Перейти к содержанию
  • запись
    431
  • комментариев
    658
  • просмотра
    18 513

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео

Беременная, устроившая фотосессию с роем пчел на животе, родила мертвого ребенка

Алина Дыхман 17.11.2017

Когда беременная Эмили Мюллер из Огайо в августе позировала с роем медоносных пчел на животе, ее снимки мгновенно стали вирусными. Но месяцы спустя женщина, которая является председателем программы пчеловодства в штате, сделала печальное объявление на своей странице в Facebook.

Она рассказала, что ее ребенок, мальчик, "родился ангелом". Он умер за шесть дней до срока ее родов.

 В посте Эмили, у которой уже есть трое детей, призналась: она настолько готовилась к предстоящему событию, что совсем не обратила внимания на движение плода, точнее - на отсутствие движения. "Когда это уже четвертая беременность, и до этого все было нормально, конечно, забываешь об опасностях", - написала женщина. "Но вечером я стала понимать, что не чувствую, как ребенок двигается, а схватки очень отличались от тех, что были у меня раньше".

Эмили сказала, что они с мужем все равно дали имя ребенку, назвав мальчика Эмерсин Джейкоб.

"Наш ребенок умер, он не приедет из роддома домой. Это был замечательный, радужный ребенок, которого мы так благословляли", - добавила Эмили. Женщина уверена, что пчелы никак не могли послужить причиной трагедии, так как они ее ни разу не укусили.

По предварительной информации, ребенок умер из-за проблем свертываемости крови - в семье Эмили Мюллер у женщин не раз были выкидыши именно по этой причине. 

Источник: https://usa.one/2017/11/beremennaya-ustroivshaya-fotosessiyu-s-roem-pchel-na-zhivote-rodila-mertvogo-rebenka/ » Беременная, устроившая фотосессию с роем пчел на животе, родила мертвого ребенка © Новости США на русском

ромео

Ставка на мед: как в Молдове будут развивать пчеловодство 
SPUTNIK МОЛДОВА

12.11.2017

КИШИНЕВ, 12 ноя — Sputnik.

Министерство сельского хозяйства, регионального развития и окружающей среды Молдовы, считает, что объемы производства и экспорта меда в стране можно увеличить в два с половиной раза. Эта цель прописана в Национальной программе по развитию пчеловодства, рассчитанной до 2025 года. По данным профильного ведомства, в настоящее время средняя производительность меда в Молдове составляет три тысячи тонн ежегодно.

Как отмечают в Минсельхозе, пчеловодство очень сильно зависит от погодных условий. Засуха или, наоборот, холода и проливные дожди влияют на цветение растений, а значит и на урожай меда. Сказывается и регулярная вырубка деревьев в молдавских лесах. Чиновники предлагают засаживать территории, прилегающие к дорогам и участки, где невозможно сельское хозяйство, медоносными деревьями: липой, акацией и др.

Уже имеющиеся территории с медоносными растениями будут условно разделены между пчеловодами. Власти намерены создать интерактивную карту, на которой будет отмечено кто, и в каком количестве имеет право выставлять свои ульи на том или ином месте. Пока, по данным специалистов, равномерного распределения нет. В период активного цветения растений в некоторых местах ульев слишком много, а в других их почти нет.

В министерстве надеются, что к 2025 году увеличится доля пчеловодов, которые держат не менее 150 ульев.

Молдова всегда славилась вкусным и качественным медом. Туристы из всех стран мира приезжали сюда здравоохранительный продукт. Теперь его производители хотят вернуться и даже увеличить объемы меда, производимые в республике. 

https://news.rambler.ru/other/38395102-stavka-na-med-kak-v-moldove-budut-razvivat-pchelovodstvo/

ромео

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович та виконавчий директор Тетяна Сушко взяли участь в тематичній зустрічі з журналістами щодо меду.

Інформаційний захід для журналістів відбувся 6 листопада і був присвячений темі запровадження європейських вимог до українського меду.

Зустріч було організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки проекту ЄС Association4U.

Суть європейських норм, їх майбутній вплив на галузь, а також особливості державного контролю за дотриманням вимог ЄС журналістам пояснювали заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева та голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Відповідно до оновленого плану виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС імплементація європейської Директиви по меду запланована до кінця 2019 року. Вимоги ЄС до меду, що будуть зафіксовані у Наказі Мінагрополітики, стануть обов’язковими для виконання – на відміну від вимог відповідного Державного стандарту України, який наразі є добровільним.

Прийнятий Наказ Мінагрополітики встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

Запровадження європейських вимог сприятиме:

-         підвищенню якості меду на внутрішньому ринку;

-         створенню ефективної системи контролю за безпечністю та якістю (словом «мед» зможе називатися тільки той продукт, що відповідає усім вимогам якості та безпечності);

-         підвищенню довіри до меду, що продається на внутрішньому ринку – через обов’язкові вимоги до маркування;

-         спрощенню процедур експорту до ЄС.

Ще однією важливою темою, що прозвучала під час зустрічі з журналістами, стало питання об’єднання пасічників. Про переваги галузевих спілок та про вдалі приклади їх створення розповів Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України. Він наголосив на тому, що разом пасічники зможуть ефективніше долати проблеми отруєння бджіл, розширювати та покращувати виробництво, співпрацювати з органами влади, претендуючи на державну підтримку, а також просувати свою продукцію – як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

ромео

На Коперника, 17 стартував ярмарок меду від ТМ «Козацький мед»

08.2017 12:19 
 
 

Найкращі сорти меду та продукти бджільництва. У Львові відкрили ярмарок меду.

«Зараз в нас проходить акція для всіх мешканців міста – трилітровий бутель меду за ціною 239 гривень. Баночку треба приносити на обмін. Кожен мед можна спробувати. Ми вам підкажемо, який мед для судин, для серця, який від застуди», – сказав представник ТМ «Козацький мед» Олександр Єрьомін.

На ярмарок у Львові приходять постійні покупці.

«Беремо завжди різні види меду, кому який подобається. І по ціні він приємний. Принаймні точно знаю, що тут не обманюють, не підмішують цукру», – поділилась покупець Лілія.

Окрім меду на ярмарку представили широкий вибір препаратів на основі продуктів бджільництва.

«Торгова марка «Козацький мед» представляє продукти бджільництва для лікування, оздоровлення, укріплення самопочуття, зміцнення імунітету. Найціннішим продуктом у бджілок, і взагалі у природі, є маточне молочко. Це збалансований комплекс вітамінів, мікроелементів та амінокислот», – розповіла консультант-апітерапевт Ірина Гайдукова.

Ярмарок меду триватиме до 18 листопада у Палаці мистецтв, на вулиці Коперника, 17

 

ромео

В Украине изменится классификация видов меда

 


8 Ноября 2017 10:50 | Автор: Анна Буряк |

 

 

 

08_105001_med-kurkul-21212.gif

К концу 2019 в Украине планируется внедрить европейскую Директиву по меду. Согласно которой, произойдут некоторые изменения, включая классификацию меда. Об этом шла речь на информационном мероприятии, которое организовало Минагрополитики при поддержке проекта ЕС Association4U.

Суть европейских норм, их будущее влияние на отрасль пояснила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцова. Она отметила, что сейчас идет обсуждение соответствующего приказа Министерства, в котором адаптированые требования будут введены в действие.

Состоятся следующие изменения:

- изменится определение видов меда. Упомянутый ДСТУ использует следующие понятия: по происхождению мед бывает цветочный и цветочный с примесями; по способу производства - центрифужный, прессовый и сотовый. Тогда как в Директиве немного другая квалификация: по происхождению - цветочный или нектарный и так называемый падевый (из медовой росы), по способу производства - сотовый, с частями сотов, слит, экстрадированый (центрифужный), прессованный и фильтрованный. Плюс вводится такое понятие, как пекарский мед;

- изменятся критерии содержания меда по массовым долям сахара, влаги, ГМФ (гидроксиметилфурфуролу) и т.д.;

- приказ Минагрополитики установит требования к терминологии, маркировке, основным характеристикам продукта, которые предусматривают классификацию по происхождению и способу производства, а также основные критерии состава меда, по которым его идентифицируют

http://www.mv.org.ua/news/163384-v_ukraine_izmenitsja_klassifikacija_vidov_meda.html

ромео

На Волині 90-річна бабуся доглядає за бджолами

06.11.2017, 12:00
 
 

На Волині 90-річна бабуся доглядає за бджолами

Жителька села Конюхи Локачинського району 90-річна Катерина Коваль у своєму садку тримає кілька вуликів і частує медом не лише дітей і внуків, а й сусідів.

Про це пише Вісник.

Катерина Коваль каже, що незвичайну любов до бджіл передалась від її дядька Івана. 

«Мені було цікаво спостерігати за цими працьовитими комашками. Дядько навчив, як за ними правильно доглядати. Вулики подарував. Я й одяг спеціальний собі купила, медогонку. Прибіжу з роботи, я двадцять років у торгівлі працювала, й одразу до своєї пасіки. Чоловік до того діла не мав. І навіть зі мною сварився: «Як мене одна бджола вкусить, то я ті вулики поперекидаю», - каже бджолярка.

Проте Катерина Коваль, незважаючи на суперечки із чоловіком, не покидала улюбленого заняття. Бджоли відчували свою господиню і жодного разу не вжалили, хоч і приходила в одязі з короткими рукавами. Жінка дуже переймалася, коли гинула бджолина сім’я, бо ж, зізнається, цих комах любить більше, ніж їхній солодкий продукт.

"Діти і кажуть, що важко за бджолами доглядати, просять позбутися вуликів, я не хочу. Правда, викачувати мед помагає зять, бо сама вже не годна", - розповідає бабуся.

Бабуся зазначає, що неодноразово інші пасічники їй підказували, як штучно годувати бджіл, щоб мед скоро давали: треба біля вулика ставити цукор.

"Але я ніколи так не роблю, бо ж тоді й мед буде не з різнотрав’я, а фактично підробка. Таким методом користуються здебільшого ті, хто на базарі торгує, щоб більше продати. Смак є, а користі ніякої. За стільки років я добре знаю, де справжній, а де підробка. Натуральний мед аж терпкий трохи, по горлі дере. Якщо взяти його на ложку, то має стікати стрічкою і робити гірку, не розтікатись одразу", - додає пенсіонерка.
ромео

«Сладкое» дело: суд арестовал 186 тонн экспортного меда

«Сладкое» дело: суд арестовал 186 тонн экспортного меда

Одесские налоговики через суд добились ареста 186,44 тонны меда, который предназначался на экспорт.

Фискалы заподозрили компанию «Мед-Ок», расположенную в Лиманском районе Одесской области, в уклонении от уплаты налогов. Предприятие скупало мед у местных пасечников, доводило его до своих стандартов и экспортировало.

По данным следователей, фактический владелец фирмы, основавший ее в 2013 году, скрыл прибыль, занижая фактическую стоимость продукта. Более того, мужчина летом 2015 года вышел из состава учредителей и руководства компании, но с целью легализации доходов фирмы незаконно включил в свою налоговую декларацию за прошлый год 17,22 млн гривен. С этой суммы он не начислил и не выплатил налоги на 3,36 млн гривен!

«Сладкое» дело: суд арестовал 186 тонн экспортного меда

Информация о махинациях на предприятии следователи подтвердили и рапортом оперативника Черноморской объединенной налоговой инспекции. Правоохранитель констатировал, что один из пасечников в марте этого года продал фирме «Мед-Ок» 200 кг меда на сумму 5,2 тыс. гривен, тогда как в отчете компании указано, что продукцию они приобрели за 8,33 тыс. гривен.

Отметим, что в 2013 году фирму «Мед-Ок» основал Евгений Кирилко.

http://kordon.org.ua/sladkoe-delo-sud-arestoval-186-tonn-ksportnogo-meda.html

ромео

К концу года цены на мед в Украине вырастут - аналитики

Елена Грудзинская|Экономика, 02.11.2017 19:08
 
 
 
К концу года цены на мед в Украине вырастут - аналитики

Цена на мед в Украине растет, опережая темпы инфляции. Если в 2016 году 1 кг меда стоил для потребителя 26-28 грн, то к концу 2017 года по прогнозам значение ценника на продукт превысит 50 грн/кг.

Об этом в комментарии корреспонденту ГолосUA заявили аналитики компании Pro-Consulting.  

«Цена на мед в Украине растет, опережая темпы инфляции. Если в 2016 году 1 кг меда стоил для потребителя 26-28 грн, то к концу 2017 года по прогнозам значение ценника на продукт превысит 50 грн/кг», - отметили в компании.

По словам аналитиков, падение производства меда связано с действием нескольких групп факторов.

«Первое – климатические факторы. Глобальное изменение климата и повышение среднегодовой температуры привело к снижению производительности пчелиных семей. Технологические - недостаточная механизация отрасли не позволяет полностью раскрыть ее производственный потенциал. Нехватка мощностей по переработке имеющихся ресурсов порождает теневые каналы сбыта меда. Экономические - сокращение посевов медоносных культур уменьшает количество нектара, необходимого пчелам для выработки меда. Экологические - несоблюдение природоохранных норм приводит к большим потерям пчел на всей территории нашей страны из-за отравлений различными химикатами.Политические - значительные объемы производства меда потеряны в зоне проведения АТО и на неподконтрольных территориях», - проинформировали эксперты.

По словам аналитиков, несмотря на негативные тенденции последних лет, отрасль производства меда имеет все предпосылки к развитию.

«Экспортный потенциал этого продукта еще далеко не исчерпан. Спрос на мед на мировых рынках растет. Рост экспорта произойдет и при расширении квот на беспошлинную поставку этого продукта в ЕС. С 2017 году годовая квота на мед объемом 5,2 тыс. тонн была исчерпана уже 11 января и все дальнейшие поставки облагаются 30% пошлиной. Расширение внутреннего рынка меда произойдет в случае восстановления украинской экономики и роста покупательной способности населения», - резюмировали в компании.


 

Источник: http://ru.golos.ua/ekonomika/k_kontsu_goda_tsenyi_na_med_v_ukraine_vyirastut__ekspertyi_6101
Golos.ua © 2015

ромео

Рідке золото: як експортувати мед — БІЗНЕС-ПЛАН

2 листопада, 2017 
 
 
Іван Фролков читає реп, займається боксом і... продає мед. Разом з партнерами він заснував компанію «Караван Трейд», яка знаходить українських постачальників солодкого продукту та допомагає реалізувати його на європейському та американському ринках. Іван розповів Бізнес-плану про шлях від батьківської пасіки до міжнародного трейдингу.

Батьки почали займалися бджільництвом ще до мого народження. Мед я обожнював з дитинства, ще не вмів ходити, а вже намагався поласувати. Бувало, підповзав до бідона, батьки кричать «де Ваня?», а Ваня ще не стоїть, поточується, але руки облизує, усі в меді.

Я завжди хотів займатися власною справою, тобто в мене не було амбіцій будувати кар’єру деінде. Пропагую принцип, що потрібно займатися тим, що тобі подобається. Одного разу сів і подумав: я люблю мед, то чому б не займатися медом? Займатися бджільництвом я б не став: жив у Києві, назад у Херсон вертатися не хотілося. Але мав навички продажів. Трохи дослідивши ринок і зрозумівши, що Україна є третім у світі експортером меду, я вирішив, що цим і потрібно й займатися.

За якістю український мед на рівні з аргентинським. Китайський мед, індійський тощо — це зовсім не той продукт. Рівень фруктози вище, але смакові якості набагато гірші. Ось український або аргентинський — це щось зовсім інше. Його дуже люблять в Європі й Америці.

За два сезони існування компанії ми продали понад півтори тисячі тонн меду в країни Європи, США й Канаду. На даний момент активно нарощуємо обсяги, лише за період 2017 року реалізували близько 500 тонн.

becdbaefe088bac6be200d34f2b8407a.jpg?150Цех компанії Bee Sell, з якою співпрацює «Караван Трейд» Фото: Громадське

Які першочергові витрати? Передусім, офіс, де працюватиме менеджер, а потрібен принаймні один менеджер зі знанням англійської. А бажано, щоб знав іще німецьку, й польська не завадила б. Тому що на кордоні з поляками часто виникають проблеми. З ветеринарними лікарями, приміром. Вирішити питання їхньою мовою простіше, ніж англійською.

Ми найняли одного менеджера. На той момент він отримував 6000 гривень ставки плюс відсоток. У такому бізнесі саме така зарплатня — ставка плюс відсоток — дуже важлива. Якщо менеджера з продажу посадити на звичайну ставку, він розслабиться, не працюватиме — не матиме стимулу продавати товар.

«Продажник» — це стан душі. Він має бути злегка нахабним. Нахабство, упевненість у собі, наполегливість. Саме такі якості нам були потрібні.

Коли починаєш працювати як трейдер, тобі потрібні інвестиції саме в купівлю меду. Природно, починаєш закуповувати мед в експортерів безпосередньо, або працюєш з відстрочкою платежу 14 днів, або за передоплатою — як домовишся. Якщо потрібно вибити більше грошей, щоб більше комісію отримати, щоб знизити ціну експортерові, робиш передоплату. Якщо вартість машини в середньому 40-45 тисяч євро, потрібно дати передоплати десь 12 тисяч. На три тижні ці гроші будуть заморожені.

Нині в нас працює 3 менеджери: один із закупівлі й двоє з продажу. Для того, щоб забезпечити бізнес, щоб ми виходили в нуль, нам необхідно продавати в середньому три машини на місяць.

Найбільше перешкоджає експорту в країни Євросоюзу й США бюрократія на митниці, вибірковий підхід до перевірки вантажів, документів, які йдуть до Європи... Один лікар може затримати товар, інший може пропустити. Інша проблема — транспорт. Не надто сумлінний водій може їхати замість 7 днів — 22.

1057e5883a6376c4804e2f4b965814fe.jpg?150cb644927ecb74b520962b25172a14c6e.jpg?150Цех компанії Bee Sell, з якою співпрацює «Караван Трейд» Фото: Громадське

Як обираю партнерів? Насамперед має бути сумлінність. Коли дізнаюся, що є такий експортер, мені дуже важливо зустрітися й поспілкуватися. Тому що я прагну будувати бізнес на довірі. Якщо партнер адекватний, розуміє, як працює бджільництво, водночас я розумію, що людина він хороша, я можу з ним співпрацювати.

Відтак я їду до нього на завод. Якщо виробництво відповідає європейським стандартам якості, ми співпрацюватимемо. Чисто на заводі або брудно, як закуповують мед, як перевіряють, чи є лабораторія, також звертаю увагу на досвід і скільки завод уже експортував.

На даний момент ми співпрацюємо з 10-15 країнами, у нашій базі 400 компаній, активних — близько 12-15, з ними ведемо бізнес постійно. Спочатку формується база, менеджери шукають нових клієнтів — за допомогою інтернету, якихось виставок, за допомогою маркетингу тощо.

У нас грандіозні плани. Наша мета — 25 машин меду на місяць. Також плануємо відправляти близько 4-5 машин волоського горіха й до 10 машин фундука. І наше завдання — повноцінний трейдинг, тобто консолідація обсягів і горіхів, і меду в нашій компанії для подальшого поширення в Європі.

https://hromadske.ua/posts/ridke-zoloto-iak-eksportuvaty-med-biznes-plan

ромео

04.11.17 13:31

 "Чтобы не тревожить пчел звуком мотора": в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla. ФОТО+ВИДЕО

Необычного продавца меда заметили на небольшом стихийном рынке у входа в метро "Осокорки".



"Необычность" его была в том, что свой товар продавец доставал из багажника электромобиля Tesla Model S (стоимость достигает $50 тыс.).
 

Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 01





Один из пользователей Facebook Дмитрий Ступак не только купил мед у мужчины, но и узнал, кем является продавец.
 

Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 02Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 03

Оказалось, что водитель - Николай Ульянич, академик Украинской Академии Наук и заслуженный пасечник Украины. Кроме того, Николай Васильевич - почетный апитерапевт (применение живых пчел в лечении различных заболеваний) Украины.
 

Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 04


Также, со слов Николая Васильевича, он купил электромобиль специально, чтобы не тревожить пчел на пасеке звуком мотора.

До "Теслы" у почетного пасечника был бюджетный электромобиль Nissan LEAF. Который он продавал в феврале этого года. 
 

Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 05


А чуть позже уже торговался за подержанную Tesla Model S с американским аукционом.

Чтобы не тревожить пчел звуком мотора: в Киеве мужчина продавал мед из багажника электромобиля Tesla 06

https://censor.net.ua/photo_news/461696/chtoby_ne_trevojit_pchel_zvukom_motora_v_kieve_mujchina_prodaval_med_iz_bagajnika_elektromobilya_tesla

ромео

 

Гіркий присмак українського меду

 
  •  31.10.2017

1479717365_76402_w_700.jpg

Бджільництво – один з найдавніших промислів, котрий опанувало людство. В усі часи наші предки любили поласувати солоденьким, а мед вам не просто солодощі, а цілий склад корисних, поживних і навіть лікувальних елементів. Тож приручаючи собаку, коня чи корову, людина не забула і про бджіл. І українці зіграли в “одомашненні” працьовитих комах не останню роль – як стаття експорту, продукти бджільництва відомі ще з часів Київської Русі та й першого у світі рамкового вулика винайшов саме українець Петро Прокопович.

Часи минули, але українці так само люблять бджіл – нині в Україні цим промислом займається приблизно 400 тисяч осіб, так що фактично кожен сотий українець – пасічник. Але, на жаль, багато ще не значить добре – тому стан українського бджільництва нагадує ситуацію з вітчизняним молочарством. Ні там, ні там ніхто точно не знає ні кількість “худоби”, ні реальні обсяги виробництва. Те саме з реалізацією виробленої продукції – значна частка як меду, так і молока продається не в магазинах, а на стихійних ринках.

Так що виробництво меду на наших теренах – промисел переважно “тіньовий”. Через це воно й досі скоріше нагадує хобі – забаву для душі, ніж серйозний бізнес, хоча й крутиться в галузі небагато-немало – аж 2,5 мільярда гривень. Розпорошеністю виробників меду (втім, як і молока) користуються перекупники і скуповують його за безцінь. Приміром, закуповуючи оптом, за кілограм меду наразі пропонують 30-50 гривень, тоді як на базарі він (в залежності від сорту) коштує вже до 100 гривень. Ще більше зростає вартість меду, коли він перетинає кордони держави: у Польщі магазинний мед “потягне” на 170 гривень за кіло.

Держстат рапортує, що минулого року українські пасічники виробили близько 60 тисяч тонн меду, а експортували – майже 57 тисяч тонн. Прекрасний показник, та є одне “але” – наш якісний мед, минулого року продавали на експорт в середньому по $1,71/кг, тоді як французький – по $5,5 а німецький – по $5,72/кг. Це лише мені здається, що “скидка” завелика? І чи не цим пояснюється сміхотворна ціна скупки меду у пасічників? Демпінгуючи на ринку, експортери українського меду заробили минулого року лише $97,3 мільйони, а якби продавали за середньоєвропейською ціною, було б понад $320 мільйонів.

Якщо вірити статистиці, майже весь свій мед ми продали на експорт. Причому дві третини – до країн Євросоюзу. Це й не дивно – якість українського меду висока, а ціна – просто сміховинна. Тим часом у ЄС меду катастрофічно не вистачає і наш “відривають з руками”: квота на поставку меду вичерпується за день-два. З огляду на цю обставину, європейці навіть збільшили її обсяг наполовину – з 5 до 7,5 тисяч тонн, хоча ми з легкістю можемо поставити і 20 тисяч тонн, адже наш донедавна традиційний покупець – Росія свій ринок для нашого меду закрила. Ще 2014-го РФ купувала у нас 19 тисяч тонн меду, а 2015-го і 2016-го російський ведмідь вперто “смоктав лапу” – обсяги поставок склади анекдотичні 4 і 22 кілограми відповідно. Продовжують росіяни “сидіти на дієті” і нинішнього року – купили нашого меду всього пуд.

Але не забуваймо, що Держстат оперує лише офіційною інформацією, а обсяги виробництва нашого меду достеменно ніхто не знає – ви ж не повірите, що усю минулу зиму на базарах держави розпродували оті нещасні три тонни меду, що залишилися від експорту? Та й солоденьке наші північні сусіди не розлюбили. Тож знаходяться спритники, котрі намагаються провезти український мед до Росії контрабандою. Минулого року спіймали партію у тонну меду, нинішнього – аж у чотири тонни. І це лише ті спроби, що їх затримали прикордонники. Скільки меду прослизнуло крізь кордон – ніхто не знає.

Тобто ринки збуту для меду є, а от самого меду – не вистачає. Як збільшити його виробництво? Перестати гратися у пасічника “для душі” і почати ставитися до бджільництва як до бізнесу. Бо кожен канадський пасічник (їх там усього сім тисяч) отримує по 4 тонни меду за сезон, а кожен український – лише 150-200 кілограмів. А якщо ставитися до справи серйозно, можна досягти і рекордних показників: в Ізраїлі пасічників лише п’ятсот, проте кожен “викачує” з пасіки по 8 тонн меду за сезон.

З точки зору економіки 200 кілограмів меду це ніщо – хобі та й годі, бо прибутку від нього ніякого. Не кожен має змогу торгувати медом на базарі, тож невеликі надлишки пасічники змушені продавати за безцінь перекупнику. Можна було б виробляти більше, але тоді потрібні кошти для розширення виробництва, а їх ніде взяти, якщо “ужинок” мізерний?

Що робити, добре знають українські молочники, котрі вже почали об’єднуватися в кооперативи. Гуртом і батька легше бити, тож спільними зусиллями вони не лише підвищують кількість і якість виробленого молока, але й налагоджують його переробку і навіть виходять на ринок з локальними торговими марками. Бо утримання корів стає рентабельним від 12 голів, а бджіл – від 100 вуликів.

Спільними силами кооператив бджолярів може і товарну партію для експорту зібрати, а значить – отримати за мед реальні кошти, котрі дозволять розширювати виробництва. Не потрібно лише наслідувати деяких наших горе-експортерів, котрі примудряються добрий український мед розбавляти китайським сурогатом, і потім цю суміш гнати в Європу під виглядом автентичного українського продукту. Перші скарги на такі “художества” вже були, а репутація – справа тонка: здобуваєш її роками важкої праці, а втрачаєш за одну мить.

Щоб через зниження якості не втратити ринки збуту, потрібно запроваджувати суворіший контроль, та, здається, у запалі євроінтеграції наші чиновники цього не розуміють: Мінагрополітики вже два роки намагається “продавити” через громадські організації бджолярів (а без їх згоди це неможливо зробити) Наказ “Про затвердження вимог до меду, що призначений для споживання людиною”. Цей наказ – ні що інше, як неадаптований до наших умов переклад Директиви ЄС 2001/110/ від 20 грудня 2001 року щодо меду.

У разі бездумного схвалення її норм, відкриються ворота для надходження до України “чужого” меду нижчої якості та фільтрованого меду без визначення країни походження. Зниження вимог до українського меду, як цього вимагають європейські партнери України, може призвести до того, що український ринок заполонить неякісний китайський мед, який експортуватимуть сюди транзитом через європейські країни.

Пасічники переконані: якщо китайський мед вийде на український ринок, це буде катастрофа. Він, як то кажуть, навіть бджіл не бачив, бо його виробляють штучно, проте ціна такого “меду” вельми приваблива. То ж деякі наші спритні “експортери” зможуть “бодяжити” імпортний сурогат з якісним українським медом і експортувати його як вітчизняний, а справжня продукція українських бджіл не знайде збуту.

Адже 40% меду, що споживається в ЄС, зараз імпортується і виявляється, що кожна третя з відібраних проб меду в супермаркетах не відповідає вимогам ЄС. Недобросовісні продавці, особливо з Азії, змішують мед з солодкими сиропами, виготовленими з рису, буряка, кукурудзи, котрі важко виявити за допомогою аналізів. Що ж ви хочете: світове виробництво меду щорічно зростає лише на 2,5%, а світова торгівля ним – на 5%. Чи же тоді торгують? Здогадатися не важко: у тому-таки Китаї виробництво меду збільшилося лише на 13%, тим часом як його експорт зріс втричі, повідомляє uain.press

Український медовий експорт зараз на підйомі. Проте, щоб цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам і державі необхідно вдатися до системних кроків. Звісно, неможливо одразу вдвічі збільшити обсяги експорту меду, проте збільшити вдвічі прибуток від експорту – цілком реально: просто продавати його потрібно не бочками, як напівфабрикат, а розфасований у баночки – як кінцевий продукт. Ще краще продавати фасовані “мікси” меду з горіхами, котрі вдвічі дорожчі за простий мед, а Україна, на хвилиночку, перша в Європі та п’ята у світі за експортом горіхів.

Ну і наостанок. Бджоли – це не тільки мед, а в першу чергу – запилювачі сільськогосподарських культур. У радіусі кількох кілометрів довкола пасіки на полях значно підвищується урожайність – приміром на полі ріпаку, що знаходяться у безпосередній близькості до вуликів, збільшення середньої врожайності досягає 2 центнерів з гектару. Так що навіть без урахування вартості меду та його похідних, пасіка у господарстві дозволить отримати додаткові 1-2 тисяч гривень з гектару. Ну а сади без бджіл і заводити не варто.

Олесь Євтєєв
Редактор інформаційно-аналітичного відділу в газеті “Агропрофі”, журналіст
ромео

Європейський день пасічника в Карпатах 13-15жовтня– подія непересічна не лише для жителів славного гірського краю, але й для всієї України. Бо вперше такий захід, організований Спілкою пасічників України, Міністерством агрополітики та продовольства та проектом підтримки впровадження Угоди про асоціацію між ЄС і Україною Association4U, об’єднав бджолярів України, Польщі, Грузії і Словаччини на міжнародній конференції в Яремче.

Учасники заходу два дні ділилися власним досвідом, перспективами і проблемами на шляху тіснішої співпраці; пізнавали тонкощі й переваги зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу; дискутували про те, як додати українському меду вартості та зробити його впізнаваним для світового споживача, які передові технології використовуються у бджільництві, як захистити бджіл і лікувати органічними препаратами, які медзасоби можна використовувати, а які заборонені в українському та європейському законодавстві, які стандарти якості та вимоги для експорту меду в ЄС.

Становлення Спілки пасічників України як самоврядної організації з нуля розпочалося два роки тому, хоча свою історію громадська організація веде з кінця ХІХ ст. Южнорусского общества пасечников. «Український пасічник не довіряє державі як інституції. Пасічник – категорія самодостатня, розумна, працьовита, для якого на першому місці – вулик з бджолами, а не організація. Тому нашим першочерговим завданням є об’єднання в єдину потужну структуру, що ми й розпочали з кадрової роботи, перереєстрації громадського об’єднання відповідно до закону. Організація удесетиряє сили», - наголосив у своєму виступі Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. Також він розповів про вимоги для вступу в Спілку, зокрема, якість меду і медової продукції, активна позиція пасічника, рентабельність; та про майбутні плани щодо власної спілчанської акцизної марки «Схвалено Спілкою пасічників України», зміну поколінь, юридичні консультації для захисту пасічників, які досягають свого результату «мозолястими руками, мудрою головою і мокрою спиною».

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, Президент Спілки пасічників Польщі Вольдемар Кудла та голова її люблінського осередку Збігнев Янкевич, представник пасічників і апітерапевтів Словаччини Міхаль Гороль, представникАсоціації бджолярів ГрузіїДавід Хатіашвілі часто наголошували на спільності проблем, таких як:
- відсутність єдності та кооперації,
- якість меду,
- здоров’я бджіл,
- вимирання бджіл у світі через використання пестицидів на полях.

За словами віце-президента Спілки пасічників України Андрія Бажина, ми вже можемо називати себе медовою країною, адже виробляємо 30% від усього світового меду – 70,2 тис. тон на рік. «На першому місці Китай, на другому – Туреччина, на третьому – Аргентина і на четвертому – Україна», - повідомив А.Бажин під час свого виступу, додавши, що експорт меду в 2016 році склав 57 000 тон, за 10 місяців 2017 – 46 000 тон.

Приємно радує той факт, що серед країн, які купують у нас мед, на 1-му місці – Німеччина, на 2-му – Польща, на 3-му – США. Також в Україні діють дві лабораторії, у Києві та Львові, що можуть перевіряти мед на відповідність стандартам якості.

«Мед на експорт має відповідати певним вимогам (стандартам) держави-призначення, перш за все в частині безпечності. Коли держава видає дозвіл на експорт, Держспоживслужба контролює безпечність та якість. Зараз Міністерство працює над тим, які вимоги/директиви ЄС щодо захисту прав споживачів вже впроваджувати в українське законодавство, а які можна відтермінувати», - повідомив начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК Олександр Лозовицький.

«Наявність проблем в галузі – це результат відсутності єдності пасічників, - вважає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, - Франція з вересня 2018 р. вводить заборону на використання певних токсичних препаратів. Об’єднання, консолідація – це домашнє завдання на найближчі роки, бо з тих ніш, які додатково виникають на азіатських і європейських ринках, нас конкуренти видавлять дуже швидко, якщо ми не зорієнтуємось самі в себе».

Польські колеги зауважили на тому, що з 2001 по 2006 рр. їхні пасічники перейшли від дерев’яних вуликів до пластикових з гарною вентиляцією, а також з горизонтальних вуликів – на вертикальні, багатокорпусні. Також побратими відзначили, що в Україні дуже мало штучного запліднення маток, різні види вуликів пристосовані до ведення сучасного господарства та живуть хороші бджоли: карпатська, українська степова, апіс меліера, апіс тауріка. Натомість в Європі поширений бакфаст – бджола вирощена спеціально для зменшення парафінозу, яка змішується з місцевими видами і приносить або добрий, або недобрий результат. Тому польські колеги дуже рекомендували не повторювати їхніх помилок: не змішувати різні види, не експериментувати з бджолами зі всього світу, а берегти свою власну українську бджолу як біологічний вид. «Потрібно пропагувати штучне запліднення маток в Україні, тоді ви зможете вийти на ринок ЄС з власними унікальними бджолами», - наголосив Гжегош Борсук з Природничого університету у Любліні.

Значна увага другого дня конференції була приділена темі апітерапії, продуктам бджільництва в сучасній медицині, селекції і захисту бджіл, органічності продукції, ветеринарним препаратам, законодавству щодо реєстрації пестицидів та охороні карпатської бджоли.

Лікар-апітерапевт Микола Балаш поділився позитивними результатами на основі власної практики в нетрадиційній медицині, з 2010 р. функціонує «Бджолиний рай» як лікувальний комплекс сімейного типу. За його словами, бджоли відчувають біоенергетику людини, апітоксинотерапія допомагає при лікуванні безпліддя, розсіяного склерозу, больового синдрому, остеохондрозу; аплікації з воску розслаблюють м’язи; хворих з хребтовою грижею добре положити на вулик з бджолами, сон на вуликах зміцнює нервову систему завдяки ефекту біорезонансу. Колега М.Балаша нейрохірург Дмитро Сенишин вважає, що апітерапія не виліковує жодну з хвороб, але дозволяє прожити людині на 8-10 років довше. Через 15 хв. сну на вулику в людському організмі посилюється вібрація всіх клітин, а на 45 хв. сну виділяється сонототропний гормон, який відповідає за оновлення клітин. В цілому феромонна система бджіл збуджує захисні центри в організмі людини, підвищуючи імунітет, є найефективнішим методом профілактики туберкульозу, грипу, бронхіту.

Мед – це є радість природи, нектар – сироп радості, а бджола – посередник між природою і людиною, тому пасічництво – це синтез радості. 2 ложки меду на день – норма для здоров’я людини. Споживайте, насолоджуйтесь – і будьте здорові!

Фотоальбоми з Європейського дня пасічника в Карпатах можна переглянути за посиланням - https://www.facebook.com/groups/spasu

http://www.spasu.com.ua/content/європейські-пасічники-мед-як-радість-природи-і-цілюще-карпатське-повітря

ромео

ОСА vs ПЧЕЛА

Смертоносная схватка осы и пчелы шокировала пользователей сети

 

В сети появилось видео, на котором оса после короткой схватки расчленяет рабочую пчелу. Ролик опубликован на интернет-форуме Reddit.

Пользователи портала бурно отреагировали на битву насекомых. Большинство из них обратили внимание на жестокость сильнейшего противника.

"Ролик заставил задуматься о том, как много тихих убийств происходит вокруг нас, а мы их даже не замечаем", — посетовал Flames15.

"Я не был готов к такой жестокости", — прокомментировал запись JasonReed234.

"Вот еще одна причина, почему следует опасаться ос", — написал PsycoJosho.

Как сообщил журналу Live Science сотрудник Американского музея естественной истории Джеймс Карпентер, подобное поведение часто встречается у хищных ос. Эти насекомые нападают на пчел и кузнечиков и скармливают их своим личинкам.

"Осы разделывают своих жертв для удобства. Иногда они пережевывают их и превращают в "питательный шарик", избавляясь от всего лишнего", — сказал Карпентер.



РИА Новости https://ria.ru/world/20171028/1507747825.html

 

ромео

Набув чинності національний стандарт ДСТУ 8684:2016

У жовтні 2017 року набув чинності національний сандарт ДСТУ 8684:2016 «Мед і продукти бджільництва. Готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування».
 
 
 

У жовтні 2017 року набув чинності національний сандарт ДСТУ 8684:2016 «Мед і продукти бджільництва. Готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування».

Цей стандарт поширюється на мед і продукти бджільництва, зокрема, обніжжя бджолине (пилок квітковий) і його суміші, молочко маточне бджолине, отруту-сирець бджолину, прополіс (бджолиний клей), віск бджолиний пасічний.
У документі викладена суть методу дослідження, встановлені принципи та правила готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування меду й інших продуктів бджільництва.
Також стандарт встановлює вимоги щодо безпеки та охорони довкілля під час готування досліджуваних проб, вихідної суспензії та подальших розведень меду і продуктів бджільництва для мікробіологічного досліджування, повідомляє ДП "Полтавастандартметрології".

http://energolife.info/ua/2017/Society/4931/Набув-чинності-національний-сандарт-ДСТУ-86842016.htm

ромео

В Бурятии эксгумируют тело пасечного сторожа в поисках следов убийства

Мужчина дал показания против воришек, а потом его нашли повешенным В реестр опасных профессий в России не входит должность сторожа на пасеке. Однако именно эта работа стала смертельной для жителя Бичуры. Осенью прошлого года он дал свидетельские показания против местных воришек сладкого лакомства, а весной его нашли повешенным в окрестном лесу. Но даже после смерти его не оставляют в покое.  Никто не может дать ответа на вопрос, полез ли мужчина в петлю сам, или это все-таки было убийство. Эксперты и следователи, надеясь докопаться до истины, «зададут» его самому… сторожу.

Нежеланный свидетель

История с первого взгляда может показаться страшной, но по сути ничем не выделяющейся из тысяч таких же. Однако за смертью «медового» сторожа прячется клубок сплетен, обид, ужаса и подозрений. Дело о пропаже, а потом и страшной смерти «медового» сторожа «Номер один» освещал дважды. Все началось с банальных, регулярно повторяющихся краж.

Владельцы ульев жаловались, что у них воруют мед, причем в больших объемах. – Видны были следы воровства. Где-то коврик не так лежит, еще какие-то мелочи. Я стал делать специальные метки, и подтвердилось: воруют. Спрашиваю сторожа: «Кто был?». Он молчит. Я сначала и не знал, кого подозревать, – рассказывал ранее в интервью «Номер один» пасечник Николай Селиванов.

Тогда хозяин решил пойти на небольшую хитрость. Он понимал: сторож знает, кто ворует мед, и решил его «подловить». Поставил муляж улья, а на следующий день увидел следы взлома. Николай Иванович взял сторожа за руку и «ткнул носом» в неопровержимые доказательства.  – И он мне тогда все рассказал. Я дал ему ручку, блокнот, чтобы он все записывал. А сам включил диктофон. Оказывается, он был заодно с теми, кто воровал. Ему угрожали. Приказали молчать, пугали, что убьют, увезут на реку и утопят, – возмущается Селиванов. Назвал сторож и имена воров. Одним из них оказался отнюдь не уголовник со стажем, а один из сотрудников администрации.

На следующий день Николай Селиванов написал заявление в полицию и приложил к нему аудиозапись. А спустя несколько дней сторож, дававший показания, бесследно пропал. С тех пор по селу поползли слухи. Кто-то шептался, что видел его у соседей и что мужчине заплатили за молчание, кто-то говорил, что его держат в неволе похитители.

Но никто не мог сказать точно, где он находится. И, наверное, никто и предположить не мог о тех страшных событиях, которые произошли в мае. В один из весенних дней село облетела жуткая новость: «Сторожа нашли мертвым в лесу». Тогда Николай настаивал, что смерть эта очень подозрительна. Потому что сторожу незачем было лезть в петлю. – Он висел в петле на дереве в какой-то неестественной позе. Да и веревки у нас такой на пасеке не было. Я знаю, во что он одет был, на нем куртка другая была. Я подозреваю, что сторож не покончил жизнь самоубийством, его убили те, кто боится, что их накажут за воровство, – предполагает Николай.

Странные увечья

Подобные события в небольшом селе напугают кого угодно. Однако Николай, по его словам, настойчиво продолжал искать правды в кабинетах у полицейских и следователей. Он с самого начала просил их провести эксгумацию. – Меня спрашивали там: «А он кто тебе? Родственник?». Я им объяснял, что это мой главный свидетель по делу.

Сторож же все видел. У меня его признание есть. Я сейчас боюсь, чтобы не подтасовали результаты. Хотя мне и прокурор до этого говорил, что по факту смерти сторожа возбудили уголовное дело, – настаивает Николай.

Следователь объясняет, когда нашли несчастного сторожа, тело провисело в лесу долго, попросту сгнив. Это существенно затруднило работу экспертов. В этом случае дать однозначный ответ сложно. И все же уголовное дело возбудили, и версия об убийстве имеет место. По словам руководителя Кяхтинского МСО СУ СК РФ по Бурятии Будажапа Будаева, эксперты обнаружили, что у мужчины была сломана подъязычная кость. Это может указывать на насильственную смерть. – Подъязычная кость была сломана. Это заключение судебно-медицинской экспертизы. С самого начала у нас проводилась доследственная проверка, после чего возбудили уголовное дело по факту обнаружения труппа.

Сейчас, в рамках предварительного следствия, мы получили разрешение на эксгумацию. Дело в том, что перед нами встал вопрос: была ли на самом деле сломана кость либо это техническая ошибка. Труп эксгумировали и сразу доставили в Бюро СМЭ для проведения дополнительной экспертизы. Рассматриваются версии как убийства, так и не криминальной смерти. Ведь кость могла быть сломана и из-за того, что он долгое время провисел в петле. Заключение судмедэкспертизы ответит на все наши вопросы, – объяснил руководитель отдела.

И вопросов возникает очень много. Если это убийство, то кто убил мужчину? Если он сам полез в петлю, кто «подсказал» ему об этом решении? Ведь, по большому счету, у несчастного «медового» охранника не было причин прощаться с белым светом. Ирина Соколова, «Номер один»
Полная версия: http://gazeta-n1.ru/news/57778/

ромео

Робот-пчела

Робота-пчелу научили плавать и летать

В воздухе он машет крыльями со скоростью 250 раз в секунду, в воде скорость пришлось ограничить: всего 9 раз в секунду, чуть быстрее – и робота невозможно стабилизировать.

 

В длину робот не больше пчелы, а весит всего 175 миллиграммов. В таких масштабах поверхностное натяжение воды – серьезная сила; инженерам потребовалось приложить дополнительные усилия, чтобы преодолеть ее и поднять робота над поверхностью. Для этого к опорам робота подвели электроды. Когда на них подают ток, вода распадается на водород и кислород. Смесь этих газов легко воспламеняется, чем и воспользовались создатели робота: уже через две минуты небольшой искры достаточно, чтобы сообщить робопчеле импульс, достаточный для преодоления силы поверхностного натяжения.

 

После того как искра проскакивает и поджигает кислородно-водородную смесь, робот выпрыгивает из воды на 35 сантиметров, развивая при этом скорость 2 м/с (примерно равную скорости пешехода). Выскочив из воды, робот слишком тяжел, чтобы летать, но он может спланировать на твердую поверхность, высушить крылья – и тогда он снова готов к полету.

 

 

Инженерные решения, позволившие построить робопчелу, могут пригодиться разработчикам подводных исследовательских и спасательных аппаратов, отмечают создатели робота. Описание робопчелы опубликовано в журнале Science Robotics

https://naked-science.ru/article/hi-tech/robota-pchelu-nauchili-plavat-i

ромео

 2017 » Октябрь » 26  15:31:59


Виктор Ющенко посетил Житомирскую область, чтобы познакомиться с древней формой пчеловодства. ФОТО

Виктор Ющенко посетил Житомирскую область, чтобы познакомиться с древней формой пчеловодства. ФОТО
 
 
 
 
Третий Президент Украины Виктор Ющенко заинтересовался бортничеством, которое до сих пор практикуют в селах Олевского района на Житомирщине. Поэтому самый известный «пчеловод» страны вместе с семьей на днях посетил север нашей области.

О приезде Ющенко на своей странице в Facebook сообщил местный краевед Юрий Халимончук, передает Вголос.Zt.
 

«Архаическое бортничество заинтересовало третьего Президента Украины, 20 октября со своей семьей и с семьей Оксаны Ивасюк (родная сестра Владимира Ивасюка, автора знаменитой «Червоной руты») посетил Олевщину. Мне выпала честь сопровождать высоких гостей вдоль медовой реки Уборть от Олевска до Хочино. С большим интересом гости на городище "Бабина гора" послушали археолога Андрея Петраускаса, который именно в этот день в очередной раз наведался к нам с рабочим визитом. Увидели место раскопок, часть найденных артефактов и ладьи, которые мы здесь мастерим.

В селе Юрово я их завел на старое кладбище с каменными крестами. В Рудне-Хочинской к своим бортническим угодиям нас повел местный бортник Владимир Дворецкий, а в Хочино – Анатолий Скумин. Полесье очаровало гостей своей красотой, легендами и древними промыслами. Угостившись диким медом они выразили надежду на более глубокое знакомство с нашим лесным краем», – рассказал он.


К слову, за Ющенко прочно закрепилось звание главного украинского пчеловода. После ухода от политики он заявил: «Сейчас у меня есть время для жены, детей, внуков. Для пчеловодства, в конце концов». Известно, что несколько лет назад у него было три пасеки: на Киевщине, Черниговщине и Черкасщине.

Отметим, что бортничество – старейшая форма пчеловодства, при которой пчёлы живут в дуплах деревьев. Дупла могли быть естественными или по нескольку дупел выдалбливали в толстых деревьях на высоте от 4 до 15 м. Бортничество было известно на Руси до XVII века и являлось тогда одной из важных отраслей её хозяйства.

22782229_10209969391927224_872208662_n.j

22782101_10209969391847222_1933158843_n.

22782044_10209969391727219_493275104_n.j

22782077_10209969391647217_481802258_n.j

22809905_10209969393167255_1093972788_n.jpg

http://zhzh.info/news/2017-10-26-34013

ромео
19.10.2017

 

Количество пчелосемей в США остается стабильным

Количество пчелосемей в США остается стабильнымВ США с середины XIX века было более 20 случаев массовой гибели пчел от различных причин. Осенью 2006 года этот список пополнился еще одним феноменом: в ряде штатов в пчелосемьях стали исчезать рабочие пчелы; в опустевших ульях оставались лишь матки с горсткой молодых пчел и большие запасы меда и перги, не тронутые пчелами-воровками, осами и другими насекомыми-«мародерами». В феврале 2007 года это явление было названо коллапсом пчелиных семей – КПС (colony collapse disorder). Основная причина КПС до сих пор не выявлена. Преобладает мнение, что это результат комплексного воздействия на пчел паразитов, болезней, пестицидов, дефицита полноценных кормов, ГМО и десятков других факторов. 

Пчеловоды, многие независимые ученые, Совет по защите естественных ресурсов (Natural Resource Defense Council), Гринпис и другие группы экологов и защитников природы возлагают часть вины за высокую гибель пчел на системные пестициды, которыми протравливают семена и обрабатывают посевы многих сельхозкультур. Речь идет, прежде всего, о группе инсектицидов, именуемых неоникотиноидами. Европейский Союз в 2013 году ввел частичный запрет на применение неоникотиноидов, с учетом их возможного негативного воздействия на пчел. Однако Агентство по защите окружающей среды США (Environmental Protection Agency (EPA)) воздерживается от подобного шага. В начале 2017 года руководство EPA заявило, что четыре наиболее интенсивно используемых неоникотиноида «не создают значительного риска для пчел». 

Потери пчел в зимовку 2006/2007 превысили 30%, а в зимовку 2007/2008 – 35% - в 2 раза больше, чем в предыдущие десятилетия. С 2010 года, когда в США начали учитывать потери пчел не только в период зимовки, но и в ходе пчеловодного сезона, эти потери в отдельные годы составляли 40-45%. 
 

Объединение «Будь информирован о пчелах» (Bee Informed Partnership) и Инспекция по пчеловодству США (Apiary Inspectors of America - AIA) сообщают следующие данные о гибели пчел за последние 11 лет (%):


США, КПС, гибель пчел, защита здоровья пчел, опыление с/х культур, неоникотиноиды

Черным цветом на графике обозначены потери пчел в зимовку, а желтым - совокупные потери в зимовку и в ходе пчеловодного сезона. 

Американские СМИ стали именовать КПС «пчелиным апокалиписом» (bee-pocalypse), «пчелиным армагеддоном» (bee mageddon) и «критической точкой в производстве сельхозкультур». В 2013 году журнал «Тайм» обобщил эти мрачные прогнозы в статье «Мир без пчел». На этом фоне была развернута широкая общественная кампания в защиту пчел и других насекомых-опылителей и увеличены ассигнования на научные исследования, касающихся их здоровья. Конгрессмены, представители Минсельхоза и других министерств и ведомств стали в своих выступлениях увязывать положение дел в пчеловодстве с продовольственной безопасностью страны и подчеркивать, что вклад пчел в экономику США составляет 15 млрд долл.в год, и что благодаря пчелам в США производится треть продовольствия. 

В мае 2015 года президент Обама утвердил Национальную стратегию защиты здоровья пчел и других опылителей (National Strategy to Promote the Health of Honey Bees and Other Pollinators). Эта стратегия включает ряд мер по снижению гибели пчел в зимовку до 15% в год в течение 10 лет. Одна из этих мер предусматривает восстановление естественных медоносных угодий на территории 2,8 млн га. Казалось бы, массовая гибель пчел должна была привести к сокращению количества пчелосемей в США. Но этого не произошло. 

Пчеловоды успешно адаптировались к новой ситуации с появлением КПС, стали активнее использовать профилактические меры и восстанавливать потери пчел с помощью деления пчелиных семей и применения других стандартных приемов. С учетом возросшего спроса на пчелопакеты и плодных маток разведенческие хозяйства в Калифорнии и других южных штатах увеличили их производство. Журнал American Bee Journal в результате опроса читателей пришел к выводу, что высокая гибель пчел в последние годы не привела к скачку цен на пчелопакеты и маток. В начале 2017 году цена трехфунтового пчелопакета (12 тыс. пчел) с плодной маткой составляла 90 долл., а плодной матки - 19 долл. 
 

По данным Минсельхоза США, в 2016 году количество пчелосемей составило 2,78 млн – почти столько же, сколько 22 года тому назад и на 0,4 млн больше, чем в 2006 году, когда был впервые зафиксирован КПС:


США, КПС, гибель пчел, защита здоровья пчел, опыление с/х культур, неоникотиноиды

Пчеловодство США держится на плаву, прежде всего, благодаря стабильным доходам пчеловодов от аренды пчел для опыления сельскохозяйственных культур. Эти доходы оцениваются в 600-700 млн долл. в год - в 2-3 раза больше, чем доходы от сбыта меда и других пчелопродуктов. Индустрия опыления в США хорошо отлажена. Пчеловоды и фермеры давно научились договариваться между собой, кто кому и сколько должен платить за постановку пчел в садах или по соседству с плантациями овощей и медоносных культур. 

Большинство коммерческих пчеловодов ранней весной вывозят пчел в Калифорнию на опыление миндаля, после чего мигрируют в штаты Орегон и Вашингтон опылять яблони, груши и вишню. Другие отправляются опылять сады в штате Нью-Йорк. Третьи опыляют овощи во Флориде и чернику - в Мэйне. По окончании сезона опыления многие пчеловоды переключаются на производство меда и отвозят пчел в штаты Среднего Запада, где выращивается подсолнечник, клевер и другие культуры и имеются естественные медоносы. Цена аренды пчел на опыление миндаля и других культур увеличилась за 15 последних лет в два раза. Высокая гибель пчел практически не сказалась на количестве производимого меда. В 2016 году его было произведено 73 тыс. тонн - чуть больше, чем в 2006 году. 

Группа экономистов из университетов штатов Монтана, Орегон и Каролина пришла к выводу, что возросшая в связи с появлением КПС гибель пчел имела минимальные последствия для экономики США и американских потребителей и не сопровождалась ростом цен на виды продовольствия, производимые «с участием пчел». 

А. Пономарев

http://www.apiworld.ru/1508399828.html?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+pchelovodstvo+(Мир+пчеловодства)

ромео

time_icon.svg 22 октября 2017, 15:50 

Алкаш украл мёд на закусь. Мсье знает толк в развлечениях

 

image_22102017145834_15086663141743.jpg

Башкирия нынче отжигает. В селе Мраково объявился Винни-пух-грабитель. У мужика трубы горели, а закуси не было. Тогда он и пошел на сладенькое дело. Взял и разорил улей. Когда хозяин пчелок и участковый ввалились в берлогу к Винни, тот довольный, весь в натуральном ботоксе, лакомился медком с сотами и прихлебывал водку.

Теперь не знай, когда он еще сможет так вкусненько побухать. Попал под статью.

http://1743.ru/news/10299

ромео

Юрій Овдієнко: Ринок меду сам робить ціну — потрібно тонко відчувати момент

20 жовтня 2017 12:00
Юрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України» Kurkul.comЮрій Овдієнко, пасічник, член «Спілки пасічників України»

Цей рік відзначився складною ситуацією на ринку меду. Поряд з «медовим неврожаєм» багато пасічників оголосили бойкот трейдерам, вимагаючи вищої закупівельної ціни. Щоб роз’яснити ситуацію та виявити останні тенденції в цій непростій ситуації Kurkul.com звернувся до Юрія Овдієнка, авторитетного пасічника, члена «Спілки пасічників України».

Kurkul.com: Яка зараз ситуація на ринку меду? Як відреагували трейдери на своєрідний бойкот? Чи зростає ціна?

Юрій Овдієнко: Звичайно трейдери відреагували негативно. Адже не секрет — чим нижча закупівельна ціна тим більший прибуток вони отримають. Також, в цьому році пасічникам сприяє «неврожай» на мед. Тому склалися сприятливі обставини для врегулювання відносин між трейдерами й пасічниками. Але тепер не потрібно «перегнути палицю». Якщо й далі не здавати мед багато трейдерів може збанкрутіти. Звичайно, ринок пустим не буде, зайдуть інші. Проте, в момент зміни структури ринку пасічники можуть «перевиробити», обсяги продукції збільшаться. Відповідно впаде ціна. Тому потрібно тонко відчувати момент.

Ринок робить ціну. Відповідно ціна підвищилась. Зараз вже 48 грн за 1 літр. Більше вона, мабуть, підніматись не буде тому що 50 грн — це вже та межа при якій постає питання чи вигідно закуповувати мед? Тому ціна 45-50 це та межа на сьогодні день.

Kurkul.com: Скільки пасічників підтримали Вашу позицію?

Юрій Овдієнко: Досить багато. Точно більше як 300. Сотні позитивних коментарів на моєму YouTube каналі з підтримкою такого рішення.

 

APIS7102.JPG
 

Kurkul.com: Яка на Вашу думку має бути гуртова й роздрібна ціна на ринку українського меду?

Юрій Овдієнко: Ринок сам робить ціну. Люди купують мед в тій кількості, яка пасічника влаштовує. Відповідно він піднімає ціну. Припиняють купляти — ціна падає. Сьогоднішня ціна по Києву наступна: акацієвий — 250 грн/л, липовий — 180 грн/л, гречаний — 160 грн/л, різнотрав’я — 140 грн/л, соняшниковий, ріпаковий — 130 грн/л. Гуртова ціна — 45-50 грн/л.

Kurkul.com: Чи можливо окремим виробникам самостійно експортувати власну продукцію?

Юрій Овдієнко: Наскільки я знаю у нас є такі приклади. Пасічник реєструє ФОП й може сам займатися експортом. На одній ярмарці я хотів детальніше дізнатися в одного пасічника, що займається таким. Уточнити деталі цього процесу, проте він відмовився дати інтерв’ю. Так що самостійно експортувати можна, проте, на мою думку, ефективніше це робити кооперативами чи іншими об’єднаннями. Тобто пасічники якогось району можуть зібратись, розлити мед в однакову тару, зробити аналіз. Потім його гомогенізують, розігрівають, розливають, отримують супровідні документи й вивозять. Все можливо, тільки потрібно шукати точки дотику з споживачами.

 

APIS6971.JPG
 

Kurkul.com: Який формат взаємодії пасічників, на Вашу думку, найбільш ефективний для формування вигідної для виробників ціни?

Юрій Овдієнко: Потрібно стати активними учасниками ринку. Насамперед, створити вітчизняну біржу й активно виходити на зовнішні ринки. На мою думку, досить перспективним є азіатський ринок. Там не такі жорсткі вимоги, порівняно з європейським й вища ціна. Тому я працюю над створенням онлайн біржі. Вона має бути саме для пасічників. Причому, планується запустити цей ресурс, як некомерційний проект. Я 37 років присвятив бджільництву й знаю, як заробити. Тільки на пасічниках заробляти не хочу.

Kurkul.com: Як Ви гадаєте, чи здатні українські пасічники скласти гідну конкуренцію на європейському ринку?

Юрій Овдієнко: Ми вже складаємо. На сьогодні треті в світі за об’ємами експорту. Деякі держави навіть займаються реекспортом нашого меду. Наприклад, США.

 

Під час виставки Apimondia 2017 р.
Під час виставки Apimondia 2017 р.

Kurkul.com: Що на Вашу думку є основними проблемами українського ринку меду?

Юрій Овдієнко: Брак інформації. А ще непрофесіоналізм й відсутність фахових знань. Адже ринок меду включає в себе й виробництво. Це основа, так як без виробництва немає й ринку. Для галузі потрібні кваліфіковані кадри з відповідною освітою. От я, працюю на кафедрі бджільництва, але студентів на практику не дають. Студенти їдуть в основному за кордон щоб заробити гроші. Звичайно, зараз час такий, але…

Також частина пасічників не мають елементарних знань. На жаль, чи на щастя, бджоли в нас в основному дикі і можуть виживати без допомоги людини. Пасічник їм щось робить, а вони живуть самі по собі. Він радіє, якимсь здобуткам, проте це зовсім не його заслуга.
Велика проблема — сумнівні джерела знань. Недосвідчені пасічники можуть використовувати неперевірену інформацію й цим нанести шкоду своїм пасікам.

 

Під час виставки Apimondia 2017
Під час виставки Apimondia 2017

Kurkul.com: Чи є приклади успішної кооперації пасічників?

Юрій Овдієнко: Так, є. Наприклад в Львівській області. Вони займаються експортом. Але про них мало інформації. В нас пасічників всіляко навчають, як виробити більше меду, але зовсім не звертають увагу на реалізацію. Тож кооперативи є і вони працюють. Проте, дуже часто такі об’єднання не відповідають справжній суті. Більш успішними є кооперативи Західної України. Вони ближче до європейських споживачів і ринку.

Kurkul.com: Чи отримують пасічники зараз щось за послуги запилення?

Юрій Овдієнко: Отримують. Зараз пасічники стали мудріші й використовують цю можливість заробити більш ефективно. Наприклад раніше, коли ще не було такого попиту на мед, одна з фірм вимагала щоб на 1 га соняшника ставили 8 сімей. За це вони платили 200 грн з 1 га. При цьому норма — півсім’ї на 1 га. Було таке, що втрачали й пасіки, проте отримували 200 грн.

Зараз пасічники розумніші. Та й пропозицій збільшилось. Наприклад, в Черкаській області, Корсунь-Шевченківський район, за 1 га платять 500 грн. В Дніпропетровській області — 750 грн. Варто зазначити, що така пропозиція актуальна тільки для соняшника, який йде на посівний матеріал. При цьому є підтверджена інформація, що там де стояли пасіки урожайність 30 ц з 1 га, а там де не було 10 ц з 1 га.

 

APIS7526.JPG
 

Kurkul.com: Які Ваші враження від Apimondia 2017 в Стамбулі? Що Ви можете сказати про рівень та організацію порівняно з тою, що відбувалась в Україні?

Юрій Овдієнко: В Україні був більш масовий захід. В Стамбулі було менше й, майже, не було європейців. В основному представники азіатських країн. Організація подібна до української. Дуже суворі заходи безпеки. Не сподобалось, що українці розпорошились по всьому залу. Не було кому об’єднати. Спілка пасічників дещо однобоко представляла пасічників.

Взагалі, сам конгрес пройшов на високому рівні. Вразило місто й мешканці, своїм порядком й патріотизмом. Хотілося б побажати такого всім нам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Володимир Кошелюк, Kurkul.com, 2017 р.

https://kurkul.com/interview/202-yuriy-ovdiyenko-rinok-medu-sam-robit-tsinu--potribno-tonko-vidchuvati-moment

ромео

Украину могут залить некачественным медом: антибиотики и другие неприятности

мед

Если в Украине будет бездумно внедрена Директива Совета 2001/110/ЕС по меду, которую активно продвигает Минагропрод, в стране может появиться менее качественный продукт. В том числе так называемый фильтрованный мед, родину которого определить будет невозможно.

И хотя директива прямо запрещает использовать фильтрованный мед в качестве добавки в натуральный мед, высока вероятность того, что дельцы будут пользоваться этой возможностью, чтобы «бодяжить» продукт для получения дополнительной прибыли при экспорте украинской сладости. Об этом сообщила глава правления общественной организации «Всеукраинское братство пчеловодов Украины» Татьяна Васильковская, передает UBR.

 

«Нельзя допустить, чтобы для импорта «чужого» меда в Украине, показатели качества меда были ниже, чем те, что имеют отечественные меды», — отметила Васильковская.

Вместо этого пчеловоды предлагают дать законные основания для экспорта украинского меда самими производителями, а не компаниями-экспортерами, которые скупают его по дешевке и не дают возможности развиваться отечественной переработке.

Собственно, и при действующей нормативной базе проблема качества и безопасности меда в Украине стоит довольно остро. Так, по словам гендиректора компании-производителя и переработчика меда «Бихайв» (Beehive) Олега Барского, примерно 20% сырья бракуется при приемке из-за наличия антибиотиков.

«Сырье привозится неоднородное, в неподходящей таре, что тоже служит причиной для отказа в приемке. Мы уже стали запускать в оборот свои специальные пищевые бочки для перевозки меда», — рассказал Олег Барский.

По его словам, многие компании скупают неоднородное сырье и вынуждены отправлять на экспорт партии гомогенизированного продукта (смешанный из разных видов: акация, липа и т.п.), который на мировом рынке стоит наиболее дешево.

«В соседней Польше лучшие меда стоят 45-50 злотых ($12-13) за кило. А наши закупаются по 28-35 грн, лучшие по 60 грн/кг ($2,4)», — сообщил UBR.ua начальник отдела международной интеграции в сфере технического регулирования АПК Александр Лозовицкий.

Поэтому неудивительно, что некоторые трейдеры пытаются заработать больше, подмешивая в продукт более дешевый (а значит и менее качественный) мед.

«Уже были случаи выявления антибиотиков в украинском экспортном меде. Экспортерам надо более ответственно относиться и не ставить под угрозу имидж страны», — сообщил первый замглавы Госпродпотребслужбы Андрей Жук.

Невозможность формировать крупные товарные партии меда в том числе связана с мелкотоварным производством.

«В стране примерно 4 млн пчелиных семей. Но крупные хозяйства на 500-2000 ульев можно пересчитать по пальцам. Пасеки на 100-200 ульев — не более 40% производства украинского меда. Остальное — пасеки меньше сотни ульев. Поэтому нужно развивать промышленные пасеки», — отметил Олег Барский.

Пчеловоды опасаются, что с отменой национального стандарта ДСТУ 4497: 2005 «Мед натуральный», в страну может хлынуть импортная продукция более низкого качества.

По словам Татьяны Васильковской, этот стандарт, хоть и применяется в добровольном порядке, но хоть как-то защищает внутренний рынок от поставок менее качественного меда из-за границы.

«Чтобы не зашел в Украину мед с антибиотиками, пестицидами, тяжелыми металлами и т. д., нужно немедленно обновлять наше законодательство», — считает Татьяна Васильковская.

По ее словам, сейчас ветеринарное обслуживание пасек практически отсутствует, а рынок ветеринарных препаратов практически бесконтролен. Что сказывается на качестве меда. Это признают и в Минагропроде.

«Когда будет контроль за ветпрепаратами, тогда не буде продажи незарегистрированных препаратов», — сообщил UBR.ua начальник отдела международной интеграции в сфере технического регулирования АПК Александр Лозовицкий.

Не работают также законодательные акты и по использованию пестицидов, что приводит к массовой гибели пчел от отравления пестицидами при обработке сельскохозяйственных угодий землепользователями и фермерами. Медоносная база Украины существенно уменьшается.

По данным Минагропрода, за последние три года в Украине погибло 1,7 тыс. пчелиных семей. А уже в 2017 году этот показатель составил больше тысячи.

Ответственность за неправильное использование пестицидов прописана в Админкодексе, однако на деле все заканчивается оформлением протокола сотрудниками Госпродпотребслужбы.

«Мы ведем расследования, но пчеловодов чаще всего интересует возмещение материальных потерь от гибели пчелиного семейства. Но это возможно только через суд», — рассказал Андрей Жук.

В конечном итоге все эти проблемы мешают наращивать производство меда. Сейчас, согласно статистике, в стране производится около 60 тыс. тонн меда в год. Столько же Украина вывезла в 2016 году на экспорт.

«Мы считаем эту цифру заниженной, так как очень трудно подсчитать производство, когда 98% меда — продукт мелких пасек, многие из которых работают в тени», —рассказала замминистра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева.

По оценкам министерства, реальное производство меда в нашей стране находится в пределах 70-80 тыс. тонн.

Чтобы стимулировать хозяйства к производству и дать им возможность накопить средства для развития, пчеловоды просят правительство нормативно урегулировать процесс выхода мелких производителей на внешние рынки.

«Это позволит экспортировать так называемые монофлорный мед (липа, акация, гречиха), а не «сборную солянку» гомогенизированного меда крупной товарной партией. Это позволит пчеловодам повысить свою рентабельность. Мы хотим, чтобы это было заюстировано приказом министерства», — заметила Татьяна Васильковская.

Также предлагается создать специальный ресурс, где были бы указаны все фермеры, где и что они применяют в качестве средств защиты растений. Чтобы можно было легче и контролировать процесс, и привлекать нарушителей к ответственности.

В Минагропроде считают, что нужно создать тандем производитель-экспортер. Это может быть залогом качества экспортной продукции.

«Открытие рынка для мелких пасечников очень важно. Сейчас мы работаем над открытием рынка Китая, идет переговорный процесс именно по меду. Несмотря на временный запрет ввоза в 2017 году, первая пробная партия была завезена, чтобы понять, как будет идти торговля. Ведь в странах Азии свои вкусовые предпочтения. Часть меда в 2016 году небольшими партиями продавалась в Японии. Там свои требования и довольно жесткие, но наши отдельные экспортеры могут это выполнить, надо развивать процесс», — рассказал UBR.ua Александр Лозовицкий.

https://www.1news.info/украину-могут-залить-некачественным-328897

ромео

В Кабмине просят украинских экспортеров не "бодяжить" мед для Евросоюза

16:21, 18.10.2017
 

Отдельные украинские экспортеры меда пытаются продавать за границу разбавленный продукт. Уже есть первые случаи претензий от иностранных потребителей.

Об этом сообщила замминистра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева, пишет Ubr.ua.

 

"Уважаемые экспортеры меда! Прошу вас не играть с качеством. Мы считаемся поставщиком высококачественного меда, поэтому не ставьте репутацию страны под угрозу, смешивая качественный мед с продуктом неизвестного происхождения в своем стремлении заработать больше", – пристыдила поставщиков Ольга Трофимцева.

Тех, кто ставит под угрозу "само существование этой экспортной отрасли Украины" обещают строго наказывать и разбираться по каждому подобному случаю.

Из каких стран пришли рекламации, замминистра не сообщила. Однако можно предположить, что это были страны Евросоюза, так как больше половины нашего меда уходит в ЕС, где очень высок уровень контроля качества продукции.

Всего, по данным Минагрпрода, в прошлом году было экспортировано 57 тыс. тонн меда, а за 9 месяцев 2017-го – уже 46 тыс. тонн. То есть, по итогам года результат будет выше прошлогоднего, примерно на 10%.

https://strana.ua/news/99452-ukrainskie-eksportery-v-es-nachali-bodjazhit-med-minahroprod.html

ромео

«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва

17.07.2017, 17:53
 
 

«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва

Просто на вуликах стоять пластикові баночки з фарбами. Між вуликами сидять підлітки, зосереджено малюють. В декого на полотнах вже вимальовуються пасіка, навколишній пейзаж та звичайна на вигляд сільська хатинка. 

Це учні Волинського коледжу культури і мистецтв імені І.Ф Стравінського приїхали на урок у напрочуд цікаве місце – єдиний на Волині музей бджільництва. Відвідувачів зустрічає оригінальний, в людський зріст пам’ятник бджілці-трудівниці. На приміщенні – табличка: «Клуб-музей історії села Баїв та Волинського бджільництва».

БУВ СІЛЬСЬКИМ КЛУБОМ, СТАВ МУЗЕЄМ БДЖІЛ

Дуплянка 1805 року, пристрій для витягування бджолиної отрути, знамена бортників (пасічників часів Київської Русі) – одні із найцікавіших експонатів музею Волинського бджільництва.

«Я давно носився з цією ідеєю, ходив до посадовців, щоб виділили якесь приміщення під музей. Але в місті таке приміщення було важко знайти, адже навіть не сплачуючи орендної плати, за комунальні послуги довелося б платити такі гроші, що музей би не окупився», - розповідає ініціатор створення музею, волинський пасічник Володимир Дмитрук.

 
Володимир Дмитрук
Володимир Дмитрук

Довелося шукати місце у навколишніх селах. Врешті пригледіли закинутий сільський клуб в Баєві. Будівлю вже мали зносити, але волинські пасічники вмовили сільського голову віддати під музей. Своїми силами зробили ремонт, почали наповнювати експонатами.

Директором музею став Іван Душак – пасічник та колишній завідувач цього ж таки клубу. 

Врешті тут відкрили два відділи – музей села з різними старожитностями та інший, присвячений бджільництву.

У першій кімнатці – рушники, веретена та «ложки, щоб мед їсти», – сміється Дмитрук вказуючи на лопати, якими колись вкладали хліб у піч.

 
Старожитності Баєва
Старожитності Баєва
 
«Ложки, щоб мед їсти», - Дмитрук.
«Ложки, щоб мед їсти», - Дмитрук.


Другий зал великий – тут у клубі раніше був кінотеатр. Стіни завішані – стендами з інформацією про відомих пасічників та їх цитатами, фотокартками волинських бджолярів та зображеннями їх знарядь праці. Між стендами – знамена бортників часів Київської Русі: виготовлені “під старовину” дерев’яні дощечки з загадковими символами.

У шафках продукти бджільництва – аналоги перших екземплярів питних медів, прополіс та медова косметика. 

Попід стінами – найцінніші екземпляри: дуплянка 1805 року, пристрій для ловлі рою, пристрій для добування бджолиної отрути, медогонки. Під стелею – рамки з бджолиними стільниками.

На чільному місці – стіл з двома величезними фоліантами з фото – історією Волинського братства бджолярів та історією волинського бджільництва.
 
 
Дуплянка 1805 року
Дуплянка 1805 року
 
«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва
 


ГІРКИЙ МЕД ТА ГУРТОК ДЛЯ ЮНИХ ПАСІЧНИКІВ

Тут не лише проводять екскурсії – тут виховують маленьких бджолярів. З весни діє гурток, у якому двічі на тиждень займаються школярі з Баєва та Городища. 

Навчає дітей сам Дмитрук разом із директором музею Іваном Душаком. Перший розповідає теорію, другий вчить працювати з вуликом. 
Шукав вихованців директор музею в місцевих школах. Спочатку пасічниками захотіли бути близько 30 діток.

«А потім: «мене мама не пустила!» То врешті прийшло тільки 17. Знаєте, як то діти – думали, що прийдуть і відразу будуть їсти мед. Я їм казав – мед гіркий. А вони зі мною сперечалися: «солодкий»! А тепер діти, яких ми вчимо, знають – мед гіркий, бо дуже тяжко його добувати. Але зараз залишилося лише сім – тих, хто серйозно налаштований та справді цікавиться бджільництвом», - сміється Душак. 

Навчають дітлахів зрозумілими термінами – спочатку рій називають сім’єю бджіл, а матку та трутнів – мамою та татком.

«Зараз вже бджоли можуть в дітей по руках ходити – вони знають, яку бджолу взяти і як, які жалять, а які ні. Дехто бере їх в школу і каже: «або ставите 12 балів, або пущу на вас бджіл». А бере трутня – жала ж в нього нема. Люди не знають, а діти вже грамотні», - ділиться кумедними історіями про вихованців директор музею.
 
Іван Душак
Іван Душак


За приміщенням клубу-музею – показова пасіка. Тут діти можуть побачити вулики, в багатьох з них справді живуть бджоли.

* * *

«Бджола живе, в середньому, 35 днів, людина – 75 років. Але життя людського не вистачає, щоб вивчити бджолу», - роздумує Володимир Дмитрук. 

І справді, після відвідин такого місця на душі робиться якось по-особливому спокійно. Хочеться бути ближче до природи – вміти брати до рук бджіл, хазяйнувати на пасіці, а восени – пити запашний чай із медом. 

Ольга ВІРУК
 
«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва
 
 
«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва
 
 
Іван Душак та Володимир Дмитрук
Іван Душак та Володимир Дмитрук
 
«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва
 
 
«Терористи»-хитруни, чому мед гіркий та інші секрети Волинського музею бджільництва
 
 
ромео

Курянин украл с пасеки тонну мёда

16 октября 2017 в 14:37

Сумма ущерба превысила 100 тысяч рублей

 

Злоумышленник нашёл объявление о продаже мёда в интернете, позвонил продавцу и договорился о сделке.  Он попросил привезти мёд в условленное место, где заранее нанятые люди перегрузили его в другой автомобиль. После этого назвал адрес дома, куда продавец должен был приехать за деньгами и пустой тарой. Добравшись до места, потерпевший понял, что о сделке по продаже мёда здесь никто не знает и он стал жертвой мошенников. Сумма ущерба превысила 100 тысяч рублей.

- Пасечник обратился в полицию и предоставил скудную информацию, которой обладал: приметы грузчиков, описание их автомобиля и номер телефона лже-покупателя. В ходе оперативно-розыскных мероприятий сотрудники уголовного розыска получили информацию о личности предполагаемого преступника. Выяснилось, что ранее неоднократно судимый мужчина 1980 года рождения быстро продал мёд, а деньгами распорядился по своему усмотрению, - сообщил старший инспектор группы по связям со СМИ УМВД России по городу Курску Сергей Ружицкий.

Частично похищенное удалось изъять. Оказалось, что потерпевших в результате такой мошеннической схемы несколько. Наказание злоумышленнику грозит по совокупности совершённых преступлений.

http://kursk-izvestia.ru/news/29531/

ромео
15.10.2017

 

Пчеловодство Сьерра-Леоне делает первые шаги

Пчеловодство Сьерра-Леоне делает первые шаги

Сьерра-Леоне (территория 72 тыс. кв. км, население 5,3 млн человек) богата минеральными рыболовными и сельскохозяйственными ресурсами, но остается одной из беднейших стран мира. ВВП на душу населения - 1 тыс. долл. 70% населения проживает за чертой бедности. Длительный период политической нестабильности после обретения независимости в 1961 году, череда государственных переворотов и гражданская война существенно затормозили развитие этой страны. 
 

Пчеловодство Сьерра-Леоне пребывает в начальной стадии своего развития и мало чем отличается от пчеловодства других стран Западной Африки.


Доминируют характерные для этого региона архаичные технологии пчеловождения, сбора, хранения и сбыта меда. Традиционные цилиндрические «ульи» в виде корзины длиной до 130 см плетут из листьев и волокон рафии (разновидность пальмы), обмазывают для крепости смесью коровьего навоза и глины, высушивают на солнце в течение нескольких дней, обматывают сухой травой для защиты от перегрева и размещают в кронах высоких деревьев для привлечения диких роев. Подвешивание на деревьях защищает пчел в таких ульях от палов, излишней влажности, паразитов и хищников. Сбор меда осуществляют дважды в году – в мае и октябре. 

Перелом в местном пчеловодстве наметился в 2009 году, когда Организация ООН по сельскому хозяйству и продовольствию (ФАО), Правительство Италии и Минсельхоз Сьерра–Леоне разработали программу модернизации пчеловодства в наиболее благоприятных для этого провинциях. Специалисты ФАО организовали в провинции Коинадугу обучение фермеров-пчеловодов современным методам пчеловождения, создав для этого 44 учебные группы по 25 человек в каждой. С февраля 2010 года стали проводиться мастер-классы для обмена опытом в деле практического использования новых технологий в местном пчеловодстве. В городе Мусая был создан центр пчеловодного бизнеса для закупок меда у пчеловодов и поставок его в супермакеты Фритауна и других городов. 

В этот период в Сьерра-Леоне был разработан разборный цилиндрический улей (Kamara basket hive), состоящий из двух частей, одна из которых служит гнездом, а вторая – «магазинной надставкой». Эта новинка значительно облегчила труд пчеловодов, позволив им обходиться минимальным количеством дыма, повысить качество меда и воска и снизить потери пчел при отборе меда. Улей новой конструкции был рекомендован пчеловодам и фермерам как альтернатива традиционному цилиндрическому улью и получил широкое распространение. 

 

Улей новой конструкции


Сьерра-Леоне, экспорт меда, традиционное пчеловождение, ITC

В реализации программы развития пчеловодства Сьерра-Леоне также приняли участие специалисты Программы развития ООН (ПРООН) и других международных организаций, а также благотворительные организации и энтузиасты из США и других стран Запада. Однако об итогах этих усилий и об общей ситуации в пчеловодстве Сьерра-Леоне судить сложно, поскольку сведения на этот счет фрагментарны и малочисленны. В интернете и зарубежных СМИ материалы на эту тему можно пересчитать по пальцам. 

До недавнего времени Сьерра-Леоне не обеспечивала свои потребности в меде за счет собственного производства и вынуждена была его импортировать. В 2014 и 2015 году импорт составлял около 250 тонн в год. Страна не могла экспортировать свой мед по причине его низкого качества и отсутствия его излишков. 

Но если исходить из данных Центра международной торговли (ITC), то в 2016 году произошло нечто поразительное: Сьерра-Леоне вдруг стала нетто-экспортером меда, сравнявшись по стоимости экспорта меда с Аргентиной и Германией и далеко опередив Испанию, Украину и Мексику. 

 

Позиции Сьерра-Леоне на мировом рынке меда, по статистическим сводкам ITC, в последние три года выглядели следующим образом (тыс. долл. США):

 

 

     2014        

2015

      2016

Экспорт меда

       0

0

      142438

Импорт меда

      794

554

       17


 

Очередная афера на мировом рынке меда?


ITC – солидная организация, оперирующая со статистикой одной из структур OOН: UN COMTRADE. Сомнительно, что ее сотрудники способны ошибаться в расчетах на несколько порядков. Тогда возникает естественный вопрос: как Сьерра-Леоне с ее примитивным пчеловодством могла вдруг занять 5-е место в списке ведущих стран-экспортеров меда? Речь в данном случае идет о поставках 50-60 тыс. тонн меда. 

Первое, что приходит на ум - что здесь имеет место очередная афера на мировом рынке меда, причем превосходящая по своим масштабам все предыдущие многочисленные аферы такого рода. Тогда чей мед на самом деле поставила на мировой рынок Сьерра-Леоне, и какие страны его закупили? И как такое могло произойти? Или это чья-то шутка? Проверка экспертизы? 

Осталось дождаться комментариев на этот счет зарубежных специалистов. 


А. Пономарев 

http://www.apiworld.ru/1508062037.html?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+pchelovodstvo+(Мир+пчеловодства)

×