Перейти к содержанию
  • записей
    549
  • комментариев
    980
  • просмотра
    45 613

О блоге

Новости отовсюду на пчеловодную тематику

Записи в этом блоге

ромео
 

В Латвии появилась монета в форме пчелиной соты

 
24 мая 2018
В Латвии появилась монета в форме пчелиной соты
monetas.bank.lv

22 мая 2018 года Центральный банк Латвии выпустил коллекционные монеты под названием «Мед». Дизайн монеты напоминает пчелиные соты, которые образуют географические очертания Латвии и Рижского залива.

Мед - важный ингредиент латышской кухни, также используется в традиционной медицине и косметике.

Монета отчеканена на монетном дворе Литвы в Вильнюне. А дизайн монеты спроектирован Artūrs Analts, который получил первый приз в конкурсе за лучший дизайн инновационной коллекционной монеты. Конкурс был организован банком Латвии в 2017 году.

На аверсе изображены соты и отчеканено - «LATVIJA»(название страны), «2018» (год выпуска).На реверсе также показаны пчелиные соты и выгранено «5 EURO» (номинальная стоимость монеты).

Нумизматическая новинка изготовлена из серебра 925 пробы и дополнительно покрыта позолотой, масса изделия – 16.5 г. Тираж - 3000 экземпляров. Цена – 53 евро.

 

ff78f8dedc9bc03062e5f639842348a6.jpg
ромео

Бджола гарантує насолоду і користь

Оксана ЛУК’ЯНЕНКО...

22.05.2018

Житомирщина — найсолодша область України. Не вірите? А як вам такий факт: у розрахунку на одного мешканця регіону вироблено 6,5 кг меду, тоді як на середньостатистичного жителя України — 1,4 кг. Тут давні бджолярські традиції. Це навіть географічні назви підтверджують. 

1526908185_!zagorodnjuk.jpgОлександр Загороднюк (праворуч) під час свята зажинків.

В Олевському районі є село Перга, засноване ще 1545 року. Можливо, не всі знають, що означає це слово. Перга — то квітковий пилок, трансформований бджолами під впливом молочної кислоти. Збираючи обніжжя, маленькі трудівниці спресовують його в стільники і заливають зверху медом. Поступово в осередках утворюється молочна кислота і починається своєрідний процес консервації, у результаті якого відбудеться зміна пилку на пергу. Ще наші далекі предки зрозуміли, що це цілющий продукт. Через той же Олевський район протікає річка Уборть. Якщо поїдете сюди й потрапите до лісових сіл, побачите прикріплені до дерев борті: місцеві жителі досі переконані, що найсмачнішим і найкориснішим є саме «дикий» мед. До речі, під хатами в тих же мешканців стоять і звичайні, цілком сучасні, вулики.
За роки нашої незалежності виробництво меду в області зростало стрімкими темпами. Якби вся економіка так активно розвивалася, в Україні вже давно жодних проблем не було б. Господарства населення порівняно з 1990-м наростили виробництво меду більш як у 34 рази (!!), воно перевищило 8 тис. тонн.
Звичайно, це сталося не саме по собі. Житомирщина тривалий час була єдиною областю, де пасічники отримували пільговий цукор для підгодівлі бджіл узимку. Значні кошти виділяли на здешевлення вартості вуликів і засобів захисту бджіл. Керівники регіону особисто брали участь у створенні липових насаджень (про те, що липовий мед більше ціниться, не знають хіба що ті, хто нічого не хоче знати). А з однієї липи бджоли можуть зібрати меду стільки, скільки одержують з гектара гречки. Пасічників щороку вшановували на обласному рівні. 19 серпня відзначали як одне з найбільших свят.
В облуправлінні агропромислового розвитку назвали чинники, які сприяли підвищенню продуктивності бджіл. Суть їх зводиться до того, що треба дбати не тільки про корми для корів чи курочок.
До найкращих медоносів належить гречка. Квітка її за добу виділяє в нектарі від 0,165 до 0,226 мг цукру, а 1 га посівів дає 100—200 кг меду залежно від сорту і місця вирощування. Порівняно з 2015 роком посівна площа гречки у всіх категоріях господарств області збільшилась на 13 тис. га, або утричі, та становила у 2017-му 19,4 тис. га. Під урожай нинішнього року цієї культури збираються посіяти стільки ж.
Соняшник — не тільки одна з основних олійних культур, а й гарний медонос. До 2009-го площі під ним не перевищували 5 тис. га, а з 2010 року почали стрімко розширюватися в середньому на 10—20 тис. га на рік і в 2017-му вже перевищили 100 тис. га. Медопродуктивність гектара соняшнику становить 47—75 кг. Під час цвітіння культури приріст у показниках контрольного вулика може становити 3—5 кг за день.
Серед олійних культур хорошим медоносом є також ріпак. У квітці в середньому міститься 0,7 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність гектара посіву — 100—140 кг. Одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг ріпакового меду. Під урожай цього року озимий ріпак було посіяно на площі 38 тис. га, що майже удвічі більше, ніж під урожай 2017-го.
Серед лікарських рослин медоносами є і дикорослі, і культурні, які вирощують агроформування області, основні з них — нагідки, фенхель, гарбузи на насіння. У 2017 році лікарські рослини в області вирощували на площі 887 га.
Яблуні, груші та інші зерняткові культури займають площу 1792 га, вишня, черешня, слива та інші кісточкові — 918 га, а ягідні культури — 1474 га (лохина, смородина, порічки, малина).
Тож останні роки Житомирська область є лідером серед регіонів держави за кількістю бджолосімей та виробництвом меду.
Та головне — це люди, для яких бджоли, пасіка — то не просто робота, а захоплення. Коли заходить мова про кращих пасічників, серед перших називають Олександра Загороднюка з Ружинського району. На його племінній пасіці — 450 бджолородин, валове виробництво меду — майже 19 тонн. Цікава історія того, як він став пасічником. У дитинстві пас корови неподалік місця, де виставили вулики обласної контори бджільництва. Якось хлопчині доручили важливу місію — крутити ручку медогонки. Так він познайомився з Альбіном Карповичем Ольшевським. Про таких кажуть: пасічник від Бога. Він зумів передати хлопцеві своє захоплення бджолами. Той обрав професію пасічника. А коли побудував на місці зруйнованої колгоспної пасіки нову, сучасну, прикріпив на фасаді пам’ятну гранітну дошку з портретом наставника. Після атестації приватна пасіка отримала статус «Фермерське племінне господарство з розведення бджіл української степової породи». На стажуванні в нього вже побувало чимало студентів з навчального закладу, який він сам колись закінчив.

Оксана ЛУК’ЯНЕНКО.

http://www.golos.com.ua/article/303205

ромео

Перший мед пішов

Бджолярі відкачують перший у цьому році мед: прогноз на сезон

22.05.2018 14:00

Рекордно теплий квітень і травень сприяли тому, що плодові дерева розпустилися скоріше, як звичайно. Тож і збір меду почали раніше, пише газета "Експрес".  

— На тих пасіках, які стоять неподалік заплав річок або біля лісу, де росте багато кленів, верб, а також кульбаба, мед уже відкачують, — розповідає Андрій Богач, пасічник.  

— А після цвітіння садів, ріпаку пасічники качають нектар з акації та інших медодаїв, які вже теж цвітуть, — каже Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників України.

— Тож вже невдовзі можна буде куштувати квітковий мед (клен, верба та сади), ріпаковий і акацієвий.  

— З яких ще медодаїв бджоли збиратимуть нектар? І якого меду цього року буде найбільше, а якого — менше?  

А. Богач:   — У липні та серпні зазвичай відкачують мед з липи. Опісля — соняшниковий, також з пізньої гречки, луговий — із різнотрав'я. Саме соняшникового і поліфлорного (різнотрав'я) переважно буває найбільше.  

Т. Сушко:   — Цього року гречку посіяли на меншій площі сільськогосподарських угідь, ніж торік. Тому гречаного меду буде мало. Загалом найбільше цього продукту відкачують на початку червня і в липні.                                             

— Які загалом обсяги виробництва меду в Україні?   

Т. Сушко:   — Виробництво меду в нас зосереджено переважно в господарствах населення — 98%. І лише 2% припадає на зареєстровані суб'єкти господарювання. За приблизними підрахунками, у 2017 році меду було вироблено 100 тисяч тонн.  

— Кажуть, Україна — лідер серед експортерів меду. А куди везуть наш мед?  

Т. Сушко: — Наша країна щороку посідає 2 — 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині. Торік експортовано 67 848 тонн українського меду. Значний попит на нього у ЄС (зокрема, у Німеччині та Польщі). Також, щороку експортуємо мед до США, Туреччини, Японії. В останні два роки Україна відкрила експортні ринки Ізраїлю, Марокко та Швейцарії
http://expres.ua/news/2018/05/22/295566-bdzholyari-vidkachuyut-pershyy-comu-roci-med-prognoz-sezon

ромео

І НЕ ЗЛИПНЕТЬСЯ: Україна може продавати мед на експорт втричі дорожче

Топовим ринком для всієї продукції з України є Індія, а для меду — США і Європа, і ціну на нього можна підняти мінімум втричі

22.05.2018
529b38e64815fa971f9de1ef1f68f44c-696x332
 
 

Індія сьогодні є топовим експортним ринком для України, якщо говорити про всю аграрну продукції та обсяги її реалізації, зазначив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту FAO в ефірі радіо НВ. І не тільки тому, що він один з найбільших за обсягами споживання, підкреслив фахівець.

«Хоча ми ментально, так і територіально далекі від неї, ми намагаємося сьогодні скоротити цей розрив, — сказав Ярмак. — Сьогодні навіть авіадоставка товарів туди коштує 2 $/кг. Якщо говорити про продукцію з доданою вартістю, наприклад, малину, чорницю, то порівняно з вартістю доставки сам продукт коштує набагато більше».

За оцінкою експерта FAO, найбільшими темпами український експорт зростає в країни ASEAN і в цілому в Азію. З точки зору сум реалізації топовим ринком залишається Євросоюз.

В Україні сьогодні надзвичайно низькі ціни і дуже висока конкуренція на аграрному ринку. Країна є нетто-експортером практично всіх видів сільськогосподарської продукції. Але й на світовому ринку дефіциту теж немає, підкреслює Ярмак.

“У нас є унікальна властивість, про яку рідко хто наважується говорити, — додає він. — Хоча Україна — найбільший у світі експортер соняшникової олії, ні на одній полиці в світі не знайдеш пляшку олії з написом Made in Ukraine. Тому що воно вивозиться танкерами і продається під іноземними брендами”.

Тому FAO допомагає українським аграріям переорієнтуватися на більш “смачні” сегменти – ягоди, мед. «Ми продаємо найкращий у світі мед за найнижчою у світі ціною, — аргументує Ярмак. — Тобто на тому ж самому обсязі, що ми вивозимо зараз, ми можемо заробити втричі більше».

Нагадаємо, як повідомляв експерт FAO раніше, в 2018 році Україна може потіснити Аргентину з другого місця в світі за обсягами чистого експорту меду, і попереду буде тільки Китай.

https://agroday.com.ua/2018/05/22/i-ne-zlypnetsya-ukrayina-mozhe-prodavaty-med-na-eksport-vtrychi-dorozhche/

ромео

В Германии штраф за уничтожение одного насекомого доходит до €65 тыс.

05/18/2018
 
  

bee-300x225.jpgВ Германии всерьез обеспокоились проблемой выживания в современных реалиях насекомых всех разновидностей, в том числе – пчел и ос, которых внесли в Красную книгу.

Статус краснокнижных означает не только то, что насекомым будут уделять больше внимания, но и запрет на уничтожение. Убийство даже одной осы, которая мешала вам есть мороженое, наказуемо. Штраф, в зависимости от региона, колеблется от 5 евро до 50 тысяч евро.

Для определения суммы штрафа за уничтоженную осу в разных районах ФРН существует Штрафовальный каталог, согласно которому в Бранденбурге за подобное нарушение вас оштрафуют до 13 тысяч, в Баден-Вюртемберге – до 15 тысяч, а в Северном Рейне-Вестфалии – до 50 тысяч евро. Уничтожение редкого вида осы штрафуется 50 тысячами евро, а в Бранденбурге - 65 тысячами евро. Аналогичное наказание грозит и за уничтожение осиного гнезда.

Причины столь строгих наказаний – в резком снижении популяции ос. На сегодня в Германии осталось не более 25% численности ос, традиционно обитавших в этой местности. Особенно это касается пригородов мегаполисов, которые все больше застраиваются жильем. Поэтому и специалисты, и обычные граждане пытаются не только остановить уничтожение лугов, полей, кустарников, но и помочь выжить всему, что прыгает, летает, ползает и бегает.

Например, на автобанах страны не в диковинку увидеть специальные переходы для жаб. Ведется борьба с применением всевозможных гербицидов на полях, от которых гибнут пчелы. А если и не гибнут, то производят «химический» мед. Поэтому сейчас в ФРН очень сложно получить разрешение на строительство в зоне свободной природы: на пути застройщика сразу возникнет толпа активистов.

http://atmagro.ru/2018/05/18/v-germanii-shtraf-za-unichtozhenie-odnogo-nasekomogo-doxodit-do-e65-tys/

ромео

Клуб агроэффективности: украинский ученый создал инновационный улей

Клуб агроэффективности Сегодня, 07:00  1600 
FacebookTwitterGoogle+Pinterest

«Хочу купить несколько таких ваших ульев», — послышалось из зала Всеукраинского хакатона аграрных инноваций, когда буковинец Юрий Дронь закончил презентацию своего проекта Украинский улей «Бджільник».

Дронь переживает, что популяции пчел уменьшаются: «Человечество зависит от пчел и без них существовать не сможет. Нет, без меда мы как-то обойдемся, а вот без тех растений, которые они опыляют, — никак. В связи с этим большое внимание приковано к пчелам и другим опылителям, которые в последние годы катастрофически гибнут. Ученые назвали это явление коллапсом пчелиных колоний и ищут методы, как с ним бороться».

Ученый из Черновцов разработал улей, который позволяет предотвратить гибель пчел и даже повысить их производительность.

1fbda85-dsc-0161.png

«Сегодня ученые выяснили, что основными причинами гибели пчел является специфический паразит клещ Вароа, белковое голодание через внедрение в сельском хозяйстве монокультур и пестициды, — говорит кандидат биологических наук Юрий Дронь. — И все эти негативные влияния можно полностью исключить или, по крайней мере, минимизировать с помощью нашего «Бджільника».

Разработанная технология позволяет контролировать численность клеща только биотехническими и органическими средствами без вредных для пчел химических препаратов, полностью преодолеть последствия белкового голодания и уменьшить угрозу полной гибели пчелосемей от пестицидов, добавляет он.

34550eb-foto2.png

Кроме того, «Бджільник» создает уникальную защиту пчелиного гнезда от холода, влаги, шума и вредителей в холодный период.

«Есть специальная система удаления избыточной влаги из улья при сохранении практически всей тепловой энергии в зоне пчелиного клуба. Обеспечены также уникально комфортные условия для весеннего развития пчелиных семей и защиту от резких колебаний погоды через глобальные изменения. Все это способствует поддержанию устойчивого иммунитета пчелосемей и их способности противостоять болезням. Как следствие, пчелы в «Бджільнику» здоровее и продуктивнее. Они собирают в 3,2-3,5 раза больше меда, чем в обычных ульях», — констатирует Юрий Дронь.

4a4bc45-foto-dron-.png

С другой стороны, «Бджільник» очень удобный для пчеловодов, поскольку для доступа к распределительному гнезду нет необходимости снимать тяжелые медовые корпуса. Разработана уникальная система протиройових мероприятий, существенно упрощает обслуживание пчел в теплый период.

Интересно, что «Бджільник» дешевле в изготовлении, требует меньше сырья, чем существующие аналоги. Он устойчив как в стационаре, так и при переездах, и может изготавливаться с любыми рамками, то есть пчеловоды при этом без проблем могут использовать все имеющееся у них оборудование.

5666950--oto4.png

«Бджільник» отличается экологичностью, безопасностью и соответствует всем действующим требованиям отрасли.

Юрий Дронь уже запатентовал свое изобретение в Украине и ищет заинтересованных партнеров для патентования в других странах мира. Кроме того, нужны инвестиции для запуска серийного производства современных ульев собственно в Украине.

606870a--oto5.png

А началось все, по словам автора, с детского увлечения удивительным миром пчел, постепенно переросло в хобби, а теперь приобретает мировые масштабы.

http://agroportal.ua/publishing/klub-agroeffektivnosti/klub-agroeffektivnosti-ukrainskii-uchenyi-sozdal-innovatsionnyi-ulei/#

ромео

Як працює перший вітчизняний завод з переробки меду

14 травня 2018
894
 
372.jpg

У вересні 2017 року на Черкащині відбулось офіційне відкриття заводу «BEEHIVE», який спеціалізується на переробці меду. Завдяки сотням підприємців, у яких завод закуповує солодкий продукт, а також власних 1000 вуликів, потужність підприємства дозволяє випускати 16 000 тонн готової продукції в рік, яку в основному експортують за кордон. Чому український мед високо оцінюють європейці та як вдалося отримати довіру зарубіжних партнерів: про всі секрети розповів директор заводу «BEEHIVE» Олег Барскій.

- У вересні буде рік як в Україні запустилось новітнє українське підприємство з переробки та експорту меду. Розкажіть, як велася робота протягом цього часу?

- Для мене особисто увесь цей час минув як один день. Турбот було багато. У зв’язку з тим, що маємо молоде підприємство, у нас все вперше: ретельний підбір команди, отримання низки сертифікатів, контроль за якістю продукту, за багатьма сертифікаційними вимогами. Бізнес — це завжди труднощі, але я називаю їх приємними турботами.

У цьому році ми запустили лінію B2C («бітусі» — кінцевий продукт, тобто мед у банках – ред.) та вперше вийшли в українські мережі, наприклад, «Сільпо», «Novus» та інші. Але основне наше завдання – створювати продукт для експорту.

054

- За яких умов був відкритий завод (іноземні інвестиції/внутрішні капіталовкладення)?

- Ми залучили міжнародні австрійські інвестиції. Це показник надійності підприємства. Ми вважаємо, що це добре і правильно для України, адже це її розвиток. Також у відкритті заводу допомогли й акціонери з України.

DSC04751

- У чому полягає основна робота підприємства (який шлях має пройти мед на прикладі вашого підприємства, щоб вийти на ринок)?

- Завод «Beehive» не випадково розташований у Черкаській області, адже в радіусі 150 км – одні із наймедоносніших регіонів України. Спочатку ми купуємо мед в українських пасічників, а це сотні приватних підприємців. Окрім цього, ми розвиваємо і власний проект – пасіку із 1000 вуликів, наразі це одна з найбільших промислових пасік в Україні. Після забору ми контролюємо його якість на трьох етапах у спеціальних лабораторіях: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у нашій лабораторії, ми контролюємо якість продукту в міжнародних лабораторіях – Intertek («Інтертек»), QSI («К’юЕсАй»). Ми перевіряємо мед на наявність антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів тощо. Потім його гомогенізуємо й фільтруємо (від природніх залишків комах, воску тощо). Опісля фасуємо у бочки чи банки і таруємо – готуємо до постачання.

Ми працюємо у двох форматах: B2B («бітубі» — сировина у бочках), і B2C («бітусі» — кінцевий продукт, тобто мед у банках, який ми продаємо в Україні та за кордоном). Зауважу, що ми не розділяємо переробку меду на українську якість і європейську. Ми відразу робимо мед високої якості і продаємо його і там, і тут.

 - Які відмінності збуту меду в Україні та Європі?

- В Україні важко продавати мед у магазині, 80% продукту продається на ринку. Справа в тому, що у нас заведено вважати, що якщо купувати мед на ринку у дідуся — це добре за умовчуванням. У Німеччині 95% меду купується в магазинах. Вони беруть банку і шукають інформацію про виробника. Увесь світ працює за стандартами. Вони розуміють, що якщо є відповідна сертифікація, значить підприємство перевіряється і контролюється. Якщо у німця запитати, чому він не купує мед на ринку, він скаже: «Я ж не знаю, яким чином дідусь той мед виготовляв, де та як зберігав. Як я буду таке їсти».

На європейських ринках, ярмарках всі продавці мають документи, які підтверджують походження продукту. На нашому заводі за кожною нашою баночкою меду можна прослідкувати до конкретного пасічника, у кого ми цей мед придбали, якщо раптом з ним щось буде не так. Спробуйте зробити це з будь-яким іншим медом, який продається в Україні. Ніхто ніколи не зробить цього, ясна річ.

- Наскільки складно дотримуватись європейських стандартів?

- Європейських стандартів дотримуватись складно тим, хто від самого початку створює свій продукт не за ними. Якщо ви з самого початку побудували завод чи зробили технологію, які не відповідають стандартам, то марно перебудовувати, краще зробити заново. Наша команда будувала завод відповідно до стандартів, тому нам їх дотримуватись нескладно, ми із самого початку взяли високу планку і її дотримуватимемось.

- Чим відрізняються вітчизняні і зарубіжні стандарти якості меду?

- В Україні вимоги до меду визначаються за радянським ДСТУ – ці вимоги набагато простіші за європейські, нижчий контроль якості, і, на мою думку, цим користуються не зовсім добросовісні виробники. Неякісний український мед ми «ловимо» в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України.

DSC04718

- Наскільки складно українському підприємству вийти на європейський рівень?

- Спробувати вийти на європейський ринок не складно, але залишитись на ньому – завдання не із простих. Європейці набагато більше цінують роботу за стандартами, сертифікований продукт і хорошу якість. Вони цінують це як ніхто. Дати їм такий продукт в Україні можуть небагато підприємств. Щоб з перспективою працювати на європейському ринку, потрібно обов’язково довести, що ти надійний партнер, що в тебе постійна якість, що ти можеш забезпечувати довготривалі контракти. Ці всі речі багатьом українським підприємствам не під силу через хаотичний ситуативний ринок. Європейці люблять працювати з тими, хто може бути постійними у всьому. У цьому полягає наше головне завдання. Етап виходу на європейські ринки ми вже минули. Тепер працюємо над тим, як розвивати там нашу присутність.

- У яких країнах світу продається український мед?

- Один із основних покупців – це Німеччина. Окрім німців український мед споживають в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Ми продали мед також і в США та Канаду. Проте ми продовжуємо розширювати свої можливості на міжнародних ринках. Наш завод отримав додаткову сертифікацію: Органічний сертифікат, «Халяль» (сертифікат, який дозволяє продавати товар на арабські ринки — ред.). Так, ми вже відправили сировину у Південну Корею, Саудівську Аравію. Хочемо спробувати продати мед в Китай, в якому найскладніший ринок через його обсяги та велику конкуренцію.

111

- В Європі український мед користується попитом?

- Український мед один із найкращих у світі за своєю якістю, тому що він має хороший рівень всіляких мікроелементів, амінокислот. Він справді корисний, правильний. В Європі ми перші по обсягам виробництва та експорту меду, і 3 у світі, тому із впевненістю можу сказати, що український мед користується попитом.

- Розвинені країни вважають Україну країною третього світу. Чи не було відторгнення українського підприємства?

- Така проблема 100% існує. До України відносяться так не за умовчуванням, а тому, що ми довели до цього нашу країну чи не довели до іншого. В уявленні європейців в Україні мляві стандарти, приділяється недостатньо уваги якості та безпеці продукції. Це не означає, що в Україні не займаються якістю продукту в принципі, але загалом це створює не сприятливий імідж нашої країни в світі. Даний стереотип потрібно змінювати, ми маємо багато прикладів дійсно якісних та ефективних вітчизняних проектів і компаній.

У нас були деякі труднощі з першим постачанням: коли ми продавали вперше, до нашої продукції ставилися з підозрою. Але з самого початку нашим завданням було довести, що в Україні є якість, провідні лабораторії, достойний продукт. І достатньо швидко думки про Україну, як країну третього світу, сходять нанівець.

DSC04732

- Як вдалося налагодити співпрацю з країнами ЄС?

- До нас приїжджали німецькі партнери на завод. Вони подивились і сказали, що у деяких німецьких заводів немає того, що маємо ми. Тому інколи ми навіть кращі за європейців. Приємно це для України? Звичайно, приємно. Тому ми намагаємося тримати марку і нам подобається це робити. Я вважаю, що всі підприємства в Україні повинні прагнути цього.

При цьому ми постійно доводимо свою якість. Тому що з кимось ми попрацювали один-два рази і цього буде достатньо, щоб переконатися у нашій якості, а з кимось потрібно й півроку налагоджувати співпрацю. Ми створюємо продукт таким чином, щоб бути, а не задаватися надійним бізнеспартнером.

- Чим ви займались до того, як очолити завод «Beehive»?

- Наша команда мала декілька проектів з будівництва житлових комплексів. Також ми займались переробними підприємствами у вугільній сфері. Ми будували інноваційну переробну фабрику, але так склалось, що вона залишилась на захопленій території (маються на увазі окуповані території Донецької та Луганської областей – ред.).

- Чому вирішили створити медовий бізнес?

- Після не дуже хороших подій у нашій країні ми шукали діяльність, якою можна було б зайнятися. Ми шукали щось українське, в чому Україна по-справжньому сильна, шукали щось соціально-відповідальне чи що. Наприклад, м’ясо пов’язане з певним негативом – щоб його їсти, потрібно вбити тварину. А мед – це такий продукт, який природно збирається і ми не вдаємося ні до чого поганого, добуваючи його. При цьому всьому він дуже корисний.

Меду в Україні дуже багато, а український медовий ринок не структурований. У нас якось добувається мед, кожен із пасічників робить це по-своєму. Якось підприємства його переробляють, якось його продають. Тому ми побачили, що можемо зробити цей ринок кращим. Від сировини до кінцевого споживача ми бачимо величезну нішу для того, щоб підняти все на якісно новий рівень.

- У вашої команди амбітні плани…

- Скажу більше, ми хочемо змінити в Україні відношення до цього бізнесу. Ми можемо працювати із пасічниками, адже скрізь повинні бути стандарти по бджільництву. Ми можемо показати нашим зарубіжним партнерам, що з Україною працювати не можна, а потрібно, що тут є люди, які витримують довготривалі контракти та дотримуються якості.

Ми маємо конкурентів в Україні, з якими спілкуємося, обмінюємося досвідом, адже зробивши підприємство кращим, ми за умовчуванням підтягуємо всіх інших. Адже вони розуміють, щоб з нами конкурувати, потрібно теж ставати кращими. Якщо хтось зробить краще нас, ми теж будемо вимушені підтягуватись до кращих стандартів, тому що досконалості немає меж. Той завод, який ми маємо зараз, це тільки початок. Ми плануємо розвиватися і в ширину, і в висоту, і в асортименті, і в лінійці продуктів. Попереду ще багато чого. Адже насправді ми не просто заробляємо гроші, ми розвиваємо галузь.

DSC04744

- У чому полягає особисто ваш секрет успіху?

- Світ так влаштований, що все починається з думки. В бізнесі люди, які думають позитивно, мріють зробити кращими і себе, і свій продукт, і країну в цілому. Це є найнеобхіднішою умовою для успіху. Друге – це реалізація цих бажань кропіткою працею 25 годин на добу. Якщо ти будеш дотримуватись цих двох правил, жодна стіна не втримається перед тобою.

- Які плани підприємства на майбутнє?

- Наприкінці весни ми представимо нове обладнання (хроматограф), яке допоможе контролювати якість на ще вищому рівні. Зараз ми теж працюємо на хорошому обладнанні, яке проводить експрес визначення антибіотиків, але недостатньо глибинного визначення. На хроматографі ми будемо бачити все досконало.

Стандарт, який ми взяли, в Україні важко тримати. Для цього потрібні інвестиції і великі затрати. В Україні зараз імплементують саме європейські вимоги по харчуванню. Ми прагнемо в Європу, тому до нас «іде» їхнє законодавство. Я впевнений, що в Україні через деякий час будуть ці вимоги. Коли в Україні приймуть законодавство по харчуванню, всім буде вкрай тяжко, адже потрібно буде швидко перелаштовуватися. Це буде дуже болісний процес. Але це необхідно робити, щоб змінити Україну на краще.

Ми ж нікого і нічого не чекаємо. Ми знаємо, яких стандартів дотримуються у Європі, і робимо тут ту якість за європейськими вимогами вже зараз.

За матеріалами: vycherpno.ck.ua

ромео

В Каменском спасатели избавили воспитанников дома ребенка от опасного соседства

Опубликовано вт, 08/05/2018 - 14:53 
1_spasateli_pchelinyy_roy.jpg?itok=FXy1M

8 мая в 10.40 в Службу спасения «101» обратились за помощью сотрудники коммунального учреждения «Специализированный дом ребенка»: на ели на детской площадке заведения обосновался рой пчел. 

Спасатели 7 государственной пожарно-спасательной части прибыли улицу Спортивную, 33Б в Заводском районе Каменского. Личный состав подразделения ГСЧС установил к ели автолестницу, по которой поднялся специалист по пчеловодству, страхуемый пожарным-спасателем. С помощью щетки и ящика для транспортировки специалист собрал рой пчел и забрал на пасеку.

spasateli_pchelinyy_roy_1.jpg

spasateli_pchelinyy_roy_2.jpg

spasateli_pchelinyy_roy_3.jpg

http://sobitie.com.ua/novosti/v-kamenskom-spasateli-izbavili-vospitannikov-doma-rebenka-ot-opasnogo-sosedstva

ромео

У Тернопільській та Львівській областях почастішали випадки бджолиних атак.

09.05.2018

Весняно-польова кампанія не обходиться без пригод. Їх, крім іншого, спричиняє спекотна погода, в яку селяни та їхні помічники-коні під час роботи обливаються потом, пише «Високий замок». Його відразливого запаху найбільше не переносять бджоли. Тому атакують носіїв цих «ароматів».

У селі Лапшин на Бережанщині, в урочищі «Біля млина», люди садили картоплю. Прокладати рядки для неї допомагала кобила Лиса, яка належить Степану Гривні. Поле розташоване біля плантації ріпаку, який у ці дні буйно зацвів. Неподалік розміщено вагон-пасіку. Бджолам, які беруть там пожиток, не сподобався неприємний запах від коня, і вони великим роєм накинулися на тварину. Так жалили її, що нещасна конина не знаходила собі місця — з марком побігла світ за очі, ледь не збила хвору жінку. Качалася по землі, намагаючись позбутися агресивних комах. Врятував Лису господар з найближчої хати — Андрій Сидорич. Він завів покусану кобилу до стайні і почав змащувати оцтом уражені місця.

Селяни змусили бджоляра передислокувати пересувну пасіку. Але комахи і далі поверталися на старе місце. Наступного дня влаштували погоню за пенсіонером Петром Фиком — і той ледве врятувався від них.

Колективні напади бджіл на людей і тварин можуть призвести до фатальних наслідків, «Високий Замок» писав про це. Такі випадки були кілька років тому у сусідньому Вербові, у містечку Глинянях та селі Липиці на Львівщині.

P.S. Минулими вихідними через укуси бджіл налякані коні призвели до загибелі 60-річного фірмана на Львівщині. Їздовий намагався вистрибнути з підводи, яку коні тягнули стрімголов, — і вдарився до бетонного стовпа…

http://teren.in.ua/2018/05/09/i-nema-na-to-rady-agresyvni-bdzholy-na-ternopilshhyni-ne-dayut-spokijno-zhyty-ni-lyudyam-ni-konyam/

ромео

Жители Бахмута обогатили мошенников на 14 тысяч гривен

  • 07.05.2018, 09:59,
  • 1525676393_karty.jpg
  • 46-летняя женщина заказала на сайте пчел, 32-летний мужчина - автокресло, 30-летняя женщина - автомобильные шины, а 44-летняя бахмутчанка - вещи. Как сообщает Бахмутский ОП, все пострадавшие сделали предоплату за свои заказы, но доставки так и не дождались.
  • В дежурную часть Бахмутского отдела полиции за последние сутки обратилось четыре местных жителя с заявлением о том, что неизвестные незаконно завладели их деньгами. Выяснилось, что в первом случае потерпевшая заказала в интернете пчел, осуществив предоплату в размере 2 600 гривен. Как только деньги попали на счет продавца, он перестал выходить на связь.
  • http://bahmut.com.ua/news/topnews/6139-zhiteli-bahmuta-obogatili-moshennikov-na-14-tysyach-griven.html
ромео

Садоводы Германии могут заказать через интернет пчел для опыления

Просмотры: 71
03.05.2018
ff5a0d24aa7ab9afbcdfda6e2ddbb8bf.jpg

 

В Германии создана интернет-платформа для сотрудничества сельхозпроизводителей и пчеловодов. Об этом сообщает " АПК-Информ: овощи  & фрукты" со ссылкой на Fruchthandel.de.

Немецкая фирма «BEEsharing GmbH» создала интернет-платформу beesharing.eu для облегчения сотрудничества между сельскохозяйственными производителями, пчеловодами, торговлей и любителями пчел. Ее руководитель Отмар Тренк и сам является пчеловодом, предлагающим услуги по опылению сельскохозяйственных культур, прежде всего, садов. Он уверен, что профессиональное опыление необходимо в современном сельском хозяйстве.

 

Сервис для пчеловодов и садоводов beesharing.eu


За последние годы снизилась популяция диких насекомых-опылителей, они не способны обеспечить оптимальное опыление культур. Для производителя это означает недобор урожая и зачастую снижение его качества. Интернет-платформа позволяет садоводу, заинтересованному в профессиональном опылении, легко и быстро установить деловые контакты с ближайшими к его садам пчеловодами.

Заинтересованные садоводы бесплатно регистрируются на сайте, указывая величину и расположение сада, а также потребность в количестве пчелосемей или шмелиных колоний для его опыления. Зарегистрированные там же пчеловоды указывают свои возможности. Для обеих сторон отпадает необходимость долго и утомительно искать контакты самостоятельно.

Интересно, что фирма «BEEsharing GmbH» предлагает плодоводам три пакета услуг. Стандартный пакет предусматривает размещение в интернете потребности в опылении и установление контакта с надежным, проверенным пчеловодом. В пакетах Премиум и Премиум плюс предусмотрена всеобъемлющая консультация, например, об оптимальной схеме расположения ульев в саду и согласовании планов по защите растений.

Кроме того, пакет Премиум плюс включает индивидуальную техническую поддержку по применению пчел в опылении культур. От обычного опыления, при котором несколько ульев устанавливается на краю сада, профессиональное опыление отличается иным подходом. Благодаря специальному образованию и практическому опыту владельца фирмы и его сотрудников, для каждого сада разрабатывается индивидуальная концепция опыления. При этом учитываются макро- и микро- расположение насаждений, выращиваемые культуры и сроки их цветения.

Для каждого сада подбирается оптимальная смесь видов насекомых-опылителей с учетом их биологических особенностей и цветущих видов по соседству с садом. Кроме того, выдвигается рад условий, необходимых для обеспечения оптимального опыления, включая расположение ульев в саду. Консультанты фирмы помогают садоводу учесть такие важные аспекты, как актуальные погодные условия, влажность почвы и воздуха, а также проведение мероприятий по защите растений в период цветения.

С учетом этих аспектов садовод выбирает, нужно ли ему профессиональное опыление или достаточно сотрудничества с пасечниками-любителями. Сама фирма расположена под Гамбургом и понятно, что именно в этой округе ее услуги применяются наиболее широко. В 2017 году профессиональное опыление применялось на площади 750 га, а в 2018 году уже заключены договоры на использование более 14000 пчелосемей. При этом они будут работать на 2000 га плодовых садов и 1250 га рапса. Отзывы со стороны садоводов очень хороши и ежедневно поступают новые заказы.

Каждый улей, участвующий в этом сотрудничестве, снабжается ламинированным QR кодом а также датчиками, что обеспечивает его отслеживание и значительно осложняет деятельность воров и вандалов. Ульи доставляются в сад или на поле транспортом фирмы или собственным транспортов пчеловода.

Помимо профессионального опыления эта онлайн-платформа предлагает и посредничество при покупке и продаже меда, продуктов пчеловодства и корма для пчел.

http://agrostory.com/info-centre/knowledge-lab/sadovody-germanii-mogut-zakazat-cherez-internet-pchel-dlya-opyleniya-/

ромео
ЦІНА НА МЕД ЦЬОГО РОКУ ЗРОСТЕ
2 травня 2018

20% бджолиних сімей цієї зими загинули на Полтавщині. Це на 10% більше, аніж торік. Причина – несприятливі погодні умови. Про це повідомила голова спілки пасічників Полтавської області Наталія Сенчук. Чим це загрожує для області і чи подорожчає мед на ринках Полтавщини, дізнавалися моя колега Марина Проскурняк. Вона побувала на пасіці Геннадія Кащука у селі Калашники Полтавського району. 

    
ЛАЙФ: Ну привіт, мої хороші. Не кусатися, щоб я на вас не ображався. Бо покараю, якщо покусаєте мене.

Це пасіка Геннадія Кащука  у селі Калашники Полтавського району. Бджолярує 35 років. У нього в господарстві 100 бджолиних сімей. Говорить, цим заробляє на життя. Через погодні умови цієї зими втратив 5 бджолиних сімей.

Геннадій Кащук, бджоляр. Бджоли  заслабли у березні. Всі знають, які у березні були снігопади. Взимку снігу не було, а у березні то плюсова температура 5 градусів, то 10 морозів. А для бджіл цей перепад температури дуже шкодить.

Пасічник каже: для його господарства втрати незначні. Збитки понесли ті господарі, у яких по десять і менше бджолиних сімей.

Стендап: У цьому вулику живе одна бджолина сім*я. Щоб придбати таку бджоляру потрібно викласти майже три тисячі гривень. Ціна збільшилася у зв*язку з тим, що  через погодні умови загинули 15 - 20 % бджолиних сімей.

Голова спілки пасічників Полтавської області Наталія Сенчук говорить: для Полтавщини загибель бджолиних сімей позначиться негативно.

Наталія Сенчук, голова спілки пасічників Полтавської області Ці сім*ї можуть не встигнути нароститися до білої акації . А це призведе до того, що першого меду буде дуже мало. Також не дуже швидко підготуються бджолині сім*ї  до головного взятку, який буде уже після білої акації. Зменшення кількості бджолиних сімей також впливає і на запилення садів, ягідників. Пасічники меншу кількість візьмуть меду, і звичайно, ціна підніметься.

Наталія Сенчук прогнозує збільшення ціни на мед на ринках області.

Наталія Сенчук, голова спілки пасічників Полтавської  області   Якщо у минулому році була сама дешевша ціна на звичайний рядовий мед - мед 100 гривень за літр, то цього року буде 130. А перші меди, які були по 250, то буде 300 - 350 гривень.

Використання отрутохімікатів для обробки сільськогосподарських культур області також становить небезпеку для бджіл - говорить Наталія Сенчук. І закликає всіх фермерів повідомляти завчасно про проведення обробітку земель. Не зважаючи на проблеми, не втрачає надії на гарний врожай Геннадій Кащук.

Геннадій Кащук, бджоляр. Я думаю, що мед буде проблема, але це все залежить від погоди. Так що будемо надіятися на погоду.

http://www.ltava.poltava.ua/news/17226/

ромео

Страны ЕС запретили применение трех пестицидов, вредных для пчел

27.04.2018 15:15

 

Запрет на использование на открытом воздухе инсектицидов из группы неоникотиноидов, приводящих к смерти пчел, вступит в силу еще в текущем году.Государства ЕС запретили использовать под открытым небом три наносящих вред пчелам инсектицида, входящих в группу неоникотиноидов. За такое решение в пятницу, 27 апреля, проголосовали представители 16 стран из 28, сообщила Еврокомиссия. Решение принято минимально возможным числом голосов. Среди поддержавших запрет был представитель Германии. Четыре страны проголосовали против, еще восемь воздержались, сообщает агентство AFP со ссылкой на источник в Брюсселе.

Применение в теплицах по-прежнему разрешено

Теперь во всем Евросоюзе будет запрещено использование пестицидов имидаклоприд, клотианидин и тиаметокс на открытом воздухе, указало далее ведомство. Решение вступит в силу еще до конца текущего года. Применение этих субстанций в теплицах по-прежнему разрешено. Ранее Европейское ведомство по безопасности продуктов питания (EFSA) подтвердило токсичность неоникотиноидов для диких и медоносных пчел. Эти субстанции поражают центральную нервную систему насекомых, приводят к их параличу и смерти.

"Здоровье пчел по-прежнему имеет для меня наибольшее значение, поскольку от него зависит многообразие видов, производство продуктов питания и состояние окружающей среды", - заявил комиссар ЕС по вопросам здравоохранения Витянис Андрюкайтис. С одобрением высказалась о принятом решении министр окружающей среды ФРГ Юлия Клёкнер (Julia Klöckner), заявив о "хорошем дне для защиты пчел в Германии и Европе".

"Зеленые" и экологи приветствуют решение

Решение стран ЕС приветствовали экологические организации и "зеленые". Депутат от немецкой партии "зеленых" в Европарламенте Мартин Хойслинг (Martin Häusling) заявил, что оно "давно назрело". "Следовало принять его раньше, поскольку оно уже не затронет посев сахарной свеклы в этом году", - указал Хойслинг. В свою очередь Мартин Хофштеттер (Martin Hofstetter) из организации Greenpeace отметил, что одно это решение не остановитбыстротекущий процесс вымирания многих видов насекомых.

Между тем глава Объединения немецких фермеров Йоахим Руквид (Joachim Ruckwied) заявил, что после запрета неоникотиноидов сельское хозяйство нуждается в альтернативах. "Чтобы обеспечить качество и высокую урожайность, нам нужны средства защиты растений", - добавил он.

https://www.facenews.ua/news/2018/404268/

ромео

Перевернув вулики, поїв мед: на Франківщині ведмідь “проінспектував” пасіку. ФОТО

АВТОР: БАНТУШ ВАСИЛИНА 27 КВІТНЯ 2018 Р., 17:33

 

В ніч з 23 на 24 квітня ведмідь з’явився на території Мізунського лісництва Вигодського лісгоспу, що у Долинському районі Івано-Франківської області. 

Він прийшов, аби “проінспектувати” пасіку, розміщену на території лісництва. Ведмідь без проблем переліз через огорожу, перевернув три вулики та “нагаздувався”: виїв чимало меду та воску.  Кілька рамок навіть забрав за територію пасіки.

Про це “Галці” розповів лісничий Володимир Данчук.

“Ведмідь тому й так називається – бо любить мед. Він зараз прокинувся худий і голодний, немає що їсти, тому й шукає поживи. Витягнув рамки, забрав за пліт, поїв трохи вощини, меду тай пішов у гори. Думаю, тепер він пішов на гору Люту. Там великі кам’яні брили, напевне, там має барліг”, – каже Данчук.

До речі, на цю пасіку клишоногий приходить вже три роки поспіль. Минулого року бував 20 і 21 червня. У 2016 також у травні перевертав три вулики.

Лісівники тепер задумуються, чи не поставити на пасіці “фотопастку” – аби зафіксували бурого “на місці пригоди”.

 
31206167_596850017333987_325064744967654
 
 
31252987_596849964000659_371283331280535
 
 
31285958_596849557334033_284586349804126
 
 
31318057_596849217334067_393136783301070
 
 
31357593_596849830667339_299093833213489
 
 
31381201_596849304000725_708335020733680
 
 
31394863_596849697334019_700753903092550
 
 
31404169_596849127334076_156166435093715
 
 
31300804_596850300667292_867894398386857
 
 
31387909_596849837334005_898156566585278
 
 
31300804_596850300667292_8678943983868575744_o-1024x683.jpg
31387909_596849837334005_8981565665852784640_o-1024x683.jpg
31206167_596850017333987_3250647449676546048_o-1024x683.jpg
 
 
 
 
 
 
 

Головне фото ілюстративне, автор: Михайло Мазур

http://mi100.info/2018/04/27/perevernuv-vulyky-poyiv-med-na-frankivshhyni-vedmid-proinspektuvav-pasiku-foto/

ромео
 Хто винен у загибелі комах? Пасічники Городоцького району вийшли це з’ясувати
 

Хто винен у загибелі комах? Пасічники Городоцького району вийшли це з’ясувати

26.04.2018
 

Пасічники перекрили автошлях Хмельниччини. Гуртом вони вийшли на мітинг та зупинили рух машин поблизу Городка. Протягом 4-ох години бджолярі вимагали зустрічі з представниками сільгоспвиробника, що за словами протестуючих, винне в загибелі сотні сімей бджіл. Справа у тім, що за день до трагедії аграрії проводили  живлення полів, тож люди вважають, що саме це стало причиною гибелі комах.

Найбільших втрат зазнав пан Володимир. Чоловік з села Велика Яромирка, і вже 30 років займається бджільництвом. А за три дні після обробки земель тільки з його господарки загинуло 70 сімей комах.

Запросили і представника екологічної служби з Хмельницького, аби взяти зразок землі на рівень хімікатів. Адже перед тим як робити висновки і вказувати на винного, варто провести дослідження. Тож поки чекали на експерта, люди вирішили тимчасово припинити акцію.

Начальник держпродспоживслужби нам повідомив: причиною такої масової загибелі комах можуть бути як паразити, так і різні інфекційні захворювання. Після інциденту відібрали зразки бджіл та меду для детального аналізу.

Врешті, пасічники зустрілися з представником агрохолдингу «Кернел», аби обговорити наболіле. Олександр Володимирович повідомив, що препарат, яким проводилось живлення полів – не токсичний для бджіл, і не міг завдати такої шкоди. Мовляв, перед використанням речовина пройшла всі необхідні перевірки.

Попри непорозуміння співпраця продовжується: після довгих перемовин сторони все ж знайшли спільну мову.

Тож обидві сторони погодилися чекати на результати дослідження. Вони ж і дадуть точну відповідь, через що ж загинули комахи.

http://33tv.com.ua/хто-винен-у-загибелі-комах/

ромео

Франківка винайшла унікальну медову жуйку, що “зцілює” зуби. ВІДЕО

АВТОР: ВЛАДИКА ІРИНА 26 КВІТНЯ 2018 Р., 12:11

 

Студентка Прикарпатського національного університету винайшла жуйку, яка лікує від пародонтозу.

В основі жувальної гумки — мед. Досліджувати унікальні властивості меду студентка-хімік Марта Цап розпочала ще 2 роки тому. Дівчина намагалась знайти ідеальну форму карамелізції меду, при якій максимало розкрилися б його лікувальні властивості.

Карамелізований мед і став основою лікувальної жуйки. У складі гумки ще кілька десяток натуральних продуктів бджільництва: віск, пилок,  прополіс, тощо. Тож, на відміну від звичайних жуйок, цю — можна їсти.

Науковці запевняють, щоб досягти лікувального ефекту, необхідно жувати медову цукерку тричі на день. У цей час мед проникає у пошкоджені тканини і починає вбивати хвороботворні бактерії.

Зуб оживає! Три дні і ви позбудетесь кровотечі та болі в зубах,- підкреслює науковий керівник винахідниці Сергій Курта.

Детальніше у сюжеті ОТБ “Галичина”:

 

http://mi100.info/2018/04/26/frankivka-vynajshla-unikalnu-medovu-zhujku-shho-ztsilyuye-zuby-video/

ромео

24.04.2018

Пасічники мають гуртуватися проти експансії імпортерів меду... 

На Черкащині утримують 110 тисяч бджолосімей, з них 105 тисяч — у одноосібників. Бджоли виробляють понад 1,6 тисячі тонн меду. Це 1,4 кілограма на жителя області. Такі цифри навів заступник начальника управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації Іван Точений. Бджолярі під час круглого столу активно обговорювали перспективи галузі на Черкащині за участю голови спілки пасічників України Володимира Стретовича.
Проте зібрання засумнівалось: цифри занижені, обліку в пасічництві насправді немає. Він був ще, коли роздавали за пільговою ціною цукор на бджолосім’ю. Тоді кількість вуликів навіть завищували, а цукор, бува, пускали на самогон. А тепер кожен сам по собі.

Натурпродукт чи солодка водичка?

У 2017-му Україна продала за кордон рекордні 67,8 тисячі тонн меду. Є у тій «діжці» золотистого нектару й частка черкаських бджолярів. І чимала. Торік у Чорнявці Черкаського району відкрився потужний завод україно-австрійської компанії «Біхайв» з переробки меду. Підприємство закуповує його у населення і експортує фасованим до країн Європи і США. Сьогодні на кордоні з об’єднаною Європою наш мед купують по 1,6 євро за кіло. Мінус витрати на гомогенізацію, фасування, доставку, замитнення.
Та «пересічний» пасічник орієнтується переважно на місцевого споживача: тут викачав, тут й продав. Але помічає, що на ринок нині «затесалося» чимало продавців з підозріло дешевим продуктом у масових обсягах. Що ж то за дивина? Виявляється, незахищений ринок України атакує китайський мед. Здорова конкуренція? Далебі! Якщо наші комахи підсушують запас і тільки тоді його запечатують, то китайські бджоли невтомно працюють в умовах теплого й вологого клімату. З висушуванням, бідолашні, не справляються й одразу запечатують нектар. Щоб викачана солодка «водичка» не забродила, у бочки з медом нібито додають «ложку дьогтю»: антибіотик хлорамфенікол. Аби довести мед для експортування в економічно розвинені країни до їхніх строгих стандартів, продукт ретельно фільтрують від антибіотиків та інших домішок, промисловим способом «усушують» до вологості 10 відсотків — й, будь ласка, товар готовий! Ерзац-продукт без смаку й запаху назвали у США «смішним медом».
Черкаські пасічники повідали й про іншу відому технологію. Кмітливі винахідники з Піднебесної купують український соняшниковий мед, інвертують із рисовими та кукурудзяними сиропами, ще й додають закуплений у В’єтнамі пилок. І недарма — світові лабораторії роблять аналіз за вмістом пилку...
Чи можна заборонити ввезення китайського меду? Є інформація, що нині його в Одесі стоїть 200 тонн. Схвильовані бджолярі запитували як захиститися від наполегливих імпортерів, як підняти планку вимог до якості янтарно-солодкого продукту. Утім, за поясненням черкаського експерта з бджільництва Івана Івка, перспектива вимальовується невтішна. На виконання Угоди про асоціацію з ЄС аграрне міністерство готує наказ «Вимоги до меду, що призначений для споживання людиною». Ним вводяться більш лояльні показники. Так, український мед має вологість 18,5—21 відсоток, згідно з ДСТУ 4497:2005. Новий документ узаконить вологість 25 відсотків і назве це «мед для випічки». Що відкриє ворота імпортованим харчовим продуктам сумнівної якості й користі.
Нині наші меди — є прецеденти — продають у світі під виглядом альпійського. У нас бере мед вибаглива до якості Японія. В Індії свого вистачає, але купують і наш, бо дуже смачний, духмяний.
Перспективним в умовах конкуренції Іван Івко назвав розширення асортименту. Це й виробництво пилку, перги, воску, маточного молочка, трутневого гомогенату, інших цілющих бджолопродуктів.

Час дикого бортництва минає

Якщо в Івано-Франківській області до Спілки бджолярів України входять 340 пасічників, у Тернопільській — 287, на Полтавщині — 73, то на Черкащині таких немає. Тобто вони є, але не об’єднані у спілку ні обласну, ні в районні. Виняток — Драбівський район.
— Я знаю, що таке страх перед податками — у дитинстві за Хрущова годував схованих батьками в лісі двох свиней і двох телят, — викликав на довіру бджолярів Володимир Стретович. — Але сьогодні через те, що ви не згуртовані, ви втрачаєте. У цьому році «розпиляли» 4,6 мільярда державної допомоги на агросектор. Дали на курей, на племсправу, на сади, навіть на молюски... А бджолярам не дали. Чому? Їх не видно і не чути.
— Торік на конгресі з бджільництва у Стамбулі я зустрічався з представниками Аравії й Катару, Кувейту та Єгипту, об’єднаних у близькосхідну конфедерацію, — продовжує головний бджоляр. — Вони мені прямо заявили: ми готові вкладати наші гроші в український мед, він дуже смачний, корисний. Але як їх завести в Україну, якщо у нас кожен пасічник сам пан собі? А східні партнери могли б приїхати і зробити кооперативи з переробкою. Щоб наш мед не йшов, як сьогодні, задешево у бочках по 296 кілограмів. Мені радив представник ЄС Енцо Даміані: припиніть бути сировинним придатком! Розливайте мед у баночки, в скляночки, з горіхом, з чорницями-полуницями, клейте етикетку з популярним трендом — географічною назвою, звідки мед. У вас на Черкащині це міг би бути «Канівський мед», або «Мед Шевченкового краю». Але сам-один пасічник цього не зробить. Експортери зацікавлені у партнерстві з вами, бо ЄС вимагає заповнення формуляру, від яких пасічників мед. Тож хто швидше усвідомить про користь легалізації й кооперації, той буде на коні. Час дикого пасічникування минає.
«Нам головне не ті державні гроші, — зважено і реалістично міркували пасічники. — Головне — збут продукції й порозуміння з аграріями».

«Комах до себе не запрошував...»

У 2015 році у Драбівському районі загинуло 2 тисячі бджолосімей. На пшениці саме був хороший взяток пилку, але місцевий орендар застосував китайський інсектицид, а в якості прилипача — цукор. Дешево й просто. А бджоли... Каже, «я ваших бджіл до себе не запрошував».
— Ми все-таки змогли за три доби зібрати аналізи ґрунту, рослин, відвезти самотужки в лабораторію, — пригадує Іван Івко. — Потрібен був підпис агронома. Але він утік, а без його підпису лабораторія не приймала документів. Судову справу ми так і не довершили. Не змогли довести зв’язку між отруєною бджолою і кропленою рослиною. В останні два роки бджоли гинули також у Катеринопільському, Корсунь-Шеченківському, Шполянському районах.
— Аналітична група спілки бджолярів проаналізувала: в незалежній Україні є 73 рішення суду за позовами пасічників, і лише в 13 випадках суди їх задовольнили. Така безкарність породжує злочини. У перспективі треба поміняти психологію судочинства. Зараз суд керується презумпцією невинуватості фермера в тому, що бджоли потруїлися, а треба зробити презумпцію винуватості. Він повинен буде довести, що кропив дозволеним препаратом у дозволені години: з 22-ї до 5-ї ранку, — міркує як професійний правник Володимир Стретович. — Іноземців вражає, коли вони перетинають кордон і бачать, як у нас серед білого дня, розкинувши крила, маневрує на полях обприскувач. Одні мої знайомі з Данії кинулись трактористу навперейми: «Що ти робиш? Бджола ж літає!» — «Він відповів нам незрозумілими словами і пішов кропити далі», — були вражені європейці.
Очільник пасічників України повідомив також, що спілка звернулася до Мінагрополітики за підтримкою, аби в областях сільгоспуправління зібрали за столом переговорів пасічників і орендарів сільгоспугідь. Зустрічі мають завершитися меморандумом про взаєморозуміння.

Молодь треба вчити

— У бджільництві розрив поколінь, — зауважив Володимир Стретович. — Прийшла молодь без досвіду в пошуках заробітків. Їх треба вчити. Але в Україні більше нема жодного вишу, який готує пасічників. Є кілька груп в училищах та університетах, які на пальцях руки можна полічити. Що й казати: у провідному аграрному виші України кафедру бджільництва імені Нестерводського в процесі оптимізації об’єднали як «коня і трєпєтную лань»: тепер це кафедра конярства і бджільництва. У нас залишилося номінально три професори в галузі бджільництва на всю Україну і нема фахівця в міністерстві, який би вів галузь, — питання науки й селекції, контрабанди хімпрепаратів і неякісної продукції.
От зараз пішла мода на бджіл породи бакфаст. Їх завозять нелегально, продають дорого. У пасічника руки чухаються купити. Хоч є вимоги закону про дотримання районування бджіл, але відповідальність не передбачена. Але як чужа бджола перезимує? Які будуть наслідки схрещення? Що б робила в такій ситуації Японія чи Німеччина? Провели б усі необхідні дослідження. А у нас науки немає. Інститут бджільництва закритий, всіх розпустили, бо не опалюється приміщення. У Чехії такий інститут приватизували. Я був там. Колектив працює над чистотою районованої породи бджіл, виробляє препарати для захисту бджіл і... жене та продає медовіну. Та ще по суботах вчать дітей, а по неділях проводять семінари пасічників. Ми уклали договір з Національним еколого-натуралістичним центром, який має свої філіали скрізь в Україні, і взимку відправили наших пасічників, щоб проводили змагання в форматі Клубу веселих та винахідливих, будили в дітях інтерес до ремесла. Оновлюємо наш сайт — він буде інтерактивний, надаватимемо консультації членам спілки.
Від Мінагрополітики залежить ініціатива, щоб Держмитслужба посилила контроль за проникненням заборонених препаратів, які мають високу токсичність, з інших країн.
— Мені експортер, який заготовляв мед в одній з південних областей України, поскаржився: не можу знайти 20 тонн чистого від антибіотиків меду на експорт. Перебрав 108 тонн — і з них тільки 9 тонн чистого. Ви ось почнете купувати препарати для боротьби з захворюваннями, — звернувся очільник бджолярів до пасічників. — Не купуйте препаратів російського виробництва, бо вони потрапляють в Україну нелегально. Виробники пишуть, що там у складі олійки і все корисне, а потім антибіотик у медові зашкалює.
До речі, перевірити мед на вміст шкідливих речовин не так-то просто: скажімо, обласна ветлабораторія таких досліджень не проводить.
Подібних хронічних проблем у бджолярів — море. За круглим столом навіть прозвучала пропозиція: може, швиденько написати петиції Президенту? Та насправді «лупати цю скалу» доведеться кожному й терпляче.
— Торік із 1700 членів спілки жоден не постраждав від потрави бджіл на посівах, — зазначив Володимир Стретович. — Ми скеровували місцеві осередки бджолярів, як їм працювати у правовому полі з орендарями полів. Щоб не доходило до збитків для пасічника чи до арматурини в полі на шляху «Джон Діра» або до червоного півня. Наші фахівці розробили спеціальну програму, в яку на інтернет-сторінці спілки можуть заходити орендарі. Вони скидатимуть заявку на обробіток посівів — коли, яким препаратом, а пасічникам, зареєстрованим на сторінці та підписаним на сповіщення, приходитиме повідомлення.
Для ефективнішого бджолярства спілка працює над створенням карти з зазначенням розташування пасічників, карти медодаїв. «Інакше це як наступати в темряві без приладів нічного бачення», прозвучало за круглим столом.
Отже, узагальнив наміри черкаських пасічників організатор заходу, голова асоціації фермерів Драбівського району Валерій Перепелиця, протягом місяця провести в районах установчі збори. Якщо буде хоча б дві районні спілки — вони можуть створити обласну. Запровадити кооперацію пасічників для заготівлі, переробки, фасування та реалізації меду. Тим часом Іван Івко вже працює над проектом обласної програми розвитку бджільництва. Тож черкаські пасічники-одноосібники таки згуртуються у спілку. Бо гуртом, як мовиться, й батька легше бити...

Лариса СОКОЛОВСЬКА, Лідія ЛІСОВА.

Черкаська область.

http://www.golos.com.ua/article/302278

ромео

Porsche приняла на работу 1,5 миллиона пчёл

1524372885_porsche-prinyala-na-rabotu-15

Компания Porsche» наняла» на своё предприятие в Лейпциге 1 500 000 необычных сотрудников, которым предстоит трудиться над проектом Turbienchen. 

В переводе с немецкого языка это значит «маленькая турбина», однако речь не о новом спорткаре, а о липовом мёде.

Годом ранее под маркой Porsche появилась партия мёда под названием Turbienchen. В неё вошло 400 килограммов качественного продукта. Любопытно, что всю партию, которая продавалась в фирменном магазине на территории автозавода, раскупили всего за несколько дней, поэтому немецкая компания решила увеличить объём производства. С этой целью были «наняты» ещё 1 500 000 пчёл.

Согласно планам автопроизводителя, до конца нынешнего года будет произведена по меньшей мере одна тонна мёда. Отметим, что купить эксклюзивный мёд могут только владельцы автомобилей Porsche и потенциальные клиенты компании.


Помимо получения прибыли, в Porsche хотят поддержать популяцию немецких пчёл, которым в настоящее время грозит исчезновение. На предприятии в Лейпциге специальной зоне проживают не только пчёлы, а также 27 диких лошадей и 75 зубров.

https://avtodream.org/vse-novosti/avtomir/5186-porsche-prinyala-na-rabotu-15-milliona-pchel.html

ромео

Пульмо: місцевий священик влаштував пасхальний відпочинок для дітей

10:20 18.04.2018
 376

Вкотре настоятель Свято-Миколаївського храму села Пульмо Олександр Черевко влаштовує для юних прихожан храму веселий та корисний відпочинок на свіжому повітрі.

Як і минулого року, веселий та цікавий захід священик організував у Пасхальні дні.

Діти вудили рибу, з якої потім готували на багатті смачну юшку, ласували медом з домашньої пасіки священика, готували разом сардельки, пекли сало.

А потім усім цим після подячної молитви Господу та благословення отця Олександра гуртом куштували за дружнім столом.

Фото з відпочинку священик розмістив на своїй сторінці у Facebook.

 

1_pulmo25.jpg
 

 

 

2_pulmo1.jpg
 

 

 

3_pulmo2.jpg
 

 

 

4_pulmo3.jpg
 

 

 

5_pulmo4.jpg
 

 

 

6_pulmo5.jpg
 

 

 

7_pulmo6.jpg
 

 

 

8_pulmo7.jpg
 

 

 

9_pulmo8.jpg
 

 

 

10_pulmo9.jpg
 

 

 

11_pulmo10.jpg
 

 

 

12_pulmo11.jpg
 

 

 

13_pulmo12.jpg
 

 

 

14_pulmo13.jpg
 

 

 

15_pulmo14.jpg
 

 

 

16_pulmo15.jpg
 

 

 

17_pulmo16.jpg
 

 

 

18_pulmo17.jpg
 

 

 

19_pulmo18.jpg
 

 

 

20_pulmo19.jpg
 

 

 

21_pulmo20.jpg
 

 

 

22_pulmo21.jpg
 

 

 

23_pulmo22.jpg
 

 

 

24_pulmo23.jpg
 

 

 

25_pulmo24.jpg
 

 

 
ромео

Житомирщина обігнала південні області та лідирує за виробництвом меду

21 квітня 2018 09:36
Щорічно на Житомирщині виробляється понад 8 тис. т меду Kurkul.comЩорічно на Житомирщині виробляється понад 8 тис. т меду

Ще кілька років тому у лідерах з виробництва меду були південно-східні області. Тепер же у лідери за кількістю бджолосімей, а відповідно і виробництвом меду вийшла Житомирська область. Про це повідомляє guard.co.ua.

«Кожен сьомий його кілограм нині збирають на території області, частка якої у 1990 р. не дотягувала навіть до 1%», — йдеться у повідомленні.

За радянських часів, в області 55,5% бджолосімей утримували в агропідприємствах. Зараз на індивідуальні господарства припадає 99,9% загальної кількості комах, а виробництво меду порівняно з показником 1990 р. зросло у 16,5 разів.

Щорічно на Житомирщині виробляється понад 8 тис. т меду. З кожного вулика бджоляр отримує в середньому понад 41 кг продукту. Загальноукраїнський показник не вищий за 24 кг, а в деяких областях взагалі від 2,7 до 10 кг.

Фахівці пояснюють це тим, що в цих регіонах бджіл розводять насамперед заради розмноження, постачаючи карпатську породу і на Житомирщину, де вона себе добре зарекомендувала, хоч офіційно не внесена до переліку породного районування.

5-01(1).jpg

https://kurkul.com/news/11534-jitomirschina-obignala-pivden-ta-lidiruye-za-virobnitstvom-medu

ромео
20 квітня 2018
У Рівному обговорили правила поведінки на ринку меду

Україна є одним з шести найбільших виробників меду в світі та щороку забезпечує до 5% світового виробництва.

1uiqsehng2i17lm7c5af5wp0x.jpg

Бджільництво має величезний потенціалдля нарощування експорту та розвитку малого та середнього бізнесу в сільській місцевості. Проте висока вартість та непрозорі правила виходу на ринок заводять галузь в тінь і мають наслідком відсутність адекватного обліку.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 20 квітня під час регіонального круглого столу «Ринок виробництва меду: від традицій до світового експорту» в Рівному. Організатором заходу виступив BRDO за підтримкиEU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

8i17fsxz1di6lvc530gf7i07o.jpg

За оцінкою BRDO, 98% виробництва меду в Україні зосереджено в приватних господарствах населення і лише 2%виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. При цьому майже кожен 100 українець займається бджільництвом, а це – близько 400  тис. пасічників, що за умови офіційної реєстрації, суттєво збільшать підприємницький потенціал та сприятимуть регіональному розвитку.

Регуляторне поле ринку меду в Україні складають 44 акти. П’ята частина з них є неактуальними, а 3 регуляторні акти навіть незаконні. Профільний закон «Про бджільництво» має низку недоліків та не охоплює всіх аспектів регулювання, необхідних для повноцінного розвитку ринку.

 «З початку виробництва до реалізації меду на внутрішньому ринку чи на експорт бізнес має щонайменше 26 разів звернутися до державних органів. Така кількість інструментів регулювання не дає бізнесу чіткого розуміння правил поведінки на ринку та провокує численні корупційні ризики. Зокрема, це стосується процедури застосування ветеринарно-санітарного паспорту пасіки, що є основним документом доступу на ринок», - відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDOАндрій Заблоцький.

5t54h2c8yhpl8gogbz2e3w73c.jpg

Так, Закон «Про бджільництво» передбачає видачу ветеринарно-санітарного паспорту, а Закон «Про ветеринарну медицину» - ні. Законодавча невідповідність створює підстави для несвоєчасної реєстрації бізнесу, неефективності його ведення та, як наслідок, відсутності простежуваності меду, що є критичним для експортної діяльності. 

Україна входить у трійку найбільших світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. За останні сім років обсяги експорту зросли в 7 разів, досягши майже 68 тис. тон у 2017 році. З них більше 48 тис. тон склав експорт до країн ЄС.

 «Український мед користується великим попитом у ЄС. В рамках співпраці з ЄС, квота для України була збільшена, але і вона вибирається вже протягом першого місяця року. При цьому ціна української продукції є значно нижчою за аналогічну з інших країн, адже експортується переважно сировина. Гармонізація українського законодавства з європейською директивою «Про мед» шляхом затвердження технічного регламенту дозволить експортувати готову продукцію з більшою доданою вартістю», - зазначив ключовий експерт EU4Business|FORBIZ Джошуа Бадах.

ybcvp7ej1mb3jzaza87pd9f6c.jpg

Ще одна проблема для ринку – негативний вплив від застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) агропідприємствами, що призводить до смертності бджіл та нанесення збитків бджільництву. Світова практика демонструє, що досягати кращих результатів аграріям та бджолярам допомагають принципи добросусідства: агропідприємства не застосовують ЗЗР, які негативно впливають на бджіл та належно повідомляють про обробіток полів, а бджоли запилюють їхні агрокультури, що підвищую врожайність.

8s01lbpmda3afc1rds23tr4rn.jpg

За експертною оцінкою BRDO, для вирішення проблем ринку медунеобхідні наступні заходи:

- Полегшити реєстрацію пасіки

- Встановити прозорі правила видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

- Посилити контроль Держпродспоживслужби за виробництвом та обігом меду.

- Посилити контроль за реєстрацією та використанням засобів захисту рослин.

- Запровадити правові механізми добросусідських відносин між агровиробниками та бджолярами.

- Забезпечити державну підтримку для виробників меду.

У заході також взяли Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів Мінагрополітики Олександр Лозовицький, начальник головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Володимир Лазарчук, Завідувач Сектору ДРС у Рівненській області Віталій Самсон, а також представники бізнесу.

Довідково:

Ініціаторами регуляторної реформи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба за сприяння BRDO. Підтримку процесу надає ЄС в рамках ініціативи EU4Business/ FORBIZ.

BRDO – провідний незалежний експертно-аналітичний центр з регуляторної політики в Україні.Публічний Діалог між владою та бізнесом має за мету вдосконалення державного регулювання та поліпшення бізнес-клімату в Україні.

http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/news/detail/52052.htm

ромео

В 2018 году Украина может стать второй в мировом рейтинге экспортеров меда

Опубликовано чт, 19/04/2018 - 17:04
1_pasechniki_kruglyy_stol.jpg?itok=-dvmd

Одним из приоритетных направлений работы Днепропетровского областного совета является поддержка отечественного производства, малого и среднего бизнеса. Это непосредственно касается и отрасли пчеловодства. Сейчас украинские производители уже входят в пятерку лидеров по производству меда. Впереди лишь Китай, Турция и Аргентина. За прошлый год его экспорт увеличился почти на 19 %, что равняется 133 млн долларов. В основном, этот продукт покупают в Польше, Германии и США. 

pasechniki_kruglyy_stol.jpg

Чтобы процесс развития не останавливался, а только набирал обороты, сегодня в Днепропетровском областном совете собрались за круглым столом представители власти, пасечники региона и профильные общественные организации. Обсудили вопросы, которые тормозят развитие пчеловодства Приднепровья и пути их решения. В рамках соглашения об ассоциации с ЕС, до конца 2019 года необходимо внедрить европейские стандарты качества. Сейчас как таковых обязательных требований не существует. А по неофициальным данным, больше половины пчеловодов работают в тени. Если все они получат необходимые сертификаты, санитарные паспорта, сделают специализированные документы, то отрасль пчеловодства может стать одной из передовых в агропромышленном комплексе. Нынешние объемы производства меда могут вырасти вдвое. 

2_pasechniki_kruglyy_stol.jpg

«Чтобы пасечники действительно начали выходить из тени и сертифицировать свою продукцию, надо сформировать простой и эффективный путь нашего сотрудничества, - отметил председатель областного совета Глеб Пригунов. -  Для этого они должны объединяться в кооперативы. Областной совет будет поддерживать эти объединения».

http://sobitie.com.ua/dnepropetrovsk-novosti/v-2018-godu-ukraina-mozhet-stat-vtoroy-v-mirovom-reytinge-eksporterov-meda

ромео

Через бджіл російський літак не зміг вилетіти до окупованого Криму

18.04.2018
58_main_new.1524058342.png Через бджіл російський літак не зміг вилетіти до окупованого Криму. Фото: ruinformer

Російський лайнер, який повинен був вилетіти з аеропорту Внуково о 9.35 за московським часом, не зміг зробити цього через розгерметизацію контейнерів із бджолами у багажному відділенні.

Літак уже був підготовлений до зльоту, посадка закінчилася, коли пасажирів попросили покинути судно через те, що у багажному відділенні розлетілися бджоли. Очевидці події запевняють, що бачили комах, які літали біля відкритого люка багажного відділення.

“Під час навантаження контейнер виявився пошкоджений і бджоли стали проникати у пасажирський відсік літака “Боїнг 737”, який готувався до вильоту з “Внуково” до Сімферополя. Було вирішено евакуювати пасажирів”, – повідомили в екстрених службах.

https://uain.press/world/cherez-bdzhil-rosijskyj-litak-ne-zmig-vyletity-do-okupovanogo-krymu-792983

ромео
paseka_noyabr_5_2014-1068x604.jpg

ГРОШІ ЛИПНУТЬ: промислова пасіка виходить на самоокупність на другий рік

09.04.2018
 
Промислова пасіка на 500 дерев’яних вуликів в базовій комплектації обійдеться в $250 тис. А при створенні медоносного конвеєра (збір – переробка – експорт) така пасіка вже на 2 рік виходить на самоокупність.

Як повідомляє «Вольный Хутор», у разі оптової реалізації меду на експорт, щорічний дохід пасіки може скласти $200-300 тис.

Пасіка побільше — на 1500 вуликів — вартуватиме $530 тис. При цьому дохід від реалізації на експорт складе вже $600-900 тис.

Серед основних статей витрат — проект ($2 тис.), створення цеху контейнерного типу ($10 тис.), закупівля устаткування і бджіл ($50,0-80,0 тис.), автомобіля для транспортування (від $4,5 до $16,0 тис.), маніпулятора ($12 тис.).

До слова, на даний час промислових пасік в Україні небагато. Переважно збором меду займаються невеликі виробники, в основному така діяльність для них є хобі.

https://agroday.com.ua/2018/04/09/lypkyj-zarobitok-promyslova-pasika-vyhodyt-na-samookupnist-uzhe-na-drugyj-rik/

ромео

Онлайн-супермаркет продаватиме український мед у Сінгапурі

10 квітня 2018 11:32
 

Мережа онлайн-супермаркетів «RedMart» розпочне продавати український мед на території Сінгапуру. Про це у своєму Facebook повідомив Андрій Ярмак.

«Найпотужніша мережа он-лайн супермеркетів РедМарт планує включити наш мед в свою пропозицію, оскільки за якісними параметрами він, як мінімум, не гірший за австралійські та новозеландські аналоги, за якістю упаковки — преміальніший, а по ціні — значно конкурентніший», — написав він.

Андрій Ярмак називає початок продажів українського меду «першими ластівками нашої торгової місії до Південно-Східної Азії».

https://kurkul.com/news/11424-onlayn-supermarket-prodavatime-ukrayinskim-medom-u-singapuri

×