими на шмелиные желто-черными полосками, а каждую удачную попытку насекомого вознаграждали порцией сладкого сиропа. Достаточно было обучить лишь нескольких особей – и они демонстрировали эти навыки другим жителям своей колонии, а уже вскоре все могли «зарабатывать» пищу при помощи игры.

Результаты исследования показали, что даже если ученые менять цвет мячика, то пчел все равно распознавали его и заталкивали в ворота. Более того, если на поле было выложено несколько шариков, насекомые осознанно выбирали тот, который находится ближе к цели.

Шмели делали так даже, когда «тренер» демонстрировал, как закатывает самый дальний из шариков. Напрашивает вывод, что шмели не просто копировали поведение, а начали понимать саму суть задания и делали это с наименьшими затратами энергии.

http://24medok.ru/shmelej-nauchili-igrat-v-myach-video/

ромео

Что полезнее — мед или сахар?

 
[ 2017-06-02 17:21 ]

Что полезнее — мед или сахар?Мед и сахар являются наиболее часто используемыми подсластителями. Однако мед считается более здоровым продуктом, чем сахар, но так ли это на самом деле? Мед содержит меньше фруктозы и глюкозы по сравнению с сахаром, но при этом в нем больше калорий. Пропорции глюкозы и фруктозы в меде и сахаре различны: сахар состоит на 50% из фруктозы и на 50% из глюкозы, мед содержит 40% фруктозы и 30% глюкозы, а также воду, пыльцу растений, минералы, включая магний и калий. Эти дополнительные компоненты могут обеспечивать некоторые полезные эффекты меда для здоровья.

Сахар выше по гликемическому индексу, чем мед, а это означает, что уровень глюкозы в крови после его употребления повышается быстрее. Это связано с более высоким содержанием фруктозы и отсутствием микроэлементов в составе сахара. Но мед более калориен, чем сахар, хотя вместе с тем он слаще, поэтому его может потребоваться меньше, чем сахара.

Некоторые исследования показывают, что темный мед содержит большее количество антиоксидантов, чем светлый. Сырой мед также является съедобным и в нем больше антиоксидантов и ферментов, чем в пастеризованных сортах.

Мед используют с древних времен не только как подсластитель, но и как целебное средство. Считается, что мед может помочь облегчить кашель у детей. Исследование, проведенное в 2007 г., показало, что у детей с бронхитом, которые ели темный мед, отмечали более заметное уменьшение выраженности симптомов, чем у тех, кто употреблял плацебо. Однако такой эффект был незначительным.

Еще одно исследование, результаты которого были опубликованы в 2011 г., показало, что у лиц с аллергией на пыльцу березы, которые употребляли березовый мед, отмечали уменьшение выраженности симптомов на 60%. Кроме того, у них на 70% уменьшилось количество дней с тяжелыми симптомами аллергии. Благодаря этому они употребляли на 50% меньше антигистаминов по сравнению с контрольной группой.

Одним из способов лечения аллергии является десенсибилизация организма путем многократного введения аллергенов в небольшом количестве. Поэтому для лиц с аллергией актуальным является употребление меда из определенных растений. Кроме того, компоненты меда обладают противомикробными свойствами, поэтому его местное использование актуально при лечении ран и себорейного дерматита. Дополнительный плюс при употреблении меда — он переваривается легче, чем сахар.

Некоторые из наиболее распространенных недостатков и рисков, связанных с употреблением меда, включают: поступление в организм большого количества калорий (1 столовая ложка меда содержит 64 ккал, сахара — 49 ккал), риск развития ботулизма у детей младшего возраста (небезопасно давать мед младенцам в возрасте младше 12 мес, при этом споры бактерий, вызывающие ботулизм у младенцев, безвредны для детей старшего возраста и взрослых).

Основное преимущество, связанное с употреблением сахара, — меньшее количество калорий, чем при употреблении меда. Кроме того, сахар дешевле меда и хранится дольше.

Существуют некоторые недостатки и риски, связанные с включением в рацион сахара. Его употребление способствует повышению уровня глюкозы в крови в большей степени, чем при употреблении меда. Увеличение массы тела и развитие ожирения также связано с высоким уровнем употребления сахара. Поскольку печень должна метаболизировать рафинированную фруктозу, проблемы с функцией печени могут возникать при большом количестве сахара в рационе. Диета с высоким содержанием сахара связана с нарушением баланса микрофлоры кишечника, в частности с уменьшением разнообразия кишечных бактерий. Это может также повысить риск развития хронических заболеваний. Помимо этого, сахар не содержит ферментов, которые есть в меде, поэтому он труднее усваивается.

Таким образом, риски для здоровья при избыточном потреблении одинаковы для меда и сахара. Основные проблемы — увеличение массы тела, повышение уровня глюкозы в крови, риска нарушения здоровья зубов. Поэтому оба продукта следует употреблять в умеренных количествах.

По материалам www.medicalnewstoday.com
×