Перейти к содержанию
  • записей
    647
  • комментариев
    1 346
  • просмотров
    84 396

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео
14 СІЧ
 

prosrochenyj-pasportГоловним управлінням Держпраці у Харківській області проведено  інспекційне відвідування під час якого було виявлено нелегально працевлаштованих робітників на підприємстві Харківщини.

 

Так на товаристві з обмеженою відповідальністю, яке займається закупівлею і експортом меду було задіяно 2 працівника без належного оформлення трудових відносин.

За результатом інспекційного відвідування, Головним управлінням розглянуто справу та винесено постанову щодо накладення штрафних санкцій на загальну суму майже 223,4 тис.  гривень!

 

Нагадуємо!

Згідно із ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме 4173 грн.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, будуть нести фінансову відповідальність у таких розмірах:

  1. 100 мінімальних зарплат – 417300 грн., у разі вчинення роботодавцем  перешкоджання при проведенні заходів державного нагляду (контролю) щодо виявлення працівників без належного оформлення.
  2. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 125190 грн. за наступні порушення:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;

  1. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, надурочну роботу та інші питання оплати праці);
  2. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41730 грн. (за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ромео

НЕ СОЛОДКО

НЕ СОЛОДКО: ПАСІЧНИКИ ХОЧУТЬ ЮРИДИЧНОЇ ПІДТРИМКИ І ВИЩИХ ЦІН НА МЕД

Та закликають експортерів враховувати їх інтереси

Не солодко: пасічники хочуть юридичної підтримки і вищих цін на мед

Українські бджолярі налаштовані діяти більш злагоджено, відправляючи свою продукцію на зовнішні ринки. Але вони розраховують на конструктив з боку експортерів, що пропонують цей товар закордонним партнерам, а також — на юридичну підтримку в разі загибелі бджіл через отруєння ЗЗР на полях.

Ці питання обговорювалися на IX з’їзді Спілки пасічників України, який пройшов 15 грудня в Києві. За підсумками було вирішено, зокрема, створити в складі організації новий структурний підрозділ — Центр юрпідтримки. А для кращої координації дій при поставках української продукції на експорт Союз пасічників та Асоціація експортерів та переробників меду домовилися «обмінятися» постійними представниками.

При цьому найбільший час на порядку денному з’їзду було відведено виборам президента і призначенню віце-президентів Спілки пасічників. У підсумку президентом залишився Володимир Стретович — його єдиний конкурент Петро Шалієвский, заступник голови Київської обласної організації, зняв свою кандидатуру, визнавши, що вийшов на вибори без сформованої команди.

Першим віце-президентом Спілки пасічників України призначено Віталія Нагорнюк, віце-президентами — Володимир Дмитрук, Денис Солдатов, Світлана Друмова, Сергій Гриньов, Андрій Бажин і Андрій Тимощук.

Володимир Стретович у своєму виступі зробив акцент на нескоординовану роботу бджолярів, переробників, ветеринарів і експортерів меду. У зв’язку з цим, за його словами, необхідна співпраця між органами влади, Спілкою пасічників і вченими в підготовці держпрограми розвитку бджільництва України на 2020-2025 рр.

iAgro поцікавився в учасників з’їзду, як вони бачать розвиток вітчизняного ринку меду в доступній для огляду перспективі, і які помилки слід врахувати всім його гравцям.

%D0%9E%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%Володимир Очколас,
директор ТОВ «Український Центр Меду»:

На кордоні 2015-2016 рр. У медовій галузі почалася криза, але на це ніхто не звернув уваги. А в 2016-2017 рр. Україна запропонувала на зовнішньому ринку меду значно більше, ніж раніше, — і його експортна ціна впала. І ось вона знижується три роки поспіль.

Ми самі собі вирили яму. Експортери українського меду бігали наввипередки, знижуючи ціну на переговорах. Але вони ні разу не запитали пасічників, яка ціна прийнятна. Тобто не був врахований заробіток по ланцюжку «пасічник — переробник — експортер».

Головною помилкою 2017-2018 рр. було те, що п’ять великих українських компаній-експортерів меду, що займають 50-60% експортного ринку, захотіли його монополізувати. Вони обійшли німецьких та інших посередників. Але щоб вийти до кінцевого споживача, треба було знизити ціну. Опустивши її нижче тієї, яку пропонували компанії-посередники Бельгії, Франції, Польщі, вони знизили ціну реалізації, але не обговорили це з бджолярами.

Тепер потрібно домовлятися, тому що криза триватиме ще 2-3 роки, не менше. За стіл переговорів треба посадити всіх переробників, в тому числі і воску — а це близько 78 підприємств, представників пасічників в областях і експортерів. Вони повинні сформувати стратегію і тактику в цьому питанні. І Спілка пасічників України повинна очолити все це рух.

%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%Денис Солдатов,
віце-президент Спілки пасічників України:

У Харківській області держадміністрація, Держспоживслужба, Асоціація фермерів та приватних землевласників і Спілка пасічників області постійно взаємодіють, і це дає свої результати. Наприклад, показовим є те, що всі отруєння бджіл в регіоні відбулися у бджолярів, які не входять до Спілки пасічників.

На сьогодні завершено роботу зі страхування пасік: з березня 2019 року бджолярам можна буде укладати договори страхування бджіл. Послуги страхування ризиків надасть СК «Брокбізнес». На підготовку пішло майже три роки, зараз юристи допрацьовують договір і уточнюють деталі.

Пасічник сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п’ять — скільки він вважатиме за потрібне.Від цього залежить вартість платежу за бджолосім’ю, але в середньому 6,1-6,2% від страхової суми, плюс ще 2% франшизи. При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто страховики будуть працювати на стороні бджолярів.

Треба розуміти, що фінансова компенсація в разі отруєння бджіл можлива тільки за умови реєстрації пасіки. І пасічники повинні мати контакт з аграріями. Крім того, при кожному обласному і районному союзі повинна бути організована юридична підтримка. Потрібен професійний юрист, який би допомагав людям відстоювати їхні інтереси.

%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%B2.pngСергій Гриньов,
віце-президент Спілки пасічників України:

Проблеми щодо захисту пасічниками своїх інтересів в законодавчому полі не з’явилися відразу, вони накопичувалися з роками. Та їх захист, який прописаний в законодавстві України, істотно відрізняється від реальності: частина законів застаріла і потребує оновлення.

Пасічник — не юрист, він не може сам себе захистити. Як показало літо 2018 року, в разі отруєння бджіл він навіть не може самостійно зібрати докази, щоб використовувати їх в суді. І суд тільки в рідкісних випадках задовольняє позовні заяви бджолярів з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок отруєння бджіл. В цьому році є тільки одне таке рішення — про отруєння бджіл по Вінницькій області. І то воно стосується випадку, зафіксованого ще в 2000 році. Тобто людина 18 років чекала цього рішення. І йому відшкодували матеріальний збиток, а моральний, і тільки завдяки тому, що було заведено кримінальну справу.

На сьогодні за отруєння бджіл немає кримінальної відповідальності, і потрібно вносити зміни в законодавство. Також потрібно враховувати, що в грудні 2017 року відбулися певні зміни в Процесуальному кодексі: в нього внесли зміни, згідно з якими докази подаються тільки разом з позовом і до початку судового розгляду.

Юристів і адвокатів, які добре розбираються в сфері бджільництва, одиниці. Їх потрібно навчати, яким чином збирати докази щодо отруєння бджіл. І така робота до цього не робилася.

Під час засідання Спілки пасічників м.Києва прозвучала (і була підтримана) ініціатива створити постійно діючий центр юридичної підтримки пасічників. Він буде підрозділом Союзу пасічників України, і його очолить віце-президент організації. Його основна функція — захист прав пасічників і представлення їх інтересів в судах. Центр може стати акумулятором пропозицій щодо вирішення проблем у бджільництві і брати участь в розробці законопроектів по галузі.

https://agroinsider.com.ua/2018/12/17/ne-solodko-pasichniki-xochut-spravedlivix-cin-na-med-i-yuridichnoї-pidtrimki/

ромео

СТВОРЕНО ПЕРШУ В ІСТОРІЇ ВАКЦИНУ ДЛЯ БДЖІЛ

 13.12.2018   08:12, 

Препарат протистоїть смертельному захворюванню, яке знищує цілі вулики, - американському гнильцу бджіл. Ця та інші вакцини підтримають популяцію найважливіших запилювачів, яка постійно скорочується.

Вакцинація - ефективний спосіб боротьби з різними захворюваннями людини і домашніх тварин. Однак проти хвороб медоносних бджіл традиційні вакцини не приносять користі, адже імунна система комах влаштована інакше, ніж у хребетних. Щоб захистити їх від вірусів і бактерій, необхідний зовсім інший підхід. І його представили біологи з Університету Гельсінкі, про роботу яких розповідає Smithsonian.

Фінські вчені виявили, що білок вітеллогенін виконує в організмі бджіл ту ж функцію, що і антитіла у людини. Більш того, бджолині матки, чий організм зіткнувся з хвороботворними бактеріями, передають імунітет до них потомству.

На основі цих даних дослідники створили першу в історії вакцину для комах, що отримала назву PrimeBEE. Препарат спрямований на боротьбу з бактеріальною хворобою, відомою як американський гнилець бджіл. Це захворювання, зазначене по всьому світу, іноді призводить до загибелі цілого вулика.

В даний час вакцина проходить стадію випробувань. Крім іншого, команді належить з'ясувати, як краще її використовувати: згодовувати бджоломаткам з цукром або розсилати бджолярам вже щеплених особин.

Автори сподіваються, що такий підхід зробить бджіл більш стійкими і до інших хвороб. Бджіл, втім, знищують не тільки вони, а й активне використання інсектицидів в рослинництві. А від цієї практики відмовитися непросто.

Деталі: https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/stvoreno-pershu-v-istorii-vakcinu-dlya-bdjil
© ІАС Аграрії разом

ромео
Учёные: Пчёлы – бунтари являются внутривидовыми паразитами
08.12.2018  
   
Энтомологи исследовали, как рабочие пчёлы меняют поведение при временном отсутствии в семье матки. Результаты оказались достаточно удивительными.
Учёные установили, что пчёлы – бунтари являются внутривидовыми паразитами. К такому выводу они пришли, наблюдая за пчелиными семьями.
Если в них матка является старой или вообще отсутствует, её предназначением начинают заниматься некоторые рабочие пчёлы. Они откладывают яйца. При этом они не оплодотворяются со стороны самцов. Весь их приплод является сплошными трутнями.
Эти трутовки не способны к откладыванию большого количества яиц, но могут заниматься этим, перебравшись в другую пчелиную семью. Такое поведение учёные считают характерным для животных, которым свойственен внутривидовой паразитизм.
Пчёлы-бунтари были обнаружены в 2012 году. Они способны на то же самое, что и трутовки, но превосходят тех в количестве откладываемых яиц.
«Бунтари» посещали чужие семьи в 39% случаях, в то время, когда обычные трутовки в 8%.
Таким образом, они перекладывают заботу об отложенных яйцах на совсем посторонних для них особей.
http://aspekty.net/2018/uchyonyie-pchyolyi-buntari-yavlyayutsya-vnutrividovyimi-parazitami/
ромео
Кременчужанин хотів нажитися на меді, а «влетить» на чималу копієчку
3 декабря 2018 15:15
Отримав іспитовий строк на три роки.
Днями Автозаводський районний суд Кременчука у відкритому судовому засіданні  розглянув кримінальне правопорушень за  ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190  (Шахрайство) КК України.
Про це йдеться в Єдиному реєстрі судових рішень.
15 жовтня 2017 року  мешканець Кременчука у своєму магазині «Золоті соти» не надав потерпілому кошти за реалізований товар, медову продукцію не повернув, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1 тис 286 грн.
Горе-підприємець нечесно обійшовся ще з кількома потерпілими, під приводом продажу продукції та товарів для бджільництва у його магазині.
 Суд визнав обвинувачуваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Обвинувачуваного звільнили від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 3 роки.
З власника магазину також стягнуть чималу матеріальну та моральну шкоджу на користь потерпілих.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
 
 
Антоніна Озерна
https://kg.ua/news/kremenchuzhanin-hotiv-nazhitisya-na-medi-vletit-na-chimalu-kopiiechku
ромео
На прохання Гуслія Юрія Михайловича публікую оголошення:
13-14 квітня - малий "Бджолярський круг" у Рівному,
20-21 квітня відкриття пасічного сезону у Градизьку!
Зміщення дат на більш ранні пов"язане з Великодніми святами.

ромео
На 2018 год: у нас на 60% меньше меда
Причина - количество осадков и использование запрещенных пестицидов 27 ноября 2018 года 13:30, Цветэлин Димитров   Производство меда в этом году в стране сократилось примерно на 60%, сообщил БНР Николай Куменов - президент Федерации болгарских пчеловодов. В качестве причины серьезного спада он указал на длительные ливни в течение года.
«Мы экспортировали около 12-15 тысяч тонн меда, сейчас у нас будет около 7-8 тысяч тонн».
Куманов также отметил, что смертность пчел резко возросла. По его словам, это произошло из-за использования запрещенных в ЕС пестицидов.
Пчеловоды также не получили государственной поддержки по схеме de minimis, которая применяется в неблагоприятный год. «Министр сельского хозяйства оправдывается тем фактом, что NVS зарегистрировала очень небольшую смертность», - пояснил он. Куманов добавил, что несоответствие данных исходит из того факта, что некоторые пчеловоды не регистрируют смертности семейства пчел из-за бюрократии.
В протестной декларации пчеловодов есть просьба о выплате взноса «опыление» для каждого зарегистрированного семейства пчел - 60 евро в год для получения в этом секторе. По его словам, на европейском уровне это предложение имеет шанс. «Мы установили сумму в 60 евро, потому что есть пчеловоды.« Пчелы - самые важные животные на земле, мы просим плату за загрязнение, потому что они играют роль выращивания сельскохозяйственных культур в целом, - сказал Куманов. ,
В декларации также содержится просьба о криминализации нерегулируемого земледелия. Пчеловоды настаивают и контролируют незаконный импорт запрещенных пестицидов в Болгарии:
«Пчеловод не подозревает, что кто-то когда-либо обращался с такой штукой - он берет мед, идет продавать его, и в какой-то момент выясняется, что в меде есть такие пестициды, а потом ему нечего делать».
Национальный протест пчеловодства запланирован на 10 декабря. Он завершит очень трудный год для пчеловодов в Болгарии
https://www.dnes.bg/notifikacii/2018/11/27/za-2018-dobili-sme-s-60-po-malko-med.394791
ромео
Бджоляр з Херсонщини «подарував» шахраям 4,5 тони меду
В чергову частину Горностаївського відділення поліції надійшло повідомлення від 35-річного жителя одного з селищ району, повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області, передає ПІК.
«Чоловік розповів, що став жертвою шахрайства. Як з’ясувалося, у заявника невідомий замовив 4,5 тони меду на суму 155000 гривень. Бджоляр товар відправив, проте грошей так і не отримав. За даним фактом проводиться перевірка», – йдеться у повідомленні. 
© Copyrights pik.ua - Подробнее: https://pik.ua/news/url/bdzholjar-z-hersonschini-podaruvav-shahrajam-45-toni-medu
ромео
Чи можна врятувати бджіл (і людей), прослуховуючи вулики?
Тім Баулер Бізнес-репортер, BBC News 14 листопада 2018 Поділіться цим Facebook   Поділіться цим Twitter   Поділіться цим ВКонтакте   Поділіться цим Одноклассники     Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionУ світі існує 20 000 видів бджіл, але багатьом з них загрожує зникнення Чи допоможе штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання врятувати бджіл у всьому світі? На це сподіваються вчені, які терміново намагаються зупинити різке зменшення популяції бджіл.
У бджіл великі проблеми, але чому саме - нам достеменно не відомо.
Можливих причин декілька - надмірне використання інсектицидів; забруднене повітря; глобальне потепління; варіатозний кліщ і навіть перешкоди від електромагнітної радіації.
А може, всі ці чинники працюють разом. Але ми не можемо знати напевне до того, як отримаємо додаткову інформацію.
Тож "Проект всесвітнього захисту бджіл" (World Bee Project) та IT-компанія Oracle створюють глобальну мережу "смарт-вуликів" зі ШІ, щоб вчені могли в режимі реального часу отримувати інформацію про взаємозв'язок бджіл та їхнього довкілля.
На вуликах буде встановлено до шести сенсорів, які вловлюватимуть звуки дзижчання бджіл, рухи їхніх лапок і крилець, вагу меду, рівень вологості у вулику, а також місцеву погоду та рівні забрудненості повітря.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionСенсори надаватимуть інформацію щодо звуків, температури, вологості та ваги меду у вулику Сенсори на вуликах - не новина. Але залучення ШІ та машинного навчання до аналізу зібраних даних має принести свої плоди у вигляді інсайтів, пояснює Джон Ейбел, віце-президент Oracle з хмарних технологій.
"Чи не найважливішою сукупністю даних є звук", - зауважує він.
"Ми конвертуємо його в потік даних і використовуємо для машинного навчання, щоб проінформувати бджоляра. А з технологією Oracle Cloud ми можемо дуже швидко отримати багато даних. У нас є технологія, що сама навчається, сама налаштовується і сама себе корегує, тож усі потрібні дії вона автоматизує".
Як повідомила компанія Oracle, усі зібрані дані належатимуть "Проекту всесвітнього захисту бджіл". Вона використовуватиме технологію блокчейн, за допомогою якої перевірятимуть, чи надходять дані з конкретного вулика і чи не спотворені вони.
На думку Саймона Поттса, викладача біорізноманітності в Університеті Рединга, в умовах звичайної лабораторії чи польових досліджень з'ясувати, що саме впливає на бджіл, буде достатньо складно.
Копирайт изображенияREADING UNIVERSITY Image caption"Медоносні бджоли - єдиний найважливіший запилювач на планеті", - каже Саймон Поттс "Завдяки ШІ та машинному навчанню ми можемо почати складати низку характеристик здоров'я бджіл і нездорових вуликів", - зазначає професор.
"Але найважливішим здобутком буде виявлення ранніх індикаторів проблем".
Наприклад, коли бджоли рояться (сім'я ділиться на дві рівні частини, бджоли збираються в рій і вирушають на пошуки нового місця проживання - Ред.), вулик може втратити половину популяції та половину меду, оскільки ті бджоли, які відлітають, спершу добряче наїдаються.
Тож бджолярі хочуть звести роїння до мінімуму.
Часто роїння бджіл відбувається через неналежну вентиляцію чи високу температуру, тому дані про вологість, температуру та вагу меду у вулику допоможуть роздивитися сигнали проблем ще на ранньому етапі.
А бджоляр зможе вжити превентивних заходів.
Чому бджоли такі важливі?
Бджоли - життєво важлива ланка сільського господарства: 1,4 мільярда робочих місць на фермах і три чверті світових запасів продовольства (вартістю приблизно 577 мільярдів доларів) залежать від запилення врожаю.
А зі 100 сільськогосподарських культур, що годують 90% населення світу, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.
"Медоносні бджоли - єдиний найважливіший запилювач на планеті", - каже професор Саймон Поттс.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionЗа останні 70 років чисельність медоносних бджіл у Британії різко скоротилася За останні 50 років обсяги сільськогосподарського виробництва, що залежить від запилення, зросли на 300%, тоді як популяції бджіл різко зменшилися.
Зокрема у Британії з 1985 по 2005 роки чисельність медоносних бджіл скоротилася на 54%. У Сполучених Штатах кількість колоній бджіл, що виробляють мед, у 1947-2008 роках зменшилася від 5,9 мільйона до 2,4 мільйона (на 59%).
"Надмірна індустріалізація, використання пестицидів, руйнування природних середовищ проживання та кліматичні зміни - усе це в сукупності призвело до такого результату, - повідомила Сабіха Малік, засновниця й очільниця Проекту всесвітнього захисту бджіл, націленого на моніторинг здоров'я бджіл по всій планеті.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionНа думку засновниці "Проекту всесвітнього захисту бджіл" Сабіхи Малік, зникнення бджіл пов'язане й зі змінами клімату Понад 40% видів безхребетних запильників (особливо бджіл і метеликів) постали перед загрозою вимирання.
Потенційний негативний вплив на сільськогосподарське виробництво - лише один з факторів, що стоять за торішніим суворим попередженням від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) щодо глобальної продовольчої безпеки.
Втім, науковцям бракує вичерпного набору даних, щоб проаналізувати масштаби зникнення бджіл у різних регіонах світу й виявити причини.
У Великій Британії медоносним бджолам сьогодні загрожує такий інвазивний вид, як азійський шершень. Коли гігантський шершень залітає у вулик, робочі бджоли оточують і фактично смажать його - а одночасно і себе - до смерті, підвищуючи температуру своїх тіл.
Знову ж таки, моніторинг у реальному часі дозволить вчасно усувати цих хижаків.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionАзійського шершня вважають загрозою існуванню бджіл У Манчестері компанія Cisco та міський центр інновацій Mi-Idea, уклавши партнерську угоду з австралійською групою інформаційних інновацій Data61, відстежують пересування бджіл за допомогою технології "Інтернет речей" (IoT).
Група дослідників хоче вивчити різні явища, як-от синдром руйнування колонії - коли робочі особини зникають, покидаючи матку.
В рамках проекту до окремих бджіл прикріплюють чіпи RFID (радіочастотна ідентифікація - Ред.), щоб дослідники могли записувати їхні пересування.
"Впродовж наступних двох десятиліть нам потрібно збільшити виробництво продовольства. І водночас в усьому світі зникають бджоли", - наголошує Пітер Картер з компанії Data61.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES "Тому ми використовуємо засоби аналізу даних і машинне навчання, щоб швидше здійснити відкриття щодо причин їхнього вимирання. А вже після того зможемо приймати розумні рішення щодо того, куди краще інвестувати людські ресурси, силу наших учених".
Штучний інтелект навчився шукати проблеми в британських бджолиних вуликах, тож Проект всесвітнього захисту бджіл планує розгорнути ці смарт-вулики в усьому світі. Як уже повідомили фермери та бджолярі різних країн, вони хочуть долучитися до мережі вуликів, оснащених ШІ.
"Кожен додатковий підключений вулик гарантує нам сотні тисяч додаткових одиниць інформації, - зазначив Джон Ейбел з Oracle. - Так зростатиме точність зібраних даних".
Тепер мета полягає в тому, щоб підлаштувати ШІ до різних середовищ.
Копирайт изображенияGETTY IMAGES Image captionБджільництво в Ефіопії. Ця країна - найбільший виробник меду в Африці "Проблеми бджолярів, наприклад, у Буркіна-Фасо відрізняються від проблем бджолярів з передмістя Лондона", - пояснює пан Поттс.
"Будуть певні загальні проблеми, на які реагують усі медоносні бджоли, але всієї картини вони нам не покажуть. Тож ми попрацюємо з бджолярами на місцях".
Однак Сабіха Малік бачить підстави для оптимізму. "Технології дозволяють нам швидко рухатися вперед. Тож спільними зусиллями ми можемо зупинити зникнення бджіл і змінити ситуацію на краще", - вважає вона.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-46212655
ромео
Цитата із Фейсбуку експортера Bee Cell.
Хто хоче прочитати обговорення і коментарі переходьте за посиланням нижче 
Шановні друзі!
Сьогодні точиться багато суперечок з приводу цін на мед на внутрішньому ринку України, закупівельних цін українських експортерів і цін на Європейському ринку.
І ці дискусії, трясця, навіюють на нас журбу…
Саме тому ТОВ «БІ СЕЛ» також хоче долучитися до них і висловити свою точку зору. Спробуємо бути максимально конкретними:
1. Як формують ціну наші пасічники? Хтозна… Можу сказати, як це роблять експортери, записуйте, формула дууууже проста (хоч вона трохи відрізняється від величини і особливостей виробництва):
– беремо закупівельну ціну меду (припустимо 50 грн., які так чекають наші «любі друзі» - виробники). Виходить 22 000 кг по 50 грн. = 1 100 000 грн., 
– додаємо вартість вхідних аналізів на органоліптичні, фізико-хімічні показники і на рівень антибіотиків (останній аналіз найдорожчий) – це мінімум 8 проб по 5 000 грн. (всього мінімум 40 000 грн.) Мінімум, бо деякі пройдисвіти, привозячи мед, клянуться що він чистий, а від нього колби плавляться, бо там перевищення рівня антибіотиків в 6-8 разів (!!!! І таке було…). І тоді доводиться вилучати брудний мед, докуповувати такий же об’єм і робити аналіз знову;
– додаємо вартість розігріву меду у камерах декристалізації – близько 7 000 грн.;
– додаємо вартість самої гомогенізації – мінімум 20 000 грн.;
– додаємо вартість тари, у яку буде розливатися гомогенізований мед і її доставку (70 бочок по 850 грн., доставка 15 000 грн.) – близько 74 500 грн.;
– додаємо вартість Експортного сертифікату на партію меду. Залежно від вимог контракту, мінімального переліку показників країни поставки, вартість аналізу може бути від 7 000 грн., до 20 000 грн.;
– додаємо вартість замитнення партії товару – близько 5 300 грн.;
– і додаємо останнє – вартість доставки до покупця, залежно від місця доставки від 27 000 до 32 000 грн.
А тепер, мої любі бджолярі, підсумуємо витрати на відправку однієї партії. У мене вийшло, кругом-бігом, мінімум 1 280 800 грн. А у вас? 
Тобто 45 743 доларів за партію 20 650 кг. (віднімаємо обов’язкові втрати при виробництві – піна, сміття та ін.)
Якщо в доларах то це скільки за кілограм, га…? Два долари двадцять два центи!!!!! 
Осмисліть це: 2,22 Ю Ес Де!!!! Вартість одного кілограма меду доставленого в Центральну Європу.
А тепер запитайте мене, скільки дають за український мед в Центральній Європі (наприклад Німеччині)? 
Так я вам скажу: 2,00-2,05 долари за кг.
Ну? І що далі?
Пасічники чекають 50 грн., тобто 1,79 долари, а Європа чекає від 2 до 2,05 доларів, тобто максимальна різниця між тим, що хоче наш пасічник і європеєць – це 0,26 центів! 
Таким чином різниця складатиме 150 332 грн. На що вистачить цих коштів? 
Тільки на: мед, вхідні аналізи, гомогенізацію, тару і Експортний сертифікат, а вже замитнити і доставити цей товар в Європу неможливо.
Тобто навіть не всі виробничі витрати перекриваються…, журба… І експортер випадає з ланцюжка пасічник-експортер-споживач.
Ось тому український мед і не доходить до Європи. А європейські кондитери і фасувальники, відповідно, повинні заповнювати цю прогалину за рахунок аргентинського, китайського, турецького меду. Так ми і втрачаємо ринок Європи, а шкода…
До слова, як ви вже зрозуміли, Ненька Україна далеко не основний гравець на медовому ринку світу, основні гравці Аргентина, Китай, Туреччина і, відповідно, наші пасічники не можуть диктувати ціни ні європейцям, ні американцям, нікому… 
З літровими банками наших пасічників з базарів в Європу не пустять. Для виходу на європейський ринок потрібне переробне підприємство, купа перевірок, дозволів і документів, тому вони так і будуть стояти зі своїми банками на базарі в холод, дощ і сніг. А експортери будуть жевріти відправляючи по 1-2 партії в квартал, так, для підтримання штанів.
Про те, що фасований мед стоїть на полицях в європах і америках по 6-7 доларів за півлітри, взагалі мовчу. Ви знаєте скільки промислова фасовка коштує? А банка скляна, а кришка до неї, а етикетку в типографії надрукувати і наклеїти? А доставити покупцю? А завести нашого виробника в торгівельну мережу Німеччини чи Франції? Спробуйте зі своїми банками з базару, потикнутись в Ашан чи Сільпо, тільки мене на переговори візьміть, це буде батл крутіший ніж в Лігзі сміху і Розсміши коміка разом взятих))))))
І напишіть, як ви формуєте вартість меду? Чому ціни різняться від 28 до 50 грн. за кг? Чому не 75,3 грн. чи 64,2 грн.?
Посилання
 
 
ромео
У Німеччині зобов’яжуть фермерів виділяти 10% площ для бджіл
8 листопада 2018 13:30 Німецьке федеральне агентство з навколишнього середовища планує ввести зобов’язання для агровиробників, які використовують гліфосат. Вони повинні будуть виділяти 10% площ від загальної ріллі під природоохоронні зони. Про це повідомляє agroinsider.com.ua.
Ці зони повинні будуть розташовуватися по краях поля. Використовувати агрохімію при їх обробітку заборонятиметься. Такі захисні зони засіватимуться квітучими багаторічними культурами. Це створить сприятливі умови для комах-запилювачів, в тому числі бджіл.
Повністю заборонити гліфосат в Німеччині планують з 2023 р.
https://kurkul.com/news/13622-u-nimechchini-zobovyajut-fermeriv-vidilyati-10-plosch-dlya-bdjil
ромео
Эксперт ФАО: Экспортного рекорда по меду в Украине не будет
Украина 11 октября 2018. 16:02     Крутое пике на рынке украинского меда продолжается: экспорт меда за 9 месяцев снизился на 40%.
Об этом сообщила национальный консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Анна Бурка на своей странице в Facebook.
«Начало «активного медового сезона», которое традиционно приходится на август–сентябрь, демонстрирует существенное снижение экспортных поставок украинского меда на внешние рынки. Так, по итогам сентября объём экспорта меда из Украины снизился на 39% в сравнении с аналогичным месяцем прошлого года и на 20% меньше, чем в сентябре 2016 г, составив 5,7 тыс. т», — отметила эксперт.
Схожая ситуация отмечалась и в предыдущем месяце, уточнила Бурка.
«По итогам 9 месяцев 2018 года экспорт сократился на 40% в сравнении с соответствующим периодом минувшего года и на 9% уступает аналогичному показателю 2016г, составив 27,8 тыс. тонн или $57,4 млн», — добавила она.
Основными покупателями украинской продукции за 9 месяцев стали Германия– $16,8 млн (29%), Польша — $9,9 млн (29%), США — $6,9 млн (12%). В предыдущие два года экспорт был существенно выше текущих показателей
«Очевидно, что теряем мы не только в натуральном и денежном выражении, но и свои позиции на ключевых рынках сбыта украинской продукции, и соответственно «похвастаться» очередным экспортным рекордом в 2018 году Украине не удастся», — считает Бурка.
Дополнительная квота на беспошлинную поставку меда в страны ЕС, которая была открыта с 1 октября в объёме 2,5 тыс. т была выбрана в первую декаду месяца.
http://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-fao-eksportnogo-rekorda-po-medu-v-ukraine-ne-budet/
ромео
Улей в стене жилого дома удивил своим размером даже специалиста
10.10.2018 11:27  
  Говоря о пчелиных ульях, мы чаще всего представляем себе луга и поля в отдалённой сельской местности, но некоторые пчёлы проявляют изобретательность и селятся в жилых домах.
 
Некий житель Теннеси (США) давно уже подозревал, что в стене его дома имеется улей, так что он обратился к Дэвиду Л. Гловеру, состоящему в обществе «Bartlett Bee Whisperer».
 
Это служба спасения и переселения медоносных пчёл, которая действует сразу в нескольких штатах. Сотрудники забирают пчёл, поселившихся в неположенном месте, а после передают насекомых фермерам-пчеловодам.
 
Дэвид рассказал, что самый первый шаг в работе — это определить, действительно ли он имеет дело с пчёлами, ведь многие обыватели не видят разницы между этими насекомыми и, например, осами. С помощью специальных приборов определяется место и размер улья, и здесь тоже может поджидать сюрприз, ведь некоторые домовладельцы представления не имеют о том, насколько может разрастись колония трудолюбивых пчёл.
 
На сей раз размер улья удивил даже видавшего виды специалиста. Впрочем, операция по удалению и переселению пчёл прошла успешно, так что все они отправились в новые ульи, где будут приносить пользу, вместо того чтобы доставлять неудобства.
 
По материалам  «120.su»
ромео
Пасічники принесли під Кабмін бджолину труну через масову загибель комах
Масова загибель бджіл в Україні відбувається через використання фермерами неякісних хімікатів
    фото скріншот з відео Бджолярі вимагають відповідальності для фермерів за неякісні хімікати У п’ятницю, 5 жовтня, біля будівлі Кабінету Міністрів пройшов мітинг пасічників, котрі вимагають розслідувати масову загибель бджіл. Мітингарі в знак протесту принесли під будівлю уряду труну з мертвими бджолами.
Основна причина загибелі комах – використання фермерами неякісних пестицидів. Головним чином через це померло понад 45 тисяч бджолиних сімей.
Як повідомляє ТСН, Пасічники вимагають на законодавчому рівні покласти відповідальність на фермерів за використання неякісних хімікатів. Якщо закон не ухвалять, вони знову погрожують вийти на вулицю вже навесні.
Бджолину труну пасічники пронесли вулицею Грушевського – від будинку уряду до приміщення Верховної Ради.
Як повідомляв ZAXID.NET, в червні 2018 року масове отруєння бджіл, зокрема, сталося на Волині. Там внаслідок використання агрогосподарством екс-депутата Волинської облради неякісних хімікатів загинули 400 вуликів бджіл. Також масовий мор комах стався і в інших регіонах, зокрема, на Дніпропетровщині. У липні експерти підтвердили, що причиною загибелі бджіл стали хімікати з полів.
https://zaxid.net/pasichniki_prinesli_pid_kabmin_bdzholinu_trunu_cherez_masovu_zagibel_komah_n1467096

https://zaxid.net/news/
ромео
В Кривом Роге пчелы создали уникальный крест из воска (ФОТО)
ГолосUA  17:44 05-12-2018 НОВОСТИРЕГИОНЫПЧЕЛЫКРИВОЙРОГКРЕСТ     В Кривом Роге Днепропетровской области пасечник Александр Карауш заметил, что его пчелы создали удивительный крест из воска.
Об этом сообщают СМИ.
Фото фермер выложил в сеть только сейчас. Пользователи в сети отметили уникальность этого события.


https://golos.ua/i/651887
ромео
В Украине могут упростить процедуры регистрации пасек
ГолосUA  23:53 30-11-2018 НОВОСТИЭКОНОМИКАРЕГИСТРАЦИЯПАСЕКА Министерство аграрной политики и продовольствия совместно с Государственной службой Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей работает над упрощением процедуры регистрации пасек.
Об этом говорится в материале Экономической правды.
Напомним, сейчас медовая отрасль в Украине переживает кризисную ситуацию. Во-первых, производство сокращается из-за протраву пчел, а во-вторых - искусственное снижение экспортной закупочной цены.
По приблизительным подсчетам Минагрополитики, в Украине насчитывается около 400 тыс. Пчеловодов, содержащих 4 млн ульев. Около 98% меда производят хозяйства населения и только 2% - зарегистрированные субъекты хозяйствования.
Фактически на сегодня почти каждый сотый украинец занимается пчеловодством. В то же время в украинском классификаторе видов экономической деятельности даже отсутствует код, по которому можно идентифицировать субъекта хозяйствования как производителя меда.
Пчеловодство отнесены к коду 01.49 Разведение других животных, в который входят кролики, домашние животные, пушные, моллюски, страусы и тому подобное.
Осложняет ситуацию отсутствие реестра или иной формы учета пчеловодов местными органами государственной власти, а также ответственности за отсутствие регистрации пасеки. Сельские / поселковые/городские советы часто даже не знают об обязанности осуществлять такую регистрацию.
Как рассказывает пчеловод Василий Яровой из Винницкой, чтобы официально производить мед, необходимо пройти множество инстанций, получить так называемый паспорт пасеки и документы по районирования пчел.
Речь идет о многочисленное количество процедур, которые порой даже противоречат друг другу, а стоимость услуг может достигать 18 тыс грн за пасеку из 500 пчелосемей.
Поэтому работать официально и легализовать свой бизнес владельцы домохозяйств не спешат.
https://golos.ua/i/650987
ромео
Среда, 28 ноября 2018 Зоологи обнаружили пчелу от двух отцов, но без матери
Такую генетическую аномалию ученые видят впервые. Медоносные пчелы — гаплодиплоиды. Самки пчел  появляются из оплодотворенных яйцеклеток, а самцы — из неоплодотворенных. Но 1-2% — это «мозаичный пол». Эти пчелы известны как гинандроморфы, посколькьу обладают признаками разных полов. Они появляются в результате генетической мутации, но как и почему это происходит, не ясно.
Ученые из Сиднейского университета исследовали гинандроморфов, чтобы разобраться в тонкостях вопроизводства медоносов. У млекопитающих в уже оплодотворенную яйцеклетку не может проникнуть другой сперматозоид. Для пчел, однако, характерна полиспермия, в результате которой и появляются гинандроморфы.
Австралийские ученые провели генетическое исследование 11 гинандроморфных медоносных пчел из одной колонии и взяли ДНК тканей из разных частей тела. У большинства пчел от одной матери, действительно, было два или три отца.  Но одна особь женского пола испытывала недостаток генетического материнского материала и была создана слиянием двух сперм. Такую аномалию ученые видят впервые.
Зоологи утверждают, что подобную гибкость можно обнаружить у других гаплодиплоидных насекомых — муравьев и ос. Например, у некоторых видов муравьев сперматозоид может войти в яйцеклетку без ядра и произвести на свет потомков-самцов. Это явление называют андрогенезом, оно встречается невероятно редко и связано с приспособляемостью к чуждой окружающей среде.
https://vokrugsveta.ua/animals/zoologi-obnaruzhili-pchelu-ot-dvuh-ottsov-no-bez-materi-28-11-2018
ромео
СУПЕР-БДЖОЛИ ЗІ СТІЙКІСТЮ ДО ПЕСТИЦИДІВ - НОВИЙ ПРОЕКТ ВЧЕНИХ З РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМА
19.11.2018, 18:49,
Чи правильний мед будуть робити трансгенні бджоли? 
Запилення комахами - практично єдиний необхідний для виробництва багатьох сільськогосподарських культур етап, на якому ще не навчилися заробляти біотехнологічні корпорації.
Але вже зовсім скоро ситуація може змінитися. Японські вчені пророкують випуск на ринок запатентованих трансгенних бджіл вже через три роки, розповідає в своєму матеріалі на порталі tsargrad.tv Вікторія Копєйкіна.
 
Трошки про саму проблему
У 2008 році в Європі сталася масова загибель бджіл. Особливої ??гостроти бджолина криза набула в Німеччині: вимирання бджіл там назвали національною катастрофою. Як з'ясувалося пізніше, причиною стало використання інсектициду клотіанідіна (класу неонікотиноїдів) від компанії Bayer, який в 10 тисяч разів сильніший, ніж сумнозвісний ДДТ, і використовувався в Німеччині для боротьби з кукурудзяним жуком діабротика. Було доведено, що в результаті контакту з цим хімікатом бджоли втрачають орієнтацію в просторі, він також може впливати на репродуктивні органи самок і приводити до безпліддя самців.
У 2013 році Євросоюз ввів мораторій на цей хімікат і два інших неонікотиноїди. Компанія покрила бджолярам з долини річки Рейн, що протікає по декількох країнах Західної Європи, збитки в розмірі понад два мільйони євро, але свою провину не визнала. Про це повідомляє британське видання The Guardian.
У США проблема загибелі бджіл теж хвилює фермерів і вчених більше 10 років. І нарешті цієї осені американські дослідники зробили сенсаційну заяву. У рецензованому науковому журналі «Праці Національної Академії наук США» була опублікована стаття «гліфосат порушує мікрофлору шлунково-кишкового тракту медоносних бджіл».
Академіки відзначають, що мікрофлора бджіл зазнала впливу гербіциду гліфосат під час і після заселення корисних бактерій в шлунково-кишковому тракті. Це призвело до смертності комах через нездатність чинити опір небезпечним мікробам.
Гліфосат - це діюча речовина самого продаваного в світі гербіциду марки «Раундап» від тієї ж компанії Bayer та інших відомих сільськогосподарських хімікатів, що дозволяють знищувати бур'яни. Практично необмежені його дози можна розпорошувати над трансгенними рослинами, створеними стійкими до цього хімікату. В цьому році американський садівник виграв в суді справу проти компанії Bayer. Він довів, що цей гербіцид привів до виникнення у нього раку крові, а свої збитки він оцінив в 39 млн доларів.
У науковій статті, зокрема, говориться: «Гербицид гліфосат надає цільовий вплив тільки на білок рослин і мікроорганізмів. Але бджоли залежать від специфічної мікробіоти, яка сприяє їх росту і захищає від патогенів. Велика частина бактерій, що мешкають в їх шлунково-кишковому тракті, має білок, схильний до дії гліфосату ». Щоб це з'ясувати, вчені відібрали сотні робочих бджіл з одного вулика і дали їм мікродози гліфосату, аналогічні тим, з якими вони стикаються в житті, збираючи нектар з квітучих бур'янів. Через кілька днів кількість корисних бактерій в шлунково-кишковому тракті бджіл почали скорочувати. Те ж саме відбулося і при повторенні експерименту з іншим вуликом.
 
Трансгенні бджоли - захист екології або вигідний бізнес?
Занепокоєні проблемами здоров'я найважливіших для сільського господарства комах, вчені вже не перший рік вивчають геном бджіл. Екологи та бджолярі вважають, що одна з цілей цієї роботи - редагування їх генома для додання стійкості до хімікатів. Хоча, на їхню думку, правильніше було б скоротити індустріальне виробництво, передавши частину сільськогосподарської галузі в руки малим і середнім фермерам, які більш зацікавлені в збереженні природних ландшафтів і якості навколишнього середовища свого регіону, ніж транснаціональні сільськогосподарські гіганти.
Так, в Університеті Генріха Гейне в Дюссельдорфі (Німеччина) в 2014 році вперше в світі розшифрували геном бджоли і почали в наукових цілях створювати трансгенних бджіл методом редагування генома CRISPR Cas9. Директор лабораторії Мартін Бейе (Martin Beye) стверджує, що його діяльність і робота колег по лабораторії, вчених з різних країн, ніяк не пов'язана з компанією Bayer, незважаючи на те, що її головний офіс розташований всього в 20 км від університету. У своїх виступах в пресі Бейе каже, що генна модифікація бджіл не повинна використовуватися в комерційних цілях.
Екологи вважають, що робота Бейе і його колег - це інструкція по створенню трансгенної бджоли, в тому числі стійкої до хімікатів. Очевидно, що якщо геном бджоли розшифрований, бізнес рано чи пізно цим скористається. А думка японських колег Бейе підтверджує це припущення.
Такео Кубо з Університету Токіо, другий в світі вчений, який створив трансгенну бджолу, вважає, що модифікація цієї комахи для стійкості до хімікатів - необхідність, і вже через три роки наука зможе це здійснити. Такі комахи, переконаний Кубо, стануть порятунком для бджолярів і фермерів. Це припущення вчений висловив в особистому інтерв'ю британському оглядачеві Бернарду Уорнер.
 
Бджолярі побоюються, що генна модифікація медоносних бджіл, по суті, буде інструментом для захоплення біотехнологічним бізнесом останнього бастіону традиційного сільського господарства - запилення комахами, яке відбувається завдяки роботі бджолярів і ніким не управляється. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оцінює щорічний внесок бджолярів в сільгоспвиробництво в 577 млрд доларів.
Деталі: https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/super-bdjoli-zi-stiykistyu-do-pesticidiv-noviy-proekt-vchenih-z-redaguvannya-genoma
© ІАС Аграрії разом
ромео
Бджільництво як бізнес: українець відкрив успішну пасіку і тепер виходить на ринок ЄС (ВІДЕО)
 
08.11.2018    
Віктор Пархоменко займається бджільництвом вже 15 років, справу свою дуже любить, а до підопічних ставиться з особливою турботою. За його словами, на великих виробництвах цінний мед, а не бджола. У його господарстві бджола так само важлива, як і її продукт.
“Під час роботи з бджолами мед – це супутній задоволенню продукт. А основна місія – сама бджола. Коли з нею працюєш, уловлюєш її ритм, дивишся, як вона старанно трудиться, хочеться й самому працювати ще краще. Кожен раз, бачачи їхню ідилію, захоплююся!”, – з такою любов’ю говорить про своїх вихованок, називаючи їх “мої дівчата”, пасічник Віктор Пархоменко.
У кожному вулику фермера – по 6 тисяч бджіл. Він працює за технологією, за якої збір меду не шкодить бджолам.
“Бджоли в нашій родині були завжди, я ще з дитинства працював із ними. Після закінчення медичного інституту працював лікарем у Броварах, але бджіл не залишав – тоді це було хобі. Сьогодні у нас велика пасіка – і тепер я думаю, що це моє покликання”, – розповідає Пархоменко.

Пасіка розросталася поступово, все почалося з малого, та коли з’явилося 100 вуликів, постало питання, як мед потраплятиме до споживача.
“Почали з побудови цеху для розфасовки меду, а вже в наступному році плануємо збільшувати пасіку”, – говорить Пархоменко. Крім пасіки у Віктора є магазин, в якому продається все необхідне для роботи з бджолами.

“Із бджолами ми працюємо комплексно, збираємо – крім меду – пилок, пергу, маточне молочко, віск, прополіс. Все, що можна взяти від бджоли”, – сказав фермер.
Також українець хоче вийти на міжнародний ринок. “Плануємо експортувати мед, вже отримали документи та внесені до реєстру експортерів. Зараз шукаємо партнерів, яких зацікавить наша продукція на експорт у країни ЄС і на схід”, – зазначає Віктор Пархоменко.
https://uatv.ua/bdzhilnytstvo-yak-biznes-ukrayinets-vidkryv-uspishnu-pasiku-teper-vyhodyt-na-rynok-yes-video/
ромео
Порятунок бджіл. Досвід Німеччини для України: вулики у містах і штрафи за вбивство бджоли
11 Листопад 2018, 16:30 Власта Лазур Зникнення на Землі бджіл загрожує і людству. Бо завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів. Протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Для порятунку бджіл, у тому числі й диких, Україна може запозичити досвід Німеччини. А це і вулики у містах, навіть на дахах будинків, і суворі штрафи за вбивство бджоли та пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл.
Бджоли, як і всі тварини у Німеччині, охороняються законом. Навмисне травмування або вбивство бджоли, пошкодження чи знищення гнізд диких бджіл карається штрафом від 5 до 65 тисяч євро, в залежності від регіону країни. Розмір штрафу визначається індивідуально і зважаючи на обставини, за яких було травмовано комаху, йдеться в німецькому каталозі штрафів.
За даними німецької асоціації бджолярства, за останні 50 років кількість колоній бджіл у Німеччині зменшилася з 2,5 мільйонів до 1,4 мільйона. З цієї причини німецький уряд фінансово підтримує ініціативи громадян, що спрямовані на збереження та збільшення популяції бджіл.
 
Пасіка на даху
У великих німецьких містах процвітає міське бджолярство. Люди встановлюють вулики на дахах квартирних будинків, офісів, готелів, державних установ, музеїв.
Бджоляр Уве Март на даху Берлінського собору  
Наприклад, на даху берлінського собору – одної з головних пам'яток Німеччини – живе понад 30 тисяч бджіл. Уве Март – шкільний вчитель і за сумісництвом – штатний бджоляр Берлінського собору.
В його господарстві два вулики і кожен приносить близько 40 кілограмів меду щорічно.
«Мене часто запитують, як бджоли можуть жити у місці. Все дуже просто. У Берліні повно парків, з безліччю дерев, кущів, квітів. На клумбах і балконах люди також вирощують квіти. Усе це в сукупності становить собою ідеальне середовище для проживання бджіл у місті», – каже Уве.
До Всесвітнього дня бджіл, який щороку відзначають 20 травня, у супермаркетах німецького міста Ганновер провели експеримент – на день прибрали продукти, у виробництві яких задіяні бджоли. Полиці спорожніли наполовину. Так німцям доносять простий закон природи – не стане запилювачів – зникнуть овочі, фрукти, сільгоспкультури.
 
Німеччина гуде
Німецький уряд фінансово підтримує проекти та ініціативи громадян, що спрямовані на захист бджіл. Розвиток міського бджолярства у Німеччині започаткував громадських рух, що має назву «Берлін гуде».
Рух «Берлін гуде» почав свою діяльність у 2010 році, переріс у велику громадську організацію «Німеччина гуде», що має своїх представників у всіх великих німецьких містах. Засновниця руху – біолог Корінна Хельцер.
За її сприяння, з'явилися перші вулики на дахах відомих німецьких будівель, зокрема – на даху Берлінському собору, Берлінської державної опери, Берлінського технічного музею тощо. Наразі Корінна реалізовує проекти із захисту і популяції диких бджіл.
Корінна Хельцер, біолог Дикі бджоли у великому місті
Насипи землі та каміння, сухі дерев'яні колоди, зарості з польових квітів – так виглядає двір однієї з берлінський п'ятиповерхівок. Спершу може здатися, що територію занедбали. Утім, дикий ландшафт тут створили спеціально для проживання диких бджіл. Зведення бджолиної інфраструктури – справа рук Корінни та її однодумців.
«Таких майданчиків між будинками – тисячі вільних квадратних метрів. Не використати їх – безглуздо. Я підготувала проект-пропозицію для міністерства навколишнього середовища і ми отримали фінансування від уряду. Ми почали у квітні і наразі встигли облаштувати п'ять таких майданчиків. Але крім облаштування ділянок, ми маємо працювати з людьми, які живуть поруч. Потрібна їхня згода і їхня подальша участь у догляді за територією. Не завжди вдається домовитись, бо більшості до вподоби рівний зелений газон, а не дикий ландшафт. Але дикі бджоли відіграють таку ж важливу роль в екосистемі, як і медоносні», – пояснює Корінна Хельцер.
 
У Німеччині близько 80% рослин, що їх запилюють бджоли, – дикі і медоносні. Вони вважаються третьою найбільш виробничою твариною – після великої рогатої худоби та свиней.
У квітні 2018 року уряд Німеччини підтримав рішення Європейського союзу і заборонив використання неонікотиноїдів. Це група пестицидів, якими обробляють поля і які становлять смертельну небезпеку для бджіл. Крім того, у Німеччині заборонили сіяти насіння ріпаку, кукурудзи та зерна, які оброблялися неонікотиноїдами.
«Те, що становить шкоду для бджіл, має бути прибрано з ринку», – зазначила у своїй політичній заяві федеральний міністр сільського господарства Джулія Клонкер і назвала бджіл «системно важливими».
Що в Україні
За останніми даними спілки пасічників, протягом останнього сезону в Україні загинули рекордні 46 тисяч бджолиних сімей. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомили у Спілці пасічників України.
Влітку на сайті Верховної Ради України з'явилася петиція про заборону ввезення, зберігання та застосування пестицидів, які шкодять бджолам, а також про введення кримінальної відповідальності за використання таких пестицидів. Однак, із необхідних 25 тисяч, петиція набрала 776 голосів.
Як повідомив президент спілки пасічників України Володимир Стретович, в Україні масово гинуть бджоли в усіх областях України, крім Закарпатської. Причину загибелі пасічники вбачають саме у пестицидах, якими фермери обробляють поля.
https://www.radiosvoboda.org/a/29592286.html
 
ромео
На кіровоградця напали та відібрали мед
25.10.2018 12:03 В обласному центрі на вулиці Волкова невідомий викрав у 59-річного перехожого банку з медом. Про це медіапорталу DOZOR повідомило джерело у правоохоронних органах.
Так, потерпілий звернувся до поліції та повідомив правоохоронцям прикмети нападника. Патрульні почали обстежувати прилеглу територію та невдовзі знайшли чоловіка, схожого за прикметами, який тримав банку меду в руках. На місце події викликали слідчо-оперативну групу.
За попередньою інформацією, зловмисник раніше мав проблеми із законом.  
https://dozor.kr.ua/post/na-kirovogradtsya-napali-ta-vidibrali-med-7961.html
ромео
На Полтавщині відбувся Всеукраїнський форум жінок-пасічниць “Пані Бджілка” Полтавщина Суспільство  НА ПОЛТАВЩИНІ ВІДБУВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ ЖІНОК-ПАСІЧНИЦЬ “ПАНІ БДЖІЛКА”
31.10.2018 На базі дитячого табору в с. Клюсівка Новосанжарського району Полтавської області відбулося традиційне підбиття підсумків бджільницького сезону-2018 “Медові обжинки” в поєднанні з  Форумом жінок-бджолярок «Пані Бджілка». На захід з різних куточків України та держав-сусідок (зокрема Латвії, Азербайджану) з’їхалося 200 учасників, повідомили у прес-службі Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Організатор – Громадська Спілка «Обласне Об’єднання «Полтавський пасічник» на чолі з Наталією Сенчук,  директором вишу з практичної підготовки бджолярів «Гадяцьке аграрне училище».

Науково-практичну частину Форуму забезпечили 18 лекторів з науково-дослідних та виробничих установ. Теми доповідей стосувалися питань інноваційних способів застосування меду у харчових технологіях, апітерапії, застосування продуктів бджільництва у косметології, стратегії бізнесу з реалізації перероблених продуктів бджільництва, запобігання поширенню захворювань бджіл, збереження медоносних бджіл, співпраці аграріїв з бджолярами тощо.

Працювала й виставка-ярмарок. Приємним сюрпризом для учасників стала вікторина з цінними та корисними призами. Зокрема, розігрували супер-приз – нуклеус на чотири маткомісця та спецодяг для бджолярів.




http://np.pl.ua/2018/10/na-poltavshchyni-vidbuvsia-vseukrains-ky-forum-zhinok-pasichnyts-pani-bdzhilka/
ромео
Ученые раскрыли необычную связь между пчелами и солнечными затмениями
12.10.2018
Последнее полное солнечное затмение помогло биологам подтвердить существование крайне необычного феномена – пчелы и другие насекомые резко замолкают и перестают двигаться в тот момент, когда наступает полная темнота.
Их выводы были представлены в журнале Annals of the Entomological Society of America, передает РИА Новости.
«Упоминания этого феномена в литературе заставили нас ожидать, что уровень активности пчел будет плавно падать. Но мы абсолютно не ожидали увидеть то, что пчелы будут нормально летать до наступления полного затмения, и в этот момент резко прекратят двигаться. Это выглядело так, как будто кто-то внезапно выключил свет в комнате, и вся жизнь в ней затихла», — заявила Кэндейс Гален (Candace Galen) из университета Миссури (США).
Солнечное затмение происходит, когда наш естественный спутник – Луна – в своем движении проходит по диску Солнца. Это всегда происходит в момент новолуния. Но не каждое новолуние происходит солнечное затмение. Из‑за наклона орбиты Луны к земной орбите Луна обычно немного «промахивается» и проходит выше или ниже Солнца. Однако примерно 2-5 раз в год тень Луны все же падает на Землю и наступает локальный «конец (солнечного) света».
Еще реже происходят так называемые полные солнечные затмения, когда диск Луны полностью закрывает собой Солнце от Земли, временно возвращая ночь на ее поверхность на территории узкой полоски поверхности планеты, по которой проходит тень Луны. Как правило, такие затмения происходят примерно раз в 18 месяцев, и каждая точка на поверхности Земли становится свидетелем подобных затмений примерно раз за половину столетия.
В конце августа прошлого года, как отмечает Гален, на территории США произошло очередное полное затмение, и многие ее знакомые, а также журналисты, постоянно интересовались тем, как будут вести себя собаки и другие животные во время «внепланового» наступления ночи. Подобные вопросы заинтересовали саму Гален, и она решила провести подобный эксперимент с участием пчел и других насекомых, за жизнью которых она наблюдает.
Для этого Гален и ее единомышленники собрали группу из четырех сотен добровольцев, согласившихся пожертвовать зрелищем ради науки. Во время наступления затмения они следили не за диском Солнца, а наблюдали за активностью пчел, а также записывали уровень «природного шума» при помощи специальных микрофонов, параллельно замеряя температуры воздуха и поверхности цветов.
Ученые ожидали, что пчелы, шмели и прочие насекомые будут вести себя во время затмения примерно так же, как при наступлении ночи, постепенно снижая уровень активности и впадая в анабиоз или спячку.
Реальность оказалась совершенно иной. Сначала пчелы просто не замечали затмения, почти не меняя поведения даже при существенном снижении в яркости дневного света. Когда же тень Луны полностью закрыла то место, где находились Гален и ее помощники, пчелы резко переключились в «ночной режим» и перестали жужжать или проявлять какие-либо другие признаки активности.
Эта странность в поведении пчел, как считают ученые, будет особенно интересна для нейрофизиологов, изучающих поведение насекомых и их «биочасы», а также для экологов, наблюдающих за тем, как световое загрязнение влияет на поведение животных и растений.
http://hvylya.net/news/digest/uchenyie-raskryili-neobyichnuyu-svyaz-mezhdu-pchelami-i-solnechnyimi-zatmeniyami.html
ромео
01 ОКТЯБРЯ, 17:10 В 2018 году экспорт меда из Украины упадет на 40% — прогноз
Экспорт меда из Украины в 2018 году сократится до 50 тыс. тонн. При этом средняя цена продажи увеличится
В 2018 году экспорт меда из Украины в натуральном выражении существенно сократится. "По моему прогнозу, в этом году мы продадим порядка 50 тыс. тонн. То есть падение в лучшем случае составит минимум 40%. В отношении географической структуры экспорта — до конца текущего года особых изменений не произойдет. Возможно, немного изменится соотношение экспорта в страны ЕС и США", — рассказал Delo.UA директор компании "Аскания-Пак" Владимир Рубан.
В компании сообщили, что за 8 месяцев 2018 года из Украины было экспортировано 22 тыс. тонн меда, что на 40,5% меньше, чем за аналогичный период прошлого года. В денежном выражении объем экспорта за 8 мес. 2018 года сократился на 31%, с USD 66,6 млн до USD 46 млн.
"Средняя цена реализации за 8 месяцев 2017 года — USD 1,8 за 1 кг, а средняя цена реализации в 2018 г. — USD 2,11 за 1 кг. То есть мы подняли цену на 17%, после чего начали терять в объеме", — пояснил Владимир Рубан.  
По данным Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO) в 2017 году Украина экспортировала практически 68 тыс. тонн на USD 134 млн. Это позволило нашей стране стать крупнейшим экспортером меда в Европе и попасть в топ-3 мировых экспортеров меда после Китая и Аргентины.
"Аскания-Пак" — один из крупнейших экспортеров меда из Украины. Входит в состав группы компаний "Аскания". 
https://delo.ua/business/v-2018-godu-eksport-meda-iz-ukrainy-upadet-na-40-prognoz-346714/
×