Перейти к содержанию
  • записей
    669
  • комментарий
    1 431
  • просмотра
    91 394

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео
Varva_Pasika.jpg

На Роменщині бджоляр відсудив більше 90 тисяч за загибель бджіл

16:03 / 22 марта 2019
 

Роменський міськрайонний суд частково задовольнив позов бджоляра та стягнув з ТОВ «Урожайна країна» на користь чоловіка 91 260 грн. 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої загибеллю бджіл. В іншій частині позовних вимог відмовив, повідомляє прес-служба суду.

Восени чоловік (позивач) мешканець с. Овлаші Роменського району звернувся до суду щодо відшкодування ТОВ «Урожайна країна» (відповідачем) шкоди, завданої загибеллю бджіл. Свій позов пасічник мотивував тим, що він в с. Ярмолинці Роменського району утримує стаціонарну пасіку, яка станом на червень 2018 року налічувала близько 100 сімей.

У результаті проведення відповідачем, без попередження через засоби масової інформації, в період з 17 по 20 червня 2018 року обробітку посівів гороху інсектицидом відбувся масовий падіж бджіл, який від загальної кількості бджіл становить 70-80%.

Позивач зазначає, що він поніс збитки не тільки щодо втрати бджолосімей ( вартість однієї бджолосім’ї станом на червень 2018 року становила 2500 грн.), та втратив запланований прибуток у якості меду.

Бджоляр звертався до ТОВ «Урожайна країна» з пропозицією відшкодування матеріальних збитків, але дане звернення було залишене без розгляду та задоволення.

А тому чоловік звернувся до суду задля вирішення питання стягнення з ТОВ «Урожайна країна» 333 200 грн. матеріальної шкоди.

Суд, при розгляді справи відхилив обґрунтування розрахунку шкоди, спричиненої загибеллю 100 бджолосімей, оскільки їх наявність не була доведена у такій кількості. Виходячи з цього зменшився розмір втраченої вигоди, тобто не отриманого меду. Крім того з пояснень свідків та самого позивача встановлено, що приблизно половина липового меду була позивачем отримана та продана, тобто суд відхилив аргумент позивача щодо повної втрати липового медозбору.

Суд прийняв аргументи відповідача ТОВ «Урожайна країна», що позивач, за наявності попереджувальних табличок по периметру горохового поля повинен був дізнатися, що проводиться обробка інсектицидом.

При присудженні відшкодування шкоди, виходячи з обов’язку власника вживати заходів щодо збереження свого майна, суд вважав, що бджоляр за наявності попереджувальних табличок, розміщених відповідачем на отруєному полі, повинен був дізнатися про можливість несприятливих для свого майна наслідків і вжити заходів щодо його збереження, тому суд вважає, що вина у спричиненні збитків на 65% ТОВ «Урожайна країна» і 35 % самого позивача.

Рішення суду не набуло законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів.

http://debaty.sumy.ua/news/na-romenshhini-bdzholyar-vidsudiv-bilshe-90-tisyach-za-zagibel-bdzhil

ромео

Мед с шершнем

Мед из Японии с особым ингредиентом

Японские пасечники разнообразили ассортимент своей продукции, добавив новинку — мед с гигантским шершнем. Насекомое еще живым помещают в баночку и заливают медом. Как утверждают японцы, благодаря этому мед получается еще более полезным и вкусным. Правда, есть шершня они категорически не советуют, но предлагают залить его каким-нибудь алкоголем, чтобы сохранить в качестве необычного украшения.

За банку особого меда весом 150 г просят 1260 иен (11 долларов).

1.

Мед из Японии с особым ингредиентом

2.

Мед из Японии с особым ингредиентом

3.

Мед из Японии с особым ингредиентом

4.

Мед из Японии с особым ингредиентом

5.

Мед из Японии с особым ингредиентом

6.

Мед из Японии с особым ингредиентом

7.

Мед из Японии с особым ингредиентом

http://zefirka.net/2019/03/22/med-iz-yaponii-s-osobym-ingredientom/

ромео

med.jpg

На Полтавщине в аварийном дереве нашли 8 килограммов меда (фото)

21.03.2019, 09:00

 

В Лохвице в аварийном дереве нашли 8 килограммов меда.

Об этом сообщает Панорама Полтавщины.

Гнездо пчел нашла бригада предпринимателя Александра Шустова, которая по просьбе Лохвицкого горсовета спиливала старую аварийную осину на ул. Преображенской, около развалин швейной фабрики. Пчел в дереве не нашли, даже мертвых, наверное, они по какой-то причине покинули соты.

"Меда было килограммов 8, не меньше. А гнездо пчел - больше метра в диаметре", - рассказал Александр Шустов, владелец пилорамы.

По его словам, гнездо в старом дереве было на высоте около восьми метров. В этом месте старый ствол изнутри был весь покрыт воском и прополисом.

Фото - Олег Доленко

http://poltava.sq.com.ua/rus/news/novosti/21.03.2019/na_poltavschine_v_avariynom_dereve_nashli_8_kilogrammov_meda_foto/

ромео

Аграріїв хочуть зобов'язати відправляти СМС бджолярам про хімобробку полів

 П'ятниця, 22 лютого 2019 13:31

14 лютого в Раді зареєстровано законопроект №10052 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва.

Депутати Верховної Ради пропонують парламенту зобов'язати фіз- і юросіб, що застосовують засоби захисту рослин чи агрохімікати, завчасно, але не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, надсилати SMS-повідомлення на телефони бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані не менше 10 км від місця обробки, про заплановане застосування ЗЗР чи агрохімікатів.

"У повідомленні мають бути вказані дата, час і місце обробки, назву рослин, що опилюватимуть, назву і діючу речовину препарату, тривалість його дії і клас небезпеки для бджіл", - йдеться у пояснювальній записці.

Відзначається, що обробка рослин, що опилюватимуться, здійснюється в період відсутності льоту бджіл - з 21:00 до 5:00.

Також пропонується впровадити державну підтримку бджільництва у вигляді відшкодування 50% витрат, пов'язаних з цією галуззю.

 

Згідно з документом, держпідтримка щодо захисту і розвитку бджільництва забезпечується у вигляді дотацій, що надаються щомісяця фізичним особам - підприємцям або власникам пасік, зареєстрованим в порядку, встановленому законодавством.

Дотації надаються у вигляді відшкодування власнику пасіки витрат, пов'язаних із закупівлею бджолиних сімей і маток, закупівлею і використанням зареєстрованих ветеринарних препаратів для профілактики і лікування захворювань бджіл, придбанням обладнання, ліній з відкачки меду або фасування продуктів бджільництва, забезпеченням якості продукції бджільництва, зокрема її дослідження і сертифікація.
При цьому розмір дотацій становить 50% від загальної суми зазначених витрат, які документально підтверджені.

 

Також цим законопроектом передбачається введення адміністративної і кримінальної відповідальності за нанесення шкоди бджільництву.

Так, виконання робіт, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням і застосуванням ЗЗР, їх торгівлею особами, які не пройшли спеціальну підготовку і не мають відповідного посвідчення, спричинятиме накладення штрафу від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб - від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів.

Незаконна рубка медоносних дерев або чагарників карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

 

За приховування або надання неправдивої інформації особам, які займаються бджільництвом, і органу місцевого самоврядування про виникнення загрози бджолам при застосуванні ЗЗР, що призвело до загибелі бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, передбачається штраф від 3 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 2 років або без такого.

Істотною шкодою вважається матеріальний збиток, заподіяний пасічнику (власнику пасіки), що в 5 і більше разів перебільшує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з пояснювальною запискою, тільки у 2018 році в Україні загинуло близько 45 тис. бджолосімей і кількість їх втрат зростає з року в рік в геометричній прогресії, при цьому не всі бджолярі звертаються до представників влади за захистом.

За матеріалами rada.gov.ua

http://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/13060-ahrariiv-khochut-zoboviazaty-vidpravliaty-sms-bdzholiaram-pro-khimobrobku-poliv.html

ромео
Агрохолдингу HarvEast конфликты с пчеловодами не нужны

Об этом заявил генеральный директор HarvEast Дмитрий Скорняков, передает Агропортал. “Я не вижу сложностей в деле создания базы пасечников. В прошлом году у нас была проблема с недобросовестными пасечниками. В Донецкой области меда в прошлом году было мало и они решили заработать на нас, порою специально выставляя под обработки выездные пасеки”, — сказал он.
Скорняков добавил, что если пасеки будут на платформах, а пчеловоды будут зарегистрированы и работать открыто, имея возможность из базы HarvEast узнать об обработках полей, то и проблем не будет. По его словам, “пасечники тоже бывают адекватными и не адекватными”.
Скорняков подчеркнул, что HarvEast делает максимально простую программу. Сначала она будет внедрена на Донбассе, а потом в Киеве. В этом сезоне планируют запустить ее в тестовом формате.
http://infoindustria.com.ua/agroholdingu-harveast-konfliktyi-s-pchelovodami-ne-nuzhnyi/
ромео
Відбулося судове засідання за фактом загибелі бджіл у пасічників села Антопіль Андрушівського району
18.03 19:29     О 10-тій годині 18-го березня розпочалося судове засідання за фактом загибелі бджіл у пасічників села Антопіль Андрушівського району. Про це йдеться у сюжеті телеканалу UA: Житомир.

Нагадаємо, 18-го травня 2018-го року у пасічника Сергія Янчевського після оприскування посівів сільськогосподарських культур загинуло 80% робочих бджіл.

http://ruporzt.com.ua/actualno/123593-vdbulosya-sudove-zasdannya-za-faktom-zagibel-bdzhl-u-paschnikv-sela-antopl-andrushvskogo-rayonu.html
ромео
Чому гальмують українські медові експортери?

Інертність українських медових експортерів є проблемою №1 при продажах вітчизняного меду за кордон. Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
Пояснюючи деталі свого твердження фахівець зазначив передусім відсутність міжнародних комунікацій та просування продукції, інвестицій у маркетинг та імідж українського меду.
“Проблема №2 – ми живемо міфами, які не мають жодного значення для заробляння грошей на експорті меду. Якщо клієнт хоче рідкий мед, то не потрібно йому натужно пояснювати, що він дурак, і що кристалізований мед – це натурпродукт. Або, якщо хочеш це пояснити, підготуй бюджет в кілька десятків мільйонів доларів, та розкрути кристалізований мед”,- зазначив Андрій Ярмак, перераховуючи перепони на шляху налагодження сталого експорту українського меду.
Він також навів приклад того, що в країнах Близького Сходу імпортери навіть не хочуть чути про український мед.
“Основні причини:
а) “турки нам розказали, що українці купують поганий китайский мед, і потім продати його дорого як свій, натуральний;
б) український мед кристалізується – тут таке продати неможливо;
в) український мед має нетиповий смак для місцевого споживача, тому його продати неможливо;
г) український мед надто дорогий – дорожчий за інші;
д) українский мед має дуже низку якість
Мої відповіді по пунктах:
a) турки говорять неправду, бо імпорт меду з Китаю в Україну відсутній. Його ніколи й не було. Це раз. Також дуже легко пояснити, чому брешуть турки – бо вони самі постійно збільшують імпорт українського меду (в 2,5 рази за 5 років зросли закупки). Туреччина входить взагалі в шестірку основних імпортерів меду з України – зрозуміло, що вони самі його міксують та продають на Близький Схід, і дуже бояться, щоб місцеві імпортери не вийшли напряму на постачальників!
б) це правда, але у нас є виробники, які можуть постачати мед декристалізований та пастерізований. Тому це надумана проблема. Можна купити те, що тобі потрібно!
в) мені дали спробувати смаки меду, які ідеально підходять місцевим споживачам. Ну просто один в один наш гречаний мед. Тобто мед повинен бути трошки різким на смак. Тому вони його міксують та додають спеції. Але український мед є надзвичайно зручним для міксів, як говорять нам імпортери з ЄС. Lagnese – є одним з найпопулярніших брендів меду тут – це німецька компанія, яка одночасно є одним з найбільшим покупців українського меду. Отже, наш мед їм підходить, бо вони вже його їдять!
г) не пишаются цим, але навіть якщо перевірити світову торгову статистику, то український мед є найдешевшим в світі, на рівні з медом з Індії! І це, до речі, наш головний конкурент на ринку Близького Сходу. І ще одне – така низька ціна – це наслідок проблеми №1, про яку я говорив!
д) якість українського меду підтверджується географією експорту: лідери: Німеччина, Польща, США, Бельгія. Це найвибагливіші країни щодо якості меду, і вони купують 66% українського меду! А Близький Схід вже смакує наш мед через німецьких, турецьких та інших постачальників, не здогадуючись про це”,- вважає Андрій Ярмак.
UkraineFood.org
http://infoindustria.com.ua/chomu-galmuyut-ukrayinski-medovi-eksporteri/
ромео
22 лютого 2019 На Вінниччині розглянули актуальні питання ведення галузі бджільництва
Сьогодні, 22 лютого, в приміщенні  ТОВ «СП «Мед Поділля» відбулась нарада з актуальних питань ведення галузі  бджільництва Вінницької області.
В нараді взяли участь: перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко; директор  Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Микола Ткачук; представники Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області; голови районних спілок пасічників; провідні пасічники районів.
Модератор заходу - керівник  ТОВ «СП «Мед Поділля» Іван Микитюк.
У своєму виступі   перший заступник голови ОДА Андрій Гижко зазначив:
«Ми сьогодні запросили вас для того, щоб обговорити актуальні питання ведення бджільництва в області, дотримання ветеринарно-санітарних вимог у галузі, а також про безпеку використання засобів захисту рослин.
Питання розвитку вітчизняного бджільництва є надзвичайно важливим, адже кількість нових ринків збуту цієї продукції впродовж останніх років зростає.
Протягом останніх років на пасіках області щорічно виробляється понад 4 тис. тонн меду, експортується понад 3,5 тис. тонн на суму більше 7 млн. дол. США».
Зі словами подяки звернувся Андрій Гижко до керівника підприємства «Мед Поділля» Івана Микитюка.  «Підприємство, яке ви очолюєте, являється сьогодні найбільшим експортером меду на Вінниччині, а також допомагає пасічникам у вирішенні нагальних питань, що стосуються бджільництва»,- зазначив посадовець.
Про розвиток галузі бджільництва у Вінницькій області  у формі презентації інформував  директор  Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Микола Ткачук, він, зокрема, зазначив:
« Як профільний департамент, ми хочемо винести сьогодні на нараду пропозицію про формування в області реєстру  бджолярів (базу даних), також хочемо запропонувати вам створити інтерактивну мапу посівів сільськогосподарських культур, зокрема,  медоносів: соняшника, гречки та ін. Той, хто займається бджільництвом, зможе  безперешкодно отримати інформацію і в подальшому комунікувати з керівниками сільгоспформувань, які здійснюють посіви»,- підкреслив Микола Ткачук.
Основні  вимоги  санітарного законодавства  щодо  застосування пестицидів  у народному господарстві довів до відома учасників наради Володимир Хитрук - начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.
З нормативно-правовими актами в галузі бджільництва, порядком реєстрації пасік та правилами проведення обстеження пасіки при підозрі  на отруєння та із профілактичними мірами по недопущенню отруєння бджіл пестицидами ознайомив присутніх заступник начальника управління – начальник відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Віталій Червань.
Сергій Франков - начальник відділу контролю за обігом захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області поінформував учасників наради  про застосування в області засобів захисту рослин у відповідності до Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні.
В обговоренні питань порядку денного взяли участь голови районних спілок пасічників, пасічники з різних районів області.

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/17157-na-vinnychchyni-rozhlianuly-aktualni-pytannia-vedennia-haluzi-bdzhilnytstva
ромео
КАНАДЦЫ ПРОВЕРЯТ УКРАИНСКИХ ПЧЕЛ
   18 Февраля 2019, 17:01 Фото dracaris.org Миссия Канады, которая будет работать в Украине с 18 по 22 февраля, оценит украинскую государственную систему контроля за живыми колониями пчел, сообщила пресс-служба Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.
В сообщении сказано, что в рамках визита представители Канады ознакомятся с работой территориальных органов Госпродпотребслужбы и племенных пасек в Закарпатской и Полтавской областях, а также с работой Государственного научно-исследовательского института лабораторной диагностики и ветеринарно-санитарной экспертизы, передает УНИАН.
Успешное прохождение миссии по оценке украинской системы контроля за живыми колониями пчел позволит углубить украинско-канадское сотрудничество и расширить экспортные возможности украинских пчеловодов.
Напомним, зона свободной торговли между Украиной и Канадой вступила в силу 1 августа 2017 года.
Соглашение одномоментно снимает до 98% торговых ограничений и таможенных пошлин во взаимной торговле между двумя странами. В данный момент соглашение фокусируется на товарном экспорте и импорте, однако уже через два года с момента вступления соглашения в силу стороны смогут пересмотреть условия торговли и внести в перечень услуги, а также механизмы защиты инвестиций.
https://jewishnews.com.ua/economics-and-business/kanadczyi-proveryat-ukrainskix-pchel
 
ромео
Задержан мужчина, утверждающий, что кормил марихуаной пчел ради вкусного меда
Автор: Олег ПрошкинДата Февраль 08, 2019   6 февраля сотрудники Новобугского отдела полиции провели обыски сразу в двух домах подозреваемых. Об говорится на официальном сайте Национальной полиции, передает Replyua.net.
Во время обыска одного из домов, были обнаружены несколько десятком патронов мелкого калибра. 37-летний владелец дома заявил, что не знает, откуда взялись боеприпасы в его собственном доме, однако предполагает, что их могли принести с улицы дети. При обыске во втором доме, полицейские обнаружили полтора килограмма марихуаны, которые хранились в одном из ящиков, помещенных в мастерскую. 44-летний владелец дома не отрицал наличие у него этого наркотического вещества. Не отрицал он и найденные в другом помещении 140 граммов наркотиком, помещенных в пакете от кофе.
Но, что примечательно, по словам хозяина дома, сам он не употребляет никаких наркотических веществ, а использует их для кормления пчел. Он заявил, что кормление пчел марихуаной делает мед, производимый пчелами, намного вкуснее. Согласно информации, распространенной отделом коммуникации полиции Николаевской области, мужчине теперь грозит наказание в виде тюремного заключения на срок до трех лет.
http://24news.com.ua/113392-zaderzhan-muzhchina-utverzhdayushhij-chto-kormil-marixuanoj-pchel-radi-vkusnogo-meda/
ромео
Вінницький боєць Борода та його дружина-волонтер готують медові «валентинки» з власної пасіки. Фото
14 Февраля, 2019 12:00   31-річний вінничанин Сергій Бондаренко – ветеран ООС. На захист Української цілісності став від початку конфлікту на Донбасі. Місяць тому звільнився з ЗСУ. Поки не влаштувався на постійну роботу, захопився виготовленням смаколиків з меду.  
«На початку цього літа, коли кілька місяців перепочивав після чергового контракту, спробував себе у якості пасічника. У селі встановив вулики. І отримав гарний мед. З різнотрав’я та соняшника. Після цього знову вирішив піти служити. Коли повернувся на мирну землю, думав, чим би то мені зайнятися. Щоб не сумно було, та з користю для сімейного бюджету. Марія, моя дружина, подала ідею робити смаколики з меду горіхів та сухофруктів.  Це сподобалося, і ми почали готувати разом з нею. Поки кулінарили на кухні, міркували, якщо б відкрили власну фірму, як би її назвали? Мій позивний – Борода. Само по собі слово співзвучне із словом бар. От і вийшло – «МедоБар» , - розповідає Вiнниця.infoБондаренко.
Разом з дружиною Сергій почали вивчати ринок. Якщо бізнес-ідея виявиться рентабельною, мріють відкрити у Вінниці кафе, де будуть пропонувати страви та напої з меду.
«До Дня закоханих замовили в поліграфії наліпки у формі сердечок. На них різні написи. Кожній людині приємно, коли до неї звертаються з любов’ю, ласкаво. От, якщо у смаколику є родзинки, наліпка: «Ти моя родзинка медова». Це більше для дівчат. А от для хлопців: «Ти мій смачний горішок». Загалом у нас є десяток різновидів медового десерту», - продовжує чоловік.
Замовляти медові смаколики Борода пропонує не лише тому, що сам їх готує, а тому, що вони корисні.
«Використовуються лише натуральні продукти без термічної обробки. Це чудова альтернатива тістечкам та цукеркам», - підкреслює Сергій.
Якщо зрештою бізнес-ідея виявиться рентабельною, родина Бондаренків також планує розширяти пасіку та самостійно вирощувати решту інгредієнтів.
«Крім власного меду ми додаємо горіхи з нашого родинного саду. Та думаємо і про те, щоб вирощувати там ліщину, фундук, виноград та абрикоси. Та інше, що згодиться до виробництва сухофруктів», - зауважує чоловік.
Наразі родина складає документи для легального відкриття власної справи та участі у грантах.







 
http://www.vinnitsa.info/news/vinnitskiy-boyets-boroda-ta-yogo-druzhina-volonter-gotuyut-medovi-valentinki-z-vlasnoyi-pasiki-foto.html
ромео
Минагропрод: Пчеловоды могут получать компенсацию процентов по кредитам
 30 января 2019. 17:41   Пчеловоды могут получать компенсацию процентов при получении кредитов через программу дотаций по фермерскому направлению.
Об этом сообщил начальник отдела международной интеграции Министерства аграрной политики и продовольствия, главный метролог Александр Лозовицкий.
По его словам, еще одним направлением для пасечников может быть постепенная организация снижение цены оборудования для пчеловодства. Других возможностей получить государственное финансирование пока нет.
Решение большого количества проблемных актуальных вопросов Александр Лозовицкий видит в их систематизации путем принятия соответствующих программ развития.
«Сегодня 95% производства меда составляют мелкие хозяйства — это не эффективно в общегосударственном масштабе», — заявил Александр Лозовицкий.
Он также добавил, что для эффективного осуществления своей деятельности пасечники должны быть инициативными, объединяться, не ждать, пока их «найдут» и зарегистрируют.
«Пчеловоды сами должны идти в органы местного самоуправления и заявлять о себе», — добавил Александр Лозовицкий.
http://agroportal.ua/news/ukraina/5c5182e9ad078/
 
ромео
Судьба украинского меда на внешних рынках может разрешиться в феврале
25.01.2019
 
В этом году пасечники, переработчики и экспортеры снова заговорили о проблемах украинского рынка меда-снижении экспорта, гибели пчел, отсутствии скоординированной политики всех заинтересованных сторон. Директор ООО «Украинский Центр Меда» Владимир Очколас рассказалiAgro, почему за стол переговоров нужно приглашать не только крупные агрохолдинги, но и фермеров, а также описал ситуацию на украинском рынке меда, и объяснил, почему февраль-2019 может оказаться решающим для участников рынка.

Всего лишь за половину января Украина исчерпала квоты на поставку меда в Европейский Союз. Но они не такие уж и большие: 5 тыс. тонн — основная, и еще 2,5 тыс. тонн — дополнительная. А всего за 2018 год Украина экспортировала 49 тыс. тонн меда. Так что гораздо важнее говорить о экспорт украинского меда в целом, тем более, что он снижается. Для сравнения, в 2017 году Украина экспортировала 68 тыс. тонн этого продукта.

Снижение экспорта украинского меда произошло на фоне увеличения его производства в последние 2-3 года во Вьетнаме и Индии. И если Вьетнам нам не конкурент, то Индия производит полифлерный мед (собранный из разных типов цветов. — ред.) и конкурирует с нами. У нас же, в Украине, в это время идет конфликт между пчеловодами и экспортерами.

Начнем с того, какой мед мы производим. Соотношение глюкозы и фруктозы такое, что он быстро застывает. Поэтому украинский мед, к сожалению, под переработку и пастеризацию не попадает — как его не перерабатывай и не пастеризуй, он через 6-8 месяцев снова сахарится и становится твердым. В то же время за рубежом любят потреблять жидкий мед, и наш твердый мед там спроса не имеет. Он пользуется спросом в пищевой промышленности - для производства пива, кондитерских изделий, и т. д. И это — одна из причин конфликта: пасечники хотят продавать дорого — по 40-45 гривен за 1 кг, тогда как цена на наш мед исходя из его качеств — в среднем от 0,9 до 1,25 доллара (25-35 гривен) за 1 кг.

На сегодня в Украине остались большие переходящие запасы меда, и иностранцы об этом знают. И они не хотят потерять такой шанс — купить украинский мед дешево, ведь каждый воюет за свою прибыль. Поэтому здесь столкнулись интересы иностранного покупателя и украинского производителя, а у нас это — целая цепочка: пасечник, затем посредник, который скупает мед у производителей, есть еще переработчики меда и потом — экспортеры. Исходя из того, что эта цепочка не оптимизирован и мы все не можем договориться, возникают дополнительные расходы, и мы не можем найти себестоимость нашего меда. Без этого сложно его продать. Через это страдают все — и пасечник, который получает меньше денег, и экспортер, который не может реализовать продукцию. И объемы экспорта снижаются.

Эту ситуацию мы породили сами — своей ненормальной политикой, которую экспортеры вели последние три года. Ассоциация экспортеров не советовалась с пасечниками, экспортеры сами определяли, по какой цене продавать. Через такую нескоординированность действий мы получили дисбаланс, который сейчас негативно сказывается на рынке.

На сегодня у пчеловодов осталось 40 тыс. тонн переходных остатков меда, и они ждут большие деньги за него. Но прогноз на первое полугодие неутешительный. Через пару недель завершится сезон сбора меда в Аргентине, и если эта страна подтвердит свои объемы производства, то наши продажи снизятся, потому что все будут брать аргентинский продукт — в нем больше емкость травяных медов, что дает такое соотношение фруктозы и глюкозы, при котором мед хуже застывает, он более текуч, и, следовательно, более привлекательный для фасовки в розницу. В связи с этим мы с трепетом ждем, какие данные по меду опубликует Аргентина в период с 1 по 10 февраля.

А к 15-20 февраля прогноз производства меда опубликует Индия, и если там будет хороший урожай, то она будет готова продавать в Европу мед по 1,55 евро за 1 кг. А это значит, что мы должны продавать дешевле: цена у наших пчеловодов в таком случае должна быть 35, в лучшем случае — 36 гривен за 1 кг.

Хотят — пусть продают, хотят — не продают. Но все должны понимать одно: если сегодня мед не реализовать, до следующего сезона в нем несколько показателей изменятся в худшую сторону, и мы можем остаться с продуктом, но с плохими показателями. И его все равно нужно будет куда-то продавать. А для этого ему нужно будет придать товарный вид, а это — дополнительные расходы.

Поэтому первое глобальный вопрос — нужно садиться за круглый стол, на который должны прийти пасечники из всех регионов, посредники по сбору меда, переработчики и экспортеры. Все мы должны искать выход из сложившейся ситуации, потому что, если мы не договоримся, наша перспектива — снижение экспорта меда в первом полугодии 2019 года. Как будет во втором полугодии — будем смотреть по урожаю.

Второй глобальный вопрос - у нас в последнее время ухудшились показатели меда. В сельском хозяйстве применяются пестициды и гербициды, и это приводит к попаданию вредных веществ в продуктах пчеловодства. Европа будет «гонять» Украину за этими показателями, потому что она хочет покупать чистый мед. И поэтому за круглый стол нужно сажать и крупные агрохолдинги, и мелких фермеров, привлекать местную власть — ведь бездумное употребление «химии» отравляет пчел и наносит колоссальный вред продукта.

Мировой рынок меда развивается семимильными шагами — если в 2015 году его объем составил 400-440 тыс. тонн, то сейчас уже говорим о цифре в 640 тыс. тонн. И применение меда все больше расширяется. Например, в Нигерии запрещено изготовление пива не на меду. Потому что пиво, приготовленное на меду, регулирует потоотделение и лучше влияет на организм человека при высоких температурах.

Мед — это продукт, который используется во многих направлениях, даже при изготовлении зубной пасты и кремов. Возьмите Южную Корею — она мировой лидер по производству крема для лица. Поэтому рынки сбыта для украинского меда есть, нужно только изучать его особенности и потребности.
https://agrostory.com/info-centre/market-news/sudba-ukrainskogo-meda/
ромео
14 СІЧ http://www.kh.dsp.gov.ua/?p=13413 Товариству з обмеженою відповідальністю доведеться сплатити штрафні санкції на суму майже 223,4 тис. гривень!
  Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено  інспекційне відвідування під час якого було виявлено нелегально працевлаштованих робітників на підприємстві Харківщини.
 
Так на товаристві з обмеженою відповідальністю, яке займається закупівлею і експортом меду було задіяно 2 працівника без належного оформлення трудових відносин.
За результатом інспекційного відвідування, Головним управлінням розглянуто справу та винесено постанову щодо накладення штрафних санкцій на загальну суму майже 223,4 тис.  гривень!
 
Нагадуємо!
Згідно із ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме 4173 грн.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, будуть нести фінансову відповідальність у таких розмірах:
100 мінімальних зарплат – 417300 грн., у разі вчинення роботодавцем  перешкоджання при проведенні заходів державного нагляду (контролю) щодо виявлення працівників без належного оформлення. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 125190 грн. за наступні порушення: – фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;
10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, надурочну роботу та інші питання оплати праці); 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41730 грн. (за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ромео
США цього року імпортували українського меду майже на $2 млн
19 березня 2019 14:30 pixabay.com За перші два місяці поточного року США імпортували меду з України на $1,96 млн, що вдва рази перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Про це повідомляє портал AGRI-GATOR, посилаючись на дані офіційної статистики.
США суттєво збільшили імпорт українського меду, тим самим потрапивши до трійки лідерів зі споживання цієї продукції, посунувши Польщу.
Перше та друге місця вже традиційно займають Німеччина та Бельгія. Згідно з офіційними даними, ці країни вже імпортували українського меду на $3,68 млн та $1,99 млн відповідно.
Загалом, за аналізований період українські виробники меду відвантажили цієї продукції на зовнішні ринки на $12,9 млн, що на 7% поступається показникам за перші два місяці минулого року.

Втім, у натуральному виразі експорт меду навпаки, трохи збільшився. Для порівняння, якщо минулого року експорт за січень-лютий становив 6,1 тис. т, то поточного року цей показник зріс до 6,9 тис. т.
https://kurkul.com/news/14848-ssha-tsogo-roku-importuvali-ukrayinskogo-medu-mayje-na-2-mln
ромео
 17.03.2019
ИНДИЕЦ НАБИЛ ПОЛНЫЙ РОТ ЖИВЫМИ ПЧЕЛАМИ (ВИДЕО)
 

В индийском штате Западная Бенгалия собиратель дикого меда Сук Махаммад Далал  набил полный рот живыми пчелами. На ролик происходящего обратило внимание издание Daily Mail.
На видео 32-летний Далал без защитного костюма просовывает голову в отверстие в "стене" пчелиных сот, затем голыми руками берет горсть живых насекомых и засовывает их в рот, утрамбовывая пальцем. После чего мужчина набирает еще одну пригоршню пчел и пытается протолкнуть ее внутрь. На следующих кадрах индиец замирает перед камерой с ползающими по его лицу пчелами, прежде чем выплюнуть их и продолжить работать.

Далал утверждает, что за 16 лет приобрел иммунитет к пчелиному яду. Прежде чем стать собирателем дикого меда, мужчина работал помощником врача в городе Калькутта, столице Западной Бенгалии.
http://www.bagnet.org/news/world/391864/indiets-nabil-polnyy-rot-zhivymi-pchelami-video
ромео
На Львівщині відкрили завод з переробки меду

У селі Сопошин Жовківського району Львівської області 19 лютого відкрили завод з переробки меду і продуктів бджільництва. Підприємство є експортером українського меду, і сприяє підтримці і розвитку регіональних бджолярів. Про це з посиланням на прес-службу Львівської ОДА передає UBR.
Інвестиції в підприємство становлять 20 млн грн.
Зазначається також, що тут створять 50 нових робочих місць з хорошою заробітною платою.
До складу виробничих потужностей підприємства входить цех прийому сировини, цех переробки меду і гомогенізації, склад готової продукції, механічна майстерня, котельня з економічними та екологічними котлами.
Підприємство виробляє гомогенізований акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий, різнотрав’я, і ріпаковий мед. Мед експортується до Польщі, Австрії, Італії, Канади.
Підприємство має можливість регулярно поставляти поліфлорний (зібраний з різних видів рослин) або монофлорний мед (зібраний з одного виду рослин) загальним обсягом до 500-1000 тонн на рік.
У планах – створення органічної та промислової пасіки, початок виробництва фасованого меду, налагодження виробництва інноваційних лікувально-профілактичних засобів на основі продуктів бджільництва і екологічно безпечних препаратів для бджіл.
https://zaxid.net/na_lvivshhini_vidkrili_pershiy_zavod_z_pererobki_medu_n1449571
ромео
Предприятие по переработке меда окупится за год
24.02.2019, 08:00   Мировой спрос на мед растет в среднем на 5% ежегодно. В удовлетворении этого спроса Украина играет одну из ведущих ролей — по объему экспорта меда в 2017 г. занимала третье место после Китая и Аргентины.
Продукция отечественных пасечников известна в 40 странах, а годовая квота на беспошлинный ввоз меда в Евросоюз полностью выбирается уже в первой декаде января. Но и таможенная ставка в 17,3% не останавливает украинский экспорт меда в Европу, сообщает Pro-Consulting.
Производство этого полезного продукта пережило спад в течение 2014–2016 годов, и в позапрошлом году начало восстанавливаться. Пока не удалось компенсировать потерю Крыма и части Донбасса, но этот момент уже не за горами.
«Катализатором дальнейшего увеличения сбора меда должен стать переход на новые европейские стандарты качества к концу 2019 года. Это еще шире откроет двери на рынки не только ЕС, но и остального мира. Для увеличения ценности своей продукции все больше украинских пасечников получают эко-сертификаты, что практически автоматически удваивает их выручку от продаж», — объясняют эксперты.
Однако далеко не все частные пасеки имеют возможность проводить предпродажную подготовку и расфасовку меда. Поэтому есть необходимость в создании специализированных предприятий в этом направлении, что будет выгодно как пчеловодам, так и владельцу данного предприятия. Аналитики подсчитали рентабельность создания подобного перерабатывающего комплекса мощностью 5 тыс. тонн меда в год.
«Размещать предприятие лучше всего в районе максимальной концентрации небольших производителей, что позволит оптимизировать логистику поставок. Особые требования должны предъявляться к экологической чистоте региона размещения, поскольку это даст возможность получить сертификат эко-продукции и продавать мед по более высокой цене», — считают специалисты.
В общих инвестиционных затратах наиболее капиталоемкой статьей является собственно закупка меда — 63,6%. Оборудование производственной линии и складского комплекса составляет 19,1% и 7,7% соответственно.
«После 9 месяцев, отведенных на организацию предприятия, оно начинает закупать мед у пасечников, приводить его в товарный вид и продавать на рынок. Период окупаемости данного проекта составляет чуть более года (13,3 месяцев) с учетом дисконта», — подсчитали специалисты.
http://agroportal.ua/news/vlast/predpriyatie-po-pererabotke-meda-okupitsya-za-god/#
ромео
Сладок ли мед в ЕС и насколько опасен в продуктах "глифосат"
© Sputnik / Вадим Анцупов   16:49 31.07.2017(обновлено 17:26 31.07.2017 Полезен или вреден для здоровья мед, поступающий в страны ЕС из Латинской Америки, и какую опасность несет пчеловодству обнаруженный в медовой продукции "глифосат", признанный недавно канцерогеном
Масштабное использование глифосата на покрывающих пампасы плантациях сои негативно сказывается на смежных отраслях сельского хозяйства. Данный гербицид снижает качество меда и убивает пчеловодство Латинской Америки, сообщает Sputnik Mundo.
За последнее десятилетие производство сои на равнинах Южного конуса росло по экспоненте. Использование ГМО-семян и применение гербицидов стало предметом общественного недовольства, так как вредит здоровью населения, а также местной флоре и фауне.
Одиозный глифосат
Одним из самых одиозных гербицидов оказался глифосат, который реализует американская корпорация Monsanto, недавно ставшая частью немецкого химического гиганта Bayer.
   
Побочные эффекты от использования запрещенного в некоторых европейских странах глифосата серьезно вредят пчеловодству. Пчелы собирают нектар с цветов, потравленных этим гербицидом, и пользуются водоемами, куда он также попадает. Следы данного вещества были найдены в местном меде, что снижает стоимость продукции местных пчеловодов за рубежом, рассказал Sputnik Mundo президент Общества пчеловодов Уругвая Рубен Риера.
В августе 2016 года ЕС обнаружил, что содержание глифосата в уругвайском меде превышает максимально разрешенную норму в 50 частей на триллион (0,05 милиграмм на 1 кг меда).
В итоге уругвайские производители оказались вынуждены резко снизить цену на свой мед, уже попавший в Европу. Дальнейшие закупки из этой латиноамериканской страны были прекращены. В США уругвайский мед также продается с уценкой.
"Было бы невыгодным отзывать товар обратно в Уругвай. Уж лучше продать по дешевке в Европе. Это серьезный удар по пчеловодам, которые и раньше были вынуждены уступать в цене", — рассказал Риера.
Несладкие цены на мед
Пчеловоды обратились к властям Уругвая, указывая, что нынешние цены делают продажу меда "бесперспективной" и ставят под угрозу существование поселений пчеловодов.
  Власти созвали комиссию, которая обязана в течение 3-4 лет установить источник происхождения глифосата, однако не этого требовали пчеловоды.
"За 3-4 года, если глифосат так и продолжит отравлять мед, пчеловоды просто-напросто разорятся. Затем, каким бы ни был путь, по которому этот гербицид попадает в мед, если не изменится производственная модель, то все останется по-прежнему. Ни к чему знать, есть ли глифосат в реках, ручьях, нектаре цветов. Зачем нам это знать, если загрязненность глифосатом останется прежней?" — спрашивает Риера.
В начале июля комиссия обнародовала данные государственных лабораторных исследований 21 образца уругвайского меда. Всего в двух из них было зафиксировано превышение европейской нормы содержания глифосата.
Но Общество пчеловодов Уругвая эти данные не устроили. "Нигде не указано, проводились ли исследования с использованием международных нормативов качества, например, немецких. Мы не знаем, меряли ли они содержание глифосата в водоемах вблизи ульев. Исследовался мед, а не поля, где пчелы собирают нектар. Пока это не будет сделано, мы так и не сдвинемся с мертвой точки", — заявил Риера.
Уругвайский мед в Европе
В настоящее время уругвайская пчеловодческая продукция поставляется в США и Европу в практически равных долях. На немецкий рынок, один из самых требовательных и богатых, попадает в среднем треть меда, ввозимого в Европу. Другими словами, Германия закупает шестую часть уругвайского меда, в то время как раньше этого показатель доходил до 90%, подчеркивают в Обществе пчеловодов.
   
Последние запреты со стороны Европы и США служат некоего рода "звоночками" для уругвайских властей, чтобы те изучили влияние глифосата, поэтому странно, что "не принимается никаких мер предосторожности", заявил Риера.
"В медицинской литературе весьма ясно описаны риски для населения в результате употребления продукции со следами глифосата. Мы пока не можем с точностью определить причинно-следственную связь, но есть большое подозрение, что глифосат – это именно причина", — отметил Риера.
США до сих пор не ограничивают ввоз уругвайского меда, однако производители опасаются, что долго это не продлится.
Недавно глифосат официально был признан канцерогеном в Калифорнии. Мало-помалу беспокойство нарастает и в других штатах.
"Вполне вероятно, что запрет распространится и на США. Сигналы тревоги поступают и из других штатов. Если недовольство примет массовый характер, США могут установить кордоны на ввоз нашего меда", — заявил президент Общества пчеловодов Уругвая.


Читать далее: https://ru.sputnik-news.ee/society/20170731/6643281/Sladok-li-med-v-ES-i-opasen-li-glifosat-dlja-medovyh-produktov.html
ромео
Унікальні еко-вулики змайстрував тернополянин
 
Лютий 14, 2019  Вулики з соломи. Житель Великої Березовиці Тарас Підгайний власноруч змайстрував еко-вулики. Каже, що бджоли краще в них зимують і більше медоносять. Як виглядають незвичні вулики, бачили журналісти Тернопіль1.

Ззовні вони нагадують маленьку сільську хатинку під солом’яною стріхою. Спершу ніхто й не здогадається, що це звичайний вулик. Всередині якого мешкає дві бджолині сім’ї. Тарас Підгайний змайстрував такий вулик кілька років тому. “В таких вуликах бджоли добре себе почувають. Сирості в ньому немає, все більше до природних умов”, каже пасічник.
Тарас Підгайний переконаний, що в еко-вуликах бджоли більше медоносять. Мороз їм не страшний, тому утеплювати пінопластом, не радить. Щоб бджолина сім’я добре перезимувала пасічник зробив подушку з соломи. Вона захищає бджіл від холоду.
Оксана Смільська, Віталій Куземко
http://ternopil.te.ua/unikalni-eko-vulyky-zmajstruvav-ternopolyanyn/
ромео
20.01.2019, 10:49 Ученые нашли причину разрушения пчелиных семей
  Фото: iStock/Global Images Ukraine Колонии пчел разрушаются из-за паразитов. Статьи советских ученых на эту тему стали источником дезинформации и до сих пор не проверялись
Основной причиной синдрома разрушения пчелиных колоний являются паразитические клещи, поражающие жировое тело насекомых. Об этом пишет Naked Science.
Без опыления пчелами многие сельскохозяйственные культуры погибнут. В Европейском союзе обеспокоены наблюдающимся несколько десятилетий вымиранием пчел и массовым исходом из ульев, что грозит непоправимыми последствиями экосистемам.
Группа ученых во главе с профессором Мэрилендского университета Денниса Ван-Энгельсдорпа установила, что главной причиной синдрома разрушения пчелиных семей являются паразиты, вызывающие варроатоз. Ранее считалось, что эти клещи только высасывают гемолимфу, ослабляя зараженную пчелу и распространяя микробные инфекции. Но в их статье сказано, что цель клеща - жировое тело пчел (орган, который накапливает питательные вещества, участвует в их обмене и фильтрует гемолимфу от токсинов).
"Это не как комар, который опустился на вас и выпил немного крови. Это больше похоже на то, как если бы он добрался до вашей печени, выпил ее всю и полетел дальше", - отметил соавтор работы Самуэль Рамси.
  Ученые считают, что таким образом поражение клещом открывает путь для действия следующих факторов: разрушенное жировое тело не позволяет даже нормально питающейся пчеле получать все необходимые вещества, к тому же оно не способно эффективно нейтрализовывать поступающие токсины, включая инсектициды.
Авторы уточняют, что переведенные на английский язык в 1970-х годах статьи советских ученых стали источником ложных сведений о питании клещей гемолимфой и до сих пор не проверялись. 
https://news.liga.net/world/news/uchenye-nashli-prichinu-razrusheniya-pchelinyh-semey
 
ромео
Експерт повідомив, які пасіки не повинні отримувати експлуатаційний дозвіл
Бджолярів і пасіки, які мають на меті отримувати дохід від своєї діяльності, в обов’язковому порядку повинні бути зареєстрованим у відповідних державних органах. Існує два варіанти: фіксувати свою діяльність у державному реєстрі потужностей чи отримати експлуатаційний дозвіл? Так, не всі пасіки повинні отримати експлуатаційний дозвіл. Це пов’язано з трактуванням пунктів статті 23 ЗУ №771. Про це повідомив фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості Андрій Гармаш у матеріалі «Бджола «в законі», а бо Вимоги до виробництва меду в Україні. Частина 1» на Kurkul.com.
 
Проте, за його словами, відповідно до другого пункту цієї ж статті 23 існують деякі обмеження.
Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:
первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції; транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною; зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною; виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження; експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі.  
Тож, стаття 23 закону №771 визначає порядок отримання експлуатаційного дозволу. Для цього виробник подає запит в Держпродспоживслужбу. Після цього уповноважений ветеринарний інспектор проводить аналіз поданих заявником документів та інспектує пасіку. Зрештою пасічник отримує готовий експлуатаційний дозвіл. Варто зауважити, що в такому випадку виробництво автоматично фіксують у реєстрі потужностей, тож додаткових заявок подавати не потрібно.
http://honey-ukraine.com/ua/news/ekspert-povidomiv-yaki-pasiki-ne-povinni-otrimuvati-ekspluataciyniy-dozvil
ромео
21 січня 2019 - 07:00
Бджоли з гарантією, або як працюватиме страхування для пасік
  Як працюватиме  механізм страхування та скільки це коштуватиме бджолярам?
 
Ірина Глотова журналіст Agravery.com У  минулому році Україна побила рекорд по смертності бджіл – через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів  зокрема використання пестицидів невідомого походження на полях, загинуло понад 45 тис. бджолосімей, а пасічники отримали мільйонні збитки, звітує «Спілка пасічників України».
Покращити ситуацію із компенсацією втрат може введення страхування пасік. Як уже повідомляв Agravery.com, з березня 2019 року пасічники зможуть укладати договори страхування бджіл. Поки що послуги страхування ризиків надаватиме лише СК «Брокбізнес». Ця новина сприйнялась неоднозначно – одні пасічники гаряче підтримали, інші поставились із скепсисом.  «Ідея непогана, тепер потрібно зрозуміти, як це працює і скільки коштує. Але в цілому застрахувати бджіл було б не погано, адже проблем із смертністю вистачає», – коментує співзасновник бренду «Медові брати» Дмитро Кушнір. А от його колега, директор підприємства «Мед з Волині», Валерій Парцехович, що уже більше п'яти років займається бджільництвом і у сімейному господарстві на Ковельщині має понад 90 бджолосімей, говорить, що взагалі не чув нічого про страхування бджіл. Та й загалом, більшість опитаних Agravery.com пасічників ставляться до таких ініціатив із пересторогою – просто не вірять у те, що ці гроші реально отримати і це не чергове намагання просто «збити» гроші з виробника.
Втім, так чи інакше, пасічники мають отримати і протестувати нову опцію уже у поточному сезоні – узгодити всі спірні моменти  зі страховкою у «Спілці пасічників України» планують до березня,  і уже з квітня, тобто з початку сезону, бажаючі зможуть заключати договори страхування.  
Як розповідає віце-президент спілки Денис Солдатов, на підготовку цього проекту пішло майже три роки, адже знайти страхову, яка б реально була зацікавлена у роботі з пасічниками було дуже не просто – сфера досить специфічна, фахівців замало, а пасічників багато, і всі вони знаходяться у сільській місцевості. Тим не менше, сьогодні уже укладено домовленість із СК «Брокбізнес». Зараз юристи допрацьовують договір і шліфують його деталі, а паралельно ведуться перемовини спілки із іншими страховими компаніями, які  захочуть долучитися до процесу.
Як додає  виконавчий директор  «Спілки пасічників України» Тетяна Сушко, процес страхування розпочнеться із першого березня, адже  до того часу потрібно на законодавчому рівні  змінити паспорт пасіки. «Бланк паспорту пасіки старого зразка не міг стати доказовою базою у разі настання страхового випадку, зокрема для суду, у разі, якщо буде подано  позов про умисне надання шкоди бджолам пестицидами. На разі, проект наказу знаходиться у Мінагрополітики і буде незабаром оприлюднений», – засвідчує вона.
Страхуватимуть пасічників та пасіки від п’яти ризиків – зокрема, це смерть бджіл від хвороб, пожежі або підпалу, стихійні лиха (буревій, землетрус, тощо), від крадіжки, і п’яте, найактуальніше, – від отруєння хімічними речовинами (адже саме від цієї напасті постраждала левова частина бджіл у минулому сезоні).  
Що стосується оплати, то поки що остаточна ціна страховки не сформована – все залежатиме від вартості конкретної бджолосім’ї, регіону та інших факторів. Достеменно відомо, що аби отримати компенсацію, перед укладанням договору пасічнику все ж доведеться легалізувати своє підприємство – він може скористатися послугами страхування та, відповідно виплатами в разі настання страхового випадку, тільки за умови офіційної реєстрації пасіки, а також наявності паспорту пасіки нового зразка, а усі встановлені законодавством інстанції мають бути оповіщені про роботу конкретного підприємства на певній території. Тобто, нелегальним і так звані «домашнім»  пасікам застрахуватись і отримати згодом кошти за мертвих бджіл – зась.
Цікаво, що бджоляр сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п'ять — скільки він вважатиме за потрібне. Від цього залежить вартість платежу за бджолину сім'ю, але в середньому 6,1-6,2% від страхової суми, плюс ще 2% франшизи. Приміром, якщо бджолосім’я буде оцінена страховою у 3000 грн, то вартість страховки буде 180 грн за весь сезон. Але зараз ведуться перемовини щодо можливого зменшення цієї вартості іще на 10%. Строк дії страхової угоди буде з 1 квітня по 1 жовтня, а взимку, у позасезонний період, сума страхового платежу буде суттєво меншою, адже приміром, ризик отруєння бджіл хімікатами  на полях відчутній. «При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто, страховики будуть працювати на стороні бджолярів», — зазначає Денис Солдатов. Як приклад  він навів досвід пасічників Харківської області, де вже налагоджено їхню взаємодію з держадміністрацією, Держпродспоживслужбою, Асоціацією фермерів і приватних землевласників.
Опитані Agravery. com експерти сходяться на думці, що механізм страхування потрібно було вводити в Україні давно адже ризик втрати доходу від загибелі бджіл дуже високий. «Подекуди, це єдиний варіант отримання доходу для родини у сільській місцевості і тому хочеться дати їм хоч якийсь варіант компенсації збитків», – коментує Солдатов.
Як розповідає директор управління міжнародного страхування компанії PZU Альона Гальцова, сам механізм не новий, така практика страхування уже давно діє у низці європейських країн і там пасічники можуть відшкодувати збитки –  клієнти страхують не лише пасіки,  а й рибні та лісові господарства. Але недовіра  українських громадян до  всіх видів страхування і часто негативний досвід спілкування із страховиками, може суттєво скоригувати кількість бажаючих застрахувати пасіку, особливо на початку. З іншого боку, якщо будуть позитивні історії відшкодування страхових збитків, то і кількість бажаючих  скористатись послугами страховиків поступово збільшиться.
http://agravery.com/uk/posts/show/bdzoli-z-garantieu-abo-ak-pracuvatime-strahuvanna-dla-pasik
ромео
Володимир КОЛЮБАКІН   Хто захистить бджіл?
  Нелегке життя видалося торік в українських бджіл: багато загинуло через безвідповідальні дії деяких аграріїв, що негативно позначилося на авторитеті держави як провідного у світі виробника меду («УК» №115 від 20 червня; №129 від 13 липня 2018 року). Тому питання, як захистити і бджіл, і самих бджолярів було головним під час IX з’їзду Спілки пасічників України.
 
Закон не лише для людей
Як повідомив на з’їзді президент Спілки пасічників України Володимир Стретович, бджолярі підготували законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за протраву бджіл, використання конфіскатних агрохімікатів, а також за вирубування дерев-медоносів.
«Цього року бджільництво України зазнало великих втрат: за нашими оцінками, загинуло близько 45 тисяч бджолиних сімей. Така атака відбулася у другій половині травня — першій декаді червня внаслідок обробітку сільгосппідприємствами полів сильнодіючими пестицидами, отрутохімікатами, не зареєстрованими в Україні, з порушенням регламентів їхнього застосування», — зазначив Володимир Стретович.
Щоправда, Спілка пасічників України надавала потерпілим необхідну консультаційну і правову допомогу. У співпраці з Мінагропродом, Держпродспоживслужбою бджолярська спільнота оперативно вирішувала питання фіксації фактів отруєння, відбору зразків і проведення експертизи, однак цих зусиль виявилось недостатньо.
Інформація про випадки масової протрави бджіл в Україні, за словами Володимира Стретовича, відображається на зовнішньому ринку. Про це дізнаються в інших країнах, і український мед сприймають як ризиковану продукцію, тож можемо втратити експортний потенціал бджолярської галузі.
Тому бджолярі ухвалили рішення створити у складі спілки власний центр юридичної підтримки. Як пояснив віце-президент Спілки пасічників України, член Спілки пасічників м. Києва Сергій Гриньов, новостворений центр юридичної підтримки опікуватиметься юридичними питаннями пасічників, захистом прав і представленням їхніх інтересів у судах, акумулюватиме пропозиції щодо розв’язання проблем у бджільництві та братиме участь у розробленні законопроектів для галузі. Нова структура функціонуватиме за рахунок внесків членів спілки (за попередніми підрахунками, 300 гривень на рік).
 
Це створіння хоч і має жало, але беззахисне проти людської недбалості. Фото з архіву редакції Бджоляр — не юрист
За словами віце-президента Спілки пасічників України, нині в державі лише кілька юристів добре знаються на бджільництві. Їх потрібно навчати, наприклад, як збирати докази отруєння бджіл, адже у грудні 2017 року відбулися певні зміни у процесуальному кодексі: згідно з ними, докази подають тільки разом з позовом і до початку судового розгляду.
А з цим пов’язані чималі проблеми. Сергій Гриньов зауважує: «Пасічник — не юрист, він не може себе захистити. Як показало літо 2018 року, в разі отруєння бджіл він навіть не може самостійно зібрати докази, щоб використовувати їх у суді. Як свідчить практика, в Україні суд тільки в рідкісних ситуаціях задовольняє позовні заяви бджолярів із відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок отруєння бджіл. 2018 року було винесено перше таке рішення — про отруєння бджіл у Вінницькій області, та воно стосувалося випадку, зафіксованого ще 2000-го. Тобто людина 18 років чекала цього рішення». Виходить, якщо так буде й далі, то збитки, завдані торік, пасічникам відшкодують 2036-го? Весела перспектива, мабуть, не всі й доживуть до торжества справедливості…
Та є й позитивна новина: з березня 2019 року бджолярам можна буде укладати договори страхування бджіл. Послуги страхування ризиків надасть СК «Брокбізнес». Про це повідомив віце-президент Спілки пасічників України Денис Солдатов під час IX з’їзду спілки: «Підготовка тривала майже три роки, юристи допрацьовують договір і уточнюють деталі. Пасічник сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п’ять — скільки він вважатиме за потрібне. Від цього залежить вартість платежу за бджолосім’ю, але в середньому 6,1—6,2% страхової суми, плюс ще 2% франшизи. При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто страховики працюватимуть на боці бджолярів».
Це істотно, адже обманути солідну страхову компанію не так просто, як звичайного сільського бджоляра. Щоправда, пасічники можуть скористатися послугами страхування, а відповідно і виплатами в разі настання страхового випадку, лише за умови офіційної реєстрації пасіки, а також постійної комунікації з місцевими аграріями. 
За приклад Денис Солдатов навів досвід пасічників Харківської області, де вже налагоджено взаємодію з державною адміністрацією, Держпродспоживслужбою, Асоціацією фермерів та приватних землевласників: «Така співпраця вже продемонструвала результати. 2018 року всі отруєння бджіл у регіоні відбулися у бджолярів, які не входять до Спілки пасічників».
Міністерство підтримує пасічників
Гостроту проблеми усвідомлюють і в уряді. Про це переконливо свідчить присутність на з’їзді заступника міністра екології та природних ресурсів Василя Полуйка. У виступі він зазначив: Міністерство екології та природних ресурсів України підтримує законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за протраву бджіл, використання конфіскатних агрохімікатів, а також за вирубування дерев-медоносів. У міністерстві опрацьовують ще деякі пропозиції, наприклад, розміщення пасіки в лісах класифікувати як довготривале тимчасове місце користування, що дасть змогу укладати довготривалі договори оренди.
Також заступник міністра повідомив: Міністерство екології та природних ресурсів доопрацьовує проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».
За словами Василя Полуйка, у Мінприроди розроблено концепцію відновлення полезахисних смуг, багато з яких було знищено бездумним розорюванням. Ідея полягає в тому, щоб полезахисна смуга, крім захисту поля, виконувала ще й додаткові функції, наприклад була засаджена деревами-медоносами. Заступник міністра навів приклад із Херсонщини: там полезахисна смуга складалася з акації — доброго медоноса, а фермери ще там підсіяли ожину.
Хочеться сподіватися, що всі заплановані заходи дадуть належний ефект і працьовиті комахи матимуть нарешті ефективний захист, а бджолярі — належний дохід від своєї праці.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/hto-zahistit-bdzhil/
×